Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl.

Проведено комплексне дослідження особливостей статевого диморфізму рослин трьох видів роду Actinidia Lindl., інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Результати вивчення морфоанатомічних та біохімічних особливостей чоловічих та функціонально жіночих особин свідчат...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Скрипченко, Н.В., Мороз, П.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України 2009
Теми:	Біологічні особливості інтродукованих рослин
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5368
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl. / Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 50-58. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859877765733416960
author	Скрипченко, Н.В. Мороз, П.А.
author_facet	Скрипченко, Н.В. Мороз, П.А.
citation_txt	Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl. / Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 50-58. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Проведено комплексне дослідження особливостей статевого диморфізму рослин трьох видів роду Actinidia Lindl., інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Результати вивчення морфоанатомічних та біохімічних особливостей чоловічих та функціонально жіночих особин свідчать про значні відмінності за деякими показниками, які можна використати при опрацюванні методів діагностики статі сіянців у догенеративний період розвитку. Проведено комплексное исследование особеннос тей полового диморфизма растений трех видов рода Ac tinidia Lindl., интродуцированных в Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины. Результаты изучения морфо-ана то ми ческих и биохимических особенностей мужских и функционально женских особей свидетельствуют о существенных раз личиях по некоторым показателям, которые можно использовать при разработке методов диагностики пола сеянцев в догенеративний период развития. The peculiarities of sexual dymorfizm of three species of Actinidia genus, which introduced in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine, have been investigated. The studies of morpho-anatomical and biochemical features of male and female plants showed their significant differences in some indicators, that may be used for the work out of the sex diagnostic methods of plants in pregenerated period of their growing.
first_indexed	2025-12-07T15:51:34Z
format	Article
fulltext	50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 УДК 582.788.1:581.16 Н.В. СКРИПЧЕНКО, П.А. МОРОЗ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 СТАТЕВИЙ ДИМОРФІЗМ ВИДІВ РОДУ ACTINIDIA LINDL. Проведено комплексне дослідження особливостей статевого диморфізму рослин трьох видів роду Actinidia Lindl., інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Результати вивчення морфо- анатомічних та біохімічних особливостей чоловічих та функціонально жіночих особин свідчать про значні від- мінності за деякими показниками, які можна використати при опрацюванні методів діагностики статі сіянців у догенеративний період розвитку. © Н.В. СКРИПЧЕНКО, П.А. МОРОЗ, 2009 Питання формування статі — важлива про- блема біології розвитку рослин, що має тео- ретичне і прикладне значення. В ботанічній науці вона розглядається з різних позицій. Значна кількість праць присвячена геогра- фічному поширенню статевих форм рослин та вивченню статевого диморфізму на по- пуляційно-видовому рівні [2, 3, 10, 22, 35], вивченню механізмів впливу різних чинни- ків на детермінацію статі у рослин [5, 8, 11, 26, 29, 30, 32, 37] та дослідженню статевого диморфізму за фізіолого-біо хімічними та морфо-анатомічними ознаками [1, 7, 9, 15, 16, 20, 21, 27, 33, 38, 39]. Останнім часом актуальними є дослідження, присвячені проблемам статевого диморфізму гос по - дар сько-цінних видів дводомних рослин, отримані результати використовують для опрацювання методів діагностики статі рос- лин в ювенільний період розвитку. Особли- во важливими такі дослідження є для де- ревних порід рослин, визначити стать сіян- ців яких можливо лише в 5–7-річному віці. У результаті численних досліджень ста- тевого диморфізму дводомних рослин вста- новлено, що у деяких деревних видів він чітко виражений і виявляється за певними морфологічними, анатомічними, фенологіч- ними, фізіологічними та біохімічними озна- ками. Так, чоловiчі рослини Phoenix dac ty- li fera, Populus balsamifera, P. nigra, Morus al ba крупніші i міцніші, з густішим гiл- куванням порівняно з функціонально жi но- чими особинами [2, 6, 16]. Стать у рослин облiпихи (Hippophaё rhamnoides L.) дiа г но- с тують за розмiрами квiткових бруньок, якi набагато крупнiшi у чоловiчих рослин, а iнтенсивніше нарощування листкової маси на ранніх етапах онтогенезу — це ознака, властива для жiночих рослин [17]. Було запропоновано найстiйкішими оз- наками статевого диморфізму дводомних рослин в ювенiльний перiод розвитку вва- жати коефiцiєнт форми листка (відношен- ня довжини листкової пластинки до її ши- рини), а в генеративний — розмiри квiт- кових бруньок та коефіцієнт палісадності листкової пластинки [26, 27]. Для листка жіночих форм Ilex aquifоlium, Laurus no- bilis, Cephalotaxus, Tаxus baccata, Frangula alnus характерний товщий шар мезофiлу та палiсадної паренхіми порiвняно з лист- ками чоловічих [33]. Установлено, що чоловічі рослини дво- домних видів раніше вступають у генератив- ний період розвитку і починають цвітіння на кілька діб раніше порівняно з жіночими. На думку дослідників, така не синхронність проходження фенофаз розвитку рослин різної статі пов’язана з їхніми функціо- нальними особливостями. Неодноразово вiд- значено вищу регенерацiйну здатнiсть жив- ців жiночих рослин порiвняно з чоловiчими при живцюванні. Живцi з пагонів жіночих 51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl. рослин Sаlix alba, Ginkgo biloba, Populus nigra та iнших дводомних видів вирізня- ються інтенсивнішим калусоутворенням і розвитком наземної та кореневої систем, особливо в першiй половинi перiоду їх обкорiнення [1, 7]. Виявлено, що показники інтенсивності процесів дихання, фотосинтезу, транспіра- ції та ферментативної активності відрізня- ються у рослин залежно від статі. Чоловiчим рослинам Hippophaё rhamnoides, Actinidia kolomikta, Populus nigra, Acer platanoides та інших видів властиві вищі показники ферментної активності, нижчі значення рН водних екстрактiв з гомогенатiв листя [7, 21, 25]. Жіночі рослини деяких дводомних видів вирізняються вищим вмістом каро- тину і хлорофілів порівняно з чоловічими [2, 15]. Дослідження вмiсту води у тканинах дводомних рослин свідчать про те, що в ор- ганах жiночих рослин він вищий, їм також властиві і вищі показники вологоутримую- чої здатності [7, 21]. Рiвень окисно-вiд нов- но го потенцiалу нижчий у клiтинах жiночих рослин, які iнтенсивнiше накопичують жири i вуглеводи [23]. Вважається, що детермінація статі у дводомних рослин має генетичну основу і у деяких видів рослин пов’язана з фактом іс- нування статевих хромосом Х і Y. На думку Є.Л. Кордюм та Г.І. Глущенко, статеві хро- мосоми містять не структурні гени, відпові- дальні за формування статі, а регуляторні, які сприймають специфічні сигнали й утво- рюють регуляторні продукти (наприклад, гормони). Кожен організм має гени для про- яву і чоловічої, і жіночої статі, але існують особливі гени, які забезпечують реалізацію лише однієї із них [13]. З відкриттям гормонів та створенням гормональної теорії розвитку рослин [29, 30, 31, 40] стало зрозумілим, що фітогормо- ни відіграють важливу роль як у фізіолого- біохімічних процесах, так і в процесах сек- суалізації рослин. Велика кількість дослі- джень засвідчили, що детермінація статі залежить від ендогенного фітогормональ- ного балансу рослин. Цитокініни (ЦТК), ауксини (ІОК), етилен, абсцизова кислота (АБК) стимулюють фемінізацію, а гібере- ліни (ГК) — маскулінізацію квіток і рослин. У зв’язку з властивiстю ЦТК пiдсилювати жiночу сексуалiзацiю двостатевих рослин їх успішно використовують у представ- ників родини Cucurbitaсеае: обробка рос- лин ЦТК стимулює утворення маточкових квiток i зменшує кількість тичинкових у Cucumis sativus, C. melo, Cucurbita pepo [11]. Після обробки цих рослин препара- том БАП вже через 24–28 год кiлькiсть жiночих квiток збiльшується втричі. У рослин винограду подібна обробка також індукує жіночу сексуалізацію. Зміни в сек- суалізації рослин, на думку В.І. Хряніна, пов’язані із змінами в балансі природних гормонів і інгібіторів. Це вiдкриває широку перспективу для практичного використан- ня фiтогормонiв у рослинництвi взагалі i садiвництвi зокрема. Інтродукція актинідії та впроваджен- ня її в садові фітоценози значною мірою залежать від успішності насіннєвого роз- множення рослин, оскільки сіянці вирізня- ються вищою адаптаційною здатністю при інтродукції, підвищеною життєздатністю і резистентністю до негативних чинників на- вколишнього середовища. Актинідія — це дводомна культура, чо- ловічі і жіночі рослини якої, подібно до ін- ших дводомних рослин, до початку цвітін- ня (на 5–7-й рік після посіву) не відрізня- ються між собою за зовнішніми ознаками. Водночас чисельність рослин-запилювачів при насіннєвому розмноженні інколи сягає 90 % від загальної кількості сіянців, а то й 100 % (під час посадки рослин рекоменду- ється дотримуватися співвідношення чоло- вічих і жіночих екземплярів актинідії 1 до 7–10 [34]). На жаль, надійні методи діагнос- тики статі актинідії на ранніх етапах роз- витку рослин досі відсутні, а посадку рос- лин на постійне місце зростання рекомен- дується проводити в 2–3-річному віці. Тому пошук методів діагностики статі рослин 52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз актинідії і критеріїв її визначення в юве- нільний період їхнього розвитку є надзви- чайно важливим для практики садівництва. Їх відсутність значно ускладнює селекцій- ну роботу з цією культурою, використання посадкового матеріалу насіннєвого похо- дження, стримує процес впровадження ак- тинідії в садові ценози. Аналіз літературних даних свідчить про неодноразові спроби дослідження проблеми статі для окремих видів актинідії [1, 12, 15, 19]. Так, для діагностики статі сіянців ак- тинідії було запропоновано користуватися методом кольорових осадів із витяжок лис- тя після реакції їх з оцтовокислим свинцем [12]. На жаль, метод є досить трудомістким і далеко не завжди ним можна скориста- тися, оскільки забарвлення осадів зміню- ється залежно від виду рослин та фази їх- нього розвитку. Останніми роками з метою вивчення питання статевого диморфізму рослин застосовують молекулярні методи дослідження геному, але проведені дослі- дження здебільшого присвячені Actinidia chinensis. Були спроби дослідити генетику статі у роду Actinidia, які засвідчили, що гени, які визначають стать рослин, локалі- зовані в парі хромосом, що функціонують за ХХ/ХУ системою, хоча на цитологічно- му рівні вони не відрізняються [38, 39]. Зви- чайно, для масового визначення статі сіян- ців використати цей метод не можливо. Для пошуку надійних методів діагнос- тики статі актинідії на ранніх етапах роз- витку рослин було проведене комплексне вивчення особливостей чоловічих і функ- ціонально жіночих рослин. Зважаючи на те, що структура листка та його морфо- логічні особливості відображують перебіг адаптаційних і фізіологічних процесів у рослинному організмі в цілому, проведено морфо-анатомічні дослідження листкової пластинки чоловічих та функціонально жі- ночих рослин актинідії. Під час досліджен- ня фізіолого-біохімічних особливостей різ- ностатевих рослин актинідії основну увагу приділили вивченню вмісту деяких вто- ринних метаболітів в органах чоловічих та функціонально жіночих рослин актинідії, які відіграють важливу роль у процесах об- міну: флавонолів, що безпосередньо беруть участь в окисно-відновних процесах, ду- бильних речовин, які задіяні в регулюванні ростових процесів, сапонінів. Проаналізо- вано гормональний статус рослин актинідії різної статі. Об’єктами досліджень були види роду актинідія, що зростають у колекції На- ціонального ботанічного саду (НБС) ім. М.М. Гришка НАН України: A. purpurea Rehd., A. arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq., A. kolomikta Maxim. Морфо-ана- то мічні дослідження листків проводили з використанням світлооптичного мікроско- па NY-1 і електронного скануючого мік- роскопа PEMMA-102 AT "SELMI". Листки для дослідження відбирали з південної сто- рони в середньому ярусі рослин. Скринінг, виділення та кількісний аналіз вмісту вто- ринних метаболітів у вегетативних органах рослин, а саме сумарний вміст фенольних речовин, флавонолів, дубильних речовин і сапонінів, проводили за загальноприйня- тими методиками [4, 14, 28]. Листок жіночих рослин A. kolomikta має округлу форму, короткий черешок, а для чоловічих рослин характерна листкова пластинка більш видовженої форми з до- вшим черешком. Подібна особливість влас- тива і для видів A. arguta та A. purpurea. Біометричні дані (табл. 1) істотно відрізня- лися залежно від статі. Так, відношення до- вжини листка до його ширини (листковий індекс Y/X) у чоловічих рослин досліджу- ваних видів є вищим порівняно з таким у жі- ночих. Показник відношення довжини лист- ка до довжини листкового черешка (Y/l) ви- явився вищим у жіночих рослин всіх видів актинідії порівняно з чоловічими. Слід зазначити, що показник X/l (відно- шення ширини листка до довжини черешка) виявився найбільш вираженим показником статевого диморфізму у досліджуваних ви- дів актинідії. Для чоловічих рослин він був 53ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl. Таблиця 1. Біометричні показники листкової пластинки та черешка видів актинідії Вид Довжина (Y), мм Ширина (X), мм Довжина черешка (l), мм Y/X Y/l X/l Actinidia kolomikta ♀ 101,4 ± 5,1 78,9 ± 4,7 30,1±5,7 1,3 3,4 2,6 ♂ 124,7 ± 9,6 76,2 ± 5,2 56,7 ± 6,9 1,6 2,2 1,3 Actinidia arguta ♀ 119,9 ± 13,4 77,1 ± 5,1 35,5 ± 6,8 1,6 3,4 2,2 ♂ 123,5 ± 7,1 59,6 ± 2,0 47,5 ± 2,4 2,1 2,6 1,3 Actinidia purpurea ♀ 118,3 ± 6,3 65,3 ± 4,7 36,8 ± 2,9 1,8 3,2 1,8 ♂ 114,7 ± 10,9 52,9 ± 4,2 64,0 ± 5,8 2,2 1,8 0,8 Таблиця 2. Кількість продихів на поверхні листка видів актинідії Вид Кількість продихів, шт. Співвідношення ♀ ♂ ♀/♂ Actinidia arguta 38,4 ± 3,5 19,2 ± 1,6 2,0 Actinidia kolomikta 25,0 ± 2,0 9,0 ± 1,7 2,8 Actinidia purpurea 48,0 ± 5,8 23,4 ± 1,8 2,1 у 2,0, 1,7 і 2,1 разу вищим, ніж для жіночих, тому його можна застосовувати при прове- денні діагностики статі сіянців актинідії. Листкові пластинки чоловічих і функціо- нально жіночих рослин A. arguta, A. ko lo- mikta, A. purpurea відрізнялися за формою, розмірами, характером локалізації части- нок епідермального воску та наявністю ви- доспецифічних кутикулярних тяжів. Так, для жіночих рослин А. аrguta та A. purpurea відмічено особливість у формуванні систе- ми різних за розмірами продихів, об’єднаних між собою гетерогенними комплексами ку- тикулярних тяжів. При цьому головні (круп- ніші за розміром) продихи були оточені зна- чно дрібнішими продихами із слабовираже- ними кутикулярними тяжами (довжина щілини продихів становила лише 1–3 мкм). Для листкової пластинки чоловічих рослин цих видів такої особливості не виявлено. Установлено, що на абаксіальній по- верхні листка жіночих рослин розташова- но значно більше продихів порівняно з чо- ловічими (табл. 2). Певні відмінності виявлено і в топогра- фічному розподілі та структурній органі- зації асимілюючих тканин листка актинідії. Так, листок жіночих рослин A. purpurea складається з трьох шарів палісадної та п’яти шарів губчатої паренхіми, тоді як в листках чоловічих рослин палісадна па- ренхіма представлена лише одним шаром [24]. Виявлено відмінності в структурній організації адаксіальної поверхні листка чоловічих і жіночих рослин. Безпродихова поверхня листка жіночих рослин A. arguta вкрита досить щільним шаром воску у ви- гляді пластинок, тоді як на поверхні листка чоловічих рослин наявні високі кутикуляр- ні гребені та поодинокі гранулярні воскові утворення. Поверхня листка чоловічої рослини A. kolomikta вкрита незначними за висотою кутикулярними гребенями та то- ненькими (до 2 мкм) і видовженими до 10 мкм кутикулярними тяжами. Рельєфні утво- рення овальної форми на адаксіальній по- верхні листків жіночих рослин A. pur pu rea значно крупніші, ніж у чоловічих. 54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз Рис. 1. Динаміка сумарного вмісту фенольних спо- лук (мг/г маси абсолютно сухої речовини) у Actinidia arguta (а), A. kolomikta (б) і A. purpurea (в): Р1 і Р2 — відповідно чоловічі і жіночі особини а б в Таким чином, в результаті морфо-ана то- мічних досліджень чоловічих та жіночих рослин актинідії виявлено чітку різницю між статями за архітектонікою адаксіальної та абаксіальної поверхні листка і структур- ною організацією продихового комп лексу. Дослідження вмісту гормонів та інгібіто- рів росту в пагонах рослин актинідії А. ar- guta і А. kolomikta засвідчили, що пагони жіночих рослин характеризуються значно вищим коефіцієнтом гормонального балан- су (співвідношення суми ауксинів та цито- кінінів до вмісту абсцизової кислоти), ніж пагони чоловічих рослин [25]. Вміст ЦТК та ІОК у пагонах жіночих рослин A. arguta і A. kolomikta виявився вищим порівняно з чоловічими, тоді як у пагонах чоловічих рослин містилося більше гібереліноподіб- них речовин. Одержані нами результати підтверджують літературні дані щодо ролі фітогормонів у диференціації статі рослин і дають підставу вважати, що коефіцієнт фітогормонального балансу може бути кри- терієм ідентифікації статі рослин актинідії. Проте, зважаючи на трудомісткість цього методу, для масового визначення статі сі- янців він непридатний. Кількість фенольних сполук у пагонах актинідії змінюється залежно від фази роз- витку рослин. Для жіночих рослин A. arguta та A. purpurea (рис. 1, а, в) відзначено висо- кий вміст фенольних сполук на початку квітня, для A. kolomikta (рис. 1, б) — у се- редині березня, що збігається з початком вегетації рослин. До середини травня кіль- кість фенольних сполук знижується, потім знову починає зростати, що, ймовірно, пов’язано з інтенсивними ростовими про- цесами. У пагонах A. arguta максимальне накопичення фенольних сполук зафіксова- но в середині липня, що збігається з піком другої хвилі інтенсивного росту пагонів. Для чоловічих рослин A. arguta та A. ko lo- mikta перший пік накопичення фенольних сполук також припадає на початок вегета- ції (середина березня), другий — на кінець травня — початок червня. Однак упродовж майже всього вегетаційного періоду для пагонів жіночих рослин A. kolomikta і A. ar- guta характерний вищий вміст фенольних речовин порівняно з чоловічими. 55ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl. Рис. 2. Динаміка вмісту флавонолів (мг/г маси абсо- лютно сухої речовини) у Actinidia arguta (а), A. kolomikta (б) і A. purpurea (в): Р1 і Р2 — відповідно чоловічі і жіночі особини а б в Рис. 3. Динаміка вмісту дубильних речовин (мг/г маси абсолютно сухої речовини) у Actinidia arguta (а), A. kolomikta (б) і A. purpurea (в): Р1 і Р2 — від- повідно чоловічі і жіночі особини а б в Дослідження вмісту флавонолів вияви- ло суттєві зміни впродовж періоду вегета- ції. Рівень флавонолів з початку вегетації поступово зростав, досягаючи максимуму в липні (період формування плодів), після чого знижувався. Вміст флавонолів у лист- ках жіночих рослин A. arguta, A. purpurea і A. kolomikta був стабільно вищим порівня- но із чоловічими екземплярами (рис. 2). По- дібну закономірність спостерігали і щодо 56 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз вмісту дубильних речовин, кількість яких у листковій масі жіночих рослин досліджу- ваних видів була вищою на 20–40 % порів- няно з чоловічими (рис. 3). Дослідження вмісту сапонінів у листках різних видів актинідії в період активного росту пагонів (червень) засвідчило, що в жіночих рослинах міститься більша кіль- кість сапонінів порівняно з чоловічими. Так, у листках чоловічих рослин A. kolomikta і A. arguta вміст сапонінів становив відповід- но 0,177 та 0,154 мг/г, тоді як у листках жі- ночих — 0,230 та 0,223 мг/г маси сухої ре- човини. Таким чином, установлено морфо-ана- томічні та фізіолого-біохімічні особливості рослин актинідії різної статі. Виявлено чіт- ку різницю за архітектонікою адаксіальної та абаксіальної поверхні листка і струк- турною організацією продихового комплек- су чоловічих та жіночих рослин. Більша кількість шарів палісадної паренхіми та кількість продихів на одиницю площі лист- ка властива жіночим рослинам. Проведені дослідження вмісту деяких вторинних ме- таболітів в органах рослин актинідії засвід- чили, що кількість цих речовин суттєво змінюється впродовж вегетаційного періо- ду, при цьому виявлено чітку різницю в їх- ньому вмісті між рослинами різної статі. Найвираженішою різниця за сумарним вмістом фенольних сполук у всіх досліджу- ваних видів була в середині липня (період уповільнення ростових процесів), на почат- ку та в кінці періоду вегетації. Зазначені періоди можна вважати оптимальними для визначення суми фенольних сполук з ме- тою ідентифікації статі сіянців. Для жіно- чих та чоловічих рослин актинідії виявлено ідентичну динаміку накопичення флавоно- лів та дубильних речовин з максимальним вмістом у липні, проте для жіночих рослин упродовж всього періоду вегетації їхній вміст був стабільно вищим. Рівень сапоні- нів у листках рослин жіночої статі всіх до- сліджуваних видів також був вищим, ніж у чоловічих особин. Встановлено кореляцій- ну залежність між фітогормональним ста- тусом рослин актинідії та їхньою статтю. Для жіночих рослин актинідії коефіцієнт гормонального балансу є вищим, ніж для чоловічих. Виявлені анатомо-морфологічні та фі зіо- лого-біохімічні ознаки статевого диморфіз- му у досліджуваних видів актинідії можуть бути основою для подальшого опрацювання експрес-методів діагностики статі рослин на різновікових сіянцях актинідії в догене- ративний період їхнього розвитку. 1. Бутницкий И.Н. Полярность и физиолого- биохимические особенности сексуализации неко- торых двудомных растений: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — М., 1975. — 28 с. 2. Василенко И.Д. Численное соотношение и ранняя диагностика пола у тополей: Автореф. дис. … канд. с.-х. наук. — Харьков, 1971. — 18 с. 3. Волкович В.Б. Соотношение полов в при- родных популяциях облепихи // Лесоведение. — 1973. — № 1. — С. 46–50. 4. Государственная фармакопея СССР. — М.: Медицина, 1968. — 1079 с. 5. Гришко Н.Н. Проблема пола у конопли // Тр. ВНИИ конопли. — К., 1935. — № 8. — С. 197–249. 6. Грябина И.П. Биологические особенности разнополой шелковицы: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. — М., 1962. — 17 с. 7. Джапаридзе Л.И. Пол у растений. Т.1. — Тбилиси: Изд-во АН ГрССР, 1963. — 307 с. 8. Егоров И.В., Стулова В.И., Львова И.Н. Из- менение пола растений различных систематиче- ских групп под действием регуляторов роста // Регуляторы роста растений / Под ред. В.С. Шеве- лухи. — М.: Агропромиздат, 1990. — 185 с. 9. Елисеев И.П., Крекнин Н.Я., Коровина М.А., Крекнина Л.И. Водоудерживающая способность веток облепихи в связи с полом // Плодовые и ягод- ные культуры. Тр. Горьк. СХИ. — Горький, 1976. — Вып. 100. — С. 14–17. 10. Ильин А.М. Соотношение полов у осины в разных условиях произрастания // Экология. — 1993. — № 2. — С. 83–88. 11. Калягин В.Н. Влияние гиббереллина на вы- раженность пола у тыквы // Бюл. Всесоюз. ин-та растениеводства им. Н.И. Вавилова. — 1973. — Вып. 29. — С. 105–113. 12. Колбасина Э.И. Определение пола в семен- ном потомстве актинидии // 2-й съезд ВОГИС. — СПб., 2000. — С. 149–150. 57ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl. 13. Кордюм Е.Л. Цитоэмбриологические аспек- ты проблемы пола покрытосеменных. — К.: Наук. думка, 1976. — 199 с. 14. Ксендзова Э.Н. Прием количественного определения фенольных соединений в раститель- ных тканях // Бюл. Всесоюз. НИИ защиты расте- ний. — 1971. — № 20. — С. 55–58. 15. Литвиненко Н.М., Шпилевой Б.Е., Май- стренко О.В. Содержание каротиноидов в листьях разнополых растений видов рода Actinidia Lindl. // Интродукция и акклиматизация растений. — 1994. — Вып. 21. — С. 87–89. 16. Львова И.Н. Пол у растений. — М.: Изд-во МГУ, 1963. — 56 с. 17. Мальцева А.Н. Биологические особенности облепихи крушиновидной, интродуцируемой в условиях Нижнего Дона: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — М., 1989. — 28 с. 18. Методические рекомендации по определе- нию фитогормонов. — К.: Ин-т ботаники АН УССР, 1988. — 78 с. 19. Минина Е.Г., Ларионова Н.А. Морфогенез и проявление пола у хвойных. — Л.: Наука, 1979. — 215 с. 20. Молотковський Г.Х., Бутницький I.М. Роль пагона i кореня у формуваннi чоловiчої i жiночої статi у рослин актинiдiї // Доп. АН УРСР. Серiя Б. — 1969. — № 1. 21. Остапенко В.И. Некрасов В.В. К вопросу о физиологических различиях разнополых особей двудомных растений // Бюл. науч. информ. цен- тральн. генетич. лаб. — 1982. — Т. 38. — С. 45–50. 22. Попіль Н.І. Cтруктурно-функціональні осо- бливості статевого диморфізму покритонасінних роздільностатевих видів флори України: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — К., 2008. — 20 с. 23. Сидорский А.Г. Ферментативная актив- ность листьев разнополых растений // Ботан. журн. — 1971. — 56, № 3. — С. 422–428. 24. Ситнянська Н.П., Скрипченко Н.В., Мо- роз П.А. Анатомічні особливості будови листків різних видів роду Actinidia Lindl. // Інтродукція рослин. — 2000. — № 3-4. — С. 114–121. 25. Скрипченко Н.В., Мусатенко Л.І., Мороз П.А., Васюк В.А. Функціональний зв’язок фітогормо- нального статусу інтродукованих видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослини // Ін- тродукція рослин. — 2000. — № 2. — C. 96–100. 26. Старова Н.В. Селекция ивовых. — М.: Лесн. пром-сть, 1990. — 206 с. 27. Старова Н.В., Василенко И.Д., Еременко З.А. Наследование, изменение и ранняя диагностика пола у тополей // Генетика и селекция на Украине: Материалы II съезда генетиков и селекционеров Украины. — К.: Наук. думка, 1971. — С. 199–200. 28. Фитохимический анализ лекарственного растительного сырья: Метод. указания к ла бо ра- торным занятиям. — СПб., 1998. — 60 с. 29. Хрянин В.И. О некоторых закономерностях гормональной регуляции проявления пола у расте- ний // Гормональная регуляция онтогенеза расте- ний. — М.: Наука, 1984. — С. 214–225. 30. Чайлахян М.Х., Аксенова М.П., Констан- тинова Т.Н. и др. Генетическая гормональная регу- ляция роста, цветения и проявления пола у расте- ний // Тез. докл. Всесоюз. совещ. "Генетика и раз- витие растений". — 1980. — С. 114–118. 31. Чайлахян М.Х., Хрянин В.Н. Пол расте- ний и его гормональная регуляция. — М.: Наука, 1982. — 173 с. 32. Чулафич Л. Фотопериодическая и гормо- нальная регуляция цветения и сексуализации двудомных и однодомных растений при выра- щивании in vitro и in vivo // Физиология рас- тений. — 1999. — 46, № 4. — С. 648–660. 33. Чхубианишвили Е.И., Кезели Т.А., Котае- ва Д.В. Половой диморфизм в строении мезофила и эпидермы листа двудомных растений // I Всесо- юз. конф. по анатомии раст.: Тез. докл. — Л.: Нау- ка, 1984. — С. 174–175. 34. Шайтан И.М., Мороз П.А., Клименко С.В. и др. Интродукция и селекция южных и новых пло- довых растений. — К.: Наук. думка, 1983. — 216 с. 35. Шанайда М.І., Барна М.М. Вивчення стате- вого поліморфізму видів роду Salix L. у природних місцезростаннях та в культурі // Матеріали. Все- укр. конф. "Інтродукція і акліматизація рослин на Волино-Поділлі". — Тернопіль, 1999. — С. 157–160. 36. Шереметьев С.Н. О приспособительном значении полового диморфизма цветковых расте- ний // Ботан. журн. — 1983. — 68, № 5. — С. 561– 571. 37. Dellaporta S.L., Golderon U.A. Sex de ter mi- na tion in flowering plants // Plant cell. — 1993. — N 10. — P. 1241–1251. 38. Gill G.P., Harvey C.F., Gardner R.C., Fraser L.G. Development of sex-linked PCR markers for gender identification in Actinidia // Theor. Appl. Genet. — 1998. — 97, N 3. — Р. 439–445. 39. Harvey C.F., Gill G.P., Fraser L.G., McNei- lage M.A. Sex determination in Actinidia. 1. Sex- linked markers and progeny sex ratio in diploid A-chinensis // Sex. Plant Reprod. — 1997. — 10, N 3. — Р. 149–154. 40. Оmbrello T.M., Garrison S.A. Endogenous gib- berellins and cytokinins in spear tips of Asparagus of- ficinalis in Relation to Sex Expression // J. Am. Soc. Hort. Sci. — 1987. — 112, N 3. — Р. 539–544. Рекомендував до друку П.Є. Булах 58 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ПОЛОВОЙ ДИМОРФИЗМ ВИДОВ РОДА ACTINIDIA LINDL. Проведено комплексное исследование особеннос тей полового диморфизма растений трех видов рода Ac ti- nidia Lindl., интродуцированных в Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины. Результаты изучения морфо-ана то ми ческих и био- химических особенностей мужских и функциональ- но женских особей свидетельствуют о существенных раз личиях по некоторым показателям, которые мож- но использовать при разработке методов диагностики пола сеянцев в догенеративний период развития. N.V. Skripchenko, P.A. Moroz M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv SEXUAL DIMORPHISM OF ACTINIDIA LINDL. SPECIES The peculiarities of sexual dymorfizm of three species of Actinidia genus, which introduced in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine, have been investigated. The studies of morpho-anatomical and biochemical features of male and female plants showed their significant dif- ferences in some indicators, that may be used for the work out of the sex diagnostic methods of plants in pregenerated period of their growing.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5368
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1605-6574
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:51:34Z
publishDate	2009
publisher	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
record_format	dspace
spelling	Скрипченко, Н.В. Мороз, П.А. 2010-01-18T11:41:25Z 2010-01-18T11:41:25Z 2009 Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl. / Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 50-58. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 1605-6574 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5368 582.788.1:581.16 Проведено комплексне дослідження особливостей статевого диморфізму рослин трьох видів роду Actinidia Lindl., інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Результати вивчення морфоанатомічних та біохімічних особливостей чоловічих та функціонально жіночих особин свідчать про значні відмінності за деякими показниками, які можна використати при опрацюванні методів діагностики статі сіянців у догенеративний період розвитку. Проведено комплексное исследование особеннос тей полового диморфизма растений трех видов рода Ac tinidia Lindl., интродуцированных в Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины. Результаты изучения морфо-ана то ми ческих и биохимических особенностей мужских и функционально женских особей свидетельствуют о существенных раз личиях по некоторым показателям, которые можно использовать при разработке методов диагностики пола сеянцев в догенеративний период развития. The peculiarities of sexual dymorfizm of three species of Actinidia genus, which introduced in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine, have been investigated. The studies of morpho-anatomical and biochemical features of male and female plants showed their significant differences in some indicators, that may be used for the work out of the sex diagnostic methods of plants in pregenerated period of their growing. uk Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Біологічні особливості інтродукованих рослин Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl. Половой диморфизм видов рода Actinidia Lindl. Sexual dimorphism of Actinidia Lindl. species Article published earlier
spellingShingle	Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl. Скрипченко, Н.В. Мороз, П.А. Біологічні особливості інтродукованих рослин
title	Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl.
title_alt	Половой диморфизм видов рода Actinidia Lindl. Sexual dimorphism of Actinidia Lindl. species
title_full	Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl.
title_fullStr	Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl.
title_full_unstemmed	Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl.
title_short	Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl.
title_sort	статевий диморфізм видів роду actinidia lindl.
topic	Біологічні особливості інтродукованих рослин
topic_facet	Біологічні особливості інтродукованих рослин
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5368
work_keys_str_mv	AT skripčenkonv stateviidimorfízmvidívroduactinidialindl AT morozpa stateviidimorfízmvidívroduactinidialindl AT skripčenkonv polovoidimorfizmvidovrodaactinidialindl AT morozpa polovoidimorfizmvidovrodaactinidialindl AT skripčenkonv sexualdimorphismofactinidialindlspecies AT morozpa sexualdimorphismofactinidialindlspecies

Статевий диморфізм видів роду Actinidia Lindl.

Репозитарії

Схожі ресурси