Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст.
Хранителі центральних та місцевих мінцкабінетів (музеїв) вже з середини ХІХ ст. розуміли значення монетного
 скарбу як цілісного комплексу, що є немовби моментальним
 знімком грошового обігу у конкретній місцевості на момент
 його приховування. За півтора століття українською...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Історико-географічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54220 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. / О. Бакалець / Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 311-326. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860191502032961536 |
|---|---|
| author | Бакалець, О. |
| author_facet | Бакалець, О. |
| citation_txt | Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. / О. Бакалець / Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 311-326. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історико-географічні дослідження в Україні |
| description | Хранителі центральних та місцевих мінцкабінетів (музеїв) вже з середини ХІХ ст. розуміли значення монетного
скарбу як цілісного комплексу, що є немовби моментальним
знімком грошового обігу у конкретній місцевості на момент
його приховування. За півтора століття українською історичною наукою зафіксовано близько 2,5 тисячі скарбів монет, про склад яких є більш-менш повна інформація. Автор
даної статті, використавши довідкову базу та методики вивчення скарбів відомих українських нумізматів: В.Шугаєвського, І.Спаського, М.Котляра, В.Рябцевича, М.Дми трієнко,
В.Зварича, Яушевої-Омельянчик, Н.Стри жакової, О.Бєлої,
зробив спробу систематизувати та проаналізувати Барські
скарби західноєвропейських срібних монет ХVІІ ст.
Keepers of central and local museums from the middle of the XIXth
century understood the importance of the monetary treasure as the
whole complex which is as instantaneous print of money circulation in
the specific district at the moment of its keeping. During one and a half
century nearly 2,5 thousand monetary treasures had been fixed by the
Ukrainian historical science. There is more or less full information about
the composition of these treasures.
In 2002 in the ancient town Bar (in 2001 it was 600 years old) Vinnitsa
region a new treasure was found of 76 Polish and Lithuanian silver
coins. The conditions of keeping these coins are satisfactory and it gives
the opportunity to date, to classify and identify them.
Previos inspection of the find gave the possibility to determine its
contents-Polish-Lithuanian coins of the XVII– th century, which had
been in the money circulation of Ukraine and Podillia, specifically, as
in the period of ruling of Rich Pospolita on the ’’king’s’’ lands of Bar
starostva and in the period of establishing Hetman state and so-named
«Ruina» (1663–1679).
The crown silver orti, shostaki, tryohgroshoviki ( in Ukraine the name
«shagi»(steps) was used ), pivtoraki, Lithuanian and Polish pivgroshi
were kept in that treasure.
There were 7 ortiv, 11shostakiv, 11 troyakiv, 42 pivtoraki, 2 Lithuanian
and 3 Polish pivgroshi in that pot.
The oldest coin in this treasure is shostak with the portrayal of Sigizmund
(1614 year printed), and the newest–shostak of 1679 year.
So, the Bar treasure of 2002 year gives the opportunity to investigaters
to trace the predomination of Polish and Lithuanian coins, which
were in the monetary circulation of Podillia in 1614–1679 years.
It will help to anylise the trade–money and economic relations in Ukraine
in the period of being it in the form–part of Rich Pospolita and in the period
of Hetmanshchina to understand the reasons of absence of printing its
own national money unit in Hetman period (1648 –1764 years).
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:06:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
311
Б 19 63.2(4Укр)–5
Олексій Бакалець
БАРСЬКІ СКАРБИ
ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ
МОНЕТ ХVІІ ст.
Хранителі центральних та місцевих мінцкабінетів (му-
зеїв) вже з середини ХІХ ст. розуміли значення монетного
скарбу як цілісного комплексу, що є немовби моментальним
знімком грошового обігу у конкретній місцевості на момент
його приховування. За півтора століття українською істо-
ричною наукою зафіксовано близько 2,5 тисячі скарбів мо-
нет, про склад яких є більш-менш повна інформація. Автор
даної статті, використавши довідкову базу та методики ви-
вчення скарбів відомих українських нумізматів: В.Шугаєвсь-
кого, І.Спаського, М.Котляра, В.Рябцевича, М.Дми трієнко,
В.Зварича, Яушевої-Омельянчик, Н.Стри жакової, О.Бєлої,
зробив спробу систематизувати та проаналізувати Барські
скарби західноєвропейських срібних монет ХVІІ ст.
Б
удь-який скарб монет є неоціненною знахідкою для на-
уки, особливо коли він зберігся повністю. Скарб склада-
ється, як правило, із монет, які одночасно перебували в
грошовому обігу в тому чи іншому регіоні, місті чи на ринку.
Дуже часто в Україні зустрічаються змішані скарби, які скла-
даються із монет різних держав. Також нумізмати розрізняють
скарби довготривалого і короткочасного накопичення. Перші,
містять монети відділені значними хронологічними рамками,
але які перебували в грошовому обігу одночасно. Таких скар-
бів, наприклад, із змішаних нумізматичних комплексів ХVІІ–
ХVІІІ ст., знайдених на території Поділля, в декілька разів біль-
ше ніж однорідних скарбів короткочасного накопичення.
Таким найбільшим змішаним скарбом, виявленим на терито-
рії Вінницької області за останніх 100 років є великий комплекс
312
срібних монет Польщі, Пруссії, Литви, Прибалтійських воло-
дінь Швеції, Померанії та Росії, датований ХVІІ ст. із с. Гопчиця
Погребищенського району. Скарб знайдений у 1991 р. і містить
6821 монету: денарії, соліди, півгроші, гроші, півторагрошо-
вики, драйпелькери, трояки, орти та срібні російські копійки.
Найдавніша монета скарбу – срібний гріш 1613 р. Сигізмунда
ІІІ (1587–1632), найновіша – шостак 1662 р. Яна ІІ Казимира
(1649–1668). Скарб, який знайшов житель села Гопчиця А.Ше-
вчук у піщаному кар’єрі, є фактичним доказом домінування у
скарбі середньої та дрібної іноземної срібної монети, переважно
польського виробництва1.
Про це ж свідчать ряд скарбів, знайдених в місті Бар та в Бар-
ському районі за останніх 130 років. Так, у 1891 р. в м. Бар була
зареєстрований скарб із 48 срібних монет ХVІ–ХVІІ ст. серед-
ніх номіналів Речі Посполитої та Пруссії2.
Другий відомий Барський скарб, який зберігається у Вінни-
цькому обласному краєзнавчому музеї3 (акт передачі № 495),
був виявлений у 1978 році по вулиці М.Врублевського, 15 в зе-
млі на глибині 50 см. Скарб, який складався із 86 срібних мо-
нет, був переданий до музею вчителькою Барської школи-інтер-
нат. Найстаріша монета скарбу – срібний солід Сигізмунда ІІІ
(1587–1632) 1613 р. Наймолодшими монетами скарбу є драй-
пелькери (1,5 гроша) Прибалтійських володінь Швеції за часу
правління Христини Августи Вази (1632–1654), на яких через
тривале використання в грошовому обігу не збереглися дати ка-
рбування. Можна припустити те, що скарб був захований у зе-
млю на початковому етапі Національно-визвольної революції в
Україні (1648–1676).
У змішаному скарбі містилося 14 шилінгів Прибалтійських
володінь Швеції, зокрема, Густава ІІ Адольфа (1621–1632)
1627 р. (2), 1630 р. (1), 1631 р. (6), 16... (5), 1 шилінг прусського
короля Георга Вільгельма (1619–1640); 37 потертих солідів Си-
гізмунда ІІІ Вази (1587–1632) без дати, 1613 р.(2), 1623 р.(1),
1625 р.(1), 1627 р.(1), 1 литовський солід 1627 р. та 2 потрійних
денарії 1630 р. Речі Посполитої. В скарбі також присутні 5 драй-
пелькерів Прибалтійських володінь Швеції Христини Августи
313
(1632–1654) та 1 драйпелькер 1625 р. Пруссії, зокрема Георга
Вільгельма (1619–1640).
Останній скарб, який детально вивчений автором статті, був
виявлений у 2002 р. в м. Бар. За характером знахідки та скла-
дом монет він дуже подібний до попередніх барських скарбів
1891 р. та 1978 р.
Скарб, який складається із 76 срібних монет, був переданий А.
Лисим до Вінницького державного педагогічного університету
імені М. Коцюбинського. Стан збереження монет в основному
задовільний, що дає можливість їх датувати, класифікувати та
ідентифікувати.
Оболонка барського скарбу 2002 р.– невеличкий глиняний
горщик круглої форми із вінцем, висотою 10 см., діаметром 12
см, виготовлений із місцевої глини у ХVІІ ст. Детальний огляд
знахідки дав можливість визначити її вміст – польсько-литов-
ські та шведські (Прибалтійських володінь Швеції) монети
ХVІІ ст., які перебували в грошовому обігу України і Поділля,
зокрема, як у період панування Речі Посполитої на «королівсь-
ких» землях Барського староства, так і в період утвердження Ге-
тьманської держави і так званої «Руїни» (1663–1679)4.
У скарбі наявні коронні срібні орти, шостаки, трьохгрошо-
вики (стосовно них в Україні використовувалася ще назва
«шаги»5), півторагрошовики, драйпелькери, литовські та поль-
ські півгроші і соліди.
В горщику зберігалися 7 ортів, 11 шостаків, 11 трояків, 42 пів-
торагрошовики, литовський гріш, півгріш та два соліди. Якість
збереження монет різна, проба срібла досить висока, переважно
в коронних ортів, трояків, шостаків 20-х років ХVІІ ст. Загальна
вага скарбу складає 151,3 г.
Найдавніша монета у скарбі – шостак (6 грошів)1614 р. із зо-
браженням Сигізмунда ІІІ (1587–1632), найновіша – шостак
1679 р. Яна ІІІ Собеського (1676–1696). Вага цих монет відпо-
відно складає 4 і 3,4 г. Дещо важко було встановити дату ви-
пуску найновішого шостака, через те, що була стерта остання
цифра дати. Але автор, шляхом співставлення монети із поль-
ським ілюстрованим каталогом «Zagorskiego I.Tablice o monettah
314
dawnej Polski. (Warszawa,1845.–Табл. 45, мал. 5956 встановив, що
дана монета ідентична із зображенням монети 1679 р. на ма-
люнку. По-друге, відомий білоруський нумізмат В.Рябцевич
у своїй монографії «О чем рассказывают монеты» (1977) на-
водить факт про те, що Яна ІІІ Собеського на престол вибрав
польський сейм у 1676 р., а в 1677 р. Коронний сейм «обнаро-
довал постановление «Менница коронная», согласно котрому
открывались монетные дворы в Быдгоще и Кракове для чекан-
ки «единой во всем монеты …для Польщи и Великого княжест-
ва Литовского»7. По-третє, масовий випуск монет на цих дворах
від потрійного гроша до золотого дуката розпочався на початку
1679 р. Тому логічно можна припустити, що шостак Яна ІІІ Со-
беського датується 1679 р.
У дев’яти монет скарбу зроблені отвори шилом чи іншим ме-
талевим пробоєм на кінцях грошей різних номіналів, що свід-
чить про їх використання як нашийних жіночих прикрас–ду-
качів.
Із семи срібних коронних ортів (1/4 срібного талера, чистого
срібла – 4,85 г), які карбувалися на монетному дворі у м. Бид-
гощ, у Барському скарбі переважають емісії 1621–1624 р. Вага
ортів складає 6,5–6,8 г.
Аналіз 11 коронних шостаків свідчить про їх велике поши-
рення у грошовому обігу України на протязі ХVІІ ст., незважа-
ючи на постійний процес їх знецінення (зменшення вмісту сріб-
ла). У монеті 1614 р. вагою 4, 376 г вміст чистого срібла складає
3,69 г, в шостаку 1665 р., який карбувався за короля Яна ІІ Ка-
зимира, вага складає вже 3,48 г із вмістом чистого срібла 1,3г.
Цей факт свідчить про початок занепаду економіки грошового
господарства Речі Посполитої, особливо після її поразки у Ви-
звольній війні українців під проводом Богдана Хмельницького
(1648–1657).
У скарбі зберігалися коронні шостаки 1614, 1623, 1625, 1626,
1627, 1656, 1665, 1679 рр. Знахідка, скоріше всього, належала
одному із барських ремісників (міщан), який в часи перебуван-
ня Поділля у складі Туреччини (1672–1699), вирішив прихова-
ти до кращих часів свої незначні заощадження.
315
Аналіз скарбового матеріалу показує, що переважна більшість
трьохгрошовиків, що були в обігу на території Правобережжя
у ІІ половині ХVІІ ст. – це монети, карбовані у Речі Посполи-
тій у 1620–1624 рр. Із 11 монет, випущених на польських і ли-
товських монетних дворах (Вільно, Краків), переважали моне-
ти із вмістом чистого срібла 0,91г. Із них одна монета датована
1620 р., 3 – 1621 р., 3 – 1622р., 2 – 1623 р., 2 – 1624 р. На аверсі
трьохгрошовиків зображено герб, дату карбування, напис поль-
ською мовою – ІІІ GROSARG, на реверсі – портрет Сигізмунда
ІІІ (1587–1632), Яна ІІ Казиміра (1648–1668) чи Яна ІІІ Собе-
ського (1676–1796)8.
У Барському скарбі домінують півтораки – срібні дрібні мо-
нети вартістю 1,5 гроша, які карбувалися монетними дворами
Речі Посполитої (у Кракові в 1614–1625 рр., у Львові–1654–
1666 рр., у Бидгощі і Вільно – в 1619–1620 рр.), в Курляндії та
Шведських володіннях Прибалтики. Поява півторагрошови-
ків була викликана тим, що при масовій емісії трояків не було
відповідної монети, яка б дорівнювала половині його вартості.
Маса півторагрошовиків спочатку дорівнювала 1,54 г (0, 72 г
чистого срібла). Згодом вона зменшилася до 1,08 г (0,32г чи-
стого срібла)9. На аверсі монети внизу вміщувалася цифра 3,
що означала її вартість – 3 півгроші, а на реверсі–традиційна
цифра 24, що вказувала на колишню вартість коронного тале-
ра – 24 гроші. Півтораки, які в Україні у народі прозвали «че-
хами», були найпоширенішою розмінною монетою протягом
ХVІІ–ХVІІІ ст.
На Лівобережжі у другій половині ХVІІ ст. півторагрошови-
ки за вартістю прирівнювалися до російської срібної копійки.
Ці, найбільш поширені на грошовому ринку монети, в західній
Європі називали драйпелькерами. Ця назва вживалася також і
до прибалтійсько-шведських, бранденбургсько-прусських та ін-
ших півторагрошовиків ХVІІ ст.
На гербі 7 курляндських півторагрошовиків зображено два
польських орли, квітку реп’яха і лев. На 6 срібних драйпель-
керах–два крокуючих леви та три корони–герб Швеції і на-
пис Gvstadol. 3 монети датовані 1624 р., 1–1630 р., 1–1631 р.,
316
1–1633 р. Ці емісії карбував переважно шведський король
Густав Адольф (1621–1632), а із 1632 до 1654 рр.–королева
Швеції–Христина. Практично драйпелькери та польські пів-
торагрошовики зустрічаються поряд у скарбах ХVІІ ст. на
всій території Гетьманщини, що свідчить про широке їх ви-
користання на грошовому ринку України та розвинуту між-
народну торгівлю.
За часу гетьмана Петра Дорошенка (1665–1676 рр.) у Ли сян-
ському фальшивомонетному дворі також карбували підробки
низькопробних півтрорагрошовиків, шостаків із знаком Львів-
ського монетного двору (з зображенням «лева»), півтора грошо-
виків та мідних солідів (боратинок)10.
Серед 42 півторагрошовиків, що зберігалися у скарбі перева-
жають монети, карбовані у 1621–1632 рр. – 38 штук, 5 монет
датовані 1633 р. Це був рік приходу до влади в Речі Посполи-
тій нового польського короля із династії Ваза – Владислава ІV
(1632–1648). З його правлінням пов’язане різке скорочення ви-
пуску монет середніх номіналів, тому в цей час в Речі Поспо-
литій і, зокрема на Поділлі, в грошовому обігу переважали ста-
рі високопробні монети Сигізмунда ІІІ Вази, переважно 20–х
рр. ХVІІ cт. Серед монет: 2 півторагрошовики (1620 і 1622 р.)
із пробитими отворами, 2 (1624 р.) – із обрізаними кінцями, 5
–без чіткого зображення дати карбування. Більше десятка пів-
торагрошовиків сильно потерті, що свідчить про досить вели-
кий період їх використання, низьку пробу срібла (500 і нижче)
та велику їх популярність серед населення Поділля. Мізерну
кількість (2 монети) складають литовські півторагрошовики із
зображенням вершника і портрета Сигізмунда ІІІ (1587–1632).
Вага півторагрошовиків з Барського скарбу коливається від 0,7
до 1,3 г.
Серед дрібніших номіналів у скарбі є литовський гріш 1626 р.
карбування вагою 0,63 г, півгріш (0,9 г) без дати карбування та
два соліди дуже поганого збереження (вага кожного складає
близько 0,5 г).
У 1990 р. в с. Журавлівці Барського району на городі С. Тара-
патої було викопано скарб, який складався із 924 срібних монет.
317
Він містив 16 ортів 1621–1626 рр. часів Сигізмунда ІІІ (1587–
1632), 38 шостаків 1622–1626 рр., 817 півторагрошовиків Речі
Посполитої 1619–1627 рр., 165 шведських драйпелькерів 1630–
1635 рр., 45 півтораків прибалтійських володінь Швеції 1622–
1635 рр., 1 драйпелькер Померанії 1622 р., 61 монету Пруссії
Георга Вільгельма та Густава ІІ Адольфа 1621–1633 рр.11
Ще один цікавий скарб монет був виявлений під час копан-
ня городу в с. Копайгород Барського району у квітні 2005 р. Р.
Гуляком.
Копайгородський скарб нараховує 59 срібних монет Речі По-
сполитої. Найстарішою монетою скарбу є орт 1665 р. Яна ІІ Ка-
зимира (1648–1668). Наймолодша монета – трояк 1755 р. Авгу-
ста ІІІ (1733–1763). В скарбі містяться орти, шостаки та трояки.
Ймовірно скарб був захований господарем у землю в торбинку
чи ганчірку на нетривалий час, тому що не було виявлено на
місці знахідки посудини чи її черепків. На жаль, Копайгород-
ський скарб був вивезений до Росії і втрачена можливість його
детального вивчення.
У 1851 р. в с. Володовці (Володіївці Барського району Він-
ницької області) виявлено найбільший за різноманітністю єв-
ропейських країн скарб, знайдений за 1844–1889 рр. на те-
риторії Подільської губернії. У скарбі містилося 874 монети
1556–1620 рр., серед яких були монети Брауншвейга, герцогст-
ва Мюнстельбергського, герцогства Юліх і Клеве, графства Ма-
нсвельд, єпископств Бріксель, Верденського, абатств Карбай і
Кведлінбург, Угорського князівства Семигородського, міст Гет-
тінгема, Гамбурга, Ганновера, Кельна, Оліва, князівств Рейхі-
тейна, Штитиня-Померанського, Швейцарського кантону Цуга,
графства Шаумбург і князівства Ліпе12.
У с. Ялтушків Барського району в 1897 р. виявлено скарб із
30 срібних монет ХVІІ ст., частина з них – білонні польські і
прусські монети.
Отже, Барські скарби 1891р., 1978 р., 2002 р., Ялтушківський
1897 р., Володіївський 1857 р. Журавлівський 1990 р. та Копай-
городський 2005 р. скарби західноєвропейських монет дають
можливість дослідникам прослідкувати переважання польсь-
318
ких, литовських, прусських, шведських, німецьких та угорсь-
ких монет у грошовому обігу Барського староства в ХVІІ ст. У
6 скарбових комплексах виявлено 2067 срібних монет європей-
ських країн та німецьких земель. В жодному із досліджуваних
Барських скарбів не виявлено срібних талерів, хоча про їх ін-
тенсивне використання свідчать окремі знахідки голландських,
німецьких, швейцарських та польських талерів із колекції жи-
теля м. Бара П.Січенка.
Важливе значення для встановлення грошових одиниць та
грошового обігу в досліджуваний період на території Барського
староства має праця М.С. Грушевського «Барське староство. Іс-
торичні нариси ХV–ХVІІІ ст.» (1894). Наприклад, в другій по-
ловині ХVІІІ ст. в Барському старостві, яке перебувало в складі
Речі Посполитої до другого поділу Польщі у 1793 р., головною
грошовою та лічильною одиницею був злотий. Злотий номіна-
льно дорівнював 30 польським грошам, але обраховувався не в
мідних шелягах-боратинках, а в срібній та білонній монеті – ти-
мфах. Найпоширенішими в Україні були срібні злоті (тимфи)
Яна ІІ Казимира ( 1648–1668), Михайла Корибута Вишневець-
кого (1669–1673) та Августа ІІІ (1733–1763).
М.С. Грушевський, характеризуючи реєстр витрат Барсько-
го староства в 1765 р., наводить цікаві дані: «Губернатор полу-
чал годичного жалованія 1200 злот; писарь провентовый–250
злот; администраторы по 100–150 злот, подстаросты по 60–100
злот; администратор дераженский, именовавшійся также губе-
рнатором, получал больше всех–200 злот; кроме того они, веро-
ятно, получали доходы натурою. Шляхетский писарь и поручик
едва ли получали жалование сверх дохода, который имели из
судебных пошлин»13.
Дані знахідки та письмові джерела, розглянуті в даній статті,
допоможуть краще проаналізувати грошовий обіг та товарно–
грошові відносини в Правобережній Україні і, зокрема в Барсь-
кому старостві, у період перебування її в складі Речі Посполитої
та в добу Гетьманщини, зрозуміти причини відсутності карбу-
вання власної національної грошової одиниці у гетьманський
період (1648–1764) української історії.
319
Барський скарб польських, литовських та шведських срібних монет ХVІІ ст.,
знайдений у 2002 році в м. Барі Вінницької області.
320
1. Фонд Вінницького обласного краєзнавчого музею. – Акт від 8.01. 1991
р., КВ 54484.
2.Сіцинський Є. Археографічна карта Подільської губернії. – М., 1901.–
С. 201.
3. Лойко О.Г. Опис Барського скарбу 2002 р. – Вінниця, 2002.
4. Дмитрієнко М., Литвин В., Ющенко В. Гроші в Україні. Факти і доку-
менти. – К.,1998: АRC. Ukraine. – С. 14.
5. Шлапінський В. Про походження назв нумізматичних термінів «шаг»
та «ізрой» // Нумізматика і фалеристика. – 2003. – №2. – С. 8–9.
6. Zagorskiego I. Tablice o monettah dawnej Polski. – Warszawa,1845.–Табл.
45, мал. 595.
7. Рябцевич В.Н. О чём рассказывают монеты. – Минск, 1977. – С.145–
146.
8. Зварич В., Шуст Р. Нумізматика. Довідник.–Тернопіль, 1998. – С. 418–
419.
9. Бакалець О.А. Нарис історії грошового обігу в Україні (VІ ст. до н. е.–
кінець ХХ ст.) – Бар, Дунаївці, 2000. – С. 25.
10. Бакалець О. Гроші та грошовий обіг на Поділлі в ХVІІ–ХVІІІ ст. (за
скарбовими матеріалами 1844 – 2005 рр.// Вінниччина: минуле та сього-
дення. Краєзнавчі дослідження. – Вінниця, 2005. – С. 93.
11. Фонд Вінницького обласного краєзнавчого музею. КВ 54487–61307.
12. Бакалець О. Вказ. праця. – С.96.
13. Грушевський М.С. Барське староство. Нариси історії ХV–ХVІІІ ст.–
Львів, 1996. – С. 388.
321
ТАБЛИЦЯ № 1
Дані про скарб литовсько-польських та шведських монет
ХVІІ ст., знайдений 2002 року в м. Бар Вінницької області і пе-
реданий у Вінницький державний педагогічний університет
А.Лисим.
Ре
єс
тр
ац
ій
ни
й
но
ме
р
Назва
монети
Країна,
правитель,
Рік
карбу-
вання
Метал,
проба
Вага Стан
збереження
01
02
03
04
05
06
07
Орт
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Річ Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587– 1632)
«–«
«–«
«–«
«–«
1620
1621
1621
1623
1623
1623
1624
Срібло,
375– 900
проба
6,7г
6,5г
6,5г
6,8г
6,5г
6,7г
6,7г
Задовільний
Не задов.
Добре з отв
Не задов.
Задов.з 2 отв
Задов з отв
Задов.з отв
08
09
10
11
12
13
14
15
16
17
18
Шостак
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Річ Посполита,
Сигізмунд ІІІ
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Ян ІІ
Казимир(1648–
1668)
Ян ІІІ Собеський
(1676–1696)
1614
1623
1625
1626
1627
1627
1627
1656
1665
1665
1679
Срібло,
375 і
470 проба
4,0г
3,8г
4,0г
3,9г
3,7г
3,6г
3,1г
3,8г
2,7г
3,0г
3,4г
Добре
Не задов.р
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Задов. обр.
Незадов.ст.
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Задовільний
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
Трояк
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Сигізмунд ІІІ
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
1620
1621
1621
1621
1622
1622
1622
1623
1623
1624
1624
Срібло,
375–
450 проба
1,9г
1,8г
1,7г
1,9г,
1,9г
1,6г
1,45г
1,9г
1,8г
1,8 г
1,7г
Добре
Добре
Добре
Задов. з от.
Задовільне
Задов. Нечі
Добре
Добре
Задов. рж.
Задовільний
Добре
322
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
Півторак
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Півторак
Півторак
Сигізмунд ІІІ
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«_»
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Приб.вол.Швеції
«–«
Річ Посполита
«–«
«–«
«–«
Приб.вол.Швеції
Річ Посполита
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Приб.вол.Швеції
Річ Посполита
Густав Адольф
(1621 –1632)
Річ Посполита
Приб.вол.Швеції
Річ Посполита
Владислав ІV
(1632–1648)
Литва
Литва
Сигізмунд ІІІ
1620
1621
1621
1622
1622
1622
1622
1622
1622
1622
1623
1623
1623
1623
1623
1623
1623
1624
1624
1624
1624
1624
1624
1624
1624
1624
1624
1625
1626
1626
1633
1627
1630
1631
1631
1632
1633
1633
1633
б/д
б/д
1625
Срібло,
250–
375 проба
1,2г
0,8г
1,1г
1,0г
0,9г
1,3г
1,0г
1,1г
0,9г
1,2г
1,1г
0,7г
1,0г
1,0г
1,0г
0,9г
0,9г
1,1г
0,9г
1,2г
0,8г
1,0г
1,1г
1,2г
1,1г
1,1г
0,9г
1,1г
1,0г
1,2г
1,3г
1,0г
1,1г
0,8г
0,9г
1,1г
0,9г
1,1г
0,9г
1,0г
1,3г
0,9г
Не задов.зо
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Не задов. 2 от.
Задовільний
Задовільний
Не задов.
Потертий
Добре
Задовільний
Задовільний
Не задов.
Не задов.об
Не задов. об
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Добре
Незадов.зрж
Задовільний
Добрий
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Не задов.
Задовільний
Задовільний
Не задов.
Задовільний
Задовільний
Задовільний
Не задов.
Не задов.0т
Не задов.
Задовільний
323
73 Гріш Литва
Сигізмунд ІІІ
1626 Срібло
500 проба
0,63г Задовільний
74
75
76
Півгріш
Солід
Солід
Литва
Сигізмунд ІІІ
Річ Посполита
Б/д
Б/д
Б/д
Срібло
Срібло
Срібло
0,9г
0,5г
0,6г
Не задов.
Не задов.
Не задов.
Всьо-
го
76 монет 3 країни Срібло 151,3г
ТАБЛИЦЯ № 2
Дані про скарб іноземних монет ХVІІ ст., знайдений 22 травня
1990 року в с. Журавлівка Барського району Вінницької області .
Інвентарн.
номер
Номінал,
вага,
діаметр
Рік
карбуван-
ня
Метал,
проба
Правитель Держава Кількість
17302–
17318
Орт,
4,8г,
д =29–30
мм
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
1621
1622
1623
1624
1625
1626
І чв.
ХVІІ ст.
Срібло,
700
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Сигізмунд
ІІІ (1587 –
1632)
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Річ
Посполита
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
4
1
3
4
2
1
2
17319–
17357
Шостак 6
грошів,
в = 3,95 г
д= 25мм
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
1622
1623
1624
1625
1626
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
5
1
8
11
14
17358–
17409
Трояк,
3 гроші
0,914г
д = 20мм
1621
1622
1623
1624
ХVІІ ст.
«–«
«–«
«–«
« –«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
10
10
9
19
4
324
17410–18224
18225
17817–18222
18012–18101
18104–18212
18096 –18097
18144
18219
18060–18145
17597–17954
17909 18080
Півторак
(1,5 гроша)
0,47г
д = 19мм
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Півторак,
драйпе–
лькер
0,47 г
д = 19мм
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Драйпе–
лькер
«–«
«–«
«–«
Драйпе–
лькер
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
1619
1620
1621
1622
1623
1624
1625
1626
1627
20ті рр.ХVІІ
?
ХVІІ
1634
1635
ХVІІст.
1622
1623
1624
1630
1632
1633
1635
1622
І пол.
ХVІІ ст.
1634
1635
І пол.
ХVІІ ст.
1621
1622
1623
1624
1625
1626
1627
1633
1623–1625
1625
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
?
Срібло
«–«
«–«
Срібло
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Срібло
Срібло
Срібло
«–«
Срібло
Срібло
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Сигізмунд
ІІІ
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
?
Христина
Августа
«–«
«–«
Густав
Адольф
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
?
?
?
?
Георг
Вільгельм
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Густав ІІ
Адольф
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Приб.
волод.
Швеції
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Померанія
Швеція
Швеція
Швеція
Пруссія
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Пруссія
2
28
51
117
152
128
63
16
19
97
1
1
1
3
8
1
4
3
2
7
15
4
1
1
1
1
1
14
1
6
7
9
12
17
4
1
4
325
18147
18133 –18135
18136 –18138
18200 –18203
18204–18205
Всього
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
1625
ХVІІ ст.
ХVІІ ст.
«–«
1630
1632
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
«–«
Сигізмунд
ІІІ
Іоан
Сигізмунд
Густав
Адольф
«–«
«–«
«–«
Річ
Посполита
«–«
Прибалт.
володін.
Швеції
Рига
Ельбінг
Швеція
«–«
1
1
1
3
2
4
2
924
№
п/п
Район, рік
виявлення
Всього
скар-
бів
Кількість
монет
Хар–р
скарбу
Кільк.
золот.
дукат,
талер
Кільк.
срібн.
монет
Країна
1.
2.
3.
4.
5.
6.
1891р.м.Бар
1851р.
с.Володіївці
1978р. м.Бар
1990р.
с.Журавлівка
2002р.м.Бар
2005 р.
с.Копайгород
Всього:
1
1
1
1
1
1
6
48
874
86
924
76
59
2067
Зміш.
Зміш.
Зміш.
ХVІІст.
Зміш.
ХVІІст.
Зміш.
ХVІІст.
ХVІІ–
ХVІІІст.
Зміш. ХVІІ–
ХVІІІст.
–
–
–
–
–
–
–
48
874
86
924
76
59
2067
Річ Посполита,
Пруссія
Швейцарія,
Угорщина,
Німеччина,
Брауншвейг
Приб.володіння
Швеції, Литва,
Пруссія
Річ Посполита,
Приб.володіння
Швеції,
Пруссія,
Померанія
Литва, Річ
Посполита
Річ
Посполита
8 країн
ТАБЛИЦЯ № 3
Скарбові матеріали про іноземні монети ХVІІ–ХVІІІ ст. на
території Барщини, які зберігаються у Вінницькому обласному
краєзнавчому музеї та у Вінницькому державному педагогічно-
му університеті ім. М. Коцюбинського.
326
Oleksiy Bakalets
THE BAR TREASURE OF COINS OF THE XVII CENTURY
Keepers of central and local museums from the middle of the XIX-
th century understood the importance of the monetary treasure as the
whole complex which is as instantaneous print of money circulation in
the specific district at the moment of its keeping. During one and a half
century nearly 2,5 thousand monetary treasures had been fixed by the
Ukrainian historical science. There is more or less full information about
the composition of these treasures.
In 2002 in the ancient town Bar (in 2001 it was 600 years old) Vin-
nitsa region a new treasure was found of 76 Polish and Lithuanian silver
coins. The conditions of keeping these coins are satisfactory and it gives
the opportunity to date, to classify and identify them.
Previos inspection of the find gave the possibility to determine its
contents-Polish-Lithuanian coins of the XVII– th century, which had
been in the money circulation of Ukraine and Podillia, specifically, as
in the period of ruling of Rich Pospolita on the ’’king’s’’ lands of Bar
starostva and in the period of establishing Hetman state and so-named
«Ruina» (1663–1679).
The crown silver orti, shostaki, tryohgroshoviki ( in Ukraine the name
«shagi»(steps) was used ), pivtoraki, Lithuanian and Polish pivgroshi
were kept in that treasure.
There were 7 ortiv, 11shostakiv, 11 troyakiv, 42 pivtoraki, 2 Lithua-
nian and 3 Polish pivgroshi in that pot.
The oldest coin in this treasure is shostak with the portrayal of Sigiz-
mund (1614 year printed), and the newest–shostak of 1679 year.
So, the Bar treasure of 2002 year gives the opportunity to investi-
gaters to trace the predomination of Polish and Lithuanian coins, which
were in the monetary circulation of Podillia in 1614–1679 years.
It will help to anylise the trade–money and economic relations in Ukraine
in the period of being it in the form–part of Rich Pospolita and in the peri-
od of Hetmanshchina to understand the reasons of absence of printing its
own national money unit in Hetman period (1648 –1764 years).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54220 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0022 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:06:43Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бакалець, О. 2014-01-30T21:14:21Z 2014-01-30T21:14:21Z 2009 Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. / О. Бакалець / Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 311-326. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0022 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54220 Б 19 63.2(4Укр)–5 Хранителі центральних та місцевих мінцкабінетів (музеїв) вже з середини ХІХ ст. розуміли значення монетного
 скарбу як цілісного комплексу, що є немовби моментальним
 знімком грошового обігу у конкретній місцевості на момент
 його приховування. За півтора століття українською історичною наукою зафіксовано близько 2,5 тисячі скарбів монет, про склад яких є більш-менш повна інформація. Автор
 даної статті, використавши довідкову базу та методики вивчення скарбів відомих українських нумізматів: В.Шугаєвського, І.Спаського, М.Котляра, В.Рябцевича, М.Дми трієнко,
 В.Зварича, Яушевої-Омельянчик, Н.Стри жакової, О.Бєлої,
 зробив спробу систематизувати та проаналізувати Барські
 скарби західноєвропейських срібних монет ХVІІ ст. Keepers of central and local museums from the middle of the XIXth
 century understood the importance of the monetary treasure as the
 whole complex which is as instantaneous print of money circulation in
 the specific district at the moment of its keeping. During one and a half
 century nearly 2,5 thousand monetary treasures had been fixed by the
 Ukrainian historical science. There is more or less full information about
 the composition of these treasures.
 In 2002 in the ancient town Bar (in 2001 it was 600 years old) Vinnitsa
 region a new treasure was found of 76 Polish and Lithuanian silver
 coins. The conditions of keeping these coins are satisfactory and it gives
 the opportunity to date, to classify and identify them.
 Previos inspection of the find gave the possibility to determine its
 contents-Polish-Lithuanian coins of the XVII– th century, which had
 been in the money circulation of Ukraine and Podillia, specifically, as
 in the period of ruling of Rich Pospolita on the ’’king’s’’ lands of Bar
 starostva and in the period of establishing Hetman state and so-named
 «Ruina» (1663–1679).
 The crown silver orti, shostaki, tryohgroshoviki ( in Ukraine the name
 «shagi»(steps) was used ), pivtoraki, Lithuanian and Polish pivgroshi
 were kept in that treasure.
 There were 7 ortiv, 11shostakiv, 11 troyakiv, 42 pivtoraki, 2 Lithuanian
 and 3 Polish pivgroshi in that pot.
 The oldest coin in this treasure is shostak with the portrayal of Sigizmund
 (1614 year printed), and the newest–shostak of 1679 year.
 So, the Bar treasure of 2002 year gives the opportunity to investigaters
 to trace the predomination of Polish and Lithuanian coins, which
 were in the monetary circulation of Podillia in 1614–1679 years.
 It will help to anylise the trade–money and economic relations in Ukraine
 in the period of being it in the form–part of Rich Pospolita and in the period
 of Hetmanshchina to understand the reasons of absence of printing its
 own national money unit in Hetman period (1648 –1764 years). uk Інститут історії України НАН України Історико-географічні дослідження в Україні Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. The Bar treasure of coins of the XVII century Article published earlier |
| spellingShingle | Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. Бакалець, О. |
| title | Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. |
| title_alt | The Bar treasure of coins of the XVII century |
| title_full | Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. |
| title_fullStr | Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. |
| title_full_unstemmed | Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. |
| title_short | Барські скарби західноєвропейських монет XVII ст. |
| title_sort | барські скарби західноєвропейських монет xvii ст. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54220 |
| work_keys_str_mv | AT bakalecʹo barsʹkískarbizahídnoêvropeisʹkihmonetxviist AT bakalecʹo thebartreasureofcoinsofthexviicentury |