Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва
Целью и заданием работы является анализ последствий вступления Украины в ВТО и определение изменений тарифных ставок в сфере агропромышленного производства. Метою та завданням роботи є аналіз наслідків вступу України до СОТ та
 визначення змін тарифних ставок у сфері агропромислового виробни...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54621 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва / Н.Ю. Шевченко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 109. — С. 146-149. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860200534228598784 |
|---|---|
| author | Шевченко, Н.Ю. |
| author_facet | Шевченко, Н.Ю. |
| citation_txt | Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва / Н.Ю. Шевченко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 109. — С. 146-149. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Целью и заданием работы является анализ последствий вступления Украины в ВТО и определение изменений тарифных ставок в сфере агропромышленного производства.
Метою та завданням роботи є аналіз наслідків вступу України до СОТ та
визначення змін тарифних ставок у сфері агропромислового виробництва.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:10:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
Пономаренко Н.О.
ПРОБЛЕМИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ЗАХОДИ ЇХ УСУНЕННЯ
146
8. Чайковський Я. „Сучасний стан та перспективи розвитку банківського кредитування” // Банківська спра-
ва. – 2005. – №2. –С.36–47.
Шевченко Н.Ю.
НАСЛІДКИ ВСТУПУ ДО СОТ ДЛЯ УКРАЇНИ У СФЕРІ АГРОПРОМИСЛОВОГО
ВИРОБНИЦТВА
Процес приєднання України до СОТ розпочався ще у 1993 р. Регулювання світової торгівлі промисло-
вими товарами відбувається завдяки розвинутій, відпрацьованій системі, аграрний же сектор економічно
розвинутих країн довгий час користувався державною підтримкою та захистом і лише останнім часом від-
булася значна лібералізація у сфері сільського господарства.
Низку праць вітчизняних вчених присвячено проблемам приєднання України до СОТ у сфері агропро-
мислового виробництва зокрема, Нієвський О., Шпичак О.О., Точиліна В.О., Бойчук О.І., Ганначенко С.Л.,
Саблук П.Т. та інших.
Метою та завданням роботи є аналіз наслідків вступу України до СОТ та визначення змін тарифних
ставок у сфері агропромислового виробництва .
Положення Угоди про сільське господарство (УСГ), закріплених в ході Уругвайського раунду перего-
ворів COT (УРП), що завершився 1994 року, встановили умови, згідно яких Україна веде переговори з
вступу до COT щодо сільськогосподарської продукції. Крім того, існують ще декілька Угод, які безпосере-
дньо стосуються сільського господарства. Це такі угоди як: "Угода про застосування санітарних та фітоса-
нітарних заходів" (УСФЗ), "Угода про технічні бар'єри торгівлі", "Угода про інвестиційні заходи щодо тор-
гівлі", а також "Угода про Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights".
В цілому ж УСГ та УСФС містять положення стосовно основних чотирьох сфер агропромислового ви-
робництва. Це є доступ на ринок, внутрішня підтримка, експортні субсидії, санітарні та фітосанітарні захо-
ди.
Що стосується доступу на ринок, то Україна запропонувала знизити свої тарифи на основні сільського-
сподарські продукти в середньому, приблизно з 30% до 13%. Максимально допустимий рівень тарифних
ставок для сільськогосподарської продукції очікується на рівні 20%, за винятком декількох товарних пози-
цій. Як, наприклад, цукор (50%) та соняшникова олія (30%). Наслідком членства в COT буде також те, що
застосування специфічних тарифів на сільськогосподарську продукцію в Україні буде урізано на користь
адвалорних тарифів. До того ж, схоже на те, що Україні не буде дозволено вдаватись до особливих запобі-
жних заходів. Положення про особливі запобіжні заходи були введені наприкінці Уругвайського раунду як
засіб надання таким країнам, як ЄС – яким необхідно було трансформувати змінні імпортні збори та інші
нетарифні бар'єри в торгівлі у фіксовані тарифи - засобу, щоб подолати хвилю імпорту, яка може з'явитись
як результат. Оскільки Україна не застосовує подібних нетарифних імпортних бар'єрів, їй не потрібно буде
"тарифікувати" їх в результаті членства в COT, а отже, не існує загрози різкого збільшення імпорту у порів-
нянні з його нинішнім фактичним обсягом [2].
Болючим для України у сфері доступу на ринок є цукор. Цукор є єдиним головним аграрним продук-
том, на який Україна не запропонувала поступки в тарифах. Україна є нето-імпортером цукру, а отже конт-
роль над імпортом разом із запровадженим квотуванням вітчизняного виробництва, належить до засобів
контролювання внутрішніх цін. За попередніми результатами процесу переговорів щодо вступу до COT,
Україна збирається запровадити тарифну квоту на цукор-сирець – імпорт 260 тис. тонн (хоча деякі країни
наполягали на 400 тис. т.) з 2% імпортним митом. Поза квотою тариф зменшиться до 50%. [2].
Табл. 1: Порівняння пропозицій ЄС, США та G-2O у сфері сільського господарства (доступ до ринків) До-
хського раунду переговорів COT
Доступ до ринку ЄС США G-20
Зниження тарифу
Рівень тарифу:
0-30% = 20%
зменш.
30-60% = 30%
зменш.
60-90% = 40%
зменш.
90% + = 50%
зменш.
Рівень тарифу:
0-20% = зменш, від 55% до
65%
20-40% = зменш, від 65%
до75%
40-60% = зменш, від 75%
до 85%
60% + = зменш, від 85% до
90%
Рівень тарифу:
0-20% = 45% зменш.
20-50% = 55%
зменш.
50-75% = 65%
зменш.
75% + = 75%
зменш.
Межа тарифу 100%
75% 100%
Чутливі продукти Мах. 8% тариф, ліній Мах. 1% тариф, ліній -
Джерело: Агра Європа щотижня (2005)
Згідно цих пропозицій Україна надалі може очікувати скорочення імпортних тарифів на цукор від 30%
до 85%, тобто на імпортне мито на цукор на рівні 38–27% після членства у COT. Найбільш ймовірно, що
Україна буде вести переговори щодо цукру, як до „чутливого" продукту для запобігання максимальних
скорочень тарифів, але необхідно буде відкрити нові тарифні квоти для компенсації експортерам та гарантії
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
147
доступу до ринку. Це означає, що у випадку ставлення до цукру, як до „чутливого" продукту, від України
будуть вимагати збільшення тарифної квоти на цукор [2].
Сфера внутрішньої підтримки, напевно, є однією з найбільш суперечливих у переговорах між Україною
та членами робочої групи COT. Країни-члени COT, згідно положень УСҐ про субсидування або внутрішню
підтримку, погодились зменшити обсяг підтримки сільськогосподарських виробників. В цілому, УСГ поді-
ляє підтримку сільськогосподарських виробників на дві широкі категорії: підтримка, що не підлягає скоро-
ченню, та підтримка, що підлягає скороченню.
Інструменти підтримки першої (що не підлягає скороченню) категорії належать або до так званої 'зеле-
ної' або до 'блакитної' скриньки, або підпадають під так звану поправку de minimis. Фундаментальною озна-
кою належності до цієї категорії є відсутність або мінімальний викривляючий вплив на торгівлю та вироб-
ництво.1
'Зелена скринька' охоплює наступні групи заходів підтримки:
1) Загальні послуги, такі як наукові дослідження, підготовка персоналу, дорадництво, інспекція, боро-
тьба зі шкідниками та хворобами, маркетингові послуги та послуги інфраструктури;
2) Платежі, що спрямовані безпосередньо на підтримку доходів та не залежать від виробництва, стра-
хування доходу та програми підтримки доходу, допомога у разі стихійного лиха, програми виходу на пен-
сію виробників та зношення ресурсів, інвестиційна допомога, екологічні програми, а також програми регіо-
нальної допомоги;
3) Державні резерви для забезпечення продовольчої безпеки;
4) Продовольча допомога.
Саме через 'зелену скриньку' Україна матиме величезні можливості підтримувати свій сільсь-
когосподарський сектор, оскільки, як вже було вище зазначено, заходи цієї скриньки не підлягають скоро-
ченню.
'Блакитна скринька' охоплює програми з обмеження обсягів виробництва. Поправка de minimis охоплює
заходи підтримки, які спрямованні на окремі види продукції, а також заходи, які не спрямовані на певну
продукцію, кожна з яких складає незначну частку загальної вартості трансфертів виробникам (а саме, мен-
ше ніж 5% величини виробництва в розвинутих країнах, та менше ніж 10% - в країнах, що розвиваються). В
країнах, що розвиваються певні інвестиційні субсидії, субсидії щодо закупки факторів виробництва в сіль-
ському господарстві для бідних виробників, а також підтримка виробників із метою стимулювання виро-
щування альтернативних до наркотичних культур
також не підлягають скороченню.
1 Для того, щоб заходи підтримки не підлягали скороченню, підтримка повинна надаватись через дер-
жавні програми, що не включають трансферти від споживачів. Більше того, такі заходи підтримки не пови-
нні стосуватися цінової підтримки виробників.
Заходи підтримки, що належать до другої категорії підлягають скороченню і належать до так званої
'жовтої' скриньки. Основою для зобов'язань щодо скорочення таких заходів підтримки є показник Сукупно-
го Виміру Підтримки (СВП), який дорівнює сумарній вартості витрат на внутрішню підтримку, що підлягає
скороченню, агрегованій по всій продукції та програмам. У раці перевищення забов'язань щодо обсягу
СВП, будь-яка країна-член COT змушена зменшувати витрати на заходи 'жовтої скриньки'о 2000-го року,
кожна країна-член COT повинна була зменшити свій показник СВП в цілому на 20% - для розвинених кра-
їн, в той час як країни, що розвиваються - на 13.3% до 2005 року.
Більшу частину підтримки Україна надає у формі звільнення від сплати податків, які не входять до роз-
рахунку СВП2.
Правила COT вимагають переходу від податкових пільг до прямих бюджетних виплат. Насправді, з
економічної точки зору, Україні в першу чергу краще зробити так, щоб будь-які заходи підтримки сільсь-
кого господарства, до яких вона буде вдаватись, належали до "зеленої скриньки" заходів - як то підтримка
освіти та досліджень у сільському господарстві, а також розвиток ринкової інфраструктури - на які не бу-
дуть поширюватись суворі правила щодо внутрішньої підтримки.
Щодо субсидування експорту, оскільки раніше Україна не вдавалась до експортних субсидій, вона зо-
бов'язалась не використовувати експортні субсидії до сільськогосподарської продукції.
Угода про санітарні та фітосанітарні заходи (УСФЗ), яку було укладено наприкінці Уругвайського рау-
нду, спрямована на скорочення напруженості у торгівлі шляхом обмеження застосування заходів захисту
щодо здоров'я та безпеки споживачів, які є прихованими інструментами протекціонізму. Угода по СФЗ на-
цілена на гармонізацію заходів, що застосовують країни-члени COT, та забезпечення їх прозорості і науко-
вого обґрунтування.
2 Хоча податкові пільги аграрних підприємств не розглядаються угодами COT, це не стосується пільг
щодо податку на додану вартість виробникам молока, та м'яса в Україні. Вони створюють нерівні умови для
імпортерів тваринницької продукції в Україну, які змушені платити ПДВ на імпорт
Оскільки процедури перевірки на забруднення стають все більше складними та неточними, а споживачі
в індустріальних країнах все більше чутливими до питань якості харчових продуктів, існує певне занепо-
коєння, що СФЗ можуть призвести до "перегонів у верх", при чому індустріальні країни встановлюють ду-
же точні обмежуючі стандарти, які дуже важко контролювати та перевіряти в "малих" країнах, які не мо-
жуть дозволити собі інвестицій у необхідні для цього потужності (наприклад, персонал та лабораторії). В
результаті під прикриттям захисту споживачів можуть бути встановленні нетарифні бар'єри3.
В той же час, Україні необхідно здійснювати всі необхідні кроки для того, щоб проблеми з її продо-
вольством, яке експортується, не викликали потреби у надмірних санітарних та фітосанітарних стандартах в
Шевченко Н.Ю.
НАСЛІДКИ ВСТУПУ ДО СОТ ДЛЯ УКРАЇНИ У СФЕРІ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
148
інших країнах.
Членство в СОТ повинно розглядатися з точки зору подальшої перспективи розвитку аграрного секто-
ру, і тому необхідно чітко визначити умови підтримки вітчизняних виробників і напрямки розвитку торгівлі
продовольством і сільгоспсировиною на майбутнє. Слабкі, не принципові позиції по відстоюванню власних
національних інтересів в переговорному процесі не дозволять в перспективі проводити активну аграрну по-
літику без достатніх внутрішніх джерел підтримки АПК.
На сьогодні середній рівень тарифного захисту аграрного ринку України становить 11,7%, що є досить
ліберальним рівнем захисту. Ставки імпортного мита на окремі види продовольства в Україні коливаються
від 0 до 30%, тоді як в ЄС максимальне значення ставок зберігається на досить високому рівні. Так, діючий
тариф на імпорт м'яса яловичини в Україні становить 18%, в Російській Федерації 26%, а в ЄС 108%. В
табл. 2 наведені ставки мита України, Росії та ЄС по конкретних товарних позиціях [2].
3 Поки-що досвід застосування механізму врегулювання суперечок стосовно СФЗ не дуже підбадьорює
невеликі країни. Налічується 69 справ, які були ініційовані країнами з невеликою економікою. Із них дві
третини було порушено проти країн ОЕСР, Лише у 20% із цих 69 справ країни з малою економікою досягли
своєї мети. Треба, щоб країни з малою економікою об'єднали свої зусилля для консолідації обмежених ре-
сурсів і для того, щоб ці кошти були доступні країнам з малою економікою, для допомоги їм прийняти СФЗ
і при необхідності ініціювати суперечки стосовно СФЗ.
Табл. 2: Ставки мита на деякі продовольчі товари в Україні, Росії та ЄС
Продукт Середні ставки мита, %
Україна Росія ЄС
Яловичина 18 26 108
Свинина 20 24 19
Масло вершкове 30 20 63
Сир 30 22 40
Картопля 5 13 7
Чай 5 13 1
Пшениця 15 5 12
Соняшникова олія 30 15 6
Цукор 30 7 50
Білий цукор ЗО 25 80
Джерело: www.wto.org
Наведені дані свідчать, що рівень тарифного захисту в Україні є досить ліберальним, в той час як та-
рифні бар'єри в країнах ЄС на деяку продукцію існують просто на недозволеному рівні. Прийняті зо-
бов'язання щодо скорочення тарифного захисту сільгосппродукції будуть означати зниження і без того не-
високих ставок мита та відкриття внутрішнього ринку. При цьому, мова не йде про продовольчу про-
дукцію, яка за природно-кліматичними умовами не виробляється в Україні, або не може бути вироблена в
необхідній кількості всередині країни. Для таких видів продукції імпортне мито може становити 10-15%,
що є достатнім для фіскальної мети. Мається на увазі аграрна продукція, яка виробляється в країні в дос-
татній кількості і крім задоволення потреб внутрішнього ринку може направлятися на експорт.
Членство в СОТ дещо звузить коло інструментів, якими можуть скористуватися аграрні політики в Ук-
раїні, що може призвести до наступних негативних наслідків для економіки країни: збільшення обсягів
імпорту й спроба використання України розвиненими країнами як ринку збуту своєї продукції призведе до
занепаду неконкурентноспроможних галузей економіки, зменшення золотовалютних резервів та перетво-
рення України на імпортозалежну країну з вузькою спеціалізацією.
Пригнічуючи національне аграрне виробництво, імпорт призведе до скорочення доходів населення та
підприємств, як результат - зменшення платоспроможного попиту та національного ринку, а отже зменшу-
ить і джерело коштів для національних виробників. І якщо зараз присутність національного товаровироб-
ника на агропродовольчому ринку становить 93%, то з появою нового конкурентного середовища існує
можливість зниження цієї частки до 60–70% [3, с.61].
Необхідно вдосконалювати засоби підтримки аграрного сектора (які не суперечать правилам СОТ), з
правильним поєднанням елементів протекціонізму в галузях, які мають конкурентні умови нарівні з закор-
донними сільгоспвиробниками, при паралельному проведенні структурної реформи, забезпеченні по-
слідовного росту платоспроможного попиту.
Сучасні тенденції розширення експорту за умови обмеженого внутрішнього попиту на продукцію
вітчизняного агропромислового виробництва призвели до одночасного зростання імпорту цієї продукції, в
тому числі по товарах однієї класифікаційної групи, що звузило можливості експортоорієнтованої стратегії
економічного зростання АПК [1, с.227].
Однак при цьому важливо не забувати про ті вигоди, які Україна отримає у відповідь. Вигоди є наступ-
ними.
За прогнозами Мінекономіки, у разі використання переваг, які отримає Україна від участі у СОТ, вступ
до організації забезпечить додаткове зростання ВВП до 2% пунктів щорічно, збільшення експорту про-
дукції в обсязі до 2 млрд. доларів США, зростання прибутків підприємств майже на 8 млрд. грн. та щорічне
http://www.wto.org
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
149
зростання обсягів прямих іноземних інвестицій у розмірі до 2 млрд. доларів, а загальний позитивний вплив
на доходи Держбюджету сягатиме до 3 млрд. грн. шорічно [2].
Членство в СОТ надасть стимулів та прискорить реформування аграрної політики України і зобов'яже її
дотримуватись стабільної та прозорої аграрної політики. Це позитивно вплине на вітчизняні та іноземні ін-
вестиції, які мають особливе значення для такого сектора, як сільське господарство, що потребує значного
вкладення капіталу та інновацій. В результаті, Україна як член СОТ зможе швидше розвинути свій аграр-
ний потенціал на благо всієї економіки.
Також надасть право голосу у майбутніх дебатах довкола міжнародних правил здійснення аграрної
політики та торгівлі сільськогосподарською продукцією. Маючи порівняльні переваги у сільському госпо-
дарстві та статус "малої" країни-експортера таких основних сільськогосподарських продуктів помірної
кліматичної зони, як зерно та насіння олійних культур (а потенційно також продуктів тваринництва).
І нарешті, як член СОТ Україна зможе мати доступ до механізмів врегулювання суперечок та буде за-
хищена від свавілля її торгових партнерів.
Підбиваючи підсумок, можна сказати, що в сучасних умовах становлення сільськогосподарської полі-
тики України має бути спрямоване на приєднання до СОТ, а цей процес є досить трудомістким, хоча багато
в чому достатньо формалізованим. Але після закінчення процесу входження України в COT, та з набуттям
Україною офіційного статусу країни-члена COT, буде досягнута головна мета - розширення доступу на зов-
нішні ринки і забезпечення національних інтересів для розвитку АПК, підвищення рівня життя, зайнятості
та добробуту громадян України.
Джерела та література
1. Бойчук О.І. Продовольча безпека. Монографія. – Житомир: Полісся, 2004. – 348с.
2. Нієвський О. (2006): Бюджетна підтримка АПК. Консультативна робота АgPP2. ІЕД.
<http:ier.org.ua/papers ur/agpp2 ur pdf>
3. Формування галузевих ринків України: перхідний період. – К.: Фенікс, 2004. – 332с.
Mgr Marzena Chmielewska1
Warsaw Agricultural University
MAJĄTEK OBROTOWY A KONDYCJA FINANSOWA SPÓŁDZIELNI
MLECZARSKICH W POLSCE
1. Wprowadzenie
Przemysł mleczarski jest istotną gałęzią gospodarki żywnościowej w Polsce. O dużej jego roli świadczy
zarówno wysoki odsetek wydatków konsumentów na żywność, przeznaczanych na zakup artykułów mleczarskich,
jak i znaczny udział produkcji mleka w produkcji towarowej rolnictwa. W Polsce w 2004 roku produkcja globalna
mleka na mieszkańca wynosiła 301 litrów. Jest to dobry poziom na tle średniej dla świata, a nawet średniej dla Unii
Europejskiej (UE)2. Obecnie na rynku mleka w Polsce działa około 240 spółdzielni mleczarskich. Przemysł mlec-
zarski można określić mianem sektora rozproszonego, jednakże stopień koncentracji w branży stopniowo wzrasta.
Jednocześnie natężenie konkurencji w sektorze jest bardzo wysokie, o czym świadczy słaba kondycja finansowa
tego przemysłu3.
Aktywa obrotowe to składniki majątkowe, które są zużywane lub zamieniane w środki pieniężne w trakcie
działalności gospodarczej jednostki, w jednym cyklu operacyjnym. Krążąc w procesach gospodarczych zmieniają
swoją postać na zasoby pieniężne i są jednymi z najważniejszych składników majątkowych w przedsiębiorstwie.
Zbadanie kształtowania się kondycji finansowej w zależności od wielkości posiadanych aktywów obrotowych jest,
zatem jak najbardziej uzasadnione.
Celem artykułu jest zbadanie zależności między wielkością majątku obrotowego a kondycją finansową
spółdzielni mleczarskich w Polsce. Do badania wybrano, w sposób celowy, 37 spółdzielni mleczarskich poło-
żonych na terytorium całego kraju. Wybrano przedsiębiorstwa, których zarządzający wyrazili zgodę na udostępnie-
nie niezbędnych danych oraz wykazywali zaangażowanie w problem badawczy. Analizowane spółdzielnie mlec-
zarskie podzielono na grupy metodą tzw. kwartyli4. Za kryterium grupowania przyjęto wielkość majątku obro-
towego w każdym z przedsiębiorstw. Zgodnie z przyjętą metodą grupowania wyodrębniono trzy grupy spółdzielni
mleczarskich. Grupa pierwsza (1) objęła 25% spółdzielni o najniższych wartościach majątku obrotowego (w zaok-
1 marzena_chmielewska@sggw.pl
2 Iwan B.: Zmiany w mleczarskiej bazie surowcowej po przystąpieniu Polski do Unii Europejskiej [w:] Agrobiznes
2005, Zmiany w agrobiznesie po przystąpieniu Polski do Unii Europejskiej, pod red. S. Urbana, Prace Naukowe AE
we Wrocławiu nr 1070, Wrocław 2005, s. 343.
3 Mierzwa D.: Restrukturyzacja i perspektywy rozwoju spółdzielni mleczarskich regionu dolnośląskiego na tle
rozwiązań francuskich, Zeszyty Naukowe AR we Wrocławiu, nr 463, Wrocław 2003, s. 161-163.
4 Metoda kwartyli polega na sortowaniu rosnąco, badanej zbiorowości według jednej określonej cechy, a następnie
na podzieleniu na grupy obejmujące po 25% ilości badanych obiektów, można na tej podstawie wyodrębnić dwie,
trzy lub cztery grupy z badanej zbiorowości, w zależności od zróżnicowania przedziałów wartości przed
przystąpieniem do grupowania.
mailto:marzena_chmielewska@sggw.pl
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54621 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:10:16Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шевченко, Н.Ю. 2014-02-03T17:36:48Z 2014-02-03T17:36:48Z 2007 Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва / Н.Ю. Шевченко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 109. — С. 146-149. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54621 Целью и заданием работы является анализ последствий вступления Украины в ВТО и определение изменений тарифных ставок в сфере агропромышленного производства. Метою та завданням роботи є аналіз наслідків вступу України до СОТ та
 визначення змін тарифних ставок у сфері агропромислового виробництва. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва Article published earlier |
| spellingShingle | Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва Шевченко, Н.Ю. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва |
| title_full | Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва |
| title_fullStr | Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва |
| title_full_unstemmed | Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва |
| title_short | Наслідки вступу до СОТ для України у сфері агропромислового виробництва |
| title_sort | наслідки вступу до сот для україни у сфері агропромислового виробництва |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54621 |
| work_keys_str_mv | AT ševčenkonû naslídkivstupudosotdlâukraíniusferíagropromislovogovirobnictva |