Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст.
У статті розглянуто формування та еволюцію концепцій історичних атласів Польщі з початку ХІХ до кінця ХХ ст. Досліджено основні етапи розвитку польської історичної картографії за даний проміжок часу. Описано головні віхи на шляху підготовки до друку й видання історичних атласів Польщі за два ост...
Saved in:
| Published in: | Історико-географічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54247 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. / Б. Конопська // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2012. — Число 12. — С. 124-142. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54247 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Конопська, Б. 2014-01-30T22:41:49Z 2014-01-30T22:41:49Z 2012 Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. / Б. Конопська // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2012. — Число 12. — С. 124-142. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0022 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54247 У статті розглянуто формування та еволюцію концепцій історичних атласів Польщі з початку ХІХ до кінця ХХ ст. Досліджено основні етапи розвитку польської історичної картографії за даний проміжок часу. Описано головні віхи на шляху підготовки до друку й видання історичних атласів Польщі за два останніх століття. The article deals with formation and evolution of the concept regarding the Polish historical atlases in the early 19th — late 20th centuries. It offers analysis of the key stages of development of Polish historical cartography and publishing of historical atlases. uk Інститут історії України НАН України Історико-географічні дослідження в Україні Історична картографія Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. Evolution of the concept of the Polish scientific historical atlases in the 19th–20th centuries Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. |
| spellingShingle |
Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. Конопська, Б. Історична картографія |
| title_short |
Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. |
| title_full |
Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. |
| title_fullStr |
Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. |
| title_full_unstemmed |
Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. |
| title_sort |
еволюція концепції польських наукових історичних атласів у xix–xx ст. |
| author |
Конопська, Б. |
| author_facet |
Конопська, Б. |
| topic |
Історична картографія |
| topic_facet |
Історична картографія |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Історико-географічні дослідження в Україні |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Evolution of the concept of the Polish scientific historical atlases in the 19th–20th centuries |
| description |
У статті розглянуто формування та еволюцію концепцій історичних
атласів Польщі з початку ХІХ до кінця ХХ ст. Досліджено основні етапи
розвитку польської історичної картографії за даний проміжок часу.
Описано головні віхи на шляху підготовки до друку й видання історичних
атласів Польщі за два останніх століття.
The article deals with formation and evolution of the concept regarding
the Polish historical atlases in the early 19th — late 20th centuries. It offers
analysis of the key stages of development of Polish historical cartography and
publishing of historical atlases.
|
| issn |
XXXX-0022 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54247 |
| citation_txt |
Еволюція концепції польських наукових історичних атласів у XIX–XX ст. / Б. Конопська // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2012. — Число 12. — С. 124-142. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT konopsʹkab evolûcíâkoncepcíípolʹsʹkihnaukovihístoričnihatlasívuxixxxst AT konopsʹkab evolutionoftheconceptofthepolishscientifichistoricalatlasesinthe19th20thcenturies |
| first_indexed |
2025-11-24T05:38:14Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:38:14Z |
| _version_ |
1850842665547988992 |
| fulltext |
Беата Конопська
ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ПОЛЬСЬКИХ
НАУКОВИХ ІСТОРИЧНИХ АТЛАСІВ
у XIX–XX ст.
У статті розглянуто формування та еволюцію концепцій історичних
атласів Польщі з початку ХІХ до кінця ХХ ст. Досліджено основні етапи
розвитку польської історичної картографії за даний проміжок часу.
Описано головні віхи на шляху підготовки до друку й видання історичних
атласів Польщі за два останніх століття.
1. Вступ
Проблематикою історичних атласів вже понад сто років займаються
рівною мірою історики і географи. Не дивлячись на те, що в обох цих
галузях знань вона належить до досить важливих питань, її піднімають
не часто. Аналізуючи доробок польської історичної картографії в сфері
писемності й виданих атласів, ми виразно бачимо, що вона стала,
головним чином, прерогативою істориків. Картографи — окрім значного
розвитку майстерності в історичній картографії й методах картографічної
презентації — не присвячують їй особливої уваги. Адже розробка істо -
ричного атласу вимагає вмілого поєднання географічних, картографічних
та історичних знань. Розвиток історичної картографії, яка має своє
коріння в історичній географії, пов’язаний, перш за все, з еволюцією
картографічної думки і рівнем історичних знань даної епохи, її акту -
альним станом, потребами наукової природи, а також з політичною і
суспільною ситуацією.
При спробі представлення еволюції концепції польських наукових
історичних атласів до уваги беруться всі зусилля польських істориків,
тобто зусилля, які призвели до появи друкованих робіт, і концепційні
зусилля. Дослідження проводилося виключно щодо самобутніх публі -
кацій, які з’явилися ще до кінця XX ст., і були виконані польськими
авторами, незалежно від мови і місця видання. В першу чергу, було
проаналізовано позиції, зібрані в польських бібліотеках, в другу — описи
концепції запланованих атласів, які з різних причин, — найчастіше
фінансових труднощів або істотних суперечок — ніколи не входили у
видавничу фазу або були реалізовані тільки частково. Беручи до уваги
124
специфіку давніх справ — науковим атласом визнається будь-яка сис -
тематизована збірка історичних мап, логічно пов’язаних одна з одною, і
таких, які взаємно тематично доповнюються, складена як цілісний твір,
який демонструє результати досліджень і такий, що є знаряддям до
подальших наукових аналізів. Найважливішою ознакою цієї групи атла -
сів є наукова стислість і картографічна коректність, візуальна приваб -
ливість має в цьому випадку вже другорядне значення.
Вказане зібрання атласів поділено, з огляду на коло змісту, на дві
підгрупи: загальноісторичні атласи і тематичні атласи1. У обох підгрупах
опинилося багато атласів, що виконували одну з двох функцій: дослідну
або політичну. Оскільки дослідна функція була незалежна від всіляких
зовнішніх чинників, то політична функція виявляла виразний зв’язок з
політичною ситуацією Польщі на міжнародній арені.
Підібране і впорядковане згідно вищезгаданих критеріїв зібрання
атласів, які перебувають на різних стадіях реалізації, складає той самий
дослідний матеріал. Його аналіз проведено у три етапи. В першу чергу,
була зроблена спроба з’ясування ґенези твору, надалі — спроба від -
творити увесь процес доопрацювання концепції, наприкінці аналізу
піддається кінцевий ефект — твір, реалізований повністю або фраг -
ментарно. Аналіз більшості атласів закінчувався на першому або дру -
гому етапі, оскільки рідко доходило до третього етапу — реалізації.
Після аналізу структури зібраних робіт, тематичного кола, деталь -
ності і докладності картографічної основи, а також застосованих методів
картографічної презентації, в еволюції концепції наукових історичних
атласів намітилися три виразні етапи. Перший — до 1880 р., тобто
моменту, визнаного офіційним початком польської наукової історичної
картографії, другий — обмежений кінцем Другої світової війни і третій —
обмежений кінцем XX ст.
2. Від видання першого польського історичного атласу до 1880 р.
2.1. Наукові загальноісторичні атласи
Концепції історичних атласів, виданих до 1880 р., демонструють
виразні аналогії до ранніх географічних атласів, які складалися з мап і
широких описів, які були розміщені, найчастіше, в окремих томах.
Аналогічно, мапи і географічно-історичні описи взаємно доповнювали
одне одного в найстаріших історичних атласах. Описи були, як правило,
збагачені різного типу списками, аналізом і критикою джерел, а також
інформацією, яка, з огляду на недосконалість картографічних методів,
не змогла бути представленою на мапі. У самих атласах розміщено
125
хронологічні таблиці, генеалогічні дерева і різноманітні статистичні дані.
Тексти і таблиці з числовими даними часто пояснювали зміст мап і,
ймовірно, з цієї причини, тільки у нечисленних роботах можна знайти
короткі пояснення, найчастіше, поза межами мапи. Брак розширених
легенд, які тлумачать всі позначки, що застосовуються на мапах, не
обмежував можливості їх читання, оскільки більшість вживаних по -
значень була зрозуміла інтуїтивно. Головними елементами історичного
змісту у цей період є схематично позначені політичні кордони, заселення
і ономастика. У найстаріших польських історичних атласах виразно
намітилися дві тематичні групи — загальноісторичні і тематичні атласи.
При цьому згадані вище функції — дослідна і політична — виразно
проникають одна в одну.
Найстарішим відомим польським історичним атласом є Atlas archéo -
logique de la Russie Européenne Яна Потоцького. Публікація, яка скла -
дається з шести аркушів, була видана в Петербурзі у 1805 р. Олек сандр
Брюкнер писав про Яна Потоцького2, що той був «першим поль ським
вченим, який займався стародавньою картографією», однак люди ною,
яка створила польську історичну картографію та історію географії,
визнається Яаков Лєлєвель. Його найважливіші картографічні роботи
відтворюють погляди і географічні знання вчених давніх епох3. Типові
історичні атласи Якова Лєлєлвеля є роботами у повній мірі ори гі -
нальними, які ґрунтуються на наукових дослідженнях. За задумом ав -
тора, вони мали б служити не тільки дослідним цілям, але перш за все
інформувати, виховувати й нагадувати про давню Польщу4. [Мал. 1, 2]
Атласи Якова Лєлєвеля стали також натхненням для інших авторів.
Під впливом його творчості або за його участю виникло багато робіт,
декілька з яких заслуговують на особливу увагу з огляду на внесок у
розвиток концепції історичного атласу. Першою позицією є виданий в
1819 р. атлас Марії Регіни Наленч-Коженьовської, який, через заплутану
видавничу долю, на сьогодні є великою рідкістю, другою є атлас Адольфа
Іполіта Дюфура і Лєонарда Ходзькі, який складається з семи мап із
спільною основою5.
2.2. Наукові тематичні атласи
Кінець двадцятих років XIX ст., це, також, час видання перших істо -
ричних атласів, присвячених обраній тематиці, — воєнній історії.
Найстарішим з цього тематичного кола є атлас авторства Станіслава
Плятера, який представляє воєнну історію Польщі від XVIII до XIX ст.
Автор атласу в передмові подає інформацію, що всі факти, які стосу -
126
ються воєнної ситуації, він отримав з джерел, порівнюючи дані воюючих
сторін, при цьому, політичні кордони він визначив на підставі мирних
договорів і демаркації. Продовженням атласу є чергова робота того ж
автора, яка складається з планів міст, про оборонний характер, а також
схеми битв і облог. У обох роботах чітко видно цілісність картографічних
основ, логічний вибір і систему змісту, свідомий вибір сигнатур, вміле
оперування кольорами і послідовність в системі легенд6. Воєнні дії,
експедиції і перебіг битв стали першою спеціальною тематикою, яка
з’явилася на історичних мапах.
3. Від першого з’їзду істориків до кінця Другої світової війни
3.1. Наукові атласи, які виконують дослідну функцію
Тоді як у другій половині XIX ст. польська картографія весь час
базувалася на роботах Якова Лєлєвеля, в європейській науці з’явився
новий підхід до географічно-історичних питань. У географії статис -
тично-описові методи почали поступатися місцем проблемним і порів -
няльним трактуванням. Регіональне трактування питань з області гео -
127
Рис. 1. Фрагмент карти з «Atlas dziejów Polskich z dwunastu krajobrazów
złożony» Варшава, 1829.
графії населення, заселення і географії ландшафту вимагало, окрім
дослідження сучасних форм — як це робилося до цих пір — також
звернення до їхньої ґенези. Через це став необхідним підхід до аналі -
зованих питань з боку історичних джерел і методів. Це — по-перше. По-
друге — суттєво розширилося коло історичних досліджень. Разом із
розвитком економічної історії та демографії почалося впровадження
кількісних методів у історії. Однак найістотнішими для історичної
картографії стали започаткування німецьких істориків, в результаті яких
розпочато розробку картографічних основ до авторських ідей, так званих
Grundkarten. Вони виконувались на підставі штабних мап з мірилом
1:100 000 і кадастрових мап. З перших було отримано водну мережу,
заселення і ономастику, з других — актуальні межі змін. Підготовлені у
такий спосіб картографічні основи швидко здобули визнання істориків
XIX ст. в Європі7.
Польські вчені також не залишилися байдужими по відношенню до
підготовки основ з великими мірилами. На Першому польському істо -
ричному з’їзді ім. Яна Длугоша у Кракові в 1880 р. Станіслав Смолька
128
Рис. 2. Фрагмент карти з «Histoire de Pologne» Париж, 1844.
оголосив проект розроблення докладної історичної мапи на підставі
досліджень джерел з XV і XVI ст.8 Реконструйовані елементи істо -
ричного змісту — кордони костьольного, політичного, судового поділу,
розміщення королівських і церковних володінь — він пропонував на -
нести на мапу-основу, складену на підставі Карти давньої Польщі з
прилеглими околицями сусідніх країн з мірилом 1:300 000, видану
генералом Войцехом Хржановським у 1859 р. Основи, виконані на
підставі мапи Войцеха Хржановського, мали стати польськими відповід -
никами Grundkarten.
Відразу ж після з’їзду Станіслав Смолька приступив до розробки
мапи Пястовська Польща на десятьох аркушах з мірилом 1:300 000. Хоча
через фінансові обставини він не зміг зреалізувати свого задуму, але той
визнаний за першу, офіційно оголошену в польській історичній карто -
графії, концепцію розробки мап з великим мірилом, яка продовжувала
досягнення європейської картографії. Цей факт, також, став вирішальним
для того, щоб історіографія визнала 1880 р. офіційним початком поль -
ської наукової історичної картографії (що не означає, що більш рання
діяльність була позбавлена наукових підстав).
Сьогодні важко оцінити, якою мірою діяльність Станіслава Смольки
вплинула на концепцію історичного атласу Республіки, який повністю
ґрунтувався на Історичних Джерелах — базовій основі, розробленій
авторами концепції атласу, — Олександром Яблоновським і Адольфом
Павіньским. Згідно з первинною концепцією, атлас мав складатися з
трьох частин: 1) Пястовські землі (Велика Польща, Мала Польща,
Мазовія і Підляшшя), 2) «Руські Землі» (Червона Русь, Поділля і Україна
без Чернігова), 3) Литва. Однак остаточно зреалізованою була тільки
одна частина запланованого атласу. У 1904 р. з’явилися Руські Землі
Республіки авторства Олександра Яблоновського9. [Мал. 3] Не дивлячись
на незакінчення запланованої роботи, вона виявилася переломною в
еволюції концепції історичних атласів з огляду на застосування картогра -
фічної основи з великим мірилом, а також на реконструкцію елементів
історичного змісту, яка наперед представлена вдумливими дослідними
роботами. Його новаторство полягало в першому, в історії польської
історичної картографії, відтворенні на основі з мірилом 1:300 000 —
вказаному Францішком Смолькою — земельної власності, границь,
поділів землі і заселення на переломі XVI і XVII ст.
З досвіду Адольфа Павіньського і Олександра Яблоновського вчені
зробили ще один істотний висновок — вони усвідомили для себе, що
нова концепція атласів з великим мірилом вимагає створення багато -
129
особових колективів, оскільки робота над атласами цього типу пере -
вищує можливості однієї особи. Через це в грудні 1921 р. було створено
комісію для історичного атласу Польщі при ПАН з метою розробки
наукового атласу з великим мірилом. Концепція атласу передбачала,
окрім історичних елементів, також відтворення фізіографічних і антро -
погенних елементів. Роботи над атласом мали проводитися у всіх уні -
верситетських осередках: у Кракові над аркушами малої Польщі і Сілезії,
Варшавою над Мазовією, Куявією, Ленчицьким і Сєрадзким воєвод -
ствами, у Львові над Руськими Землями Корони, а в Познані над великою
Польщею, Королівською Пруссією і, можливо, Княжими землями.
Перше десятиріччя роботи над атласом були періодом дискусії над
концепцією, в якій було взято до уваги три пропозиції: першу — Фран -
цішка Буяка, другу — представлену Владиславом Семковичем і третю —
авторства Станіслава Арнольда10.
130
Рис. 3. Фрагмент карти з «Epoka Przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty.
Dział II-gi. Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej», Краків, 1904.
Францішек Буяк запропонував концепцію комплексного атласу, з ос -
новними мапами з мірилом 1:200 000 і додатковими з мірилом 1:500 000
або 1:600 000. Дискусії були піддані такі часові проміжки: Пястовська
Польща на переломі XIV і XV ст., період урядів Стефана Баторія, 1663–
1673 рр. і перший розділ Польщі. Основними елементами змісту мап
1:200 000 згідно цієї концепції мали бути: політичні, судові, костьольні
та майнові кордони, а також села дрібної шляхти (або густота населення
на селі). На додаткових мапах він пропонував зобразити господарську
діяльність. Владислав Семкович, який був проти застосування виключно
комплексних мап, пропонував їх як доповнюючи з мірилами, меншими
ніж основні мапи — які розвивали тему. Свою концепцію він обґрун -
товував легкістю відстеження змін в історично-географічних процесах.
Комплексні мапи, на його думку, мали б представляти майнові взаємини
і суміжні питання. Його концепція була започаткуванням робіт над атла -
сом від XVIII ст. з огляду на велику кількість джерельних матеріалів і на
мету поступово дійти — застосувавши метод ретрогресії — до часів,
131
Рис. 4. Фрагмент карти з «Mapy Wielkiego Księstwa Litewskiego w połowie
XVI wieku», Краків, 1928.
бідніших на джерела. У свою чергу, на думку концепції Станіслава
Арнольда, основою мають стати мапи окремого проміжку часу. Тема тичні
мапи, з малими мірилами, мали б, натомість, виконувати допов нюючу
функцію. Роботи над атласом він пропонував розпочати з огляду XVI ст.
Жодну з цих концепцій не було прийнято до реалізації. Комісія для
історичного атласу Польщі виробила компромісний варіант, прийнявши
для підготовчих робіт ретроспективний метод, а для виконання атласу —
прогресивний. В якості першої мала бути розроблена оглядова мапа
Польщі на проміжок часу XVIII ст., потім XVI ст. і, наприкінці, 1772–
1815 рр. До початку Другої світової війни комісія видала дві позиції —
Мапу Великого князівства Литовського у половині XVI ст. з серії
оглядових мап [Мал. 4] і Мапу краківського воєводства у часи Чоти -
рирічного сейму з серії детальних мап [Мал. 5]. Обидві мапи стали
черговою віхою в еволюції польських історичних атласів завдяки в т.ч.
розширенню змісту про такі елементи як: кордони лісів, елементи кому -
нікацій, характеристики й функції, а також характер поселень, установ,
публічних, костьольних, культурних і господарських підприємств.
132
Рис. 5. Фрагмент карти з «Mapy Województwa Krakowskiego z doby Sejmu
Czteroletniego (1788–1792)», Краків, 1930.
3.2. Наукові атласи, які виконують політичну функцію
У вказаний період історичній картографії багато разів надавалася полі -
тична функція. Перший раз, коли з’явилося бачення польської дер жави,
яка відроджувалася, і всі зусилля були зосереджені на розробці питань, що
мають вплив на остаточний результат версальської кон ференції, вдруге —
у тридцятих роках XX ст. у боротьбі за тотожність Сілезії.
Найважливішу в представленій категорії позицію займає Польський
конгресовий атлас (1921) авторства Євгена Ромера, в якому були пред -
ставлені територіальні, суспільно-господарські і географічні питання Поль -
щі. Концепція атласу тотожна з раніше виданим тим же автором Гео -
графічно-статистичним атласом Польщі (1916). Атлас складається з мап
з малими мірилами, головним чином картограм і картодіаграм, які пред -
ставляють Польщу від першого розподілу до встановлення миру в Ризі.
Подібну роль відігравали публікації про регіональні межі. У трид -
цятих роках XX ст. в Сілезькому інституті в Катовицях розпочато роз -
робку Історичного атласу Сілезії під редакцією Владислава Семковича
і Карла Бучка. Атлас мав стати відповіддю на схожу публікацію, яка
готувалася Сілезькою історичною комісією, що діяла у Вроцлаві11.
Потрібно згадати, що Болеслав Ольшевич, пишучи про потреби Сілезії
в 1936 р., з цих самих політичних міркувань, також, представив концеп -
цію атласу, що зображає минуле і сьогодення Сілезького воєводства.
Концепції атласів, виконуючих політичну функцію, були подібними
одне до одного, незалежно від представленої території; оперували
малими мірилами і характеризувалися великою суспільно-господарською
змістовністю12.
3.3. Наукові тематичні атласи
У період між війнами видано кільканадцять атласів, на яких були
представлені воєнні дії. Однак то були не самобутні атласи, а всього лише
в атласи якості додатків, і через це не були прийняті до уваги.
4. Період після Другої світової війни
4.1. Наукові Атласи, які виконують дослідну функцію
Ситуація з польською наукою після закінчення Другої світової війни
була катастрофічною. Було знищено багато картографічних джерел,
згоріли або були втрачені Польщею зібрання з публічних і приватних
бібліотек. Виявилася знищеною майже вся архівна основа для детальних
мап XVIII ст. Під час варшавського повстання згорів ескіз мапи Плоць -
кого воєводства часів чотирирічного сейму для підготовленого перед
війною Атласу республіки. Не дивлячись на все це, у 1948 р. розпочала
133
свою діяльність відновлена комісія для історичного атласу Польщі. Після
аналізу воєнних втрат і задоволення основних технічних потреб комісія
приступила до перегляду існуючих редакційних принципів на предмет
їхньої сумісності з повоєнним підходом до питань сфери історичної
географії, спрямовуючим увагу на економічну і суспільну проблематику.
У 1951 р. прийнято нові принципи, які впроваджували великі зміни
в довоєнній концепції. З огляду на технічні труднощі, що виникали з
мірилом 1:200 000, за основний в атласі було прийнято 1:500 000. Для
розробки основи вирішено скористатися мапою 1:500 000, виданою
Військовим географічним інститутом в 1946 і 1947 рр., яка охоплювала
повоєнний простір Польщі. Непокриті території мали бути доповнені
німецькими і радянськими мапами. Окреслено також три нові часові
проміжки — кінець XVII ст., другу половину XVI, початок або половину
XIII ст., а також прийнято рішення про відмову від проблемних мап13.
Однак, вже восени 1952 р., цю концепцію атласу було скориговано
шляхом додавання в т.ч. проблемних мап (головним чином, картограм),
з рекомендацією одночасного виконання дослідження на прикладі мапи
Плоцького воєводства у другій половині XVI ст. Після виконання необ -
хідних проб в мірилах 1:500 000 і 1:300 000 остаточно прийнято за
базове: мірило 1:200 000 для головної загальноісторичної мапи і 1:500
000 для картограм. В якості джерельного матеріалу для розробки основ
було використано довоєнні мапи Військового географічного інституту з
мірилом 1: 100 000. При цьому, основну мапу разом з картограмами було
видано у 1958 р., проте з огляду на занадто високі витрати — робота не
стала зразком для атласу. Фінансові питання, а також формальні зміни
(у 1953 р. роботи над атласом взяв на себе підрозділ історичного атласу
Польщі Інституту історії ПАН14) стали причиною того, що було при пи -
нено роботи над мапами з мірилом 1:200 000 і фахівці повернулися до
концепції від початку 1951 р., яка спирається виключно на мапи з міри -
лом 1:500 000. Згідно з вказаною концепцією опрацьовано, а потім ви -
дано в 1961 р. Королівську Пруссію в другій половині XVI ст. [Рис. 6 a–d]
Досвід, набутий творцями атласу при виконанні дослідження і мапи
Королівської Пруссії, мав призвести до повною мірою сформованої
концепції атласу, але 1964 р. став черговим переломним моментом для
концепції наукового історичного атласу Польщі. З її зміненої формі
вилучено проблемні мапи (картограми), з пропозицією створення із них
нової серії. Також було звужено територіальні межі атласу шляхом
вилучення з роботи руських земель, а також Королівської Пруссії, як вже
раніше виданої. Для західних і північних земель — з огляду на іншу
134
джерельну основу — створено цілком нову серію, у рамках якої з’яви -
лися два томи атласу Сілезія наприкінці XVIII ст.15.
135
Рис. 6 а
Рис. 6 b
136
Рис. 6 a–d. Фрагмент карти з «Prusy Królewskie w drugiej połowie XVI wieku»,
Варшава, 1961; a — розподіл ремісничого населення, b — розподіл міського
та сільського населення , c — державна власність та соціальна структура дво-
рянства, d — соціальна структура сільського населення.
Рис. 6 c
Межі детальних мап для XVI ст. обрізано виключно по польським
землям корони. Заплановано видання восьми аркушів разом із широкими
коментарями. Задано три мірила: 1:250 000 для основних загальноісто -
ричних мап, 1:500 000 для проблемних мап, які представляють заселення,
формування території, залісення, дороги, парафіяльну мережу, адмініст -
ративний, державний і костьольний поділ, при цьому мірило 1:10 000
зарезервовано для планів міст. В якості доповнення до мап виступають
широкі коментарі, які містять огляд джерельної основи, методів роз -
робки, найважливіші історичні питання, а також індекси місцевості та
фізіографічні назви. Згідно із зазначеними принципами вже видано п’ять
томів16.
Досвід роботи над науковим історичним Атласом Польщі, над яким
працював великий колектив із широкими консультаціями з різними
колами істориків призвів до того, що наступні концепції атласів, які
охоплюють цілу країну або обраний регіон, створювалися у певним
колом авторів, які намагалися прилаштувати концепцію атласу до
фінансових, часових можливостей і, — перш за все — до доступності
джерельних матеріалів. У сімдесятих роках XX ст. була розроблена
концепція Атласу історії Польщі — третього з серії великих польських
картографічних збірок в межах Атласу світу топографічної служби
війська Польського (1962–1968) і Національного атласу Польщі (1973–
1978)17. Згідно концепції автора — Юліана Янчака — атлас має пред -
ставляти в хронологічному порядку політичні, адміністративні, військові,
демографічні, поселенські, релігійні, національні, суспільні, госпо -
дарські, освітні й культурні питання. Концепція атласу передбачала
представлення у безперервний спосіб таких історичних питань як,
наприклад, політичні, адміністративні зміни або тільки в часових роз -
різах, таких як, наприклад, густота населення або землеробство, проте,
враховувала також характерні проблеми тільки для даних історичних
епох, наприклад, розкріпачення селян. Мапи були заплановані до вико -
нання у двох мірилах: 1:4 000 000 — політичні питання і 1:2 000 000 —
адміністративно-поселенські питання, з мірилом 1:250 000, які деталі -
зують зміст основної мапи. Під час розробки атласу застосовано ретро -
гресивний метод, розпочинаючи від періоду між війнами, наступним мав
бути період анексій, у подальшій черзі — нова історія, середньовіччя, а
наприкінці задумано опрацювати період Другої світової війни і ПНР.
Однак роботи над цим атласом були, несподівано, перервані у зв’язку з
ліквідацією цілої майстерні Історичного польського атласу IІ ПАН у
Вроцлаві.
137
4.2. Наукові тематичні атласи
Поширення після Другої світової війни історично-соціологічних
досліджень над спільнотами віруючих мало великий вплив на започат -
кування великого міжнародного проекту з розробки атласу історії хрис -
тиянства. Перші польські плани представлення на мапах цієї тематики
з’явилися в п’ятдесятих роках XX ст. у Люблінському католицькому
університеті. Широко задумана програма дослідних робіт і величезна
кількість розроблених мап внесли низку змін у розвиток концепції
історичних атласів. Докладний проект атласу історії християнства в
Польщі охоплював близько трьохсот сорока мап і діаграм, складався з
тринадцяти тематичних груп; при цьому були враховані географічні,
історично-релігійні, демографічні питання, питання віросповідання і
проблематика змін границь костьольної адміністрації. Була передбачена
розробка мапи Польщі з мірилами 1:8 000 000, 1:6 000 000 і 1:4 000 00018.
Попередня концепція іншої позиції — Атласу суспільно-релігійних
стосунків в центрально-східній Європі в XVIII ст., запропонована
Станіславом Літаком, посилалася на сучасні трактування історичних
атласів, в яких мапи були доповнені численними діаграмами, статис -
тичними співставленнями і фотографіями. Доповнення у всій сукупності
мали широкий коментар і детальний індекс.
Наступні тематичні атласи, розроблені і видані у зазначений період,
були продовженням раніше розпочатої серії воєнних атласів. Цілком
зрозумілим є факт, що, найчастіше, піднімають тематику Другої світової
війни. В принципі, концепція воєнних атласів, у порівнянні з попереднім
періодом, не змінилася, еволюції підлягав, перш за все, зміст мап —
з’явилися нові елементи, які призвели до значного розвитку картогра -
фічних знаків. Вони використовуються, перш за все, як розвиваючі мапи
малих мірил. У легендах представлене предметно-хронологічне упоряд -
ко вування фактів, яке виразно полегшує читання мапи.
5. Закінчення
На остаточну форму концепції кожної з груп наукових історичних
атласів мало вплив багато чинників. Їхній розвиток був нерозривно
пов’язаний з прогресом в галузі методів картографічної презентації і
досягненнями в сфері історії. У випадку польської історичної картографії
концепції атласів еволюціонували, також, внаслідок політичних змін.
Найстаріші атласи з малим мірилом були індивідуальними розробками,
натомість багатотомні, середньомасштабні створювалися міждисцип -
лінарними колективами.
138
У початковий період розвитку історичного атласу існували три форми
описів, які супроводжували мапи. Перша полягала в розміщенні тексту
в окремому томі, друга була у вигляді досить стислої інформації, роз -
міщеної тільки при мапах, третю представляли відокремлені тексти
усередині атласу. У наукових атласах XX ст. опис прийняв цілком новий
вигляд — змінився його зміст, він припинив конкурувати зі змістом мап,
а став, головним чином, їхньою документацією. Набагато менші зміни
відбулися в описах, які супроводжували шкільні і популярні атласи.
В основному, на даний час існує декілька їх форм — вступні тексти,
скорочені тексти, розміщені при мапі і тексти, що тлумачать її зміст або
розміщені після мапової частині атласу.
Еволюція концепції загальноісторичного атласу, виконуючого до -
слідну функцію, рухалася від концепції, яка ґрунтувалася на мапах
обмеженого проміжку часу з малим мірилом, що зображають виключно
просторові відносини, які панували в минулі епохи (до 1880 р.), до
концепції атласу обмеженого проміжку часу, який ґрунтувався на мапах
із середнім мірилом, які містили виключно дійсну й реальну інформацію
(XIX–XX ст.). Наступним кроком в процесі змін стала концепція атласу
розвитку на протязі часу, яка з’явилася у період між війнами, —
ґрунтувалася на мапах обмеженого проміжку часу із середнім мірилом.
Подальші еволюційні ланки було пройдено у часи ПНР — перша є
продовженням атласу розвитку подій, який ґрунтувався на мапах обме -
женого проміжку часу середнього мірила, а друга — створена концеп -
ціями атласів, які ґрунтувалися на загальноісторичних і проблемних
мапах малого мірила з різним ступенем значимості, що мають обме -
жений проміжок часу або зображують розвиток на протязі розширеного
часу, і які є зображенням даних, містяться у джерелах, при цьому без
уникнення інтерпретації й переробки таких даних. Ці концепції містили
в собі також частку, що стосується різних аспектів географічного сере -
довища простору, який представлено.
Еволюція наукового тематичного атласу у світлі зібраного матеріалу
здається менш залежною від суто редакційних змін принципів змісту і
можливості отримання щораз більшої детальності географічно-істо -
ричного змісту, оскільки в цьому випадку вже саме присвячення атласу
обраній тематиці визначає ступінь такої деталізації та коло змісту.
Оцінюючи напрямки розвитку концепції наукових історичних атласів
не можна виходити виключно із співставлення вже надрукованих атласів.
Це підтверджує аналіз самих мап, виконаних за період кількох десятків
років до найважливішої публікації, — історичного «Атласу Польщі», яка
139
могла б навести на думку про недостатню обізнаність авторами карто -
графічних принципів з розробки атласів. Однак дослідження скоєних
ними помилок дозволяє зрозуміти істотні відхилення від загально -
встановлених принципів: непослідовні ряди мірил, позмінне впровад -
ження мап з обмеженими проміжками часу або мап на розширений
проміжок часу, включення до обраних комплексів проблемних мап або
припинення їхньої розробки, зміни в межах охоплення атласу. Рівень
розвитку історичних наук, з якими нерозривно пов’язана ґенеза, кон -
цепція й остаточний вигляд атласів, став підставою аналізу, однак повна
картина розвитку атласних концепцій вимальовується після прийняття
до уваги подій з історії Польщі, зокрема таких, як специфіка анексій і
Великої Еміграції, боротьба за незалежність, а також зміни в організації
науки, зокрема після Другої світової війни.
У світлі зібраного матеріалу добре видно, що єдині концепції нау -
кових атласів, що виконували дослідну функцію і які були доведені до
кінця, походять до найбільш раннього періоду. То були індивідуальні
роботи з малим мірилом. На жаль, пізніші концепції, здебільшого,
залишилися в планах або їхня реалізація тривала кілька десятків років.
Атласи великих і середніх мірил, розроблені в індивідуальному порядку,
залишилися тільки виключно на етапі концепції — через величезний
об’єм запланованої роботи і час, потрібний на її реалізацію. Робота над
ними просто переростала можливості однієї людини. Атласи, яки роз -
роблялися в колективах, також характеризувалися тривалим часом роз -
робки або — що мало місце найчастіше — перманентними змінами
концепції. Це відбувалося як через брак значущої одностайності, частих
персональних змін на посаді головного наукового редактора, так і через
недостатність ресурсів, спрямованих на розробку.
1 Див.: B. Konopska. Polskie atlasy historyczne — koncepcje i realizacje,
Warszawa 1994.
2 A. Brückner. Jana Potockiego prace i zasługi naukowe, Warszawa 1911, s. 46–47.
3 Atlas do J. Lelewela Badań Starożytności we względzie geografii (z 19 tablic
złożony), w Wilnie i Warszawie 1818; Atlas do Historyi i Geografii Starożytnéy podług
planu Joachima Lelewela Członka wielu Towarzystw uczonych polecony do użycia
Szkołom i Instytutom nauko: przez Kommisyę rządową Oświeceina [!] Publicz.,
Warszawa 1828; Géographie du moyen age, étudiée par Joachim Lelewel…, Bruxelles
1849.
140
4 J. Lelewel. Dzieje starożytne. Od początku wieków starożytnych do początku
wieku szóstego ery chrześcijańskiej, Wilno 1819; tenże, Atlas do Dziejów Polskich z
dwunastu krajobrazów złożony Joachim Lelewel skreślił…, Warszawa 1829; tenże,
Histoire de Pologne par Joachim Lelewel…, Paris 1844.
5 M.R. Nałęcz-Korzeniowska. Atlas historyczny, genealogiczny, chronologiczny
Polski przez…, Wilno 1832; A.H. Dufour, L. Chodźko. Atlas historique, politique et
statistique de la Pologne ancienne et moderne, indiquant ses divers démembremens et
partages. Dédié à Joachim Lelewel par…, Paris 1831.
6 S. Plater. Atlas historique de la Pologne accompagneé d’un tableau comparative
des expeditions militares dans ce pays petendant le XVII-me, XVIII-me et XIX-me
siècle par le comte…, Posen 1827; той самий, Plans des sieges et batailles qiu ont en
lieu en Pologne, petendant le XVII-eme et XVIII-eme siècle…, Posen 1828.
7 F. Bujak. W sprawie kartografii historycznej, w: «Studia geograficzno-histo -
ryczne», Kraków 1925, s. 483.
8 S. Smolka. O przygotowawczych pracach w geografii historycznej Polski, w:
Pamiętnik pierwszego zjazdu historycznego polskiego im. Jana Długosza odbytego w
Krakowie w czterechsetną rocznicę śmierci, Kraków 1881, s. 133–142.
9 A. Jabłonowski. Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej wydany zasiłkiem
Akademii Umiejętności w Krakowie. Epoka przełomu z wieku XVI na XVII-ty. Dział
II-gi, Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej, 1904.
10 F. Bujak. W sprawie kartografii historycznej, «Kwartalnik Historyczny», R. 20,
1906, s. 483–491; W. Semkowicz. Atlas Historyczny Polski (projekt wydawnictwa), w:
«Prace Komisji dla Atlasu Historycznego Polski», z. 1, s. 1–16; S. Arnold. W sprawie
Atlasu Historycznego Polski, tamże, s. 27–34.
11 Co zrobił i jakie ma plany Instytut Śląski w Katowicach, «Polska Zachodnia»,
R. 12, 1937, nr 118, s. 4.
12 B. Olszewicz. Stan i potrzeby nauki polskiej o Śląsku w zakresie kartografii, w:
Potrzeby nauki polskiej o Śląsku, red. R. Lutman, Katowice 1936, s. 91–125.
13 S. Herbst. Przeglądowy atlas wczesnodziejowy ziem polskich. Projekt wydaw -
nictwa, «Kwartalnik Historyczny», R. 58, 1950–1951, nr 1–2, s. 124.
14 В результаті цієї зміни запропоновано нову організацію роботи і, незалежно
від поточного дослідження над мапою Плоцького воєводства, виконано вери -
фікацію концепції атласу — прийнятих часових розрізів і територіального обсягу.
Прийнято рішення про одночасну роботу над чотирма проміжками: друга поло -
вина XIII ст., XVI ст., кінець XVIII ст., XIX/XX ст. Однак на практиці всі зусилля
спрямовані на проміжок XVI ст. і кінець XVIII ст.
15 Atlas Historyczny Polski. Śląsk w końcu XVIII wieku, T. 1, red. J. Janczak,
T. Ładogórski, Wrocław 1976, T. 2, red. J. Janczak, Wrocław 1984.
16 T. 1. Województwo krakowskie w drugiej połowie XVI wieku (2008); T. 2.
Województwo sandomierskie w drugiej połowie XVI wieku (1993); T. 3. Wojewód -
ztwo lubelskie w drugiej połowie XVI wieku (1966); T. 4. Wielkopolska (niewydany);
T. 5. Województwa łęczyckie i sieradzkie w drugiej połowie XVI wieku (1998);
141
T. 6. Kujawy (не виданий); T. 7. Mazowsze w drugiej połowie XVI wieku (1973),
T. 8. Podlasie (не виданий).
17 J. Janczak. Atlas dziejów Polski, «Materiały Ogólnopolskich Konferencji
Kartograficznych», T. 8, Wrocław 1981, s. 54–62.
18 Результатом робіт на той час є 312-сторінковий Атлас латинського костелу
в Річ Посполиті в XVIII ст. Станіслава Літака, Люблін 2006.
142
|