Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності

Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності

Проведено біоморфологічний аналіз флори Східного Полісся. Встановлено закономірності розподілу життєвих форм у ценофлорах залежно від умов середовища та созологічну цінність біоморф....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Лукаш, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України 2009
Schlagworte:
Збереження різноманіття рослин
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5360
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності / О.В. Лукаш // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С.10-17. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5360
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-53602025-02-23T20:09:10Z Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності Биоморфологическая структура флоры Восточного Полесья в контексте созологической ценности Biomorphological structure of flora East Polissia in a context of sozology value Лукаш, О.В. Збереження різноманіття рослин Проведено біоморфологічний аналіз флори Східного Полісся. Встановлено закономірності розподілу життєвих форм у ценофлорах залежно від умов середовища та созологічну цінність біоморф. Проведен биоморфологический анализ флоры Восточного Полесья. Установлены закономерности распределения жизненных форм в ценофлорах в зависимости от условий среды и созологическая ценность биоморф. The biomorphological analysis of flora East Polissia is carried out. The laws of distribution of the vital forms in cenofloras depending on conditions of environment and sozology value of vital forms was established. 2009 Article Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності / О.В. Лукаш // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С.10-17. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1605-6574 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5360 581.93: 502.75 (438.42) uk application/pdf Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Збереження різноманіття рослин
Збереження різноманіття рослин
spellingShingle Збереження різноманіття рослин
Збереження різноманіття рослин
Лукаш, О.В.
Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності
description Проведено біоморфологічний аналіз флори Східного Полісся. Встановлено закономірності розподілу життєвих форм у ценофлорах залежно від умов середовища та созологічну цінність біоморф.
format Article
author Лукаш, О.В.
author_facet Лукаш, О.В.
author_sort Лукаш, О.В.
title Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності
title_short Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності
title_full Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності
title_fullStr Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності
title_full_unstemmed Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності
title_sort біоморфологічна структура флори східного полісся у контексті созологічної цінності
publisher Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
publishDate 2009
topic_facet Збереження різноманіття рослин
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5360
citation_txt Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності / О.В. Лукаш // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С.10-17. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT lukašov bíomorfologíčnastrukturaflorishídnogopolíssâukontekstísozologíčnoícínností
AT lukašov biomorfologičeskaâstrukturafloryvostočnogopolesʹâvkontekstesozologičeskojcennosti
AT lukašov biomorphologicalstructureoffloraeastpolissiainacontextofsozologyvalue
first_indexed 2025-11-24T23:11:27Z
last_indexed 2025-11-24T23:11:27Z
_version_ 1849715208909488128
fulltext 10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 УДК 581.93: 502.75 (438.42) О.В. ЛУКАШ Київський національний університет імені Тараса Шевченка Україна, 01033 м. Київ, вул. Володимирська, 64 БІОМОРФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ СХІДНОГО ПОЛІССЯ У КОНТЕКСТІ СОЗОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ Проведено біоморфологічний аналіз флори Східного Полісся. Встановлено закономірності розподілу життєвих форм у ценофлорах залежно від умов середовища та созологічну цінність біоморф. Еколого-біологічні властивості рослин ма- ють важливе значення для розуміння при- чин рідкісності та вразливості окремих видів флори, обмеженості їх поширення [8]. І.Г. Серебряков [12] зазначає, що жит- тєві форми відображують особливості се- редовища, наприклад клімату і ґрунтів, через специфіку росту і розвитку рослин у пануючих ґрунтово-кліматичних і цено- тичних умовах. Середовище діє на фор- му, змінюючи життєдіяльність організму і особливо інтенсивність та напрямок росту, а також тривалість існування його вегета- тивних органів. Життєві форми відобра- жують як несприятливі, так і сприятливі умови росту і розвитку рослин. В.М. Го- лубєв [3] відмічає, що у різноманітті жит- тєвих форм виявляється складність взає- мо зв’язків рослин з умовами середовища. Він наголошує на тому, що еколого-біо- логічна специфіка видів виявляється у різноманітних морфологічних і фізіологіч- них ознаках та властивостях вегетативних і генеративних органів, у їх наземній та підземній частинах, що кожен вид має свою неповторну систему еколого-біо ло- гіч них пристосувань і може розглядатися як окрема життєва форма. Розвиток жит- тєвих форм здійснюється в умовах рос- линних угруповань [6]. Фітоценотичне значення життєвих форм висвітлено у працях Г.М. Зозуліна [5], В.М. Голубєва [3], С.М. Зиман [4]. Оскільки життєві форми відображують пристосування видів до ґрунтово-клі ма- тичних і ценотичних умов, ми вважаємо за доцільне розглядати спектр біоморф не лише флори Східного Полісся в цілому, а й у межах ценофлор. Ценофлори Східного Полісся, яке охоп- лює лівобережжя Дніпра у межах Украї ни, Росії та Білорусі, були виділені з викорис- танням мір включення [14] та мір подібності [15] при порівнянні флористичних списків синтаксонів. Лемнетально-потаметальна цено фло- ра об’єднує вільноплаваючі на поверхні й у товщі води неукорінені види рослин (67 таксонів) та прикріплені гідатофіти із пла- ваючими на поверхні або зануреними в товщу води листками. Види лемнетально- потаметальної ценофлори поширені в мезо- трофних, евтрофних замкнутих або мало- проточних водоймах з піщаними, мулисти- ми, торф’янистими донними від кладеннями і коливанням рівня води. Літорелетальна ценофлора представлена 14 прибережно- водними видами, які формують угрупо- вання в замкнених прісноводних періо- дично обводнених оліго- і мезотрофних еко топах з піщаними, пі щано-мулистими, пі щано-глинистими та піщано-тор ф’я нис- тими донними відкладеннями. Основу на- ноюнцетальної ценофлори, що налічує 27 видів, складають дрібні ефемерні одно- річники, які у літньо-осінній період (3— 4 місяці) на дні пересихаючих водойм утво- рюють угруповання. Фрагміто-магно ка-© О.В. ЛУКАШ, 2009 11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності рі це тальна ценофлора представлена 133 ви дами багаторічних трав, місцезростання яких характеризуються високим зволо- женням та високим мінеральним живлен- ням — вологі, мокрі та болотисті луки, бо- лота, повітряно-водні угруповання на дер- нових, оглеєних, му лувато-болотних та лучно-болотних ґрунтах та мулисто-пі- щаних, мулистих та мулисто-торф’яних донних відкладах. Бульбосхенетальна це- нофлора об’єднує повітряно-водні середні та високі трави (16 видів), які віддають перевагу мілководдям слабосолонуватих замкнених і слабопроточних водойм зі значним коливанням рівня води протягом вегетаційного періоду. Шейх церієтально- каріцетальну ценофлору складають 96 ви- дів, які входять до ценозів мезотрофних та мезоевтрофних осоково-сфагнових боліт та більш трофних угруповань, зазвичай дериватів мокрих лісів, які трапляються здебільшого на торфово-болотних та тор- фу вато-болотних ґрунтах і рідше — на дернових, сильно оглеєних глинисто-пі- щаних ґрунтах. Оксикокальну цено флору представляють 33 види — дуже рідкісні для регіону оліготрофних бореальних сфагнових боліт і ценозів мезотрофних гіпнових та сфагнових лісових боліт. Аре- нетальна ценофлора сформована здебіль- шого видами евмезофітних лук, пошире- них переважно на дернових та дернових глеєвних ґрунтах. До складу аренетальної ценофлори ввійшли також види ксероме- зофітних лук, що виникли внаслідок ксе- рофітизації мезофітних лучних фітоцено- зів під впливом надмірного випасу та зни- щення дерево-чагарникової рослинності в прируслових частинах заплав. Загалом до складу ценофлори входить 255 видів. Мо- лінієтальна ценофлора представлена 268 видами широко поширених у регіоні во- логих лук, сформованих на болотних, дерново-глейових та торфово-болотних ґрунтах. Нардо-калюнетальна ценофлора представлена 57 видами психромезофіт- них трав’янистих та чагарничкових угру- повань, сформованих на досить бідних слабозадернованих піщаних, супіщаних та суглинистих дуже опідзолених та дер- ново-підзолистих ґрунтах. До складу ке- ле ріо-корінефоретальної ценофлори вхо- дить 102 види трав’яних ксерофітних угруповань. Фестукально-брометальна це- но флора представлена 56 видами фраг- ментарно поширених на сухих схилах в околицях Новгорода-Сіверського та Чер- нігова степових угруповань. Тріфоліо-ге- ранієтальна ценофлора об’єднує 286 ви- дів узлісь, фрагментарно представлених у регіоні мезоксерофільних чагарникових угруповань, а також ценозів світлих дубо- вих лісів та дубово-соснових лісів. Саліці- тальна ценофлора представлена 63 вида- ми лісових та чагарникових заплавних угруповань. Альнетально-са лі ці таль на це- но флора нараховує 126 видів заболочених угруповань, зокрема вільхових лісів та ча- гарникових ценозів. Кверцетальна цено- флора представлена 189 видами, приуро- ченими до зональних лісових угруповань мезофільних широколистяних лісів та гіг- рофільних незаболочених лісів. Види (223 таксони), які входять до складу пінетально- піцеєтальної ценофлори, є представника- ми ценозів соснових лісів, а також узліс- них, післявирубочних та післязгарищних угруповань. У складі піцеєтальної цено- флори нараховується 69 видів, виявлених у ялинниках, сформованих на бідних кис- лих ґрунтах, та в ялиново-широколистяних лісах. Бідентальна ценофлора представ- лена 43 видами угруповань літніх одноріч- ників, які формуються на перезволожених і пересихаючих ділянках з багатими на ні- трати ґрунтами. До стелярієтальної це- нофлори включено 62 види, які трапля- ються у сегетальних угрупованнях, що формуються у посівах зернових та про- сапних культур: на орних угіддях суходо- лів та борових терас заплав річок, на місці агрофітоценозів при заміні посівів зерно- вих культур просапними, край полів, уздовж польових доріг, поблизу токів, біля 12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 О.В. Лукаш житла на піщаних або супіщаних ґрунтах із незначною нітріфікацією. Арте мі зіє- тально-агропіретальна ценофлора пред- ставлена переважно гемікриптофітами, які трапляються у рудеральних та агло- мератних ценозах на багатих субстратах та у ценозах дво- та багаторічників у су- хих антропогенно змінених місцевостях. У складі ценофлори — 306 видів. Плантагі- нетальна ценофлора являє собою збірну групу видів, поширених в угрупованнях на механічно порушених нітрифікованих ґрунтах, які зазнають впливу випасання, в угрупованнях на багатих, інколи слабоза- солених ґрунтах важкого механічного складу, які періодично затоплюються, та у фітоценозах, що формуються на витопту- ваних, ущільнених субстратах та на піща- них ґрунтах. У складі ценофлори 225 ви- дів. Робінієтальна ценофлора охоплює 100 видів угруповань штучних деревних насаджень та міської спонтанної деревної рослинності. До галіо-ур ті це таль ної це- нофлори віднесено 165 видів природних та антропогенних ценозів, які формуються на нітрифікованих субстратах, а саме угруповань узлісь, парків, берегів річок, а також трав’янисто-ча гар ни кових фітоце- нозів. У спектрі життєвих форм Східного По- лісся, виділених за кількістю цвітінь і пло- доношень протягом життя, переважають полікарпіки (958 видів, 72,85%), які посіда- ють перші місця у спектрах більшості це- нофлор. Виняток становлять ценофлори, які утворилися в антропогенних екотопах: артемізієтально-агропіретальна (150 видів; 49,02%), плантагінетальна (108; 48,00%), бі- дентальна (12; 27,91%), а також у екотопах з періодичним обводненням: літорелеталь- на (5; 35,71%), наноюнцетальна (10; 37,04%). Найбільшу кількість полікарпіків виявлено у ценофлорах, сформованих в умовах ви- сокого зволоження: фрагміто-магно карі це- тальній (126 видів; 94,77%), молінієтальній (229; 85,45%), та обводнення: лемнетально- потаметальній (59; 88,06%), а також в еко- тонних ценофлорах: тріфоліо-гераніє таль- ній (259; 90,56%), галіо-уртіцетальній (134; 81,12%). При виділенні життєвих форм назем- них рослин за формами росту та трива- лістю життя вегетативних органів за осно- ву ми прийняли систему життєвих форм І.Г. Серебрякова [12], яка має еколого- морфологічний характер. При визначен- ні біоморф користувалися тлумаченнями, наведеними в [7]. Для представників гідро- фільної флори застосували класифікацію С. Гейни [2], зокрема поділ гідроморфних біоморф на еугідатофіти, аерогідатофіти та плейстофіти. Ця класифікація краще за інші відображує адаптацію рослин до вод- ного, повітряного та наземного середовища у процесі онтогенезу. Спектр біоморф Східного Полісся за еко- лого-морфологічними ознаками наведено у табл. 1. Перше місце посідають однорічні трави (225 видів; 17,12%), які переважають лише у ценофлорах, сформованих на сеге- тальних та рудеральних екотопах: стеля- рієтальній (39 видів; 63,93%), бідентальній (25; 58,14%), плантагінетальній (87;28,43%). Це свідчить про прогресуючий вплив ан- тропогенних чинників на флору регіону. Серед однорічників багато адвентивних рослин. Їх експансія створює загрозу для аборигенної флори Східного Полісся, на- самперед для її раритетного компонента. Найвищу інвазійну активність у регіоні ви- являють Conyza canadensis (L.) Cronq. та Impatiens parviflora DC. Активне поширен- ня останнього виду у листяні ліси з ознака- ми антропогенного втручання спричиняє випадіння з трав’янистого ярусу типових неморальних видів. Друге місце у спектрі життєвих форм по- сідають довгокореневищні рослини (217 ви- дів; 16,51%). Види цієї біоморфологічної гру- пи займають першу позицію у гігрофі льних ценофлорах (30,87%). Відсоток довгокорене- вищних рослин збільшується зі зростанням зволоженості екотопів і найбільшого значен- ня набуває у фрагміто-маг но карі це таль ній 13ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 (51 вид; 38,35%), аль не тально-салі цетальній (19; 30,65%) та мо лі нієтальній (77; 28,73%) ценофлорах. У гіг рофільних умовах з довго- кореневищних рослин виявлені лише такі рідкісні види, як Carex hartmanii Cajand., C. li mosa L., C. dis ticha Huds., Epipactis pa- lustris (L.) Crantz. Довгокореневищні види зі складу раритетної складової флори від- Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності Б іо м о р ф и Ценофлори С х . П о л . LP L N PM B SC O A M NC KC FB TG S AS Q PP P Bd St AA Pl R GU Arb 0 0 0 1 0 1 2 1 1 2 1 0 18 11 5 22 17 7 0 0 1 1 29 14 58 Frt 1 0 0 3 0 11 4 0 4 2 1 0 23 11 10 9 19 7 0 0 4 1 22 24 62 Frtc 0 0 0 0 0 1 7 1 0 5 1 1 4 1 0 1 8 2 0 0 1 0 2 1 15 Sfrt 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 1 0 0 1 1 1 0 0 0 0 0 0 0 1 2 Sfrtc 0 0 0 1 0 1 1 1 0 0 2 4 9 0 0 3 9 6 0 0 4 0 0 0 17 Ln 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 0 0 0 0 0 0 0 3 3 4 Hprp 0 0 0 10 1 5 1 52 35 3 20 13 35 0 11 7 31 1 1 3 46 23 3 11 134 Hprf 0 0 0 3 0 4 0 3 9 0 1 0 5 1 3 5 3 0 1 1 2 5 0 7 19 Hpbr 6 1 2 26 5 18 4 44 56 13 4 11 67 6 21 38 26 8 1 2 32 25 6 27 196 Hplr 10 2 4 51 5 25 7 45 77 8 8 7 59 19 42 40 26 17 7 3 39 32 8 37 217 Hpdc 0 0 1 8 0 6 1 6 11 6 4 5 3 2 9 3 10 1 1 0 5 5 0 0 34 Hpfc 0 0 0 9 1 9 3 22 19 6 6 1 17 3 6 12 18 7 0 0 5 11 2 0 59 Hpb 0 0 0 0 0 0 0 4 1 0 1 2 1 0 1 10 1 0 0 0 1 0 1 0 16 Hpt 0 0 1 4 1 5 2 4 13 3 3 1 9 1 3 14 6 7 0 0 5 2 1 2 45 Hpcr 0 0 0 2 1 4 0 14 7 3 5 0 10 2 0 6 17 1 0 0 6 4 2 4 33 Hps 0 0 0 1 0 1 0 1 3 1 0 1 4 0 0 2 3 2 0 0 3 2 1 5 12 Ha 20 0 0 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 20 (Ehdt) Ha 24 0 2 6 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 24 (Ahdt) Ha(Pl) 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 3 Pp 0 0 0 0 0 0 0 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 3 Hprp- Pi 0 0 0 0 0 3 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 3 Pb 0 0 1 2 0 1 0 19 7 0 17 5 8 0 5 4 11 1 1 2 49 14 5 7 81 Pa-Pb 0 1 1 1 0 0 0 13 7 2 10 2 3 0 0 2 3 0 6 11 16 13 2 4 33 Pa 4 8 15 2 2 1 0 23 18 3 18 3 11 4 7 10 15 2 25 39 87 87 13 18 225 67 14 27 133 16 96 33 255 268 57 103 56 286 63 126 189 223 69 43 61 306 225 100 165 1315 Таблиця 1. Спектр життєвих форм Східного Полісся за еколого-морфологічними ознаками Біоморфи: Arb — дерево; Frt — кущ; Frtc — кущик; Sfrt — напівкущ; Sfrtc — напівкущик; Ln — ліана; Hprp — стрижнекоренева; Hprf — китицекоренева; Hpbr — короткокореневищна; Hplr — довгокоре- вищна; Hpdc — щільнодернинна; Hpfc — пухкодернинна; Hpb — цибулинна; Hpt — бульбова; Hpcr — на- земноповзуча; Hps — сто лоноутворююча; Ha(Ehdt) — еугідатофіт; Ha(Ahdt) — аерогідатофіт; Ha(Pl) — плейстофіт; Pp — паразитична рослина; Pi — комахоїдна рослина; Pb — дворічник; Pa — однорічник. Ценофлори: LP — лемнетально-потаметальна; L — літорелетальна; N — наноюнцетальна; PM — фрагміто-магнокаріцетальна; B — бульбосхенетальна; SC — шейхцерієтально-каріцетальна; O — оксикокальна; А — аренатеріальна; М — молінієтальна; NC — нардо-калюнетальна; КС — келеріо- корінефоретальна; FB — фестукально-брометальна; TG — тріфоліо-геранієтальна; S — саліцітальна; AS — альнетально-саліцітальна; Q — кверцетальна; РР — пінетально-піцеєтальна; Р — піцеєтальна; Bd — бідентальна; St — стелярієтальна; АА — артемізієтально-агропіретальна; Pl — плантагінетальна; R — робі- нієтальна; GU — галіо-уртіцетальна. Сх. Пол. — Східне Полісся в цілому. 14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 О.В. Лукаш да ють перевагу мезофільним місцезростан- ням. Такими є Gym nocarpium dryopteris (L.) Newman, Epi pactis atrorubens (Hoffm.) Besser, Epi pac tis hel le borine (L.) Crantz, Goodyera repens (L.) R.Br., Listera cordata (L.) R.Br., Carex brizoides L., Prunella grandiflora (L.) Scholl., Dianthus ste nocalyx Juz. З 1315 видів флори Східного Полісся 196 (14,90%) є короткокореневищними. Перева- жання цих видів спостерігається у мезо- фітних ценофлорах листяних, мішаних лі- сів та узлісь — кверцетальній (38 видів; 20,11%) та тріфоліо-геранієтальній (67; 23,42%). Саме у цих ценофлорах представ- лена більшість короткокореневищних ви- дів, що визначають созологічну цінність флори регіону. Серед них Botrychium lu- naria (L.) Sw., B. multifidum (S.G. Gmel) Rupr., B. virginianum (L.) Sw., Polystichum aculeatum (L.) Roth, P. braunii (Spenn.) Feé, Cystopteris fragilis (L.) Bernh., Iris hungarica Waldst. et Kit., Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch, C. rubra (L.) Rich., Listera ovata (L.) R.Br., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Anemone sylvestris L., Campanula bononiensis L., Aqui- legia vulgaris L., Primula veris L. Типовими представниками пінетально- піцеєтальної ценофлори є короткокорене- вищні види Pulsatilla patens (L) Mill. s.l. та Polypodium vulgare L., альнетально-са лі ці- тальної ценофлори — Matteucia stru thio p- teris (L.) Tod., фестукально-брометальної ценофлори — Carex caryophyllea Latourr., Clematis recta L., Gentiana cruciata L., Aster amellus L., Adonis vernalis L., Anemone syl- vestris L. Д.Я. Афанасьєв [1] зазначає стосовно лучних рослин кореневищного типу, що вони займають переважно перелоги та при- руслові заплави, де за рахунок алювіальних відкладів часто відновлюються поверхневі шари ґрунту. Кореневищні злаки є інди- каторами пухких піщанистих, добре про- вітрюваних і відносно багатих на поживні речовини ґрунтів [1]. Серед лучних рослин у цілому та кореневищного типу зокрема кількість рідкісних видів незначна. Коре- невищними видами, які трапляються на вологих луках, є Ophioglossum vulgatum L., Gentiana pneumonanthe L., Inula helenium L., Iris sibirica L., Viola persicifolia Schreb. До провідних біоморф належать також стрижнекореневі трави (134 види; 10,20%), які в аренатеріальній ценофлорі займають перше місце (52; 20,39%). Рідкісні види цієї біоморфи приурочені до узлісь листяних (Aсonitum lasiostomum Rchb.), сухих сос- нових (Eremogone saxatilis (L.) Ikonn.), мі- шаних (Adenophora liliifolia (L.) Ledeb. ex A.DC., Laserpitium latifolium L., Scorzonera purpurea L.) лісів або є представниками фестукально-брометальної ценофлори (Li- num flavum L., L. perenne L.). Дворічники переважать у келеріо-ко рі- нефоретальній (17 видів; 16,50%) та ар те- мізієтально-агропіретальній (49; 16,01%) це- нофлорах. Регіонально рідкісних дворічни- ків лише два — Campanula cervicaria L., Centaurium erythraea Rafn. Щільнодернинні рідкісні види репре- зентують фестукально-брометальну цено- флору. До них належать Dianthus pineticola Kleopow, Stipa capillata L., S. pennata L., Carex humilis Leyss. Сумарне переважання (52%) кущів та де- рев, здебільшого за рахунок адвентивних рослин, спостерігається у робінієтальній це- нофлорі. Раритетну складову де ре в’янистих біоморф Східного Полісся пред ставляють кущики Genista germanica L., Andromeda polifolia L., Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng., Chamedaphne calyculata (L.) Mo- ench, Ledum palustre L., Oxycoccus palustris Pers., Vaccinium uliginosum L.), кущі Salix lapponum L., S. myrsinifolia Salisb., S. my- rtilloides L., S. starkeana Willd., S. vinogradovii A.K.Skvortsov, Daphne mezereum L., Betula humilis Schrank, Cerasus fruticosa (Pall.) Woronow та дерева Juniperus communis L., Alnus incana (L.) Moench. Нечисленні у флорі Східного Полісся аерогідатофіти (24 види; 1,83%) та еугіда- тофіти (20; 1,52%) повною мірою представ- 15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності лені у лемнетально-потаметальній цено- флорі. Високу созологічну цінність аеро - гідатофітів на Східному Поліссі визнача- ють Salvinia natans (L.) All., Nuphar lutea (L.) Smith, Nymphaea alba L., N. candida C. Presl, Nymphoides peltata (S.G. Gmel.) O. Kuntze, Trapa borysthenica V. Vassil., T. na tans L. s.str., T. rossica V. Vassil., Lemna gibba L., Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wim- mer, Potamogeton alpinus Balb., які станов- лять майже половину цієї біоморфологіч- ної групи. З бульбових рослин найвразливішими є представники родини Orchidaceae: Ana- cam ptis coriophora (L.) R.M.Bateman, Prid- geon et M.W. Chase, A. coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase subsp. nervulosa (Sakalo) Mosyakin et Tymchenko, A. palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase, Coeloglossum viride (L.) C. Hartm., Corallorhiza trifida Chвtel., Dac- tylozhiza baltica (Klinge) Orlova, D. cruenta (O.F.Müll.) Soу, D. fuchsii (Druce) Soу, D. in- car nata (L.) Soу, D. maculata (L.) Soу, D. ma ja- lis (Rchb.) P.F.Hunt et Summerhayes, D. sam- bucina (L.) Soу, D. traunsteineri (Saut. ex Rchb.) Soу, Herminium monorchis (L.) R.Br., Neottianthe cucullata (L.) Schlechter, Or- chis militaris L., Platanthera bifolia (L.) Rich., P. chlo rantha (Cust.) Rchb., які складають по- над третину представників цієї біоморфи. Созологічну цінність флори Східно го По- лісся становлять інші бульбові (Gla dio lus im bricatus L., G. palustris Gaudin, G. tenuis M. Bieb., Campanula latifolia L., Phlomis tu- berosa L.) та цибулинні (Allium scho eno- prasum L., A. ro tundum L., Lilium mar tagon L.) види. Бульбові та цибулинні біоморфи є найчисленнішими у кверцетальній цено- флорі — відповідно 14 (7,41%) та 10 (5,29%). Специфічною ознакою кверцетальної ценофлори є представленість усіх вияв- лених у регіоні досліджень ефемероїдів. За результатами наших досліджень [10], у складі синузій весняних ефемероїдів лис- тяних лісів Лівобережного Полісся вияв- лено 15 видів. Серед них найпоширеніши- ми є Anemone ranunculoides L., Corydalis cava (L.) Schweigg. & Koerte, C. solida (L.) Clairv., Ficaria verna Huds. aggr. Всі вони найчастіше домінують у складі синузій. З незначним покриттям трапляються Gagea minima (L.) Ker Gawl. та G. lutea (L.) Ker Gawl. Ми довели, що по території регіону проходить південно-східна межа поширен- ня Anemone nemorosa L., східна — Scilla bifolia L. та Galanthus nivalis L., північно- західна — Corydalis marschalliana (Pall. ex Willd.) Pers. та західна — Scilla siberica Haw. Усі вони є рідкісними для досліджу- ваного регіону. Також рідкісними є Allium ursinum L., Dentaria quinquefolia M. Bieb. і D. bulbifera L., а також Corydalis intermedia (L.) Merat. Серед поліських ландшафтів ба- гатовидові весняні синузії трапляються на ділянках лесових рівнин, збагачених дену- даційними відкладами, у місцях з близьким заляганням суглинків. При цьому вони за- ймають невеликі площі і характеризую- ться високим рівнем інсуляризованості. Кліматичні умови Східного Полісся (три- вала весна, вологе і тепле літо, незначні ко- ливання температури, достатня кількість опадів, снігова зима) створюють сприятливі умови для зростання на цій території видів різних життєвих форм. Скорочений спектр біоморф за Раункієром [18, 19] для флори Східного Полісся наведено в табл. 2. Про- центне співвідношення біологічних типів Раункієра у флорі Східного Полісся дуже близьке до таких у регіональних флорах помірної зони Європи [9, 17]. Таблиця 2. Скорочені спектри життєвих форм за Раункієром для флор помірної зони Європи Регіон Життєві форми, % Ph Ch Hm Cr Th Східне Полісся 9,7 3,7 55,4 12,8 18,4 Німеччина 9,0 3,0 54,0 17,0 17,0 Польща 8,0 4,0 54,0 15,0 19,0 Примітка: Ph — фанерофіти; Ch — хамефіти; Hm — гемікриптофіти; Cr — криптофіти; Th — терофіти. 16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 О.В. Лукаш У флорі Східного Полісся кількісно пере- важають гемікриптофіти (225 видів; 15,13%). Цей тип життєвих форм є провідним у біль- шості ценофлор регіону. Гемікриптофіти, як і криптофіти, в умовах сезонного клімату добре пристосовані до перенесення неспри- ятливого періоду [18]. Криптофітів у дослі- джуваній флорі лише 12,8%. У робінієтальній ценофлорі за рахунок інтродуцентних дерев та чагарників фане- рофіти становлять 56%. Природним є переважання водних гео- фітів у лемнетально-потаметальній це- нофлорі (24 види; 35,82%). Понад половину видів становлять терофіти у ценофлорах гігрофільного характеру, сформованих у періодично обводнених і пересихаючих екотопах, зокрема літорелетальній (8 видів; 57,14%), наноюнцетальній (15; 55,56%), бі- дентальній (28; 65,12%) та стелярієтальній. Друге місце за кількістю посідають терофі- ти у ценофлорах антропогенно порушених та рудеральних місцезростань: плантагі- нетальній (91; 40,44%) та артемізієтально- агропіретальній (90; 29,41%). Хамефіти є досить неоднорідною групою. У пустельних флорах тропічної зони та тун- дрових флорах Арктики їхня частка стано- вить більш ніж п’яту частину; у флорах по- мірної вона не перевищує 4% [9]. В умовах Східного Полісся кількість хамефітів стано- вить 49 видів (3,73%). Значна частина з них є характерними для бореальної зони, а отже у досліджуваному регіоні зазнає певного кліматичного пригнічення. Це посилює їх уразливість до дії антропогенних чинників і зумовлює раритетність цієї клімаморфи для регіону. Із 49 видів 21 (42,86%) є рідкісним: Diphasiastrum com planatum (L.) Holub, D. × zeilleri (Rouy) Holub, Lycopodiella inundata (L.) Holub, Lycopodium annotinum L., Hu- perzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart., Helianthemum chamaecystus Mill., H. nu m- mularium (L.) Mill., Andromeda polifolia L., Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng., Cha me- daphne ca ly culata (L.) Moench, Ledum pa- lustre L., Oxy coccus palustris Pers., Vac- cinium uliginosum L., Chimaphila um bellata (L.) W. Barton, Mo neses uniflora (L.) Gray, Pyrola chlorantha Sw., P. minor L., P. media Sw., Jovibarba globifera (L.) J.Parn., Sedum sexangulare L., Sempervivum ruthe niсum Schnittsp. et C.B. Lehm. Переважання у спектрі біоморф теро- фі тів, яке спостерігається в окремих цено- флорах, свідчить про їхній серед зем- номор ський характер. Адже значна участь те рофітів є характерною рисою ксерич- них територій Давнього Серед зем номор’я [11]. Провідними біоморфами флори Східно- го Полісся є однорічники, кореневищні та стрижнекореневі трави. Переважання пев- них життєвих форм в окремих ценофлорах корелює з екологічними умовами місце- зростань, в яких сформовані ці ценофло- ри. Зокрема довгокореневищні рослини, відсоток яких збільшується зі зростанням зволоженості екототопів, займають першу позицію у гігрофільних ценофлорах, а ко- роткокореневищні — у мезофітних цено- флорах листяних, мішаних лісів та узлісь. Переважання однорічних трав у ценофло- рах, сформованих на сегетальних та ру- деральних екотопах, свідчить про прогре- суючий вплив антропогенних чинників на флору Східного Полісся. Найбільшу созологічну цінність мають нечисленні життєві форми — аерогідато- фіти, бульбові та цибулинні біоморфи, а та- кож хамефіти. Серед причин їх рідкісності та обмеженості поширення слід відзначити незначне кліматичне пригнічення, що по- силює їх уразливість до антропогенного впливу. Невеликий відсоток, але значна абсолютна кількість рідкісних видів — у групах довго- та короткокореневищних рослин та кущів. Спектр біоморф, виділених за розміщен- ням бруньок відновлення щодо рівня суб- страту і снігового покриву, свідчить про на- лежність флори Східного Полісся до флор помірно холодного типу із середземномор- ськими рисами. 17ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 1. Афанасьєв Д.Я. Аналіз флори лучної рос- линності Українського Полісся // Природні лучні угіддя Українського Полісся. — К.: Наук. думка, 1981. — С. 14—35. 2. Гейны С. Жизненные формы водных ма- крофитов и их классификация // Макрофиты — индикаторы изменений природной среды. — К.: Наук. думка, 1993. — С. 21—27. 3. Голубев В.Н. Об изучении жизненных форм растений для целей фитоценологии // Ботан. журн. — 1968. — 53, № 8. — С. 1085—1093. 4. Зиман С.Н. Жизненные формы и биология степных растений Донбасса. — К.: Наук. думка, 1976. — 190 с. 5. Зозулин Г.М. Схема жизненных форм высших растений // Ботан. журн. — 1961. — 46, № 1. — С. 3—20. 6. Зозулин Г.М. Схема основных направлений и путей эволюции жизненных форм семенных рас- тений // Ботан. журн. — 1968. — 53, № 2. — С. 223— 233. 7. Ілюстрований довідник з морфології квіт- кових рослин / С.М. Зиман, С.Л. Мосякін, О.В. Булах та ін. — Ужгород: Медіум, 2004. — 156 с. 8. Казакова М.В. Флора Рязанской области. — Рязань: Русское слово, 2004. — 388 с. 9. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біо- геоценології. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 144 с. 10. Панченко С.М., Лукаш О.В., Чорноус О.П. Весняні ефемероїди листяних лісів Лівобережного Полісся // Укр. ботан. журн. — 2006. — 63, № 5. — С. 671—680. 11. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. — К.: Наук. думка, 1991. — 204 с. 12. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. — М.: Высш. шк., 1962. — 378 с. 13. Семкин Б.И., Комарова Т.А. Анализ фитоце- нотических описаний с использованием мер включе- ния // Ботан. журн. — 1977. — 62, № 1. — С. 54—64. 14. Семкин Б.И., Комарова Т.А. Использование мер включения при изучении вторичных сукцессий // Ботан. журн. — 1985. — 70, № 1. — С. 89—97. 15. Юрцев Б.А., Семкин Б.И. Изучение кон- кретных и парциальных флор с помощью мате- матических методов // Ботан. журн. — 1980. — 65, № 12. — С. 1706—1717. 16. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. — 288 с. 17. Ellenberg H. Zeigerwerte der Gefässpflan- zen (ohne Rubus) Mitteleuropas // Scripta Geobo- tanica. — 1992. — Bd. 18. — 258 S. 18. Raunkiaer C. The life forms of plants and statistical plant geography. — Oxford, 1934. — 632 p. 19. Raunkiaer C. Plant life forms. — Oxford, 1937. — 104 p. Рекомендував до друку В.І. Мельник А.В. Лукаш Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина, г. Киев БИОМОРФОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ФЛОРЫ ВОСТОЧНОГО ПОЛЕСЬЯ В КОНТЕКСТЕ СОЗОЛОГИЧЕСКОЙ ЦЕННОСТИ Проведен биоморфологический анализ флоры Вос- точного Полесья. Установлены закономерности рас- пределения жизненных форм в ценофлорах в зави- симости от условий среды и созологическая ценность биоморф. O.V. Lukash Taras Shevchenko Kyiv National University, Ukraine, Kyiv BIOMORPHOLOGICAL STRUCTURE OF FLORA EAST POLISSIA IN A CONTEXT OF SOZOLOGY VALUE The biomorphological analysis of flora East Polissia is carried out. The laws of distribution of the vital forms in cenofloras depending on conditions of envi- ronment and sozology value of vital forms was es- tablished. Біоморфологічна структура флори Східного Полісся у контексті созологічної цінності

Ähnliche Einträge