Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру

Вивчено анатомічні особливості листкової пластинки 7 видів роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. Визначено зміни анатомічних показників та пігментної системи в асиміляційному апараті за різних умов вирощування....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Бойко, Л.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України 2009
Теми:	Біологічні особливості інтродукованих рослин
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5370
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру / Л.І. Бойко // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 64-69. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5370
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-53702025-02-09T09:31:29Z Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру Особенности анатомического строения листовой пластинки у представителей рода Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в условиях промышленного интерьера Features of anatomic structure of leaf plate at representatives of Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. genus in the conditions of industrial interior Бойко, Л.І. Біологічні особливості інтродукованих рослин Вивчено анатомічні особливості листкової пластинки 7 видів роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. Визначено зміни анатомічних показників та пігментної системи в асиміляційному апараті за різних умов вирощування. Изучены анатомические особенности листовой пластинки 7 видов рода Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. Определены изменения анатомических показателей и пигментной системы в ассимиляционном аппарате в различных условиях вы ращивания. The anatomic features of leaf plate at 7 spe cies of Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn genus are studied. The changes of anatomic indexes and pigmentary system in an assimilatory vehicle at different conditions of growing are defined. 2009 Article Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру / Л.І. Бойко // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 64-69. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1605-6574 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5370 635.952.2:581.4 uk application/pdf Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Біологічні особливості інтродукованих рослин Біологічні особливості інтродукованих рослин
spellingShingle	Біологічні особливості інтродукованих рослин Біологічні особливості інтродукованих рослин Бойко, Л.І. Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру
description	Вивчено анатомічні особливості листкової пластинки 7 видів роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. Визначено зміни анатомічних показників та пігментної системи в асиміляційному апараті за різних умов вирощування.
format	Article
author	Бойко, Л.І.
author_facet	Бойко, Л.І.
author_sort	Бойко, Л.І.
title	Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру
title_short	Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру
title_full	Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру
title_fullStr	Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру
title_full_unstemmed	Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру
title_sort	особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду pittosporum banks et soland. ex gaertn. в умовах промислового інтер’єру
publisher	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Біологічні особливості інтродукованих рослин
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5370
citation_txt	Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру / Л.І. Бойко // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 64-69. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT bojkolí osoblivostíanatomíčnoíbudovilistovoíplastinkipredstavnikívrodupittosporumbanksetsolandexgaertnvumovahpromislovogoínterêru AT bojkolí osobennostianatomičeskogostroeniâlistovojplastinkiupredstavitelejrodapittosporumbanksetsolandexgaertnvusloviâhpromyšlennogointerʹera AT bojkolí featuresofanatomicstructureofleafplateatrepresentativesofpittosporumbanksetsolandexgaertngenusintheconditionsofindustrialinterior
first_indexed	2025-11-25T08:57:30Z
last_indexed	2025-11-25T08:57:30Z
_version_	1849752083158269952
fulltext	64 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 УДК 635.952.2:581.4 Л.І. БОЙКО Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 ОСОБЛИВОСТІ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ ЛИСТКОВОЇ ПЛАСТИНКИ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ PITTOSPORUM BANKS ET SOLAND. EX GAERTN. В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО ІНТЕР’ЄРУ Вивчено анатомічні особливості листкової пластинки 7 видів роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. Визначе- но зміни анатомічних показників та пігментної системи в асиміляційному апараті за різних умов вирощування. © Л.І. БОЙКО, 2009 Для використання нових видів тропічних та субтропічних рослин в інтер’єрах різно- го функціонального призначення та підви- щення їхньої стійкості необхідно дослідити механізми адаптації рослин. Залежність вищих рослин від умов се- редовища підтверджена результатами до- сліджень фізіологічних процесів та ана- томо-морфологічних особливостей рослин при зміні екологічних параметрів середо- вища [12, 20]. Вивчення механізму адапта- ції рослин до нових умов середовища має важливе значення в інтродукції та акліма- тизації [9, 15, 16, 19, 26]. Анатомічна будова листка — одна з діа- гностичних ознак, за допомогою якої мож- на робити висновки щодо реакції рослин на зміни умов вирощування. Перші дослі- дження морфоструктури листка у рос- лин, що зростають в умовах техногенного середовища, провів Н.П. Красинський [17]. Він зазначав, що в умовах промислового забруднення толерантність рослин забез- печується особливостями будови покрив- них та внутрішніх тканин листка, які пере- шкоджають проникненню та поширенню в них газів. Залежність структури листка від умов зростання відзначена також іншими дослідниками [3, 5, 13, 21]. Так, В.Р. Зелен- ський [11] встановив відміну у структурі листків, що виросли в тіні та у світлій ді- лянці крони дерева. І.А. Шульгін [30] вка- зував на те, що листки мезофітів харак- теризуються мінімальним поглинанням енергії, а листки ксероморфів — макси- мальним. К. Езау [32] відмітив, що листки, що розвиваються в умовах прямого соняч- ного світла, дрібніші, але товщі і мають по- тужнішу палісадну паренхіму, ніж ті, що розвиваються в тіні. За даними досліджень [6], у забрудненій атмосфері цехів промис- лових підприємств збільшується кількість продихів у листках та зменшуються їхні розміри, листки набувають ксероморфної структури, тривалість життя листка при цьому скорочується. Кількісно-анатомічні ознаки листка — розміри клітин верхнього та нижнього епі- дермісу, товщина їх зовнішньої оболонки, розміри продихів та їхня кількість на оди- ницю поверхні листка, ступінь розвинення палісадної та губчастої тканин тощо — ма- ють істотне значення для екологічної ха- рактеристики рослин. Вивчення мінливості анатомічних ознак листків рослин, що культивуються за різної напруженості основних екологічних параметрів, необхід- не для глибшого розуміння змін, що відбу- ваються в рослинах. Слід враховувати, що адаптивні ознаки можуть бути спадковими (виникли впродовж екологічної еволюції виду) та фенотипічними (виникли під час онтогенезу рослин під впливом умов навко- лишнього середовища). Такі показники, як товщина листкової пластинки та кількість продихів, варіюють у межах виду. Більш 65ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Особливості анатомічної будови листкової пластинки представників роду Pittosporum Banks et... постійними ознаками є кількість шарів ме- зофілу, зімкненість його клітин, характер розташування продихів та кількість клітин- супутників [32]. Численні дослідження проведені пере- важно у деревно-чагарникових рослин, що зростають в умовах промислового забруд- нення. Питання механізмів адаптації тропіч- них та субтропічних рослин в умовах ін те- р’єрів різного функціонального призначення висвітлені недостатньо. Особливо актуаль- ним є дослідження стану рослин в умовах промислового інтер’єру. Низкою дослідників розглядалися питання асортименту рослин та шляхи їхньої адаптації в умовах промис- лового інтер’єру [6, 7, 10, 26, 27, 31]. В умовах виробничих приміщень про- мислових підприємств лімітуючими фак- торами для рослин є не лише висока су- хість повітря, недостатня освітленість, різ- кі коливання температури, а й наявність у повітрі шкідливих випарувань та пилу. В зв’язку з цим необхідно підібрати та випро- бувати досить широкий асортимент, щоб відібрати найстійкіші види тропічних та субтропічних рослин для тривалого утри- мання їх за таких умов. Мета дослідження — вивчення та по- рівняння показників анатомічної будови листків видів роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn., інтродукованих в умо- вах оранжереї Криворізького ботанічного саду (КБС), та рослин, що вирощуються у промислових інтер’єрах міста. Матеріали та методи Об’єктом наших досліджень були види роду Pittosporum. Вибір об’єктів дослі- дження зумовлений успішністю їх вико- ристання для озеленення різноманітних інтер’єрів, що безпосередньо пов’язане з адаптацією рослин до екстремальних умов навколишнього середовища. Види цього роду виявилися найбільш пластичними та перспективними серед чагарникових рос- лин для цілей фітодизайну [2, 8]. В зв’язку з цим ми вважали за необхідне провести дослідження деяких функціональних та структурних особливостей представників роду Pittosporum, зокрема фенологічні спостереження та морфолого-анатомічні до слідження. Для анатомічного аналізу відбирали листки із середнього ярусу крони рослин, що вирощуються в оранжереї КБС, та у рослин, які протягом тривалого часу (понад рік) зростали у промисловому інтер’єрі (ін- струментальний цех Криворізького заводу гірничого обладнання). Препарати готува- ли за загальноприйнятими методиками [1]. Для цього була використана середня час- тина листка. На поперечному зрізі листків визначали товщину листка, адаксіальної та абаксіальної епідерми, палісадної і губ- частої паренхіми, а також розміри клітин палісадної паренхіми. Кількісне визначен- ня пігментів проводили спектрофотоме- тричним методом. Концентрацію пігмен- тів у 100%-ному ацетоні розраховували за формулами Ветштейна [4]. Отримані результати обробляли за до- помогою загальноприйнятих методів мате- матичної статистики [20]. Результати та їхнє обговорення Анатомічні дослідження листкової плас- тинки рослин видів роду Pittosporum за- свідчили, що листок у всіх досліджуваних видів має дорзо-вентральний тип. Епідер- ма, як відомо, регулює газообмін та захи- щає рослину від несприятливих факторів довкілля. Адаксіальна та абаксіальна епі- дерма в усіх досліджуваних видів роду (як в умовах оранжереї, так і промислового інтер’єру) є одношаровою. Епідермальні клі тини майже правильної прямокутної форми щільно притиснуті одна до одної. Характерним є значно більші розміри клі- тин адаксіальної епідерми порівняно з клі- тинами абаксіальної. Анатомічні дослі- дження свідчать, що умови промислового інтер’єру впливають на адаксіальну та абаксіальну епідерму по-різному. Найбіль- ші зміни відзначено у товщині адаксіальної епідерми. В умовах промислового цеху в усіх досліджуваних видів спостерігали 66 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Л.І. Бойко збільшення товщини адаксіальної епідер- ми на 4–32% залежно від виду. Товщина абаксіальної епідерми у промисловому ін- тер’єрі зменшувалася на 0–10%. Винятком є лише P. tenuifolium Banks et Soland. ex G a- ertn., у якого товщина абаксіальної епідер- ми збільшилася майже на 6%. Товщина листка у рослин роду Pit to- spo rum значно відрізнялася залежно від виду. Так, товстішою листкова пластинка була у видів P. crassifolium Banks et Soland. ex A. Cunn, P. tobira (Thunb.) Ait., P. tobira var. variegatum, P. heterophyllum Franch. (від 283 до 499 мкм). У рослин видів P. еu ge- nioides A. Cunn., P. undulatum Vent., P. te- nuifolium листкова пластинка була стон- шеною (199–235 мкм) (табл. 1). Відзначено зменшення товщини листкової пластинки у рослин, що зростали у промисловому інтер’єрі, причому ця закономірність була характерною для всіх досліджуваних ви- дів. Очевидно, це пов’язано насамперед з гіршими умовами освітлення. Найбільшу зміну цього показника виявлено у рослин видів P. undulatum (76,6% від контролю), P. еugenioides (86,4%) (тобто у видів з тоншою листковою пластинкою). Меншою мірою стоншувалися листки товстолистих рослин виду P. heterophyllum (98% від контролю), P. crassifolium (95,9%), P. tobira var. va rie- gatum (95,2%). Різниця у величині цього по- казника між контрольними і дослідними рослинами статистично достовірна. Зміна товщини листкової пластинки в усіх рослин в умовах інтер’єру промисло- вого типу відбувається переважно за раху- Таблиця 1. Анатомо-морфологічні показники листкової пластинки видів роду Pittosporum в різних умовах зростання Тип інтер’єру Т о в щ и н а л и с т к а , м к м Т о в щ и н а а д а к с іа л ь н о ї е п ід е р м и , м к м Т о в щ и н а а б а к с іа л ь н о ї е п ід е р м и , м к м Т о в щ и н а м е з о ф іл у , м к м Т о в щ и н а с т о в п ч а с т о го м е з о ф іл у , м к м Т о в щ и н а гу б ч а с т о го м е з о ф іл у , м к м P. crassifolium Оранжерея 498,6 ± 2,86 34,5 ± 0,86 27,2 ± 0,71 446,2 ± 5,36 176,2 ± 1,54 235,7 ± 3,37 Промисловий 478,4 ± 3,41 38,2 ± 0,66 27,2 ± 0,79 400,0 ± 1,38 163,7 ± 1,67 227,5 ± 3,42 P. eugenioides Оранжерея 212,6 ± 4,03 32,5 ± 1,22 18,2 ± 1,10 165,1 ± 2,91 72,2 ± 1,56 79,5 ± 1,06 Промисловий 183,6 ± 4,48 37,3 ± 1,06 13 ± 0,75 143,9 ± 2,09 64,7 ± 1,25 70,6 ± 1,66 P. tobira Оранжерея 319,4 ± 2,35 27,9 ± 0,67 17,4 ± 0,65 257,4 ± 3,45 124,0 ± 1,19 151,8 ± 1,25 Промисловий 288,4 ± 1,97 30,7 ± 0,68 15,9 ± 0,65 250,6 ± 3,70 108,4 ± 1,29 160,5 ± 2,42 P. undulatum Оранжерея 199,3 ± 1,85 27,5 ± 0,59 13,5 ± 0,61 126,1 ± 2,12 46,8 ± 0,87 90,0 ± 2,32 Промисловий 152,7 ± 1,81 28,5 ± 0,57 12,3 ± 0,49 117,7 ± 2,24 40,4 ± 1,02 64,3 ± 2,20 P. tobira var. variegatum Оранжерея 323,6 ± 2,60 30,4 ± 0,98 14,0 ± 0,54 267,0 ± 1,87 113,0 ± 0,69 151,6 ± 0,74 Промисловий 308,2 ± 2,32 32,4 ± 0,94 13,6 ± 0,66 259,2 ± 1,65 105,1 ± 1,01 151,2 ± 0,59 P. tenuifolium Оранжерея 235,2 ± 4,72 28,3 ± 1,02 22,3 ± 0,69 114,3 ± 1,08 57,7 ± 0,77 60,0 ± 0,90 Промисловий 217,6 ± 4,95 37,5 ± 0,70 23,6 ± 0,59 109,3 ± 1,22 50,4 ± 0,64 54,0 ± 0,79 P. heterophyllum Оранжерея 283,0 ± 3,04 26,3 ± 0,70 16,9 ± 0,75 223,0 ± 0,90 110,5 ± 1,46 120,7 ± 1,47 Промисловий 277,8 ± 3,74 28,1 ± 1,08 15,5 ± 0,81 209,2 ± 1,72 100,7 ± 1,24 111,8 ± 2,28 67ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Особливості анатомічної будови листкової пластинки представників роду Pittosporum Banks et... нок зменшення товщини мезофілу. Мезо- філ у всіх досліджуваних видів добре роз- винений та чітко диференційований на стовпчастий і губчастий. Стовпчастий ме- зофіл розміщений безпосередньо під епі- дермою. Клітини стовпчастого мезофілу щільно притиснуті одна до одної, видовже- ні, розміщені перпендикулярно до поверхні листка, багаті на хлоропласти, довжина клітин вдвічі більша за ширину. Кількість шарів стовпчастого мезофілу — 3–5. За- звичай клітини поверхневих шарів палі- садної паренхіми мають дещо більшу до- вжину. Губчастий мезофіл утворений клі- тинами неправильної форми з розвиненими міжклітинниками. Анатомічні дослідження свід чать, що характерним для листка видів роду Pittosporum є велика товщина губчас- того мезофілу у товстолистих видів. У ви- дів, що мають тоншу листкову пластинку, різниця у товщині шарів мезофілу знач- но менша (P. eugenioides, P. tenuifolium). У всіх видів, за винятком P. еugenioides, P. undulatum, зменшення товщини листко- вої пластини відбувалося переважно за рахунок стовпчастого мезофілу, а у P. eu ge- ni o ides, P. undulatum — зменшувалася тов- щи на губчастої паренхіми (див. табл. 1). Зменшення товщини палісадної паренхіми в умовах промислового інтер’єру відбува- лося внаслідок зменшення як кількості шарів паренхіми, так і розмірів клітин. При цьому довжина клітин зменшувалася порівняно з контролем на 16,8–21,9%, а ширина — на 11,3–18,1%. У P. tobira var. va- rie gatum та P. tenuifolium відзначено змен- шення ширини клітин стовпчастого ме зо- філу (відповідно на 23,1 та 19,4%) (табл. 2). Одним із значущих показників активнос- ті фотосинтетичного процесу є вміст осно- вного (хлорофіл а) і допоміжних (хлорофіл в і каротиноїди) пігментів. Ми дослідили різні параметри пігментної системи видів. Установлено, що умови промислового інтер’єру негативно впливають на рівень та фотосинтетичну активність пігментів. Це виявляється зміною кількісних показників вмісту хлорофілів і каротиноїдів у листках одного й того ж виду за різних умов виро- щування. Руйнація пігментного комплексу призводить до пригнічення інтенсивності фотосинтетичних процесів [14, 24], що не- гативно позначається на процесах росту та розвитку рослин. Результати аналізів свідчать, що вміст хлорофілу а у всіх досліджуваних рослин, що зростали в умовах промислового ін- тер’єру, зменшувався (табл. 3) і становив у різних видів 39–95% від контролю. Найсут- тєвіше зменшувалася кількість хлорофілу а у P. crassifolium, P. heterophyllum. Вияв- лено зменшення рівня хлорофілу в (29,8– 64,7% від контролю) у рослин P. crassifolium, P. undulatum, P. tobira var. variegatum, P. he terophyllum. У таких видів, як P. eu ge- nioides, P. tobira, P. tenuifolium, навпаки, Таблиця 2. Товщина та розміри клітин стовпчастого мезофілу асиміляційного апарату видів роду Pittosporum в різних умовах зростання Тип інтер’єру Т о в щ и н а с т о в п ч а с т о го м е з о ф іл у , м к м Д о в ж и н а к л іт и н с т о в п ч а с т о го м е з о ф іл у , м к м Ш и р и н а к л іт и н с т о в п ч а с т о го м е з о ф іл у , м к м P. crassifolium Оранжерея 176,2 ± 1,54 37,4 ± 0,88 12,9 ± 0,64 Промисловий 163,7 ± 1,67 30,5 ± 0,59 10,8 ± 0,51 P. eugenioides Оранжерея 72,2 ± 1,56 30,9 ± 1,15 15,5 ± 0,59 Промисловий 64,7 ± 1,25 24,9 ± 0,84 12,7 ± 0,67 P. tobira Оранжерея 124 ± 1,19 32,2 ± 1,11 12,9 ± 0,62 Промисловий 108,4 ± 1,29 26,7 ± 0,87 10,9 ± 0,51 P. undulatum Оранжерея 46,8 ± 0,87 28,8 ± 1,02 13,4 ± 0,55 Промисловий 40,4 ± 1,02 22,5 ± 0,62 11,2 ± 0,57 P. tobira var. variegatum Оранжерея 113,0 ± 0,69 27,7 ± 0,62 13,4 ± 0,43 Промисловий 105,1 ± 1,01 22,5 ± 0,64 10,3 ± 0,46 P. tenuifolium Оранжерея 57,7 ± 0,77 27,4 ± 0,98 12,6 ± 0,46 Промисловий 50,4 ± 0,64 22,8 ± 0,56 10,2 ± 0,47 P. heterophyllum Оранжерея 110,5 ± 1,46 26,2 ± 0,73 12,4 ± 0,52 Промисловий 100,7 ± 1,24 21,4 ± 0,67 11,0 ± 0,55 68 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Л.І. Бойко спостерігали збільшення кількості хлоро- філу в (110–188% від контролю). Про синтез стійкішого хлорофілу в в умовах недостат- нього освітлення вказували [22, 23, 29]. Чіткої тенденції до збільшення чи змен- шення величини відношення основного хлорофілу до допоміжного нами не виявле- но. В деяких випадках (P. crassifolium, P. undulatum, P. tobira var. variegatum) спо- стерігали її збільшення. Для рослин P. eu- genioides, P. tobira, P. tenuifolium, P. he- terophyllum характерним було зниження величини. Для більшості досліджених ви- дів характерним було зменшення вмісту каротиноїдів в умовах промислового ін- тер’єру. Винятком були лише види P. un- du latum, P. tobira var. variegatum, у яких значно збільшувався рівень каротиноїдів в умовах промислового інтер’єру. Очевидно, цим видам потрібне інтенсивніше освітлен- ня, ніж іншим видам роду. Дані щодо адап- тації до умов низької освітленості шляхом підвищення вмісту каротиноїдів у більш світлолюбних видів збігаються з результа- тами дослідження структури листка видів роду Peperomia [26]. Таким чином, отримані дані щодо ана- томічних показників листків, пігментної системи та особливостей їхніх змін дають змогу більше дізнатися про адаптаційну здатність видів роду Pittosporum до умов промислового інтер’єру. 1. Барыкина Р.П., Веселова Т.Д., Девятов А.Г. Основы микротехнических исследований в ботани- ке. — М.: Изд-во каф. высших растений биол. ф-та Моск. гос. ун-та, 2000. — 128 с. 2. Бойко Л.І. З досвіду озеленення промисло- вих підприємств Кривбасу // Бюл. держ. Нікіт. бо- тан. саду. — Ялта, 2004. — Вип. 89. — С. 10–11. 3. Василевская В.К. Формирование листа за су- хоустойчивых растений. — Ашхабад: Б. и, 1954. — 183 с. 4. Гавриленко В.Ф., Ладыгина М.Е., Хандоби- на Л.М. Большой практикум по физиологии рас- тений. Фотосинтез. Дыхание. — М.: Высш. шк., 1975. — 392 с. 5. Генкель П.А. Физиология жаро- и засухоус- тойчивости растений. — М.: Наука, 1982. — 278 с. 6. Гордеева П.В. Ароидные в озеленении це- хов промышленных предприятий // Богатства флоры — народному хозяйству: Материалы конф. "Проблемы изучения и использования в народном хозяйстве растений природной флоры". — М.: ГБС АН СССР, 1979. — С. 323–325. 7. Горницкая И.П. Эколого-физиономические формы растений для промышленного интерьера // Эстетическая организация на промышленных предприятиях: Материалы всесоюз. науч. конф. — Вильнюс, 1985. — С. 103–107. 8. Горницкая И.П., Бойко Л.И., Ткачук Л.П. Интродукция видов рода Pittosporum Banks et So land. ex Gaertn. в защищенный грунт Донец- ко го и Криворожского ботанических садов НАН Украины // Промышленная ботаника. — Донецк, 2006. — С. 66–78. 9. Гродзинский А.М. Некоторые вопросы по- вышения стойкости интродуцированных растений. — Новосибирск: Наука, 1969. — С. 58–64. 10. Гродзинский А.М., Кривенко В.В., Макар- чук Н.М. и др. Загрязнение среды и проблемы фитодизайна // Проблемы фитогигиены и охра- на окружающей среды: Сб. науч. тр. АН СССР. — Л., 1981. — С. 125–130. Таблиця 3. Вміст фотосинтетичних пігментів в асиміляційному апараті видів роду Pittosporum в різних умовах зростання Вид, сорт Тип інтер’єру Вміст фотосинтетичних пігментів, мг/100 г сирої рослинної речовини хлорофіл к а р о т и - н о їд и а в а + в P. crassifolium Оранжерея 5,02 3,86 8,88 0,93 Промисловий 1,96 1,15 3,11 0,57 P. eugenioides Оранжерея 10,21 4,28 14,48 2,14 Промисловий 7,20 6,11 13,31 1,16 P. tobira Оранжерея 6,55 2,42 8,96 1,39 Промисловий 6,23 4,56 10,79 0,96 P. undulatum Оранжерея 11,53 11,63 23,15 0,86 Промисловий 8,22 3,51 11,73 1.66 P. tobira var. variegatum Оранжерея 7,16 6,95 14,11 0,78 Промисловий 5,36 3,15 8,51 1,16 P. tenuifolium Оранжерея 9,06 6,24 15,30 1,60 Промисловий 7,35 6,85 14,20 1,28 P. heterophyl- lum Оранжерея 8,81 3,63 12,44 1,91 Промисловий 4,12 2,35 6,47 1,11 69ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Особливості анатомічної будови листкової пластинки представників роду Pittosporum Banks et... 11. Зеленский В.Р. Материалы к количествен- ной анатомии различных листьев одних и тех же растений. — 1904. — Т. 1. — 212 с. 12. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растение. — К.: Наук. думка, 1979. — 246 с. 13. Ільїнська А.П., Андрощук О.Ф. Анатомічна будова епідермісу листків Achillea nobilis L. залеж- но від умов місцезростання рослин // Укр. ботан. журн. — 1979. — 36, № 4. — С. 302–307. 14. Кавеленова Л.М., Здетоветский А.Г., Ка- рандаева Л.Н. К вопросу фитоиндикационной зна- чимости некоторых показателей ассимиляционного аппарата растений // Питання біоіндикації та еко- логії. — Запоріжжя, 1998. — С. 15. 15. Коновалов И.Н. Эколого-физиологическое изучение растений при интродукции // Фи зио ло гия приспособления и устойчивости растений при ин- тродукции. — Новосибирск: Наука, 1969. — С. 5–24. 16. Коровин С.Э., Демидов А.С. Ин тро дук цион- ный прогноз и его методические аспекты // Журн. общей биол. — 1981. — 42, № 5. — С. 673–679. 17. Красинский Н.П. Дымоустойчивость расте- ний и дымоустойчивые ассортименты. — М.; Горький, 1950. — С. 9–109. 18. Курсанов А.Л. Транспорт ассимилятов в растении. — М.: Наука, 1976. — 646 с. 19. Кутас Е.Н. Эколого-биологические особен- ности жизнедеятельности растений в условиях ин- терьеров. — Минск: Наука и техника, 1984. — 24 с. 20. Лакин Ф.Ф. Биометрия. — М.: Высш. шк., 1990. — 352 с. 21. Лихолат Ю.В., Кучма В.М., Семенко А.В., Антонечко Н.О. Зміни анатомічної будови листків основних дерноутворюючих трав в умовах промис- лового забруднення // Питання біоіндикації та еко- логії. — 2002. — Вип. 7, № 1. — С. 3–9. 22. Любименко В.Н. Влияние света различной напряженности на накопление сухого вещества и хлорофилла у светлолюбивых и теневыносливых растений. — СПб., 1909. — 110 с. 23. Поліщук Л.К. Динаміка пігментів у воло- ського горіха протягом року // Вісн. КДУ. Сер. біол. — 1962. — № 4. 24. Приседский Ю.Г. Влияние загрязнения воз- духа фтористым водородом на содержание пиг- ментов в листьях древесных растений // Лесн. журн. — 1985. — № 1. — С. 35–38. 25. Удовенко Г.В. Механизмы адаптации расте- ний к стрессам // Физиология и биохимия куль- турних растений. — 1979. — 11, № 2. — С. 90–107. 26. Харитонова І.П., Ярославська Ж.М., Кучин- ська О.В. Особливості анатомічної будови листкової пластинки у представників роду Peperomia Ruiz et Pav. в умовах інтродукції // Інтродукція рослин. — 2004. — № 2. — С. 25–29. 27. Черевченко Т.М., Борисенко Т.І., Правдзі- ва Т.С. та ін. Асортимент рослин для озеленення інтер’єрів промислових підприємств // Інтродук- ція та акліматизація рослин на Україні. — 1980. — Вип. 16. — С. 54–61. 28. Шматько И.Г., Григорюк И.А., Шведова О.Е. Устойчивость растений к водному и температурно- му стрессам. — К.: Наук. думка, 1989. — 220 с. 29. Шнюкова Е.И. Влияние интенсивности ос- ве щения на накопление пигментов и анатомическое строение листьев // Укр. ботан. журн. — 1968. — 25, № 5. — С. 72–79. 30. Шульгин И.А. Солнечная радиация и расте- ние. — Л.: Гидрометеоиздат, 1967. — 179 с. 31. Щепотьев Ф.Л., Писаный Г.Г. Экология растений при внутрицеховом озеленении // Расте- ния и промышленная среда. — К.: Наук. думка, 1971. — С. 90–94. 32. Эзау К. Анатомия семенных растений. — М.: Мир, 1980. — 558 с. Рекомендувала до друку Л.І. Буюн Л.И. Бойко Криворожский ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог ОСОБЕННОСТИ АНАТОМИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ ЛИСТОВОЙ ПЛАСТИНКИ У ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА PITTOSPORUM OF BANKS ET SOLAND. EX GAERTN. В УСЛОВИЯХ ПРОМЫШЛЕННОГО ИНТЕРЬЕРА Изучены анатомические особенности листовой пластинки 7 видов рода Pittosporum Banks et So- land. ex Gaertn. Определены изменения анатоми- ческих показателей и пигментной системы в асси- миляционном аппарате в различных условиях вы ращивания. L.І. Boyko Kriviy Rig Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine,Ukraine, Kriviy Rig FEATURES OF ANATOMIC STRUCTURE OF LEAF PLATE AT REPRESENTATIVES OF PITTOSPORUM BANKS ET SOLAND. EX GAERTN. GENUS IN THE CONDITIONS OF INDUSTRIAL INTERIOR The anatomic features of leaf plate at 7 spe cies of Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn genus are studied. The changes of anatomic indexes and pig- mentary system in an assimilatory vehicle at differ- ent conditions of growing are defined.

Особливості анатомічної будови листової пластинки представників роду Pittosporum Banks et Soland. ex Gaertn. в умовах промислового інтер’єру

Репозитарії

Схожі ресурси