Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress")
Особенности когнитивного стиля Дена Брауна рассматриваются на основе индивидуально-авторской образности на примерах метафор, которые используются автором для обозначения религиозных эмоций. Среди основных религиозных эмоций, представленных в исследуемых текстах, основными являются эмоции страха, р...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54836 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress")/ Т.М. Єрошенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 178-180. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54836 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Єрошенко, Т.М. 2014-02-04T18:49:54Z 2014-02-04T18:49:54Z 2007 Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress")/ Т.М. Єрошенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 178-180. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54836 Особенности когнитивного стиля Дена Брауна рассматриваются на основе индивидуально-авторской образности на примерах метафор, которые используются автором для обозначения религиозных эмоций. Среди основных религиозных эмоций, представленных в исследуемых текстах, основными являются эмоции страха, радости, гнева и ненависти. Когнитивные метафорические модели, которые используются автором для вербализации религиозных эмоций персонажей, анализируются с позиций теории концептуальной метафоры. Научная новизна исследования заключается в раскрытии метафорики религиозных эмоций в художественном тексте, в текстах романов Д. Брауна в частности. Особливості когнітивного стилю Дена Брауна розглядаються на основі індивідуально-авторської образності на прикладах метафор, що застосовані автором на позначення релігійних емоцій. Серед провідних релігійних емоцій, що є представленими у досліджуваних текстах, виокремлюються емоції страху, радості, гніву та ненависті. Когнітивні метафоричні моделі, що використовуються автором для вербалізації релігійних емоцій персонажів, аналізуються з позицій теорії концептуальної метафори. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті метафоріки релігійних емоцій у художньому тексті, у текстах романів Д. Брауна зокрема. The peculiarities of the cognitive style of D. Brown are analyzed on the basis of the author's individual figurativeness. Metaphors that are used by the author to present religious emotions are considered as examples of Brown's figurativeness. Among the principal religious emotions that are presented in his novels are emotions of fear, happiness, anger and hatred. Cognitive metaphoric models that are used by the author for the verbalization of the religious emotions are analyzed from the position of the conceptual metaphor theory. The novelty of the research is the analysis of the metaphorical meaning of the religious emotions in the language of D. Brown novels. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress") Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress") |
| spellingShingle |
Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress") Єрошенко, Т.М. |
| title_short |
Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress") |
| title_full |
Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress") |
| title_fullStr |
Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress") |
| title_full_unstemmed |
Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress") |
| title_sort |
роль метафори у розкритті когнітивного стилю дена брауна (на матеріалах романів "angels and demons", "the da vinci code", "deception point", "digital fortress") |
| author |
Єрошенко, Т.М. |
| author_facet |
Єрошенко, Т.М. |
| publishDate |
2007 |
| language |
Russian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
Особенности когнитивного стиля Дена Брауна рассматриваются на основе
индивидуально-авторской образности на примерах метафор, которые используются автором для обозначения религиозных эмоций. Среди основных религиозных эмоций, представленных в исследуемых текстах, основными являются
эмоции страха, радости, гнева и ненависти. Когнитивные метафорические модели, которые используются автором для вербализации религиозных эмоций
персонажей, анализируются с позиций теории концептуальной метафоры. Научная новизна исследования заключается в раскрытии метафорики религиозных эмоций в художественном тексте, в текстах романов Д. Брауна в частности.
Особливості когнітивного стилю Дена Брауна розглядаються на основі
індивідуально-авторської образності на прикладах метафор, що застосовані
автором на позначення релігійних емоцій. Серед провідних релігійних емоцій,
що є представленими у досліджуваних текстах, виокремлюються емоції страху,
радості, гніву та ненависті. Когнітивні метафоричні моделі, що використовуються автором для вербалізації релігійних емоцій персонажів, аналізуються з позицій теорії концептуальної метафори. Наукова новизна дослідження полягає у
розкритті метафоріки релігійних емоцій у художньому тексті, у текстах романів
Д. Брауна зокрема.
The peculiarities of the cognitive style of D. Brown are analyzed on the basis of
the author's individual figurativeness. Metaphors that are used by the author to present
religious emotions are considered as examples of Brown's figurativeness.
Among the principal religious emotions that are presented in his novels are emotions
of fear, happiness, anger and hatred. Cognitive metaphoric models that are used by
the author for the verbalization of the religious emotions are analyzed from the position
of the conceptual metaphor theory. The novelty of the research is the analysis of
the metaphorical meaning of the religious emotions in the language of D. Brown novels.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54836 |
| citation_txt |
Роль метафори у розкритті когнітивного стилю Дена Брауна (на матеріалах романів "Angels and Demons", "The Da Vinci Code", "Deception Point", "Digital Fortress")/ Т.М. Єрошенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 178-180. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT êrošenkotm rolʹmetaforiurozkrittíkognítivnogostilûdenabraunanamateríalahromanívangelsanddemonsthedavincicodedeceptionpointdigitalfortress |
| first_indexed |
2025-11-25T20:34:16Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:34:16Z |
| _version_ |
1850522799133687808 |
| fulltext |
178
справляться с возрастающими в условиях «неологического бума» вербокреативными потребностями носителей
языка.
Универсальной характеристикой всех живых, функционирующих языков является их способность
развиваться и совершенствоваться. Динамика развития любого языка как сложной организации связана с
«периодическим чередованием режимов убыстрения процессов и их замедления, режимов структурализации и
стирания различий, частичного распада структур, с периодическим смещением фокуса влияния от центра к
периферии и обратно» [7, с. 13-14]. Динамика развития словообразования современного английского языка
обуславливается трансуровневым характером его структурных взаимоотношений с другими уровнями языковой
системы (в первую очередь, лексического), динамизмом самих вербокреативных процессов, мобильностью,
полифункциональностью и «поликомбинативностью» словообразовательных средств и механизмов. Периоди-
ческая модернизация ядерных средств и механизмов вербокреации за счет периферийных, создание новых
комбинаций способов словообразования, обогащение арсенала словообразовательных средств путем транс-
ориентаци конститутивных единиц языка и одновременное «сбрасывание» в периферийную зону «устаревшего»,
вербокреативно-пассивного материала – все это определяет характер эволюционного развития системы
словообразования современного английского языка.
Таким образом, использование синергетического подхода в исследовании словообразовательной системы
открывает для нас огромные возможности в изучении тех «асистемных» явлений и «атипичных» процессов,
которые не находили объяснения в условиях применения традиционной научной парадигмы. Представленый в
статье опыт применения синергетического формата дает мозможность утверждать, что словообразовательная
макросистема представляет собой классический пример синергетической системы, и что ее организация
обеспечивает ей возможность справляться со все возрастающими номинативными потребностями носителей
английского языка. Предметом дальнейшего исследования может стать изучение проблемы синхронности /
асинхронности развития макросистем в составе языковой суперсистемы.
Литература
1. Аликаева Г. В. Единицы деривационного уровня, состоящие из словообразовательных гнезд и словообразовательных рядов //
Филологические науки, 1999. – № 1. – С. 35-40.
2. Бранский В. П. Теоретические основания социальной синергетики // Вопросы философии, 2000. – № 4. – С. 112-116.
3. Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем. Синергетика и теория социальной самоорганизации. – СПб.: Лань, 1999. –
480 с.
4. Гречко В. А. Теория языкознания. – М.: Высшая школа, 2003. – 375 с.
5. Зацный Ю. А. Англо-русский словарь новых слов и словосочетаний (рубеж столетий). – Запорожье: Запорожский гос. университет, 2000. – 243 с.
6. Зацный Ю. А., Бутов В. Н. Новая общественно-политическая лексика и фразеология английского языка. – Запорожье: Запророжский гос.
университет, 2000. – 198 с.
7. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. – СПб.: Алетейя, 2002. – 414 с.
8. Князева Е. Н. Саморефлективная синергетика // Вопросы философии. – 2001. – № 10. – С. 99-113.
9. Семенець О. О. Синергетика поетичного слова. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2004. – 338 с.
10. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. – К.: Око, 1996. – 416 с.
11. Gleason H. A. An Introduction to Descriptive Linguistics. – London: Holt, Rinehart and Winston, 1984. – 503 p.
Єрошенко Т. М.
РОЛЬ МЕТАФОРИ У РОЗКРИТТІ КОГНІТИВНОГО СТИЛЮ ДЕНА БРАУНА
(на матеріалах романів «Angels and Demons», «The Da Vinci Code», «Deception Point», «Digital Fortress»)
Дана стаття пропонує новий підхід до вивчення лінгвістичних явищ у когнітивному аспекті: особливості
когнітивного стилю американського автора Дена Брауна розглядаються на основі індивідуально-авторської
образності на прикладах метафор, що застосовані автором на позначення релігійних емоцій персонажів.
Проблема втілення різнопланових емоцій у художньому тексті достатньо широко розглянута у лінгвістиці
у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених (В. І. Шаховський, Н. А. Красавський, Л. Г. Бабенко, Р. Дірвен
та інші), але проблема мовного втілення саме релігійних емоцій і досі залишається недослідженою. Крім того, не
існує чіткого визначення терміну «релігійна емоція». Отже, термінологічна невизначеність поняття релігійних
емоцій із точки зору сучасної лінгвістики та відсутність комплексного підходу до їх дослідження зумовлюють
необхідність всебічного аналізу їх природи з використанням новітніх методик, зорієнтованих на проникнення в
глибинні механізми художньої творчості.
Зазначимо, що під релігійними емоціями ми розуміємо різновид натуральних емоцій людини, які є
спрямованими на релігійний об’єкт, або емоції, що виникли під впливом релігійних думок, образів. Серед
провідних релігійних емоцій, що є представленими у досліджуваних текстах Д. Брауна, нами виокремлюються
емоції СТРАХУ, РАДОСТІ, ГНІВУ та НЕНАВИСТІ.
Варто констатувати, що когнітивний стиль автора чи персонажа художнього тексту визначається з опорою
на слова різних частин мови, синтаксичні конструкції, різноманітні угруповання лексики (іменування персонажів,
позначення кольорів тощо), образні засоби. У своєму дослідженні особливої уваги ми приділяємо саме образним
засобам, що використовуються Д. Брауном на позначення релігійних емоцій.
Враховуючи здобутки у вивченні когнітивного стилю в лінгвістиці і психології, дана стаття має на меті
розглянути когнітивний стиль автора, ґрунтуючись на метафорах, які використовуються у текстах Д. Брауна на
позначення релігійних емоцій. Об’єктом дослідження є концептуальні метафори, що втілюють релігійні емоції в
досліджуваному матеріалі. Предметом вивчення є метафоричні когнітивні моделі релігійних емоцій та їх
репрезентація у мові. Відсутність комплексного лінгвістичного дослідження релігійних емоцій та мовних засобів
їх втілення зумовлюють необхідність такого аналізу.
Актуальність данного дослідження зумовлено його антропоцентричною спрямованістю. Антропо-
центричність визначається як глобальна тенденція у сучасній науковій думці, яка виявляється у лінгвістиці у
179
вигляді пильної уваги до того, що називають «людським фактором у мові» [5, с. 5]. Однією із складових
людського фактору у мові є емоційна сфера мовленнєвої діяльності людини.
Слід сказати, що емоційна сфера як одна із складових людського фактора у мові знаходить відбиток у
категорії емотивності. Проблема емотивності трактується дослідниками неоднозначно. Категорія емотивності
охоплює всю систему мови, при чому ряд дослідників (Ш. Баллі, В. І. Шаховський), перш за все, вважають
емотивність семантичною характеристикою одиниць мови. У той же час, інші дослідники розглядають
емотивність як характеристику тексту (Т. ван Дейк, І. В. Арнольд). Погоджуючись із багатьма вченими
(Т. Ван Дейк, І. В. Арнольд, В. А. Маслова), ми вважаємо емотивність текстовою категорією і підтримуємо думку
про те, що засобами реалізації категорії текстової емотивності можуть бути мовні засоби всіх рівнів мови. При
цьому особлива роль у створенні категорії емотивності у художньому тексті належить саме образності.
Відповідно до сучасних представлень стилістики та лінгвістики тексту [3; 6], образність – одна із
найважливіших характеристик художнього тексту. Образність викликає у реципієнта емоційне сприйняття
переданої інформації і, відповідно, сприяє залученню читача до вигаданого світу художнього твору
(І. В. Арнольд, Н. Д. Арутюнова).
З цієї точки зору, категорія образності у художньому тексті знаходить своє конкретне виявлення у вигляді
художніх образів, представлених різними тропами. Серед інших образних засобів, що лежать в основі
репрезентації емоцій персонажів у текстах романів Д.Брауна, важливу роль відіграють метафори.
Таємниця метафори приваблювала до себе увагу великих мислителів, починаючи з Аристотеля [2]. У наш
час можна говорити про три підходи до розуміння метафори: семантичний, прагматичний та когнітивний. У
семантичному аспекті метафора розглядається як засіб номінації, модель семантичної деривації (Н. Д. Арутю-
нова, В. Н. Телія, М. В. Нікітін, М. Блек). У прагматичному аспекті метафора розуміється як особливе вживання
мови, результатом якого є створення прямо не вираженого смислу, шляхом імплікації тому, що позначається,
деяких властивостей або ознак того, що позначає (М. Бергман, Дж. Серль, А. Мартиних). З погляду когнітивного
підходу, метафора є одним із базових механізмів мислення, інструментом пізнання. За Дж. Лакоффом і
М. Джонсоном, «[...] метафора проникає в наше повсякденне життя, і не лише в мову, а й у думки та дії. Наша
звична концептуальна система, в межах якої ми одночасно думаємо і мислимо, є фундаментально метафоричною
по суті»[8 с. 3]. У результаті, метафора є визначальною у житті індивіда завдяки її ролі як засобу мислення і
сприйняття світу, що ми беремо до уваги у контексті нашої роботи у процесі дослідження когнітивного стилю
Д. Брауна.
Основна теза когнітивної теорії метафори зводиться до наступної ідеї: метафоризація базується на
взаємодії двох структур знань: когнітивної структури «джерела» (source domaіn) і когнітивної структури «мети»
(target domaіn) [8, с. 46]. Для емоцій, релігійних емоцій зокрема, метафора є основним засобом виразу у мові, що
не є дивним: емоція − це дещо, що не спостерігається безпосередньо і не піддається вербалізації [1, с. 41].
Метафора – це когнітивний інструмент, що дозволяє нам розуміти абстрактні по своїй природі поняття у більш
конкретних термінах. Стійкі відповідності між цариною джерела й цариною мети, фіксовані у мовній та
культурній традиції даного суспільства, отримали назву «метафоричних моделей» [8, с. 149]. Іншими словами,
метафорична модель – це стереотипний образ, за допомогою якого організується досвід, знання про світ.
Метафора являє собою засіб для розкриття авторської концептуальної картини світу. Крім того,
пізнавальна функція метафори проявляється в її формувальній ролі: вона не лише формує уявлення про об’єкт, а
й визначає спосіб і стиль мислення про нього [4, с. 14]. Метафора розкриває особливості індивідуальних
когнітивних процесів, зв’язуючи раціональне та ірраціональне у свідомості людини.
Отже, аналіз образності у рамках концептуальної семантики передбачає визначення концептів, які підводяться
під сутності релігійних емоцій, та виявлення концептуальних схем, на яких ґрунтуються тропи. У свою чергу,
особливості концептуального універсуму визначають специфіку когнітивного стилю автора [7, с. 149].
У нашому дослідженні ми виокремлюємо низку найбільш вживаних когнітивних метафоричних моделей,
що застосовуються Д. Брауном у процесі вербалізації релігійних емоцій персонажів, прикладом яких є наступні
моделі:
FEAR IS COLD (СТРАХ – ЦЕ ХОЛОД)
As the chill rose through her flesh, she felt an unexpected apprehension (DVC, p. 42).
Kohler’s eyes turned to ice (AD, p. 13).
Everyone froze (DVC, p. 361).
Senator Sexton’s eyes flash froze, two ice crystals boring into her (DP, p. 6).
Rachel felt a distant chill (DP, p.10).
JOY/HAPPINESS IS SOMETHING THAT MAKES SOME PARTS OF THE BODY MOVE
(РАДІСТЬ/ЩАСТЯ − ЦЕ ДЕЩО, ЩО ПРИМУШУЄ ВОРУШИТИСЯ ДЕКОТРІ ЧАСТИНИ ТІЛА)
When Silas hung up the phone, his skin tingled with anticipation (DVC, p. 13).
His blood pounded as he knelt down before it (DVC, p. 127).
…and yet his soul sang with satisfaction of service to the Lord (DVC, p. 12).
Gabrielle’s pouty lips were still moving (DP, p. 14).
Rachel dashed in, her heart racing (DP, p. 31).
Misguided sheep, Aringarosa thought, his heart going out to them (DVC, p. 31).
ANGER IS FIRE (ГНІВ − ЦЕ ВОГОНЬ)
A sudden explosion of rage erupted behind the monk’s eyes (DVC, p. 136).
Silas felt as if his body were on fire (DVC, p. 369).
Rachel stared, her eyes smoldering (DP, p. 6).
180
HATRED IS A SUBSTANCE THAT MAKES OBJECTS MOVE (НЕНАВИСТЬ − СУБСТАНЦІЯ, ЯКА
МОЖЕ ВИКЛИКАТИ РУХ)
The memories of fear and hatred surfaced like a monster from the deep (DVC, p. 56).
Terror and rage coursed through him now (DVC, p. 386).
Таким чином, проаналізувавши тексти зазначених вище романів Д. Брауна можна сказати, що у творчості
письменника домінуючими є метафори на познавчення таких релігійних емоцій персонажів як емоція страху та
емоція радості.
Отже, аналіз мовного матеріалу свідчить про те, що індивідуально-авторська образність виступає
важливим показником особливостей когнітивного стилю Д. Брауна. Як референти, так і кореляти тропів несуть
інформацію про специфіку авторських когнітивних пріоритетів.
Значущість індивідуально-авторської образності у розкритті особливостей когнітивного стилю мовної
особистості автора спонукає до подальшого ґрунтовного аналізу концептів релігійних емоцій, метафоричних
концептів у контексті їх мовної та текстової реалізації при аналізі художнього твору.
Література
1. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1. – С. 37-67.
2. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории: Пер. с древнегреч. – Минск: Литература, 1998. – 138 с.
3. Арнольд И. В. Стилистика: Современный английский язык. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 384 с.
4. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 5-32.
5. Голубкова Н. Н. Лингвостилистические особенности категории эмотивности в психологической прозе: Дис... канд. филол. наук. – СПб., 2003. – 154 с.
6. Тураева З. Я. Лингвистика текста: Лекции. – СПб.: Образование, 1993. – 38 с.
7. Freeman D. Songs of experience: New books on metaphor // Poetics today. – 1994. – Vol. 12, № 1. – P. 145-164.
8. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. – Chicago: University of Chicago Press, 2003. – 276 p.
Список джерел ілюстративного матеріалу
Brown D. Angels and Demons (AD). – New York: Pocket Star Books. – 2000. – 572 p.
Brown D. Deception Point (DP). – London: Transworld, 2004. – 590 p.
Brown D. The Da Vinci Code (DVC). – New York: Doubleday. – 2003. – 454 p.
Жарикова М. В.
АНАЛИЗ УРОКА КАК ЖАНР МЕТОДИЧЕСКОГО ДИСКУРСА
Термин «дискурс» имеет различные значения. Прежде всего это понятие ассоциируется со всеми видами
коммуникации в обществе (коммуникативный дискурс, речевой, вербальный, невербальный, современные
дискурсивные практики, дискурс молчания), коммуникацией в рамках отдельных каналов (визуальный,
слуховой, тактильный), проявлением правил общения, способов изложения и воплощения прагматической цели
коммуникантов (этикетный, дидактический и т. д.). Дискурс определяют как носителя разных типов информации
в коммуникации: рациональной, духовной веры, мировоззрения и т. д. Некоторые исследователи отождествляют
его с предметом исследования разных наук (социологический, политологический, филологический). Во многих
текстах дискурс воспринимается как проявление культурной коммуникации, этнокультурных особенностей
общения, культурно-исторических ценностей. Социальные, возрастные и половые характеристики участников
коммуникации тоже отождествляются с видами дискурса.
Понятие дискурса часто ассоциируется с типами и формами речи, принципами построения сообщения, его
риторикой, характеристиками речи отдельного коммуниканта и групп людей. Дискурс рассматривается и как
функциональный стиль, разновидность речи, разновидность функционального стиля, его реализация в разных
сферах общения.
С учетом разных значений и подходов к понятию «дискурс» мы приведем определение, данное
Н.К. Кравченко: «дискурс – сложное коммуникативно-когнитивное явление, соответствующее замкнутой
коммуникативной ситуации, имеющей когнитивную основу в виде представлений/знаний коммуникантов друг о
друге и о ситуации общения, включая многоуровневое погружение коммуникантов в различные знаковые
системы…» [5].
Существуют разнообразные типологии дискурса, которые ориентированы на разнородные основания и
критерии. Одной из самых полных классификаций дискурсов является, на наш взгляд, классификация
Г. Г. Почепцова. Он выделяет теле- и радиодискурсы, газетный, театральный, кинодискурс, литературный
дискурс, дискурс в сфере паблик рилейшенз (ПР), рекламный дискурс, политический дискурс, религиозный
дискурсы. Так, известны классификации дискурсов в зависимости от устного и письменного типов общения;
количества участников; принципа «истинности – неистинности» передачи информации; взаимосвязи прагматем –
интенции и интерпретанты; критерия иллокуции. Существует дифференциация дискурса исходя из уровня
сложности речевоздействующего пространства. Одна из наиболее распространенных и общепринятых клас-
сификаций опирается на сферы дискурсивного общения (педагогический, юридический, газетный, политический,
интернетдискурс, рекламный, фольклорный и др.). Развернутая типология дискурсов с опорой на составляющие
модели коммуникации предложена в монографии Ф. С. Бацевича [2].
Объектом нашей статьи является методический дискурс как разновидность образовательного дискурса, в
который, кроме него, входят педагогический, учебный, учебно-педагогический, учебно-воспитательный
дискурсы. Н. А. Комина выделяет также «организационный дискурс в учебной коммуникации», который, при
ближайшем рассмотрении, оказывается синонимичным учебному.
Целью нашей работы является описание одного из самых распространенных гипержанров методического
дискурса – анализа урока. Актуальность темы определяется тем, что в настоящее время к анализу урока не
осуществляется текстовый подход; такой жанр, как анализ урока, в методических исследованиях предметом
|