Про українські будівлі та родовий відмінок

На основі термінології як науки розглянуто проблему вживання в українській мові термінів на позначення будівель, включаючи слова "будинок" та "дім". Надано рекомендації щодо правильного вживання таких реалій у родовому відмінку....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Author: Вакуленко, М.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/531
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Про українські будівлі та родовий відмінок / М. Вакуленко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 51-53. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-531
record_format dspace
spelling Вакуленко, М.О.
2008-04-23T15:06:58Z
2008-04-23T15:06:58Z
2007
Про українські будівлі та родовий відмінок / М. Вакуленко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 51-53. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/531
The problem of Ukrainian words denoting buildings is studied on the basis of the terminology as a science, with an emphasis on words «khata» and «dim». Re commendations on correct use of endings of such forms in genetive case are given.
На основі термінології як науки розглянуто проблему вживання в українській мові термінів на позначення будівель, включаючи слова "будинок" та "дім". Надано рекомендації щодо правильного вживання таких реалій у родовому відмінку.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
№5
С. 51-53
Мовне питання
Про українські будівлі та родовий відмінок
On Ukrainian Buildings and Genetive Case
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Про українські будівлі та родовий відмінок
spellingShingle Про українські будівлі та родовий відмінок
Вакуленко, М.О.
Мовне питання
title_short Про українські будівлі та родовий відмінок
title_full Про українські будівлі та родовий відмінок
title_fullStr Про українські будівлі та родовий відмінок
title_full_unstemmed Про українські будівлі та родовий відмінок
title_sort про українські будівлі та родовий відмінок
author Вакуленко, М.О.
author_facet Вакуленко, М.О.
topic Мовне питання
topic_facet Мовне питання
publishDate 2007
language Ukrainian
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
title_alt On Ukrainian Buildings and Genetive Case
description На основі термінології як науки розглянуто проблему вживання в українській мові термінів на позначення будівель, включаючи слова "будинок" та "дім". Надано рекомендації щодо правильного вживання таких реалій у родовому відмінку.
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/531
citation_txt Про українські будівлі та родовий відмінок / М. Вакуленко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 5. — С. 51-53. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT vakulenkomo proukraínsʹkíbudívlítarodoviivídmínok
AT vakulenkomo onukrainianbuildingsandgenetivecase
first_indexed 2025-11-26T17:23:28Z
last_indexed 2025-11-26T17:23:28Z
_version_ 1850764362344562688
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 5 51 МОВНЕ ПИТАННЯ М. ВАКУЛЕНКО ПРО УКРАЇНСЬКІ БУДІВЛІ ТА РОДОВИЙ ВІДМІНОК Вживання закінчень родового відмінка для іменників другої відміни чоловічо- го роду — непроста справа, яка потребує ретельного і всебічного наукового дослі- дження. Прикладом такого підходу може слугувати застосування статистичного й аналітичного методів науки термінології, на основі яких розглядалася ця проблема, зокрема, в [1]. Зосередимося тепер на вжи- ванні назв для позначення будівель. А недоречностей тут вистачає. За Право- писом, іменники другої відміни чоловічого роду, що позначають назви будівель і спо- руд, набувають у родовому відмінку закін- чень ~у, ~ю: чум, намет, сарай, павільйон, кіоск, мінарет, зáмок, палац, планетарій, дот, дзот, форт, каземат, шинок, завод, універсам, музей, пакгауз, склад, шпиталь, госпіталь, мавзолей [2–5]. З іншого боку, закінчень ~а, ~я набувають слова: курінь, вігвам, терем, теремок, бліндаж, бункер, барак, флігель, будиночок, домок, домик, пам’ятник, монумент, млин, гараж, нуж- ник, вольєр, хлів, корівник, кролятник, сви- нарник, курник, вулик [2–5]. Ось така вели- ка кількість слів відмінюється всупереч де- кларованому Правописом правилу — при- чому без особливих на те пояснень. © ВАКУЛЕНКО Максим Олегович. Кандидат фізико-математичних наук. Старший науковий співробітник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2007. Правописні правила складаються на ос- нові класифікації понять — тобто зведення подібних понять в один клас, для якого за- стосовується те чи інше правило. Саме та- кий результат і дає використання методів термінології. Винятки при цьому можуть бути, вони зумовлюються історичними особливостями розвитку мови, але їхня кількість має бути значно меншою. А тут «виняткових» слів чи й не більше, ніж «правильних». Отже, статистичний метод показує, що при укладанні Правопису кла- сифікація будівель не була здійснена як слід, через що й виникли непорозуміння та надмір «винятків». Тепер підключимо аналітичний метод. Особливо впадають в око недоречності з самим іменником «будинок» — починаючи з означення і закінчуючи родовим відмін- ком. Згідно зі «Словником української мови» [3] «будинок» має два значення: по- перше, це будівля, споруда, призначена для житла; по-друге, це науковий, культурно- освітній, побутовий та інший державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. На наш погляд, таке оз- начення стосується не українського слова «будинок», а російського «дом», якому від- 52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 5 повідають два українських — «будинок» (у першому значенні та в другій частині дру- гого значення [3]) і «дім» (у першій час- тині другого значення [3]). Саме впливом російської мови зумовлена і плутанина у вживанні та відмінюванні цих двох слів. Отже, будинок — це конкретне поняття, окрема автономна одиниця, що має чітко окреслені межі і фактично означає «хата», «будівля». Недарма в адресах ми вживаємо саме це слово. За чинним Правописом гру- па подібних слів набуває в родовому від- мінку закінчень ~а, ~я. Для ілюстрації на- ведемо низку прикладів із цього ж класу понять: • будинок для тимчасового мешкання — барак; • прибудований будинок або будинок у дворі — флігель; • будинок на стовпчиках чи палях — те- рем, теремок; • будинок на колесах — трейлер, фургон, фургончик, вагон, вагончик; • будинок на воді — корабель, бриг, човен, крейсер, лінкор, катер, баркас, теплохід, пароплав; • підводний будинок — батискаф; • літальний будинок — літак, планер, ае- роплан, дельтаплан, дирижабль, стратос- тат, супутник, шатл, зореліт, космоплан, космоліт; • мурашиний будинок — мурашник; • будинок для бджіл — вулик; • будинок для курей — курник; • будинок для кролів — кролятник; • будинок для свиней — свинарник; • будинок для корів — корівник; • будинок для худоби — хлів. І найприкріше, що маленький будинок — будиночок (а також домок, домик [4, 5]) — потребує у родовому відмінку закінчення ~а. Поняття «маленький», «великий» — відносні, виразної межі між ними немає. То чи варто зберігати таку суттєву відмінність у написанні відповідних назв? Отже, в родовому відмінку для слова «будинок» слід уживати закінчення ~а — так само, як у словах будиночок, терем, трейлер, вагон, вулик, хлів тощо. Дім — поняття більш загальне, збірне й абстрактне, яке може й не мати чітко ок- реслених меж. Це слово тяжіє до перенос- ного значення як притулок, оселя, господа; місце, місцевість; батьківщина; клуб — і тому в родовому відмінку має закінчення ~у. Якщо йдеться про заклад чи установу, то доречно вживати саме цей термін. Таким чином, словосполучення «Будинок учите- ля», «Будинок офіцерів», «Будинок куль- тури» тощо виглядають як «хата вчителя (офіцерів, культури)». Їх слід замінити на «Дім учителя», «Дім офіцерів», «Дім куль- тури» — подібно до назви «Український дім», яка точно відображає зміст поняття. Прокласифікуємо інші терміни на позна- чення будівель. Слова музей, магазин, уні- версам, храм, шинок, завод, склад, плане- тарій, палац (у сучасному розумінні), інс- титут, шпиталь, госпіталь і т.д. характе- ризують насамперед не власне споруди, а установи чи заклади, що містяться в якійсь будівлі. Тобто можна сказати: будівля му- зею, будівля планетарію тощо. Госпіталь, універсам чи склад можна розмістити в ін- шій будівлі. Сюди ж тяжіють назви мавзо- лей (велика надмогильна архітектурна спо- руда [3]), каземат (оборонна споруда, збу- дована на поверхні землі або під землею для захисту від снарядів та авіабомб дріб- ного й середнього калібру; або (військ., мор.) броньоване приміщення на кораблі для гармати середнього калібру; або (у до- революційній Росії) одиночна камера для ув’язнення у фортеці, цитаделі [3]), а також зáмок, палац (в історичному значенні), форт, пакгауз. Отже, тут застосовується правило відмінювання назв установ і за- кладів, які набувають у родовому відмінку закінчень ~у, ~ю. Джерела [3–5] подають саме такі закінчення. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 5 53 Окрім того, зáмок, палац (в історичному значенні), форт — це комплексні споруди, що є сукупністю окремих одиниць. Тому ці назви підпадають також і під правило від- мінювання збірних понять, яке теж у родо- вому відмінку потребує закінчень ~у, ~ю. З іншого боку, бункер, дот і дзот — це вог- неві точки, тобто конкретні об’єкти, що роз- глядаються як єдине ціле, мають яскраво виражені особливості зовнішнього вигляду і ніяк не підпадають ні під категорію закладів чи установ, ні під категорію збірних понять. Тому два останніх слова — так само, як і бун- кер, — у родовому відмінку повинні писати- ся із закінченням ~а (а не з ~у). Назви павільйон, чум, намет, мінарет (висока вежа при мечеті), кіоск самі позна- чають окремі спеціальні будівлі і належать до того ж виду понять, що й будиночок, ба- рак, курінь, вігвам, флігель, теремок. Їх не розмістиш в іншій будівлі. На перший план виходять архітектурні особливості об’єкта, і тут не йдеться ні про заклади, ні про збір- ні поняття. Тому ці слова в родовому від- мінку слід писати із закінченнями ~а, ~я (а не з ~у, ~ю). Так само слово сарай стоїть в одному ряду з лексемами дровник (краще: дрівник) — це сарай для дров [5] (краще: для дрів), — хлів, нужник, гараж — і тому в родовому відмінку має набувати закінчен- ня ~я (а не ~ю). Щоб легко запам’ятати правило відміню- вання назв на позначення будівель, зручно звернутися до філософських понять форми та змісту. Якщо йдеться про форму, тобто про тип, зовнішній вигляд, архітектурні особливості будівлі, то в родовому відмін- ку слід уживати ~а, ~я. Якщо виділяється зміст, тобто функція чи призначення будів- лі, то родовий відмінок потребує закінчень ~у, ~ю. 1. Вакуленко М.О. Деякі термінологічні нюанси української мови: як не вилити з водою дитину. — Вісн. НАН України — 2006. — № 11. — С. 55—64. 2. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. По- тебні; Ін-т укр. мови НАН України. — 4-те вид., випр. й доп. — К.: Наук. думка, 1993. — 240 с. 3. Словник української мови / Гол. ред. В.Т. Бусел, редактори-лексикографи: В.Т. Бусел, М.Д. Ва си- лега-Дерибас, О.В. Дмитрієв, Г.В. Латник, Г.В. Сте пенко. — Київ — Ірпінь: ВТФ Перун, 2005. — 1728 с. 4. Орфографічний словник української мови: бли зько 120000 слів / Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пе щак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. — К.: Довіра, 1994. — 864 с. 5. Русско-украинский словарь // Гол. ред. колегії акад. АН УРСР І.К. Білодід. Т. I–ІІІ. — К.: Наук. думка, 1968. М. Вакуленко ПРО УКРАЇНСЬКІ БУДІВЛІ ТА РОДОВИЙ ВІДМІНОК Р е з ю м е На основі термінології як науки розглядається про- блема вживання в українській мові термінів на позна- чення будівель, включаючи слова «будинок» та «дім». Даються рекомендації щодо правильного вживання таких реалій у родовому відмінку. M. Vakulenko ON UKRAINIAN BUILDINGS AND GENETIVE CASE S u m m a r y The problem of Ukrainian words denoting buildings is studied on the basis of the terminology as a science, with an emphasis on words «khata» and «dim». Re co- mmendations on correct use of endings of such forms in genetive case are given.