80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/546 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана // Вісн. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 68-70. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860112907620057088 |
|---|---|
| citation_txt | 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана // Вісн. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 68-70. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T17:34:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
68 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 8
80-річчя
члена-кореспондента НАН України
В.Д. БАРАНА
9 серпня виповнилося 80 років видат-
ному українському історикові члену-
кореспонденту НАН України Володимиру
Даниловичу Барану.
Він народився 1927 року в селянській
родині у с. Дем'янів Галицького району
рич ної акцен то логії, згадана монографія
засвідчила становлення Київської ак цен-
тологічної шко ли. Ґрунтовні праці ювіляра
стали взір цевими для сучасних українських
та сло в’янських акцен то логів, його доробок
окрес лює обрії для дальшого розвитку су-
часної науки про наголос.
Не менш вагомими є здобутки Віталія
Григоровича в галузі етимології. Учений є
співавтором і співредактором семитомного
«Етимологічного словника української мо-
ви» — унікального лексикографічного ви-
дання, до якого він написав понад 2500 ста-
тей. Нині під його керівництвом успішно
завершується видання цієї складної, але
такої потрібної Україні праці. Натепер уже
видано п’ять томів словника, які високо
поцінували у вітчизняних й зарубіжних на-
укових колах. Великий успіх у колег і ши-
рокого читацького загалу здобули мо но-
графії В.Г. Скляренка «”Темні місця” в ”Сло-
ві о полку Ігоревім”» та «Русь і варяги», а
також етимологічні розвідки, що вже багато
років регулярно з’являються на сторінках
журналу «Мовознавство». Усі ці публікації
відзначаються широтою залученого ма те р-
іалу, власним авторським поглядом і пе ре-
конливістю аргументів.
З-під пера Віталія Григоровича вийшло
понад 150 наукових праць, які принесли
йому заслужене визнання і в Україні, й дале-
ко за її межами, стали цінним надбанням
лінгвістичної славістики. Як до слідникові
йому притаманні такі риси, як ціле спря мо-
ваність, організованість, на по лег ливість, зраз-
кова працелюбність, щи ра відданість науці.
Колеги і друзі шану ють Віталія Григоровича
за високий про фесіоналізм, виняткову еру-
дицію, дар глибоко проникнути в історію
мови. Він уміє гармонійно по єд нувати плід-
ний науковий пошук із напруженою ор га-
нізаційною та громадською ді яльністю.
Нині В.Г. Скляренко — член Президії
НАН України й академік-секретар Від-
ді лення літератури, мови та мистецтво-
знавства, головний редактор часопису
«Мо во знавство», член атестаційної колегії
Мі ністерства освіти і науки та Комітету
з Державних премій України в галузі на-
уки і техніки. Певний час він очолював
експертну раду ВАК України. За видатні
наукові досягнення йому присвоєно по-
чесне звання «Заслужений діяч науки і
техніки України», нагороджено премією
НАН України ім. О.О. Потебні.
Наукова громадськість, колеги та учні
сердечно вітають Віталія Григоровича з
ювілеєм, зичать йому довгих років жит-
тя, творчої наснаги і нових звершень у
мовознавстві.
(нині — Івано-Франківська область). За-
кін чивши Рогатинське педагогічне учили-
ще, Володимир Данилович остаточно оби-
рає свій майбутній фах і в 1946 р. вступає
на історичний факультет Львів ського педа-
го гічного інституту.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 8 69
Від 1953 року, коли В.Д. Баран був зара-
хований на посаду молодшого наукового
співробітника відділу археології Інституту
суспільних наук, його професійна діяль-
ність пов'язана з археологією. Вже перші
експедиційні дослідження визначили коло
наукових інтересів Володимира Данилови-
ча — це вивчення проблеми походження та
ранньої історії слов'ян. 50-ті роки стали пе-
реломними у вивченні ранньослов'янських
пам'яток. Починаючи з цього часу старо-
житності VI–VII ст. зайняли чільне місце
у дослідженнях зі слов'янської археології.
Пам'ятки Подністров'я склали джерельну
базу кандидатської дисертації, яку В.Д. Ба-
ран захистив у 1958 р.
Перша монографія вченого «Поселення
перших століть нашої ери біля села Чере-
пин» побачила світ у 1961 р. До наукового
обігу був введений унікальний матеріал,
що дав змогу досліднику виділити окрему
групу пам'яток римського часу, яка нале-
жала прямим предкам слов'ян Подністров'я.
Протягом 1960–1964 рр. Володимир Дани-
лович проводить археологічні дослідження
в зоні Бурштинської ДРЕС. Завдяки роз-
копкам на поселеннях Ріпнів І, II, Ракобути,
Зелений Гай, Бовшів І, II, Звинячин, Під-
ріжжя, Макарівка, Дем'янів значно збіль-
шується джерельна база для вивчення шля-
хів формування ранньосередньовічних сло-
в'янських старожитностей на основі своє-
рідної групи черняхівських пам'яток.
У 1967 р. В.Д. Баран переходить на викла-
дацьку роботу до історичного факультету
Львівського університету, де обіймає посаду
доцента кафедри історії УРСР. З 1969 р.
діяльність Володимира Даниловича пов'я-
зана з Інститутом археології НАН України,
де він працює заступником директора, вико-
нувачем обов’язки директора, а з 1974-го —
завідувачем відділу археології слов'ян, що
був створений за його ініціативою.
Публікації нових, відкритих і до слі-
джених ученим, ранньослов'янських па-
м'яток було присвячено монографію «Ранні
слов'яни між Дністром і Прип'яттю»
(1972). Аналіз матеріалів слов'янських па-
м'яток VI—VII ст. Західної Волині і Верх-
нього Подністров'я дав змогу простежи-
ти їх відношення до культур першої по-
ловини І тис. н. е., а також висвітлити
етнокультурні і соціально-економічні про-
цеси та питання племінної належності на-
селення регіону. Нові матеріали і розробки
склали основу докторської дисертації, що
була успішно захищена в 1973 р.
Наступним кроком у вивченні старожит-
ностей регіону стала узагальнююча мо но-
графія «Черняхівська культура (За мате-
ріалами Верхнього Дністра і Захід ного
Бугу)» (1981). У цій праці міститься аналіз
матеріалів, здобутих автором у про цесі
двадцятирічних досліджень чер ня хів ських
пам'яток, розкривається характер культури
та процеси її формування, від ношення до
більш ранніх старожитностей на цій
території і сусідніх культурних груп, по-
казані зв'язки з римськими про вінціями.
Широкі польові дослідження ранньо-
сло в'янських поселень другої половини І
тис. н. е. Рашків І, II, III протягом 1971–
1978 рр. дали можливість усебічно вивчи-
ти розвиток слов'янського села як явища
ранньосередньовічного суспільства. Вве-
денню до наукового обігу цих унікальних
матеріалів присвячена монографія «Праж-
ская культура Поднестровья (по материа-
лам поселений в с. Рашков)» (1988).
Етапним стало також дослідження посе-
лення поблизу с. Теремці Хмельницької
обл., яке В.Д. Баран розкопував протягом
1979—1980 рр. Матеріали цього поселення
разом з іншими комплексами кінця IV—V
ст., що охоплюють велику територію вздовж
межі лісової та лісостепової смуги, допомог-
ли виділити окремий хро но ло гічний етап,
що передує старожитностям VI—VII ст.
Відкриття і вивчення комп лексів V ст. дало
змогу з'єднати ранньо середньовічні старо-
житності з певними групами римського часу
Південно-Східної Європи.
70 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 8
Проблема формування слов'янства за ма-
теріалами археології з широким залу ченням
історичних, лінгвістичних, антро пологічних
даних досліджується в колек тивній моно-
графії «Славяне Юго-Вос точ ной Европы в
предгосударственный период» (1990), від-
по відальним редактором, керівником ав-
торського колективу якої є Володимир Да-
нилович. Робота підбила під сумки бага то-
річним дослідженням як самого ювіляра,
так і працівників відділу слов'янської ар-
хеології. Нова концепція етногенезу слов'ян,
розроблена В.Д. Бараном, полягає у ви-
діленні слов'янських пам'яток серед по-
ліетнічних культур першої половини І тис.
н. е. на території України і ре т роспективної
прив'язки їх до чітко визначених сло в'ян-
ських старожитностей раннього серед ньо-
віччя. Державна премія Ук раїни в галузі на-
уки і техніки за 1991 р. стала гідною оцінкою
внеску вченого і науковців відділу у розви-
ток української археології.
Понад 30 років учений очолював відділ
археології слов’ян Інституту археології
НАН України, створений за його іні ціа-
тивою, та 10 років — відділ етнології НДІ
українознавства Міністерства освіти і нау-
ки України. Нині він головний та провідний
працівник цих відділів.
Загалом Володимир Данилович є авто-
ром понад 300 друкованих праць, у тому
числі 10 авторських і 10 колективних
монографій. Під керівництвом В.Д. Барана
сформувалася наукова школа археологів-
славістів, підготовлено і захищено 12 кан-
дидатських та 5 докторських дисертацій.
В.Д. Баран систематично виступає з до-
повідями на регіональних і міжнародних
конференціях, конгресах, з'їздах із проблем
історичного розвитку населення Східної і
Центральної Європи. Він є членом Вико-
навчого комітету і бюро Унії слов'янської
археології, членом-кореспондентом Цен-
трального ні ме цького археологічного ін-
сти туту. Протягом 1981–1991 рр. учений
працював у скла ді спільної німецько-
української екс педиції, що вивчала старо-
житності в м. Ольденбурзі (Ні меч чина).
Наукова громадськість, колеги та учні
щиро вітають Володимира Даниловича з
ювілеєм, зичать йому міцного здоров’я,
плідної праці на ниві історичної науки.
70-річчя
члена-кореспондента НАН України
В.Л. ПИЛЮШЕНКА
1 серпня виповнилося 70 років знаному
вченому в галузі металургії та ма те ріа ло-
знавства члену-кореспонденту НАН Ук раї-
ни Віталію Лаврентійовичу Пилюшенку.
В.Л. Пилюшенко народився у 1937 р. Вищу
освіту здобув у Донецькому ін дуст ріальному
інституті, який закінчив 1959 ро ку, отримав-
ши фах інженера-металурга за спеціальністю
«Металознавство, облад нан ня і технологія
термічної обробки металів». Свою трудову
діяльність Віталій Лав рен тійович розпочав
на Новокраматорському машинобудівному
заводі інженером цент ральної заводської
лабо ра торії. Також він був завідувачем ла-
бораторією прокатних вал ків і термічною
лабораторією. У зв’язку зі створенням про-
мислового об’єднання «Крамваж маш» його
було переведено на посаду заступника на-
чальника Центральної заводської ла бо раторії
заводу литва та поковок (нині «Енергомаш-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-546 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:34:51Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2008-04-23T17:44:54Z 2008-04-23T17:44:54Z 2007 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана // Вісн. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 68-70. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/546 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №8 С. 68-70 Вітаємо 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана 80th anniversary of corresp. member of NAS of Ukraine V.D. Baran Article published earlier |
| spellingShingle | 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана Вітаємо |
| title | 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана |
| title_alt | 80th anniversary of corresp. member of NAS of Ukraine V.D. Baran |
| title_full | 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана |
| title_fullStr | 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана |
| title_full_unstemmed | 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана |
| title_short | 80-річчя члена-кореспондента НАН України В.Д. Барана |
| title_sort | 80-річчя члена-кореспондента нан україни в.д. барана |
| topic | Вітаємо |
| topic_facet | Вітаємо |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/546 |