Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук

Досліджено ценотичну різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук. Розроблено їхню еколого-ценотичну класифікацію. На основі геоботанічних описів виділено 7 основних формацій та 21 асоціацію. Изучено ценотическое разнообразие ковыльных степей бассейна р. Базавлук. Разработана их эколого-цено...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Authors:	Кучеревський, В.В., Провоженко, Т.А., Сіренко, Т.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України 2009
Subjects:	Збереження різноманіття рослин
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5346
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук / В.В. Кучеревський, Т.А. Провоженко, Т.В. Сіренко // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 3-9. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5346
record_format	dspace
spelling	Кучеревський, В.В. Провоженко, Т.А. Сіренко, Т.В. 2010-01-15T14:16:05Z 2010-01-15T14:16:05Z 2009 Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук / В.В. Кучеревський, Т.А. Провоженко, Т.В. Сіренко // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 3-9. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1605-6574 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5346 581.9 Досліджено ценотичну різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук. Розроблено їхню еколого-ценотичну класифікацію. На основі геоботанічних описів виділено 7 основних формацій та 21 асоціацію. Изучено ценотическое разнообразие ковыльных степей бассейна р. Базавлук. Разработана их эколого-ценотическая классификация. На основе геоботанических описаний выделено 7 основных формаций и 21 ассоциацию. It is studied cenotic variety of feather-grasses steppes in a river basin of Bazavluk, developed them eco logycal and cenotic classification. As a result of geo botanical descriptions 7 basic structures and 21 associations are selected. uk Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Збереження різноманіття рослин Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук Ценотическое разнообразие ковыльных степей бассейна р. Базавлук Cenotic variety of feather-grasses steppes in a river basin of Bazavluk Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук
spellingShingle	Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук Кучеревський, В.В. Провоженко, Т.А. Сіренко, Т.В. Збереження різноманіття рослин
title_short	Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук
title_full	Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук
title_fullStr	Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук
title_full_unstemmed	Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук
title_sort	ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. базавлук
author	Кучеревський, В.В. Провоженко, Т.А. Сіренко, Т.В.
author_facet	Кучеревський, В.В. Провоженко, Т.А. Сіренко, Т.В.
topic	Збереження різноманіття рослин
topic_facet	Збереження різноманіття рослин
publishDate	2009
language	Ukrainian
publisher	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
format	Article
title_alt	Ценотическое разнообразие ковыльных степей бассейна р. Базавлук Cenotic variety of feather-grasses steppes in a river basin of Bazavluk
description	Досліджено ценотичну різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук. Розроблено їхню еколого-ценотичну класифікацію. На основі геоботанічних описів виділено 7 основних формацій та 21 асоціацію. Изучено ценотическое разнообразие ковыльных степей бассейна р. Базавлук. Разработана их эколого-ценотическая классификация. На основе геоботанических описаний выделено 7 основных формаций и 21 ассоциацию. It is studied cenotic variety of feather-grasses steppes in a river basin of Bazavluk, developed them eco logycal and cenotic classification. As a result of geo botanical descriptions 7 basic structures and 21 associations are selected.
issn	1605-6574
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5346
citation_txt	Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук / В.В. Кучеревський, Т.А. Провоженко, Т.В. Сіренко // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 3-9. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kučerevsʹkiivv cenotičnaríznomanítnístʹkovilovihstepívbaseinurbazavluk AT provoženkota cenotičnaríznomanítnístʹkovilovihstepívbaseinurbazavluk AT sírenkotv cenotičnaríznomanítnístʹkovilovihstepívbaseinurbazavluk AT kučerevsʹkiivv cenotičeskoeraznoobraziekovylʹnyhstepeibasseinarbazavluk AT provoženkota cenotičeskoeraznoobraziekovylʹnyhstepeibasseinarbazavluk AT sírenkotv cenotičeskoeraznoobraziekovylʹnyhstepeibasseinarbazavluk AT kučerevsʹkiivv cenoticvarietyoffeathergrassessteppesinariverbasinofbazavluk AT provoženkota cenoticvarietyoffeathergrassessteppesinariverbasinofbazavluk AT sírenkotv cenoticvarietyoffeathergrassessteppesinariverbasinofbazavluk
first_indexed	2025-11-25T05:44:43Z
last_indexed	2025-11-25T05:44:43Z
_version_	1850505361995333632
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 УДК 581.9 В.В. КУЧЕРЕВСЬКИЙ, Т.А. ПРОВОЖЕНКО, Т.В. СІРЕНКО Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 ЦЕНОТИЧНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ КОВИЛОВИХ СТЕПІВ БАСЕЙНУ р. БАЗАВЛУК Досліджено ценотичну різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук. Розроблено їхню еколого-ценотичну класифікацію. На основі геоботанічних описів виділено 7 основних формацій та 21 асоціацію. На рубежі ХХ—ХХІ ст. антропогенний вплив на рослинний покрив набув ката- строфічного характеру. Значної руйнації зазнали високопродуктивні степові угру- повання. Понад 80 % площі степу розорано, а природний рослинний покрив зберігся лише на схилах балок, у долинах річок та на кам’янистих відслоненнях. Проте й вони постійно зазнають значного антропогенно- го тиску. В зв’язку з цим виникла потреба провести інвентаризацію залишків кови- лових степів на територіях з надзвичайно високим та різноякісним антропогенним впливом, до яких належить і Правобереж- не степове Придніпров’я (ПСП) та включи- ти їх до екологічної мережі. Об’єктом наших досліджень були кови- лові степи басейну р. Базавлук, предме- том — їхня ценотична та флористична різ- номанітність. Матеріали були зібрані у 2007— 2008 рр. під час експедиційних об- стежень степових ділянок ПСП із домі - ну ванням видів роду Stipa L. Опрацьова- но 73 геоботанічні описи, складені автора- ми за принципами домінантної класифікації природної рослинності [1, 2, 4, 10, 14, 15]. При ідентифікації виділених синтаксонів використано праці вітчизняних геоботані- ків [2, 14, 15]. Назви рослин наведено згідно з останніми номенклатурними зведеннями. Річкова система Базавлуку, загальною площею 4200 м2, належить до басейну Дні- пра і розташована на території Дніпропет- ровської області. Базавлук — права прито- ка Дніпра довжиною 186 км — бере початок із джерел біля с. Червоноіванівка Криничан- ського району. Долина має трапе ціє по дібну форму, ширина її становить до 2 км. Річи- ще звивисте, правий берег на всьому про- тязі крутий, лівий — у нижній течії пологий. Ширина річища — 8—10 м, глибина — до 1,5 м. Нахил річки — 1,3 м/км. Основні при- токи: Кам’янка (96 км), Солона (56 км), Жов тенька (42 км), Базавлучок (24 км). Живлення переважно снігове. На річці спо- руджено Шолохівське водосховище. Воду використовують для зрошення [3]. В басей- ні Базавлуку на значній площі поширені відслонення гранітів Українського криста- лічного щита, які на окремих ділянках утворюють скелі, пороги та водоспади. Рос- линний покрив здебільшого перебуває на різних стадіях пасовищної дигресії. На сла- бопорушених ділянках степу на важкодос- тупних та віддалених від поселень схилах на невеликих площах збереглися ковилові формації. Згідно з геоботанічним районуванням України басейн р. Базавлук розташований у підзоні різнотравно-типчаково-ковилових степів у Софіївсько-Марганецькому районі Бузько-Дніпровського округу.© В.В. КУЧЕРЕВСЬКИЙ, Т.А. ПРОВОЖЕНКО, Т.В. СІРЕНКО, 2009 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 В.В. Кучеревський, Т.А. Провоженко, Т.В. Сіренко У розробленій за результатами наших досліджень еколого-ценотичній (домінант- ній) класифікації ковилових степів ба- сейну р. Базавлук виділено п’ять основних загальноприйнятих [2] синтаксономічних рангів: тип рослинності, клас формацій, група формацій, формація, асоціація. Еколого-ценотична класифікаційна схема ковилових степів басейну р. Базавлук Тип рослинності. Степи — Steppa Клас формацій. Різнотравно-типчаково- ковилові степи — Steppa herbeto-festuceto- stipeta Група формацій. Щільнодернинно- злакова справжньостепова рослинність — Steppa genuina densicaespitoso-graminosa Формація ковили шорсткої — Sti pe ta asperellae Асоціації: Stipetum (asperellae) bromopsosum (ripariae); S. (a.) salviosum (nutantis); S. (a.) festucosum (valesiacae); S. (a.) galatelliosum (villosae). Формація ковили волосистої — Stipeta capillatae Асоціації: Stipetum (capillatae) bro - mopsosum (ripariae); S. (c.) festucosum (vale- siacae); S. (c.) bothriochlosum (is cha e mae). Формація ковили Лессінга — Stipeta lessingianae Асоціації: Stipetum (lessingia- nae) bromopsosum (ripariae); S. (l.) festuco- sum (valesiacae); S. (l.) koeleriosum (crista- tae); S. (l.) salviosum (nutantis). Формація ковили пірчастої — Stipeta pennatae Асоціації: Stipetum (pennatae) festucosum (valesiacae); S. (p.) potentillosum (incanae). Формація ковили найкрасивішої — Stipeta pulcherrimae Асоціації: Stipetum (pulcherri- mae) salviosum (nutantis); S. (p.) festucosum (valesiacae); S. (p.) galatelliosum (villosae). Формація ковили вузьколистої — Stipeta tirsae Асоціації: Stipetum (tirsae) fes tu cosum (valesiacae), S. (t.) filipendu- losum (vulgaris) та S. (t.) galatelliosum (vil- losae). Формація ковили української — Stipeta ucrainicae Асоціації: Stipetum (ucrainicae) galatelliosum (villosae); S. (u.) festucosum (valesiacae). Формація Stipeta asperellae. Stipa as pe- rel la Klokov et Ossycznjuk — східнопричор- номорський ендемік, приурочений до ка м’я- нистих та вапнякових степових схилів [7]. Найбільше розповсюдження цього виду від- мічено у заповіднику "Хомутовський степ", де він разом із Stipa pul cher rima K. Koch. та Stipa brauneri (Pacz.) Klokov зростає на ого- леннях вапняків. У Провальському степу трапляється на оголеннях кристалічних по- рід [8]. У басейні р. Базавлук угруповання S. asperella зосереджені на крутих слабороз- винених, часто сильно змитих хрящуватих ґрунтах на схилах. У міру просування на південь кількість S. asperella збільшується від поодиноких екземплярів у складі фор- мації ковили найкрасивішої до власних формацій. Формація представлена чотирма асоціаціями, які через посилення сухості та порушеності ґрунту утворюють еколого- цено тичний ряд: Stipetum (asperellae) bro- mopsosum (ri pariae); S. (a.) salviosum (nu- tantis); S. (a.) festucosum (valesiacae); S. (a.) ga latelliosum (villosae). Травостій формації 2—3-ярусний. В околицях с. Володимирівка Софіївського району на лівому березі р. Базавлук фор- мація трапляється на гранітних оголеннях, де відбувається інтенсивне вивітрювання. Загальне проективне покриття (ЗПП) — 30—40%. На жорстві ЗПП — 60—80%, а проективне покриття (ПП) Stipa asperella — 50%. В околицях с. Назарівка Софіїв- ського району формація трапляється на схилах південної експозиції, а саме на пе- регині схилу 10—20°, ЗПП становить 35— 50%, ґрунти — сірий супісок. В околицях с. Олександрівка Нікопольського району (в басейні р. Солона) — на схилі балки північ- ної експозиції ЗПП — 35—40%, а ПП домі- нанта — 50—60%. 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук Крім едифікатора та субедифікатора досить рясно (1—5%) трапляються: Ce pha- laria uralensis (Murray) Roem.et Schult., Bo- thriochloa ischaemum (L.) Keng, Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski, Po- tentilla astracanica Jacq., Potentilla schurii Jacq., Pulsatilla nigricans Storck, Chamae- cytisus ruthenicus (Fisch. ex Wol.) Klaskova, Fi li pendula vulgaris Moench, Teucrium po- lium L., Centaurea trinervia Stephan. У фор- мації відмічено 104 види, які презентують 76 родів та 26 родин. Формація Stipeta capillatae. Stipa ca pil- la ta L. — одна з найпоширеніших ковил, едифікатор різних степів Євразії. Доміну- юче положення отримала завдяки випасу, і тому ценози з її участю вважають вто- ринними [8]. Різнотравно-типчаково-ко- ви лові степи з домінуванням Stipa capillata притаманні суглинистим, супіщаним, ка- м’я нис тим малогумусним звичайним чор- ноземам або каштановим ґрунтам. Воло- систоковилові угруповання проникають і на малогумусні слабосолонцюваті чорно- земи. Фітоценози із S. capillata займають найбільш підвищені, посушливі місця на схилах балок. У басейні р. Базавлук формація S. ca pi- llatae представлена трьома асоціаціями: S. (ca pillatae) bromopsosum (ripariae); S. (c.) fes tucosum (valesiacae); S. (c.) bo thri o chlo- sum (ischaemae). Вони складають еколого- це но тичний ряд, який має таку саму послі- довність і зумовлений посиленням сухості та порушеності ґрунту. Травостій формації 2—3-ярусний. В околицях с. Тарасівка Криничанського ра- йону формація трапляється на схилах схід- ної експозиції, ЗПП становить 50—60%. ПП едифікатора — 25—30%. В околицях с. То- ківське Апостолівського району (на право- му березі р. Кам’янка) формація поширена на гранітних оголеннях, ЗПП 65—70%, а ПП S. capillata збільшується до 40%. У цій формації також часто (1—5%) трапляють- ся такі види: Stipa lessingiana Trin. et Rupr., Marrubium praecox Janka, Poa angustifolia L., Koeleria cristata (L.)Pers., Teucrium po li- um, Euphorbia sequierana Neck., E. stepposa Zoz ex Prokh., Galatella villosa (L). Rchb.f., Carex praecox Schreb. Наявність цих видів свідчить про значне антропогенне наванта- ження на фітоценози. У формації відмічено 88 видів з 68 родів та 21 родини. Формація Stipeta lessingianae. Stipa les- sin giana Trin. et Rupr. — зональний едифі- катор різнотравно-типчаково-ковилових сте пів, широко розповсюджений в Єв ро- азій ській степовій області, ксерофіт [6, 17]. Причорноморсько-західносибірський рів- нин но-степовий вид [7]. Найпоширеніший у басейні вид, який зростає на степових схи- лах балок та кам’янистих місцях, утворю- ючи власну формацію і беручи участь в ін- ших. У басейні р. Базавлук формація Stipeta lessingianae представлена чотирма асо- ціа ціями: S. (l.) bromopsosum (ripariae); S. (l.) salviosum (nutantis); S. (l.) festucosum (va le siacae); S. (l.) koeleriosum (cristatae). Вони складають еколого-ценотичний ряд, який має таку саму послідовність і зумов- лений посиленням сухості та порушеності ґрунту. Травостій формації 2—3-ярусний. В околицях с. Тарасівка та с. Лозове Крини- чанського району формація поширена на похилих схилах південної експозиції, ЗПП становить 45—50%, іноді 60—70%, а на схи- лах східної експозиції — 50—60%. Унаслі- док дії антропогенних факторів, особливо випасу, більша частина фітоценозів з учас- тю S. lessingiana перебуває на різних стаді- ях пасквальної дигресії. У них S. lessingiana є субдомінантом, трапляється поодиноко. У фітоценозах із домінуванням цього виду ЗПП на різних ділянках варіює від 25—30 % на гранітних оголеннях в околицях с. Токів- ське до 50—60% на степових схилах в око- лицях с. Олександрівка, ПП едифікатора становить 30—40%, а у порушених ценозах знижується до 10—15%. Крім едифікатора та субедифікатора досить рясно (1—5%) трапляються: Euphorbia stepposa, Astra ga- lus ucrainicus M. Pop. еt Klokov, Marrubium praecox, Teucrium polium, Stipa capillata, 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 В.В. Кучеревський, Т.А. Провоженко, Т.В. Сіренко Salvia tesquicola Klokov et Poped, S. nutans L., Galatella villosa, Eryngium campestre L. У формації відмічено 134 види з 92 родів та 28 родин. Формація Stipeta pennatae. Stipa pen na- ta L. — мезофіт, мезоксерофіт [6, 17], один із найхарактерніших видів північного (луч- ного) степу [8, 13]. Перші описи асоціації ко- вили пірчастої в Україні були зроблені на Поділлі [17]. Пізніше Є.М. Кондратюк і Т.Т. Чуприна описали ще 5 асоціацій, харак- терних для Донбасу. Там ковила пірчаста трапляється по балках, серед чагарників у степових фітоценозах, на галявинах лі- сів, де відіграє другорядну роль у форму- ванні угруповань [8]. Вважається, що до розорювання степів вона займала значно більші площі. Загалом на Донбасі асоціації S. pennata приурочені до міжгрядових по- низь, галявин лісів та балочок. У басейні р. Базавлук відомо три міс- цезнаходження S. pennata. Перше з них розташоване в околицях с. Миколаївка Софіївського району на крутому лівому березі Базавлуку з гранітними скелями, де S. pennata утворює власні форма ції. Тут нами описано дві асоціації — S. (pennatae) festucosum (valesiacae) та S. (p.) po ten til lo- sum (incanae). Друге місцезнаходження відмічене в околицях с. Шишкине Ніко- польського району, на крутому правому березі р. Базавлук серед гранітних відсло- нень, де S. pennata є субдомінантом у фор- маціях S. lessingianae та S. capillatae. В око- лицях с. Токівське Апостолівського райо- ну на гранітних оголеннях р. Кам’янка трапляються дуже рідко поодинокі особи- ни S. pennata. Асоціація S. (p.) festucosum (valesiacae). ЗПП становить 30—50%, зокрема еди- фікатора — 10—25%, субедифікатора — 5—10%. Травостій 2—3-ярусний. У цій асо- ціації також часто (1—5%) трапляються Koeleria cristata, Poa bulbosa L., Cephalaria uralensis, Thymus dimorphus Klokov et Shost., Potentilla incana P. Gaertn., B. Mey. et Scherb., Helichrysum arenarium (L.) Mo- ench, Teucrium chamaedrys L., Potentilla astracanica, Pulsatilla nigricans, Stachys recta L., Sedum acre L. Асоціація S. (p.) potentillosum (incanae). ЗПП становить 30—50%, зокрема едифі- катора — 15%, субедифікатора — 10%. Травостій 2—3-ярусний. Тут також час- то (1—5%) трапляються Festuca valesiaca Gaudin, Trifolium alpestre L., Artemisia marschalliana Spreng., Sedum acre, Allisum tortuosum Waldst. et Kit., Potentilla schurii. У формації відмічено 58 видів із 45 родів та 18 родин. Формація Stipeta pulcherrimae. Степи із домінуванням Stipa pulcherrima знач- но го поширення у сучасному рослинному покриві не мають, але були широко пред- ставлені на території Україні раніше. Те- пер трапляються в Донецькому Лісостепу і Степу, у Стрільцівському та Хомутовсько- му степових заповідниках, Гірському Кри- му та інших місцях, де займають невеликі ділянки на непридатних для сільськогоспо- дарського використання місцях. Вони при- урочені до плакорів, пологих і крутих схи- лів південної експозиції. Ґрунти — звичай- ні чорноземні малогумусні, місцями змиті на антропогенно порушених територіях, у Гірському Криму — гірські чорноземи на вапняках і продуктах їх вивітрювання [7, 8]. На Правобережному степовому При дні- пров’ї ковила найкрасивіша зрідка трапля- ється на степових та кам’янистих схилах, узліссях, частіше — в північних районах, рідше — в південних. У басейні р. Базавлук вона частіше трапляється в Криничансько- му та Софіївському районах і рідше — в Апостолівському та Нікопольському, пере- важно на степових схилах та узліссях за- ростей степових чагарників Crataegus fal- lacina Klokov та Prunus stepposa Kotov. Нами описано три асоціації ковили найкра- сивішої: Stipetum (pulcherrimae) salviosum (nutantis); S. (p.) festucosum (valesiacae); S. (p.) galatelliosum (villosae). Stipa pulcherrima виступає едифікато- ром на схилах північної та північно-східної експозицій в околицях сіл Назарівка та 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук Олександрівка. ЗПП становить 45—60% (із повстю 70—80%). В околицях с. Катерино- Наталівка на лівому березі р. Базавлук, на виходах гранітів, щебенистих ґрунтах по- криття зменшується до 30—40%. Травостій формації 2—3-ярусний. Крім едифікатора та субедифікатора досить рясно (1—5%) трапляються: Taraxacum se- rotinum (Waldst. et Kit.) Poir., Centaurea trinervia, Seseli campestre Besser., Bromopsis riparia (Rehm.) Holub, Euphorbia stepposa, Securigera varia (L.) Lassen, Teucrium po- lium, Medicago romanica Prod., Stipa tirsa Steven, S. ucrainica P. Smirn., Astragalus ucrainicus. У формації відмічено 99 видів із 73 родів та 26 родин. Формація Stipeta tirsae. Едифікатор формації — Stipa tirsa. За деякими дани- ми [6, 17], цей вид вважають мезофітом та мезоксерофітом, інші дослідники [8] від- носять цей вид до ксеромезофітів. У пів- нічних степах, Гірському Криму, на Став- ропольській височині і частково на За- хідному Поділлі ковила вузьколиста є едифікатором [10, 16, 20, 21]. У межах різнотравно-типчаково-ковилових степів цей вид відмічено раніше лише на сході України. Ще К.М. Залеський [5] фіксував рясність S. tirsa у Провальському степу та у верхів’ї Донецького кряжа. Найповніше формація збереглася лише у Стрільців- ському степу. Є.М. Лавренко та Г.І. Дохман [11] описали одну асоціацію — Stipa ste no- phylla + Festuca valesiaca + Fi li pen dula vul garis, яка збереглась на пасовищах за межами заповідника. Пізніше вона пере- творилася на полідомінантні угруповання з рясною участю різнотрав’я [8]. Асоціації приурочені до лучних та справжніх (типо- вих) степів, більш потужних справжніх та солонцюватих чорноземів по балках пів- нічних схилів. У Стрільцівському степу, у зв’язку з мезофітизацією фітоценозів, асоціації широко розповсюджені на пла- корі. На піщаних ґрунтах цей вид ковили не трапляється [18], але відмічений на су- пісках [19]. У цілому на Донбасі описано 16 асоціацій. На ПСП S. tirsa трапляється дуже рідко на степових схилах, узліссях та галявинах. У басейні р. Базавлук зростає переважно у зволоженіших екотопах: по балках та у нижній частині схилів. В околицях сіл Володимирівка та Назарівка Софіївського району на схилах північної експозиції нами описано три асоціації: Stipetum (tirsae) festucosum (valesiacae), S. (t.) filipendulosum (vulgaris) та S. (t.) galatelliosum (villosae). Асоціація S. (tirsae) festucosum (va le- siacae). ЗПП становить 30—40%, зокрема едифікатора — 25%, субедифікатора — 5—10%. Травостій 2—3-ярусний. У цій асо- ціації також часто (1—5%) трапляються такі види: Salvia tesquicola, Bromopsis ri - pa ria, Achillea pannonica Scheele, Koeleria cristata, Euphorbia stepposa, Stipa les sin gi- ana, Stachys recta, Securigera varia. Асоціація S. (t.) filipendulosum (vulgaris). ЗПП становить 25—30%, зокрема едифіка- тора — 10—15 %, субедифікатора — 5—7%. Травостій 2—3-ярусний. У цій асоціації часто трапляються (1—2%) Stipa dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv., Festuca va le si- aca, Salvia nutans, Chamaecytisus ru the ni- cus, Teucrium chamaedrys, Pulsatilla nig ri- cans, Vincetoxicum intermedium Taliev, Po- tentilla schurii. Асоціація S. (t.) galatelliosum (villosae). ЗПП становить 60—80%, зокрема едифі- катора — 50%, субедифікатора — 5—10%. Травостій 2—3-ярусний. Тут часто (1—3%) трапляються такі види: Stipa pulcherrima, Helichrysum arenarium, Euphorbia step po- sa, Thymus dimorphus, Trifolium montanum L., Asyneuma canescens (Waldst. еt Kit.) Griseb. еt Schenk, Galium verum L., Phleum phle oi des (L.) Karst., Festuca valesiaca. У формації відмічено 67 видів із 54 родів та 20 родин. Формація Stipeta ucrainicae. Stipa uc- ra i nica — південностеповий вид, який трапляється на сухих степових схилах, переважно на південних чорноземах та каш танових ґрунтах. Цей вид зрідка трапляє ться у південній частині підзони різ нотравно-типчаково-ковилових степів 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 В.В. Кучеревський, Т.А. Провоженко, Т.В. Сіренко та у Донецькому Лісостепу, де віддає пе- ревагу південним схилам. У типчаково-ко- ви ловому степу є едифікатором степових фітоценозів (разом із S. lessingiana, S. ca- pil lata та Festuca valesiaca) [4, 7, 8, 17]. У басейні р. Базавлук нами описано дві асоціації, приурочені до крутих схилів пів- нічної експозиції. ЗПП становить 60—80%, а на денудаційних кам’янистих ділянках знижується до 40—50%. Асоціація S. (u.) galatelliosum (villosae). ЗПП становить 40—60%, зокрема едифі- ка тора — 15—35%, субедифікатора — 5—10%. Травостій 2—3-ярусний. В асоціа- ції також часто (1—5%) трапляються Sal- via tesquicola, S. nutans, Festuca valesiaca, Jurinea multiflora (L.) B. Fedtsch., Stachys recta, Euphorbia stepposa, Bromopsis ri pa- ria. Асоціація S. (u.) festucosum (valesiacae). ЗПП становить 50—80%, зокрема едифі- катора — 30—50%, субедифікатора — 10— 15%. Травостій 2—3-ярусний. З постійністю (1—5%) трапляються види: Euphorbia step- posa, Kochia prostrata, Securigera varia, As tragalus onobrychis, A. pubiflorus DC., Elytrigia intermedia (Host) Nevski, Bro mo- psis riparia, Stipa capillata, S. lessingiana, Teu crium polium, Achillea pannonica. У формації відмічено 125 видів із 84 родів та 25 родин. Ценотична різноманітність ковилових степів досліджуваного регіону представле- на одним типом рослинності, одним класом формацій та однією групою формацій, до складу якої входить 7 формацій та 21 асо- ціація. У басейні р. Базавлук, крім видів Stipa, які утворюють власні формації, та- кож зростають поодинокі екземпляри Stipa dasyphylla. 1. Александрова В.Д. Классификация рас- тительности: обзор принципов классификации и классификационных систем в разных геоботани- ческих школах. — Л.: Наука, 1969. — 275 с. 2. Афанасьєв Д.Я., Білик Г.І., Брадіс Є.М. та ін. Класифікація рослинності Української РСР // Укр. ботан. журн. — 1956. — 13, № 4. — С. 53—82. 3. Географічна енциклопедія України / За ред. О.М. Маринича та ін. — К.: УРЕ, 1989. — Т. 1. — С. 64. 4. Григора І.С., Соломаха В.А. Рослинність України (еколого-ценотичний, флористичний та географічний нарис). — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 452 с. 5. Залесский К.М. Материалы к познанию рас- тительности Донских степей.— Ростов н/Д: Б. и., 1918. — 215 с. 6. Клеопов Ю.Д., Лавренко Є.М. Сучасний стан класифікації українських степів // Журн. біо- ботан. циклу ВУАН. — 1933. — № 5-6.— С. 7—21. 7. Клоков Л.В., Осычнюк В.В. Ковыли Украи- ны // Новости систематики высших и низших рас- тений. — К.: Наук. думка, 1976. — С. 7—92. 8. Кондратюк Е.Н., Чуприна Т.Т. Ковыльные степи Донбасса. — К.: Наук. думка, 1992. — 172 с. 9. Кучеревський В.В. Конспект флори Право- бережного степового Придніпров’я. — Дніпропе- тровськ: Проспект, 2004. — 292 с. 10. Лавренко Е.М. Степи СССР // Раститель- ность СССР. — М.; Л., 1940. — Т. 2. — С. 1—265. 11. Лавренко Є.М., Дохман Г.І. Рослинність Старобільських степів // Журн. біо-ботан. циклу ВУАН. — 1933. — № 5-6. — С. 23—133. 12. Луганский государственный заповедник. Растительный мир / Е.Н. Кондратюк, Р.И. Бурда, Т.Т. Чуприна и др. — К.: Наук. думка, 1988. — 188 с. 13. Носова А.М. Флоро-географический анализ Северной степи Европейской части СССР. — М.: Наука, 1973. — С. 131—145. 14. Остапко В.М. Продромус естественной растительности юго-востока Украины. — Донецк, 1995. — 142 с. 15. Продромус растительности Украины / Под ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидуха, Д.В. Дубины и др. — К.: Наук. думка, 1991. — 269 с. 16. Растительность европейской части СССР. — Л.: Наука, 1980. — 429 с. 17. Рослинність УРСР: Степи, кам’янисті від- слонення, піски. — К.: Наук. думка, 1973. — 428 с. 18. Смирнов П.А. Флора Приокско-террасного заповедника. — М.: Наука, 1958. — 246 с. 19. Смирнов П.А. Заметки о Придонской флоре // Бюл. МОИП. — 1972. — 77, вып. 1. — С. 115—128. 20. Танфильев В.Г., Кононов В.Н. О распростра- нении ковылей в Ставропольском крае // Ботан. журн. — 1972. — 57, № 8. — С. 926—931. 21. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дідух Я.П. Ковило- ві степи Кримських яйл // Укр. ботан. журн. — 1978. — 38, № 4. — С. 9—14. Рекомендував до друку В.І. Мельник 9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 В.В. Кучеревский, Т.А. Провоженко, Т.В. Сиренко Криворожский ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог ЦЕНОТИЧЕСКОЕ РАЗНООБРАЗИЕ КОВЫЛЬНЫХ СТЕПЕЙ БАССЕЙНА р. БАЗАВЛУК Изучено ценотическое разнообразие ковыльных степей бассейна р. Базавлук. Разработана их эколого-ценотическая классификация. На основе геоботанических описаний выделено 7 основных формаций и 21 ассоциацию. V.V. Kucherevskyi, T.A. Provozhenko, T.V. Sirenko Kryvyi Rig Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kryvyi Rig CENOTIC VARIETY OF FEATHER-GRASSES STEPPES IN A RIVER BASIN OF BAZAVLUK It is studied cenotic variety of feather-grasses steppes in a river basin of Bazavluk, developed them eco lo- gycal and cenotic classification. As a result of geo bo- tanical descriptions 7 basic structures and 21 associa- tions are selected. Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук

Ценотична різноманітність ковилових степів басейну р. Базавлук

Institution

Similar Items