Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини)

В статье сделан лексико-семантический анализ названий на обозначение
 инфекционных кишечных заболеваний, зафиксированных в говорах Кировоградской области. В этой тематической группе выделены семемы, выявлен количественный состав репрезентантов семем. Выявлены ареалы распространения лексическ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура народов Причерноморья
Дата:2007
Автор: Вікторіна, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Російська
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54976
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини) / О.М. Вікторіна // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 85-87. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860247403535269888
author Вікторіна, О.М.
author_facet Вікторіна, О.М.
citation_txt Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини) / О.М. Вікторіна // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 85-87. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура народов Причерноморья
description В статье сделан лексико-семантический анализ названий на обозначение
 инфекционных кишечных заболеваний, зафиксированных в говорах Кировоградской области. В этой тематической группе выделены семемы, выявлен количественный состав репрезентантов семем. Выявлены ареалы распространения лексических и фразеологических единиц. Проанализированы общность и
 различие семантического значения собранного материала и литературного
 языка. У статті проведено лексико-семантичний аналіз назв на позначення
 інфекційних кишкових хвороб, зафіксованих у говірках Кіровоградщини. У зазначеній тематичній групі виокремлено семеми, виявлено кількісний склад репрезентантів семем. Визначено ареали поширення лексичних і фразеологічних
 одиниць. Проаналізовано спільність і відмінність семантичного значення
 зібраного матеріалу і літературної мови. The lexico-semantic analysis of the names of the skin infectious diseases fixed
 in the Kirovohrad dialects is carried out in the article under consideration. In the
 mentioned thematic group sememes are singled out and the quantitative analysis of
 the representatives of the sememes is held. The areal expansion of the lexical,
 phraseological units was defined. The community and the difference of the semantic
 meaning of the collected material and the literary language were analyzed.
first_indexed 2025-12-07T18:38:51Z
format Article
fulltext 85 Цей безперервний процес є одним з основних засобів збагачення рідної мови, який завжди викликає живий інтерес дослідників-мовознавців і який завжди буде в полі їх зору. І на закінчення хотілось би нагадати слова видатного українського мовознавця Л. А. Булаховського, який підкреслював: «...перша-ліпша жива людська мова таїть у собі можливості безмежного розвитку і скеровуючись на вимоги життя з раз у раз вищими його потребами може всебічно удосконалюватись і ставати при сприятливих для цього умовах способом як засвоювання найвищих здобутків культури від інших народів, що вже встигли далеко просунутись уперед, так і плідно працювати на рідному грунті для забезпечення своїх носіїв високими духовними цінностями» [2, c. 128]. Бібліографія 1. Астаніна Н. А. Нові англомовні запозичення як один із засобів створення мовної картини світу мови-реципієнта («Нова Філологія». – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – С. 146. 2. Булаховський Л. А. Вибрані праці в п’яти томах. Т. 1. – К.: Наукова думка, 1975. – С. 128. 3. Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові. Автореф. канд. філолог. наук. – К., 2000. – С. 11. 4. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология. – К.: Знання, 2004. – С. 7. 5. Семенюк О. А. Язык эпохи и его отражение в сатирико-юмористическом тексте. – Кировоград, 2001. – С. 28. 6. Фигурнов В. Э. IBM PC для пользователя. – М.: Инфра М, 1996. – 432 с. 7. Nokia. Руководство пользователя. 8. Amstrad Personal Computer. User Instructions. Словники 1. Булыко А. Н. ССИС – современный словарь иностранных слов. – М.: Мартин 2004, 846 с. 2. Даль В. В. Толковый словарь живого великорусского языка. Т.1-4. – М.: Русский язык, 1981-1982 3. Дорот В. Л., Новиков Ф. А. Толковый словарь современной компьютерной лексики. С-П. БХВ –Петербург, 2004, 604с. 4. НТСУМ – Новий тлумачний словник української мови: в 4-ьох томах. Укладачі: Яременко В. В., Сліпушко О. М. – К.: Аконіт, 1999. 5. СІС – Словник іншомовних слів. Укладачі: Морозов С. М., Шкарапута Л. М. – К.: Наукова думка, 2000. – 680 с. 6. Ожегов С. И. Словарь русского языка. Издание 15, стереотипное. – М.: Русский язык, 1984. – 816с. 7. СУМ – Словник української мови: в 11-ти томах. – К.: Наукова думка, 1970-1980. 8. Комп’ютерний словник. Київ, «Україна», 1997 р. 9. Webster’s New Dictionary, Third College Edition, New York, Simon & Schuster, Inc. 1988. Вікторіна О. М. СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОМІНАЦІЙ НА ПОЗНАЧЕННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ КИШКОВИХ ХВОРОБ (НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРОК КІРОВОГРАДЩИНИ) Лексика народної медицини уже була предметом дослідження мовознавців. Досить детально з різних аспектів проаналізовані відповідні тематичні групи у говірках Прикарпаття [2; 3; 4; 5], Полісся [10; 11], Миколаївщини [1]. У говірковій системі Кіровоградщини досліджена лише географічна термінологія [8]. Тому мета пропонованої роботи – лексико-семантичний аналіз назв на позначення інфекційних кишкових хвороб. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) в обраній тематичній групі виокремити семеми; 2) виявити кількісний склад репрезентантів семем; 3) визначити ареали поширення цих репрезентантів на досліджуваній території; 4) простежити наявність чи відсутність їх у літературній мові та інших діалектах української мови; 5) проаналізувати спільні й відмінні ознаки в семантиці зібраних слів та їхніх відповідників у літературній мові. Предметом дослідження є 50 лексичних та аналітичних номінацій, зафіксованих у говірках Кіровоградщини. З погляду протікання захворювання, локалізації виокремлено 4 семеми, які подано в алфавітному порядку: 1) дизентерія; 2) жовтуха; 3) тиф; 4) холера. Семема «дизентерія» На досліджуваній території ця семема репрезентована 7-ма лексичними та 13-ма аналітичними назвами. Найпоширенішою є дизентерíя і фонетичний дублет дізентерíя [7, с. 102, с. 104]. Термін літературний, поданий у словниках із загальним значенням «інфекційна хвороба людини, що характеризується ознаками інтоксикації організму, переважним функціональним і морфологічним ураженням товстої кишки»[15 ІІ, с. 274; 17, с. 216; 16, с. 107; 6, с. 221], що в цілому збігається з названим респондентами. Слово походить від грец. δυσεντερία – розлад кишечнику [13, с. 168; 14, с. 357]. Фонетичні дублети лексеми дизентерíя мають такі ареали: дезентерíйа (67*, 79, 74, 4, 72, 70, 20, 12); дизентерíйа (4, 26, 29, 13, 10, 17, 79, 62); дезентерíя (81, 73, 89, 59, 50); дзизентерíя (13); дізіньтєрíя (31) [7, с. 100, с. 101, с. 102, с. 104]; На всій території, але дещо рідше, трапляється семантично прозора бінарна назва кривáва срáчка [7, с. 185]. Порівняно широкі ареали мають аналітичні назви, які деталізують характер ураження: кровáвий понόс (66, 45, 40, 30, 60, 1, 58, 38, 44, 83, 6); кривáвий понόс (75, 21, 43, 46, 53, 32, 37, 77, 38); пронеслό з крόв’ю (63, 25, 56, 24, 86, 57, 47, 60, 37, 77); понόс з крόв’ю (63, 5, 47, 30, 78, 57, 43, 9, 2) [7, с. 185, с. 186, с. 325, с. 304]; Лише в окремих населених пунктах представлені описові номінації: тяжки́й понόс (76, 21, 8, 42); не прости́й понόс/а отόй з крόв’ю (53); такá стрáшна срáчка/пря́мо з крόв’ю (18, 11); з гря́зних рук (46, 65); такá дристу́чка/що не вспівáєш і добігáть (87); такá срáчка/що без врачá не ви́лічиш (67); вже немá чим/а все однό бíгаєш (18); скόро й кишки́ повилáзять (88) [7, с. 48, с. 146, с. 240, с. 358, с. 377, с. 378, с. 390]. Вони вказують на характерні ознаки хвороби, тяжкість перебігу та називають можливі причини захворювання. Описова назва з гря́зних рук функціонує на досліджуваній території ще зі значенням «епідемія». Назви і дублети дизентерíя, дизентерíйа, дезентерíйа, кривáвий понόс, кровáвий понόс не є вузько локальними, вони вживаються і в інших регіонах [1, с. 112; 11, с. 47-48]. Семема «жовтуха» Семема «жовтуха» передається 19-ма номінаціями. Найбільш поширеними на досліджуваній території є назви і дублети гепати́т, гипати́т, жовту́ха, жилту́ха, бόткіна, болє́знь Бόткіна [7, с. 35, с. 38, с. 82, с. 84, с. 116, с. 117]. Терміни гепати́т і жовту́ха – загальномедичні. Словники дають їм такі тлумачення: гепати́т – «загальне позначення гострих та хронічних запальних захворювань печінки різної етіології»[17, с. 159; 9, с. 261; 86 14, с. 264]; жовту́ха – «набуття шкірою, слизовими оболонками, білками очей жовтого кольору внаслідок відкладення у тканинах жовчного пігменту, який утворюється в печінці» [15 ІІ, с. 542; 12, с. 203]. Значення літературних термінів певною мірою відрізняються від локальних. У деяких населених пунктах респонденти називають гепати́том захворювання печінки як інфекційного, так і неінфекційного характеру. Назва жовту́ха вживається на Кіровоградщині зі значенням «запальне захворювання печінки інфекційного характеру». Окрему мікрогрупу становлять лексеми та дублети, утворені від ад’єктива жόвтий. Вони мають такі ареали: жолту́ха (69, 38, 32, 80, 7, 23, 85, 61, 78, 57); желту́ха (36, 39, 69, 38, 32, 7, 84); жовту́шна (64, 85, 87, 23); желтéя (55, 64, 61); жолтенíца (51, 21); желтенíца (20, 21); желтя́нка (36); жовтяни́ця (26) [7, с. 115, с. 116, с. 118]. Останній термін з декількома значеннями вживається у літературній мові: 1. «Жовте забарвлення шкіри через підвищене нагромадження жовчного пігменту в крові та тканинах тіла»; 2. «Трав’яниста весняна рослина родини ломикаменевих, що цвіте жовтим або зеленкуватими квітками» [15 ІІ, с. 542; 6, с. 277]. Порівняно поширеною у центральних і східних районах Кіровоградщини є назва бόткіно (11, 3; 19, 25, 27, 35, 41) [7, с. 38]. Наступні дублети мають такі ареали: гіпатíт (39, 36, 58, 38, 59, 81, 73); гєпатíт (39, 36, 1, 38, 73, 56); хепати́т (20, 22, 12); хепатíте (48) [7, с. 83, с. 84, с. 405]. Номінації гепати́т, жовту́ха, жолту́ха, жовтяни́ця, бόткіна, бόткіно з таким же значенням уживаються і на території Миколаївщини [1, с. 115]. Семема «тиф» Репрезентантами семеми «тиф» є 9 лексичних і аналітичних назв. Найуживанішими є відразу декілька номінацій і дублетів: тиф, тіф, черевни́й тиф, брюшни́й тиф [7, с. 39, с. 381, с. 383, с. 417]. Термін тиф – літературний. Загальне значення – «інфекційне захворювання, яке характеризується високою гарячкою та вираженою інтоксикацією з явищами потьмарення свідомості» [15 Х, 129; 17, с. 802; 9, с. 182; 6, с. 1248]. Дві бінарні назви вказують на місце локалізації хвороби: брюшнόй тіф (11, 3; 19, 25, 33, 32, 27, 34, 35, 41, 59); тиф животá (71, 32, 63, 37, 52, 46, 68, 14) [7, с. 39, с. 381]. Аналітична назва страшни́й тиф (82, 26, 13, 49, 16, 54, 28, 16) [7, с. 372] називає складність перебігу хвороби. Ще дві описові назви мають такі ареали: тифόзна лихомáнка (49, 14, 15, 51, 37, 77, 52) [7, с. 381]; тифόзна болє́знь (25, 44, 56, 78, 53, 32) [7, с. 381]. Номінації та дублети тиф, тіф, черевни́й тиф, брюшни́й тиф є спільними для Кіровоградщини й Миколаївщини [1, с. 136]. Семема «холера» Семема «холера» виражається 4-ма лексемами з варіантами. Найбільш поширеною на досліджуваній території є лексема холéра [7, с. 407]. Слово літературне, словники трактують його як «гостре інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту, порушенням водно-сольового обміну і зневодненням організму внаслідок утрати рідини й солей з калом і блювотними масами» [15 ХІ, с. 113; 16, с. 293; 6, с. 1349], що в цілому збігається з названим респондентами. Фонетичні дублети мають дуже обмежені ареали: халє́ра (31, 36, 39); халéра (85, 3, 80); холéре (48) [7, с. 401, с. 407]. Назви хол''ера, хал''ера зафіксовані на Полісся зі значенням «масове поширення якоїсь хвороби»[11, с. 14]. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки. 1. Зафіксовані у говірках Кіровоградщини лексичні та аналітичні одиниці на позначення інфекційних кишкових хвороб діляться на 4 різних з кількісного погляду семеми. 2. Кожна із семем розглянутої тематичної групи представлена кількома лексемами. Найбільшою кількістю характеризуються семеми «дизентерія» – 20, «жовтуха» – 19. Менше назв має семема «тиф» – 9. Найменша кількість номінацій характерна для семеми «холера» – 4. 3. Деякі номінації функціонують на всій досліджуваній території. Це можуть бути: а) лексеми, які вживаються і в літературній мові: дизентерíя, гепати́т, жовту́ха, тиф, холéра; б) фонетичні та акцентуаційні варіанти: дізентерíя, жилту́ха, тіф, халє́ра тощо. Інші номінації мають обмежені ареали – від одного до декількох населених пунктів: жолтенíца, жовту́шна, холéре, тяжки́й понόс, не прости́й понόс/а отόй з крόв’ю, такá стрáшна срáчка/пря́мо з крόв’ю, з гря́зних рук тощо, при цьому вони можуть бути як локальними, так і відомими в інших говірках. Певна кількість аналізованих одиниць зафіксована і в інших українських говірках як з таким же значенням, так і з іншими: дизентерíйа, бόткіна, халє́ра тощо. Більшість зібраних лексем виражають такі ж значення, як і в літературній мові, але деякі мають певні відмінності: гепати́т, жовтуха, жовтяни́ця тощо. Перспективним є дослідження семантичних особливостей інших лексико-семантичних груп народної медицини та лікувальної магії говірок Кіровоградщини. *Примітка. Цифри в дужках означають порядковий номер обстеженого населеного пункту. Список назв обстежених населених пунктів 1. с. Аджамка Кіровоградського р-ну 46. с. Мар’янівка Маловисківського р-ну 2. с. Аудиторівка Світловодського р-ну 47. с. Млинок Онуфріївського р-ну 3. с. Балахівка Петровського р-ну 48. смт Молодіжне Долинського р-ну 4. с. Бандурове Гайворонського р-ну 49. с. Надлак Новоархангельського р-ну 5. с. Бірки Олександрівського р-ну 50. смт Нова Прага Олександрійського р-ну 6. м. Бобринець Бобринецького р-ну 51. с. Новодобрянка Добровеличківського р-ну 7. с. Братолюбівка Долинського р-ну 52. м. Новомиргород Новомиргородського р-ну 8. с. Бузниковате Вільшанського р-ну 53. с. Новороманівка Знам’янського р-ну 9. смт Велика Виска Маловисківського р-ну 54. м. Новоукраїнка Новоукраїнського р-ну 10. с. Великі Трояни Ульянівського р-ну 55. с. Озера Світловодського р-ну 11. с. Верблюжка Новгородківського р-ну 56. смт Олександрівка Олександрівського р-ну 12. смт Вільшанка Вільшанського р-ну 57. м. Олександрія Олександрійського р-ну 13. м. Гайворон Гайворонівського р-ну 58. с. Олено-Косогорівка Кіровоградського р-ну 87 14. с. Ганнівка Новоархангельського р-ну 59. смт Онуфріївка Онуфріївського р-ну 15. с. Глодоси Новоукраїнського р-ну 60. смт Павлиш Онуфріївського р-ну 16. с. Грузьке Голованіського р-ну 61. смт Петрове Петрівського р-ну 17. с. Дельфінове Ульянівського р-ну 62. с. Підвисоке Новоархангельського р-ну 18. с. Димине Новоукраїнського р-ну 63. с. Підлісне Олександрівського р-ну 19. с. Димитрове Устинівського р-ну 64. с. Попівка Онуфріївського р-ну 20. с. Добре Вільшанського р-ну 65. с. Рассоховатка Маловисківського р-ну 21. смт Добровеличківка Добровеличківського р-ну 66. с. Роздолля Компаніївського р-ну 22. с. Добрянка Вільшанського р-ну 67. с. Рощахівка Бобринецького р-ну 23. м. Долинська Долинського р-ну 68. смт Смоліне Маловисківського р-ну 24. с. Єградківка Знам’янського р-ну 69. с. Соколівка Кіровоградського р-ну 25. с. Єлисаветградка Олександрівського р-ну 70. с. Степанівка Вільшанського р-ну 26. с. Жакчик Гайворонівського р-ну 71. с. Суботці Знам’янського р-ну 27. с. Жовтневе Устинівського р-ну 72. с. Сухий Ташлик Вільшанського р-ну 28. с. Журавлинка Голованіського р-ну 73. с. Талова Балка Світловодського р-ну 29. смт Завалля Гайворонівського р-ну 74. с. Таужне Гайворонівського р-ну 30. с. Зибкове Онуфріївського р-ну 75. с. Тишківка Добровеличківського р-ну 31. с. Злинка Маловисківського р-ну 76. с. Трояни Добровеличківського р-ну 32. м. Знам’янка Знам’янського р-ну 77. с. Турія Новомиргородського р-ну 33. с. Іванківці Знам’янського р-ну 78. с. Ульянівка Олександрійського р-ну 34. с. Інгульське Устинівського р-ну 79. м. Ульянівка Ульянівського р-ну 35. с. Йосипівка Петрівського р-ну 80. с. Фальково Долинського р-ну 36. с. Калинівка Кіровоградського р-ну 81. с. Федірки Світловодського р-ну 37. с. Каніж Новомиргородського р-ну 82. с. Хащувате Гайворонівського р-ну 38. м. Кіровоград 83. с. Цвітне Олександрівського р-ну 39. с. Клинці Кіровоградського р-ну 84. с. Червоне Озеро Долинського р-ну 40. смт Компаніївка Компаніївського р-ну 85. с. Чечеліївка Петрівського р-ну 41. с. Куцеволівка Онуфріївського р-ну 86. с. Шаровка Олександрійського р-ну 42. с. Левківка Новоархангельського р-ну 87. с. Широка Балка Долинського р-ну 43. с. Лозуватка Маловисківського р-ну 88. с. Шляхове Бобринецького р-ну 44. с. Любомирка Олександрівського р-ну 89. с. Ясиноватка Онуфріївського р-ну 45. с. Мар’ївка Компаніївського р-ну Література 1. Баденкова В. М. Лексика традиційної народної медицини в українських говірках Інгуло-Бузького межиріччя: Дис. …канд. филол. наук. – Дніпропетровськ, 1999. – 215 с. 2. Вакалюк Я. Ю. До вивчення народних назв хвороб на Прикарпатті //Мовознавство. – 1976. – № 2. – С. 46-52. 3. Вакалюк Я. Ю. З історії народної медичної термінології //Культура слова. – 1979. – Вип. 17. – С. 67-75. 4. Вакалюк Я. Ю. Лексика народной медицины украинских говоров Прикарпатья: Автореферат дис. …канд. филол. наук. – Ужгород, 1975. – 18 с. 5. Вакалюк Я. Ю. Лексико-семантичні особливості народних назв хвороб в українських говорах //ХІV республіканська діалектологічна нарада. – К., 1977. – С. 110-112. 6. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с. 7. Вікторіна О. М. Словник лексики та фразеології народної медицини й лікувальної магії Кіровоградщини. – Кіровоград: Центрально- Українське вид-во, 2006. – 436 с. 8. Громко Т. В. Семантичні особливості народної географічної термінології Центральної України. – Кіровоград, 2000. – 172 с. 9. Энциклопедический словарь медицинских терминов: В 3-х т. – М.: Сов. энциклопедия. – Т.1 А – Йореса способ. – 1982. – 464 с. 10. Мойсієнко В. М. Номінація в поліській народній медицині та лікувальній магії: Дис… канд. філол. наук. – Житомир, 1994. – 407 с. 11. Никончук М. В., Никончук О. М., Мойсієнко В. М. Поліська лексика народної медицини та лікувальної магії. – Житомир, 2001. – 147 с. 12. Популярная медицинская энциклопедия. – М.: Сов. энциклопедия, 1981. – 704 с. 13. Словник іншомовних слів /Уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К.: Наук. думка, 2000. – 680 с. 14. Словник іншомовних слів /Уклад. Л. О. Пустовіт, О. І. Скопненко, Г. М. Сюта, Т. В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с. 15. Словник української мови: В 11-и т. – К.: Наук. думка. – Т. ІІ. – 1971. – 550 с.; Т. Х. – 1979. – 658 с.; Т. ХІ. – 1980. – 699 с. 16. Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. – К.: Вища школа, 1988. – 360 с. 17. Червяк П. І. Медична енциклопедія. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2001. – 1024 с. Виноградова Е. Н., Ситарь А. В., Чекалина В. Л. СЕМАНТИЧЕСКИЕ ТИПЫ ПРЕДЛОЖНЫХ КОНВЕРСИВОВ В РУССКОМ И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ В рамках межнационального проекта «Славянские предлоги в синхронии и диахронии: морфология и синтаксис» предложена концепция грамматики славянского предлога, главными положениями которой на сегодняшний день являются: 1) к предложным относятся две группы единиц: а) собственно предлоги: русск. на, после, возле, вопреки; укр. на, після, біля, всупереч и др.; б) эквиваленты предлогов разной степени опредложенности – словоформы других частей речи и многокомпонентные структуры, в определенных условиях изофункциональные предлогам: русск. в память о, в союзе с, на расстоянии ... от, по вопросу; укр. на згадку про, у/в союзі з, на відстані ... від, з питання и т. д. [8]; 2) предложные единицы обладают системными синтагматическими и парадигматическими характеристиками [5]; к последним относятся синонимические, антонимические, конверсивные отношения [2; 3; 5]. В грамматике и лексикологии термин «конверсив» употребляется в нескольких значениях: а) предло- жения, обозначающие одну и ту же ситуацию с разных точек зрения; б) лексемы, выражающие разные направления отношения [1; 6; 11; 13 и др.]. При этом главное внимание лингвистов сосредоточено преимущественно на полнозначных словах-конверсивах – глаголах (продать – купить), существительных (муж – жена), прилагательных (старший – младший), наречиях (больше – меньше); наличие конверсивных предлогов только упоминается [1, с. 266; 10, с. 181; 12, с. 219]. В то же время конверсивность в сфере предложных единиц – явление далеко не периферийное, довольно часто используемое говорящим для решения коммуникативных задач [4; 5], ср.: русск. Рядом с игрушками – произведения искусства, передающие дух эпохи, например картины
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-54976
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Russian
last_indexed 2025-12-07T18:38:51Z
publishDate 2007
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Вікторіна, О.М.
2014-02-04T23:13:00Z
2014-02-04T23:13:00Z
2007
Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини) / О.М. Вікторіна // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 85-87. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54976
В статье сделан лексико-семантический анализ названий на обозначение
 инфекционных кишечных заболеваний, зафиксированных в говорах Кировоградской области. В этой тематической группе выделены семемы, выявлен количественный состав репрезентантов семем. Выявлены ареалы распространения лексических и фразеологических единиц. Проанализированы общность и
 различие семантического значения собранного материала и литературного
 языка.
У статті проведено лексико-семантичний аналіз назв на позначення
 інфекційних кишкових хвороб, зафіксованих у говірках Кіровоградщини. У зазначеній тематичній групі виокремлено семеми, виявлено кількісний склад репрезентантів семем. Визначено ареали поширення лексичних і фразеологічних
 одиниць. Проаналізовано спільність і відмінність семантичного значення
 зібраного матеріалу і літературної мови.
The lexico-semantic analysis of the names of the skin infectious diseases fixed
 in the Kirovohrad dialects is carried out in the article under consideration. In the
 mentioned thematic group sememes are singled out and the quantitative analysis of
 the representatives of the sememes is held. The areal expansion of the lexical,
 phraseological units was defined. The community and the difference of the semantic
 meaning of the collected material and the literary language were analyzed.
ru
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини)
Article
published earlier
spellingShingle Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини)
Вікторіна, О.М.
title Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини)
title_full Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини)
title_fullStr Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини)
title_full_unstemmed Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини)
title_short Семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок Кіровоградщини)
title_sort семантичні особливості номінацій на позначення інфекційних кишкових хвороб (на матеріалі говірок кіровоградщини)
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/54976
work_keys_str_mv AT víktorínaom semantičníosoblivostínomínacíinapoznačennâínfekcíinihkiškovihhvorobnamateríalígovírokkírovogradŝini