Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації
Метою статті є розгляд теоретичних основ інноваційного розвитку агропромислового комплексу в умовах глобалізації.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54807 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації / Е.К. Мусаєв // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 197, Т. 2. — С. 36-39. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860034638328627200 |
|---|---|
| author | Мусаєв, Е.К. |
| author_facet | Мусаєв, Е.К. |
| citation_txt | Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації / Е.К. Мусаєв // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 197, Т. 2. — С. 36-39. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Метою статті є розгляд теоретичних основ інноваційного розвитку агропромислового комплексу в умовах глобалізації.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:53:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
Мостова М.А.
САНАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК СКЛАДОВА ФІНАНСОВОГО АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
36
ідентифікація типу та глибини кризи та відповідно до цього впровадження відповідного класу санаційних
заходів для відновлення фінансової стабільності у довгостроковій перспективі.
Джерела та література:
1. Антикризисное управление /под ред. Э. М. Короткова. М. : Инфра-М, 2002. 432 с.
2. Антикризисный менеджмент / под ред. А. Г. Грязновой. – М. : Экмос, 1999. – 368 с.
3. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента : учеб. пособие / И. Т. Балабанов. – М. : Финансы и
статистика, 1998. – 342 с.
4. Бандурка А. М. Финансово-экономический аналіз / А. М .Бандурка, И. М .Червяков. – Х. : Ун-т внутр.
дел, 1999. – 394 с.
5. Булеев И. П. Антикризисное управление предприятием / И. П. Булеев, Н. Е. Брюховецкая. – Донецк :
ИЭП НАН Украины, 1999. – 179 с.
6. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством / В. О. Василенко. – К. : Центр навчальної
літератури, 2005. –504 с.
7. Економіка підприємства : підруч. /за ред. С. Ф. По кропивного. – К. : КНЕУ, 2001. – 528 с.
8. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств : павч. посіб. / О. О. Терещенко. – К. :
КНЕУ, 2000. – 412 с.
9. Фінансовий менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / А. М. Поддєрьогін, Л. Д. Бурк,
Н. Ю. Калач та ін. – К. : КНЕУ, 2001.
10. Уткин Э. А. Антикризисное управление
/ Э.
А. Уткин. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 145 с.
Мусаєв Е.К. УДК 001.895:338.436.33 (477)
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АПК В УМОВАХ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
I. Вступ. Перехід до ринкових відносин в Україні супроводжувався великими змінами в сільському
господарстві та агропромисловому комплексі. Суттєво трансформувалися організаційна структура АПК,
система управління, відносини права власності та земельні відносини, принципи функціонування
економічної системи. Все це визначило необхідність теоретичного осмислення реформ у сільському
господарстві, розробки практичних рекомендацій щодо формування матеріально-технічних ресурсів,
розвитку ринкових відносин, впровадження інноваційних досліджень, державної підтримки економіки
галузі, що сприятиме підвищенню ефективності аграрного сектора економіки України в цілому.
Роль агропромислового комплексу в економіці країни обумовлюється винятковою значущістю та
незамінністю його продукції в життєдіяльності людини і суспільства. Тому АПК є однією із сфер, які
завжди знаходяться під пильною увагою урядів країн. Пріоритетність розвитку АПК проголошена і в нашій
країні, що виражається перед усе в державній підтримці галузі. Адже для повноцінного виконання АПК
своєї соціально-економічної ролі підприємства потребують відповідного інноваційно-інвестиційного
оновлення. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» від
18.10.2005 р. [1] вказує на необхідність забезпечення прибутку на авансований капітал в АПК через систему
державних організаційно-правових заходів, вдосконалення менеджменту в організації господарської
діяльності суб’єктів, впровадження ресурсозберігаючих, екологічно безпечних (так званих «чистих»)
технологій виробництва аграрної і продовольчої продукції.
Тому необхідно провести дослідження щодо теоретичних основ інноваційного розвитку
агропромислового комплексу в сучасних умовах та довести необхідність до формування інноваційного
механізму управління розвитку агропромисловим комплексом.
II. Постановка мети та завдань статті. Метою статті є розгляд теоретичних основ інноваційного
розвитку агропромислового комплексу в умовах глобалізації. Для цього необхідно виконати низьку
завдань:
− розглянути трактування поняття «інновації»;
− проаналізувати роль інновацій у економічному розвитку;
− визначити склад агропромислового комплексу та вплив інвестиційно-інноваційного розвитку на
сфери агропромислового комплексу.
III. Результати дослідження. В сучасних умовах глобалізації та інформатизації конкурентоспромож-
ність залежить від використання в процесі виробництва наукових досягнень. Визнано, що 2/3 приросту
сільськогосподарської продукції у світі отримується саме за рахунок впровадження інновацій [2, с. 19]. А
використання в Україні морально й фізично застарілої техніки і технологій є причиною того, що рівень
енерго- та матеріаломісткості аграрної продукції у 4-5 разів вищий, ніж у аналогічної продукції з
розвинених країн [3, с. 58].
Одним з перших розглянув роль інновацій в економічному розвитку Й.Шумпетер [4]. За його
визначенням, інновації – це нова науково-організаційна комбінація виробничих чинників, створена
підприємницьким духом. Для одержання інновації необхідно замість зміни суми факторів змінити форму
виробничої функції. Технічна інновація розглядалася як економічний засіб, що застосовується для
підвищення прибутку; а основними факторами вважалися активність особи підприємця і технічний
розвиток.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
37
Сучасних трактувань поняття «інновації» досить багато. Згідно законодавства України [5], інновації –
це новостворені (застосовані) або вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а
також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого
характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва або соціальної сфери, а інноваційна
діяльність – це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових
досліджень і розробок та зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.
В Економічній енциклопедії [6, с. 656] інновація – це новий підхід до конструювання, виробництва,
збуту товарів, завдяки якому інноватор здобуває переваги над конкурентами. О.І. Дацій тлумачить [7, c. 9]
інновацію в АПК як проведення змін в техніці, технології, організації, екології, економіці, а також у
соціальній сфері з метою одержання економічного ефекту, спрямованого на задоволення певних суспільних
потреб людського буття.
Інновація є важливою складовою НТП. Інновації ґрунтуються на наукових відкриттях і досягненнях в
усіх сферах діяльності АПК. Кожен з цих напрямів інновацій має притаманний лише йому зміст,
можливості та етапи освоєння [8, с. 16].
Сільське господарство в економіці розвинутих країн перетворюється в наукомістку галузь виробництва.
Сукупні витрати на наукові дослідження, пов’язані із сільським господарством (у генетиці, тонкій хімії,
механіці) в США складають 4 млрд. дол. на рік [9, с. 133-134]. І кожен долар, затрачений на аграрні
дослідження, повертається з 1,35 дол. віддачі. Отже, в сільському господарстві також відбувається науково-
технічна революція. Відповідно найбільш промислово-розвинені країни – США і Західна Європа – дають
70% світового експорту сільськогосподарської продукції.
Розробка та впровадження інновацій неможливі без вкладання ресурсів, тобто без інвестицій. Згідно
Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних
цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої
створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. За Дж.Кендриком [10, с. 28, 31, 175],
інвестиції – поточні витрати, спрямовані на збільшення майбутніх доходів; капітал – потенційна здатність
протягом визначеного періоду часу створювати продукт і доход; тобто інвестиції – витрати на підтримку чи
збільшення здатності створювати продукт і доход. Аналогічну думку мають й інші закордонні дослідники.
Суттєвий внесок в розвиток ідеї довгих інноваційних хвиль вніс К.Фрімен. Він почав розглядати
довгохвильовий підйом не тільки як результат впровадження радикальних нововведень в одній чи
декількох галузях та їх наступного росту, але і як процес дифузії технологій від декількох лідируючих
секторів до всієї економічної системи. Крім того, він звернув увагу на те, що широке розповсюдження
технологій стає можливим в результаті ряду соціальних та інституційних змін: кооперації; конкуренції,
організації науково-дослідної діяльності, участі держави в стимулюванні інноваційної діяльності,
національних та міжнародних режимів економічного регулювання.
Під інноваційним розвитком ми розуміємо насамперед послідовно реалізовані нововведення. Саме
нововведення, тобто науково-технологічна розробка, винахід, стає інновацією, як правило, у вигляді товару,
послуги, методу. Він більш успішний, коли охоплює не одну вузьку область (наприклад, виробництво
зерна), а містить у собі також сфери, що впливають на загальний результат (керування, маркетинг, навчання
персоналу, фінанси, продаж тощо). Отже, інноваційний розвиток повинен носити комплексний характер.
Всякий інноваційний розвиток − це не тільки основний інноваційний процес, але і розвиток системи
факторів і умов, необхідних для його здійснення, тобто інноваційного потенціалу. Інноваційний потенціал
представляє собою серцевину всього економічного потенціалу регіону, країни. Інноваційний потенціал
визначає як завершальну частину виробничого циклу і його реальні пропускні можливості, що істотно
позначається на кінцевому результаті.
Поширеною думкою є те, що основним напрямком стимулювання інноваційного розвитку є
відновлення основних фондів і насамперед автотракторного парку. Але підсиливши в такий спосіб
виробничо-технологічний потенціал сільськогосподарського підприємства і не торкнувшись інших його
частин, ми одержуємо, як правило, замороження фінансових засобів.
Стимулюючим заходом щодо розвитку науково-технічного потенціалу та його інноваційного
використання є вдосконалення системи стимулювання виконавців науково-технічних розробок на етапі
наукових досліджень і в процесі їх освоєння у виробництві. Ця система має базуватися на соціально-
економічних оцінках та враховувати науково-технічне значення пріоритетних проектів, тобто залежати від
рівня ефективності використання технологічних нововведень. Така система активно практикується в
зарубіжних країнах, зокрема в США рівень податків встановлюється диференційовано відповідно до
доходу підприємства в межах 15-34% [9].
Інноваційний розвиток містить у собі такі послідовні етапи: виявлення проблеми та виникнення нової
технічної ідеї для її задоволення; проведення досліджень і розробок та оформлення винаходу; інвестування
виробництва, освоєння та використання; розповсюдження результатів НТП тощо. При цьому із загальної
кількості запропонованих новаційних ідей згідно з вітчизняною практикою близько 80% відхиляються на
стадії трансформації новації в інновацію, в США цей показник складає лише 52% [9].
На думку П.Т. Саблука [8, с. 16], пріоритетами в Україні повинні стати людина та її здоров’я, екологія,
аграрний сектор і енергетика. Тільки на основі забезпечення цих пріоритетів з метою одержання високих
кінцевих результатів можна включати інші сфери і види діяльності. При цьому інноваційний аналіз є одним
з головних методів визначення факторів успіху.
Отже до складу АПК входять досить різні за своїм змістом галузі: сільське господарство,
промисловість, торгівля, але їх об’єднує технологічний ланцюг (рис. 1). І необхідно відзначити, що рівень
Мусаєв Е.К.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АПК В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
38
інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора повинен забезпечуватися усім технологічним
ланцюгом.
Рис. 1. Сукупність сфер АПК за галузевою структурою
Що ж стосується специфіки розвитку сільського господарства, то ще А.Сміт довів, що усі найбільш
його крупні поліпшення і піднесення були обумовлені припливом капіталу, який початково був
накопичений у містах; і що у всіх розвинутих суспільствах головний товарообмін здійснюється саме між
жителями міста і села; і що саме торгівля і промисловість міст є причиною розвитку сільського
господарства. Тому будь-яке накопичення інноваційно-інвестиційного потенціалу для АПК можливе тільки
через адекватно розвинуте місто і торгівлю.
Одночасно необхідно підкреслити, що ще у Законі України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції
розглядались як один з найважливіших засобів досягенння соціального ефекту. У Законі України «Про
інноваційну діяльність» інновації також є одним з засобів істотного поліпшення структури та якості
соціальної сфери [5]. А у Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»
особливий пріоритет вбачається у гармонійному розвитку людського потенціалу.
IV. Висновки:
1. Інновації – це нова науково-організаційна комбінація виробничих чинників, створена
підприємницьким духом. Інноваційний розвиток − це розвиток системи факторів і умов, необхідних для
його здійснення інноваційного потенціалу. Інноваційний потенціал визначає як завершальну частину
виробничого циклу і його реальні пропускні можливості, що істотно позначається на кінцевому результаті.
2. Етапи інноваційного розвитку: виявлення проблеми та виникнення нової технічної ідеї для її
задоволення; проведення досліджень і розробок та оформлення винаходу; інвестування виробництва,
освоєння та використання; розповсюдження результатів НТП тощо.
3. До складу АПК входять три сфери: сукупність галузей, що забезпечують сільське господарство
засобами виробництва; саме сільське господарство; заготівля, переробка сільськогосподарської продукції,
торгівля. Таким чином до складу АПК входять досить різні за своїм змістом галузі: сільське господарство,
промисловість, торгівля, але їх об’єднує технологічний ланцюг. І необхідно відзначити, що рівень
інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектора повинен забезпечуватися усім технологічним
ланцюгом.
Сфера АПК: сукупність галузей, що забезпечують сільське
господарство засобами виробництва
Хімічне виробництво
Виробництво машин та устаткування
Сфера АПК: сільське господарство, мисливство та лісове
господарство
рослинництво
тваринництво
рибне господарство
лісове господарство
мисливство
Сфера АПК: заготівля, переробка сільськогосподарської
продукції, торгівля
виробництво кормів для тварин
оптова та роздрібна торгівля
харчова промисловість
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
39
Джерела та література:
1. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємництва : дiагностика, стратегiя, ефективність / В. Г. Герасимчук. –
К. : Вища школа, 1995. – 265 с.
2. Ушачев И. Г. Агропродовольственный комплекс России : проблемы и решения / И. Г. Ушачев //
Економіка АПК. – 2003. – № 3. – С. 3-19.
3. Жарков Ю. В. Формування системи механізмів управління інноваційним процесом в АПК регіону / Ю.
В. Жарков // Економіка АПК. – 2003. – № 8. – С. 57-63.
4. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли,
капитала и цикла конъюнктуры) / Й. Шумпетер; [пер. с нем.]. – М. : Прогресс, 1982.
5. Закон України „Про інноваційну діяльність”: від 4.07.2002 р. N 40-IV із змінами від 25.03.2005 р. :
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uapravo.net/data/base44/ukr44201.htm.
6. Економічна енциклопедія : у 3-х т. / ред. С. В. Мочерний та ін. – К. : Академія, 2000. – Т. 1. – 864 с.
7. Дацій О. І. Ефективність інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві : автореф. дис. ...
доктора екон. наук / О. І. Дацій; ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН. – К. : 2005. – 39 с.
8. Саблук П. Т. Стабільні економічні умови як фактор послідовного підвищення ефективності
сільськогосподарського виробництва / П. Т. Саблук // Економіка АПК. – 2003. – № 1. – С. 12-17.
9. Назаренко В. И. Сельское хозяйство России в системе мирохозяйственных связей / В. И. Назаренко //
Економіка АПК. – 2003. – № 9. – С. 131-138.
10. Кендрик Дж. Совокупный капитал США и его формирование / Дж. Фендрик; ред. А. И. Анчишкина;
[пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1978. – 275 с.
Новиков А.В. УДК 336.774.3(477)
РЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ КРЕДИТНОЙ ЗАДОЛЖЕННОСТИ В УКРАИНЕ:
МИРОВОЙ ОПЫТ
Позитивная динамика кредитования частного сектора является результатом нормального и ожидаемого
развития финансового рынка Украины в условиях ее интеграции к евросообществу. При этих условиях
растущие объемы кредитования в значительной мере поглощаются за счет спроса на денежные средства. Из
позиции спроса позитивная динамика кредитования подкреплялась ожиданиями высших доходов, а из
позиции предложения – стремительным увеличением объемов кредитования, почему последние два лет
способствовала украинская банка с иностранным капиталом (его часть в уставном капитале отечественных
банков на 01.01.2009 г. составляла 36.7%).
Следует отметить, что в последнее время кредиты в Украине финансировались не только за счет депозитов,
но и за счет других видов обязательств, прежде всего – привлеченных на внешних рынках. Существенное
увеличение объемов кредитования в иностранной валюте, в свою очередь, предопределяло усиление влияния
валютных рисков.
Существенное увеличение объемов кредитование само в иностранной валюте, с точки зрения банков, в
известной мере было предопределено наличием в Украине фактической привязки курса гривны к доллару США
(соответственно валютный риск брал на себя Национальный банк), низшей стоимостью ресурсов на внешних
рынках, а также умеренным уровнем требований относительно формирования резервов под определенную
операцию.
С точки зрения заемщиков преимущество кредитам в иностранной валюте предоставлялась из таких
соображений: привлекательность процентной ставки по займам в иностранной валюте, доступность таких
кредитов для будущего заемщика. В то же время ожидания рынка свидетельствовали о перспективе неизменности
обменного курса гривны относительно доллара США. Эти ожидания основывались в частности на Основных
принципах денежно-кредитной политики НБУ на 2008 год: обменный курс гривны относительно доллара США
должен был находиться в пределах валютного коридора 4.95-5.25 грн. за один доллар США.
Как следствие, кредиты, предоставленные депозитной корпорацией (кроме Национального банка),
составляли 59.5 %, а в сегменте физических лиц – 71.9 % (по состоянию на конец 2008 года).
Ситуация резко изменилась в связи с ухудшением внешнеэкономической конъюнктуры, девальвацией
гривны, которая началась с середины сентября 2008 года. Отказ от фактической привязки курса гривны к
доллару США привел к смещению валютного риска на частный сектор и повлекла нестабильность обменного
курса. Гривна обесценилась на 50% с начала года и почти на 70% относительно наивысшего уровня на
протяжении года (4.5 гривны за доллар в начале июля). Соответственно за это время (на 01.12.2008 г.) стоимость
предоставленных физическим и юридическим лицам кредитов выросла в гривневом эквиваленте почти на 34.6%
- до 391.6 .млрд. грн., невзирая на сокращение стоимости кредитов в долларовом эквиваленте (около 3%). Также
существенно выросли в гривневом эквиваленте проценты, которые заемщикам необходимо платить за
валютными кредитами.
На сегодня эта проблема привлекает все большее внимание научных работников и практиков. В
частности над ею работают С.Васильева, Б. Кушнирук, Л.Певен, В.Пинзеник, П. Хилберста другие, однако
исследуется она преимущественно в контексте общей стабилизационной программы. В последнее время в
газете и журналах опубликованы труды, посвященные проблеме реструктуризации кредитов в Украине,
правда, касаются они лишь отдельных вопросов, в частности конвертирование части основного долга по
кредиту в иностранной валюте за курсом 5.05 [1, с. 260], осуществление целевого рефинансирования банков
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54807 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:53:26Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мусаєв, Е.К. 2014-02-04T17:26:19Z 2014-02-04T17:26:19Z 2011 Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації / Е.К. Мусаєв // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 197, Т. 2. — С. 36-39. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54807 001.895:338.436.33 (477) Метою статті є розгляд теоретичних основ інноваційного розвитку агропромислового комплексу в умовах глобалізації. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації Теоретические основы инновационного развития АПК в условиях глобализации Theoretical bases of innovative development of AIC in the conditions of globalization Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації Мусаєв, Е.К. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації |
| title_alt | Теоретические основы инновационного развития АПК в условиях глобализации Theoretical bases of innovative development of AIC in the conditions of globalization |
| title_full | Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації |
| title_fullStr | Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації |
| title_full_unstemmed | Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації |
| title_short | Теоретичні основи інноваційного розвитку АПК в умовах глобалізації |
| title_sort | теоретичні основи інноваційного розвитку апк в умовах глобалізації |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54807 |
| work_keys_str_mv | AT musaêvek teoretičníosnoviínnovacíinogorozvitkuapkvumovahglobalízacíí AT musaêvek teoretičeskieosnovyinnovacionnogorazvitiâapkvusloviâhglobalizacii AT musaêvek theoreticalbasesofinnovativedevelopmentofaicintheconditionsofglobalization |