Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України

Автор дослідження запропонував нову методику вивчення пам’яток історії та культури за допомогою їх старовинних картографічних зображень. Розроблена класифікація сучасних спеціальних карт для вивчення та збереження пам’яток історії та культури. The article tells about use of old maps for the retain a...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Історико-географічні дослідження в Україні
Date:	2004
Main Author:	Хведченя, С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2004
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/53783
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України / С. Хведченя // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Число 7. — С. 103-117. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860125908575191040
author	Хведченя, С.
author_facet	Хведченя, С.
citation_txt	Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України / С. Хведченя // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Число 7. — С. 103-117. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Історико-географічні дослідження в Україні
description	Автор дослідження запропонував нову методику вивчення пам’яток історії та культури за допомогою їх старовинних картографічних зображень. Розроблена класифікація сучасних спеціальних карт для вивчення та збереження пам’яток історії та культури. The article tells about use of old maps for the retain and explore historical monuments. The author works out new system of the modern special maps for the research and protect Ukrainian historical monuments.
first_indexed	2025-12-07T17:42:11Z
format	Article
fulltext	103 УДК 908 (477) Сергій Хведченя ІСТОРИКОCКАРТОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ У ВИВЧЕННІ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Автор дослідження запропонував нову методику вивчення пам’яток історії та культури за допомогою їх старовинних картографічних зображень. Розроблена класифікація суC часних спеціальних карт для вивчення та збереження пам’яC ток історії та культури. Н аша країна має величезну історико8культурну спадщи8 ну. Наприкінці 2003 р. під охороною держави перебу8 вало понад 130 тисяч пам’яток історії та культури. Всі вони є важливою складовою духовних надбань українського народу, унікальними джерелами багатющого досвіду для нас8 тупних поколінь, свідками становлення та розвитку українсь8 кої державності. На території України успішно діє 61 історико8культурний заповідник, із яких 31 було створено після проголошення не8 залежності. Деякі національні архітектурні ансамблі включені ЮНЕСКО до Списку всесвітньої культурної спадщини (Киє8 во8Печерська Лавра, Софія Київська, історичний центр Льво8 ва). Національні пам’ятки історії та культури складають не8 від’ємну частину духовної спадщини українського народу. Пам’ятки, що знаходяться на території України, є важливою складовою світової культурної скарбниці і держава повинна нести відповідальність за їх збереження, вивчення, раціональ8 не використання за призначенням, враховуючи їх великий ду8 ховний потенціал впливу на свідомість мас. Одне з найактуальніших завдань у справі збереження пам’я8 ток – збір інформації про їх кількість, стан та характеристику. Вирішенню багатьох проблем, пов’язаних з національними па8 м’ятками, сприятиме підготовка багатотомного науково8дос8 104 лідницького видання «Зводу пам’яток історії та культури України». Робота над Зводом має на меті узагальнення та сис8 тематизацію інформації про історико8культурну спадщину України, а також детальний науковий опис її об’єктів. Неаби8 яке місце серед усіх наукових матеріалів Зводу будуть займа8 ти карти та карти8схеми. Заплановано створити 28 томів Зво8 ду. В цьому енциклопедичному виданні будуть представлені статті про основні пам’ятки археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва1. Важливе значення має відродження традицій історіографіч8 них і краєзнавчих досліджень. У свій час 268томне видання «Історія міст і сіл України» здобуло широке визнання науков8 ців. Інформація з цих книг не втратила свого значення і досі. Зараз йде активна розробка концепції і збір матеріалів до но8 вого видання цієї фундаментальної праці2. Робота по дослідженню і збереженню пам’яток історії та культури базується на основі державної програми комплекс8 ної паспортизації українських пам’яток, яка розрахована на 2003–2010 рр. Зараз на місцях ведеться робота по вивченню нерухомих історичних пам’яток3. У цьому сенсі буде доречно максимально повно використати досвід і можливості інших наук, зокрема картографії. У Міжнародній хартії по реставрації пам’яток зазначено, що в справі вивчення та збереження історичного надбання наро8 дів світу необхідна допомога усіх галузей сучасної науки і тех8 ніки. Значний внесок може зробити і картографія, зокрема картографічні методи дослідження4. Взагалі, без застосування картографічних матеріалів і картографічних методів дослід8 жень неможливо комплексно відобразити усю розмаїтість іс8 торичної та культурної спадщини України. Картографічний метод успішно застосовується у найрізно8 манітніших наукових дослідженнях: для вивчення ландшафт8 них структур і проблем раціонального використання земель8 них ресурсів, взаємодії людини і компонентів природного се8 редовища, геоморфології дна Світового океану і будови шель8 фу, ерозійних процесів і річкових систем, для пошуку перспек8 105 тивних родовищ корисних копалин. Картографічний метод широко використовується і в історичних дослідженнях5. Автором розроблена методика картографічного досліджен8 ня пам’яток історії та культури з метою їх вивчення й охорони. Такий напрямок роботи складається з чотирьох послідовних етапів. Перший етап включає визначення мети дослідження, вимог точності, вибір засобів і прийомів. Картографічні роботи почи8 наються з визначення мети і завдань. Складається перше уяв8 лення про основні особливості досліджуваної пам’ятки, визна8 чаються якісні та кількісні критерії точності, за яким повинна виконуватися дана робота. У залежності від поставленої мети обирають технічні засоби і прийоми дослідження. Другий етап – це виявлення і візуальний аналіз різночасо8 вих карт, складання сучасних мап, картометричні роботи і ста8 тистичний аналіз точності. Найбільш ефективний метод вивчення розвитку (еволюції) пам’яток історії та культури – аналіз різночасових карт, на яких вони відображені. Спільне вивчення серії різночасових карт дозволяє простежити зміну стану об’єктів дослідження. Виявлення і візуальний аналіз різночасових карт полягає в попередньому доборі картографічних матеріалів на досліджу8 вану територію. Особливу увагу при візуальному аналізі при8 діляють датуванню давніх карт, повноті їх змісту, відповіднос8 ті відбиття історичної дійсності. Оптимізація серії цих карт – важливе завдання, тому що через занадто велику їхню кіль8 кість збільшується трудомісткість процесу дослідження. Однак це не завжди позитивно впливає на точність кінцевого результату. Недостатня кількість карт, в свою чергу, не дозво8 ляє відтворити повну картину еволюції визначеної пам’ятки. Складання серії новітніх мап є необхідною умовою для відоб8 раження сучасного стану досліджуваного об’єкту6. Перевагою запропонованої нами схеми картографічного дослідження є те, що вона дає змогу вивчати карти, складені в різних масштабах. Але при цьому, в першу чергу, варто обумо8 вити точність різночасових карт. Важливість цього аспекту ро8 106 боти важко переоцінити, через те, що точність кінцевого ре8 зультату безпосередньо залежить від точності досліджуваних карт. Для оцінки точності автором розроблена методика ста8 тистичного аналізу карт, створених у різні часи7. Оцінка точності різночасових карт починається з картомет8 ричних робіт. Її визначають шляхом порівняння довжини лі8 ній чи координат, виміряних на старих і сучасних мапах. На8 дійність отриманих результатів забезпечується вибором дос8 татньої кількості вимірюваних ліній чи координат. Для обробки результатів картометричних робіт застосову8 ють теорію випадкових функцій. Вірогідність значень основ8 них статистичних характеристик оцінюють за допомогою до8 вірчих інтервалів. Застосування спеціальних комп’ютерних програм значно спрощує роботу і зменшує трудомісткість об8 робки результатів вимірів на різночасових картах. Висновки, що стали результатом даного етапу дослідження, дозволяють відібрати мапи для порівняльного аналізу і визна8 чити можливість зіставлення елементів змісту старих і сучас8 них карт. Третій етап дослідження складається із порівняльного аналі8 зу різночасових карт і складання сучасних мап для вирішення проблем вивчення і збереження пам’яток історії та культури. Результати порівняного аналізу можуть бути представлені у вигляді карт розвитку (еволюції), взаємозв’язку пам’яток і ото8 чуючого природного середовища, раціонального використання історичних об’єктів, їхнього відновлення й охорони та ін. Четвертий етап включає складання висновків і рекоменда8 цій, щодо вивчених об’єктів, а також оцінку точності отрима8 них результатів. Запропонована схема організації картографічного дослідже8 ння дозволяє вивчати розвиток (еволюцію) пам’яток історії та культури, динаміку об’єктів навколишнього природного сере8 довища, розробляти заходи щодо їх охорони, прогнозувати майбутні зміни в часі та просторі. Дана методика була успіш8 но застосована автором для вивчення ряду унікальних пам’я8 ток історії та культури8. 107 Визначення мети та завдань Вибір засобів та прийомів Вимоги до точності Збір різночасових мап Картометричні роботи Статистичний аналіз точності Порівняльний аналіз Створення підсумкових мап Оцінка точності Висновки та рекомендації Складання сучасних мап Схема організації картографічного дослідження пам’яток історії та культури 108 Серед ілюстрацій майбутнього Зводу, робота над яким поча8 лася ще в 1982 р., належне місце будуть займати картографіч8 ні матеріали: генеральні плани історичних міст України, три8 вимірні або ортогональні плани, перспективні та ортогональні проекції визначних архітектурних пам’яток та ін. «Методич8 ними рекомендаціями по підготовці Зводу» запропонована спеціальна система умовних позначок для відображення ос8 новних типів та видів пам’яток історії9. Разом з тим, питання створення картографічних матеріалів Зводу розроблені недос8 татньо повно і потребують доопрацювання і переосмислення. Адже класифікацію карт вивчення і збереження пам’яток істо8 рії та культури поки що остаточно не розроблено. Автор пропонує для вирішення усіх завдань, пов’язаних із збереженням, вивченням і використанням історичних пам’яток, три групи спеціальних тематичних карт: – карти розміщення пам’яток історії та культури, – карти історії розвитку (еволюції) пам’яток, – карти взаємозв’язку історичних пам’яток і елементів ото8 чуючого природного середовища. Розглянемо більш докладно запропоновану класифікацію карт пам’яток історії та культури. Згідно з сучасною класифікацією карт, за тематикою (зміс8 том) карти пам’яток історії та культури треба віднести до кла8 су зображень суспільних явищ (соціально8економічних), роду – карт соціальної інфраструктури, виду – карт культури10. Першу групу складають карти розміщення. Відомо, що вив8 чення соціальних об’єктів та явищ неможливо без знань прос8 торової локалізації11. Мета створення карт розміщення пам’яток – упорядкувати фактичні данні про місце їх розташу8 вання. До цієї групи слід віднести інвентаризаційні або дист8 рибутивні карти пам’яток. Інвентаризаційні карти створюють на конкретну територію (область, район, місто) на основі звичайних загально геогра8 фічних карт середніх масштабів. Аналіз існуючих численних різновидів туристських карт та карт пам’яток історії і культу8 ри дозволяє нам зробити висновок про їх недостатню інфор8 109 мативність12. Автором були ретельно вивченні та проаналізо8 вані атласи Київської, Вінницької, Рівненської, Донецької та інших областей, видані в радянський період. В цих картогра8 фічних творах почесне місце займали об’єкти, пов’язані з рево8 люційними подіями. Історичним пам’яткам та культовим спо8 рудам було приділено значно менше уваги. Це було своєрід8 ною даниною існуючій ідеології, яка пропагувала відвертий ні8 гілізм та зневажливе ставлення до національних святинь. За8 раз, при складанні карт розміщення пам’яток історії та культу8 ри, повинен бути зовсім інший підхід, що базується на науко8 вій програмі збереження та відновлення історичних цінностей минулого. Окремо треба відзначити позитивний досвід картографуван8 ня пам’яток історії та культури при створенні «Атласу туриста Києва». Разом з тим було б помилкою ототожнювати інвента8 ризаційні карти з туристськими. Туристичні карти – зовсім ок8 ремий вид спеціальних карт, які повністю відповідають тільки потребам туризму. На таких картах показані різні об’єкти, які цікавлять, насамперед, туристів, наприклад, – кемпінги, а та8 кож окремі архітектурні та історичні пам’ятки, унікальні об’є8 кти природи та ін. Інвентаризаційні карти повинні не тільки визначати місцез8 находження пам’яток історії та культури, але й нести іншу важливу інформацію. На них мають бути відображені усі види пам’яток, згідно Зводу – археології, історії, містобудування та архітектури, а також пам’ятки монументального мистецтва. Це потребує розробки або доробки спеціальної системи умов8 них знаків. Створення комплексу карт розміщення історичних пам’яток на усі області держави дасть можливість видати у не8 далекому майбутньому «Атлас пам’яток історії та культури України». До другої групи спеціальних тематичних карт слід віднести карти розвитку пам’яток історії та культури. Цю групу склада8 ють карти еволюції та реконструкції пам’яток. Карти еволюції дозволяють перенести на картографічне по8 ле всі відомості про процеси створення пам’яток і отримати 110 Карти вивчення та охорони пам’яток історії та культури Розміщення пам’яток Д ис тр иб ут ив ні Ін ве нт ар из ац ій ні Е во лю ці ї Р ек он ст ру кц ії О ці но чн і Тр ив им ір ні Д ин ам ік и де ф ор м ац ій П ро гн оз ні К он ст ру кт ив ні Взаємозв’язки пам’яток з елементами природного середовища Історія розвитку пам’яток Класифікація карт для вивчення і збереження пам’яток історії та культури 111 просторове уявлення про їх розвиток. Складання таких карт потребує залучення широкого кола літописних джерел, архів8 них матеріалів, картографічних творів минулих століть і суп8 ровідних інструктивних та звітних документів. Одночасне вивчення серії різночасових картографічних зображень ХVІІ–ХІХ ст. дозволило автору скласти карти еволюції уні8 кальних пам’яток історії13. Взагалі, за великим рахунком, старовинні карти самі по собі є унікальними пам’ятками культури. Інколи вони залишають8 ся єдиними свідками минулого і саме тому є невичерпними джерелами цінної історичної інформації, висловленої в ком8 пактній графічній формі. Карти минулих епох відіграють ве8 личезну роль у соціально8історичних дослідженнях, вивченні історії створення та розвитку пам’яток культури14. Автор виявив та ретельно дослідив велику кількість старо8 винних карт Києво8Печерської Лаври. Серед них були й пер8 ші українські друковані карти 1638 р15. Порівняльне вивчення старих та сучасних карт дозволило зазирнути вглиб віків і дос8 лідити еволюцію лаврських печерних лабіринтів впродовж майже чотирьох століть, розкрити багато таємниць, пов’яза8 них з ними. Карти реконструкції допомагають відновити пам’ятки істо8 рії, археології, містобудування та архітектури, які не зберегли8 ся до сьогодення або значно змінили свій первісний вигляд. Такі карти необхідно створити на території усіх історико8 культурних та архітектурних заповідників, історичні центри міст або окремі історичні пам’ятки. Порівняльний аналіз серії картографічних зображень мину8 лого дозволяє реконструювати історичну картину досліджува8 ного періоду. При відсутності давніх карт або планів слід залу8 чати до роботи інші матеріали, наприклад, літописні джерела. З найбільш відомих картографічних пам’яток в цій області картографії можна відзначити, насамперед, карти реконструк8 ції давніх міст16. Великий інтерес становлять карти реконст8 рукції Києва Х–ХVІ ст., складені М.Закревським за давньо8 руськими літописами17. 112 Для відновлення пам’яток містобудування та архітектури широко застосовують архівні матеріали, кіно8 та фотодоку8 менти. Вирішенням цих проблем найчастіше займаються спе8 ціалізовані фотограмметричні лабораторії університетів. Так, у лабораторії геодезії, картографії та фотограмметрії Київсь8 кого Національного університету імені Тараса Шевченка на базі вивчення архівних фотознімків і старовинних гравюр вда8 лося відновити архітектурні креслення та скласти обмірні плани перлини давньоруської архітектури – Успенського со8 бору Києво8Печерської Лаври, який було висаджено в повітря 3 листопада 1941 р. Подібні лабораторії, що займаються вирі8 шенням проблем збереження і відновлення пам’яток історії та культури, існують в багатьох державах світу. Науково8дослід8 ницька діяльність таких закладів базується на вирішенні нас8 тупних завдань: розробка методики фотограмметричної інвен8 таризації історичних пам’яток, розробка технологій наукової фіксації об’єктів із широким застосуванням аналітичної фо8 тограмметрії та новітніх комп’ютерних технологій. У майбут8 ньому необхідно гнучке використання сукупності методів кар8 тографії та фотограмметрії для фіксації усіх цінних об’єктів культурної спадщини до початку їх реставрації або консерва8 ції, прискореної інвентаризації об’єктів дерев’яної архітекту8 ри, використання широких можливостей різного роду літаю8 чих апаратів для зйомки історичних об’єктів і, в першу чергу, пам’яток архітектури. До третьої групи карт слід віднести карти взаємозв’язку пам’яток і елементів природного середовища18. Цю групу скла8 дають карти: оціночні, тривимірні, динаміки деформацій, прогнозні та конструктивні. Складанню оціночних карт передує цілеспрямована діяль8 ність по вивченню і оцінці сучасного стану пам’яток, розробці системи кількісних та якісних показників, які характеризують збереження історичних пам’яток. Оціночні карти складають на основі сучасних топографічних зйомок пам’яток та оточую8 чого природного середовища. Важливим завданням охорони пам’яток є забезпечення ста8 113 більності їх висотного положення. Це досягається комплексом заходів, в тому числі створенням глибинних охоронних зон19. Неоціненну допомогу в цій справі можуть надати тривимірні картографічні зображення, які на сучасному етапі розвитку картографії мають все більше розповсюдження і застосову8 ються не тільки як ілюстративний матеріал, але й для вирі8 шення багатьох серйозних наукових проблем. Широке вико8 ристання просторових зображень дозволяє говорити про три8 вимірне картографування пам’яток історії та культури. Існують різні засоби відтворення тривимірності – триви8 мірні плоскі карти, стереоскопічні моделі, голограми, рельєф8 ні карти та ін20. Застосування тих або інших способів для пе8 редачі тривимірності пам’яток історії та культури залежить, насамперед, від вимог до них і конкретних завдань та цілей дослідження. Просторові картографічні зображення повинні мати макси8 мальну наочність, виразність, інформативність, точність, бути зручними для різних картометричних робіт і простими у створенні. Наочність – одна з основних і найбільш важливих вимог до тривимірних карт. Зображення об’єкта повинно давати пра8 вильне та чітке уявлення про форму пам’ятки, внутрішню бу8 дову, взаємне розташування її частин. Наочність створюється завдяки оформленню картографічного твору, системі умовних знаків, кольоровій гаммі та просторовій організації елементів змісту. Інформативність тривимірного зображення пам’ятки оціню8 ється кількістю та якістю відомостей про просторове поло8 ження, розміри і форми об’єкта дослідження. Метричні влас8 тивості тривимірних карт визначаються точністю нанесення елементів змісту, можливістю виміряти просторові координа8 ти у кожній точці зображення. Точність тривимірних карт за8 лежить від способу побудови зображення. Кількість можливих варіантів проекцій основи тривимірних карт дуже велика, тому у кожному конкретному випадку ви8 никає необхідність вибору способу, який найкращим чином ві8 114 добразить просторову структуру історичної пам’ятки. Най8 простіший і найбільш поширений спосіб передачі об’ємності – складання карт у аксонометричній проекції. При створенні тривимірних карт інколи виникає необхід8 ність застосування центральних (перспективних) проекцій. Це буває тоді, коли аксонометричні зображення не задоволь8 няють усіх вимог наочності. Так, наприклад, аксонометричний план пам’ятки, яка має велику довжину, створює ефект зворот8 ної перспективи – паралельні лінії об’єкта начебто розходять8 ся. У цих випадках застосовують перспективні проекції, а зоб8 раження складають методом перспективної сітки. Широке застосування аксонометричних та перспективних проекцій для складання тривимірних карт історичних пам’яток відкриває перспективні можливості для детального вивчення їх просторової структури. Методика складання три8 вимірних карт пам’яток історії та культури описана в роботі21. Необхідність створення особливого режиму природного се8 редовища в сфері його взаємодії з пам’ятками історії та куль8 тури потребує складання на ці райони блок8діаграм. Ці триви8 мірні картографічні зображення допомагають вивченню гео8 логічних та гідрогеологічних умов, а також дозволяють вивча8 ти негативний вплив оточуючого середовища і господарської діяльності людей на історичні пам’ятки. Карти динаміки деформацій створюють для дослідження наслідків руйнівного впливу природних та антропогенних факторів на пам’ятки історії та культури. Ці карти повинні нести відомості про порушення твердих контурів пам’яток, які відбуваються внаслідок діяльності людей і забруднення при8 родного середовища, а також про деформації земної поверхні навколо пам’ятки, концентрації шкідливих речовин та зміни стану пам’ятки за певний проміжок часу. Складання карт динаміки деформацій можливо тільки при добре налагодженій системі геодезичного контролю за стабіль8 ністю планово8висотного положення пам’ятки. Геодезичний контроль є обов’язковою і необхідною умовою при проведенні заходів по збереженню історичних пам’яток. Результати бага8 115 торічних геодезичних вимірів планових та висотних деформа8 цій дають багатий матеріал для вирішення цих проблем22. Тісно пов’язані з картами динаміки деформацій прогнозні мапи. Вони відтворюють передбачувані наслідки впливу людсь8 кої діяльності на пам’ятки історії та культури і оточуюче при8 родне середовище. На основі оціночних мап розробляють кон8 структивні карти або карти конкретних заходів по охороні та збереженню історичних пам’яток. Конструктивні карти склада8 ють у великих масштабах на локальні ділянки територій. Зміст усіх перерахованих карт третьої групи тісно пов’яза8 ний з охороною природного середовища, саме тому вони по8 винні складатися з урахуванням уже існуючих карт охорони природи. Матеріали картографічного вивчення пам’яток історії та культури необхідно включати в список основних матеріалів по їх паспортизації. Паспорт пам’ятки історії повинен, крім істо8 ричної довідки, включати: матеріали фототеодолітної зйомки, плани фундаментів, характеристику геологічних та гідрогео8 логічних умов району, тривимірні карти з нанесенням глибин8 ної охоронної зони, матеріали геодезичних спостережень за плановими та висотними деформаціями, карти динаміки де8 формацій, а також прогнозні та конструктивні мапи. Своєчасному складанню карт для вивчення та збереження іс8 торичних пам’яток істотно допоможе застосування новітніх комп’ютерних технологій. Створення банків інформації, систе8 матичне оновлення даних, застосування сучасних картографіч8 них матеріалів дозволить ефективно вирішити завдання збере8 ження культурної спадщини. Цій справі також послужаться ав8 томатизовані системи спостереження за деформаціями. Централізоване накопичення інформації про сучасний стан пам’яток дозволить автоматизувати її перетворення на карти динаміки деформацій або тривимірні на комп’ютерних дисп8 леях. Результати динамічного аналізу можуть стати базою для прогнозу і розробки конструктивних карт. У перспективі мож8 ливе створення єдиного інформаційного банку картографіч8 них даних про усі пам’ятки історії та культури України. 1. Горбик В. Проблеми і завдання підготовки багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України» //Спеціальні історичні дис8 ципліни: питання теорії та методики. – К., 2000. – Число 5. – С. 408–417. 2. Тронько П., Верменич Я. Типи і ознаки історичного міста: проб8 леми дослідження і охорони спадщини //Там само. – С. 397–407. 3. Методичні рекомендації по підготовці матеріалів «Зводу пам’яток історії та культури України». – К., 1993. – С. 5. 4. Пилипайтис А.А. Некоторые аспекты и проблемы картографиро8 вания культурного наследия в Литве //Проблемы картографирова8 ния памятников культуры и природы. – Вильнюс, 1989. – С. 13. 5. Берлянт М. Образ пространства: карта и информация. – М., 1986. – 240. с. 6. Постников А.В. Развитие картографии и вопросы использования старых карт – М., 1985. –236 с. 7. Хведченя С.Б. Статистический анализ картографических изоб8 ражений //Геодезия, картография и аэрофотосъемка. – М., 1988. – Вып. 48. – С. 118–122. 8. Хведченя С.Б. Тайны Киево8Печерской Лавры. – К., 2000. – 195 с. 9. Методичні рекомендації по підготовці матеріалів «Зводу пам’яток». – К., 1993. – С. 7. 10. Справочник по картографии /Авт.: А.М.Берлянт, А.В.Гедымин, Ю.Г. Кельнер и др. – М., 1989. – С. ЗЗ. 11. Колотиевский А.М. Социальная картография: предмет, содер8 жание и задачи // Применение картографического метода в изучении социально8экономической среды и рационального использования экономических ресурсов – М., 1985. – С. 88–90. 12. Куртеева Н.В. Судаков Н.С. Картография для туризма и экскур8 сий // Геодезия и картография. – М., 1990, № 7. – С. 39–42. 13. Хведченя С.Б. Старовинні карти розкривають таємниці лаврсь8 ких печер. – К., 1991. – 32 с. 14. Сосса Р.І. Історія картографування території України. – К., 2000. – 248 с. 15. Хведченя С.Б. Найдавніші плани українських монастирів // Пам’ятки України: історія та культура. – К., 1996, № 2. – С. 78–80. 116 16. Толочко П.П. Історична топографія стародавнього Києва. – К., 1972. – 220 с. 17. Закревский Н. Описание Киева. – М., 1868. 18. Золовский А.П., Маркова Е.Е., Пархоменко Г.О. Картографи8 ческие исследования проблемы охраны природы. – К., 1978. – С. 171. 19. Пашкин В.М., Бессонов Г.Б. Диагностика деформаций памятни8 ков архитектуры. – М., 1984. – С. 149. 20. Смирнов Л.Е. Отображение пространства в картах // Вест. ЛГУ. – Л., Серия географ. – 1987. Вип. 4. – С.51–55. 21. Хведченя С.Б. Пространственное отображение памятников ис8 тории и культури // Инженерная геодезия. – К., 1987. – Вып.30. – С. 95–96. 22. Григоренко А.Г., Подкаленко С.И., Хведченя С.Б. Геодезические наблюдения на территории Киево8Печерского заповедника // Геоде8 зия и картография. – М., 1984, № 1. – С. 27–32. Serhiy Khvedchenia CARTOGRAPHICAL ASPECT FOR RESEARCH AND PROTECT OF THE HISTORICAL MONUMENT OF THE UKRAINE The article tells about use of old maps for the retain and explore historical monuments. The author works out new sysC tem of the modern special maps for the research and protect Ukrainian historical monuments. 117
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-53783
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0022
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:42:11Z
publishDate	2004
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Хведченя, С. 2014-01-27T17:39:53Z 2014-01-27T17:39:53Z 2004 Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України / С. Хведченя // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Число 7. — С. 103-117. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. XXXX-0022 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/53783 908 (477) Автор дослідження запропонував нову методику вивчення пам’яток історії та культури за допомогою їх старовинних картографічних зображень. Розроблена класифікація сучасних спеціальних карт для вивчення та збереження пам’яток історії та культури. The article tells about use of old maps for the retain and explore historical monuments. The author works out new system of the modern special maps for the research and protect Ukrainian historical monuments. uk Інститут історії України НАН України Історико-географічні дослідження в Україні Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України Cartographical aspect for research and protect of the historical monument of the Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України Хведченя, С.
title	Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України
title_alt	Cartographical aspect for research and protect of the historical monument of the Ukraine
title_full	Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України
title_fullStr	Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України
title_full_unstemmed	Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України
title_short	Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України
title_sort	історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури україни
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/53783
work_keys_str_mv	AT hvedčenâs ístorikokartografíčniiaspektuvivčennípamâtokístoríítakulʹturiukraíni AT hvedčenâs cartographicalaspectforresearchandprotectofthehistoricalmonumentoftheukraine

Історико-картографічний аспект у вивченні пам’яток історії та культури України

Institution

Similar Items