До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації
Основная проблема, возникающая в процессе преподавания исторической фонетики французского языка, заключается в ограниченом количестве аутентичных текстов датируемых V-XI вв. Применение сравнительно-исторического и сопоставительного методов исследования лексикализации немецких заимствований во фран...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Series: | Культура народов Причерноморья |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54448 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації / Д.М. Храбскова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 107. — С. 38-44. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54448 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-544482025-02-09T15:43:35Z До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації Храбскова, Д.М. Проблемы современного языкознания Основная проблема, возникающая в процессе преподавания исторической фонетики французского языка, заключается в ограниченом количестве аутентичных текстов датируемых V-XI вв. Применение сравнительно-исторического и сопоставительного методов исследования лексикализации немецких заимствований во французском языке позволяет расширить источники практического обучения фонетическим процессам во французском языке указаного периода. Основна проблема, що постає у процесі викладання історичної фонетики французької мови, полягає в обмеженій кількості аутентичних текстів, які датуються V-XI ст. Застосування порівняльно-історичного та зіставного методів дослідження лексикалізації німецьких запозичень у французькій мові дозволяє розширити джерела практичного навчання фонетичних процесів у французькій мові вказаного періоду. The basic problem arising during teaching of historical phonetics of the French language, consists in quantity of authentic texts dated V-XI centuries. Application of comparative-historical and comparative methods of research lexicalisation German loans in the French language allows to expand sources of practical training to phonetic processes in the French language. 2007 Article До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації / Д.М. Храбскова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 107. — С. 38-44. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54448 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы современного языкознания Проблемы современного языкознания |
| spellingShingle |
Проблемы современного языкознания Проблемы современного языкознания Храбскова, Д.М. До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації Культура народов Причерноморья |
| description |
Основная проблема, возникающая в процессе преподавания исторической
фонетики французского языка, заключается в ограниченом количестве аутентичных текстов датируемых V-XI вв. Применение сравнительно-исторического
и сопоставительного методов исследования лексикализации немецких заимствований во французском языке позволяет расширить источники практического обучения фонетическим процессам во французском языке указаного периода. |
| format |
Article |
| author |
Храбскова, Д.М. |
| author_facet |
Храбскова, Д.М. |
| author_sort |
Храбскова, Д.М. |
| title |
До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації |
| title_short |
До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації |
| title_full |
До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації |
| title_fullStr |
До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації |
| title_full_unstemmed |
До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації |
| title_sort |
до питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Проблемы современного языкознания |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54448 |
| citation_txt |
До питання про матеріали навчання історичної фонетики французької мови: німецькі запозичення повної лексикалізації / Д.М. Храбскова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 107. — С. 38-44. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT hrabskovadm dopitannâpromateríalinavčannâístoričnoífonetikifrancuzʹkoímovinímecʹkízapozičennâpovnoíleksikalízacíí |
| first_indexed |
2025-11-27T13:45:14Z |
| last_indexed |
2025-11-27T13:45:14Z |
| _version_ |
1849951384381685760 |
| fulltext |
Шиманович Г.М.
МЕТАФОРА ЯК КОГНІТИВНИЙ МЕХАНІЗМ НОМІНАЦІЇ ТА ЇЇ РОЛЬ У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
38
спективою подальших досліджень уважаємо дослідження універсального та національно-специфічного ха-
рактеру метафор, їхнього сприймання у процесі мовлення, онтогенези тощо.
Джерела та література
1. Антонюк М.О. Метафора та її роль в мовній картині світу// Мовні і концептуальні картини світу: Збір-
ник наукових праць. – К., 2002. – № 7. – С. 15–19.
2. Жаботинская С.А. Концептуальная модель частеречных систем. – Черкассы, 1998. – С. 54–55.
3. Краткий словарь когнитивных терминов / Сост. Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац; под
общ. ред. Е.С. Кубряковой. – М., 1996. – 245 с.
4. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Язык и моделирование социального взаи-
модействия // Под ред. В.М. Сергеева, П.Б. Паршина. – М., 1987. – С. 126–172.
5. Мазепова О.В. Метафора як засіб створення мовної картини світу // Мовні і концептуальні картини сві-
ту: Збірник наукових праць. – К., 2004. – Книга 2, № 12. – С.21–27.
6. Метафора в языке и тексте. Отв.редактор В.Н. Телия. – М., 1984.
7. Рубцов И.В. Модификация концептов в современном студенческом сленге США в процессе метафори-
зации // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Харків: Константа, 2003.
–№ 586. – С. 145-148.
8. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К., 1999. – 148 с.
9. Телия В.Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира // Роль человеческого фактора
в языке. Язык и картина мира. – М., 1988. – С. 173–204.
10. Телия В.Н. Метафоризация как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция //
Метафора в языке и тексте., 1988. – С. 26–52.
11. Толстова О.Л. Проблема механізмів розуміння метафори у прагматичній та когнітивній теоріях // Мовні
і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – К., 2004. – Книга 2, № 12. – С. 315–319.
12. Худолій А.О. Динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця ХХ – початку
ХХІ століття: Автореф. дис.канд.філол.наук: 10.02.04. – К., 2004. – 20 с.
13. Ченки А. Семантика в когнитивной лингвистике // Фундаментальные направления современной амери-
канской лингвистики. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – С. 340-369.
14. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things. What categories reveal about mind. – Chicago; L.: University
of Chicago Press, 1987. – 614 p.
15. Ayto J. Oxford Dictionary of Modern Slang. – New York, 1996.
16. Wehmeier S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English (the 6th edition). – Oxford University
Press, 2000.
Храбскова Д.М.
ДО ПИТАННЯ ПРО МАТЕРІАЛИ НАВЧАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ФОНЕТИКИ
ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ: НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ПОВНОЇ ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЇ
Історичний розвиток будь-якої природної мови складає наслідок безпосереднього контакту з порубіж-
ними в часовому та географічному просторі комунікативними кодами (мовами, діалектами, соціолектами
тощо). При контактуванні двох чи декількох комунікативних систем неминучим є процес перенесення фак-
тів однієї системи в іншу, тобто запозичення. Безпосередньо запозиченими можуть бути морфологічні, лек-
сичні та синтаксичні одиниці. Фонетичні елементи здатні інтегрувати окремо лише в екзоглосній мовній
ситуації, котра має охоплювати всю територію розповсюдження мови-реципієнта. Французька мова, що за
соціолінгвістичною класифікацією є національною мовою, в першу чергу розглядається як комунікативний
код французів-монолінгвів. Зі вказаної точки зору безпосереднє інтегрування фонетичних елементів будь-
якої мови до фонологічної системи французької мови вважається неможливим. Водночас при фонетичному
засвоєнні морфологічних та лексичних запозичень поряд з інтерференцією-трансферацією спостерігається
процес власне фонетичної інтерференції, в одному з двох різноспрямованих проявів – запозиченні або кон-
вергенції. Останній зумовлюється низкою фонетичних змін.
З об’єктивних причин (наявності лексичного значення) лексичні одиниці запозичуються значно часті-
ше, ніж системні елементи інших рівнів мови. Саме тому актуальним стає навчання историчних процесів
на фонетичному рівні мови шляхом аналізу інтеграції лексичних запозичень (під лексичними запозичення-
ми розуміються будь-які лексичні одиниці, що надійшли до мови-реципієнта з інших мов, включаючи суб-
стратні та суперстратні явища). Вказана інтеграція, котру відносно до лексичних одиниць можна назвати
лексикалізацією, поділяється на повну, неповну та початкову [5, 123]. Повна лексикалізація передбачає ор-
фографічне та орфоепічне нормування запозичення відповідно до вимог системи мови-реципієнта, а також
вільне вимовляння носіями-монолінгвами. Відсутність другого фактору вказує на неповну лексикалізацію, а
отже, потребує звернення мовців до орфоепічних словників. На початковій стадії лексикалізації запозичен-
ня зберігає орфографію та фонетику мови-джерела, не є складовою системи мови-реципієнта та може бути
взагалі відторгненим. Здебільшого про повну лексикалізацію йдеться у випадках субстратних та суперстра-
тних запозичень.
Проблемы современного языкознания
39
За даними студій Г.Вальтер [6], з 60.000 лексем загальновживаного вокабуляру французької мови 8.600
є запозиченнями, з 35.000 повсякденних лексичних одиниць – 4.200 іншомовного походження, що складає
14% і 12% відповідно. З 4.200 запозичень – 13% (546) франкського походження, 8% (336) нововерхньоніме-
цького походження.
Під час дослідження було вивчено 13.860 фонетичних реалізацій, що відображають вимову
запозичуваних із німецької мови лексичних одиниць на трьох етапах інтеграційного процесу (на момент
запозичення в мові-джерелі; на момент запозичення в мові-реципієнті, на сучасному етапі в мові-
реципієнті). Контрастивний аналіз проводився на матеріалі фонетичних одиниць, що складають лексеми на
момент запозичення в німецькій та у французькій мовах (на одному з етапів їх історичного існування). В
процесі проведеного аналізу окреслювалося коло фонетичних змін, припустимих при контактуванні
французької та німецької мов. Порівняльно-історичний аналіз двох форм французької мови (на момент
запозичення та на сучасному етапі) дозволив висвітлити динаміку процесу регулярних фонетичних змін, що
сприяли становленню фонетичної системи сучасної французької мови.
Досліджувані лексеми є запозиченнями з давньофранкського діалекту, давньо-,
середньоверхньонімецької мови, що зазнали повної лексикалізації у французькій мові.
Запозичення повної лексикалізації, що наведені в таблиці додатку представлені 200 одиницями (3.130
фонетичних реалізацій), з яких 15 – загальногерманського (236), 170 – давньофранкського (2.630), 15 –
давньо- та середньоверхньонімецького (264) походження.
Кількісна перевага запозичень із давньофранкського діалекту пояснюється тим, що у наведеному
дослідженні запозичення з давньофранкського діалекту не диференціюються на прямі та опосередковані,
які надійшли через давньоверхньонімецьку. (В період з VIII по XI ст., давньоверхньонімецький період,
закладаються основи сучасної німецької мови, прамовою якої є давньогерманська мова, а однією зі
складових частин давньофранкський діалект. Саме тому, навіть при етимологічному аналізі, досить важко
диференціювати походження запозичень до старофранцузької мови з мов-джерел середньорейнського
регіону).
За даними проведеного аналізу повна інтеграція лексичних одиниць німецької мови до системи
французької мови відбувається при дії таких фонетичних законів:
– в системі голосних:
– монофтонгізація дифтонгів, що ґрунтується на асимілятивних процесах:
[ ai ] > [ ε ]: haigiro франк. > hairon ст.франц. > [ ’εgrεt ] н.франц.;
[ au ] > [ ]: raubon франк. > rober ст.франц. > [ der be ] н.франц.;
[ ao ] > [ e ] > [ ø ]: blao франк. > blef ст.франц. > [ blø ] н.франц.;
[ eu ] > [ je ] > [ jø ]: speut франк. > inspieth ст.франц. > [ epjø ] н.франц.;
[ eo ] > [ ε ]: greot франк. > grez ст.франц. > [ grε ] н.франц.;
[ ui ] > [ u ]: wer-wuif франк. > garulf ст.франц. > [ garu ] н.франц.;
– назалізація та якісна редукція голосних в кінцевій позиції перед -n ( -m ) або в сполученнях голосний
+ n ( m ) + приголосний:
[ an ] / [ am ] > [ ]: wampa двн. > hampe ст.франц. > [ ’ p ] н.франц.;
[ in ] > [ ]: dintjan франк. > dancier ст.франц. > [ d se ] н.франц.;
[ um ] > [ ] перед зімкненим губним приголосним: tûmon франк. > tumer ст.франц. > [ t be ] н.франц.;
– назалізація [ o ] в кінцевій позиції: wazo франк. > gason ст.франц. > [ gaz ] н.франц.;
Кінцеве сполучення -on у давньогерманських мовах складає морфему, тому в процесі запозичення
переходить у відповідну морфему -er: lekkon франк. > lechier ст.франц. > [ le∫e ] н.франц.
– редукція кінцевого [ a ]:
[ a ] > [ e ] > нуль реалізації: marka франк. > marche ст.франц. > [ mar∫ ] н.франц;
– метафонія:
[ a: ] > [ ai ] > [ ε ]: skarwahta франк. > escalguaite ст.франц. > [ e∫ogεt ] н.франц;
[ o ] > [ u ]: brojan франк. > bruir ст.франц. > [ brui:r ] н.франц;
– дистантна асиміляція в слабкій позиції:
[ u ] > [ ]: urgôli франк. > orgolz ст.франц. > [ rgœj ] н.франц.;
[ ĭ ] > [ e ]: sĭnĭskalk франк. > seneschal ст.франц. > [ sene∫al ] н.франц.;
– акомодація:
[ al ] перед приголосним > [ o ]: faldistôl франк. > faudestoel ст.франц. > [ fotœj ] н.франц., через дифтонг
[ au ];
– протеза:
[ a ] перед [ d ]: dubban франк. > adober ст.франц. > [ adube ] н.франц.;
[ e ] перед сполученням s + приголосний: stalo франк. > estalon ст.франц. > [ etal ] н.франц.;
[ e ] / [ es ] перед сполученнями [ bl ], [ kr ], [ fr ]: krebitja франк. > crevice ст.франц. > [ ekr vis ]
н.франц.;
– в системі приголосних:
– діереза передньоязикових круглощілинних однофокусних в сполученнях з приголосними:
[ sm ] > [ m ]: smalt франк. > smalt ст.франц. > [ emaj ] н.франц.;
[ sp ] > [ p ]: spehôn франк. > espier ст.франц. > [ epje ] н.франц.;
[ st ] > [ t ]: brustjan д.герм. > brost ст.франц. > [ brute ] н.франц.;
Виключення складають форми, в яких у старофранцузький період не відбулося протези: sturio франк. >
sturgeon ст.франц. > [ εstyr ] н.франц.;
Храбскова Д.М.
ДО ПИТАННЯ ПРО МАТЕРІАЛИ НАВЧАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ФОНЕТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ:
НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ПОВНОЇ ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЇ
40
[ sk ] > [ k ] у формах, що походять від окситонів: skot франк. > escot ст.франц. > [ eko ] н.франц.; skūm
франк. > scuma ст.франц. > [ ekym ] н.франц.;
[ sv ] > [ v ]: haswa франк. > have ст.франц. > [ ’a:v ] н.франц.;
[ zd ] > [ d ]: weizda франк. > wesde ст.франц. > [ gεd ] н.франц.;
– регресивна асиміляція:
[ hr ] > [ fr ]: hrök франк. > fros ст.франц. > [ frø ] н.франц.;
[ kr ] > [ gr ]: krappa франк. > grape ст.франц. > [ grap ] н.франц., за відсутності протези;
– лениція:
[ t ] > [ d ]: witan франк. > guier ст.франц. > [ gide ] н.франц.;
[ p ] > [ b ] / ([ v ]): skapin франк. > scabinos ст.франц. > [ e∫ v ] н.франц.;
[ s ] > [ z ]: krûsil франк. > grozelle ст.франц. > [ grozεj ] н.франц.;
– палаталізація:
[ nj ] перед [ e ] > [ ]: waidanjan франк. > guaignier ст.франц. > [ ga e ] н.франц.;
– депалаталізація:
[ tj ] > [ ] > [ s ]: dintjan франк. > dancier ст.франц. > [ d se ] н.франц.;
[ kj ] > [ ] > [ s ]: skakkja франк. > eshace ст.франц. > [ e∫αs ] н.франц.;
– якісна редукція:
[ v ] > [ g ] на початку слова: walu франк. > waule ст.франц. > [ go:l ] н.франц.;
[ f ] > [ v ]: landgraf двн. > landgrave ст.франц. > [ l grav ] н.франц.;
[ k ] > [ ∫ ] в середині або в кінці слова: marka франк. > marche ст.франц. > [ mar∫ ] н.франц.;
[ h ] перед голосним > [ ’ ]: hotta франк. > hote ст.франц. > [ ’ t ] н.франц.;
– кількісна редукція в кінцевій позиції:
[ ng ] > [ nk ]: bretling двн. > brelenc ст.франц. > [ br l ] н.франц.;
[ s ]: hulis франк. > hous ст.франц. > [ ’u ] н.франц.;
[ d ] (> [ t ]): laid франк. > lait ст.франц. > [ lε ] н.франц.;
[ t ]: speut франк. > inspieth ст.франц. > [ epjø ] н.франц.;
[ p ]: throp франк. > trop ст.франц. > [ tro ] н.франц.;
[ g ] > [ k ]: burg д.герм. > borc ст.франц. > [ bu:r ] н.франц.
Серед додаткових супровідних явищ відзначаються:
– метатеза: skirpja франк. > escrepe ст.франц. > [ e∫arp ] н.франц.;
wāfla франк. > walfre ст.франц. > [ go:fr ] н.франц.;
– синкопа голосного [ і ]: haunita франк. > honte ст.франц. > [ ’ t ] н.франц.;
Давньофранкський субстрат підлягав фонетичній інтеграції до французької та німецької мов в період
етнічного становлення двох народів. У соціальній свідомості салічних франків мало відбутися
розмежування акустичних образів комунікативних кодів двох сусідніх мовних спільнот. Проведене
дослідження дозволяє зробити висновок про те, що характерні риси фонетичної системи французької мови
сформувалися на вокальному рівні, німецької мови – на консонантному рівні.
Джерела та література
1. Рымашевская Э.Л. Немецко-русский, русско-немецкий словарь. – М.: Русский язык, 1990. – 935 с.
2. Храбскова Д.М. Фонетична еволюція французького мовлення етнічних французько-німецьких
білінгвів. Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05. – Сімферополь: ТНУ ім.В.І.Вернадського, 2006. – 241 с.
3. Dubois J., Mitterand H., Dauzat A. Dictionnaire étymologique et historique du français. – P.: Larousse, 1993. –
822 p.
4. Lerond A. Dictionnaire de la prononciation. – P.: Larousse, 1980. – 560 p.
5. Lopatnikova N.N., Movchovitch N.A. Précis de lexicologie du français moderne. – M.: Nauka, 1958. – 199 p.
6. Walter H. Enquête phonologique et variétés régionales du français. – P.: Gallimard, 1982. – 252 p.
Проблемы современного языкознания
41
Додаток
Запозичення у період з VIII по XIII століття
№ період
запозичення
франкськ.
діалект
форма на момент
запозичення
французька
форма
французька
орфоепія
1 1080 dubban adober adouber [ adube ]
2 1150 haigiro hairon aigrette [ ’εgrεt ]
3 1080 alina alne aune [ on ]
4 1268 balla bale balle [ bal ]
5 XII ban ban ban [ b ]
6 1213 bannjan banir bannir [ bani:r ]
7 XII bastjan bastir bâtir [ bαti:r ]
8 XIII balk balc bau [ bo ]
9 1155 bidil bidaude bedeau [ b do ]
10 1080 blank blanc blanc [ bl ]
11 XIII blet blette blet [ blε ]
12 XII blao blef bleu [ blø ]
13 1138 borda borde borde [ b rd ]
14 1080 bôtan buter bouter [ bute ]
15 XII brahsima braisme brème [ brεm ]
16 XII brozdôn brosder broder [ br de ]
17 XII brojan bruir brouir [ brui:r ]
18 1175 būk buie buire [ b i:r ]
19 XIII klinka clenque clenche [ kl :∫ ]
20 1138 kotta cote cotte [ k t ]
21 1268 krampo crampon crampon [ kr p ]
22 1185 krappan crapot crapaud [ krapo ]
23 1138 kresso cresson cresson [ krεs ]
24 1080 kruppa crope croupe [ krup ]
25 XII dintjan dancier danser [ d se ]
26 1080 darod dart dard [ da:r ]
27 1120 werpjan guerpir déguerpir [ degεrpi:r ]
28 1155 raubon rober dérober [ der be ]
29 1180 blaudi esbleuir éblouir [ eblui:r ]
30 VIII skankjo scantione échanson [ e∫ s ]
31 XII skirpja escrepe écharpe [ e∫ arp ]
32 XII skakkja eshace échasse [ e∫ αs ]
33 1080 skarwahta escalguaite échauguette [ e∫ ogεt ]
34 1175 skapin scabinos échevin [ e∫ v ]
35 1080 skina eschine échine [ e∫ in ]
36 XII slaitan esclater éclater [ eklate ]
37 1080 slitan esclicer éclisser [ eklise ]
38 XII skot escot écot [ eko ]
39 1213 krebitja crevice écrevisse [ ekr vis ]
40 1130 skūm scuma écume [ ekym ]
41 980 fridu esfreder effrayer [ efrεje ]
42 1170 slinga eslinge élingue [ el g ]
43 XII smalt smalt émail [ emaj ]
44 1150 spanna espan empan [ p ]
45 XI spannjan espenir épanouir [ epanui:r ]
46 1050 spellôn espelt épeler [ eple ]
47 1080 sporo esperon éperon [ epr ]
48 1080 sparwari esprevier épervier [ epεrvje ]
49 1080 spehôn espier épier [ epje ]
50 1080 speut inspieth épieu [ epjø ]
51 1190 stampôn estamper estamper [ εst pe ]
52 XI sturio sturgeon esturgeon
[ εstyr ]
53 1080 stal estal étal [ etal ]
54 1180 stalo estalon étalon [ etal ]
55 1241 stopfôn estophe étoffe [ et f ]
56 1080 streup estreu étrier [ etrje ]
Храбскова Д.М.
ДО ПИТАННЯ ПРО МАТЕРІАЛИ НАВЧАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ФОНЕТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ:
НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ПОВНОЇ ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЇ
42
№ період
запозичення
франкськ.
діалект
форма на момент
запозичення
французька
форма
французька
орфоепія
57 1160 first fest faîte [ fεt ]
58 1130 falisa falaise falaise [ falε:z ]
59 1053 fano fanon fanon [ fan ]
60 1080 faldistôl faudestoel fauteuil [ fotœj ]
61 1080 flaw flave fauve [ fo:v ]
62 XI filtir feltre feutre [ fœ:tr ]
63 1080 fehu feu > fiet fief [ fjεf ]
64 XI flado fladon flan [ fl ]
65 1175 flat flater flatter [ flate ]
66 1120 flôt fluet flot [ flo ]
67 1080 fŭrbjan furbir fourbir [ furbi:r ]
68 1080 fôdr furrel fourreau [ furo ]
69 1130 frumjan fornir fournir [ furni:r ]
70 1080 frisk freis frais [ frε ]
71 XIII hrök fros freux [ frø ]
72 1080 frank franc franc [ fr ]
73 1138 hrokk froc froc [ fr k ]
74 1160 waskon guaschier gâcher [ gα∫ e ]
75 XI waddi w/gage gage
[ ga: ]
76 1130 waidanjan guaignier gagner [ ga e ]
77 1138 walahlaupan galoper galoper [ gal pe ]
78 1080 want guant > gant gant [ g ]
79 980 wardôn garder garder [ garde ]
80 980 warnjan garnir garnir [ garni:r ]
81 1165 wer-wuif garulf garou [ garu ]
82 1198 wastil w/gastel gâteau [ gαto ]
83 1180 wāfla walfre gaufre [ go:fr ]
84 1278 walu waule gaule [ go:l ]
85 1213 wazo gason gazon [ gaz ]
86 1200 jehhjan gehine gêne
[ εn ]
87 XII garba jarbe gerbe
[ εrb ]
88 1220 kifel gife gifle
[ ifl ]
89 XII gêro giron giron
[ ir ]
90 1191 glidan glicier glisser [ glise ]
91 XI krappa grape grappe [ grap ]
92 1155 krattôn grater gratter [ grate ]
93 XIII graban graver graver [ grave ]
94 1155 greot grez grès [ grε ]
95 1170 grînan grignier grigner [ gri e ]
96 1190 grima grimuche grimace [ grimas]
97 1130 grîs gris gris [ gri ]
98 XII krûsil grozelle groseille [ grozεj ]
99 1170 grût gruel gruau [ gryo ]
100 XI weizda wesde guède [ gεd ]
101 1080 waigaro guaire guère [ gε:r ]
102 1050 warjan guarir guérir [ geri:r ]
103 1080 werra guerre guerre [ gε:r ]
104 1080 withja guige guiche [ gi∫ ]
105 1050 witan guier guider [ gide ]
106 1135 wimpil guimple guimpe [ g :p ]
107 980 wîsa wise guise [ gi:z ]
108 1138 hapja hache hache [ ’a∫ ]
109 1053 hagja hayas haie [ ’ε ]
110 1080 hatjan haior haïr [ ’ai:r ]
111 980 harja haire haire [ ’ε:r ]
112 1213 halla hale halle [ ’al ]
Проблемы современного языкознания
43
№ період
запозичення
франкськ.
діалект
форма на момент
запозичення
французька
форма
французька
орфоепія
113 1180 halt halt halte [ ’alt ]
114 1170 haim ham hameau [ ’amo ]
115 1100 hanapp hanap hanap [ ’anap ]
116 1138 herda herde harde [ ’ard ]
117 XII hâring harenc hareng [ ’ar ]
118 XI haist, harsta haste hâte [ ’αt ]
119 1080 halsberg haberc haubert [ ’obε:r ]
120 1175 haswa have have [ ’a:v ]
121 IX helm helmus heaume [ ’o:m ]
122 1050 heriberga herberge héberge
[ ’ebεr ]
123 1175 heriwald heralt héraut [ ’ero ]
124 1210 haistr hestrum hêtre [ ’ε:tr ]
125 1130 hûrt hurter heurter [ ’œrte ]
126 1080 haunjan honir honnir [ ’ ni:r ]
127 XI haunita honte honte [ ’ t ]
128 1230 hotta hote hotte [ ’ t ]
129 1175 hulis hous houx [ ’u ]
130 1138 gard gardin jardin
[ ard ]
131 1080 laid lait laid [ lε ]
132 1120 lekkon lechier lécher [ le∫ e ]
133 XII lôder loire leurre [ lœ:r ]
134 1138 laubja loge loge
[ l : ]
135 1138 hlot lot lot [ lo ]
136 XI malha male malle [ mal ]
137 1086 marisk maresc marais [ marε ]
138 1080 marka marche marche [ mar∫ ]
139 1080 mast maz mât [ mα: ]
140 1180 mesinga masenge mésange
[ mez ]
141 1131 murthrjan mortrir meurtrir [ mœrtri:r ]
142 1130 mornan morne morne [ m rn ]
143 XII mull mulotes mulot [ mylo ]
144 980 urgôli orgolz orgueil [ rgœj ]
145 1180 pokka puche poche [ p ∫ ]
146 XII hrampon ramper ramper [ r pe ]
147 1080 hring renc rang [ r ]
148 1050 rîki riche riche [ ri∫ ]
149 1200 rukka rochet rochet [ r ∫ ε ]
150 1155 raustjan rostir rôtir [ roti:r ]
151 XIII rotjan roïr rouir [ rui:r ]
152 1080 sakjan
(satjan)
sacire saisir [ sεzi:r ]
153 1160 salo sale sale [ sal ]
154 1080 sal sale salle [ sal ]
155 XI sĭnĭskalk seneschal sénéchal [ sene∫ al ]
156 1130 sūr sur sur [ syr ]
157 1080 têkan teche tache [ ta∫ ]
158 1130 tappjan tapir tapir (se) [ tapi:r ]
159 1080 targa targe targe
[ tar ]
160 1130 tass tas tas [ tα: ]
161 XII tûmon tumer tomber [ t be ]
162 1130 top top toupet [ tupε ]
163 1200 tŭrba torbe tourbe [ turb ]
164 1138 triuwa true trêve [ trε:v ]
165 1265 trugil troine troène [ tr εn ]
166 1175 trŭmpa trompe trompe [ tr p ]
167 1080 throp trop trop [ tro ]
168 1180 throp troppus troupe [ trup ]
169 XII thrŭm trumel trumeau [ trymo ]
170 XI thūta tuel tuyau [ t ijo ]
Храбскова Д.М.
ДО ПИТАННЯ ПРО МАТЕРІАЛИ НАВЧАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ФОНЕТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ:
НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ПОВНОЇ ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЇ
44
№ період
запозичення
давньо- та середньо-
верхньонім. мова
форма на момент за-
позичення
французька форма французька
орфоепія
1 XII bergvrid berfroi beffroi [ bεfrwα ]
2 XII bleizza blecier blesser [ blεse ]
3 XIII burgmeister Bourgmaistre bourgmestre [ burgmεstr ]
4 1119 brechen brecha brèche [ brε∫ ]
5 1165 bretling brelenc brelan [ br l ]
6 1265 brod breu brouet [ bruε ]
7 1175 bure buiron buron [ byr ]
8 XIII seuro suiron ciron [ sir ]
9 XII kruka cruie cruche [ kry∫ ]
10 XIII wampa hampe hampe [ ’ :p ]
11 XIII hansa hanse hanse [ ’ s ]
12 XII heigir hairon héron [ ’er ]
13 XII egisdia hisde hideux [ ’idø ]
14 XII leid laid laid [ lε ]
15 XIII landgraf landgrave landgrave [ l grav ]
№ період запозичен-
ня
давньо-германська
мова
форма на момент за-
позичення
французька форма французька
орфоепія
1 1118 aliza alis alise [ ali:z ]
2 XII butta bot bot [ bo: ]
3 1080 burg borc bourg [ bu:r ]
4 XII brid bret, broi brai [ brε ]
5 1160 brustjan brost brouter [ brute ]
6 1188 busk busche bûche [ by:∫ ]
7 XII kaustjan choisir choisir [ ∫ wαzi:r ]
8 1080 kufia cofea coiffe [ kwαf ]
9 1190 scal(j)a escale écaille [ ekaj ]
10 1160 magan esmai émoi [ emwα ]
11 1080 sparanjan esparnier épargner [ epar e ]
12 1130 gerfalko gerfalc gerfaut
[ εrfo ]
13 1138 halôn haler haler [ ’ale ]
14 1080 marthor marte martre [ martr ]
15 1175 raus ros roseau [ rozo ]
Валова Н.Ю., Вовк Н.А.
ОБЛИГАТОРНЫЕ И ПЕРИФЕРИЙНЫЕ ПРИЗНАКИ ФИРМОНИМА
КАК КЛАССА ИМЕН СОБСТВЕННЫХ В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ
Настоящая статья посвящена актуальным проблемам ономастики английского языка, которые касаются
выявления и исследования новых групп имен собственных (ИС). Основная цель статьи состоит в выявлении
облигаторных и периферийных признаков фирмонима как класса ИС в английском языке.
Сформулированная цель обусловливает постановку следующих задач:
1. рассмотреть различные термины, используемые для обозначения названий коммерческих предприятий;
2. дать дефиницию понятию “фирмоним”;
3. проанализировать облигаторные признаки фирмонима;
4. перечислить периферийные признаки фирмонима;
5. привести примеры фирмонимов из периодического англоязычного издания The Financial Times
В языкознании уже выделялись и обозначались названия союзов людей по тем или иным интересам.
Однако авторы исследований не выдвигали конкретных терминов. Они либо использовали словосочетание-
гипероним «имя собственное» или давали таким явлениям описательные формулировки: «названия учреж-
дений, партий, обществ, коллективов» [1, с. 474], «названия движений, направлений» [1, с. 475], и тому по-
добное.
За последнее время ономастика пополнилась рядом терминов, которые выражают новые классы ИС,
связанные с той или иной общественной деятельностью. Среди них выделяются эргонимы, то есть разряд
онимов, собственное имя делового объединения людей, в том числе союза, организации, учреждения, кор-
порации, предприятия, общества, заведения, кружка [2, с. 151].
Проблематикой эргонимия занимался ряд ученых. В отечественной лингвистике проблемами данного
направления занимался известный исследователь Отин Е.С. В своей статье “Из истории русской эргони-
|