Метафора в структурі образного складника концепту гнів
В современной лингвистике уделяется большое внимание проблемам эмоциональных концептов. В работе анализируется одна из базовых негативних эмоций – гнев – с позиции когнитивной лингвистики и семантики, а также изучается реализация метафорической номинации эмоции в художественном дискурсе. В сучасній...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54968 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Метафора в структурі образного складника концепту гнів / Г.А. Гоменюк // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 136-138. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859694578240585728 |
|---|---|
| author | Гоменюк, Г.А. |
| author_facet | Гоменюк, Г.А. |
| citation_txt | Метафора в структурі образного складника концепту гнів / Г.А. Гоменюк // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 136-138. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | В современной лингвистике уделяется большое внимание проблемам эмоциональных концептов. В работе анализируется одна из базовых негативних
эмоций – гнев – с позиции когнитивной лингвистики и семантики, а также изучается реализация метафорической номинации эмоции в художественном дискурсе.
В сучасній лінгвістиці проблемам емоційних концептів приділяється достатньо уваги. В роботі аналізується одна з базових негативних емоцій – гнів – з позицій когнітивної лінгвістики та семантики, а також простежується реалізація
метафоричної номінації емоції в художньому дискурсі.
The article is devoted to the emotional concept of one of the basic negative emotion
– anger. The theoretical analysis of linguistics present-day achievements is provided
in search of modern trends of studies and factors that influence the cognitive
function of emotions. The aim is to outline the main metaphoric nominations of anger
in discourse.
|
| first_indexed | 2025-12-01T00:51:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
136
Литература
1. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М. 1997.
2. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. – М., 1976.
3. Китайгородская М. В., Розанова Н. Н. Русский речевой портрет. Фонохрестоматия. – М., 1995.
4. Китайгородская М. В., Розанова Н. Н. Речь москвичей. Коммуникативно-культурологический аспект. – М., 1999.
5. Словарь структурных слов русского языка. Под ред. В. В. Морковкина. – М., 1997.
6. Русская разговорная речь. Тексты. – М., 1978.
7. Ширяев Е. Н. Структура разговорного повествования // Русский язык. Текст как целое и компоненты текста. – М., 1982.
8. Лаптева О. А. Русский разговорный синтаксис. – М., 1976.
Примечания
1Данная работа стала возможной благодаря гранту РГНФ № 03-04-00470а.
2То, что говорящий рассчитывает на понимание ситуации слушающим, подтверждается примерами с репликами слушающего Ну да, Угу перед
высказыванием со словом всё: 1) А. …У тети Нюси же свой дом / у неё нет этих всех вот удобств таких как у нас // – Б. Ну да // – А. Хотя дом-
то хороший очень/ и всё /но/ поэтому-то мама конечно немножко устала /но вобщем ничего //; 3) А. Причём / конечно все ташкентские-е /
родственники / Татку любили больше чем меня // Понимаешь как /–Б. Угу // – А. она среди них росла-а / и всё-о // [4, с. 73, 101].
3В высказываниях, оканчивающихся словом всё (или же в ближайшем контексте), нередко употребляются слова вобщем, вообще, всегда (ср.
примеры 7, 9, то же характерно и для РР), – которые усиливают, подчеркивают обобщающую роль слова всё, установку говорящего на обобщение,
на вывод или же на завершение детализации.
4Кроме предложений с обобщающим местоимением всё при однородных членах, в СГ встречатся и общерусские употребления частицы всё:
1) продолжение действия, процесса, состояния – Вот так / и жыли всё // Жыли / всё-о / в трудностях вобшем…; И лён рвала тожэ всё и т. п.; 2)
категоричность, решительность, прекращение действия – Мы уш… / минуем его / чтобы обойти / стороной / да и всё; А вот / эти вот / года / после
Сашиной свадьбы / вот не стала пить / и всё; Доярки / подоя-ат… / да молоко сдадут / и всё / они пошли домой и т. п.
5По-видимому, наименование «цетера» является в настоящее время окказиональным, так как оно не встречается в других словарях. В «Словаре…»
[5] приведены три цетеры: и тому подобное, и так далее, и прочее; в нем отсутствуют сочетания и другие, всё такое (прочее), которые, с нашей
точки зрения, тоже можно отнести к цетерам.
6Действительно, в высказываниях 1-11 вместо слова всё точнее было бы употребить слова что-то (что-либо, что-нибудь) другое, или нечто, или
многое, или некоторое. Можно убедиться в этом, вернувшись еще раз к вопросу о том, какой смысл вносится в высказывания 1-11словом всё и
сочетаниями с ним? Более конкретно его можно было бы выразить так: пример 1 – «всё делаем, что связано с заготовками на зиму», пример 2 –
«всё делали, что имеет отношение к свадьбе», 4, 5 и 7 – «делали всё, что бывает при повышении квалификации», 6 – «спрашивали обо всём, что
связано с уходом за коровами», 8 и 9 – «сделаешь всё, что нужно для того, чтобы помочь корове отелиться», 9 – «бывает всё, связанное с
неудачным отёлом», 10 – «мужчины совершали все дела безбожников и атеистов»; «их постигнут все наказания, посылаемые за кощунство».
Однако очевидно, что вряд ли можно осуществить все возможные виды заготовок на зиму, но лишь многие из них (пример 1); вряд ли могут
случиться все возможные осложнения при отеле (8 и 9); вряд ли атеисты совершили все дела безбожников, а скорее – некоторые из известных (10);
вряд ли старые люди утверждали, что безбожников могут постичь все возможные виды наказаний за кощунство, скорее – различные другие
наказания из известных (11) и т. д. Сказанное убеждает в том, что слово всё употребляется в примерах 1-11 не в своем прямом значении, но
является преувеличением.
7Ср.: «…Русские… эмоциональны и склонны к крайностям при выражении морального восторга, как и при выражении морального осуждения…
Русская… речь отдает предпочтение гиперболам для выражения любых оценок, как положительных, так и отрицательных, и в частности
моральных. Такая же любовь к категорическим моральным суждениям, конечно же, является отголоском моральной и эмоциональной ориентации
русской души» (разрядка наша – Н. Г.) [1, с. 83].
Гоменюк Г. А.
МЕТАФОРА В СТРУКТУРІ ОБРАЗНОГО СКЛАДНИКА КОНЦЕПТУ ГНІВ
Для сучасної лінгвістики актуальні дослідження в галузі концептуального аналізу вербалізації емоцій.
Лінгвісти В. М. Телія, Н. Д. Арутюнова, Н. О. Лук'янова, С. Г. Воркачев, В. І. Шаховський, М. О. Красавський,
Г. Вежбицька та ін., особливу увагу приділяють емоційним концептам, що походять «до архетипічних основ у
мовній свідомості людини та відображають специфіку національної концептосфери» [2, с. 128]. Наше
дослідження спрямоване на вивчення концепту ГНІВ в англомовному дискурсі. Об’єктом вивчення постають
дискурсивні фрагменти, в яких вербалізується емоція гніву. Предметом дослідження є метафоричні номінації
концепта ГНІВ в англомовному дискурсі. Актуальність роботи визначається необхідністю вивчення даного
емоційного концепту, як одного з базових складників емоційної картини світу.
Метою даної статті є аналіз базових метафор, які представляють образну складову концепту ГНІВ в
англомовному художньому дискурсі, що являє собою одну з перших спроб подібного дослідження.
Матеріалом для аналізу слугували 550 фрагментів англомовного художнього дискурсу.
Емоційна концептосфера є сукупність емоційних концептів. Як вважає С.Л. Фесенко, емоційний концепт –
це «вербалізованний, оцінно маркований образ фрагмента концептуальної картини світу» [6, с. 66].
М. О. Красавський дає таке визначення емоційним концептам – це «кванти»структурованого знання про емоційне
життя індивіда, які знаходяться один з одним у складних структурно-семантичних та функціональних відношен-
нях [5, с. 50]. «Емоційна концептосфера знаково оформлена переважно вторинною номінацією (метафора,
метонімія)... Вторинні номінації є процес і результат оцінного переосмислення вже існуючих мовних сутностей»
[4, с. 104]. На думку Н. Д. Арутюнової, щоб отримати цільне уявлення про конкретний концепт емоції, необхідно
розглянути, крім самого терміна емоції, весь діапазон слів і висловлювань, що мають відношення до концепту,
що вивчається, включаючи метафори, метонімії, ідіоми та ін. [1, с. 96] Система концептуальних метафор є
необхідним елементом структури емоційного концепту. Метафора – «троп або механізм мовлення, який склада-
ється у вживанні слова, що позначає деякий клас предметів, явищ і т. п., для характеристики або найменуванню
об'єкта, що входить в інший клас, або найменування іншого класу об'єктів, аналогічного даному в будь-якому
відношенні» [1, с. 96].
Концептуальна метафора виступає засобом пізнання, тому що «наша концептуальна система, за допомо-
гою якої ми мислимо й діємо, істотно метафорична» [8, с. 3]. Основна функція концептуальної метафори, таким
чином, полягає в тому, щоб прояснити складні абстрактні моделі, якими, зокрема, є й емоції. За твердженням Дж.
Лакоффа, емоції – «не просто якісь почуття, у яких відсутній який-небудь концептуальний зміст. Людина не
тільки відчуває або почуває щось, вона намагається зрозуміти й пояснити, що вона відчуває, і тому, коли люди
діють – відповідно до зазнаних емоцій, вони діють на підставі того, як вони розуміють ці емоції» [9, с. 377].
Емоційні концепти – це абстрактні концепти, основані на цілком реальних «тілесних відчуттях», і гнів,
маючи багату концептуальну й категоріальну структуру, виявляє собою наочний приклад емоційного концепту.
137
Яскраво виражений агресивний характер переосмислення емоції гніву переконливо ілюструється
численними прикладами з художніх творів, що свідчить про високий ступінь образності концепту, який
аналізується.
I. Культурна модель фізіологічних симптомів емоції гніву формує, за нашими даними, основу для
найпоширенішої в англомовній культурі метафори гніву: ГНІВ – ГАРЯЧА РІДИНА В КОНТЕЙНЕРІ, у якій
увага фокусується на наступних факторах:
– причинах гніву (to inflame);
– інтенсивності та тривалості гніву (to smoulder);
– небезпеці гніву для навколишніх (to flame up, to flare up, burn up).
У свою чергу, дана метафора містить ряд більш деталізованих метафор, а саме:
– у міру закипання рідини в контейнері її рівень піднімається, отже, говорячи метафорично, у міру
наростання гніву, рідина в контейнері піднімається:
1) «If I am a mystery, Stede, it is a mystery that you will never unravel. If I am a temperamental vixen, keep clear of
me. For I do despise you – and I despise all snakes and rats!» Her tone was rising at an alarming rate. His voice alone
made her furious, and his words also touched off a new shaft of fear… Would he never leave her be? How dare he stand
before her, still issuing demands! Her anger rose to a dizzying level; it drove her determination completely from her mind,
and she raised the poker against him, snarling, «Damn you, Stede!» (Drake, p. 141)
2) They all stood in stunned and stricken silence. Bryan didn’t reply immediately to his friend’s horrified
observation. He looked about the room with a quick eye, feeling a heat like a rage of fire grow within him. (Drake, p. 35)
3) Listening, as the words continued Mel sensed that Cindy was getting close to the boiling point. (Hartley, p. 178)
В останньому уривку описується наростання гніву в Сінді: чим довше говорить Мел (as the words
continued), тим сильніше почуття гніву охоплює Сінді, досягаючи своєї найвищої відмітки (was getting close to the
boiling point) – кипляча рідина продуцирує пару, що створює тиск у контейнері. Тому метафорично нейтральний
гнів робить пару й тиск у контейнері.
4) «Me?» She suddenly burst into anger. «You get out of my kitchen!» (Maugham, p. 401)
Контекстуально обґрунтовується зародження гніву, коли наприкінці розмови героїня вже не витримує
образливих слів у свою адресу й упадає в лють. Автор використовує в даному контексті метафоричний перенос
(suddenly burst into anger) щоб показати, наскільки сильно зачеплене самолюбство героїні.
– коли гнів стає занадто сильним, людина «вибухає», і гнів виривається назовні:
5) Boy, did she hit the ceiling when I said this… Boy, did she hit the ceiling? (Salinger, p. 88)
Автором використовується метафора (hit the ceiling) для того, щоб підкреслити подив персонажа, що
зовсім не очікував, що викличе своїми діями такий бурхливий гнів героїні, він навіть, начебто не вірячи своїм
очам, перепитує в хлопчика, чи бачив той, що відбулося.
– коли температура в контейнері слабшає, рідина прохолодна й спокійна, у центральній метафорі гніву –
метафорі контейнера – прохолодь і спокій співвідносяться з відсутністю гніву:
6) The wind whipped around Bryan. The cold of the night embraced him and fed his fury. ( Drake, p. 37)
7) But the wind coming over the causeway, the salty freshness of the air cooled his anger. (Puzo, p. 421)
У цьому випадку метафора (cooled his anger) використовується для ілюстрації почуттів героя, коли він
відчув себе частиною Буття й, розгніваний, він звернувся до природи; вітер, свіже повітря (the wind coming over
the causeway, the salty freshness of the air) остудили його гнів, сили природи допомогли йому подолати недобре
почуття.
Асоціювання розглянутої емоції саме з поняттями холоду й жари обумовлюється їх архетипним
характером. Відповідно до численних досліджень [3], до архетипів відносяться насамперед фізично сприйняті
об'єкти світу – «вогонь», «вода», «повітря», «земля», які мають свої «похідні» – фізичні дії «горіти», «блищати»,
«бити» та ін. Сакралізація вогню, води й т. п. залишила в мові як інструменті пізнання й способі акумуляції знань
і досвіду безліч мовних висловлень, що кваліфікуються нами сьогодні як метафори. На думку М. О. Красавського
сьогоднішні метафори, нерідко сприймаються як стерті або навіть мертві в силу їхньої високочастотної
експлуатації в мовленні, імовірно, споконвічно мали мало загального із вторинною номінацією: перенос
властивостей, характерних для одних об'єктів, на інші по своїй суті був природним процесом для архаїчної
людини.
II. Метафора ГНІВ – НЕБЕЗПЕЧНА ТВАРИНА, підкреслює небезпеку даного емоційного стану, яка
перетворює людину у звіра, що розлютився.
В аналізованому матеріалі ми спостерігали персоніфікацію гніву. Легко помітити, судячи з метафоричних
описів гніву, тваринну поведінкову реакцію людей, що відчувають дану емоцію (a tigress, to feed one's rage, to raise
one's hackles, to roar, to snarl, to bare one's teeth, etc.) Ілюстративні приклади показують, що тварини і їхня
агресивна поведінка являють собою досить багату сферу для осмислення гнівної поведінки людей.
8) «Bastard!»Elise hissed angry, deciding that an exit at this time might be the wisest move (Drake, p. 150).
9) – Stop being so holier-than-thou, Jason, – his father bristled (Segal, p.483)
У прикладі використана метафора (father bristled), щоб підкреслити серйозність намірів батька. Дієслово
bristle означає «наїжитися» і звичайно використовується відносно тварин. У цій ситуації Джейсон настільки
розгнівав батька, що той готовий був показати свою звірину природу.
III. Метафора ГНІВ – СУПРОТИВНИК У БОРОТЬБІ акцентує проблему втрати контролю й ту небезпеку,
що втрата контролю над собою спричиняє для самого суб'єкта емоції – людини в гніві:
10) His anger was something that gnawed at him, that heated and clawed his body, demanding that he act.
Somehow, he kept himself from beating and strangling her – but just barely. He stepped away from her just to make sure
he wasn’t tempted further to do her bodily harm. (Drake, p. 90)
11) He felt the old familiar helpless irritation taking charge of him. He wanted to hit Leo. (Murdoch, p. 9)
138
Приклад ілюструє той випадок, коли персонажеві необхідно було обміркувати ситуацію, яка склалася, а він
замість цього, поглинений зростаючим почуттям гніву, ледве було не накинувся на Лео з кулаками.
12) Blind rage seized him, and without knowing what he was doing he flung himself on Strickland. (Maugham, p. 72)
Дана метафора акцентує проблему втрати контролю й ту небезпеку, що виникає, внаслідок втрати
контролю для самого суб'єкта емоції – людини в гніві.
IV. Проведений аналіз дає підставу для виділення метафори ГНІВ – ПОМУТНІННЯ РОЗУМУ, що
відображає два базових уявлення про вплив емоції гніву на людину:
1) людина у стані сильного гніву втрачає свою звичайну сутність (to lose one's temper, to be beside oneself
with rage);
2) людина у стані сильного гніву поводиться подібно до божевільного (to be mad), що становить небезпеку
для навколишніх:
13) Gwyneth hesitated only a fraction of a second. «He was insane with fury to think of you with Jalahar, and when
he first heard about the child …». ( Drake, p. 433)
14) He had ruined her damned life, and all he had had to say was that he had «seen» her! «Oh, God!» she moaned,
leaning her head against the door. «Dear God, just let me forget him! Cleanse my mind of him before I go mad with the
fury and humiliation…». ( Drake, p. 109)
15) I just lay on the floor for a while, and kept calling him a moron sonufabitch. I was so mad, I was practically
bawling. (Salinger, p. 74)
У наведеному вище уривку автором використовується метафоричний перенос (was so mad), щоб
продемонструвати ненормальні дії персонажа, тому що людина в здоровому розумі ніколи не буде нестямно
репетувати комусь, качаючись по підлозі.
V. В англомовній культурі обов'язку й відповідальності гнів часто метафоризується як якийсь вантаж (to
rest on one's shoulders, under obligation, to bind over, to saddle with some obligation, etc.), що дає підставу для
метафори ГНІВ – НОША:
16) «Were the thieves apprehended?» She asked quietly. «Alas, no!» Marshal said irritably. «Apparently they
disappeared through subterranean tunnels within Chinon!» Will shook his head as if to whisk away the anger. ( Drake, p. 134)
17) He felt suddenly the release of anger. It came suddenly as a relief, a sense of contact. (Murdoch, p. 58)
Вербалізується момент зникнення гніву (the release of anger), і людина починає почувати себе вільним
(as a relief, a sense of contact), звільненим від тяжкого тягаря гніву.
VI. ГНІВ – ОБМЕЖЕНИЙ ПРОСТІР, тому що існування об'єкта не може усвідомлюватися поза
простором, точніше, поза якого-небудь обмеженого простору. Емоція в цьому випадку і є обмежений простір, що
існує, коли в ньому перебуває людина [7]:
18) Elise exhaled, her shoulders slumping in defeat. She had seen Jalahr only once since he had brought her here,
on her third morning in the palace. She had flown into a rage and attacked him, and discovered that his slimness was
deceptive. (Drake, p. 401)
19) When he received a call from Solozzo that there were still two of Corleone’s men in front of the hospital he had
flown into the rage. (Puzo, p. 328)
У прикладах використана метафора (had flown into the rage), щоб показати безвихідність ситуації, персонаж
начебто попадає в бурхливу ріку «гніву» і не може з неї вибратися.
Отже, проведений аналіз фактичного матеріалу дає підстави стверджувати, що образний складник
концепту ГНІВ, підтримується номінаціями, сформованими концептуальними метафорами, основними з яких
виступають: гнів – гаряча рідина в контейнері, гнів – небезпечна тварина, гнів – супротивник в боротьбі, гнів –
помутніння розуму, гнів – ноша, гнів – обмежений простір.
Перспективу подальших досліджень складає аналіз вербалізації образного складника концепту ГНІВ із
залученням більшого обсягу фактичного матеріалу.
Джерела та література
1. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. – М.: Наука, 1988. – 341 с.
2. Бородкина Г. С. Концепты «Angst»и «Freude»в семантическом пространстве языка (на материале немецкого языка и его австрийского
варианта) // Вестник ВГУ, Серия «Лингвистика и межкультурная комуникация», 2004. – № 1. – С. 128-131.
3. Гачев Г. Д. Национальные образы мира. Общие вопросы. – М.: Наука, 1988. – 239с.
4. Красавский Н. А. Метафорическое использование номинантов эмоций в немецком языке // Языковая личность: социолингвистические и
эмотивные аспекты: Сб. науч. тр. – Волгоград: Перемена, 1998. – С.96-104.
5. Красавский Н. А. Образная лингвистическая объективация базисных эмоций // Житниковские чтения: межкультурные коммуникации в
когнитивном аспекте: Мат-лы Всерос. науч. конф. – Челябинск: Челябинск. гос. ун-т, 2001. – С. 46-53.
6. Фесенко С. Л. Лингвокультурологическая специфика эмоциональных концептов // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-
семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сентября 2002 г. /Отв. ред. Н. Н. Болдырев; Ред. кол.: Е. С. Кубрякова, Е. М. Позднякова,
В. Б. Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина, 2002. – С. 64-67.
7. Kovecses Z. Emotion concepts. – New York: Springer-Verlag, 1990. – 344 p.
8. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. – Chicago: University of Chicago Press, 1980. – 240 p.
9. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind. – Chicago: University of Chicago Press, 1987. – 614 p.
Гонта Т. В.
НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ СЕМАНТИКИ ПРЕДМЕТІВ ПОБУТУ
У ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Існує значна кількість праць з німецької фразеології, які підіймають проблему виявлення національно-
культурної специфіки фразеологізмів. До таких праць відносяться праці Р. Р. Аллаярової, В. І. Гаврися,
Д. Г. Мальцевої, С. Н. Назарова, А. Д. Райхштайна та інші. Ціллю даної роботи є виявлення національно-
культурної специфіки фразеологізмів німецької мови з назвами предметів побуту. Для досягнення поставленої
мети у статті вирішені наступні завдання: розглянута поблема культурологічної конотованості ФО, виявлені рівні
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54968 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T00:51:54Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гоменюк, Г.А. 2014-02-04T22:39:47Z 2014-02-04T22:39:47Z 2007 Метафора в структурі образного складника концепту гнів / Г.А. Гоменюк // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 136-138. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54968 В современной лингвистике уделяется большое внимание проблемам эмоциональных концептов. В работе анализируется одна из базовых негативних эмоций – гнев – с позиции когнитивной лингвистики и семантики, а также изучается реализация метафорической номинации эмоции в художественном дискурсе. В сучасній лінгвістиці проблемам емоційних концептів приділяється достатньо уваги. В роботі аналізується одна з базових негативних емоцій – гнів – з позицій когнітивної лінгвістики та семантики, а також простежується реалізація метафоричної номінації емоції в художньому дискурсі. The article is devoted to the emotional concept of one of the basic negative emotion – anger. The theoretical analysis of linguistics present-day achievements is provided in search of modern trends of studies and factors that influence the cognitive function of emotions. The aim is to outline the main metaphoric nominations of anger in discourse. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Метафора в структурі образного складника концепту гнів Article published earlier |
| spellingShingle | Метафора в структурі образного складника концепту гнів Гоменюк, Г.А. |
| title | Метафора в структурі образного складника концепту гнів |
| title_full | Метафора в структурі образного складника концепту гнів |
| title_fullStr | Метафора в структурі образного складника концепту гнів |
| title_full_unstemmed | Метафора в структурі образного складника концепту гнів |
| title_short | Метафора в структурі образного складника концепту гнів |
| title_sort | метафора в структурі образного складника концепту гнів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54968 |
| work_keys_str_mv | AT gomenûkga metaforavstrukturíobraznogoskladnikakonceptugnív |