Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель
В статье рассматриваются и осмысливаются актантные модели поэм О.
 Ольжича "Грудень 1932" и "Незнаному Воякові", а также формальные позиции
 вдоль наративной траектории и состояния актантов в течение логического разворачивания наратива. Устанавливается соотношение...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54720 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель / І.В. Шацький // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 120-122. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860259912452407296 |
|---|---|
| author | Шацький, І.В. |
| author_facet | Шацький, І.В. |
| citation_txt | Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель / І.В. Шацький // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 120-122. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | В статье рассматриваются и осмысливаются актантные модели поэм О.
Ольжича "Грудень 1932" и "Незнаному Воякові", а также формальные позиции
вдоль наративной траектории и состояния актантов в течение логического разворачивания наратива. Устанавливается соотношение актантных моделей и
актантных ролей с идейной нагрузкой и общим пафосом анализированных поэм
У статті розглядаються та осмислюються актантні моделі поем О. Ольжича
"Грудень 1932" та "Незнаному Воякові", а також формальні позиції уздовж наративної траєкторії та стани, набуті актантами у логічному розгортанні наративу. Встановлюється співвіднесеність актантних моделей та актантних ролей з
ідейним навантаженням та загальним пафосом аналізованих поем.
The actantial models of O. Olzhich's poems "December 1932" and "To the Unknown
Warrior" as well as formal positions along the narrative trajectory and actants'
states during the logical development of the narrative are analysed and comprehended.
The correlation of actantion models and actation roles with the conception
emphasis and general inspiration of the analysed poems is established.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:54:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
Черненко І.М.
СЛОВОТВІРНА ДЕРИВАЦІЯ В ТЕРМІНОЛОГІЇ
120
ню цієї термінології, а також уможливлює прогнозування шляхів і способів поповнення її новими одиниця-
ми у процесі активного розвитку туризмознавства як науки, оскільки засоби і структурні моделі, які відпо-
відають основним принципам професійної реалізації системи і структури мови – актуальності, доцільності,
аналітичності є найбільш продуктивними.
Умовні скорочення назв джерел:
КГТ – Краєзнавство. Географія. Туризм.
МТ – Міжнародний туризм.
ЕТ - Энциклопедия туриста / Под ред Е.И. Тамма. – М., 1993.- 610 с.
Мартынов - Мартынов А.И. Промальп (Промышленный альпинизм). – М.: Изд-во «СпортАкадемПресс»,
2001.- 208с.
Джерела та література
1. Голанова Е.И. Номинация в сфере автолексики // Способы номинации в современном русском языке. –
М.: Наука, 1982. – С.159–228.
2. Даниленко В.П. О грамматических особенностях терминов-существительных // Русская речь. – 1970. –
№ 6. – С.63–66.
3. Д’яков А.С., Кияк Т.Р. , Куделько З.Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспек-
ти. – К.: Видавничий дім „КМ Academia”, 2000. – 218 с.
4. Журавлёва 1998: Журавлёва Т.А. Особенности терминологической номинации. – Донецк: Донбасс,
1998. – 253 с.
5. Клименко Н.Ф. Абревіатура// Енциклопедія “Українська мова”/ Редкол. Русанівський В.М., Тараненко
О.О. та ін. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – 752 с.
6. Клименко Н.Ф. Осново- і словоскладання у процесах номінації сучасної української мови // Українська
мова. – 2003. – № 3–4. – С.83–105.
7. Костенко Л.М. Лексико-семантична та словотвірна структура української термінології садівництва. Ав-
тореф. дис. канд. філол. наук. – Запоріжжя, 2005. – 22 с.
8. Лях Ірина. Композити в термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб.наук.праць. Вип.ІУ. –
К.: КНЕУ, 2001. – С.72–74.
9. Малевич Л.Д. Становлення і розвиток української гідромеліоративної термінології. Автореф. дис. канд.
філол. наук. – К., 1999. – 20 с.
10. Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп’ютерних
мереж та захисту інформації. Автореф. дис. канд. філол. наук. –Харків, 2002. – 16 с.
11. Овчаренко Н.І. Способи номінації і словотворення у сучасній українській мінералогічній термінології.
Автореф. дис. канд. філол. наук. – Донецьк, 1996. – 18 с.
12. Панько Т.І. Системність і мотивованість у політекономічній термінології // Мовознавство. – 1979. –
№6. – С.15–19.
13. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. – Львів, 1994. – 216 с.
14. Симоненко Л.О. Формування української біологічної термінології. – К.: Наукова думка, 1991. –152 с.
15. Суперанская и др. 1989: Суперанская А.О., Васильева Н.В., Подольская Н.В. Общая терминология: Во-
просы теории. – М., 1989.- 243 с.
Шацький І.В.
ТВОРИ О.Ольжича “ГРУДЕНЬ 1932” ТА “НЕЗНАНОМУ ВОЯКОВІ”: АКТАНТНА
МОДЕЛЬ
Постановка проблеми. В сучасному літературознавстві поширеними є погляди, відповідно до яких
маркерами сучасної культури виступають тотальна невизначеність і релятивність, а особистість не є ціліс-
ним та внутрішньо стабільним суб’єктом, який має стійку природу (Ю.Крістева, Ж.Лакан, М.Фуко). А від-
так часто акценти дослідження художніх творів зміщуються з індивідуально-особистісних та соціально-
психологічних аспектів їх змісту на аспекти дискурсивно-текстологічні та комунікативні, таким чином час-
то нівелюючи ідейно-смислове навантаження доробку митців. Особливої ваги набувають ці питання при
розгляді творчості поетів Празької школи, зокрема О.Ольжича, оскільки ідейно-змістове навантаження його
творів яскраво виражено, чітко підпорядковує собі всі інші аспекти художньої образності.
Мета статті. Окреслити актантні моделі поем О.Ольжича “Грудень 1932” та “Незнаному Воякові”,
встановити їх співвідношення з ідейним навантаженням та загальним пафосом даних творів.
Олег Ольжич і в боротьбі, і в науці, і в поезії був взірцем громадянського обов’язку і чину.
Збірка “Вежі” О.Ольжича вийшла в Празі 1940 р. Її складають дві великі ліро-епічні поеми, написані,
щоправда, ще на початку 30-х рр. Це – “Грудень 1932” (початкова назва “Городок 1932”, згодом виправлена
автором), датована 1933 роком, і “Незнаному Воякові”, створена у 1935 році. Обидві вони цілком присвя-
чені сучасності, тобто націоналістичному руху – в основному на Галицьких землях у 30-х роках, коли
Польська держава окупувала Галичину. Найефективнішою і найсильнішою організацією руху спротиву ук-
раїнців стала ОУН.
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
121
Чимало фахівців, зокрема Ю.Бойко, М.Неврлий, О.Баган, Б.Червак, Л.Череватенко, досліджуючи спад-
щину поета, приділяли велику увагу саме “Вежам”. Всі вони були доволі одностайні у своїх судженнях, від-
значаючи, що в цій збірці висловлено кредо О.Ольжича, все “…найповніше і найпереконливіше, про що він
думав “безсонними ночами”, чого прагнув, чим карався. Тут знайшла свій філософський та художній вираз
ідеологічна програма ОУН, як її потрактовував і сповідував поет” [5, 374].
Втілена в “Незнаному воякові” та “Грудні 1932” ідея Чину, “горіння” за долю Вітчизни мала пробу-
дити думку про волю України, плекати відданість справі у серцях молодого покоління.
Сюжетною основою поеми “Городок 1932” став напад бойовиків Організації українських націоналістів
на пошту в м. Городку Ягайлонськім на Львівщині. Причина нападу була прозаїчна: ОУН постійно потре-
бувала коштів, яких інакше не можна було добути. Напад був невдалим. У приміщенні спалахнула
стрілянина. Було забито начальника пошти. Але при цьому один з бойовиків (Володимир Старик) загинув,
другий (Юрій-Мирослав Березинський), смертельно поранений, застрелився. Ще двох – за сприяння
місцевих селян-українців – схоплено, віддано під суд і 23 грудня 1932 року Василя Біласа і Дмитра Дани-
лишина повішено у Львові.
О.Ольжича, як і всю українську громадськість, схвилювала і приголомшила ця подія, в першу чергу то-
му, що самі – хай несвідомі – українці виказали земляків. Про городоцьку операцію писав не тільки Оль-
жич, вірші Біласу й Данилишину присвятила й Олена Теліга (“Засудженим” та “Сучасникам”).
Втім, у поемі “Грудень 1932” здійснена націоналістичними бойовиками акція виступає лише приводом,
відправним пунктом, що давав зразок екзистенційної ситуації – грані між життям і смертю, в якій часто
опинялися герої творів О.Ольжича, але то були змодельовані ситуації, а тут їх створило саме життя. І ще,
напевне, поведінка юнаків була не тільки мобілізуючим моментом, а й примірянням себе до подібної ситу-
ації, яка може статися.
Визначимо ролі актантів поем “Грудень 1932” та “Незнаному Воякові”, їх формальні позиції уздовж
наративної траєкторії та стани, набуті актантами у логічному розгортанні наративу, також актантні моделі
поем – структури відношень, досягнуті між актантами. За А.Греймасом оригінальна актантна модель вклю-
чає шістьох актантів: суб’єкт (шукає об’єкта), об’єкт (шукається суб’єктом), відправник (суб’єкта у його
пошуку об’єкта), одержувач (якому доставляється об’єкт), помічник (суб’єкта) й опонент (суб’єкта) [4, 9].
В “Грудні 1932” окреслена така актантна модель: суб’єкт – ліричний герой. Хоч формально історични-
ми учасниками зображуваних подій є бойовики ОУН, а отже на дієгетичному рівні екзистентами мали б
виступати персонажі, проте з метою показати близькість описуваних подій автор за допомогою форми
суб’єктивної об’єктивації (“ за нами”, “здолали ми”, ...ми Залізну накинули сіть”, “це кров наша тут закля-
та”, “не угнутість нашої волі”) виводить ліричного героя учасником зображуваного, водночас розчиняючи
його у своїх переживаннях і наближуючи до образу автора. Ліричний герой тут виступає наратором, який є
частиною дієгезису – гомодієгетичним наратором.
Як вже було з’ясовано раніше, справжньою метою акції були кошти, що їх потребувала ОУН. Якби
О.Ольжич саме кошти вивів би об’єктом, якого шукає суб’єкт, це було б оспівуванням тривіального погра-
бування. Тому автор акцентує свою увагу саме на ідейній мотивації. Мета – “здобутий в огні бастіон” [2,
85]. З цим завданням співвідноситься і вираження відправника суб’єкта – ОУН. Організація як така у творі
не фігурує, натомість відправником в актантній моделі “Грудня 1932” виступає революція (“Сьогодні най-
більшого чину / Вона зажадає від вас”), яка віддає наказ через посередника-зв’язкового (ОУН).
Надзвичайно важливим і ключовим є осмислення актантних ролей помічника та опонента (суб’єкта).
Помічників немає (“За нами розгубленість мертва, / Де страх і покора - закон”; “Містечко – як сіра твань…
сіра змора”). Сірий колір наразі виступає як символ пасивності та байдужості. Опонентами виступають
польська окупаційна влада і земляки, що видали суб’єкта. . Гіркотою і болем сповнені слова бойовиків,
звернені не тільки до місцевих селян, що їх побили і зв’язали, а й до всіх тих, які в націоналістах бачили
лише “ворогів народу”, хоч вони самі жертвували за той народ власним життям:
Товаришу любий мій, брате,
Дивися у вічі рабам, –
Як будете так воювати,
Вкраїни не бачити вам! [2, 83].
Ці слова є ключовими в ідейному розумінні поеми, оскільки народ є кінцевим одержувачем і за логікою
мав би виступати в ролі помічника.
Поема-цикл “Незнаному воякові” (1935) композиційно складає другу частину “Веж”. Твір ідейно і те-
матично поглиблює попередню поему і становить, так би мовити, поетичну історію галицького рево-
люційного підпілля. Це зображення становлення, життя і смерті юнака-революцінера. Поема складається з
32-х мініатюр, які підкреслюють щось істотне на кожному етапі. Події твору перебувають у тісному зв’язку
з почуваннями ліричного героя, які відображають етапи його духовної еволюції. Цілісно завершені фраг-
менти поеми, подані суто графічно як окремі вірші, утворюють змістову єдність. Концептуальне
світосприймання втілено в їх системності. Сюжет поеми “Незнаному Воякові” доволі мало розвинутий, що
є характерним для жанру поеми-циклу. Так, сюжет твору будується навколо певної події (окупація Галичи-
ни Польщею та спротив українців), роздуми ліричного героя постійно повертаються до неї, формуючи коло
проблем: осуд бездушності, духовної бідності псевдо-учителів, міщанства, рабської поведінки, уславлення
самопожертви, самопосвяти, героїчного чину, віри у вічність нації, плекання надій на власну державу, що
заясніє “дзвінка і сліпуча, як слава”. Як і в попередній поемі, ліричний герой функціонує як образ збірний і
виконує роль оповідача. Крізь його світоглядну систему та почуття і переживання сприймаються образи-
персонажі й творча концепція. Збережена характерна для поеми масштабність. Обрання форми поеми зу-
Шацький І.В.
ТВОРИ О.Ольжича “ГРУДЕНЬ 1932” ТА “НЕЗНАНОМУ ВОЯКОВІ”: АКТАНТНА МОДЕЛЬ
122
мовлене прагненням говорити про важливе, головне в житті нації. Поемним є і стиль викладу. За
А.Карповим, “поемне слово містить особливе навантаження і разом з тим володіє підвищеною здіймаючою
силою” [1, 239]. Заряд “здіймаючої сили” особливо важливий у публіцистичній поезії. Пафос героїки і
трагічно-оптимістичного творить своєрідний сплав, характерний для всієї творчості О.Ольжича.
Актантна модель поеми-циклу “Незнаному Воякові” порівняно з попередньою лишається майже без
змін і представлена чотирма актантами: відправником, суб’єктом, об’єктом, одержувачем та ауксиліантом-
опонентом. Помічника, так само як і в попередній моделі, нема, що теж є досить характерним, оскільки
дієгетичний світ у творі віддзеркалює об’єктивну дійсність, а ОУН, ведучи бої з польською окупаційною
владою на Західній Україні, могла розраховувати тільки на власні сили. Відправником є ОУН, безпосеред-
ньо наказ (об’єкт) ліричний герой отримує через “товариша”. Об’єкт – замах (“вбити плаза”). Особливістю є
те, що наказ (об’єкт) ліричний герой (суб’єкт) отримує лише у XVIII вірші. До цього спостерігаємо опис
дієгезису, у якому визріває характер ліричного героя, спостерігаємо процес його самовизначення. Мо-
далізація (визначення) ліричного героя становить окрему актантну модель, що складається з чотирьох ак-
тантів: відправника, суб’єкта, об’єкта та одержувача. Суб’єкт – ліричний герой, відправник – ліричний ге-
рой. Фактично він є алетичним модальним оператором, оскільки виражає модальність необхідності у про-
цесі самовизначення (об’єкта). Перед нами постає рішучий характер, який не може залишатися осторонь і
зайняти пасивну позицію у своєму дієгезису. Його, тоді ще “гімназиста у Львові”, душу спалює “задушений
гнів / На рабсько-плескатий поранок”, він не може дивитися “як люди, що знали визвольні бої, / Улесливо
кланялись пану”, йому болить “потворна оголена суть / Повільної зради ідеї”, що знаходить свій вияв у
гнівному: “Не може, не може, не може ж так буть!” [2, 87] і відправляє на пошук відповіді на питання, що
робити? Таким чином даний актант (ліричний герой) проходить всю повноту наративної траєкторії від
усвідомлення необхідності самовизначитися до здобуття об’єкта. Юнак “розпізнав” людей, “що знають що
треба робити” (ОУН) і пристав до них. Отже, еволюція характеру ліричного героя у творі окреслена окре-
мою актантною моделлю, що представляє нарататору сполуку “модель у моделі”.
Після отримання наказу (об’єкта) темп оповіді прискорюється, спостерігаємо швидку зміну подій: лег-
ке вагання, обдумування нападу, сам напад, “чорна сироватка зради” (ворог був готовий до нападу), сам на-
пад, перестрілка, смерть ліричного героя від кулі. Відтворенню загального настрою відповідає особливий
темп вірша. Це характерне Ольжичеві staccato (уривчастість). Важливим елементом ритмо-мелодійної ор-
ганізації тексту є рефрен, який повторюється з незначними змінами у побудові фрази (“Ми йдем неухильно,
ми йдем до кінця, / І вибух зголосить наш прихід”) [2, 88].
Останній вірш-цикл є своєрідним підсумком подій. Провідного значення набуває образ вітру, який тут
виступає символом націоналістичного духу. Завершується твір зверненням до читача: “Розкрийте зіниці,
розкрийте серця, / Черпайте криштальне повітря!” тлумачимо як заклик ліричного героя не
відобмежуватися від долі держави, брати активну участь у державотворенні, пам’ятати і вшановувати влас-
ну історію і патріотів, які віддали життя за те, щоб “Над диким простором Карпати – Памір... Ясніла Залізна
Держава” [2, 97].
Висновки. Таким чином для поета події, інтерпретовані у творах “Грудень 1932” та “Незнаному Во-
якові”, – це привід для розмови ширшої і важливішої. Це нагода порушити ряд проблем, які навіть сьогодні
лишаються актуальними, зокрема пробудження національної свідомості молоді. “Грудень 1932” та “Незна-
ному Воякові” пройняті вірою в Націю як єдність, що спроможна подолати всі перешкоди, вірою в “не-
відгадану силу” людини.
Ролі актантів, а також актантні моделі творів співвідносяться з провідною ідеєю поем “Грудень 1932”
та “Незнаному Воякові” і є характерними для ідеї чину, втіленої у даних творах. Ліричний герой (суб’єкт в
актантній моделі) поем О.Ольжича аналізує та узагальнює дійсність, виражає не тільки власні погляди та
оцінки, а й свідому позицію цілого народу, духовно зливається з ним, стає його моральним проводирем.
Завдяки такій позиції він став виразником сподівань тисяч галичан, що жили в умовах польської окупації,
та емігрантів. Водночас автор висвітлює і власні життєві цінності, висловлює своє кредо, показує, що най-
головнішою має бути боротьба за ідею, яка здебільшого призводить до загибелі, проте ця загибель є ще од-
ним кроком до перемоги всієї української нації, а значить і перемоги тих, що полягли.
Пафосність мовлення, особлива ритміка, актантні моделі поем, актантні ролі ауксиліантів та власне ак-
тантів, відповідна семантика творів збірки “Вежі” зумовлюються їх ідейним навантаженням і мають на меті
викрити негативне, створити ідеал справедливого, справжнього, яке має стати основною буттєвою засадою
“Нової Людини”.
Джерела та література
1. Карпов А. Пространство поэмы // Дружба народов. – 1986. – № 7. – С.238–246.
2. Ольжич О. Незнаному Воякові. – К.: Дніпро, 1994. – 432 с.
3. Скирда Л. Сучасна українська поема. – К.: Либідь, 1990. – 168 с.
4. Ткачук О. Наратологічний словник. – Тернопіль : Астон, 2002. – 173 с.
5. Череватенко Л. “Я камінь з Божої пращі...” // Ольжич О. Незнаному Воякові. – К.: Дніпро, 1994. –
С.351-425.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54720 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:54:16Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шацький, І.В. 2014-02-03T23:23:33Z 2014-02-03T23:23:33Z 2007 Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель / І.В. Шацький // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 120-122. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54720 В статье рассматриваются и осмысливаются актантные модели поэм О.
 Ольжича "Грудень 1932" и "Незнаному Воякові", а также формальные позиции
 вдоль наративной траектории и состояния актантов в течение логического разворачивания наратива. Устанавливается соотношение актантных моделей и
 актантных ролей с идейной нагрузкой и общим пафосом анализированных поэм У статті розглядаються та осмислюються актантні моделі поем О. Ольжича
 "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові", а також формальні позиції уздовж наративної траєкторії та стани, набуті актантами у логічному розгортанні наративу. Встановлюється співвіднесеність актантних моделей та актантних ролей з
 ідейним навантаженням та загальним пафосом аналізованих поем. The actantial models of O. Olzhich's poems "December 1932" and "To the Unknown
 Warrior" as well as formal positions along the narrative trajectory and actants'
 states during the logical development of the narrative are analysed and comprehended.
 The correlation of actantion models and actation roles with the conception
 emphasis and general inspiration of the analysed poems is established. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель Article published earlier |
| spellingShingle | Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель Шацький, І.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель |
| title_full | Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель |
| title_fullStr | Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель |
| title_full_unstemmed | Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель |
| title_short | Твори О.Ольжича "Грудень 1932" та "Незнаному Воякові": актантна модель |
| title_sort | твори о.ольжича "грудень 1932" та "незнаному воякові": актантна модель |
| topic | Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54720 |
| work_keys_str_mv | AT šacʹkiiív tvorioolʹžičagrudenʹ1932taneznanomuvoâkovíaktantnamodelʹ |