Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України

Здійснено порівняльний аналіз стану кадрової та матеріально-технічної складової науково-технічного потенціалу Західного регіону України. Ідентифіковано наукові школи в академічних установах регіону на базі вибраних критеріїв. Зіставлено показники розвитку науково-технічної сфери Західного регіону Ук...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Ригайло, С.Я.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут регіональних досліджень НАН України 2008
Теми:	Наукові повідомлення
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5484
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України / С.Я. Ригайло, О.Д. Зинюк // Регіон. економіка. — 2008. — № 4. — С. 215-222. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5484
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54842025-02-23T17:41:08Z Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України Aнализ кадровой и материально-технической составляющих научно-технического потенциала Западного региона Украины Analysis of the Staff and Material-Technical Constituents of the Scientific-Technical Potential of the Western Region of Ukraine Ригайло, С.Я. Наукові повідомлення Здійснено порівняльний аналіз стану кадрової та матеріально-технічної складової науково-технічного потенціалу Західного регіону України. Ідентифіковано наукові школи в академічних установах регіону на базі вибраних критеріїв. Зіставлено показники розвитку науково-технічної сфери Західного регіону України та країн-учасниць ЄС. Произведен сравнительный анализ кадровой и материально-технической составляющей научно-технического потенциала Западного региона Украины. Идентифицированы научные школы академических учреждений региона на основе выбранных критериев. Сравнены показатели развития научно-технической сферы Западного региона Украины и государств-членов ЕС. A comparative analysis of the staff and material-technical constituent of the scientific-technical potential of the Western region of Ukraine has been carried out. Scientific schools in the academic establishments of the region are identified on the basis of the chosen criteria. The data of the development of the scientific-technical sphere of the Western region of Ukraine and countries of the EU have been compared. 2008 Article Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України / С.Я. Ригайло, О.Д. Зинюк // Регіон. економіка. — 2008. — № 4. — С. 215-222. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0905 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5484 316.422.44:[331+330.14](477.8) uk application/pdf Інститут регіональних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові повідомлення Наукові повідомлення
spellingShingle	Наукові повідомлення Наукові повідомлення Ригайло, С.Я. Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України
description	Здійснено порівняльний аналіз стану кадрової та матеріально-технічної складової науково-технічного потенціалу Західного регіону України. Ідентифіковано наукові школи в академічних установах регіону на базі вибраних критеріїв. Зіставлено показники розвитку науково-технічної сфери Західного регіону України та країн-учасниць ЄС.
format	Article
author	Ригайло, С.Я.
author_facet	Ригайло, С.Я.
author_sort	Ригайло, С.Я.
title	Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України
title_short	Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України
title_full	Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України
title_fullStr	Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України
title_full_unstemmed	Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України
title_sort	аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу західного регіону україни
publisher	Інститут регіональних досліджень НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Наукові повідомлення
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5484
citation_txt	Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України / С.Я. Ригайло, О.Д. Зинюк // Регіон. економіка. — 2008. — № 4. — С. 215-222. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT rigajlosâ analízkadrovoítamateríalʹnotehníčnoískladovihnaukovotehníčnogopotencíaluzahídnogoregíonuukraíni AT rigajlosâ analizkadrovojimaterialʹnotehničeskojsostavlâûŝihnaučnotehničeskogopotencialazapadnogoregionaukrainy AT rigajlosâ analysisofthestaffandmaterialtechnicalconstituentsofthescientifictechnicalpotentialofthewesternregionofukraine
first_indexed	2025-11-24T05:38:38Z
last_indexed	2025-11-24T05:38:38Z
_version_	1849648971102814208
fulltext	ISSN 1562-0905 Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà 2008, ¹4 215 УДК 316.422.44:[331+330.14](477.8) С.Я. Ðиãàйëî, О.Д. Зиíюê, Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України Здійснено порівняльний аналіз стану кадрової та матеріально-технічної складової науково- технічного потенціалу Західного регіону України. Ідентифіковано наукові школи в академічних установах регіону на базі вибраних критеріїв. Зіставлено показники розвитку науково-технічної сфери Західного регіону України та країн-учасниць ЄС. Ключові слова: науково-технічний потенціал, наукові кадри, матеріально-технічна база, наукова школа, галузева структура. 1 Відсутність ефективних механізмів об’єктивного визначення сильних та слаб- ких сторін вітчизняного сектора досліджень та розробок, перспектив збере ження та розвитку вітчизняного науково-технічного потенціалу (НТП), довгострокової стратегії державної політики у сфері наукової і науково-техніч ної діяльності обумовлює подальший інерційний розвиток вітчизняної науки. Тому на сьогодні важливим є пошук шляхів реформування науково-технічної сфери, що потребує, насамперед, встановлення реального стану досліджуваного об’єкта. Сучасна економічна література містить широке коло визначень складових елементів науково-технічної діяльності [1], розкриває загальні оціночні позиції науко во-технічного потенціалу України [2], подає методику комплексної оцінки науково-технічного потенціалу регіону [3]. Провідний фахівець у галузі дослідження НТП Б.А. Маліцький у запропо- но ваній Доктрині інноваційного розвитку наукової сфери України на період до 2015 року [4] визначає потребу «інвентаризації й атестації наявного потенціа лу наукової сфери з метою оцінки його реального стану і поступового приведе н ня у відповідність до вимог ефективного наукового забезпечення процесу розбудови інтелектуально орієнтованої економіки і знаннєвого суспільства». Науково-технічний потенціал є системою спеціальним чином сфор мованих кадрових, матеріально-технічних, інформаційних та організаційних ре сур сів, які в сукупності забезпечують можливість результативно здійснювати про цес дослід- жень, розробок та передачі у практику пропонованих наукою ново вве день. Метою даного дослідження є аналіз кадрових і матеріально-технічних ресурсів НТП. Оцінка НТП здійснюється через сукупність кількісних та якісних характе- ристик. Ці характеристики описують об’єкт (НТП) у цілому або за окремими його складовими. На сучасному етапі розвитку НТП відомі дві принципово відмінні системи вимірювання та оцінки НТП – облікові та проблемно-орієнтовані (рис. 1). Облікові оцінки базуються на аналізі інформації та отриманих у результаті вимірювання різних кількісних характеристик потенціалу науки безвідносно до напрямів і форм його використання. Проблемноорієнтовані оцінки базуються на зіставленні певного набору якостей потенціалу з умовами і вимогами досягнення чітко визначених цілей. Найбільш повну картину про стан НТП регіону можна отримати при паралель- ному, а в деяких випадках і змішаному використанні обох систем вимірювання та оцінок конкретних складових НТП. Крім того, з огляду на інтеграційні процеси, які © С.Я. Ðиãàйëî, О.Д. Зиíюê, 2008. 216 ISSN 1562-0905 Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà 2008, ¹4 С.Я. Ðиãàйëî, О.Д. Зиíюê, відбуваються в країні, необхідно проаналізувати показники розвитку науково-тех- нічної сфери інших країн та застосувати їх при аналізі стану української науки. Динаміка зміни за напрямами і в часі облікових характеристик НТП (на при- кладі Західного регіону України) дозволяє виявити суттєві риси розвитку на уки. Їх сукупність дає можливість, хоча і опосередковано, в окремих випад ках досить об’єктивно оцінити темпи і тенденції розвитку науки регіону. В даній роботі порівняльний аналіз стану науково-технічного потенціалу регіону здійснений на базі інформації Державного комітету статистики України [5] та що річних звітів про діяльність академічних установ Західного регіону України. В Західному регіоні України2 1 (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області) на кінець 2006 р. зо- середжено 194 наукові організації, що становить 13,4% від загальної кількості в Україні. З них 82 установи розташовані у Львівській області, а решта практично рівномірно розподілені по інших областях регіону. Збільшення кількості організацій у сфері науково-технічної діяльності у регіоні від 169 організацій у 1991 р. до 194 – у 2006 р. (в основному за рахунок реструктуризації існуючих), як і в державі загалом, відбулося на фоні зменшення загальної чисельності працівників. Так, у 1991 р. працівників основної діяль- ності у сфері науки і техніки в Західному регіоні налічувалось 43 тис. осіб, а в 2006 р. їх кількість зменшилася в 3,5 разу до 12,2 тис. осіб. У стільки ж разів зменшилась у регіоні чисельність фахівців, що виконують наукові дослідження 1 Поділ України на регіони тут узято відповідно до територій, які віднесені до сфер впливу наукових центрів НАН України. Окремо виділені м. Київ та Центральний регіон – у складі Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей. Складові науково-технічного потенціалу Кадрова Матеріально- технічна Інформаційно- методична Організаційна Чисель- ність зайнятих, фахівців, докторів, кандидатів та ін. Науко- ві школи, науко- вий лідер та ін. Фінансу- вання, вартість основних засобів та ін. Експе- римен- тально -вироб- нича база та ін. Кількість НДР, патентів, інфор- матизація та ін. Мето- ди дос- ліджен ня, наукові резуль- тати та ін. Кількість організа- цій, спів- відношен- ня основ- них і до- поміжних працівникі в та ін.. Зв’язки з парт- нерами , за- мов- никами та ін. Проблемно- орієнтовані Облікові Рис. 1. Облікові та проблемноорієнтовані складові НТП ISSN 1562-0905 Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà 2008, ¹4 217 Аíàë³з êàдрîвîї тà ìàтåр³àëüíî-тåхí³чíîї сêëàдîвîї íàуêîвî-тåхí³чíîãî пîтåíц³àëу і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) – з 28,3 тис. осіб у 1991 р. до 8 тис. осіб у 2006 р. Важливим показником НТП є стан наукових кадрів, передусім науко вих кадрів вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук. В економіці регіону у 2006 році було зайнято 12332 доктори і кандидати наук, 72% яких (врахову ючи сумісників) виконують наукові дослідження і розробки. Для порівняння, в м. Києві та Південному регіоні – 78%, Донецькому – 52,7%, а в Придніпровсь кому – лише 46,8% (висока відсоткова частка утворюється через те, що части на докторів і кандидатів наук виконують наукові дослідження в кількох установах). У 2006 р. в організаціях сфери НДДКР Західного регіону за основним місцем праці налічувалось 263 доктори наук (3,3% від усіх виконавців науково-дослід- них робіт), що майже на половину перевищує показник 1991 р. Хоча починаючи з 1991 р. чисельність кандидатів наук в абсолютному вимірі зменшувалась (від 2099 у 1991 р. до 1464 у 2006 р.), їх частка серед виконавців науково-дослідних робіт зросла з 7,4% у 1991 р. до 18,1% у 2006 р. (збільшення зумовлено змен- шенням загальної чисельності виконавців НДДКР). Тенденція до зростання чисельності сумісників з науковим ступенем у га лу зі наукових досліджень (в основному за рахунок науково-педагогічних пра ців ників) спостерігається практично у всіх областях регіону. В Західному регіо ні, як і в цілому в Україні, кількість докторів наук, що суміщають наукову роботу за пе- ріод 1991–2006 рр. зросла в 2,4 разу, а кількість кандидатів наук – в 1,3 разу. Частка сумісників з науковим ступенем у регіоні пересічно становить 53,3% в загальній кількості сумісників (у середньому в Україні – 49%), в той час як серед фахівців основної діяльності цей показник у деяких областях регіону не сягає і 10% (Волинська, Івано-Франківська, Рівненська області). Вважають, що співвідношення чисельності основних наукових праців ників і науково-технічного та допоміжного персоналу опосередковано характе ризує ступінь ефективності використання наукових кадрів. За світовими стан дартами оптимальне співвідношення безвідносно до галузі наук між чисель ністю наукових та допоміжних працівників становить 1: 4 [2]. Зрозуміло, що це співвідношення нерівномірне серед різних галузей наук і пов’язане зі специ фікою їх наукових досліджень. Найбільш значна різниця у співвідношенні в прикладних науках (технічних, сільськогосподарських, медичних), далі – природничих, і нарешті – суспільних. У 2006 р. чисельність наукових працівників і допо міжного персоналу в Західному регіоні співвідносилася як 1 : 0,52 (середнє в Україні – 1 : 0,64). Для порівняння, на початку 90-х років загалом в академіч ному секторі співвідношення чисельності наукових і допоміжних працівників становило 1: 2, а в установах фізико-технічного профілю – 1: 3,3. Таким чином, забезпечення НДДКР допоміж- ним персоналом погіршилось більше ніж втричі, що призводить до неефективного використання наукових кадрів. Фінансування НДДКР за період 1995–2006 рр. у регіоні зросло в 7 ра зів, з деякою перевагою в Закарпатській та Волинській областях – в 9 разів і від ста- ванням у Рівненській і Тернопільській – в 5 разів. Наукові дослідження і роз ро- бки в Україні фінансуються за рахунок держбюджету, позабюджетних фондів, коштів вітчизняних та іноземних замовників, власних коштів та ін. В Західному регіоні України у 2006 р. майже 50% видатків на наукові дослідження і розроб- ки фінансувала держава і 40% – вітчизняні та іноземні замовники (рис. 2.). В областях регіону частка різних джерел у структурі фінансування не однорідна. Так, у 2006 р. у Закарпатській області НДДКР фінансувалися в основному з де- ржбюджету – 80,6%, в Івано-Франківській та Волинській областях держбюджет 218 ISSN 1562-0905 Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà 2008, ¹4 С.Я. Ðиãàйëî, О.Д. Зиíюê, забезпечував четверту частину видатків, а основну – фінансували замовники (62,6% і 46,9% відповідно). В Україні держав ний бюджет на сьогодні є одним із основних джерел фінансування наукової та науково-технічної діяльності, на який припадає майже 40% загального обсягу фінансування науки. Водночас, частка приватного сектора фінансування наукових дослід жень і розробок у країнах ЄС становить у середньому близько 60%. Най більш високі державні асигнування на науку серед країн ЄС спрямовують у Португалії – 70% та Польщі – 58%. Незначна частка НДДКР у розвинених країнах фінансується за рахунок іноземних замовників (наприклад, у країнах ЄС – 5% загального обсягу фінансування) [6]. В Україні в останні роки найбільшого руйнування зазнала галузева наука, в результаті чого склалася нераціональна, з точки зору інноваційного розвитку еко- номіки, структура фінансування наукових досліджень. Структура фінан сування за видами робіт у регіоні в 2006 р. була такою: фундаментальні дослід ження – 24,8%, прикладні – 21,4%, розробки – 40,0% та науково-технічні послуги – 13,8%, у той час як у цілому в Україні, відповідно, – 21,3%, 15,7%, 51,2% і 11,8%. Оп- тимальним за світовими стандартами вважається співвідношення між фундамен- тальними дослідженнями, прикладними та розробками як 15 : 25 : 60 [2]. Тобто, в Україні недостатньо фінансуються прикладні дослідження, в Західному регіоні спостерігається недофінансування розробок, а отже відбувається згортання науко- во-дослідних робіт галузевого та заводського секто рів науки. Виникла ситуація, коли доробок фундаментальної науки не може бути повною мірою використаний для створення базових інновацій, що є завданням саме галузевої науки. У Західному регіоні у 2006 р., порівняно з попереднім роком, майже на 60% зменшилась кількість виконаних НДДКР (в основному за рахунок Івано-Фран- ківської і Тернопільської областей) і повернулась до рівня 2000 р. Якщо ж порівняти розподіл обсягів виконаних НДДКР у регіонах Украї ни із розподілом наукових кадрів вищої кваліфікації (враховуючи сумісників), то спостерігається невідповідність у тенденціях. Зокрема значно зросла частка фі- нан су вання науки в м. Києві, в той час, як частка зайнятих докторів і канди датів наук сфери НДДКР, там зменшилась. Наука Західного регіо ну України профі- нансована недостатньо. Незважаючи на те, що частка док то рів і кандидатів наук, які виконують НДДКР, у 2006 р. в регіоні становила 15,3% від їх кількості в 0 50 100 150 200 250 300 350 400 1995 2000 2005 2006 Інші Кошти замовників іноземних держав Кошти замовників вітчизняних Держбюджет Рис. 2. Структура фінансування наукових досліджень та дослідно -конструкторських розробок в Західному регіоні України, млн. грн. ISSN 1562-0905 Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà 2008, ¹4 219 Аíàë³з êàдрîвîї тà ìàтåр³àëüíî-тåхí³чíîї сêëàдîвîї íàуêîвî-тåхí³чíîãî пîтåíц³àëу Україні, обсяг загального фінансування наукових дослі д жень і розробок становив лише 5,8%. Тобто, наука регіону профінансо вана порівняно із середнім рівнем в Україні, менше ніж на половину. У решті регіонів науково-технічні роботи фі- нансуються практично відповідно до чисель ності фахівців вищої кваліфікації, за винятком Придніпровського регіону (фахівці – 7%, фінансування – 15%). Стан матеріально-технічної бази наукових організацій значною мірою впли- ває на результативність наукової та науково-технічної діяльності. Особливо це стосується організацій, які працюють в галузі технічних і природ ничих наук. У 2006 р. середньорічна вартість основних засобів науково-технічної діяльності у Західному регіоні становила 427,5 млн. грн., або 4,7% від загальної вартості в Україні (м. Київ – 44%, Північно-Східний – 15,2%, Придніпровський регіон – 11,1%, Центральний – 4,2%). Процес оновлення (старіння) парку технічних засобів досліджується на основі зміни питомої ваги вартості машин та устаткування у середньорічній вартості основних засобів. У Західному регіоні в 2006 р. вартість машин та устаткування становила 29,3% від середньорічної вартості основних засобів (у середньому в економіці в Україні – 21,1%). Для порівняння – у 1995 р. цей показник ста- новив – 4,5%. Таким чином, у регіоні спостерігається тенденція до оновлення активної частини основних засобів – машин та устаткування. Важливим показником результативності наукових досліджень і розробок є витрати на інноваційну діяльність, куди віднесені видатки на наукові дослідження і розробки, придбання прав на патенти та ліцензії, придбання засобів виробниц- тва, технологічну підготовку виробництва, маркетинг та рекламу. В Західному регіоні в 2006 р. суттєво зросли витрати на наукові дослідження і розробки – 42,6 млн. грн., що в 4 рази перевищує відповідні видатки у 2005 р. і становить 10% усіх витрат на інноваційну діяльність. Для отримання більш повної картини про стан НТП доцільно встановити зна че ння його проблемноорієнтованих показників. Зокрема зафіксувати нау ко ві школи, час їх функціонування, напрями наукових досліджень, наукових лідерів тощо. Існує чимало підходів до трактування поняття «наукова школа», а також вибору сукупностей ознак, які дають змогу ідентифікувати таке творче об’єднання дослідників. Серед ознак наукової школи виділяють такі [7,8]: Наявність наукового лідера – видатного авторитетного вченого, здатного − об’єднати навколо себе колектив однодумців. Наявність трьох поколінь дослідників – мінімального циклу, що дає підставу − фіксувати наукову школу. Офіційне визнання державою, науковою спільнотою – число академіків, член-− кореспондентів; докторів наук (не менше 3), кандидатів наук (не менше 10), захищених по тематиці, закладеній лідером наукової школи; професорів, лауреатів та заслужених діячів й ін. Визнання міжнародною науковою спільнотою (дипломи, почесні звання, про-− ведення спільних досліджень та ін.). Формування та постійне оновлення наукових кадрів (аспірантура, докторан-− тура, вчені ради по захисту дисертацій, підручники, монографії). Бібліометричний аналіз, зокрема, частота цитувань, яка допомагає дослі дити − єдність праць керівника і його учнів, та рівень наукового доробку. Таким чином, наукову школу можна ідентифікувати як неформальне об’єднання дослідників різних поколінь, що використовують однаковий стиль дослідницької діяльності і досягли значних наукових результатів. 220 ISSN 1562-0905 Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà 2008, ¹4 С.Я. Ðиãàйëî, О.Д. Зиíюê, У 50-ті роки в академічних установах Західного регіону України почали фор- муватись наукові школи (в дужках – засновники та послідовники), наприк лад, з фізико-хімічної механіки матеріалів (акад. АН УРСР Г.В. Карпенко, акад. НАН України В.В. Панасюк, члени-кореспонденти НАН України В.І. Похмурський, Г.Г. Максимович, О.М. Романів, акад. НАН України З.Т. Назарчук чл.-кор. НАН України І.М. Дмитрах); механіки деформівного твердого тіла (акад. АН УРСР Г.М. Савін, акад. АН Киргизької РСР М.Я. Леонов, акад. АН УРСР Я.С. Підстри- гач, акад. НАН України В.В. Панасюк, О.Є. Андрейків), історії західноукраїнських земель (акад. АН УРСР І.П. Крип’якевич, акад. НАН України Я.Д. Ісаєвич, к.і.н. Ф.І. Стеблій); українського літературознавства (акад. АН УРСР К.Й. Студинський, С.Г. Щурат, М.С. Возняк, чл.–кор. НАН України М.М. Ільницький); У 60-ті рр.. формуються наукові школи теорії диференціальних рівнянь, алгебри і теорії функцій, математичної фізики (проф. В.Я. Скоробагатько, проф. П.С. Казімірський, чл.–кор. НАН України Б.Й. Пташник, проф. Д.І. Боднар, д.ф.-м.н. В.О. Пелих); опису взаємозв’язаних процесів різної природи засобами механіки, термодинамічного і математичного моделювання (акад. АН УРСР Я.С. Підстригач, чл.-кор. НАН України Я.Й. Бурак чл.-кор. НАН України Г.С. Кіт, проф. Ю.М. Коляно, проф. О.Р. Гачкевич, проф. Р.М. Кушнір, проф. В.А. Осадчук, проф. Б.Л. Пелех). У 70-ті рр. започатковуються наукові школи геодинаміки нафтогазоносних провінцій (акад. АН УРСР Г.Н. Доленко, члени-кореспонденти НАН України Ю.М. Сеньковський, М.І. Павлюк); статистичної фізики та теорії фазових пере- ходів (акад. НАН України І.Р. Юхновський, чл.-кор. НАН України І.В. Стасюк, М.Ф. Головко, І.М. Мриглод, проф., д.ф.–м.н. І.О. Вакарчук); фізики електронних і атомних зіткнень (проф. І.П. Запісочний, А.М. Завілопуло, акад. НАН Украї- ни О.Б. Шпеник), функціонального матеріалознавства (чл.–кор. НАН України К.Д. Товстюк, акад. НАН України Л.І. Анатичук, проф., д.ф.–м.н. З.Д. Кова- люк); дослідження трудового потенціалу (акад. НАН України М.І. Долішній, проф. С.М. Злупко, д.е.н., проф. С.Й. Вовканич); механізмів регуляції росту апоптозу клітин (проф., д.б.н. С.Й. Кусень, чл.–кор. НАН України Р.С. Стойка); флавіногенезу у мікроорганізмах (проф., д.б.н. Г.М. Шавловський, чл.–кор. НАН України А.А. Сибірний, д.б.н., проф. Д.В. Федорович), української етнології та дослідження народного мистецтва (д.і.н., проф. Ю.Г. Гошко, П.М. Жолтовський, К.І. Матейко, чл.–кор. НАН України С.П. Павлюк, М.І. Моздир). Показовою для України є прийнята в ЄС система інди ка торів науково-техніч- ного розвитку. Вона складається з 18 основних показ ників (5 з них характеризу- ють кадрову складову), які, на думку експертів ЄС, дають мож ливість об’єктивно оцінити рівень науково-технічного розвитку кра їн-учасниць Співтовариства [9]. Згідно з цією системою для оцінки кадрової скла до вої науково-технічного потен- ціалу використовують, зокрема, і наступні показники: 1. Частка учених та інженерів (без урахування допоміжного персоналу) в за- гальній кількості робочої сили в тій або іншій країні, що свідчить про важливість науково-дослідного сектора в структурі зайнятості. За станом на початок 2006 р. Західний регіон України (за винятком Центрального) найменше насичений вико- навцями наукових досліджень і розробок – це 18 дослідників на 10 тис. зайнятих в економіці (в той час як у середньому в Україні – 41, Польщі – 70, Німеччині – 110, Естонії –89) [5]. Причому, порівняно з 2000 р. цей показник знизився (за винятком Придніпровського і Центрального регіонів). 2. Частка учених зі ступенем доктора в галузі природничих і технічних наук, що відображає збільшення висококваліфікованої частини кадрової скла до- ISSN 1562-0905 Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà 2008, ¹4 221 Аíàë³з êàдрîвîї тà ìàтåр³àëüíî-тåхí³чíîї сêëàдîвîї íàуêîвî-тåхí³чíîãî пîтåíц³àëу вої наукового потенціалу. За станом на жовтень 2006 р. в Україні, як і в регіоні, понад 67% фахівців з науковим ступенем захищались у галузі природничих і техніч них наук (суспільних – 20,4%, гуманітарних – 9,3%). Галузева структура наукових кадрів вищої кваліфікації в Західному регіоні України відрізняється від структури наукових кадрів загалом у країні (рис. 3) і за деякими галузями наук (технічних, фізико-математичних, сільськогосподарських, філологічних) набли жа є ться до середнього серед країн ЄС кінця 90-х років [10]. 3. Частка молодих фахівців у загальній кількості зайнятих у сфері НДДКР, що характеризує привабливість наукової кар’єри для молоді. В Західному регіоні України частка молодих науковців (у віці до 39 років)3 у загальній кількості зайня- тих у науковій сфері становить 19,9% (загалом у країні цей показник –17,5%). 4. Частка жінок серед учених та інженерів у секторі НДДКР. Частка жінок у Західному регіоні України серед виконавців наукових досліджень та розробок – 22,2%, що повністю відповідає середньому показники в Україні і становить 7,6% усіх жінок країни, зайнятих у науковому процесі. У перспективі для здійснення проблемноорієнтованих оцінок науково-тех- нічного потенціалу планується провести якісну оцінку наукових кадрів вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук. Успішне вирішення цієї проб леми потребує всебічного аналізу широкого кола масових джерел інформації. При цьому першочергове значення слід надавати тим джерелам, які дозволя ють не лише отримати інформацію про участь учених у науковому процесі, а й більш адекватно відображають науково-технічний потенціал. До таких джерел нале жать картотеки дисертаційних робіт, заявочні фонди на винаходи і наукові відкриття. Вказана інформація міститься у фондах ЦНТЕІ. До них належить єдина держав- на автоматизована система реєстрації НДДКР, захищених дисертацій, система 2 Статистичні довідники подають таку класифікацію, хоча згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” молодими вченими вважають виконавців НДДКР у віці до 35 років 0 5 10 15 20 25 30 Західний регіон Україна Середнє по ЄС Західний регіон 17,2 12,6 2,9 5 1,2 3,6 6,9 17,5 20,5 7,5 5 Україна 26,5 10,7 3,6 5,4 1,1 3,9 4,8 15,9 18,8 5,6 3,7 Середнє по ЄС 20 10 7,5 10 3,5 3,5 7 12 13,1 2,5 10,9 тех- нічні фіз.- мат. хімі- чні біоло- гічні геоло- гічні сіл / гос. філо- логіч- ні мед., фарм псих. ., екон., філос., юр., іст. пед., мист. інші Рис. 3. Структура наукових кадрів вищої кваліфікації (області регіону – 2007 р., Україна – 2006 р., середнє по ЄС – 1997 р.), % (За даними Головних управлінь статистики областе й Західного регіону України, отриманими у відповідь на офіційний запит Західного наукового центру НАН України і МОН України ). 222 ISSN 1562-0905 Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà 2008, ¹4 С.Я. Ðиãàйëî, О.Д. Зиíюê, баз даних реєстрації завершених технологій, БД «Науково-технічних досягнень України» тощо. Список використаних джерел Павленко Ю.В. Наука у контексті світового цивілізаційного процесу / 1. Ю.В. Павленко // Наука та наукознавство. – 2002. – № 4. – С. 23−33. Актуальні питання методології та практики науково-технічної політики / 2. під ред. Б.А. Малицького. – К. : УкрІНТЕІ, 2001. – 204 с. Бубенко П.Т. Регіональна науково-технічна система: проблеми управління 3. та визначення ефективності / П.Т. Бубенко, В.О. Фридинський // Економіка і регіон. – 2005. – №2. – С. 46–49. Маліцький Б.А. Сучасний стан наукової сфери України та нова стратегічна 4. доктрина її розвитку / Б.А. Малицький // Наука та наукознавство. – 2006. – № 2. – С. 16–32. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : статист. зб. / відпов. І.В. 5. Калачева. – К. : ДП «Інформ.-вид. центр Держкомстату України», −2007. – −350 с. Клавдиенко В. Стимулирование инновационной активности: мировые тенден-6. ции и Россия / В. Клавдиенко // Общество и экономика. – 2006. – №7–8. – С. 130–145. Наукова комунікація. Наукова школа. [Електронний ресурс]: курс лекцій 7. ІМВ КНУ ім. Т. Шевченка / Основи наукових досліджень. – Режим доступу: http://www.edulec.com Аронов Д.В. К проблеме определения понятия «научная (научно-педагоги-8. ческая школа)»/ Д.В. Аронов, В.Г. Садков // Alma mater. – 2003. – №6. – C. 8-13. Чорнобай Р.В. Перспективи входження України до європейського наукового 9. простору / Р.В. Чорнобай // Науково-технічна інформація. – 2005. – № 1. – С. 14–18. Маліцький Б.А. Наука України: динаміка і проблеми сучасного розвитку / 10. Б.А. Малицький // Наука та наукознавство. – 1997. – № 1. – С. 17. Рыгайло С.Я., Зинюк О.Д. Aнализ кадровой и материально-технической составляющих научно- технического потенциала Западного региона Украины. Произведен сравнительный анализ кадровой и материально-технической составляющей научно- технического потенциала Западного региона Украины. Идентифицированы научные школы академических учреждений региона на основе выбранных критериев. Сравнены показатели развития научно-технической сферы Западного региона Украины и государств-членов ЕС. Ключевые слова: научно-технический потенциал, научные кадры, материально-техническая база, научная школа, отраслевая структура. Rygaylo S.Ya., Zynyuk O.D. Analysis of the Staff and Material-Technical Constituents of the Scientific- Technical Potential of the Western Region of Ukraine. A comparative analysis of the staff and material-technical constituent of the scientific-technical potential of the Western region of Ukraine has been carried out. Scientific schools in the academic establishments of the region are identified on the basis of the chosen criteria. The data of the development of the scientific- technical sphere of the Western region of Ukraine and countries of the EU have been compared. Key words: scientific-technical potential, scientific staff, material- technical basis, scientific school, branch structure. Надійшло 05.12.2008 р.

Аналіз кадрової та матеріально-технічної складових науково-технічного потенціалу Західного регіону України

Репозитарії

Схожі ресурси