Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні

Висвітлено наукові погляди та внесок визначного ботаніка професора С.С. Харкевича в розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні. Розглянуто актуальні завдання подальших досліджень. Освещены научные взгляды и вклад выдающегося ботаника профессора С.С. Харкевича в развитие ботанического ресурсоведе...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Дубина, Д.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України 2009
Теми:	До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5375
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні / Д.В. Дубина // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 99-107. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860111487117295616
author	Дубина, Д.В.
author_facet	Дубина, Д.В.
citation_txt	Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні / Д.В. Дубина // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 99-107. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Висвітлено наукові погляди та внесок визначного ботаніка професора С.С. Харкевича в розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні. Розглянуто актуальні завдання подальших досліджень. Освещены научные взгляды и вклад выдающегося ботаника профессора С.С. Харкевича в развитие ботанического ресурсоведения в Украине. Рассмотрены актуальные задачи дальнейших исследований. Main scientific views of the great botanist of present time professor S.S. Kharkevich and his contribution to the development of the botanical and resource-knowledge direction in Ukraine were covered. The urgent problems for further researches were examined.
first_indexed	2025-12-07T17:34:14Z
format	Article
fulltext	99ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 © Д.В. ДУБИНА, 2009 УДК 581.6 Д.В. ДУБИНА Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Україна, 01601 м. Київ, вул. Терещенківська, 2 НАУКОВІ ПОГЛЯДИ І ВНЕСОК ПРОФЕСОРА С.С. ХАРКЕВИЧА У РОЗВИТОК БОТАНІЧНОГО РЕСУРСОЗНАВСТВА В УКРАЇНІ Висвітлено наукові погляди та внесок визначного ботаніка професора С.С. Харкевича в розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні. Розглянуто актуальні завдання подальших досліджень. У когорті видатних вчених, життя і твор- ча діяльність яких пов'язана з Національ- ним ботанічним садом ім. М.М. Гришка НАН України, виділяється постать докто- ра біологічних наук, професора, заслуже- ного діяча науки Російської Федерації, визначного ботаніка — Сигізмунда Семе- новича Харкевича (1921–1998). Серед основних його здобутків у київський пері- од наукової діяльності наймасштабні- шими і значущими є розроблення проекту та створення на площі 6 га ботаніко-гео- графічної ділянки "Кавказ", Гербарію, який у 1973 р. (останній рік київського періоду діяльності вченого) нараховував 80 000 аркушів (зокрема 32 000 — особис- тих зборів С.С. Харкевича), а також пу- блікація серії монографічних праць, при- свячених питанням флористики, систе- матики, інтродукції рослин, ботанічного ресурсознавства. Особливу наукову цін- ність становить опублікована у 1966 р. книга "По лезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине" [16]. В ній висвітлено результа- ти 15-річних досліджень у природі і куль- турі корисних рослин найбагатшої флори євразійського континенту — кавказької, розглянуто питання взаємозв'язків дико- рослих і культурних видів, шляхи та етапи становлення культурної флори, оцінено ступінь інтродукції видів природних міс- цезростань. Значна увага приділена новим кормовим, лікарським, а також декоратив- ним видам рослин. Ця праця була пред- ставлена вченим як докторська дисертація і у 1965 р. успішно захищена на засіданні спеціалізованої Вченої ради Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова РАН. Не меншими є наукові здобутки С.С. Хар- кевича в його "післякиївський" період на- укової діяльності, зокрема на Далекому Сході. Серед них найвагомішими є підго- товлене за його керівництвом і безпосеред- ньою участю та опубліковане багатотомне видання "Сосудистые растения Советского Дальнего Востока", створення Далекосхід- ного регіонального гербарію і Гербарію країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, якому надано статус світового. С.С. Харкевич опублікував понад 350 наукових праць та підготував 20 док- торів і кандидатів наук. За влучним ви- словом колег, його наукова діяльність на Далекому Сході за значущістю отриманих результатів з вивчення флори є порівнян- ною з першим ("комаровським") періодом розвитку ботанічної науки в цьому регіоні. За вагомістю і науковою значущістю вико- наних робіт це повною мірою стосується і "київського" періоду діяльності цього ви- датного ботаніка. У науковій спадщині С.С. Харкевича одне із чільних місць займають праці з 100 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Д.В. Дубина ботанічного ресурсознавства. Перу вче- ного належить понад сотні наукових пу- блікацій, присвячених питанням ресурсо- знавчих досліджень корисних видів при- родних флор різних регіонів колишнього Радянського Союзу. Слід особливо відзна- чити, що багато розробок були доведені автором до впровадження. Узагальнення цих та інших робіт стало основою для ви- кладення автором поглядів щодо розвитку цього напряму ботаніки в Україні. Вислов- лені майже 40 років тому, вони не втрати- ли свої актуальності і в нинішній час, який відзначається небувалим посиленням ви- снажливого природокористування в умо- вах розвитку приватизаційних процесів, ринкових відносин, а також незворотними втратами рослинних ресурсів тощо. Крім зазначених негативних явищ, має місце уповільнення розвитку ресурсознавства, зокрема щодо перспективних досліджень рослинних ресурсів в умовах сучасних економічних відносин та розв'язання ба- гатьох завдань теоретичного і приклад- ного напряму. Серед них першочерговим є прогнозування теперішніх і віддалених наслідків змін, зумовлених новітніми ан- тропогенними трансформаціями, впливу на природні ресурси небувалого за масш- табами вирощування в Україні нових тех- нічних, кормових та інших культур, на- ростання темпів синантропізації рослин- ного покриву тощо. На основі системного аналізу резуль- татів півстолітнього вивчення рослинних ресурсів в Україні, С.С. Харкевич спільно з М.І. Котовим сформулював актуальні завдання подальшого розвитку зазначеного напряму в Україні [8, 9]. Пізніше вчений розвинув їх у доповіді на секції рослинних ресурсів сесії Виїзних річних зборів нау- кової ради АН СРСР з проблеми "Біоло- гічні основи раціонального використання, перетворення та охорони рослинного сві- ту", яка проходила на базі Центрального республіканського ботанічного саду АН України (ЦРБС) з 30 березня по 2 квітня 1974 р. Автор статті взяв участь у робо- ті сесії і мав можливість вислухати цю доповідь. Зазначимо, що через 10 років підсумки вивчення рослинних ресурсів України та перспективи подальшого роз- витку ботанічного ресурсознавства були викладені у спільній публікації ботаніків Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН України та ЦРБС [14]. У подальшому уза- гальнюючі зведення з аналізу виконаних робіт і наукових досягнень у цьому науко- вому напрямі в літературі висвітлено не- достатньо. Основні положення доповіді С.С. Хар- кевича опубліковані у виданні "Рослинні ресурси України, їх вивчення та раціо- нальне використання" [17]. Серед багатьох питань щодо розвитку ботаніко-ресурсознавчого напряму дослі- джень С.С. Харкевич виділяє як головні нерівномірність і недостатність вивчення природних рослинних ресурсів в Україні. Нині можна стверджувати, що порівняно більш дослідженими є лікарські рослини. Однак і ця група досі залишається невив- ченою достатньою мірою в аспекті поши- рення, а також запасів та, особливо, їхньої динаміки під впливом новітніх антропо- генних факторів. За останні 20 років опубліковано фун- даментальні праці щодо поширення, еко- лого-ценотичних особливостей, ресурсної цінності лікарських рослин, включаючи характеристику елементів та сполук, ви- користання офіційною і народною меди- циною тощо. Серед узагальнюючих праць цього напряму слід назвати підготовле ні співробітниками Національного ботаніч- ного саду ім. М.М. Гришка НАН України: "Лікарські рослини. Енциклопедичний до- відник" (за ред. акад. НАН України А.М. Гро- дзинського) [11], випуски "Інвентаризація флори України" [10], "Лікарські судинні 101ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні рослини України (медичне та ресурсне значення)" [13] та ін. Слід відзначити успішний розвиток лікарського ресурсо- знавства — лікарського рослинництва у Національному аграрному університеті [1, 2]. Крім вивчення органогенезу лікарських рослин, особливостей культивування та характеристики фізіологічно-активних ре- човин, було глибоко досліджено інші пи- тання лікарського ресурсознавства. Зо- крема, з'ясовано вплив шкідників і хвороб на лікарські культури та методи боротьби з ними, включаючи біологічні. Вивчено по- сівні якості насіння лікарських рослин, за- пропоновано оптимальні строки збирання сировини дикорослих видів. Значний ін- терес становить характеристика вмісту отруйних речовин у рослинах та ознак їх- ньої дії на органи і системи організму лю- дини. Проблемні питання ресурсознавства лікарських рослин, охорони їхнього гено- фонду, інтродукції, селекції і первинної культури, зокрема в умовах ботанічних садів, культивування in vitro, фармако- гнозії, експериментальної фармакології, а також застосування лікарських рослин у науковій та народній медицині розгляда- лися на періодичних наукових національ- них та міжнародних зібраннях, проведе- них відділом медичної ботаніки Націо- нального ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Попри важливість зазначених та інших питань лікарського ресурсознавства, най- актуальнішими залишаються досліджен- ня і збереження їхніх запасів у природних місцезростаннях. Лікарські та інші рос- линні ресурси України відзначаються уні- кальністю та багатством. Це зумовлено природно-історичними факторами, зокре- ма територіальним розташуванням країни на біогеографічних рубежах, а також пе- рехрестях міграційних хвиль фіторізно- маніття з багатьох центрів походження. В Україні ресурси лікарських рослин при- родних місцезростань опинилися у центрі багатьох проблем, пов'язаних, як вже зазначалося, з посиленням техногенного впливу на екосистеми, виснажливою їх експлуатацією, розвитком приватизацій- них процесів та ринкових відносин. З огля- ду на вилучення із сфери використання великих регіонів у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, а також різке збіль- шення площ локального забруднення, зо- крема внаслідок техногенного впливу у промислових регіонах України, актуаль- ності набувають питання оцінки запасів та розробки заходів із невиснажливого вико- ристання і збереження на екологічно не забруднених територіях з урахуванням втрат, що відбулися. Завершальним ета- пом цих робіт має бути резервування бага- тьох територій за ознакою їх ресурсної значущості для запобігання можливим негативним трансформаціям у сучасних умовах розвитку виробничих відносин. Досі ці та багато інших питань залиша- ються поза увагою дослідників. Серед них, як вже зазначалося, чи не найголовнішим є забезпечення оптимізації управління ресурсами лікарських рослин відповідно до умов ринкових відносин (встановлення механізмів координації між власниками ресурсів і відповідними галузевими відом- ствами та установами). С.С. Харкевич обґрунтовано доводив, що великі можливості для зміцнення еко- номіки країни та підвищення добробуту народу може надати раціональне викорис- тання рослинних ресурсів, зокрема неде- ревинної продукції лісів — грибів, ягід, плодів, лікарських, технічних та інших корисних рослин. Учений вже тоді засте- рігав, що високі прибутки при комплек- сному використанні побічних продуктів лісу можна отримати лише за умови неви- снажливого їхнього використання. Нині можна констатувати різке збільшення об- сягів зборів ягід (чорниці, журавлини), 102 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Д.В. Дубина грибів та окремих видів лікарських рос- лин. Це зумовлено переважно налаго- дженим експортом зазначеної рослинної сировини у великих обсягах за кордон. Складність розв'язання існуючої пробле- ми зумовлена тим, що заготівля сировини ведеться приватним способом, тобто сти- хійно і неконтрольовано, без належного обліку і відшкодувань за використання ресурсів. Зазвичай правил збору при цьо- му не дотримуються. Все це призводить до порушення екосистем та, відповідно, до незворотної втрати ресурсів, особливо плодових і ягідних. Значний негативний вплив на стан недеревинних ресурсів справляє збільшення обсягів суцільних рубок. Тому необхідно ширше впроваджу- вати у лісогосподарську практику посту- пові, вибіркові та комбіновані способи руб- ки, що сприятиме поліпшенню екологічної ситуації в регіонах та збереженню неде- ревинних ресурсів. Важливу роль у справі охорони лісів і недеревинних корисних ре- сурсів мають відігравати заповідні тери- торії. В Україні різними формами запові- дання охоплено близько 900 тис. га лісів, що становить лише 10% їхньої загальної площі [15]. Заповідні об'єкти нерівномірно розміщені на території, зайнятій лісами. Крім цього, в них неефективно забезпечу- ється охорона, зокрема недеревинних рос- линних ресурсів, оскільки лише третину з них площею 335 тис. га виділено в окремі категорії (природні заповідники, націо- нальні природні парки, регіональні ланд- шафтні парки тощо), на цих об'єктах ве- деться певний контроль за станом вико- ристання ресурсів. Сучасний стан неде- ревинних ресурсів та їхня деградація у зв'язку з надмірною експлуатацією вима- гає проведення невідкладних робіт із роз- ширення природно-заповідних площ ви- щих категорій та включення до складу їх- ніх територій масивів, які відзначаються багатством та різноманітністю, зокрема недеревинних рослинних ресурсів. Є очевидною необхідність опрацювання комплексної економічної оцінки лісів з урахуванням інтегральної вартості не де- ре винних рослинних ресурсів. Для впо- рядкування централізованого обліку, ре- гулювання та контролю обсягів та правил заготівлі, а також з метою об'єднання зу- силь з їхньої охорони та збереження, вкрай необхідним є створення відповідно- го органу при Держкомітеті лісового гос- подарства України та в його регіональних підрозділах. До завдань цього органу, окрім інших, має входити експертна оцін- ка, а також планування, координація та впровадження заходів, спрямованих на невиснажливе використання, збереження та збагачення, зокрема недеревинних лі- сових ресурсів і ведення відповідної екс- пертної політики з урахуванням інтересів держави та землекористувачів. Особливу увагу С.С. Харкевич звертав на необхідність розширення досліджень з проведення фітомеліоративних робіт на порушених територіях і підбір відповід- ного асортименту видів рослин в умовах, що створилися внаслідок техногенного впливу. У той час і пізніше такі роботи успішно проводили дніпропетровські, до- нецькі, криворізькі ботаніки та вчені з ін- ших регіонів. Роботи цих колективів з розроблення та впровадження технологій відродження порушених гірничими робо- тами земель як елементів екомережі були удостоєні Державної премії України у га- лузі науки і техніки у 2008 р. З розвитком приватизаційних процесів і ринкових від- носин, а також з наростанням спустелю- вання в Україні, зазначені та інші роботи в цьому напрямі потрібно посилити. Роз- роблені світовою науковою спільнотою механізми боротьби із спустелюванням у поєднанні з вітчизняним досвідом, зокре- ма з фітомеліорації, мають бути адапто- вані до українських умов та реалізовані. 103ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні Віковий досвід із закріплення арен в Україні свідчить про необхідність вива- женого підходу до формування насаджень і особливого відношення до відновлення та збереження природного рослинного по- криву, що залишився на трансформова- них територіях. Вже у 80-х роках минулого сторіччя С.С. Харкевич застерігав про можливі негативні наслідки здичавіння видів рос- лин, що вирощувалися, і входження їх до складу місцевої флори. Автор пропонував провести спеціальні дослідження з метою оцінки впливу натуралізації інтродукова- них видів на аборигенну флору. Нині є очевидною шкода, що завдається природ- ному рослинному покриву угрупованнями, утвореними Heracleum mantegaxzianum Somm. et Levier, H. sosnowskii Manden, Po- lygonum sachalinense Fr. Schmidt, Im pa- tiens grandulifera Royle (особливо на за- плавних ділянках річок Закарпаття), Amor- pha fruticosa L. та багатьма іншими ви дами. Набувають значного поширення, зо крема на порушених територіях, озимі хресто- цвіті та інші види з групи "нових культур", що не завжди є виправданим. У ситуації, що складається, для уповільнення зазна- чених процесів має бути прийнята відпо- відна програма із захисту природних угруповань і у законодавчому порядку за- кріплені відповідальність установ, які за- ймаються мобілізацією світових ресурсів для їх використання, та гарантійні зо бо- в'язання про неприпустимість подальшої натуралізації видів рослин, що вирощу- ються в культурі. Розв'язання проблеми із забезпечення вітчизняного тваринництва високоякіс- ними кормами С.С. Харкевич вважав не- можливим без широкого залучення кор- мових ресурсів природної флори. Вчений вказував на багатство видів з високими кормовими властивостями, зокрема луч- ної флори. Великий практичний інтерес С.С. Харкевич вбачав у підборі бобових та інших видів кормових рослин для ви- сокогірних лук Українських Карпат, со- лестійких і високопродуктивних видів — для засолених пасовищ південної та південно-східної частини України, а та- кож для еродованих і малопродуктивних пасовищ Лісостепу і Степу [17]. Останнє набуло нині особливої актуальності в Україні внаслідок найвищої у світі розо- раності земель (82%) і зниження захисної функції лучних угідь. Лише за рахунок ерозійного змиву щорічні втрати ґрунту в Україні сягають 600 млн т, у тому числі гумусу — 20 млн т [3]. Скорочення площ лучних угідь (з 1991 р. — на 1,4 млн га) призвело до різкого посилення пасовищ- ного навантаження і, відповідно, істотно- го погіршення господарської цінності лучних фітоценозів, зниження продук- тивності та зменшення частки видів із високими кормовими якостями [3]. Це, у свою чергу, зумовлює енергетичне збід- нення лучно-кормових ресурсів і зни- ження їхньої економічної цінності. Як за- значає А.В. Боговін [3], є очевидною необ- хідність збільшення площ пасовищних угідь, зокрема шляхом трансформуван- ня під постійне залуження не менше ніж 7,5 млн га орних земель. Останнє матиме економічне значення і не менш важливе екологічне, оскільки будуть збільшені площі природних ландшафтів, більш ефективно забезпечена охорона видового і ценотичного різноманіття, уповільнені ерозійні процеси, поліпшиться охорона водних ресурсів. На часі розширення площ лучних угідь в об'єктах природно- заповідного фонду. Досі їхня частка в іс- нуючих об'єктах не перевищує 3–4%. Необхідне створення охоронних об'єк- тів вищих категорій, в яких основними об'єктами заповідання виступали б угру- повання лучної рослинності. Такі об'єкти в Україні досі відсутні. 104 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Д.В. Дубина С.С. Харкевич вважав, що у ресурсо- знавчому відношенні майже не вивченими залишаються природні та штучні водо- йми, зокрема водосховища Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Гідротех- нічне та енергетичне будівництво, по в'я- зане зі створенням нових водних об'єктів, поряд із забезпеченням потреб народного господарства у прісній воді, зумовило низ- ку гострих екологічних проблем в Україні. Це насамперед вилучення з використання значних площ високопродуктивних луч- них угідь, лісових територій, а також орних земель. Серед багатьох за масшта- бами прояву і складністю вирішення за- вдань найважливішими є забезпечення чистоти води у водосховищах у зв'язку з її "цвітінням", захист прибережних діля- нок від ерозії та підвищення продуктив- ності біорізноманіття затоплених терито- рій. Останнє має стати своєрідною ком- пенсацією за втрати, що мали місце. У зв'язку з цим на початку 70-х років мину- лого століття в Україні було інтродукова- но Zi za nia latifolia (Griseb.) Stapf [5]. Ін- тродукцію цього виду проводили з метою отримання додаткових кормів для тва- ринництва, підвищення продуктивності вод но-болотних угідь, охорони прибереж- них ділянок від розмивання та послаблен- ня антропогенного евтрофування водойм. Значним стимулом для виконання робіт з поширення Z. latifolia була необхідність розв'язання кормової проблеми у зв'язку із затопленням унаслідок створення кас- каду штучних водосховищ на Дніпрі луч- них угідь площею понад 50 тис. га [7]. Від- носно доцільності інтродукції Z. latifolia в Україні існують дві протилежні думки. Одні автори, виходячи з високої ценотич- ної активності виду, а також з нереаліза- ції досі його широкого практичного вико- ристання, вважають її не виправданою. Інші, з огляду на те, що в умовах деграда- ції водних екосистем та посилення їхнього антропогенного евтрофування ценози Z. la- tifolia відіграють виключно важливу біо- топічну, ресурсну, фітомеліоративну та ін- ші екологічно значущі функції, вважають інтродукцію цього виду доцільною й необ- хідною. Наші 30-річні спостереження за угрупованнями Z. latifolia в Україні дають підстави стверджувати, що цей вид є до- сить перспективним для забезпечення берегозакріплювальної функ ції, а також під вищення біотопічної ємно сті водно-бо- лотних угідь. У зв'язку з високою про- дуктивністю та кормовою цінністю фіто- маси він може бути рентабельною куль- турою для кормовиробництва за умови створення плантацій суцільних заростей площею не менше 10 га [5]. Серед природних ресурсів водойм Ук раїни широке використання в останні 10 років отримав Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., запаси якого лише у південних регіонах становлять понад 100 тис. га. На цих площах щорічно про- дукується близько 600 тис. т наземної повітряно-сухої маси [4]. Україна є екс- портером очерету, що використовується для спорудження дахів, на європейському ринку. Обсяги щорічних пропозицій ста- новлять близько 10% від загальних [6]. Слід зазначити, що зимова заготівля на- земної фітомаси очерету із дотриманням технологій викошування є чи не найефек- тивнішим альтернативним способом по- ліпшення стану угруповань та їхніх еко- топів. При цьому повністю вилучаються акумульовані очеретом біогенні речовини, тобто поліпшується стан навколишнього середовища. Останнє є надзвичайно акту- альним з огляду на те, що основні масиви очерету в Україні розташовані на рамсар- ських водно-болотних угіддях, а також входять до складу територій природних ядер і екокоридорів проектованої націо- нальної екомережі України. Заготівля очерету на території дельти Кілійського 105ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні гирла Дунаю стала важливою галуззю економічного розвитку регіону [6]. З огляду на високу теплотворну здат- ність соломи Phragmites australis є пер- спективним її використання як біопалива. У світовій практиці фітомасу зазначеного та інших видів макрофітів використову- ють для виготовлення брикетного палива. Як показали наші дослідження, заготівля Phragmites australis за межами заповідної зони Дунайського біосферного заповідни- ка з подальшою переробкою на брикетне паливо та його використання дасть змогу отримати 5 287 191×105 ккал тепла, комер- ційна вартість якого становить близько 18 млн дол. США, тобто Phragmites aus- tralis, з огляду на його запаси в Україні, може стати надійним відновлювальним джерелом енергії. Велику цінність ста- новлять і інші види водних макрофітів в Україні, однак вони, за влучним висловом С.С. Харкевича, і досі залишаються незай- маними у ресурсному відношенні. С.С. Харкевич приділяв велику увагу декоративним рослинам природної фло- ри України. Поряд із використанням їх в озелененні міст і населених пунктів, він зазначав необхідність їхньої охорони в природних місцезростаннях. Вчений під- креслював необхідність видання зведення з декоративних рослин природної флори України. Співробітниками Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України було опубліковано монографію "Декоративні рослини природної флори України" (1977). За час, що минув після видання книги, відділом природної флори Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України здійснено велику кількість досліджень, зокрема з вивчення морфо-біологічних і еколого- ценотичних та інших особливостей деко- ративних видів рослин. Особливу цінність становлять роботи, присвячені відновлен- ню та збереженню рідкісних і зникаючих декоративних видів природної флори. Ці роботи та роботи інших українських бота- ніків мають бути узагальнені та видані окремим зведенням. Як вже зазначалося, велику увагу С.С. Харкевич приділяв необхідності збе- реження корисних видів у природі і куль- турі та опрацюванню заходів з їх природ- ного відновлення. Ці роботи були розпоча- ті під його безпосереднім керівництвом і нині продовжуються відділом природної флори, який він свого часу очолював. Якщо активна охорона корисних рослин зусил- лями науковців, зокрема ботанічних садів України, отримала належний розвиток, то пасивна залишається менш опрацьованою. Досі не розроблені питання збереження ресурсних видів в об'єктах природно-за- по відного фонду, відсутня мережа дер- жав них заказників ресурсознавчого при- значення тощо. С.С. Харкевич передбачив також появу нових напрямів ботанічного ресурсознав- ства, які на початку 80-х років минулого століття лише окреслювалися. Серед них за актуальністю і соціальною значущістю виділяється рекреаційно-ресурсознавчий. Вчений визначив його предмет та основні завдання. Всі вони і досі є актуальними — це дослідження санітарно-гігієнічної, есте- тичної, виховної, дидактичної та багатьох інших функцій природного рослинного по- криву. Нині це один з най пер спек тив ні- ших на прямів ботанічного ресурсознав- ст ва, який з посиленням ур ба нізаційних процесів інтенсивно роз ви ватиметься. Се- ред багатьох завдань зазначеного напряму важливим є здійснення ресурсно-ре креа- ційного зонування території України за ре- креаційними показниками та інших цільо- вих зонувань, кінцевою метою є ботаніко- ресурсне зо нування території України. Ак- туальність цього та інших завдань випливає із "Програми економічного та соціального розвитку України (2004–2015 рр.)". 106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Д.В. Дубина Окреслюючи коло проблемних завдань наукової та науково-практичної роботи щодо розвитку ботанічного ресурсознав- ства в Україні С.С. Харкевич особливу увагу приділяв підготовці наукових кадрів та належній комплексності і координації досліджень. Усі ці завдання з відомих при- чин залишаються актуальними і нині. У ситуації зі станом природних ресур- сів, що склалася в Україні, є очевидною необхідність створення системи державно- го обліку та здійснення контролю за охоро- ною ресурсів та невиснажливим їх вико- ристанням. Одним з механізмів реалізації цього завдання є створення Державного кадастру рослинного світу Украї ни відпо- відно до Закону України "Про рослинний світ" (1999) "з метою обліку кількісних, якісних та інших характеристик природ- них рослинних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх використання, а також для здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами у рослин- ному світі". Як зазначає В.М. Мінарченко [12], створення Кадастру стане науковим обґрунтуванням ефективної охорони, збе- реження, фіторізноманіття та невиснаж- ливого і диверсифікованого використання ресурсів. Вперше буде здійснена інтеграль- на оцінка найбільшого національного багат- ства — рослинного світу. 1. Біленко В.Г. Вирощування лікарських рос- лин та використання їх у медичній та ветеринар- ній практиці: Довідник. — К.: Арістей, 2004. — 304 с. 2. Біленко В.Г., Лушпа В.І., Якубенко Б.Є., Во- лох Д.С. Технологія вирощування лікарських рос- лин та використання їх у медичній та ветеринарній практиці. — К.: Арістей, 2007. — 653 с. 3. Боговін А.В. Луки // Природно-ресурсний аспект розвитку України. — К.: Вид. дім "КМ Academia", 2001. — С. 48–54. 4. Дубина Д.В. Збереження і невиснажливе ви- користання ресурсів очерету південного (Phragmites australis) в Україні // Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та пер- спективи. — К.: Хімджест, 2003. — С. 139–141. 5. Дубина Д.В., Вакаренко Л.П. Зизанія широ- колиста в Україні / За ред. Д.В. Дубини. — К.: Фіто- соціоцентр, 2003. — 38 с. 6. Дубина Д.В., Жмуд О.І., Абдулоєва О.С. Про збереження водоочисних властивостей угруповань очерету в процесі заготівлі // Метод. рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) оче- рету / За ред. Я.І. Мовчана. — К.: Громадська орга- нізація "Срібна Чайка", 2007. — 56 с. 7. Зеров К.К., Корелякова И.Л. Физико-гео- графический очерк Днепра и его долины // Гид- робиологический режим Днепра в условиях заре- гулированного стока. — К.: Наук. думка, 1967. — С. 8–19. 8. Котов М.И., Харкевич С.С. Об изучении и обогащении растительных ресурсов Украины за 50 лет советской власти // Растительные ресурсы. — 1967. — 3, вып. 3. — С. 347–354. 9. Котов М.І., Харкевич С.С. Досягнення у ви- вченні флори, систематики вищих рослин і рослинних ресурсів на Україні // Укр. ботан. журн. — 1967. — 24, № 5. — С. 6–19. 10. Лебеда А.П. Інвентаризація флори України (лікарські рослини — носії алкалоїдів). — К.: Ака- демперіодика, 2006. — 264 с. 11. Лікарські рослини. Енциклопедичний довід- ник / За ред. акад. А.М. Гродзінського. — К.: УДЕ, 1992. — 544 с. 12. Мінарченко В.М. Державний кадастр рос- линного світу // Збереження і невиснажливе вико- ристання біорізноманіття України: стан та пер- спективи. — К.: Хімджест, 2003. — С. 147–153. 13. Мінарченко В.М. Лікарські судинні рослини України (медичне та ресурсне значення). — К.: Фі- тосоціоцентр, 2005. — 324 с. 14. Сытник К.М., Сикура И.И., Дудка И.А. и др. Итоги и перспективы изучения растительных ресурсов Украины // Растительные ресурсы. — 1982. — 18, № 4. — С. 490–497. 15. Ткач В.П. Ліси: сучасний стан та лісокорис- тування // Природно-ресурсний аспект розвитку України. — К.: Вид. дім "КМ Academia", 2001. — С. 41–48. 16. Харкевич С.С. Полезные растения природ- ной флоры Кавказа и их интродукция на Ук раине. — К.: Наук. думка, 1966. — 299 с. 17. Харкевич С.С. Сучасний стан, перспективи вивчення, раціональне використання та збагачення рослинних ресурсів УРСР // Рослинні ресурси Ук- раїни, їх вивчення та раціональне використання. — К.: Наук. думка, 1973. — С. 3–10. Рекомендував до друку П.А. Мороз 107ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні Д.В. Дубына Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Украина, г. Киев НАУЧНЫЕ ВЗГЛЯДЫ И ВКЛАД С.С. ХАРКЕВИЧА В РАЗВИТИЕ БОТАНИЧЕСКОГО РЕСУРСОВЕДЕНИЯ В УКРАИНЕ Освещены научные взгляды и вклад выдающегося ботаника профессора С.С. Харкевича в развитие ботанического ресурсоведения в Украине. Рас- смотрены актуальные задачи дальнейших иссле- дований. D.V. Dubyna М.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv S.S. KHARKEVICH SCIENTIFIC VIEWS AND CONTRIBUTION TO THE DEVELOPMENT OF THE BOTANICAL AND RESOURCE-KNOW LEDGE DIRECTION IN UKRAINE Main scientific views of the great botanist of present time professor S.S. Kharkevich and his contribution to the development of the botanical and resource-know- ledge direction in Ukraine were covered. The urgent problems for further researches were examined.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5375
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1605-6574
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:34:14Z
publishDate	2009
publisher	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
record_format	dspace
spelling	Дубина, Д.В. 2010-01-18T12:17:49Z 2010-01-18T12:17:49Z 2009 Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні / Д.В. Дубина // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 99-107. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1605-6574 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5375 581.6 Висвітлено наукові погляди та внесок визначного ботаніка професора С.С. Харкевича в розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні. Розглянуто актуальні завдання подальших досліджень. Освещены научные взгляды и вклад выдающегося ботаника профессора С.С. Харкевича в развитие ботанического ресурсоведения в Украине. Рассмотрены актуальные задачи дальнейших исследований. Main scientific views of the great botanist of present time professor S.S. Kharkevich and his contribution to the development of the botanical and resource-knowledge direction in Ukraine were covered. The urgent problems for further researches were examined. uk Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні Научные взгляды и вклад С.С. Харкевича в развитие ботанического ресурсоведения в Украине S.S. Kharkevich scientific views and contribution to the development of the botanical and resource-know ledge direction in Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні Дубина, Д.В. До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка
title	Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні
title_alt	Научные взгляды и вклад С.С. Харкевича в развитие ботанического ресурсоведения в Украине S.S. Kharkevich scientific views and contribution to the development of the botanical and resource-know ledge direction in Ukraine
title_full	Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні
title_fullStr	Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні
title_full_unstemmed	Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні
title_short	Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні
title_sort	наукові погляди і внесок професора с.с. харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в україні
topic	До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка
topic_facet	До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5375
work_keys_str_mv	AT dubinadv naukovípoglâdiívnesokprofesorassharkevičaurozvitokbotaníčnogoresursoznavstvavukraíní AT dubinadv naučnyevzglâdyivkladssharkevičavrazvitiebotaničeskogoresursovedeniâvukraine AT dubinadv sskharkevichscientificviewsandcontributiontothedevelopmentofthebotanicalandresourceknowledgedirectioninukraine

Наукові погляди і внесок професора С.С. Харкевича у розвиток ботанічного ресурсознавства в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси