Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону
Метою роботи є оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва у кризовому та посткризовому становищі.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54795 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону / Л.Д. Сейдаметова, С.Ю. Юр’єва // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 197, Т. 2. — С. 65-69. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54795 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сейдаметова, Л.Д. Юр’єва, С.Ю. 2014-02-04T15:53:46Z 2014-02-04T15:53:46Z 2011 Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону / Л.Д. Сейдаметова, С.Ю. Юр’єва // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 197, Т. 2. — С. 65-69. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54795 334 (075.8) Метою роботи є оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва у кризовому та посткризовому становищі. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону Оценка инвестиционной привлекательности жилищного строительства Крымского региона Estimation of investment attractiveness of housing of Crimean region Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону |
| spellingShingle |
Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону Сейдаметова, Л.Д. Юр’єва, С.Ю. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону |
| title_full |
Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону |
| title_fullStr |
Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону |
| title_full_unstemmed |
Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону |
| title_sort |
оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва кримського регіону |
| author |
Сейдаметова, Л.Д. Юр’єва, С.Ю. |
| author_facet |
Сейдаметова, Л.Д. Юр’єва, С.Ю. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Оценка инвестиционной привлекательности жилищного строительства Крымского региона Estimation of investment attractiveness of housing of Crimean region |
| description |
Метою роботи є оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва у кризовому та посткризовому становищі.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54795 |
| citation_txt |
Оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва Кримського регіону / Л.Д. Сейдаметова, С.Ю. Юр’єва // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 197, Т. 2. — С. 65-69. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT seidametovald ocínkaínvesticíinoíprivablivostížitlovogobudívnictvakrimsʹkogoregíonu AT ûrêvasû ocínkaínvesticíinoíprivablivostížitlovogobudívnictvakrimsʹkogoregíonu AT seidametovald ocenkainvesticionnoiprivlekatelʹnostižiliŝnogostroitelʹstvakrymskogoregiona AT ûrêvasû ocenkainvesticionnoiprivlekatelʹnostižiliŝnogostroitelʹstvakrymskogoregiona AT seidametovald estimationofinvestmentattractivenessofhousingofcrimeanregion AT ûrêvasû estimationofinvestmentattractivenessofhousingofcrimeanregion |
| first_indexed |
2025-11-26T18:31:36Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:31:36Z |
| _version_ |
1850768419507404800 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
65
стиль руководства (атмосфера в кабинете начальника, стиль проведения совещаний, манера
общения начальника с подчиненными).
Опыт показывает, что такие факторы, как плохой психологический климат в коллективе,
неудовлетворенность корпоративной культурой и отсутствие возможности карьерного роста, являются
наиболее частыми причинами увольнения (после неудовлетворенности оплатой труда).
Выводы. Социологические исследования показывают, что наибольший вес среди форм
стимулирования имеет оклад и индивидуальная надбавка, а затем уже следуют различные виды премий, на
фоне других выделяются медицинское страхование, возможность получения кредитов и материальная
помощь. Значимыми так же являются следующие мотивационные формы: хороший моральный климат в
коллективе, карьера, хорошие условия труда, оплата путевок, социальные отпуска.
Можно использовать следующие предложения по улучшению мотивационного процесса и
предотвращению демотивации: предоставление максимума реалистичной информации в процессе отбора,
формирование реалистичных ожиданий, управление персоналом по целям, постановка реальных целей,
разделение сложных целей на краткосрочные этапы, активное использование дополнительных навыков
сотрудников, внимание к идеям и предложениям сотрудников, формирование организационной культуры,
развитие у сотрудников чувства принадлежности к организации, поощрение и оценка достижений
сотрудников, развитие системы управления карьерой.
Источники и литература:
1. Попрозман О. I. Мотивацiя персоналу на пiдприемствах / О. I. Попрозман // Форм.ринк.вiдносин в
Украiнi. – 2008. – № 9. – С. 139-142.
2. Петрович И. М. Основi складовi механiзму забеспечення ефективниного використання роботи
персоналом / И. М. Перрович, М. Р. Леськiв // АПЕ. – 2010. – № 4. – С. 127-132.
3. Том Н. Мотивация и закрепление перспективных кадров предприятием / Н. Том, В. Фридли //
Проблемы теории и практического управления. – 2004. – № 4. – С. 119-122.
4. Баева Е. Индивидуально-типологический подход в выявлении потребностей человека как базисная
основа мотивации / Е. Баева // Персонал. – 2005. – № 9. – С. 81-84.
5. Заводский И. Факторы мотивации персонала в менеджменте / И. Заводский, Л. Червинская // ЭУ. –
2000. – № 9. – С. 53-59.
6. Зиновьев Ф. В. Управление персоналом : практ. пособие / Ф. В. Зиновьев, И. Ф. Зиновьев. –
Симферополь : Таврия, 2003. – 204 с.
7. Мотивацiя персоналу : пiдруч. – К. : КНЕУ, 2002. – 337 с.
Сейдаметова Л.Д., Юр’єва С.Ю. УДК 334 (075.8)
ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА
КРИМСЬКОГО РЕГІОНУ
Постановка проблеми. Будівельна галузь, яка наприкінці 2008 року переживала великий підйом, на
сьогодні знаходиться у глибокому кризовому становищі. Криза будівельної галузі тісно пов’язано з
фінансовою кризою у банківському середовищі – дешеві неповернені кредити, що видавалися без застави та
без довідок про доходи призвели до краху глобальної фінансово-економічної системи, с початку у США,
потім, як ланцюгова реакцію докотилася до Європи. Таким чином, можна сказати, що фінансово-
економічна криза, закрила еру дешевих кредитів, що зруйнувало банківську систему країн світу й вона ж
призвела до падіння інвестиційної привабливості інших галузей економіки, у тому числі будівництво
житла.
Аналіз літературних джерел. Проблемі інвестиційної привабливості будівельної галузі присвячені
праці роботи В.І. Аніна, А. Н. Асаула, Т.В. Момот, А.В. Розумової, В.І. Торкатюка, Р.Б. Тяна та ін.
Метою роботи є оцінка інвестиційної привабливості житлового будівництва у кризовому та
посткризовому становищі.
Основні результати дослідження. Світова фінансово-економічна криза стала приводом замислитися
про наслідки, що призвели до падіння глобальної фінансової системи та виникненню дисбалансу у світовій
економічної системі. Фінансова криза показала, що ситуація, яка виникла може привести до подальшої
макроекономічної нестабільності у світі та дає привід до проведення аналізу основних факторів, що
привели до виникнення економічної нестабільності у глобальному економічному простору. Як зазначено у
роботі [1, с. 498] велику небезпеку для фінансових ринків країн з невеликим валютним резервом, – подібно
країнам СНД (у тому числі Україна) складають безконтрольне коливання короткострокових капітальних
інвестицій у наслідок зростання та зменшення відсоткових ставок на світових фінансових ринках, особливу
небезпеку мають зростаючи ставки. Таким чином, повна лібералізація транс обмеженого руху
короткострокових інвестицій не можна використовувати як цільову функцію ринкової економіки. Отже
саме, той фактор використання обмеженого руху інвестиційного капіталу було забуто й він був
використаний у якості головної цільової функції в останні періоди розвитку економіки нашої країни, що
привело до різкого падіння ВВП й заглибленню кризових явищ.
Економічна криза у будівельної галузі характеризується різкім падінням інвестиційної активності й
зростання показників незавершеного будівництва. Зауважимо, що приток та відтік інвестиційного капіталу
Сейдаметова Л.Д., Юр’єва С.Ю.
ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА КРИМСЬКОГО РЕГІОНУ
66
тісно пов'язаний з інвестиційним кліматом й є індикатором можливості отримання зовнішніх інвестицій як
окремо до галузі, так й до національної економічної системи у цілому. Отже, якщо у конкретної країні
відбувається масивний відтік капіталу, то отримання зовнішнього кредити стає дуже проблематичним й на
сам перед, це проблема психологічного характеру, а саме – у інвесторів виникає сумління у можливості
країни забезпечити сприятливий клімат для функціонування інвестованого капіталу [1, с. 504].
Апроксимуючи на галузь, зазначимо, що відтік інвестованого капіталу з країни, призводить до відтоку
капіталу з найпривільніших галузей економіки країни (подібно будівельної) й отримання кредитів у ці
галузі у найближчий час є дуже проблематичним й фактично неможливим. Отже, будівельна галузь
служить одним з головних індикаторів розвитку економіки країни її інвестиційної привабливості та
конкурентоспроможності.
Як, відомо й доведено К. Марксом розвиток світової економіки носить циклічний характер й ділові
цикли є невід’ємною частиною розвитку капіталістичної економіки. Причиною виникнення кризових явищ
К. Маркс бачив у виробництві товарів понад платоспроможний попит [2]. Продовження теорії, що була
висунута К. Марксом можна знайти у працях М. Кондрат’єва, які получили назву «довгих хвиль
Кондрат’єва». Згідно з теорією М. Кондрат'єва періоди пожвавлення економіки, поліпшення ринкової
кон'юнктури, загальної лібералізації господарського життя (підвищувальна хвиля) неодмінно призводять до
уповільнення економічного зростання та навіть до спаду виробництва (понижувальну хвиля) [3, с. 37].
Отже, перед виникнення світової фінансової кризи світ знаходився у п’ятому великому циклі, який
супроводжувався зростанням нових інформаційних технологій, інноваційними дослідженнями та дешевими
кредитами. Таким чином, можна дійти до висновку, що довгі хвилі містять декілька циклів та впливають на
їх хід, формуючи структурну специфіку й як зазначено у роботі Г. Розумової «…якщо малі цикли мають
вихідну точку на понижувальній хвилі великого циклу, то фази коротко- і середньострокових криз глибше,
періоди депресії більш тривалі, а підйом слабкіше та коротші. Якщо ж відправною крапкою для малого
циклу є підвищувальна хвиля, то специфіка протікання фаз малих циклів протилежна» [4, с. 15]. Отже,
важливу роль у виникненні економічних циклів грає споживчі та інвестиційні попити й головним є саме
інвестиційний.
У фундаменті розвитку будівельної галузі також лежать цикли, що мають назву «будівельних циклів».
Осноположником теорії будівельних циклів є С. Кузнецов. У своїх дослідження він дійшов до висновку, що
показники національного доходу, споживчих витрат, валових інвестицій в устаткування виробничого
призначення, а також у будинки та спорудження виявляють взаємозалежні двадцятирічні коливання. При
цьому він зазначив, що в житловому будівництві ці коливання мають найбільшу відносну амплітуду.
Основними факторами «будівельного циклу» є:
пристосування пропозиції житла до попиту відбувається зі значним відставанням;
коливання квартирної плати;
зміни витрат на будівництво,
зміни національного доходу;
зростання кількості населення [4, с. 13].
А. Асаул, при проведенні дослідження розвитку ринку житла виділяє основні фактори, що впливають
на його розвиток, одним з таких факторів є «циклічний характер розвитку» [5, с. 295–298]. Він визначив, що
цикли розвитку ринку житла напряму не збігаються з економічними циклами у часовому розрізі (рис. 1) [5,
с. 298]: спад на ринку житла по передує спаду економіки в цілому, а підйом наступає раніше.
Перенасичення ринку житла призводить до спаду, кількість незайнятих об'єктів стрімко збільшується і власникові
об'єкта житлової нерухомості складно його продати, ціни знижуються.
2- Перебудова на ринку житла.
3- Після зростання попиту на побудовані об'єкти спостерігається поглинання створених об'єктів житлової
нерухомості, практично відсутня пропозиція нових об'єктів, збільшення передінвестиційних досліджень по створенню
нових об'єктів житлової нерухомості.
4- У результаті підвищення попиту на нові об'єкти будівництво досягає апогею та характеризується ростом цін
на об'єкти будівництва, виникає надлишок будівельних потужностей і надвиробництво будівельної продукції,
будівельна діяльність скорочується.
5- Наступає стабілізація, попит та пропозиція в стані рівноваги.
Рис. 1. Взаємозв'язок економічних циклів [5, с. 298]
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
67
Отже, аналізуючи стан національного та регіонального ринку житла можна визначити
загальноекономічні тенденції розвитку країни: погіршення ситуації на житловому ринку говорить про
швидке погіршення ситуації й у національній економіці, та навпаки – за підйомом житлового ринку, як
правило, відбувається підйом у національній економіці [5, с. 298].
Поняття «інвестиційний клімат регіону» це багатокомпонентна величина, яка зокрема включає таки
складові, як інвестиційна активність; динаміка життєвого циклу населення; рівень розвитку ринкових
відносин; фінансово - кредитна діяльність та стан навколишнього середовища [6, с.141].
Як відомо, формування інвестиційних ресурсів регіону відбувається загалом з трьох джерел: перше – це
державні капітальні вкладення, друге – кошті місцевих бюджетів, третє – інші джерела, що не є
державними, до них відносять власні кошти населення; іноземні інвестиції та власні кошті підприємств. На
рис. 2 надано структура капітальних інвестицій та інвестицій в основний капітал за джерелами
фінансування у 2009 році.
5,2
6,9
3,6
4,0
53,3
55,8
12,8
12,4
11,9
9,5 11,4
13,2
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Капітальні інвестиції
Інвестиції в основний
капітал
Кошти державного бюджету Кошти місцевих бюджетів
Власні кошти підприємств та організацій Кредити банків та інші позики
Кошти іноземних інвесторів Інші джерела фінансування
Рис. 2. Структура капітальних інвестицій та інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування у
2009 році (складено автором на основі даних держкомстату [7, с. 164])
Як бачимо з наданого рисунку, переглядаючи основні джерела формування інвестиційних ресурсів
зазначимо, що на сьогодні, перша та друга інвестиційні складові у регіональному розвитку майже відсутні,
за коштами державного та місцевих бюджетів профінансовано тільки 6,9% та 4,0 % капітальних інвестицій
відповідно. Основним джерелом інвестиційних вкладень у АР Крим є власні кошти підприємств їх частка
складає 55,8% від загальної кількості, за кошти іноземних інвесторів профінансовано 9,5% всього
капітального будівництва; кредити банків та населення профінансувало 12,4% та 11,4% всього капітального
будівництва регіону. Всі ці наведені дані засвідчують, що інвестиційні клімат у будівництво в регіоні
знаходиться не на найкращому рівні й це погано відговкується на загальної інвестиційної привабливості
АР Крим. Таким чином, на нашу думку, для формування сприятливого інвестиційного клімату у регіоні
необхідна перш за все політична стабільність у країні та регіоні, динамічне зростання відтворюючих
факторів розвитку економіки регіону та воля держави.
Розглянемо основні показники будівництва по АР Крим з 2000 по 2009 р.р. (табл. 1).
Таблиця 1. Основні показники будівництва по АР Крим з 2000 по 2009 р.р.
Показники
Роки Відхилення
2000 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Обсяг реалізованої будівельної
продукції (у фактичних цінах), млн.грн.
2078,4 2418,6 3908,2 5335,9 5427,2 3838,2 -1589
Основні засоби будівництва (у
фактичних цінах; на кінець року),
млн.грн.
898,9 979,2 1208,1 1558,6 4129,7 5157,7 6634,4 1476,7
Рентабельність операційної діяльності
будівельних підприємств, відсотків
0,8 0,2 1,4 1,9 2,3 -4,5 0,2 -4,3
Частка збиткових будівельних
підприємств, відсотків
33,7 35,6 31,5 31,6 33,4 38,5 +5,1
Середньорічна кількість найманих
працівників у будівництві, тис. осіб
31,3 31,1 30,8 34,7 33,1 22,8 -10,3
Середньомісячна заробітна плата
найманих працівників у будівництві,
грн.
535,10 723,20 900,89 1138,20 1332,01 976,41 -355,6
(складено автором на основі даних держкомстату [7, с. 174])
Сейдаметова Л.Д., Юр’єва С.Ю.
ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА КРИМСЬКОГО РЕГІОНУ
68
Таким чином, аналіз таблиці 1 показав, що у 2009 р. загальний обсяг реалізованої будівельної продукції
впав по зрівнянню з початком кризи на -1589 млн. грн. Рентабельність будівництва у 2008 р. впала на 4,5 %,
у 2009 р. вона зросла, але не досягла рівня нормативу. Частка збитків у 2009 р. зросло на 5,1 %. Також,
бачимо зниження середньої кількості працівників, що працюють у будівельної галузі, знижка склала 10,3%,
середньомісячна заробітна плата по галузі впала на 355,6 грн. Отже, як показав аналіз будівельна галузь
знаходиться не в самому кращому стані й всі признаки кризи галузі на обличчі: на сам перед зниження
обсягу будівельно-монтажних робіт; знижка рентабельності; зростання збитків, зниження кількості
працівників та середньої заробітної плати, що ледве встигає до мінімальної.
Проведемо аналіз інвестицій в основний капітал у житлове будівництва за регіонами АР Крим за період
2000 по 2009 рр. (табл. 2)
Таблиця 2. Аналіз інвестицій в основний капітал у житлове будівництва за регіонами АР Крим за період
2000 по 2009 рр. (у фактичних цінах; тис.грн.)
Регіони 2000 2004 2005 2006 2007 2008 2009
АвтономнаРеспубліка Крим 108204 232266 451496 704278 1483606 1837580 946349
міста
Сімферополь 33203 66118 167427 94088 263035 474705 279375
Алушта 924 13329 20080 25068 90561 72594 49118
Армянськ 778 3297 2639 2263 8065 4114 2941
Джанкой 1159 2148 1656 11775 6605 12685 2422
Євпаторія 5746 6782 29850 54708 101695 149342 95911
Керч 1176 5734 7871 18872 31340 14942 17703
Красноперекопськ 589 2322 712 810 2066 1516 3104
Саки 4386 400 1316 896 1026 5147 6844
Судак 250 2340 12809 23140 37622 35558 30155
Феодосія 14960 44628 67514 98413 89892 102589 37513
Ялта 15065 45642 89239 253415 626190 793749 298414
райони
Бахчисарайський 3189 9506 8199 10510 6294 41253 37895
Білогірський 1161 2291 1886 4419 9743 8792 2624
Джанкойський 1598 920 2365 320 1371 1225 2298
Кіровський 2564 1926 2684 4658 7757 2233 4004
Красногвардійський 1895 2232 4737 6066 9660 4728 211
Красноперекопський 239 580 556 623 1779 1699 893
Ленінський 1709 2497 2994 3923 6964 10926 7095
Нижньогірський 1062 4165 2471 5195 6458 5586 5026
Первомайський 116 714 632 1093 3385 1899 1622
Роздольненський 689 218 353 656 1072 1844 2588
Сакський 1362 1310 1036 539 2030 5427 7384
Сімферопольський 12796 8307 11456 62225 151321 62246 43889
Совєтський 314 729 – 6204 3113 614 2089
Чорноморський 1274 4131 11014 14399 14558 22167 5231
(складено автором на основі даних держкомстату [7, с. 174])
Аналіз таблиці 2 за регіонами автономії показала загальне падіння інвестицій у будівництва житла по
АР Крим. Найбільші інвестиції були здійснені у м. Сімферополь та м. Ялта 279375 млн. грн. та 298414 млн.
грн. відповідно. Найбільша частка інвестицій по районах проведена у Бахчисарайському та
Сімферопольському 37895 млн. грн. та 43889 млн. грн. відповідно. Однак, обидва приведених приклади
характеризують падіння інвестицій у будівництво житла порівняно з 2008 р.
Отже, з аналізу таблиці 1 та таблиці 2 можна зробити висновок про те, що інвестиційний потенціал
будівельної галузі АР Крим знаходиться на дуже низькому рівні й на сьогодні, будівництво житла у регіоні
не є конкурентоспроможним.
На нашу думку, конкуренція є основою розвитку інвестиційної активності той чи іншої галузі,
будівельна галузь не є винятком. Проблема підвищення конкурентоспроможності розроблена М. Портером.
Як зазначив М. Портер – конкуренція це динамічний процес, що швидко розвивається [8, с. 39]. Основою
конкурентних переваг за М. Портером є НІОКР. Однак, необхідно зазначити що інвестиції у НІОКР не
принесуть сію мінутної віддачі, тому що це інвестиції у знання, опит та нові технології виробництва. Отже
це інвестиції у майбутнє будівельної галузі. Вони мають сприяти науковому підходу до розвитку цієї галузі
економіки. Розробки, що відбудуться спинятимуть зниженню кошторисної вартості будівельних
інвестиційних проектів, що у свою чергу принесе загальну знижку кошторисної вартості житла та
зростанню конкурентних переваг, а в наслідок всіх цих подій відбудеться підвищення попиту на ринку
житла.
Крім того М. Портер стверджує, що керівництво фірми повинне чітко уявляти собі обсяг витрат на
інвестований капітал, оскільки перш ніж компанія буде одержувати певну частку прибутку, повинне
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
69
відбутися нагромадження «певної критичної маси доходів» від інвестицій у декількох країнах [9, с. 381]. На
думку М. Портера необхідно розробляти інвестиційні стратегії, що мають два напряму: по-перше напрям
обліково-калькуляційний, по-друге – оцінка діяльності конкурентів [9, с. 381]. Отже, при проведені оцінки
будівельно-монтажних робіт, на нашу думку, необхідно:
провести аналіз кошторисної вартості;
провести порівняльний аналіз конкурентів.
Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок що:
1. Кризове становище будівельної галузі АР Крим зв’язано перш за все з глобальною фінансово-
економічною кризою, що почалася у 2008 р.
2. Розвиток будівельної галузі несе циклічний характер, що має відносну амплітуду.
3. Аналіз інвестиційної активності у будівельну галузь регіону показав, що на сьогодні, галузь
знаходиться у не найкращому стані й не є конкурентоспроможною.
4. Для отримання конкурентних переваг необхідно всебічне використання НІОКР та проведення
постійної оцінки підприємств будівельної галузі порівняно з конкурентами.
Джерела та література:
1. Белорус О. Г. Глобализация и безопасность развития : монография / О. Г. Белорус, Д. Г. Лукьяненко и
др. – К. : КНЭУ, 2002. – 789 с.
2. Маркс К. Капитал / К. Маркс – М. : Политическая литература, 1975. – Т. 2. – 752 с.
3. Адаманова З. О. Инновационные стратегии развития в условиях глобализации : монография / З. О.
Адаманова. – Симферополь : Крымучпедгиз, 2005. – 504 с.
4. Розумова Г. В. Організаційно-економічний механізм формування регіональної житлової політики : дис.
... канд. екон. наук : 08.00.05 – розвиток продуктивних сил та регіональна економіка / Г. В. Розумова. –
Дніпропетровськ, 2010. – 200 с.
5. Асаул А. Н. Экономика недвижимости / А. Н. Асаул. – СПб., 2007. – 624 с.
6. Чумаченко М. Г. Інвестиційна політика в Україні : досвід, проблеми, перспективи : монографія / М.
Г. Чумаченко, С. С. Аптекар, М. Г. Білопольський та ін.; ІЕП НАН України. – Донецьк : ТОВ «Юго-
Восток, ЛТД», 2003. – 292 с.
7. Статистичний щорічник АР Крим / за ред. О. І. Пітюренко. – Сімферополь, 2010. – 560 с.
8. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер; ред. и предисл. В. Д. Щетинин; [пер. с англ.]. –
М. : Междунар. отношения, 1993. – 896 c.
9. Портер М. Конкуренция / М. Портер; [пер.с англ.]. – М. : Изд-кий дом «Вильямс», 2006. – 608 с.
Смедлаева Э.М. УДК 331.108: 332.316
ЭВОЛЮЦИЯ КОНЦЕПЦИИ "РЫНОК ТРУДА"
Постановка проблемы. Современная теоретическая экономическая наука является результатом её
длительного эволюционного развития. В истории экономических учений существовали различные
концепции, теории и школы, в основе эволюции которых имели место различия в методологии и методике
анализа, в познании предмета и объекта исследования, роли природы человека и его труда, а также
государства в обществе.
Исследование проблем трудовой деятельности человека, хотя и имеет давнюю эволюционную историю,
однако отдельные аспекты труда, в частности рынка труда и занятости населения, ученые-экономисты
стали изучать только лишь в постиндустриальную эпоху. А вот обобщенные в эволюционно исторической
ретроспективе научные работы, в сфере социально-трудовых отношений, так называемый «эволюционный
взгляд», практически отсутствуют.
Как известно, отношения в сфере труда являются базовыми, основополагающими в системе социально-
экономических отношений общества: во-первых, труд – первейшая основа и источник жизни каждого
человека; во-вторых, труд – деятельность, с помощью которой человек формирует, развивает и реализует
свои личностные способности; в-третьих, труд действительно исторически подтвержденный, исходный
приоритет социального прогресса человеческой цивилизации.
Исходя из вышеозначенных позиций, представители практически всех направлений экономической
науки (истории) на всех этапах ее развития обращали огромное влияние исследованием труда и трудовой
деятельности человека.
Анализ литературы. Анализ современной экономической литературы показывает, что весомую роль в
осмыслении эволюции научных взглядов на проблемы развития рынка труда играют наработки
экономистов, в частности: Д. П. Богини, О. А. Гршновой, В. I. Герасимчука, Н.Р. Зиятдиновой,С. П.
Калинина, Е. М. Либановой, Н. Д. Лукъянченко, А. А. Никифоровой, В. В. Оникевича, В. М. Петюха, Г. Е.
Слезингера, Г. О. Черниченко, М. В. Шаленко.
Целью данной статьи является исследование эволюции научных взглядов на развитие рынка труда.
Изложение основного материала. Придерживаясь исторической преемственности и традициям,
научный анализ теории рынка труда необходимо начать с основоположников классической политической
экономии.
Истоки научного понимания рынка труда и трудовых отношений восходят к основоположникам
классической политэкономии: У. Петти, А.Смит, Д. Рикардо, Ж.Б. Сэй, Д.С. Милль, С. Сисмонди.
|