Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р.

Стаття присвячена процесу регулювання питання про створення кордону між МРСР і УРСР у 1940 р., порушує важливу проблему сьогодення – чому на теренах окремих країн виникає центробіжна тенденція до виділення їх частин в окремі державні утворення. Створення самопроголошеної Придністровської респуб...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Історико-географічні дослідження в Україні
Date:	2005
Main Authors:	Бузало, В., Дмитрієнко, М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2005
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54040
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р. / В. Бузало, М. Дмитрієнко // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 5-36. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859933179481161728
author	Бузало, В. Дмитрієнко, М.
author_facet	Бузало, В. Дмитрієнко, М.
citation_txt	Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р. / В. Бузало, М. Дмитрієнко // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 5-36. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Історико-географічні дослідження в Україні
description	Стаття присвячена процесу регулювання питання про створення кордону між МРСР і УРСР у 1940 р., порушує важливу проблему сьогодення – чому на теренах окремих країн виникає центробіжна тенденція до виділення їх частин в окремі державні утворення. Створення самопроголошеної Придністровської республіки можна певною мірою пояснити через інформацію проаналізованих вченими документів. The article addresses a process of settlement about creation of a border between Moldavian SSR and Ukrainian SSR in 1940. It mentions the important problem of the up-to-dateness: why in the territory of the individual countries there is a centrifugal tendency to allocating their parts into separate state formations. Creation of the self-proclaimed Prydnistrovian republic somewhat can be explained through the information of the documents analyzed by scientists.
first_indexed	2025-12-07T16:09:18Z
format	Article
fulltext	5 УДК 94(477)/478:341.222. «940» Віктор Бузало, Марія Дмитрієнко ТЕРИТОРІАЛЬНЕ РОЗМЕЖУВАННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ КОРДОНІВ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА МОЛДОВОЮ 1940 р. Стаття присвячена процесу регулювання питання про створення кордону між МРСР і УРСР у 1940 р., порушує важливу проблему сьогодення – чому на теренах окремих країн виникає центробіжна тенденція до виділення їх частин в окремі державні утворення. Створення самопроголошеної Придністровської республіки можна певною мірою пояснити через інформацію проаналізованих вченими документів. П итання національно-територіального розмежування між суверенними державними утвореннями, що вини- кли внаслідок розпаду СРСР, набули сьогодні особливої гостроти. У цілому ряді регіонів їх вирішення пішло шляхом збройних конфліктів. Достатньо пригадати конфлікт у межах Грузії, коли Абхазія будь-що прагнула вийти зі складу респу- бліки під гаслом оприлюднення власного суверенітету, або теж саме Придністров’я – самопроголошену на землях суверенної Молдови республіку, що існує досі. Світова історія знає чимало прикладів того, як не раз оскар- жувалися країнами території, що були порубіжжям на прикор- донні держав (Ельзас та Лотарингія – камінь зіткнення між Францією та Німеччиною, або ж Судетська область, яку ніяк не могли поділити держави-сусіди), ставали причинами три- валих конфліктів, що розтягувалися на віки. Поява міжнарод- них правничих документів, зокрема Гельсинскої угоди 1975 р., які остаточно визначали і закріплювали кордони післявоєнної Європи, визнавали існуючі на політичній карті континенту су- веренні держави в межах встановлених територій, стала мож- ливою завдяки закінченню тривалого процесу узгодження між 6 країнами питань належності окремих областей, на які претенду- вали одночасно держави-сусіди. Існуючі кордони відтак оголо- шені недоторканими. Одним із наслідків панування тоталітарної системи, була на- явність «прозорих» кордонів між національно-державними утвореннями в рамках колишнього Союзу РСР, що створювала видимість їх суверенітету та державності, а насправді – камуф- лювала давно виправдану практику «divide et impere» – «роз- діляй і володарюй». Прагнучи зайняти гідне місце у світово- му співтоваристві, молоді держави мають керуватися одним із найважливіших принципів міжнародного права – неподільності своїх теренів та непорушності кордонів. Довгий час механізм та історія територіального розмежуван- ня України та Молдови у 1940 р. обминалися дослідниками й «практиками» з національних відносин через те, що цей процес через свої певні суперечливі моменти не вписувався у доміную- чу концепцію розквіту та зближення народів у «новій історич- ній спільності – радянському народі». Для широкого загалу ще й досі залишаються невідомими численні документи стосовно цієї делікатної теми, яка, як побачимо далі, мала своє продовження. Документи, які розглядаються нижче, на нашу думку, зацікав- лять як фахівців, так і широке коло читачів, оскільки підніма- ють завісу над механізмом розмежування України та Молдови у другій половині 1940 р., розкривають, так би мовити, кухню тих явищ, які відлунюють і сьогодні. Значна частина цих доку- ментів зберігається у фондах Президії Верховної Ради СРСР Центрального державного архіву Російської Федерації. Читача зацікавлять статистичні матеріали щодо національного скла- ду населення суміжних районів України та Молдови, позиції й підходи керівників обох республік, відповідальних працівників апарату Секретаріату та Президії Верховної Ради СРСР щодо встановлення кордонів. Бессарабія, як відомо, увійшла до складу Російської держа- ви за Бухарестським мирним договором (травень 1812 р.) вна- слідок перемоги Росії у війні з Туреччиною 1806 – 1812 рр. У складі Російської імперії у 1818 р. спочатку була створена 7 Бессарабська область, а з 1873 р. – губернія. В адміністративно- му відношенні вона поділялася на вісім повітів: Кишинівський, Аккерманський, Бендерський, Орхеївський, Сорокський, Хотинський, Бєльцький та Ізмаїльський. Площа губернії ста- новила 46,6 тис. км2. У січні – березні 1918 р., скориставшись загальним наступом кайзерівських військ на всьому російсько-німецькому фронті, Бессарабію захопила Румунія і на 22 роки встановила своє па- нування на цій території, яка фактично Румунії як державі ніко- ли не належала. Так штучно виникло «бессарабське питання», що згодом стало предметом торгу між ворогуючими міжнарод- ними політичними силами. Уряди Української Народної Республіки, УРСР, РРФСР, а згодом і СРСР не визнали акту незаконної анексії Бессарабії. Радянський Союз робив все можливе, аби повернути ці землі, вважаючи, що для цього існують всі моральні і юридичні підста- ви, історичне право. На радянських картах 20–30-х років тери- торія Бессарабії позначалася не інакше як косою штриховкою з обов‘язковим написом: «Окупована Румунією у 1918 р.». Спираючись на таємний протокол пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною від 23 серпня 1939 р., радянські вій- ська після двох нот радянського уряду королівській Румунії 28 червня 1940 р. вступили на територію Північної Буковини та Бессарабії і 3 липня закрили кордон з Румунією по річках Прут та Дунай. Юридичне закріплення нових земель у складі Союзу РСР відбулося шляхом створення нової союзної республіки – Молдавської РСР та розподілу території Бессарабії між МРСР та УРСР. Певна річ, нова республіка мала створюватися не у «тери- торіальному вакуумі», а мусила мати цілком визначені обри- си теренів, де мала поширюватися дія органів її влади. Досвід у справі соціалістичного національно-державного будівництва молдавського народу до 1940 р. вже існував на Лівобережжі Дністра. Ще 12 жовтня 1924 р. на історичних українських зем- лях Подністров‘я у складі УРСР була утворена Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. До складу 8 МАРСР входило 11 районів: Слободзейський, Тираспольський, Григоріопольський, Дубоссарський, Рибницький, Кам‘янський, Крутянський (Колимський), Бірзульський (Котовський), Балтський, Ананьївський, Красноокнянський. Територія рес- публіки становила 8,4 тис. км2. На початку липня 1940 р. РНК цієї автономної республі- ки та Молдавський обком Компартії України звернулися у Раднарком СРСР та ЦК ВКП(б) із пропозицією про утворен- ня Молдавської РСР. Останні підтримали це прохання і в свою чергу 10 липня 1940 р. звернулися до Верховної Ради Союзу РСР із пропозицією про створення нової союзної республіки. Практично робота по визначенню лінії кордону між УРСР та майбутньою МРСР почалася, як свідчать документи, з другої половини липня 1940 р. Вона велася у Секретаріаті Президії Верховної Ради СРСР, у партійних та державних органах Молдавії та України. Свою діяльність у цій справі Секретаріат Президії Верховної Ради СРСР розпочав з термінового до- ручення Головному Управлінню геодезії та картографії при РНК СРСР та 3-му відділу Управління військово-топографіч- ної служби Робітничо-Селянської Червоної Армії забезпечити Секретаріат картами масштабів 1:500.000 та 1:1.000.000, на яких мали бути нанесені території Молдавської АРСР, Бессарабії, Північної Буковини з прилеглими до них ділянками областей УРСР та провінцій Румунії. Оброблялися і аналізувалися офі- ційні дані румунської статистики на 29.ХІІ. 1930 р. та матеріали перепису населення СРСР 1939 р. Дані офіційної румунської статистики через свою запрогра- мованість на показ «успіхів» у румунізації населення Бессарабії не були об‘єктивними і не могли задовольнити ні Секретаріат Президії Верховної Ради СРСР, ні керівництво УРСР та МАРСР. Як видно з наведеного нижче документа, у румунсько- му переписі населення 1930 р. повністю ігнорувалося молдов- ське населення Бессарабії, навіть графи «молдавани» не існува- ло. Королівська Румунія не бачила і не хотіла бачити такої нації на «своїй» території! Тому керівництво Молдавської АРСР та Української РСР направили в Секретаріат Президії Верховної На им ен ов ан ие уе зд а На им ен ов а- ни е уе зд но го це нт ра Уе зд ы Вт . ч. це нт ра На ци он ал ьн ый с ос та в на се ле ни я Ру мы ны Ру сс ки е Ук ра ин - цы Бо лг а- ры Га га уз ы Ев ре и Не мц ы Цы га - не По ля ки Бе сс ар аб ия Ак ке рм ан ск ий Бе ле цк ий Бе нд ер ск ий Из ма ил ск ий Ка гу ль ск ий Ки ш ин ев ск ий Ор хе ев ск ий Со ро кс ки й Хо то нс ки й Се ве рн ая Б ук ов ин а Че рн ов иц ки й Ст ор ож ин ец ки й г. Ки ш ин ев г. Ак ке рм ан г. Бе ль цы г. Бе нд ер ы г. Из ма ил г. Ке гу л г. Ки ш ин ев г. Ор хе ев г. Со ро ка г. Хо ти н г. Че рн ов цы г. Ст ор ож ин ец 2. 86 4. 40 2 34 1. 17 6 38 6. 72 1 30 6. 59 2 22 5. 50 9 19 6. 69 3 41 9. 62 1 27 9. 29 2 31 6. 36 8 39 2. 43 0 30 6. 19 4 16 9. 89 4 11 4. 89 6 34 .4 85 30 .5 70 31 .3 84 24 .9 98 11 .3 70 11 4. 89 6 15 .2 79 15 .0 01 15 .3 34 11 2. 19 4 8. 69 5 1. 61 0. 75 7 56 ,2 62 .2 49 18 ,5 27 0. 94 2 56 ,2 16 3. 67 3 53 ,4 72 .0 20 31 ,9 10 0. 71 4 51 ,2 32 6. 45 5 77 ,8 24 3. 93 6 87 ,3 23 2. 72 0 73 ,6 13 7. 34 8 35 ,0 78 .5 89 25 ,7 57 .5 95 33 ,9 35 1. 91 2 12 ,3 58 .9 22 17 ,3 64 .5 69 12 ,0 44 .9 89 14 ,7 66 .9 87 29 ,7 14 .7 40 7, 5 29 .7 70 7, 1 10 .7 46 3, 8 25 .7 36 8, 1 53 ,4 53 13 ,6 3. 29 5 1, 1 1. 58 2 0, 9 31 4. 21 1 11 ,0 70 .0 95 20 ,5 29 .2 88 7, 6 9. 04 7 3, 0 10 .6 55 4, 7 61 9 0, 3 2. 73 2 0, 7 2. 46 9 0, 9 26 .0 39 8, 2 13 6. 26 7 41 ,6 13 6. 38 0 44 ,5 77 .3 82 45 ,5 16 3. 72 6 5, 7 71 .2 27 20 ,9 – – 19 .5 99 6, 4 43 .3 57 19 ,2 28 .5 65 14 ,5 – – – – – – – – – – – – 98 .1 72 3, 4 7. 87 6 2, 3 – – 39 .3 45 12 ,8 15 .5 91 6, 9 39 .2 99 17 ,9 – – – – – – – – – – – – 20 4. 85 8 7, 2 11 .3 90 3, 3 31 .6 95 8, 2 16 .8 45 5, 5 – – – – 50 .0 13 11 ,9 18 .9 99 6, 8 29 .1 91 9, 2 35 .9 85 9, 2 51 .2 47 16 ,7 15 .3 22 9, 0 81 .0 89 2, 8 55 .5 98 16 ,3 – – – – – – 8. 64 4 4, 4 – – – – – – – – 19 .5 86 6, 4 8. 99 0 5, 3 13 .5 13 0, 5 – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 8. 10 4 0, 3 – – – – – – – – – – – – – – – – – – 15 .2 43 5, 0 7. 98 5 4, 7 Д А Н Н Ы Е О С О С Т А В Е Н А С Е Л Е Н И Я Б Е С С А РА Б И И Н А 2 9. X II . 1 93 0 Г. (п о м ат ер иа ла м Ц ен тр ал ьн ог о ин ст ит ут а ст ат ис ти ки . И зд . 1 93 7– 38 .; Б ух ар ес т) 10 Ради СРСР цілу низку довідок статистичного характеру, які мали відображати реальну, на їх думку, картину національ- ного складу населення Бессарабії та суміжної з нею території Правобережжя Дністра. Були також направлені проекти щодо визначення кількісного складу населення, яке відходило до но- востворюваної МРСР або залишалося у складі УРСР. Нижче подаються довідки Голови Президії Верховної Ради Мол давської АРСР Ф.Г. Бровка про національний склад у по- вітах Бессарабії від 20 липня 1940 р. СПРАВКА О НАЦИОНАЛЬНОМ СОСТАВЕ по Измаильскому уезду по Аккерманскому уезду молдаван — 72.020 молдаван — 62.249 русских — 66.966 русских — 58.922 украинцев — 10.654 украинцев — 70.095 немцев — 983 немцев — 55.598 евреев — 6.30С евреев — 11.390 болгар — 4.375 болгар — 71.227 гагаузов — 15.591 гагаузов — 7.876 другие — 8.592 другие — 3.119 всего — 255.509 всего — 341.,Ь76* ЦДАРФ у Москві.– Ф.7523.– ЦДАРФ у Москві.– Ф.7523.– Оп. 11.– Спр. 201.– Арк. 28. Оп. 11.– Спр. 201.– Арк. 29. СПРАВКА О НАЦИОНАЛЬНОМ СОСТАВЕ по Кишиневскому уезду Кагульского уезда молдаван — 326.455 молдаван — 100.714 русских — 29.770 русских — 14.740 украинцев — 2.732 украинцев — 619 немцев — 2.823 немцев — 8.646 евреев — 8.961 евреев — 4.434 болгар — 712 болгар — 28.562 гагаузов — 40 гагаузов — 35.299 другие — 7.278 другие — 3.678 всего — 428.772 всего — 196.693 ЦДАРФ у Москві.– Ф. 7523.– ЦДАРФ у Москві.– Ф. 7523.– Оп. 11.– Спр. 201.– Арк. 30. Оп. И.– Спр. 201.– Арк. 31. 11 СПРАВКА О НАЦИОНАЛЬНОМ СОСТАВЕ по Хотинскому уезду по Орхеевскому уезду молдаван — 137.348 молдаван — 243.909 русских — 5.343 русских — 10.738 украинцев — 163.257 украинцев — 2.469 немцев — 322 немцев — 154 евреев — 35.986 евреев — 18.999 болгар — 26 болгар — 87 гагаузов — 2 гагаузов — 1 другие — 2.026 другие — 2.900 всего — 392.430 всего — 279.257 ЦДАРФ у Москві.– Ф. 7523.– ЦДАРФ у Москві. – Ф. 7523.– Оп. II.– Спр. 201.– Арк. 32. Оп. 11.– Спр. 201.– Арк. 33. Безумовно, що для істориків становлять інтерес пропозиції керівників Молдавської АРСР та УРСР щодо визначення кор- донів між Молдавією та Україною. Обидві сторони направили їх у Секретаріат Президії Верховної Ради СРСР 20–22 липня 194- 0 р. З молдавської сторони їх підписали секретар Молдавського обкому Компартії України П.Г.Бородін, Голова Раднаркому МАРСР Т.А.Константинов та Голова Президії Верховної Ради МАРСР Ф.Г.Бровко, із української – Голова Президії Верховної Ради УРСР М.С.Гречуха. Якщо питання про західний кордон Молдавської РСР не викликав сумнівів, оскільки він про ходив по лінії державного кордону СРСР з Румунією, то питання те- риторіального розмежування Молдови та України вимагало де- тального вивчення. Тим більше, що у позиціях обох республік мали місце розходження, які потребували свого суттєвого вре- гулювання. Далі ми наводимо довідковий матеріал архіву, що стосується національного складу населення. СПРАВКА О НАЦИОНАЛЬНОМ СОСТАВЕ НАСЕЛЕНИЯ по Сорокскому по Белецкому по Бендерскому уезду уезду уезду молдаван – 232.720 молдаван – 270.942 молдаван – 163.673 русских – 25.736 русских – 46.569 русских – 44.989 украинцев – 26.039 украинцев – 29.288 украинцев – 19.599 12 немцев – 417 немцев – 1.623 немцев – 10.534 евреев – 29.191 евреев – 31.695 евреев – 2.570 болгар – 69 болгар – 66 болгар – 16.845 гагаузов – 13 гагаузов – 8 гагаузов – 39.345 другие – 2.183 другие – 6.530 другие – 9.047 в с е г о – 316.368 в с е г о – 386.721 в с е г о – 306.592 СОСТАВ НАСЕЛЕНИЯ ПО ВОЛОСТЯМ ИЗМАИЛСКОГО УЕЗДА (ДАННЫЕ ТОВ. БУРМИСТЕНКО). Измаилская волость 79.695 чел. в том числе: украинцы и русские – 39.739 (50 %) молдаване – 24.717 (31 %) Килийская волость 70.712 чел. в том числе: украинцы и русские – 45.450 (54 %) молдаване – 17.992 (25,4 %) Ренийская волость 56.388 чел. в том числе: украинцы и русские – 809 (1,4 %) молдаване – 37.347 (66,2 %) Болградская волость 49.214 чел. в том числе: украинцы и русские – 2.618 (5,5 %) молдаване – 1.917 (3,9 %) болгары – 30 026 (61 %) гагаузы – 14.500 (89,15 %) СПРАВКА О СОСТАВЕ НАСЕЛЕНИЯ ПО ВОЛОСТЯМ АККЕРМАНСКОГО УЕЗДА Всего населения Молдаван Русских Украинцев Прочих По уезду в % 341.176 62.249 18,24 58.922 17,27 70.095 20,55 149.910 43,94 г.Аккерман в % 34.485 5.092 14,77 12.729 36,91 10.179 29,52 6.485 18,80 Волости: Казаье в% 49.144 10.936 22,5 8.057 16,40 25.775 52,45 4.376 8,90 Тарутино в% 46.162 1.183 2,56 5.405 11,71 349 0,76 39.225 84,97 Татарбунар в% 58.502 6.227 10,64 7.509 12,84 18.308 31,29 26.458 45,23 13 Тузлы в% 44.605 2.401 5,38 14.425 32,34 13.360 29,95 14.419 32,33 Волонтировка в% 44.090 32.384 73,45 8.64 19,601 9252,10 2.140 4,85 Ташлык в% 61.042 3.448 5,65 1.252 2,05 847 1,39 55.495 90,91 Справка составлена по данным, представленным Президи- умом Верховного Совета Молдавской АССР. В числа «прочих» входят, главным образом, немцы–55.598, болгары–71.227, евреи–11.390. Сведения о составе населения по волостям не балансируются с итоговыми данными по уезду, по причине отсутствия полных данных по волостям. ЦДАРФ у Москві.– Ф. 7523.–Оп. 11.– Спр. 201.– Арк. 71 СПРАВКА О СОСТАВЕ НАСЕЛЕНИЯ ПО ВОЛОСТЯМ ИЗМАИЛСКОГО УЕЗДА Всего насе- ления Молдаван Русских Украинцев Прочих По уезду в% 225.509 72.020 31,94 66.987 29,70 10.655 4,73 75.847 33,63 Волости: Фынтына Зин в% 64.517 14.294 22,16 29.242 45,32 3.872 6,00 17.107 26,52 В т. ч.г. Из- маил в% 24.998 5.003 20,01 14.845 59,38 1.520 6,08 3.630 14,53 Болградская в% 44.056 12.928 29,34 2.775 6,30 88 0,20 28.265 64,16 Н–Килия в% 61.811 15.298 24,75 31.119 50,35 6.584 10,65 8.110 14,25 Рени в% 55.127 30.000 54,42 3.830 6,96 112 0,20 21.185 38,43 Справка составлена по данным, представленным президиу- мом Верховного Совета Молдавской АССР. Сведения о составе населения по волостям не балансируют- ся с итоговыми данными по уезду, по причине отсутствия по- лных данных. 14 НАЦИОНАЛЬНЫЙ СОСТАВ НАСЕЛЕНИЯ ПО НАИБОЛИЕ МНОГОЧИСЛЕННЫМ НАЦИОНАЛЬНОСТЯМ ПО ОТДЕЛЬНЫМ РАЙОНАМ ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ УССР (ПО ДАННЫМ ПЕРЕПИСИ НАСЕЛЕНИЯ 17.01.1939 Г.) Районы Одес- ской области Всего Молдаване Украинцы Русские Немцы Прочие Белявский Овидиопольский Раздельнянский Гросуловский Фрунзовский Троицкий 45 367 33 045 45 809 28 447 35 839 26 377 6 321 * 1 282 577 1 229 360 23 115 16 612 22 231 19 160 30 796 24 133 9 839 1 976 3 193 3 125 1 455 1 262 5 155 13 518 16 589 4 272 1 150 * * 973 939 2 514 1 313 1 209 622 Таблица составлена по наиболее многочисленным националь- ностям. *Есть, но в малом количестве. ЦДАРФ у Москві.– Ф. 7523.– Оп. 11.– Спр. 021.– Арк. 41. СПРАВКА О НАСЕЛЕНИИ СОЮЗНОЙ МОЛДАВСКОЙ ССР, ПО ПРОЕКТУ, ПРЕДСТАВЛЕННОМУ МОЛДАВСКОЙ АССР. Всего на- селения По национальности Молдаван абс. % Украинцев абс. % Руських абс. % Других абс. % Премеча- ние По уздам Бессара- бии (без Хотинсько- го и Аккерманского уездов и Килийской вол. Измайлского узда). По районам МАССР (без Кадымского, Песчаного и Балтского р.) 2.068.987 469.413 1.395.162 161.801 67,43 34,47 74.265 198.755 3,59 42,34 208.418 55.133 10,07 11,75 391.142 53.724 18,91 11,44 Данные Румын- ской ста- тистики на де- кабрь 1930 года. Всего по МССР Отходит к УССР Без уездов Бессарабии Без районов МАССР Северная часть Буковины Всего отходит к УССР 2.538.400 795.415 129.743 476.088 1.401.246 1.556.963 215.595 9.181 136.184 360.960 61,34 27,10 7,08 28,61 25,76 273.020 239.946 105.070 213.762 558.778 10,76 30,17 80,98 44,90 39,88 263.551 143.494 6.145 4.877 154.516 10,38 18,04 4,73 1,02 11,03 444.866 196.380 9.347 121.265 326.992 17,52 24,69 7,21 25,47 23,33 Данные переписи населе- ния 1939 года. ЦДАРФ у Москві.– Ф 7523.– Оп. 11.– Спр. 201.– Арк. 51 15 СПРАВКИ О НАСЕЛЕНИИ СОЮЗНОЙ МОЛДАВСКОЙ. ССР, ПО ПРОЭКТУ УКРАИНСКОЙ ССР Всего населе- ния По национальности Молдаван Украинцев Русских Других абс. % абс. % абс. % абс. % По районам Бессарабии (без Хотинского, Аккерман- ского у. Килийского и Измаилской вол Изм. у.) По районам МАССР Ти- распольский, Григорио- польский, Дубоссарский, Каменский, Рыбницкий, Слободзейский. 2.004.470 267.075 1.380.868 119.484 68,89 44,74 70.393 87.345 3,51 32,71 179.176 30.869 8,94 11,56 374.033 29.359 18,66 10,99 Всего по МССР Отходит к УССР Без уездов Бессарабии Без райн. МАССР Без Северной части Буковины 2.271.527 859.932 332.099 476.088 1.500.352 229.889 51.489 136.184 65,05 26,73 15,51 28,60 157.738 243.818 216.480 213.762 6,94 28,35 65,19 44,90 210.045 172.736 30.409 4.877 9,25 20,08 9,16 1,02 403.392 213.489 33.712 121.265 17,76 24,84 10,14 25,48 Всего отходит к УССР 1.668.119 417.571 25,03 674.060 40,41 208.022 12,47 368.466 22,09 ДАРФ у Москві.–Ф.7523.– Оп.11.–Спр. 201.–Арк.51. ПРЕДЛОЖЕНИЯ МОЛДАВСКОГО ОБКОМА, СОВНАРКОМА И ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА МАССР ПО УСТАНОВЛЕНИЮ ГРАНИЦ МССР Молдавский обком КП(б)У, Совнарком и Президиум Верховного Совета МАССР просят установить территорию Молдавской Советской Социалистической Республики в сле- дующих границах: Северная граница МССР Граница между УССР и Молдавской Республикой проходит от реки Прут между селами Богданешты и Лопатник, параллель- но реке Лопатник, на север между селами Коржеуцы и Тринка, оставляя село Тринка в составе Молдавской Республики. Проходя между селами Каракушаны и Константиновку ли- ния границы огибает село Константиновку с северо-запада и поворачивает на юго-восток в направлении между селами Нижние Холохоры и Тырновка и далее на восток – между се- 16 лами Михайляны и Глинная, оставляя село Глинная в составе Молдавской Республики. Далее к юго-востоку от села Ротунда линия границы прохо- дит по границе Хотинского и Бельцского уезда с западной сто- роны от села Паладия на север и, огибая село Ходороуцы, по- ворачивает на восток между селами Клокушна и Волочинец параллельно железной дороге, следуя далее до реки Днестр по границе между Сорокским и Хотинским уездами. Границу в восточной части между Молдавской ССР и УССР установить на территории бывшей Молдавской АССР, исклю- чив следующие районы: Кодымский, Балтский, Песчанский, как остающиеся в составе Украинской ССР. Граница Молдавской ССР в этой части обозначена на при- лагаемой карте Молдавской АССР и проведена по границам Кодымского, Балтского и Песчанского районов. Границу южной части Молдавской ССР установить по Килийской волости с включением в состав МССР Ренийской, Болградской, Измаильской волостей и города Измаила. Дальнейшую границу МССР до реки Днестр установить по границам существующих Аккерманского, Кагульского и Бендерского уездов. Предлагая южную границу с включением города Измаила в состав Молдавской ССР, обком, Совнарком и Президиум Верховного Совета исходят из следующих соображений: 1. Население Ренийской, Болградской и Измаильской волос- тей составляет в большинстве молдавское. 2. Город Измаил является центром культурного и экономичес- кого тяготения Ренийской, Болградской и Измаильской и части волостей Кагульского уезда. Секретарь Молдавского обкома КП(б)У (Бородин) Председатель Совнаркома МАССР (Константинов) Председатель Президиума Верховного Совета МАССР (Бровко) Документ не датовано ЦДАРФ у Москві.– Ф. 7523.– Оп. 11.– Спр. 201.– Арк. 55–56. 17 СПРАВКА О ПРОЕКТИРОВАНИИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ГРАНИЦЫ МОЛДАВСКОЙ ССР В ЧАСТИ ТЕРРИТОРИИ, ПРИЛЕГАЮЩЕЙ К УКРАИНСКОЙ ССР Ознакомившись довольно обстоятельно с имеющимися в на- шем распоряжении, далеко не точными, но довольно близкими к истине статистическими, географическими и этнографичес- кими данными, можно прийти к следующему выводу: 1. Северная часть Буковины (474.617 человек жителей) насе- лена, главным образом, украинцами, или, как их называют, ру- синами и гуцулами и незначительной частью народов других национальностей, ничего общего не имеющей с коренной час- тью молдавского народа, и поэтому не вызывает никакого со- мнения в том, что вся северная часть Буковины должна входить в состав Украинской ССР. 2. Нет также нужды доказывать целесообразность присоеди- нения и Хотинского уезда к Украинской ССР, где проживают, главным образом, украинцы (те же русины и даже гуцулы), за исключением не значительной части молдаван, рассеянных по всему уезду и более компактно сосредоточенных в 16-ти насе- ленных пунктах Бричанской волости и в 7-ми населенных пунк- тах Секурянской волости. Таким образом, северную границу Молдавской ССР следует спроэктировать по границам Хотинского, Бельцкого и Со рокского уездов с перечислением из Хотинского уезда в состав Молдавской ССР Старобедражской, Лопатинской, Бур ланештской, Фетешской, Тринковской, Тырновской и Един нсцкой коммун Бричанской во- лости и Барладянской, Миха лашанской, Ходороуцкой и Окницкой коммун Секурянской волости, что как будто бы не вызывает осо- бенных противоречий и со стороны товарищей из Молдавии. 3. В отношении Аккерманского уезда. В Аккерманском уезде числится 368.252 человека жителей, из них: 39,1 % –украинцев и русских, 41,3 % – болгар, немцев, га- гаузов и евреев и только 19,6% – молдаван. Исходя из этого, я считаю, что Аккерманский уезд также должен быть присоеди- нен полностью к Украинской ССР. 18 4. В отношении Измаильского уезда. В Измаильском уезде числится 255.909 человек жителей. Из них: 34,7 % – украинцев и русских, 32 % – молдаван и 33,39 – бол- гар, гагаузов и других национальностей. А если взять народонасе- ление отдельно по каждой волости Измаильского уезда, то станет очевидным, что в Килийской и Измаильской волостях проживает от 50 до 65 % украинцев и русских и только 25–30 % молдаван. Я считаю, что Измаильский уезд должен быть присоединен к Украинской ССР, исходя из следующих соображений: а) сам город Измаил населен почти исключительно украинца- ми и, частично, русскими; б) что 33,3 % болгар и гагаузов, живущих в уезде, как славян- ские племена, имеют больше общего и в правах и в быту с укра- инцами, чем с молдаванами; в) что большая незамерзающая водная магистраль – Дунай – соединена с Черным морем, может быть эффективно использо- вана имеющейся на территории Украинской ССР речной и мор- ской флотилией и нет смысла делить Дунай на сферы влияния как с точки зрения экономической, так и стратегической. Несколько слов в отношении официальных данных румын- ской переписи населения за 1930 год и в особенности в час- ти национального состава. Я подхожу к этим, так называемым официальным данным переписи, в высшей степени критически и безусловно сомневаюсь в их точности. Достаточно сказать, что даже румынский авторитет – профес- сор Нестора, которого во всяком случае нельзя заподозрить в благосклонности к народам, населяющим Бессарабию, – в своей статье «Национальные меньшинства в Румынии («Міnоrіаtіlе іn Rоmаnіа»), опубликованной в румынском журнале «Gеnегаtіа Unігіi» за 1929 год считает, что данные официальной румын- ской переписи 1927 г., проводимой самими же румынскими чи- новниками, намного преуменьшают «румынский элемент». Данные переписи 1927 г., как видите, не опубликованы, а опу- бликованы данные переписи 1930 года, которая повторно была проведена в 1930 году с соответствующими коррективами бес- спорно в оправдание насильственного захвата Бессарабии. 19 Какое же у нас основание верить данным переписи 1930 года, а не данным переписи 1927 года, проведенной тоже румынски- ми чиновниками, и видимо совсем не в пользу народа, населя- ющего Бессарабию? Я, безусловно, склонен взять, как сугубо ориентировочные, неопубликованные данные румынской переписи 1927 года. А эти данные свидетельствуют, что в Бессарабии проживает: Уезды Национальности в % Русских и украинцев вместе взя- тых Молда- ван Украин- цев Рус- ских Болгар Гагау- зов Евре- ев Не- мцев Про- чих Аккерманский 19,6 14,1 25,0 17,0 4,0 17,1 3,2 39,1 Бендерский 54,5 5,6 12,9 15,7 6,6 2,8 1,9 18,5 Белецкий 69,5 8,6 7,8 – 12,5 – 1,6 16,4 Измаилский 32,5 20,3 24,0 18,0 3,1 – 2,1 44,3 Кишиневский 76,9 1,0 5,9 – 14,4 – 1,8 6,9 Кагульский 42,4 1,2 6,5 42,0 2,5 3,1 2,3 7,7 Орхеевский 89,0 1,8 1,1 – 7,7 – 0,4 2,9 Сорокский 76,4 8,9 3,7 – 10,3 – 0,7 12,6 Хотинский 48,3 37,0 3,5 – 11,0 – 0,2 40,5 ИТОГО 57,7 11,5 9,8 8,0 8,8 2,7 1,5 21,3 Из этой таблицы видно, что Аккерманский уезд имеет толь- ко 19,6 % молдаван, а русских и украинцев, вместе взятых – 39,1 %. Хотинский уезд имеет 48,3 % молдаван, а русских и украин- цев, вместе взятых – 40,5 %. Измаилский уезд имеет —32,5 % молдаван, а русских и укра- инцев – 44,3%. А если эти цифры рассматривать в разрезе отдельных волос- тей, то картина будет еще разительнее. Тут мне могут бросить обвинение такого порядка, что неправильно будет обобщать данные об украинцах и русских. Я же считаю, что именно пра- вильным будет считать их вместе и вот почему: во-первых, потому, что и по нраву, и по обычаю украинцы и русские там стоят ближе друг к другу, чем к молдаванам; 20 во-вторых, потому, что они живут вместе компактными масса- ми и в то время, как молдаване живут отдельными селами; и, наконец, в-третьих, потому, что румыны с целью увеличе- ния «румынского элемента» в Бессарабии искусственно перево- дили украинцев в молдаван и последних брали вместе с румы- нами в рубрику «румын». И, кроме того, румыны были больше заинтересованы как раз в уменьшении украинцев, а не русских. А украинский народ, за- пуганный еще царским правительством, боясь гнева румынских властей, в свою очередь, называл себя русскими или даже рус- скими хохлами. Исходя из этого, мы считаем, что отделить там украинцев от русских, нельзя и неправильно будет. 4. И, наконец, вопрос о территории Молдавской АССР. В Молдавской АССР числится 572.339 человек жителей, из них: 30,2 % –молдаван, 12,8 % – прочих национальностей и 57% – украинцев, населяющих сплошной массой Кодымский, Песчанский, Ананьевский, Валегоцуловский, Красноокнянский, Чернявский, Балтский и Котовский районы и отдельны- ми сельсоветами в остальной части районов, прилегающих к Украинской ССР. Я считаю нецелесообразным оставление этих чисто украин- ских районов и сельсоветов в составе Молдавской ССР, имея в виду хотя бы и то, что при создании Молдавской ССР там не будет украинского языка, а наоборот, во всех школах и учреж- дениях должен будет вводиться как обязательный молдавский язык. А упомянутые мною районы вплотную прилегают к райо- нам Украинской ССР. Таким образом, я вношу предложение спроектировать госу- дарственную границу Молдавской ССР в таком виде: Территория Молдавской ССР с северо-запада граничит с Черновицкой областью. Граница между Украинской ССР и Молдавской ССР проходит на северо-восток от реки Прут между населенным пунктом Лопатник, оставляя его на стороне Молдавской ССР, и населенным пунктом Богданешты, остав- ляя его на стороне Украинской ССР. Далее граница идет парал- 21 лельно реке Лопатник на север между селами Коржеуце, остав- ляя его на стороне Украинской ССР, и Тринка, оставляя его на стороне Молдавской ССР. Далее граница проходит между селами Каракушены и Кон стан- тиновка, огибая село Константиновку на северо-западе, и пово- рачивает на юго-восток в направлении между селами Холохоры и Тырново, оставляя Холохоры на стороне Украинской ССР и Тырново на стороне Молдавской ССР. Далее граница идет на восток и проходит юго-восточнее села Ретунда. Далее граница проходит с западной стороны села Паладье на север и огибает село Ходорауцы, оставляя его на стороне Молдавской ССР, и поворачивает на восток, проходя между се- лами Клокушна и Окница, оставляя село Окница на террито- рии Молдавской ССР и село Клокушна на стороне Украинской ССР, следуя далее по прямой на восток до реки Днестр, оставляя на территории Украинской ССР села: Секуряны и Волошково, а на стороне Молдавской ССР – хутор Бырново. Отсюда государственная граница Молдавской ССР идет на юг по реке Днестр до границы бывшей Молдавской АССР, прохо- дит по границе бывшей Молдавской АССР, оставляя на стороне Украинской ССР районы – Балтский, Кодымский, Песчанскнй, Ананьевский, Валегоцуловский, Красноокнянский, Чернявский и Котовский бывшей Молдавской АССР. От южной границы бывшей Молдавской АССР государствен- ная граница Молдавской ССР проходит вверх по реке Днестр на северо-запад до села Раскавцы, оставляя его на стороне Украинской ССР, и село Чобручи севернее от границы по реке Днестр – на стороне Молдавской ССР. Далее граница идет на юго-запад, пересекая большую почто- вую и транспортную дорогу Каушаны – Аккерман, и поворачи- вает на северо-запад, оставляя на стороне Молдавской ССР с севера – село Фиштельница и на стороне Украинской ССР на юге село Симонешты, далее пересекает реку Копчак, оставляя на стороне Молдавской ССР село Ермоклия с севера границы и на стороне Украинской ССР – село Березоя с южной стороны. Далее граница поворачивает на юго-запад, пересекая боль- 22 шую почтовую и транспортную дорогу Каушаны – Манзыр, и проходит между селами – с севера село Токуз, оставляя его на стороне Молдавской ССР, и с юга село Ильинка, оставляя его на стороне Украинской ССР. Затем граница поворачивает на северо-запад, оставляя на террито рии Молдавской ССР на север от границы села – Тараклия, Баймаклия, Батырь и на стороне Украинской ССР на юг от границы села – Чага, Троица, Бахмутка. Отсюда граница поворачивает на юго-запад, оставляя на сто- роне Молдавской ССР села – Селемет, Чимишлия, Топал и на стороне Украинской ССР с юга границы села Богдановка, Ново-Богдановка, Чокур-Манжир. Отсюда граница идет на юго-восток, пересекая железную до- рогу, ведущую на Аккерман, пересекает реку Лунгуцу, проходит в двух километрах от села Чок-Майдан, оставляя его на стороне Украинской ССР, и далее проходит в трех километрах от села Башкалия, оставляя его на стороне Молдавской ССР. Далее граница поворачивает на юго-восток восточнее села Авдарма, оставляя его на стороне Молдавской ССР, пересекает реку Лунга и железную дорогу, ведущую на Болград. Отсюда граница проходит на юго-восток, оставляя на терри- тории Молдавской ССР станцию Кульмя в двух километрах от границы, проходит по прямой на юго-восток в двух киломе- трах от села Кульмя, оставляя его на стороне Украинской ССР, и далее пересекает большую почтовую и транспортную дорогу Тарутино – Чадыр-Лунг. Далее граница поворачивает на юго-запад, оставляя на сто- роне Молдавской ССР село Твардица в двух километрах от границы. Отсюда граница поворачивает на юго-восток, пересе- кая большую почтовую и транспортную дорогу Чадыр-Лунг – Тарутино, оставляя на стороне Украинской ССР село Исирлия в четырех километрах от границы, и далее идет по прямой на юго- запад до села Дмитровки, оставляя его на стороне Украинской ССР, и села Валяпержей на стороне Молдавской ССР. Отсюда граница поворачивает на запад, оставляя село Ново- Троян на стороне Украинской ССР, пересекает большую почто- 23 вую и транспортную дорогу Ново-Троян – Чадыр-Лунг и идет по прямой на запад, и в 12 километрах от села Ново-Троян гра- ница идет на юг, оставляя на стороне Молдавской ССР село Тараклия. Далее граница идет по прямой на юг, оставляя на стороне Молдавской ССР село Татар-Копчак и село Кубей, пересекая большие почтовые и транспортные дороги Кубей – Ново-Троян и Кубей – Пандаклия. Далее границы южнее Кубея поворачи- вает на запад и проходит по границе Измаилского и Кагулского уездов до стыка с рекою Прут, а затем идет на север по реке Прут и граничит с Румынией. Кроме этого, в проект Постановления следует внести следую- щую, довольно существенную, оговорку. При подробном описании и окончательном установлении гра- ницы все населенные пункты с преобладающим количеством украинцев и смежные с Украинской ССР подлежат присоеди- нению их к Украинской ССР и, наоборот, все населенные пунк- ты с преобладающим количеством живущих в них молдаван и смежных с территорией Молдавской ССР подлежат присоеди- нению их к Молдавской ССР. ЦДАРФ у Москві.– Ф. 7523.– Оп. 11.– Cпр. 201.– Арк. 58–68. Статистичні матеріали, пропозиції УРСР та МАРСР надхо- дили у Секретаріат Президії Верховної Ради СРСР, зокрема в інформаційно-статистичний відділ, адміністративно-територі- альний сектор. У свою чергу останній готував робочі докумен- ти для керівництва Секретаріату. У них викладалися і погляди щодо формування кордонів України та Молдавії. СПРАВКА О НАСЕЛЕНИИ СОЮЗНОЙ МССР, А ТАКЖЕ УЕЗДОВ И РАЙОНОВ, ОТХОДЯЩИХ К УССР 1. Всего населения в Союзной МССР в проектируемых гра- ницах: 2.339.798 чел. В т. ч. от уездов Бесарабии – 1.905.287 чел. от районов МАССР – 434.511 чел. Национальный состав: молдаван – 1.490.020 ........... 63,8% 24 русских – 226.300 ................. 9,67% украинцев – 247.881 ............ 10,6% других – 357.597 ................. 16,05% 2. Всего населения в уездах Бессарабии, Северной Буковины и районах МАССР, отходящих к Украине: 1.599.848 чел. В т. ч. от уездов: Бессарабии – 959.115 Северной части Буковины – 476.008 Районов МАССР – 264.645 Национальный состав: украинцев – 583.917 .......... 36,63% молдаван – 427.903 ............ 26,85% русских – 191.767 ............... 11,66% других – 396.261 ................. 24,86% ЦДАРФ у Москві.– Ф. 7523.– Оп. 11.– Спр. 201.– Арк. 42. Проаналізувавши позиції сторін, завідуючий інформаційно- статистичним відділом Щербаков підготував довідку під на- звою: «Справка об административно-территориальном делении Молдавской ССР», в якій, зокрема, зазначалося, що «все райо- ны Молдавской АССР по своєму составу являются районами с наибольшим количеством молдавского населения. Постановка вопроса об отнесении Аккерманского и части Измаильского уездов в состав Украинской ССР нарушила бы историческую и экономическую связь населения означенных уездов с молдав- ским народом в целом. Хотинский уезд Бессарабии с населе- нием 392.430 чел., в составе которого – 41,6 % украинцев, целе- сообразно присоединить к уездам Северной Буковины также с преобладающим количеством украинского населения (45 %) и на базе их образовать новую, Черновицкую, область в составе Украинской ССР. Балтский и Песчанский районы Молдавской АССР с коли- чеством украинцев свыше 80 % и совершенно незначительным молдавским населением было бы целесообразно передать в со- став УССР» ‘. Свої погляди стосовно національно-державного розмежуван- ня УРСР та МРСР Секретар Президії Верховної Ради СРСР 25 О.Ф.Горкін виклав у листі секретарю ЦК ВКП(б) Г.М.Ма лен- кову (лист у справі не датовано, але, на пашу думку, це могло бути 23–24 липня 1940 р.). О.Ф.Горкін писав: «Руководство Молдавской АССР вносит предложение образовать союзную Молдавскую ССР в составе: Ананьевского, Валегоцуловского, Григориопольского, Дубоссарского, Каменского, Котовского, Красноокнянского, Рыбницкого, Слободзсйского, Тираспольского и Чернянского районов Молдавской АССР; Белецкого, Бендерского, Кагульского, Кишиневского, Оргеевского, Сорокского уездов и Болградской, Измаильской и Ренийской волостей Измаильского уезда Бессарабии. По этому проекту к Украинской ССР, помимо северной час- ти Буковины, отходят Кодымский, Балтский и Песчанский ра- йоны Молдавской АССР, Хотинский, Аккерманский уезды и Килийская волость Измаильского уезда Бессарабии. В соответствии с этим в составе Молдавской ССР будет на- считываться населения 2.538.400 чел., в том числе по уездам Бессарабии –2.068.987 чел. и по районам Молдавской АССР– 469.413 чел. По национальному составу население Молдавской ССР будет распределяться следующим образом: молдаван ...............1.556.963 ...................61,34 % русских ................... 263.551 .....................10,38 % украинцев .............. 273.020 .....................10,76 % других национальностей .......................444.866 17,52 % К Украинской ССР отойдет население 1.401.246 чел., в том числе по уездам Бессарабии –795.415 чел., по районам Мол- дав ской АССР–129.743 чел. и по северной части Буковины – 476.088 чел. При окончательном установлении границы между Украинской ССР и Молдавской ССР отдельные населенные пункты с преоб- ладающим населением украинцев или молдаван по границе раз- межевания будут относиться к соответствующей республике. Председатель Президиума Верховного Совета Украинской ССР тов. Гречуха считает необходимым в состав УССР, помимо 26 северной части Буковины, включить вместо 3 районов – 8 ра- йонов Молдавской АССР (Кодымский, Песчанский, Балтский, Ко тов ский, Ананьевский, Валегоцуловский, Чернянский и Кра- сноокнянский), а также дополнительно включить Измаильскую волость Измаильского уезда Бессарабии. Если принять предложение тов. Гречухи, то в Молдавской ССР население составит 2.271.527 чел., а к УССР отойдет на- селение 1.668.119 чел. Считаю наиболее приемлемым проект, представленный руковод ством Молдавской АССР. В районах, которые тов. Гречуха предлагает дополнитель- но передать в состав Украинской ССР, молдаване составля- ют значительную часть среди населения: Котовский район – 28,5; Ананьевский район – 29,3; Валегоцуловский район – 28,4; Чернянский район –19,0; Красноокнянский район – 7,6 % (по переписи 1939 г.). Во всем Измаильском уезде украинцев насчитывается только 4,7%, в то время как молдаван имеется 31,9% (остальное населе- ние – русские, болгары, евреи и др.). В Измаильской волости украинцев насчитывается 6,0 %, мол- даван –22,16%. Кроме того, г. Измаил является центром экономического тя- готения для ряда населенных пунктов Катульского уезда». ЦДАРФ. у Москві.– Ф. 7523.– Оп. II.– Спр. 201.– Арк. 69–70, 73 Питання про утворення МРСР було винесено на розгляд VII сесії Верховної Ради СРСР (1–7 серпня 1940 р.). 2 серпня 1940 р. сесія прийняла «Закон про утворення Союзної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки», а також «Закон про включення Північної частини Буковини й Хотинського, Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки». У тексті Закону про утворення Молдавської РСР від 2 серп- ня 1940 р. із зрозумілих на те причин відсутній детальний опис кордонів між УРСР та МРСР. В ньому тільки перелічуються адміністративні одиниці, які включаються до новоствореної со- 27 юзної республіки. Це – місто Тирасполь та Григоріопольський, Дубоссарський, Кам‘янський, Рибницький, Слободзейський і Тираспольський райони МАРСР, місто Кишинів та Бєльцький, Кишинівський, Кагульський, Оргеївський і Сорокський пові- ти Бессарабії. В Законі, крім того, містилось положення про те, що Верховні Ради УРСР та МРСР мають подати на розгляд Верховної Ради СРСР проект встановлення остаточного кор- дону між обома республіками. Уточнення лінії кордону між УРСР та МРСР продовжувало- ся ще впродовж трьох місяців поспіль. Це питання розглядалось на засіданнях Оргбюро ЦК ВКП(б), Секретаріату ЦК ВКП(б). 16 жовтня 1940 р. проект кордону з вказівками Секретаріату ЦК ВКП(б) був погоджений з керівництвом УРСР та МРСР. Врешті, 4 листопада 1940 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ «Про встановлення кордону між Українською Радянською Соціалістичною Республікою та Молдавською Радянською Соціалістичною Республікою». Його текст наво- димо нижче повністю. УКАЗ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СОЮЗА СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК «ОБ УСТАНОВЛЕНИИ ГРАНИЦЫ МЕЖДУ УКРАИНСКОЙ СОВЕТСКОЙ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ РЕСПУБЛИКОЙ И МОЛДАВСКОЙ СОВЕТСКОЙ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ РЕСПУБЛИКОЙ» Утвердить постановление Президиума Верховного Совета Украинской ССР и Президиума Верховного Совета Молдавской ССР об установлении границы между Украинской Советской Социалистической Республикой и Молдавской Советской Социалистической Республикой (с запада на восток): от реки Прут граница идет по территории Хотинского уезда между населенными пунктами Мамалыга и Крива, оставляя на- селенный пункт Мамалыга в составе Украинской ССР, а насе- ленный пункт Крива – в составе Молдавской ССР; далее граница идет по направлению на населенные пунк- ты Липканы и Кишла Замжиева, оставляя населенный пункт 28 Липканы в составе Молдавской ССР, а населенный пункт Кишла Замжиева – в составе Украинской ССР; далее, огибая населенный пункт Кишла Замжиева, граница проходит между населенными пунктами Зелена и Медвежа, оставляя Зелена в составе Украинской ССР, а Медвежа – в со- ставе Молдавской ССР, и далее на населенный пункт Ларга, оставляя его в составе Молдавской ССР; далее между населенными пунктами Павловка и Котюжаны, с одной стороны, и Лукачаны, с другой стороны, оставляя по- следний в составе Украинской ССР, а Павловку и Котюжаны – в составе Молдавской ССР; далее между населенными пунктами Росошаны и Гриман- коуцы, оставляя населенный пункт Росошаны в составе Украинской ССР, а Гриманкоуцы – в Молдавской ССР, и да- лее на населенные пункты Болбока и Мендиковцы, оставляя Болбока в составе Молдавской ССР, а Мендиковцы – в составе Украинской ССР; далее граница проходит между населенными пунктами Гво- здовцы и Клокушна, оставляя Гвоздовцы в составе Украинской ССР, а Клокушна – в Молдавской ССР, и далее на населенный пункт Секуряны, оставляя его в составе Украинской ССР; далее по границе Хотинского уезда до реки Днестр и да- лее по реке Днестр, по существующей границе Винницкой области Украинской ССР до границы Каменского района Молдавской ССР; далее по границе Каменского района Молдавской ССР до пе- ресечения с рекою Вильшанка и далее на населенный пункт Нижняя Слобода, оставляя его в составе Украинской ССР; далее на населенные пункты Кисырняк и Болтан, остав- ляя их в составе Украинской ССР, и далее по границе того же Каменского района по направлению на населенный пункт Алексеевка, оставляя его в составе Украинской ССР; далее по границе Рыбницкого района Молдавской ССР до насе- ленного пункта Васильевка, оставляя его в составе Молдавской ССР, и далее граница поворачивает к северу на населенный пункт Котовицы, оставляя его в составе Украинской ССР; 29 далее между населенными пунктами Крутые и Плоть, остав- ляя населенный пункт Крутые в составе Украинской ССР, а на- селенный пункт Плоть— в составе Молдавской ССР; далее на населенные пункты: Мойная, Семеновка, Бурштены, Тимков, Домница и Колбасная, оставляя Мойная, Семеновка, Тимков и Домница в составе Украинской ССР, а Бурштены и Колбасная – в составе Молдавской ССР; далее на населенный пункт Климентьево, оставляя его в соста- ве Украинской ССР, и далее на населенные пункты: Кругляки, Станиславка и Семка, оставляя их в составе Украинской ССР; далее по существующей границе Рыбницкого и Дубос- сарского районов Молдавской ССР до населенного пункта Нестерово, оставляя его в составе Украинской ССР, и далее на населенный пункт Новая Маловата, оставляя его в составе Молдавской ССР; далее на населенный пункт Бурка, оставляя его в соста ве Украинской ССР, и далее по существующей границе Григо- риопольского района до населенного пункта Ново-Алек сан- дровка, оставляя его в составе Украинской ССР; далее на населенные пункты Савва и Новые Буторы, оставляя их в составе Украинской ССР, и далее по существующей гра- нице Тнраспольского района до населенных пунктов: Плоское, Славяно-Сербка, Олег и Гребеники, оставляя их в составе Украинской ССР; далее по существующей границе Тираспольского района до населенного пункта Милолюбовка, оставляя его, а также насе- ленные пункты: Ново-Красное, Ивано-Бузиновка, Степановка, Павловка, Кучурган, Трудуголок и Ивано-Николаевка – в со- ставе Украинской ССР; далее по существующей границе Тираспольского и Слобо дзей- ского районов Молдавской ССР до реки Днестр и далее по реке Днестр до населенного пункта Паланка, оставляя последний в составе Молдавской ССР; далее на населенный пункт Хан Кишло, оставляя его в составе Украинской ССР, а далее на населенный пункт Капланы, остав- ляя его в составе Молдавской ССР; 30 далее на населенный пункт Суюндук (Джалар), оставляя его в составе Украинской ССР, и далее на населенные пункты Степановка и Волонтировка, оставляя их в составе Молдавской ССР; далее между населенными пунктами Копчак и Александровка, оставляя Копчак в составе Молдавской ССР и Александровну – в составе Украинской ССР; далее на населенный пункт Манзырь, оставляя его в соста- ве Украинской ССР, и далее на населенный пункт Стурдзены, оставляя его в составе Молдавской ССР; далее граница проходит по реке Чага до населенного пункта Каприор, оставляя последний в составе Молдавской ССР, и да- лее на населенный пункт Петровка (Чага), оставляя его в соста- ве Украинской ССР; далее на населенный пункт Троицкое, оставляя его в соста- ве Молдавской ССР, и далее на населенные пункты: Петрешты, Куруджика, Сабанеевка и Колачены, оставляя их в составе Украинской ССР; далее по существующей границе Аккерманского уезда до сты- ка границ Аккерманского, Бендерского и Кагульского уездов; далее на населенные пункты: Тараклия, Татар-Копчак, остав- ляя их в составе Молдавской ССР, и далее на населенный пункт Кубей, оставляя его в составе Украинской ССР; далее по существующей границе Измаилского уезда до гра- ницы Ренийской волости; далее на населенные пункты: Куза- Вода (Ходжи-Абдул), Этулия, Чишмикиой и Джуржулешты, оставляя их в составе Молдавской ССР, и далее граница дохо- дит до реки Прут. Председатель Президиума Верховного Совета СССР М. Калинин. Секретарь Президиума Верховного Совета СССР А. А. Горкин. Москва, Кремль, 4 ноябрь 1940 г. Ведомости Верховного Совета СССР. – 1940.–13 нояб.– № 45 (108).– С.1-2. 31 Так проходило територіальне розмежування у липні – лис- топаді 1940 р. між УРСР та МРСР. З того часу лінія кордону між обома республіками не змінювалась, хоча молдовська сто- рона вже після Великої Вітчизняної війни ставила питання про передачу Молдавії ряду населених пунктів з Української РСР. Однак було не до того – вирішувалися першочергові завдання відбудови народного господарства. Наведені вище документи, без сумніву, дадуть грунт для роз- думів, висновків та ряду оцінок. Це тільки частина з відомих нам матеріалів на цю тему. Та й ті, що вміщені на цих сторін- ках, певною мірою проливають світло на те, як встановлював- ся кордон між Україною та Молдовою, засвідчуючи одночас- но про його далеко не досконалу лінію. Повну картину всього того, що відбувалося підчас вирішення важливої територіальної проблеми, можна буде встановити тоді, коли стануть відомими багато інших свідчень, інформація документів, що й досі зали- шаються поза увагою дослідників. А саме вони мають пролити світло на причини децентричних процесів, з якими так рапто- во зустрілася Молдова в час самопроголошення на її теренах Придністровської республіки. Після численного ряду передачі населених пунктів у лоно МРСР для збільшення її території та населення, вона стано- вила країну з площею 33,7 тис. км2, з населенням 3388 тис. чол. Молдовське населення складало до 65% від загальної його кількості, українське – до 15%, російське – понад 10%. Територія поділялась на 26 районів та мала 20 великих міст. Не пішли на користь ані українцям, ані молдованам територі- альні зміни. Мине не багато часу і на приєднаних до Молдови теренах зникнуть школи з українською мовою викладання, національні бібліотеки, творчі колективи, а з побуту спілку- вання й мова прабатьків. Значний приплив до Придністров’я російського населення з центральних районів СРСР та роз- ташування там великих чисельністю збройних контингентів спричинили до розширення російськомовного середовища, що позначилося і на самих молдованах. Відтак поступово створювалося та накопичувалося те вибухо- 32 небезпечне підґрунтя, що мало колись досягти критичної сили, а за сприятливих умов перейти в іншу якість. Звичайно, з від- стані у шістдесят років легко робити закиди правлячим колам республік у близькозорості, відсутності бачити в перспективі розвиток процесу «відрегулювання кордонів». Та за всіляких обставин державні мужі мали б знати про цен- тробіжні сили, що призводило у минулому до розпаду великої імперії. Вони постійно живилися з таємних глибинних наці- ональних джерел, з яких пили спраглі праведники кожного з народів, що силою зброї, хитрощами, були приєднані до бага- толиких і різномовних вавілонів – імперій, так безжально екс- плуатувавших представників меншості, які завше зазнавали нечуваного гніту, що рано чи пізно вибухав у вигляді національ- но-визвольних війн. Наступив врешті час «Х» і вже ніщо не могло спинити дев’я- тий вал розбурханого моря! Держави і державки, створені на теренах колишніх суперкраїн, відчайдушно намагалися проти- стояти зазіханням сусіднім державних утворень, що прагнули позбавити їх народи права на самоіндифікацію, а відтак і сво- боди, прав на всебічний вільний розвиток. Траплялося країни не могли відстояти незалежність століттями (згадаємо Польщу, яка понад 120 років її не мала), а потім, як птаха Фенікс, відро- джувалися, беручи, ім’я від самоназви свого народу. Тож закони розвитку людської цивілізації народів світу не змінити тривалим плином часу. В історичній пам’яті народу завжди залишається спогад про свою державність і прагнен- ня її набути. Гасла зі словами – прагнемо волі, самостійного розвитку, де- мократизації суспільства, щастя, благополуччя для всіх членів суспільства – знаходили щиросердий відгук завжди і скрізь. А поступки і логічні, базовані на історичному праві, домовленості між державами можливі тільки за умов взаєморозуміння, праг- нення знайти оптимальне рішення для складних питань. Все це повинні, враховувати сучасні політики, маючи перед собою до- свід минулого. 33 Бессарабія. 1927 р. // Атлас України й суміжних країв / Під заг. ред. д-ра В. Кубійовича.– Львів, 1937.–Карта № 54. 34 Бе сс ар аб ія . 19 27 р . // А тл ас м ир ов ой п ол ит ик и / Со ст . Дж . Ф .Х ор ра би н. – Х ар ьк ов : «У кр . ра бо чи й» , 19 27 .– С. 3 4. – Ка рт а № 2 0. Бе сс ар аб ія т а АМ РС Р. 1 92 7 р. // А тл ас м ир ов ой п ол ит ик и / С ос т. Д ж. Ф .Х ор ра би н. – Х ар ьк ов : « Ук р. р аб оч ий », 1 92 7. – С. 3 4. – Ка рт а № 1 9. – С. 3 3. 35 По ли ти че ск ая к ар та Е вр оп ы. Б ес са ра би я. 1 93 8 р. // А тл ас к ом ан ди ра Р КК А. – М .: Ге нш та б, 1 93 8. – Ка рт а № 2 8. – С. 2 8. 36 Victor Buzalo, Maria Dmytrienko TERRITORIAL DEMARCATION AND ESTABLISHMENT OF BORDERS BETWEEN UKRAINE AND MOLDAVIA, 1940 The article addresses a process of settlement about creation of a bo- rder between Moldavian SSR and Ukrainian SSR in 1940. It mentions the important problem of the up-to-dateness: why in the territory of the individual countries there is a centrifugal tendency to allocating the- ir parts into separate state formations. Creation of the self-proclaimed Prydnistrovian republic somewhat can be explained through the infor- mation of the documents analyzed by scientists. Бе сс ар аб ія . 1 91 4 – 1 92 3 рр . / / А тл ас У кр аї ни й с ум іж ни х кр аї в / П ід з аг . р ед . д- ра В .К уб ій ов ич а. – Л ьв ів : « Ук ра їн . в ид ав . І н- т» , 1 93 7. – Ка рт а № 5 8.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54040
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0022
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:09:18Z
publishDate	2005
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Бузало, В. Дмитрієнко, М. 2014-01-29T20:53:55Z 2014-01-29T20:53:55Z 2005 Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р. / В. Бузало, М. Дмитрієнко // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 5-36. — укр. XXXX-0022 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54040 94(477)/478:341.222. «940» Стаття присвячена процесу регулювання питання про створення кордону між МРСР і УРСР у 1940 р., порушує важливу проблему сьогодення – чому на теренах окремих країн виникає центробіжна тенденція до виділення їх частин в окремі державні утворення. Створення самопроголошеної Придністровської республіки можна певною мірою пояснити через інформацію проаналізованих вченими документів. The article addresses a process of settlement about creation of a border between Moldavian SSR and Ukrainian SSR in 1940. It mentions the important problem of the up-to-dateness: why in the territory of the individual countries there is a centrifugal tendency to allocating their parts into separate state formations. Creation of the self-proclaimed Prydnistrovian republic somewhat can be explained through the information of the documents analyzed by scientists. uk Інститут історії України НАН України Історико-географічні дослідження в Україні Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р. Territorial demarcation and establishment of borders between Ukraine and Moldavia, 1940 Article published earlier
spellingShingle	Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р. Бузало, В. Дмитрієнко, М.
title	Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р.
title_alt	Territorial demarcation and establishment of borders between Ukraine and Moldavia, 1940
title_full	Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р.
title_fullStr	Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р.
title_full_unstemmed	Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р.
title_short	Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р.
title_sort	територіальне розмежування та встановлення кордонів між україною та молдовою 1940 р.
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54040
work_keys_str_mv	AT buzalov teritoríalʹnerozmežuvannâtavstanovlennâkordonívmížukraínoûtamoldovoû1940r AT dmitríênkom teritoríalʹnerozmežuvannâtavstanovlennâkordonívmížukraínoûtamoldovoû1940r AT buzalov territorialdemarcationandestablishmentofbordersbetweenukraineandmoldavia1940 AT dmitríênkom territorialdemarcationandestablishmentofbordersbetweenukraineandmoldavia1940

Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р.

Institution

Similar Items