Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності

Данная статья посвящается определению направлений формирования современного инструментария государственной политики стимулирования инновационно-инвестиционной деятельности. Выявление элементов экономического механизма инновационной деятельности и их взаимосвязей, а так же обоснование основных направ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Author: Прокоф'єв, А.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Series:Культура народов Причерноморья
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54608
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності / А.О. Прокоф'єв // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 109. — С. 125-126. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54608
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-546082025-02-09T23:18:46Z Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності Прокоф'єв, А.О. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Данная статья посвящается определению направлений формирования современного инструментария государственной политики стимулирования инновационно-инвестиционной деятельности. Выявление элементов экономического механизма инновационной деятельности и их взаимосвязей, а так же обоснование основных направлений регулирования государством инновационных процессов является актуальным вопросом. Дана стаття присвячена визначенню напрямів формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності. Виявлення елементів економічного механізму інноваційної діяльності і їхніх взаємозв'язків, а також обґрунтування основних напрямків регулювання державою інноваційних процесів є актуальним питанням. This article consider the forms, methods and modern instruments for the state stimulation of innovative and investment activities. The exposing of the elements of innovative activity mechanism and investment flows and theirs correlations is actual question in state economic policy in every country. 2007 Article Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності / А.О. Прокоф'єв // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 109. — С. 125-126. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54608 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Прокоф'єв, А.О.
Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності
Культура народов Причерноморья
description Данная статья посвящается определению направлений формирования современного инструментария государственной политики стимулирования инновационно-инвестиционной деятельности. Выявление элементов экономического механизма инновационной деятельности и их взаимосвязей, а так же обоснование основных направлений регулирования государством инновационных процессов является актуальным вопросом.
format Article
author Прокоф'єв, А.О.
author_facet Прокоф'єв, А.О.
author_sort Прокоф'єв, А.О.
title Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності
title_short Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності
title_full Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності
title_fullStr Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності
title_full_unstemmed Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності
title_sort напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2007
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54608
citation_txt Напрями формування сучасного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності / А.О. Прокоф'єв // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 109. — С. 125-126. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT prokofêvao naprâmiformuvannâsučasnogoínstrumentaríûderžavnoípolítikistimulûvannâínnovacíinoínvesticíinoídíâlʹností
first_indexed 2025-12-01T16:09:21Z
last_indexed 2025-12-01T16:09:21Z
_version_ 1850322836013449216
fulltext Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 125 Прокоф’єв А.О. НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Постановка проблеми. Ефективний розвиток економіки України можливий лише за умов приоритет- ного розвитку науково-технологічної сфери як головного джерела економічного зростання. Основою про- гресивних перетворень в Україні повинна стати державна науково-технічна політика, насамперед запрова- дження дієвого механізму законодавчої та організаційно-економічної підтримки інноваційної діяльності. Звідси основна мета нашого подальшого дослідження – аналіз форм і методів державного стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності. Аналіз останніх досліджень. Даному питанню присвячено безліч досліджень. Найбільш значні роботи провели – В.Александрова, О.Алимов, Ю.Бажал, Л.Безчасний, В.Геєць, Н.Гончарова, О.Лапко, Б.Малицький, С.Онишко, В.Осецький, В.Столяров, А.Сухоруков, Л.Федулова, Д.Черваньов, В.Аньшин, І.Гурков, В.Івченко, Н.Круглов, М.Личагін, В.Мединський, А.Пригожин, А.Тодосійчук, Е.Уткін. Однак, до- сі не приведені до загального знаменника існуючи підходи щодо державної політики стимулювання іннова- ційної діяльності. Не визначено чітку концепцію стимулювання інноваційних процесів у вітчизняної еко- номіки. Постановка завдання. Виявлення елементів економічного механізму інноваційної діяльності і їхніх взаємозв’язків, а також обґрунтування основних напрямків регулювання державою інноваційних процесів. Виклад основного матеріалу. Ціль державної інноваційної політики – розвиток, раціональне розмі- щення й ефективне використання науково-технічного потенціалу, формування його структури, збільшення внеску науки і техніки в розвиток економіки країни, реалізацію найважливіших соціальних задач, забезпе- чення прогресивних структурних перетворень у сфері матеріального виробництва, підвищення його ефек- тивності і конкурентноздатності, зміцнення безпеки особистості, суспільства і держави. В усіх індустріальних країнах нововведення є одним із пріоритетних напрямів у політиці уряду, адже це - основа національної незалежності й економічного розвитку. Держава створює сприятливі умови для інно- ваційної діяльності, формуючи єдині та зрозумілі принципи, правила і механізми, що зумовлюють розвиток усіх суб’єктів інноваційної сфери. Політику держави для стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності можна розділити на три сек- тори: бюджетна політика, податкова політика та грошово-кредитна політика [1]. 1. Бюджетна політика. Зазвичай державна підтримка розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності розглядається переважно як розподіл на ці потреби бюджетних видатків. З нашої точки зору, такий підхід є надто вузьким та суттєво применшує інші стратегії формування основ інноваційної моделі розвитку. Водночас реалізація бюджетних програм, спрямованих на фінансування важливих напрямів інноваційного розвитку, безперечно, необхідна. Зважаючи на зростаючу увагу до проблем науково-технічного розвитку, яка відзначається на теренах Євросоюзу, та на постійне поглиблення відставання України в цьому розвитку від інших країн європейсь- кого простору, не можна нехтувати завданням виконання положень Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України щодо доведення мінімальних обсягів бюджетних асигнувань на науку до 2,5 % ВВП (що передбачалося зробити до 2003 р.). Водночас виконання цього положення можливе і матиме сенс лише на тлі постійного пошуку шляхів більш ефективного та цільового використання бюджетного фі- нансування. Цей процес вимагатиме інвентаризації науково-технічних програм, які передбачають бюджетне фінан- сування, припинення реалізації тих із них, що втратили актуальність, або виконуються не на належному рі- вні; проведення науково-технологічного аудиту державних науково-дослідних установ та організацій з ме- тою оцінки їхнього інтелектуального капіталу, визначення технологій, досвіду і знань, які мають комерцій- ний потенціал, концентрації їхньої спрямованості на завдання побудови інноваційної моделі розвитку. 2. Податкова політика. Запровадження пільгового оподаткування пріоритетних видів інноваційної діяльності є дієвим інстру- ментом, який широко використовується в розвинених країнах світу. Податкова система повинна виступити в ролі одного з важливих інструментів інвестиційного забезпечення засад інноваційної моделі розвитку в Україні. Відтак з метою запровадження податкових стимулів до інвестиційної та інноваційної діяльності вважа- ємо за доцільне: − внести зміни до Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, передбачивши включення витрат на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інше поліпшення основних фондів та придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації, до складу валових витрат підприємс- тва. Вказане положення можливо запровадити на певний, обмежений період, пов’язаний зі становлен- ням інвестиційно-інноваційної моделі розвитку (наприклад, до 2010 року) [2]; − звільнити від оподаткування прибуток від відчуження основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, в разі використання одержаного від цього відчуження прибутку на потреби ре- інвестування. Це має полегшити як виведення з дії застарілого морально, проте недоамортизованого обладнання, так і трансфер технологій і обладнання між великими і малими підприємствами, центром і регіонами тощо; Прокоф’єв А.О. НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 126 − звільнити від оподаткування кошти комерційних банків, страхових компаній, пенсійних фондів та ін- ших фінансових установ, які інвестуються в підприємства реального сектора економіки з метою створення промислово-фінансових груп, а також окремі інвестиційні та інноваційні проекти. З огляду на обмеженість бюджетних коштів та потреби фіскального збалансування, запровадження ін- новаційних пільг має здійснюватися поетапно. Це потребуватиме виділення комплексу пріоритетів, щодо яких зазначені інструменти застосовуватимуться першочергово. Причому від визначення технологічних пріоритетів (пріоритетних напрямів науково-технічної діяльності, які нині встановлюються Законом Украї- ни) слід перейти до більш гнучкої системи встановлення критеріїв відбору пріоритетних технологій та ін- новаційних проектів за їхніми функціональними ознаками. 3. Грошово-кредитна політика. Формування інноваційної моделі розвитку можливе лише за умови виходу з фінансових обмежень, в яких опинилася вітчизняна економіка. Серед них - як недостатність власних коштів підприємств для ради- кального оновлення виробництва, так і недостатній рівень капіталізації банківського сектора, який обмежує можливості фінансування довгострокових інвестиційних проектів. Це обумовлює ключову роль важелів грошово-кредитної політики у стимулюванні інноваційних процесів. Основними чинниками монетарного походження, що стримують інноваційні процеси, є висока вартість фінансових ресурсів, яка тісно пов’язана з великими ризиками української економіки та низьким рівнем розвитку інструментів їхнього страхування; недостатня кількість "довгих" грошей в економіці; відсутність адекватних механізмів прискореного формування заощаджень та їхнього використання для підтримки інно- ваційних процесів; повільне формування системи банківського обслуговування інвестиційного процесу, зо- крема, відсутність кредитної підтримки розвитку науково-технічного співробітництва з підприємствами інших країн. Застосування грошово-кредитних важелів в цілях прискорення інноваційного розвитку має бути спря- мованим на мобілізацію і концентрацію інвестиційних ресурсів, підвищення ефективності їхнього викорис- тання для структурної перебудови економіки, залучення іноземних інвестицій. Вагомий потенціал посилення дії грошово-кредитних важелів інноваційно-інвестиційної політики міс- титься у сфері: − підвищення рівня монетизації української економіки; − послаблення домінуючої ролі валютного каналу в емісійному механізмі на користь підвищення дієвості процентної політики; − зміцнення банківської системи; − впровадження інструментів заохочення децентралізованого фінансування інноваційно-інвестиційної ді- яльності; Висновки. Зрозуміло, що потрібні державні рішення, які б стимулювали інвестиційні вкладання в при- оритетні сектори економіки, що дозволять забезпечити модернізацію технологічної бази промисловості і вийти на розв’язання стратегічної задачі зростання ВВП на зовсім новий технологічної основі. Це забезпе- чить стійкість і конкурентоздатность економіки, особливо після вступу до СОТ. Адміністративна реформа, скорочення неринкового сектору, зниження адміністративних бар’єрів – це необхідність [3]. Також необхідно розуміти, що інноваційна модель розвитку припускає насамперед перебудову свідо- мості. На це потрібні роки. Усі розмови про інноваційну модель поки нічого не принесли. Інноваційна дія- льність – це щоденна, кропітка, рутинна робота з модернізації виробництва і просування продукції з новими споживчими якостями. Це вивчення і передбачення ринків. Це формування світогляду споживачів. Джерела та література 1. Мунтіян В. І., Професор Національної академії державного управління при Президентові України. Сайт Інституту стратегічних досліджень. http://www.niss.gov.ua/ 2. Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. 3. Матеріали наукової конференції: VІ Всеукраїнська науково-практична конференція аспірантів і студен- тів. “Проблеми розвитку фінансової системи України і Криму”. – Сімферополь, 24–28 березня 2004 р. Рибалка О.О. УДОСКОНАЛЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ЕФЕКТИВНІСТЬ БАНКІВСЬКОГО БІЗНЕСУ» Актуальність проблеми. Досягнення високої ефективності функціонування банку є головною метою, яку ставлять перед собою його власники, вкладаючи кошти в банківський бізнес, а управління ефективніс- тю є одним із пріоритетних завдань фінансового менеджменту банку, що зумовило значні наукові напрацю- вання у цих сферах. Аналіз досліджень і публікацій. Питання підвищення ефективності банківського бізнесу знаходяться в центрі постійної уваги науковців та банкірів-практиків. Вони знайшли своє відображення в наукових пра- цях зарубіжних та вітчизняних вчених, серед яких: Дж. Ф. Сінкі, П. Роуз, А.О. Кириченко, Тарасевич В.Н., І.В. Сало, Ф.І. Шпиг, О.Д. Заруба, Т. Котарбинський, Я. Зеленевский, Л.О. Примостка, Золотогоров В.Г. Постановка проблеми. Вивчення існуючих в сучасній економічній науці методологічних концепцій щодо досліджуваної проблематики дозволило зробити висновок, що цільового комплексного підходу до ви- http://www.niss.gov.ua/