Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини
Досліджено основні показники якості вугілля, що визначають його придатність до спалювання. Встановлено зони залягання вугілля основних вугільних пластів Старобільського вугленосного району, які відповідають технічним умовам для спалювання за стандартом, що діє в Україні. Проаналізовано вміст та розп...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геотехническая механика |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2012
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54071 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини / О.О. Кузьменко // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2012. — Вип. 102. — С. 158-165. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860246954332651520 |
|---|---|
| author | Кузьменко, О.О. |
| author_facet | Кузьменко, О.О. |
| citation_txt | Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини / О.О. Кузьменко // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2012. — Вип. 102. — С. 158-165. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геотехническая механика |
| description | Досліджено основні показники якості вугілля, що визначають його придатність до спалювання. Встановлено зони залягання вугілля основних вугільних пластів Старобільського вугленосного району, які відповідають технічним умовам для спалювання за стандартом, що діє в Україні. Проаналізовано вміст та розподілення по площі пластів оксидів натрію у вугіллі. Досліджено збагачуваність вугілля за сіркою та визначено зони залягання вугілля за придатністю до спалювання за показниками сірчистості.
The basic coal quality parameters that determine its suitability for incineration are researched. Zones that meet the technical conditions for the incineration of the standard, which operates in Ukraine for Starobelsk coal-bearing area major coal seams coal are established. The content and distribution in the area of sodium oxide in the coal seams are analyzed. Dressability coal of sulfur is investigated and carbon deposition zones by the suitability of sulfur indicators for burning are defined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:37:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
158
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Прокопчук В.С. Современные бестраншейные технологии: украинское измерение. / «Бестраншейные
технологии», №1(2), 2009 // Асс. произв. и строит. полим. труб, Киев.
2. «Vermeer Navigator: мини, миди, макси.» Там же.
3. ГОСТ Р 50864-96 Резьба коническая замковая для элементов бурильных колонн. Профиль, размеры,
технические требования. М.: Госстандарт России.
4. Щербюк Н.А., Якубовский Н.В. Резьбовые соединения труб нефтяного сортамента и забойных двигателей.
– М.: Недра, 1974, - 256 с.
5. Анурьев Н.И. Справочник конструктора-машиностроителя. Том 1. – М., Машиностроение – 728 с 1980.
6. .Иогансон К.В. Спутник буровика. Справочник. – М., Недра, 1986. – 294 с.
7. Дудля Н.А., Викторов Г.Н., Кириченко Г.Н., Островский И.Р. Бурильные трубы геологоразведочного
сортамента. - Днепродзержинск, «Изд. Дом «Андрей», 2007 – 207 с.
8. Мислюк М.А., Рибчич І.Й., Яремійчук Р.С., Буріння свердловин. Том перший. З агальні відомості. Бурові
установки. Обладнання і інструмент– Київ, «Інтерпрес Лтд», 2002– 540 с.
9. Островский И.Р., Сирик В.Ф., Самков В.Н. Испытание бурильных труб и их соединений. Наукові праці
Донецького політехнічного університету. Серія Гірничо -геологічна. Випуск 14(181), 2011.
10. Островский И.Р., Сирик В.Ф., Самков В.Н., Ганкевич В.Ф., Якубович Л.А. Упрочнение бурильных труб /
Науковий вісник Національного гірничого університету. №9, 2010.
УДК 622.7
О.О. Кузьменко
ОЦІНКА ВУГІЛЛЯ СТАРОБІЛЬСЬКОГО ВУГЛЕНОСНОГО РАЙОНУ
ПІВНІЧНОГО ДОНБАСУ ЯК ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИРОВИНИ
Досліджено основні показники якості вугілля, що визначають його придатність до
спалювання. Встановлено зони залягання вугілля основних вугільних пластів
Старобільського вугленосного району, які відповідають технічним умовам для спалювання
за стандартом, що діє в Україні. Проаналізовано вміст та розподілення по площі пластів
оксидів натрію у вугіллі. Досліджено збагачуваність вугілля за сіркою та визначено зони
залягання вугілля за придатністю до спалювання за показниками сірчистості.
ASSESSMENT OF STAROBELSK COAL-BEARING AREA OF THE
NORTH DONBAS COALS AS AN ENERGY FEEDSTOCK
The basic coal quality parameters that determine its suitability for incineration are researched.
Zones that meet the technical conditions for the incineration of the standard, which operates in
Ukraine for Starobelsk coal-bearing area major coal seams coal are established. The content and
distribution in the area of sodium oxide in the coal seams are analyzed. Dressability coal of sulfur is
investigated and carbon deposition zones by the suitability of sulfur indicators for burning are
defined.
Вступ. Стан забезпеченості країни енергоносіями формує структуру паливно-
енергетичного комплексу держави. Енергетичний сектор підтримує діяльність
усіх галузей народного господарства і суттєво впливає на основні фінансово -
економічні показники країни. На сьогодні в світі найбільш актуальним
залишається використання в енергетиці таких викопних видів палива як нафта, газ
та вугілля. Україна має потужну базу власної вуглеводневої викопної сировини,
представлену вугіллям, що за умов комплексного підходу до вивчення та
використання спроможна задовольнити потреби промисловості й енергетики
країни в найближчі 200-300 років.
159
Постановка проблеми. Відкриття нових родовищ вугілля на території України
найближчим часом малоймовірне, тому доцільним буде залучення у паливно-
енергетичний баланс вугілля, що раніше не знайшло відповідних напрямів
використання. Перспективним для енергетики вважається маловуглефіковане
вугілля північних та західних окраїн Донецького басейну, запаси якого
виражаються десятками млрд. т. Однак існує низка параметрів, що
регламентуються діючими стандартами та мають бути дотримані при відборі
вугілля в якості сировини для спалювання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні вимоги для
енергетичного вугілля регламентуються Національним стандартом України ДСТУ
4083-2002 [1], а також технічними умовами окремих підприємств, іншими
нормативними документами [2]. Майстренко О.Ю., Чернявським М.В. та іншими
співробітниками Інституту вугільних енерготехнологій НАН України проводяться
роботи, що охоплюють широкий спектр енергетичних питань, в тому числі
розробку нормативних документів щодо якості вугілля для пиловидного
спалювання [1, 3, 4].
Ціль роботи – надати комплексну оцінку вугіллю основних пластів
Старобільського вугленосного району для визначення можливості їх
використання в енергетиці.
Виклад основного матеріалу. Найважливішою характеристикою вугілля для
пиловидного спалювання є його калорійність, або нижча теплота згоряння на
робочий стан палива [1, 3, 4]. Серед основних показників, що контролюються, слід
також відзначити зольність вугілля, склад та плавкість золи, робочу вологу, вміст
сірки, вихід летких речовин [1, 2]. Особлива увага приділяється вмісту у вугіллі
лужних металів, зокрема натрію. Дослідження довели, що наявність сполук
натрію у хімічному складі золи вугілля негативно впливає на технічний бік його
переробки [5, 6, 7].
Стандартом ДСТУ 4083-2002 встановлено чотири категорії якості вугілля за
показником нижчої теплоти згоряння на робочий стан палива (Qi
r
, МДж/кг), при
чому для кожної категорії зазначено максимальний вміст загальної вологи на
робочий стан палива (Wr
t
, %) [1].
Вугілля Старобільського вугленосного району за показником нижчої теплоти
згоряння на робочий стан палива (Qi
r
сер = 22,1 МДж/кг) згідно [1] можна віднести
до першої категорії якості. Однак середній по району показник робочої вологи
дещо перевищує встановлену норму (табл.1).
Таблиця 1 – Критерії якості вугілля за технічними вимогами та середні значення по площі та
пластах Старобільського вугленосного району
Показники
Технічні
вимоги [1]
Середні значення по площі та пластах Старобільського
вугленосного району
Старобільський
вугленосний район
Індекс пласта
h8 k2
н l7 m3
Qi
r, МДж/кг 20,097 22,1 22,0 22,2 21,8 22,3
Wr
t, % 14,0 14,8 17,5 14,5 14,3 12,7
160
Середні показники по площі та пластам не дають змоги зробити однозначні
висновки. Тому, для виявлення зон залягання вугілля, придатного для спалювання
за вимогами ДСТУ 4083-2002, побудовані карти показників нижчої теплоти
згоряння на робочий стан палива та показників робочої вологи. Аналіз
співставлення по кожному пласту карт за обома показниками дозволив зробити
наступні висновки:
1. Вугілля пласта h8 по усій площі його поширення за показником нижчої
теплоти згоряння на робочий стан палива можна віднести до першої категорії
якості, але показники робочої вологи є вищими за встановлену норму також на
усій території поширення пласта.
2. Вугілля пласта k2
н
за показником нижчої теплоти згоряння на робочий стан
палива відповідає першій категорії якості майже по всій території залягання,
тільки окремі ділянки характеризуються показниками, нижчими за означені. За
показником робочої вологи лише вугілля Сватівської площі та окремих ділянок
Петровського родовища на межі зі Старобільською площею відповідає
необхідним вимогам.
3. Вугілля пласта l7 за показником нижчої теплоти згоряння на робочий стан
палива відповідає першій категорії якості на території всього Петровського
родовища та у центральній частині Старобільської площі. Однак, показники
вологи робочої на Петровському родовищі вищі за означені в стандарті. На
Старобільській площі ділянки, придатні за цим показником не перетинаються з
ділянками, придатними за показником Q i
r
.
4. Вугілля пласта m3 за обома показниками майже на всій площі поширення
пласта відповідає вимогам стандарту та може бути віднесене до першої категорії
якості. Лише у північно-західній частині Старобільської площі показники як
нижчої теплоти згоряння на робочий стан палива, так і робочої вологи не
відповідають означеним вимогам.
5. Отже, за ДСТУ 4083-2002 найкраще відповідає вимогам придатності до
спалювання вугілля пласта m3 майже на всій площі його поширення, та окремі
площі поширення пласта k2
н
(Сватівська площа, окремі ділянки Петровського
родовища).
Важливим є питання оцінки вугілля регіону, як сировини для енергетики, з
огляду його «солоності». Солоним або «лужним» називають вугілля з аномально
підвищеним вмістом лужних металів, переважно натрію [6, 7]. Основні труднощі,
пов'язані з освоєнням і використанням родовищ «лужного» вугілля, зумовлені
його підвищеною шлакуючою і корозійною здатністю, а також негативним
екологічним впливом на довкілля при спалюванні або іншій термообробці [6].
Загальноприйнятих критеріїв віднесення вугілля до розряду «солоних» на
сьогодні немає, більшістю вчених у якості критерію «солоності» приймається
саме вміст оксиду натрію Na2O у вугіллі або його золі. Інститутом геологічних
наук НАН України прийняте рішення відносити вугілля до «солоного», якщо
вміст Na2O у вугіллі складає 0,4 %, а у золі – 5,5 % [5].
161
Дослідження, проведені в різних країнах, таких як Німеччина, США, Англія,
Польща, Австралія, Україна та інших показали, що специфічні відкладення на
робочих поверхнях котлів спостерігаються при вмісті Na2О в золі 2 % і більше [6].
Середній показник вмісту оксиду натрію у золі вугілля Старобільського
вугленосного району становить 3,4 % (рис.1).
Рис.1 – Розподілення вмісту Na2О у золі вугілля Старобільського вугленосного району
Для виявлення зон залягання вугілля, придатного за показником вмісту
Na2О у золі вугілля, по всім основним пластам побудовані карти вмісту Na2О.
Також для встановлення закономірностей зміни вмісту Na2О по площі
поширення пласта побудовані карти поліному І порядку (рис. 2).
Аналіз карт вмісту Na2О та поліномів І порядку дозволив зробити наступні
висновки:
1. Показники вмісту Na2О по площі залягання пласта h8 перевищують 2 % та
збільшуються в напрямку з південного заходу на північний схід.
2. Показники вмісту Na2О по пласту k2
н
не перевищують 2 % лише на заході
Сватівської площі та на півдні Старобільської. Закономірно збільшуються у
напрямку з південного заходу на північний схід.
3. По пласту l7 зони вугілля з вмістом Na2О до 2 % – в південній та
центрально-північній частині Старобільської площі. Петровське родовище
характеризується більш високими показниками вмісту Na2О. Показники
закономірно збільшуються в напрямку з південного заходу на північний схід.
4. По пласту m3 вміст Na2О до 2 % спостерігаються в західній частині
Сватівської площі та у центрально-північній частині Старобільської площі.
Показники збільшуються в напрямку з північного заходу на південний схід.
5. Загалом, вугілля пластів характеризується підвищеним вмістом Na2О в
золі вугілля. Виділяються лише окремі невеликі ділянки з вмістом Na2О до 2 %.
Для пластів h8, k2
н
та l7 напрямок зміни показників по площі збігається –
збільшуються з південного заходу на північний схід. Пласт m3 характеризується
іншою закономірністю – збільшуються в напрямку з північного заходу на
південний схід.
162
а) а')
б) б')
в) в')
г) г')
Рис.2 – Карти показників вмісту Na2O в золі вугілля пластів h8 (а), k2
н (б), l7 (в), m3 (г) та
поліноми І порядку h8 (а'), k2
н (б'), l7 (в'), m3 (г')
Особлива увага при визначенні придатності вугілля до спалювання
надається вмісту сірки.
Нормативними документами в енергетичних цілях передбачено
використання вугілля з вмістом сірки 1,0-1,5 %, в окремих випадках 3 % за
жорстких умов лімітування інших показників [3].
163
Сірчистість в середньому по регіону підвищена і становить 3,8 %, по
окремих свердловинах її значення змінюються в широких інтервалах 0,2-
12,1 %, середні значення по пластах (%): h8 – 3,0, k2
н
– 3,2, l7 – 4,4, m3 – 4,6 [8,
9].
Для дослідження розподілення сірки по площі поширення пластів було
побудовано карти сірчистості для основних вугільних пластів (рис. 3).
а) б)
в) г)
Рис. 3 – Карти сірчистості вугілля пластів h8 (а), k2
н (б), l7 (в), m3 (г)
Вміст загальної сірки у вугіллі є важливим показником, однак він не дає
уявлення про генезис сірки, що ускладнює вирішення дуже багатьох важливих
у практичному відношенні питань, у тому числі і збагачення вугілля по сірці.
Це обумовлює необхідність вивчення всіх видів сірки у вугіллі, що
досліджується, та їх взаємозв'язку [10].
Проведені нами дослідження вугілля регіону на предмет збагачення по с ірці
мали на меті з’ясувати можливість зниження сірчистості вугілля пластів, що
вивчаються, до значень, що передбачені нормативними документами для
використання в енергетиці.
В роботі виявлено, що гранулометричний склад об'єднаних проб
пластоперетинів вугільних пластів k2
н
, l7, m3 приблизно однаковий. Вміст
вугілля класу 13-6 мм становив 32,8-36,0 %, класу 6,0-3,0 мм – 32,1-37,6 %,
класу 3-1 мм – 14,1-15,8 % , класу 1,0-0,63 мм - 5,3-5,4 % і класу <0,63 мм – 8,7-
9,2 %. Частка високосірчистого вугілля зростає вгору по розрізу, так для пласта
k2
н
вона становить 49,9 % від загального вмісту, для пласта l7 – 72,9 %, а для
пласта m3 – 87,0 %. Сірчисте вугілля відповідно займає 42,0, 20,3 і 11 %,
середньосірчисте 5,0, 6,8 і 2 %, а малосірчисте вугілля зустрічається тільки в
пласті k2
н
, де його частина становить 3,1 %. Таким чином, можна зробити
висновок, що вгору по розрізу сірчистість вугілля закономірно збільшується.
Сірчистість класів вугілля пласта k2
н
становить 3,2-3,6 %, в більшості
випадків 3,4-3,5 %. В пласті l7 вона змінюється в межах 3,0-4,2 %, в більшості
випадків складає 3,7-3,9 %, а в пласті m3 відповідно 3,5-3,8 % і 3,5-3,7 %. В
164
середньому у вугіллі всіх трьох об'єднаних проб сірчистість по класах
становить 3,3-3,9 %, в більшості випадків – 3,3-3,6 %. Будь-якої кореляції
сірчистості і гранулометричного складу вугілля не встановлюється.
Відзначається лише дещо підвищена сірчистість класу 13-6 мм, що становить
3,6-4,3 %, в середньому – 3,9 %. Таким чином, відділення вугілля будь-якого
класу від об'єднаних проб суттєво не змінить сірчистість решти їх частини.
В пласті k2
н
сірчистість вугілля поступово збільшується від 3,2 % в класі
<0,63 мм до 3,6 % в класі 6-13 мм. З цієї закономірності випадає клас 0,63-
1,00 мм, сірчистість якого становить 3,5 %. В пласті l7 вугілля класів менше
3 мм має сірчистість приблизно однакову (3,5-3,7 %). Сірчистість класу 3-6 мм
складає 3,0%, а класу 6-13 мм – 4,2%. В пласті m3 сірчистість від класу
<0,63 мм до класу 1-3 мм зростає від 3,6 до 3,8 %, але потім у класі 3-6 мм
зменшується до 3,5 % і зростає до 3,7 % в класі 6-13 мм. Приблизно така ж
закономірність спостерігається і в зміні середньої сірчистості класів проб всіх
пластів.
Таким чином, сірчистість вугілля від класу до класу змінюється відносно
слабко і незакономірно. Отже, як уже сказано, істотно знизити сірчистість
вугілля шляхом відділення будь-якого класу неможливо [10].
Також в ході дослідження проведено фракційний аналіз. Встановлено, що
зниження сірчистості в результаті відділення фракцій з високою щільністю
цілком можливо. Слід зазначити, що найбільш легка фракція, що відрізняється
найнижчою сірчистістю, міститься в незначних кількостях. Відносно невелика
частина вугілля представлена найбільш важкої і високосірчистою фракцією з
щільністю 1,4-1,6 г/см
3
.
Встановлено, що найкращу збагачуваність має вугілля пласта l7, де важкі і
високосірчисті фракції вугілля містяться в мінімальних кількостях, а найнижчу
– вугілля пласта m3.
Мінімальна сірчистість концентратів, які можна отримати в дуже невеликих
обсягах, становить 2,3-2,5 % (пласти k2
н
і l7). Максимально високий рівень
знесірчення може скласти 27,4-38,3 %. Вихід концентрату з сірчистістю 2,7-
2,8 % складе 83 % з вугілля пласта k2
н
, 82,2 % з вугілля пласта l7 (St
d
– 2,7 %), а з
вугілля пласта m3 - всього 0,89 % (St
d
- 2,7 %). Та 69,8 % з вугілля всіх трьох
пластів при рівному їх вмісті в шихті (S t
d
– 2,8 %). Сірчистість його буде на
20,4-27,7 % нижче початкової сірчистості вугілля. Зольність концентрату буде
близько 5-6 %.
Вихід концентрату з сірчистого близько 3 % складе з вугілля пласта k2
н
–
91,9 %, l7 – 95,4 %, m3 - 61,1 %, а в шихті з вугілля трьох пластів – 88,6 %.
Зниження сірчистості при цьому відповідно становитиме 13,0 %, 20,9 %, 13,4 %
і 16,4 %. Зольність концентрату у всіх випадках не перевищить 7-8 %.
Таким чином, в результаті проведених досліджень встановлено, що знизити
сірчистість вугілля гравітаційним методом можливо лише на 20-30 %. У
відходи будуть відокремлюватися, в основному, прошарки та лінзи, що містять
постгенетичний пірит або скупчення дрібних зерен, як первинного, так і
165
вторинного походження. Встановлено, що вугілля різних пластів
характеризуються різним ступенем збагачуваності по сірці [8, 9, 10].
Отже, дослідження сірчистості вугілля регіону виявило наступне:
вміст сірки у вугіллі регіону підвищений по всім пластам. Лише на площі
залягання пласта k2
н
можливо виділити невеликі ділянки з вмістом сірки <3 %
(Богданівське родовище, північ Старобільської площі, захід Сватівської площі);
збагачення вугілля по сірці відбувається важко та не дає змоги знизити
вміст сірки у вугіллі до рівня, передбаченого стандартами.
Висновки.
Вугілля регіону характеризується мінливими показниками якості і різною
спрямованістю їх зміни по площі поширення пластів, що не дає змогу
однозначно оцінити його придатність до застосування в енергетиці.
Вугільні пласти, що досліджувались, характеризуються різним ступенем
придатності до спалювання.
Оцінка вугілля пластів за стандартом, що діє в Україні, ДСТУ 4083-2002,
виявила, що найкраще відповідає вимогам придатності до спалювання вугілля
пласта m3 майже на всій площі його поширення, та окремі площі поширення
пласта k2
н
(Сватівська площа, окремі ділянки Петровського родовища).
За вмістом Na2O в золі вугілля та сірчистістю вугілля характеризується
доволі високими показниками та не може однозначно рекомендуватися до
спалювання без попередньої обробки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. ДСТУ 4083-2002. Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях.
Технічні умови. – Держстандарт України, 2002. – 9 с.
2. ТУ У 10.1-30962337-006:2009. Угли каменные для пылевидного вдувания в доменную печь. Технические
условия. – ДП «Донецькстандарт метрологія», 2009. – 19 с.
3. Чернявський М.В. Розроблення нормативних документів щодо якості вугілля для пиловидного
спалювання/ Чернявський М.В., Яцкевич С.В.// Мала енергетика: шляхи та перспективи розвитку і безпека
навколишнього середовища: Мат. доп. наук.- практ. конф. (Київ, 17-19.05.99). – Київ: Знання, 1999. – С.65-66.
4. Майстренко А.Ю. Влияние качества угля на эффективность его пылевидного сжигания на ТЭС Украины/
Майстренко А.Ю., Чернявский Н.В.// Исследования и опыт сжигания топлив: Сб. докл. V научно -практ. конф.
«Минеральная часть топлива, шлакование, очистка котлов, улавливание и использование золы» (Челябинск, 7-9
июня 2011 г.). – Т.1. – Челябинск: ОАО «ИЦЭУ», 2011. – С. 190-198.
5. Перспективы освоения соленых углей Украины/ [Белецкий В.С., Пожидаев С.Д., Кхелуфи А., Се ргеев
П.В.]. – Донецк: ДонГТУ, УКЦентр, Східний видавничий дім, 1998. – 96 с.
6. Білецький В.С. Проблема переробки солоного вугілля/ Білецький В.С.// Праці Наукового Товариства ім.
Шевченка. Т. Г. Хімія та біохімія. – Львів, 2003. С. 205-227.
7. Клер В.П. Изучение минеральных компонентов энергетических углей/ Клер В.П., Дик Э.П.// Разр аботка и
охрана недр. – 1981. №4. - С. 32-35.
8. Савчук В.С. Склад і якість вугілля Старобільської перспективної площі та основні напрями його
раціонального використання/ В.С. Савчук, О.О. Кузьменко// Вісник ДНУ. Серія Геологія. Географія, 2009. –
Випуск 11. – С. 42 – 49.
9. Савчук В.С. Склад і якість вугілля Богданівського родовища та основні напрями його раціонального
використання/ В.С. Савчук, О.О.Кузьменко// Вісник ДНУ. Серія Геологія. Географія, 2010. – Випуск 12. – С.30-36.
10. Кузьменко О.О. Особливості сірчаності основних вугільних пластів ділянки Петровська № 2/ О.О.
Кузьменко// Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених «Сучасні проблеми геологічних наук». Тези
доповідей, 6 – 8 квітня 2009 р. – К., 2009.
166
УДК 553.94.551.735
Докт. геол. наук В.Ф. Приходченко,
ас. Н.В. Хоменко
(ДВНЗ НГУ)
ВПЛИВ ЧАСУ ФОРМУВАННЯ ТЕКТОНІЧНИХ РОЗРИВІВ НА
ГАЗОНОСНІСТЬ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ
Рассмотрено влияние кон- и постседиментационных разрывов на перераспределение
газов в угольных пластах
THE INFLUENCE OF THE TIME OF TECTONIC FAULTS FORMING ON
GAS CONTENT OF COAL SEAMS
Pre- and postsediment infringements influence on methane refraction in coal seams is
considered.
Відомо, що тектонічні розриви суттєво впливають на газоносність вугільних
пластів. Цей вплив є достатньо складним і обумовлюється різними
параметрами розривів і вугленосної товщі. Вважається, що на перерозподіл
газів суттєво впливає тип розриву. Переважно існує думка, що скиди сприяють
дегазації, а насуви - навпаки - накопиченню газів. Відзначається, що розриви
розташовані в хрест простягання пластів сприяють дегазації, і навпаки.
Аналогічні спостереження наводяться і відносно мало- та великоамплітудних
розривів. Потрібно зазначити, що розриви мають також різний вік формування.
Як мінімум, їх можна поділити на конседиментаційні та постседиментаційні.
Стаття присвячена спостереженням за впливом на перерозподіл газів розривів
різного віку формування.
В умовах Західного Донбасу при порівняно невеликій глибини залягання
вугленосної товщі та потужності осадового чохла, його тектонічна будова
залежить від структури кристалічного фундаменту. Вагомим був вплив
глибинних розломів на процеси седиментації, а також постседиментаційних
перетворень осадів карбону. Розриви, що формувалися під час
ранньокарбонового осадконакопичення в умовах загального розтягнення порід
вугленосної формації, повинні характеризуватися підвищеною здатністю до
проникнення газів. Розриви, формування яких відбувалося уже після
осадконакопичення під час інверсії рухів в умовах загального стиснення порід,
повинні характеризуватися зниженою здатністю до проникнення газів.
Перевіримо цю робочу гіпотезу на прикладі розривів Західного Донбасу.
Павлоградсько-Петропавлівський район у геоструктурному відношенні
займає центральну і східну частини Самарської глиби. Кам'яновугільні
відкладення в цілому повторюють залягання порід кристалічного фундаменту,
характеризуються західним і північно-західним простяганням з пологим
зануренням на північ, північний схід під кутом 3-5°. Залягання порід
ускладнене порушеннями скидового характеру з амплітудами від декількох
метрів до 350 м і кутами падіння 45-80°. Згідно з висновками попередніх
досліджень В.З. Єршова та інш. [1], Ю.М. Нагорного, А.М. Глазової [2] розриви
Павлоградсько-Петропавлівського району поділяються на три типи. До
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54071 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1607-4556 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:37:45Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кузьменко, О.О. 2014-01-29T22:25:47Z 2014-01-29T22:25:47Z 2012 Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини / О.О. Кузьменко // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2012. — Вип. 102. — С. 158-165. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1607-4556 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54071 622.7 Досліджено основні показники якості вугілля, що визначають його придатність до спалювання. Встановлено зони залягання вугілля основних вугільних пластів Старобільського вугленосного району, які відповідають технічним умовам для спалювання за стандартом, що діє в Україні. Проаналізовано вміст та розподілення по площі пластів оксидів натрію у вугіллі. Досліджено збагачуваність вугілля за сіркою та визначено зони залягання вугілля за придатністю до спалювання за показниками сірчистості. The basic coal quality parameters that determine its suitability for incineration are researched. Zones that meet the technical conditions for the incineration of the standard, which operates in Ukraine for Starobelsk coal-bearing area major coal seams coal are established. The content and distribution in the area of sodium oxide in the coal seams are analyzed. Dressability coal of sulfur is investigated and carbon deposition zones by the suitability of sulfur indicators for burning are defined. uk Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України Геотехническая механика Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини Assessment of Starobelsk coal-bearing area of the North Donbas coals as an energy feedstock Article published earlier |
| spellingShingle | Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини Кузьменко, О.О. |
| title | Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини |
| title_alt | Assessment of Starobelsk coal-bearing area of the North Donbas coals as an energy feedstock |
| title_full | Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини |
| title_fullStr | Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини |
| title_full_unstemmed | Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини |
| title_short | Оцінка вугілля Старобільського вугленосного району Північного Донбасу як енергетичної сировини |
| title_sort | оцінка вугілля старобільського вугленосного району північного донбасу як енергетичної сировини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54071 |
| work_keys_str_mv | AT kuzʹmenkooo ocínkavugíllâstarobílʹsʹkogovuglenosnogoraionupívníčnogodonbasuâkenergetičnoísirovini AT kuzʹmenkooo assessmentofstarobelskcoalbearingareaofthenorthdonbascoalsasanenergyfeedstock |