Шекспірівський блазень як мовна особистість

• Опубліковано в: : Культура народов Причерноморья
• Дата: 2007
• Автор: Скриль, О.І.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55027
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Шекспірівський блазень як мовна особистість / О.І. Скриль // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 187-189. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

В статье рассматривается лингвокультурная языковая личность английского шута XVI века (на материале пьес У. Шекспира). Особое внимание уделяется особенностям его коммуникативного поведения. Определяется роль языковой личности шута в построении системы культурных ценностей в Англии XVI
 века. Научная новизна состоит в том, что данная работа является одной из
 первых попыток описания языковой личности, которая смеется (homo ridens) и
 интерпретации ее коммуникативного поведения. В статье используется прагмасемантический анализ. В статті розглядається лінгвокультурна мовна особистість англійського
 блазня XVI століття (на матеріалі п'єс У. Шекспіра). Приділяється особлива увага особливостям його комунікативної поведінки. Визначається роль мовної особистості блазня в побудові системи культурних цінностей в Англії XVI століття.
 Наукова новизна полягає у тому, що стаття є однією з перших спроб опису
 мовної особистості, що сміється (homo ridens) та інтерпретації її комунікативної
 поведінки. В роботі застосовується прагмасемантичний аналіз. А type of the English fool of the XVIth century (on the material of the plays by W.
 Shakespeare) is considered. Particular attention is given to the peculiarities of his
 communicative behaviour. The role of linguistic personality of fool in the system of
 cultural values is determined. Scientific novelty is that the article is one of the first attempts
 to describe the laughing linguistic personality (homo ridens) and to interpret
 his communicative behaviour. Pragmasemantic analysis is used in the paper.