Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної техніки)
Проблемы аббревиации в терминологии холодильной техники освещаются
 в лингвистическом, когнитивном и психолингвистическом аспектах. Явление
 аббревиации представлено как дальнейшая обработка информации вербализованных понятий языка для специальных целей, а также рассмотрен вопрос о&a...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55106 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної
 техніки) / О.І. Южакова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 331-333. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860184805997543424 |
|---|---|
| author | Южакова, О.І. |
| author_facet | Южакова, О.І. |
| citation_txt | Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної
 техніки) / О.І. Южакова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 331-333. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Проблемы аббревиации в терминологии холодильной техники освещаются
в лингвистическом, когнитивном и психолингвистическом аспектах. Явление
аббревиации представлено как дальнейшая обработка информации вербализованных понятий языка для специальных целей, а также рассмотрен вопрос о
различиях аббревиатурного и номенклатурного мышления, в частности, инженера.
Проблеми абревіації у термінології холодильної техніки висвітлюються в
лінгвістичному, когнітивному і психолінгвістичному аспектах. Явище абревіації
розглядається у статті як подальше оброблення вербалізованих понять мови
для спеціальних цілей, а також порушено питання про відмінності абревіатурного і номенклатурного мислення, зокрема, інженера.
The problems of abbreviation, i. e. the way of term formation, are considered
from the linguistic, cognitive, psycholinguistic perspectives. The article makes an effort
to explain the abbreviation as the further processing of information of verbalized
notions in the language for general purposes. On the basis of the refrigeration engineering
abbreviations and nomens the problem of transitional process from the abbreviation
to the nomenclative thinking is raised.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:03:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
331
отмечаются в «Словаре вологодских говоров» как диалектные и иллюстрируются текстами бытового
содержания, записанными на тех же территориях, что и исследуемые нами причитания.
В фольклорных текстах фиксируются диалектные грамматические особенности имени существительного
(Ой, позабыли ведь матерю... [4, с. 100], В божью церкву [4, с. 169]), имени прилагательного (Ой, без родимые
мамушки! [4, с. 91], Ой, без тебя, родна мамушка! [4, c. 91], Ой, да до смерти до самые!, Ой, во ограды широкия
[4, с. 104]), глагола (находитися [4, c. 103], стосковалися [4, c. 90], Ой, полны чашки прост'oены, Ой, сухи
ложки пролежены [4, с. 106]) и других частей речи, а также синтаксические явления, свойственные вологодским
говорам северного наречия (Ой, чтобы люди-ти добрые, Ой, мой-от голос не слышали [4, с. 91], высокой-от
терем-от, Ой, посади-коте с'естрицю, Ой, на дубовую лавочку! [4, с. 97]).
Можно сделать вывод, что особенности речи диалектоносителей широко проявляются в текстах устного
народного творчества. Вместе с тем в этих текстах столь же многочисленны разноуровневые языковые явления,
маркированные жанром причети и ритуалом ее исполнения, а также фольклоризмы более широкого
употребления.
Рассмотрим эти явления на примере того, как представлено в тексте похоронных причитаний новое место
обитания усопшего и его новое состояние. Для их номинации и характеристики используются специальные
народно-поэтические формулы, слова с аффиксально маркированной коннотативной семантикой (смеретка,
смеретушка, смеретушка, смертка, смертонька; могилушка [4, c. 120, 137 и др.], могилонька [4, c. 114, 148],
оградушка – кладбище [СВГ 6, с. 25]), а также устойчивые эвфемистические слова и сочетания слов (дом, домик,
домовищечко [4, c. 112], горенка [4, c. 95, 103 и др.], терем, светлица [4, c. 114, 147 и др.] в значении «гроб»). На
стыке общерусского и диалектного находятся слова погост и буево в значении «кладбище». Первое из них
относится к общерусскому лексическому фонду и первоначально обозначало «постоялый двор, на котором
временно останавливались князь и духовные лица» (от погостить, гость), позже служило для наименования
церковной общины, прихода, церкви с жилыми постройками и, наконец, кладбища при церкви [Фасмер, 3,
с. 295]. Специализация слова погост для обозначения кладбища неодинаково оформилась в различных русских
говорах. Так, в речи сельских жителей Вологодчины для названия кладбища при церкви сохраняется слово буево
(буево-то на погосте ране было, Тарн., у церкви на буеве мы молодые гуляли, Арх. Вельск. [СВГ 1, с. 48]), тогда
как погостом (повостом, повосом) по-прежнему продолжает именоваться комплекс церковных строений
(В повост-от мы по воскресеньям да праздникам ходили, Тарн., как воскресенье наступит, так все с
ребятишками на повос идем, службу батюшкину слушать, Вож. [СВГ 7, с. 85]) или населенный пункт с
церковью, а также центр села (В платье-то этом только на повост и хожу, К-Г. [СВГ 7, с. 85], ср. также:
Демьяновский погост, Илезский погост, погост Рождество и проч.).
В качестве языковых черт, обусловленных жанровой спецификой погребальных причитаний, назовем
также различного рода параллельные синтаксические конструкции, ориентированные на анафорический повтор
(Ой, недорослую травоньку, Ой, недоцвелого цвитика, Ой, недозрелую ягодку! [4, с. 90]), на повтор сегментов
середины фразы (Я горюшиця го... ох ...рькая, да Во севоднишну те... ох ...мну ночь да Я спала, высыпа... ох
...ласе, я… [4, с. 157]), а также на грамматически организованную эпифору (Ой, со громами громучими, /Ой, с
молонь'ями сверкучими… / Ой, прилети, стрела пламучая… [4, c. 107]). Все они служат для ритмизации,
структурного оформления текста погребальных причитаний.
Перечисленные явления в комплексе создают уникальный текст севернорусской причети, который, с
одной стороны, маркирован территориально, а с другой, определен жанрово-стилистически.
Литература
1. Богатырев П. Г. Язык фольклора // Вопросы языкознания. – 1973. – № 5. – С. 106-116.
2. Древо жизни: сборник материалов по традиционной культуре Верховажского района. Выпуск 1. – Вологда: Легия, 2004. – С. 61-71.
3. Древо жизни: сборник материалов по традиционной культуре Тарногского района. Выпуск 2. – Вологда: Легия, 2004. – С. 34-59.
4. Ефименкова Б. Б. Севернорусская причеть: Междуречье Сухоны и Юга и верховья Кокшеньги (Волог. обл.) [Исслед. и тексты]. – М.:
Советский композитор, 1980. – 392 с.
5. Русская диалектология: Учеб.для студентов пед.ин-тов/ Под ред. Л. Л. Касаткина. – М.: Просвещение, 1989. – 224 с.
6. Хроленко А. Т. Совремненная отечественная лингвофольклористика: цели, проблемы, перспективы //Русистика сегодня. Функционирование
языка: Лексика и грамматика / Отв. ред. Ю. Н. Караулов. – М.: Наука, 1992. – С. 153-166.
Список принятых сокращений
1. Даль – Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – М.: Русский язык, 1991.
2. Дилакторский – Словарь областного вологодского наречия. По рукописи П. А. Дилакторского 1902 г. – СПб.: Наука, 2006.
3. СВГ – Словарь вологодских говоров. Вып. 1 – 12. – Вологда: Русь, 1983 – 2007.
4. СРНГ – Словарь русских народных говоров. Вып. 1-38. Л.; СПб., 1965-2004.
5. Фасмер – Фасмер М. Этимологический словарь русского языка / Пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачева. – М.: Астрель; АСТ, 2004.
Южакова О. І.
АБРЕВІАТУРНИЙ ТИП МИСЛЕННЯ ІНЖЕНЕРА (НА МАТЕРІАЛІ ТЕРМІНОЛОГІЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ)
Питання про кількість типів мислення, крім загальновизнаних видів (теоретичного і практичного,
аналітичного та інтуїтивного тощо), сьогодні залишається дискусійним. Відомо, наприклад, що залежно від типу
концептуально-категоріальної мисленнєвої діяльності виокремлюють художнє, технічне, математичне
мислення; залежно від особливостей вживання мовних знаків розрізняють метафоричний, ономасіологічний,
еліптичний, абревіатурний мисленнєвий тип. Абревіатурне мислення визначається як здатність людської
свідомості рефлексувати абревіатурні структури мови та оперувати ними як одиницями лінгвокреативного рівня
[1, c. 11].
Отже, у статті проаналізований зв´язок між абревіатурним типом мислення і творенням абревіатур, тобто
між діяльністю людини і вторинною вербалізацією, що являє собою процес творення у нашому випадку терміна-
абревіатури на підставі вже вербалізованого поняття (терміна у вигляді слова чи словосполучення). Завдання
332
роботи полягають у лінгвістичному і когнітивному дослідженні поширених абревіатур термінології холодильної
техніки (ХТ), у виявленні найбільш продуктивного способу їх творення, в дослідженні специфіки фахового
технічного мислення та його впливу на творення абревіатур певного типу. У роботі також порушено питання про
відмінності між абревіатурним і номенклатурним мисленням.
Для глибшого розуміння сутності явища абревіації наводимо стислу схему формування мовленнєвого
висловлення. Зародженню мовлення, як відомо, передує мотив, що формує комунікативний намір, далі
починається формування смислового (семантичного) наповнення висловлення, де ще немає елементів
національної мови, а визріває лише загальний задум дискурсу, після чого у свідомості виникають перші
компоненти майбутнього висловлення. У внутрішньому мовленні відбувається перекодування, переклад
загального задуму мовленнєвого цілого з мови образів і схем на мову національну. Цей вислів, як відомо, має
вигляд дуже стислого конспекту: він складається з ключових слів, ядерних фраз і рематичних уривків речень.
Подальше формування мовлення має характер розгортання ядерного задуму у цілісний і по можливості
зв´язний текст, який будується відповідно до психологічної норми текстовості (оптимальної структури тексту,
яка відповідає послідовності виникнення мовленнєвого твору у мовній свідомості). Саме тут думка перетворюєся
в слово («реалізується у слові», за Л. С. Виготським), відбувається кодування на синтаксичному рівні, отже,
синтаксичні структури є первинними, вони, як каркас, мовби «одягаються» на зміст. Далі йдеться про стадію
граматичного структурування і відбору конкретної лексики, після чого реалізується моторна програма
зовнішнього мовлення. Звичайно, цей процес є вельми швидкоплинним [2, с. 73-80].
Закони, що діють у процесі народження висловлення, первісно притаманні людському мисленню. У
процесі виникненні абревіатур думка не проходить зворотний шлях, не повертається до вихідного стану
(зародження наміру висловлення), але творенню абревіатури передує знову ж таки мотивація. Діє компекс
мотивів, провідними з яких є: певний дискомфорт, незручність, що породжує потребу у вторинному номінуванні
при одночасній необхідності економії психічних зусиль, що може виражатися прагненням до стислості форми
терміна та легкості у його вимові, хоча не всі мотиви можуть бути усвідомленими. Але у будь-якому разі процес
абревіації починається з оброблення на більш абстрактному рівні вже вербалізованих понять, зокрема, термінів і
терміносполучень ХТ, причому він може здійснюватися у декілька етапів: проміжна посудина – промпосудина –
ПП, регенеративний теплообмінник – РТО [3, с. 52]; зріджений природний газ – ЗПГ, агрегат зріджений газів –
АЗГ [4, с. 64], парокомпресорна холодильна машина – ПКХМ [5, с.170], абсобційні холодильні машини – АХМ
[5, с. 181], ежекторна холодильна машина – ЕХМ [5, с. 195], компресор – КМ [4, c. 79]. Отже, схематично можна
уявити: там, де завершується процес вербалізації терміносполучення, у разі потреби починається процес
абревіації – скорочення, «стиснення» інформації за певними мовними законами.
Відомо, що абревіатизації зазнають лише складні поняття, а під «складністю» слід розуміти, на думку
В. А.Татаринова, комплексний характер явища, денотата, артефакта, їх багатогранність, багатоаспектність, що
базується на категоріально-поняттєвій системи в мові. Сама категорія складності включає такі аспекти, як
комплексність, комплікативність, компаундність, композитність, елізійність, дифузність [1, с. 11-13], що на рівні
мови виявляється у творенні складноскорочених слів, слів з усіченими основами тощо.
Існує багато лінгвістичних класифікацій абревіатур, у тому числі термінних. Ми спираємося на
класифікацію абревіатур, запропоновану В.О.Горпиничем [6, с. 130], який поділяє їх за структурою: на ініціальні
– ХТ (холодильна техніка), ВЕР (вторинні енергетичні ресурси); уламкові –»Холодмаш» (холодильні машини –
колишня назва заводу), змішані (не виявлені у термінології ХТ), усічено-словесні – холмашини, холодоагент,
холодоносій, холтехніка, промпосудина тощо; словоформні (не виявлені у термінології ХТ), комбіновані (не
виявлені) та ініціально-цифрові – R717 (аміак), R744 (діоксид вуглецю), R290 (пропан) та ін.
У термінології ХТ переважна більшість абревіатур стосується першого (ініціального) й останнього типу
(ініціально-цифрового), наприклад: абревіатури КТГ-50, КТР-50 тлумачаться як конденсатор трубчастий
горизонтальний (КТГ) та конденсатор трубчастий ребристий (КТР); цифри після літер характеризують
номінальну площу внутрішньої поверхні теплообміну [7, с. 36]. Таким способом скорочуються поняття на
позначення кожного приладу, пристрою, апарата, деталі.
Одним з ключових понять ХТ є холодоагент – це робоча речовина, що абсорбує тепло від тіл з низькою
температурою та віддає тепло тілам з вищою температурою [8, с. 76]. Для одноманітності всі робочі речовини
стали позначати R- (скорочене від англ. refrigerant). Водночас для опису всіх синтезованих речовин були
впроваджені інші міжнародні символи, як-от: HC – речовини, що складаются з атомів H (водню) i С (вуглецю);
HСFC – відповідно з атомів H, С, F (фтору), C; HFC – з атомів H, F, C. Оскільки номенклатура робочих речовин
НС-типу надто мала, то звичайно використовують вираз «робочі речовини HFC- та HСFC-типу» для опису всіх
однокомпонентних синтезованих робочих речовин на підставі вуглеводнів [9, с. 140]. Раніше застосовувалось
правило шифрування робочих речовин, тобто незалежно від торгової марки синтезованої робочої речовини
цифра після букви означала шифр хімічного складу, але сьогодні цьому правилу підпорядковані тільки
однокомпонентні робочі речовини [9, с. 140-141].
Таким чином, різні типи термінів служать для номінування певного холодоагенту. Це може бути термін,
виражений словом, – тетрафторетан, але, як правило, у такому вигляді терміни на позначення холодоагентів
використовуються лише у підручниках [СХУ, с. 61]. Для наукових статей і монографій характерні або символи,
наприклад, С2H2F4 (хімічні позначки), або, частіше, номени, що складаються із символів і цифр, на зразок
HFC-134a, або ініціально-цифрові абревіатури – R134a. Аналогічних прикладів у термінології ХТ досить багато,
тому що сьогодні кількість холодоагентів складно підрахувати [9, c. 140].
На вищенаведених прикладах можна прослідкувати шлях від слова-терміна до абревіатури і, врешті, до
номена, що насамперед характеризує шлях думки, спрямованість мислення: існування однослівного терміна –
згортання терміна до абревіатури – подальше згортання у номен. Так абревіатури перетворюються на номен,
втрачаючи категоріальність і стаючи символом, а саме частиною іншої мисленнєвої системи – номенклатурного
333
мислення. Однак визначення сутності абревіації і номенізації виходить за межі суто лінгвістичних
характеристик, бо скорочення відбулося за допомогою мовних знаків, на яких сформувалась мисленнєва
категорія складності, що переросла у свою діалектичну протилежність – категорію симплікативності, і
абревіатура, якій притамання категорія складності, стала номеном, якому властива симлікативність [1, с. 12].
Отже, на підставі вищезазначеного, ми можемо наголосити на тому, що однослівні терміни і
терміносполучення, виокремлюючись із технічного мовлення і «абревіатизуючись», зазнають мовного
«пресування», компресії, що спричинено активізацією абревіатурного мислення, першим етапом якого є мотив.
Досягнувши вищого ступеня абстрагування порівняно зі словом, абревіатура може згорнутися до мови символів
(буквених, цифрових і т. д.), спроститися, бо абревіатура на позначення спеціального поняття і термін у системі
логіко-мисленнєвих категорій співвідносяться з абстрактним поняттям, а номен – з конкретним уявленням
[1, с. 234]. Однак творення номена не обов´язково відбувається на підставі абревіатури, похідним для нього може
бути і звичайний термін.
Таким чином, кожна абревіатура формується, а не переходить у «готовому вигляді» спочатку з мислення у
мовлення, а потім навпаки. Але у будь-якому разі процес формування абревіатури, зокрема терміна-абревіатури,
не повторює шлях творення мовлення (висловлення) у зворотному порядку (складова моторна реалізація
зовнішнього мовлення – формування синтаксичної схеми речення (словосполучення) – відбирання лексики –
розгортання ключових слів у внутрішньому мовленні у зв´язний і цілісний текст – первісний стислий запис
майбутнього висловлення – задум (думка) – комунікативний намір – мотив [2, с. 80]), хоча мисленнєві процеси
(формування висловлення та творення абревіатур і номенів) починаються з виникнення мотиву.
Абревіація та номенізація є етапом розвитку думки, коли оброблення інформації продовжується на різних
рівнях – складному (абревіація) і спрощеному (номенізація), тому, власне, абревіатурне мисленне порівнюють з
метафоричним, метонімічним, еліптичним тощо.
На підставі дослідження термінології холодильної техніки (галузі холодильних машин) можна зробити
висновок про абсолютну кількісну перевагу абревіатур ініціального та ініціально-цифрового типів порівняно з
іншими типами абревіатур у зазначеній сфері знань. Невипадковість частотності ініціального та ініціально-
цифрового типу абревіатур свідчить про типовість таких рис інженерного мислення, як символьна образність,
абстрагованість, просторовість, а також гнучкість у розгортанні та згортанні цілісних семантичних програм на
різних рівнях оброблення інформації (від слова-терміна і терміносполучення – до абревіатури і номена). Велика
кількість фізичних формул (зашифрованих у символах понять) на сторінках підручників, зокрема з ХТ
підтверджує нашу думку про те, що технічний інтелект, мабуть, краще пристосований і привчений для подібних
перетворень, хоча умови для розвитку абревіатурного і номенклатурного мислення для всіх створює саме життя.
Джерела і література
1. Татаринов В. А. Общее терминоведение: Энциклопедический словарь. – М.: Московский Лицей, 2006. – 528 с.
2. Горелов И. Н., Седов К. Ф. Основы психолингвистики. – М.: Лабиринт, 2004. – 320 с.
3. Морозюк Т. В., Морозюк Л. И., Ястребова Л. В. Теоретические основы холодильной техники. Конспект лекций в 2-х частях. Ч. 1. – Одесса:
Одесская государственная академия холода, 2003. – 92 с.
4. Загоруйко В. О., Голіков О. А. Суднова холодильна техніка. – К.: Наукова думка, 2002. – 576 с.
5. Ханик Я. М., Гнатишин Я. М. Енергозбереження. Ч. 1. Термодинаміка. – Львів: Афіша, 2004. – 206 с.
6. Горпинич В. О. Сучасна українська мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. – К.: Вища школа, 1999. – 207 с.
7. Холодильні установки / Під заг. ред. д. т. н. І. Г. Чумака. – Одеса: Рефпринтінфо, 2003. – 536 с.
8. New International Dictionary of Refrigeration. Nouveau Dictionnaire International du froid. International Institute of Refrigeration. 177, boulevard
Malesherbes, 75017 – Paris – France. - 560 p.
9. Морозюк Т. В. Теория холодильных машин и тепловых насосов. – Одесса: Негоциант, 2006. – 712 с.
Юнацкая А. Б.
ДИАЛОГ «АНГЛО-АМЕРИКАНСКОЙ» И ИСПАНОЯЗЫЧНЫХ КУЛЬТУР: ГЕНДЕРНЫЙ АСПЕКТ
Разнообразные изменения, происходящие в современном обществе, культурно-поведенческая тенденция к
языковому такту («политическая корректность»), замена так называемой «политически некорректной» лексики
на «инклузивную», т.е. корректную [1, p. 272-273], трансформации в иерархии отношений полов и т. п.
детерминируют актуальность и необходимость гендерных исследований. В современных научных работах
гендерные проблемы тесно переплетаются с этническими, в частности, последние в лингвистике также
изучаются в рамках дихотомии «расистский» – «инклузивный».
В настоящее время гендерные вопросы этнокультурной проблематики активно изучаются современными
лингвистами с интердисциплинарных позиций [2, 3, 4, 5, 6, 7.]. Как справедливо отмечает Н.М.Фирсова,
«концепты «мужчина» и «женщина» являются одними из основных концептов культуры» [3, с. 37], что
обусловливает необходимость их исследования с точки зрения изучения диалога культур и взаимодействия
языков. Следует отметить, что гендерные проблемы в рамках современных англистики и испанистики
рассматриваются достаточно подробно, однако, сравнительный анализ фемининных и маскулинных
этнокультурно обусловленных особенностей восприятия мира англоязычными и испаноязычными народами не
проводился.
Среди всех промышленно развитых государств США характеризуется наибольшим этническим и расовым
разнообразием. Вследствие межэтнических контактов и беспрерывных миграций населения в США (особенно из
стран Латинской Америки, в частности, Мексики), проблемы диалога представленных в США культур, являются
сегодня предметом особого внимания исследователей. Согласно переписи 2000 года, население Америки
составляет около 282 миллионов, из которых 38 миллионов – испаноязычные этносы, в первую очередь,
иммигранты (или их потомки) из Мексики [8, p. 4 A; 9, р. 97].
Именно в условиях мультикультурализма и полилингвизма создается специфическая ситуация крос-
культурного контакта, в которой сопоставительный анализ культур может быть осуществлен наиболее полно.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-55106 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:03:56Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Южакова, О.І. 2014-02-05T17:51:57Z 2014-02-05T17:51:57Z 2007 Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної
 техніки) / О.І. Южакова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 331-333. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55106 Проблемы аббревиации в терминологии холодильной техники освещаются
 в лингвистическом, когнитивном и психолингвистическом аспектах. Явление
 аббревиации представлено как дальнейшая обработка информации вербализованных понятий языка для специальных целей, а также рассмотрен вопрос о
 различиях аббревиатурного и номенклатурного мышления, в частности, инженера. Проблеми абревіації у термінології холодильної техніки висвітлюються в
 лінгвістичному, когнітивному і психолінгвістичному аспектах. Явище абревіації
 розглядається у статті як подальше оброблення вербалізованих понять мови
 для спеціальних цілей, а також порушено питання про відмінності абревіатурного і номенклатурного мислення, зокрема, інженера. The problems of abbreviation, i. e. the way of term formation, are considered
 from the linguistic, cognitive, psycholinguistic perspectives. The article makes an effort
 to explain the abbreviation as the further processing of information of verbalized
 notions in the language for general purposes. On the basis of the refrigeration engineering
 abbreviations and nomens the problem of transitional process from the abbreviation
 to the nomenclative thinking is raised. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної техніки) Article published earlier |
| spellingShingle | Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної техніки) Южакова, О.І. |
| title | Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної техніки) |
| title_full | Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної техніки) |
| title_fullStr | Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної техніки) |
| title_full_unstemmed | Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної техніки) |
| title_short | Абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної техніки) |
| title_sort | абревіатурний тип мислення інженера (на матеріалі термінології холодильної техніки) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55106 |
| work_keys_str_mv | AT ûžakovaoí abrevíaturniitipmislennâínženeranamateríalítermínologííholodilʹnoítehníki |