Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності
Метою даной статті є виділення і систематизація алгоритму реалізації тіньового економічного інтересу, дослідження шляхів зменшення масштабу тіньової економіки в Україні і знищення найбільш небезпечних для суспільства форм....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55281 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності / О.М. Головченко // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 219. — С. 25-29. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859677732012556288 |
|---|---|
| author | Головченко, О.М. |
| author_facet | Головченко, О.М. |
| citation_txt | Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності / О.М. Головченко // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 219. — С. 25-29. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Метою даной статті є виділення і систематизація алгоритму реалізації тіньового економічного інтересу, дослідження шляхів зменшення масштабу тіньової економіки в Україні і знищення найбільш небезпечних для суспільства форм.
|
| first_indexed | 2025-11-30T16:49:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
25
Разработка мероприятий производится на основе анализа информации и должна предусматривать:
корректирующие мероприятия, направленные на устранение выявленных дефектов и несоответствий;
предупредительные мероприятия – для устранения причин выявленных дефектов и несоответствий, чтобы
не допустить их повторения; профилактические мероприятия, предназначенные для устранения причин
потенциальных дефектов, чтобы предотвратить их появление.
Функция принятие решений понимает необходимость выбора альтернативы, принятие оптимального
варианта между альтернативами, нахождения приемлемого компромисса.
Одним из важнейших критериев успешной деятельности сервисного предприятия является способность
реализовать принятые решения. Реализация мероприятий может осуществляться применением
корректирующих действий для оперативного устранения выявленных несоответствий, а также
предупреждающих или профилактических мер – в зависимости от характера разработанных мероприятий.
Реализация мероприятий – заключительная функция цикла управления качеством.
Успешная деятельность предприятия зависит не только внутренних факторов. Успех сервисного
предприятия зависит также от того, насколько оно учитывает влияние постоянно меняющейся внешней
среды, как приспосабливает к ней свою внутреннюю структуру и методы управления. Решить эту проблему
помогает ситуационный подход к управлению, при котором учитываются внешние и внутренние факторы.
Такой подход важно использовать при управлении качеством.
Выводы. Анализ функций прокачественного управление дает возможность ответит на вопрос о
повышении эффективности управления. На основе содержания, процесса и структуры функции проводится
анализ, результаты которого служат основой для развития той или иной функции. Кроме того, данная
деятельность позволяет выделить новые функции или, наоборот, изъять функции за ненадобностью. В
практике управления между органами управления функции распределяются неравномерно. Процесс
прокачественного управления деятельностью должен разделять выполнение общих и специфических
функций.
Источники и литература:
1. Деминг Э. Выход из кризиса: Новая парадигма управления людьми, системами и процессами /
Э. Деминг; [пер. с англ.]. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. – 201 с.
2. Джуран Дж. М. Качество и прибыль / Дж. М. Джуран. – М. : Изд-во стандартов, 1970. – 198 с.
3. Фейгенбаум А. Контроль качества продукции / А. Фейгенбаум. – М. : Экономика, 1986. – 214 с.
4. Исикава К. Японские методы управления качеством / К. Исикава. – М. : Экономика, 1988. – 208 с.
5. Джордж С. Всеобщее управление качеством / С. Джордж, А. Ваймерских. – М. : Изд-во РЛД, 2002. –
486 с.
6. Вахрушев В. Принципы японского управления / В. Вахрушев. – М. : ФОЗБ, 1992. – 248 с.
7. Семь инструментов качества в японской экономике. – М. : Изд-во стандартов, 1990. – 220 с.
8. Каору И. Японские методы управления качеством / И. Каору. – М. : Экономика, 1988. – 172 с.
Головченко О.М. УДК 332.1:343(081)
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТІНЬОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ІНТЕРЕСУ
В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Постановка проблеми. Якщо проаналізувати здійснювані кримінальними угрупуваннями тіньові
операції, а потім узагальнити результати аналізу, можна дійти спільності механізму «викачування»
грошових коштів з офіційної економіки. Наприклад, обов'язково присутній такий елемент, як включення в
«схеми» тіньових операцій підставних фірм, або офшорів, або тих і інших. Найбільшу небезпеку для
суспільства представляють саме перерозподільні тіньові операції, коли в тіньову економіку перекачуються
засоби з економіки. Сьогодні ще недостатньо досліджені і систематизовані шляхи реалізації тіньових
економічних інтересів в економіці країни, хоча актуальність цього дослідження не викликає сумнівів.
Аналіз досліджень і публікацій з даної теми. Питaння тіноових економічних відносин в cвoїх
дocлiдженнях виcвiтлювaли В. Геєць, З. Геpacимчук, O. Дaнiльян, O. Дзoбaнь, Є. Кoвaльoв, Т. Кoвaльчук,
Ю. Лиcенкo, В. Мунтiян, C. Мiщенкo, Г. Пacтеpнaк-Тapнaушенкo, P. Cитник, A. Cпipiдoнoв, C. Хapiчкoв,
М.Чумaк, В. Шлемкo тa iн.; a тaкoж зaкopдoннi вченi – Г. Беккеp, К. Бoулiнг, Є. Бухвaльд, Дж. Бьюкенен,
C. Глaзьєв, Н. Глoвaцькa, К. Гipц, Г. Гpocмaн, C. Девapейджен, М. Кacтельc, A. Кaтценеленбoйген,
В. Куклiн, Є. Oлейнiкoв, М. Oлcoн, A. Пopтеc, Е. Caтеpленд, В. Cенчaгoв, Е. де Coтo. Однак питання
реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності ще недостатно розроблені.
Формування мети статті. Метою даной статті є виділення і систематизація алгоритму реалізації
тіньового економічного інтересу, дослідження шляхів зменшення масштабу тіньової економіки в Україні і
знищення найбільш небезпечних для суспільства форм.
Виклад основного матеріалу. Можна виділити п'ять основних стадій алгоритму реалізації тіньового
економічного інтересу: зародження, розвиток, зрілість, занепад і загибель, які відображають особливості як
самої тіньової економіки, так і економічної системи, в рамках якої вона функціонує.
У тих або інших формах тіньова економіка властива будь-якій економічній системі і гине тільки разом з
нею і державою, яка регулює економічні відносини правовими нормами. Повністю знищити тіньову
Головченко О.М.
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТІНЬОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ІНТЕРЕСУ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
26
економіку ніколи не вдасться. Мову можна вести тільки про зменшення її масштабу і знищення найбільш
небезпечних для суспільства форм.
У зарубіжних дослідженнях до тіньової економіки тісно примикають поняття «білокомерціва» і
«корпоративна» злочинність. Е. Сазерленд визначав феномен «білокомерцівої» злочинності як комплекс
правопорушень, що здійснюються поважаними особами з високим соціальним статусом в рамках їх
професійних обов'язків і з порушенням довіри, яка ним виявляється.
Господарська злочинність характеризується Г. Шнайдером як злочинність, яка направлена як на
організації (зловживання довірою, саботаж), так і на споживачів (виробництво неякісних товарів) або
працівників організації (порушення правил охорони праці). Ці злочини скоюються організаціями проти
своїх конкурентів (порушення правил конкурентної боротьби, промислове шпигунство), окремими
організаціями проти держави (отримання субсидій обманним шляхом) або декількома організаціями
спільно проти економічної системи (відмова дотримувати правила конкуренції), а також проти всього
суспільства (забруднення повітря і води).
На відміну від цього до основних злочинів, що становлять «білокомерціву» злочинність в Україні,
відносять зловживання владою, посадові фальсифікації, корупцію, злочини, що здійснюються для
забезпечення організованої злочинності, ухилення від сплати податків, афери в банківській справі і т.п.
[3, с. 215].
Таким чином, форми господарської злочинності як частини тіньової економіки пов'язані з економічною
і суспільною структурою держави.
Ознаки тіньової економіки: суб'єкти – працівники державних, суспільних і комерційних організацій, що
реалізовують свої функції у сфері економіки і пов'язаних з нею областях діяльності; злочини скоюються у
зв'язку з діяльністю суб'єктів за місцем роботи; діяльність суб'єктів пов'язана з обслуговуванням або участю
в законних економічних процесах; порушуються нормативні правила, викладені в законах і інших
нормативних актах і регулюючі функціональну діяльність суб'єктів; суб'єкти разом з незаконною ведуть
законну діяльність у відповідності з функціональним призначенням їх організацій; незаконний характер
злочинної діяльності часто не пов'язаний зі здійсненням інших злочинів загальнокримінальної
спрямованості (передбаченої КК); організованість виявляється в налагодженні і підтримці стійкого процесу
здійснення незаконних діянь (здійснення кримінальних фінансово-господарських операцій);
А.К. Бекряшев у складі кримінальної економіки виділяє наступні елементи [2]: незаконні економічні
відносини у сфері легальної економічної діяльності (економічна злочинність і адміністративна деліктность);
приховану економіку - дозволена законом діяльність, яка офіційно не показується або применшується
суб'єктами, що здійснюють її в цілях ухилення від сплати податків, внесення соціальних внесків або від
виконання визначених законом зобов'язань; сферу нелегального бізнесу, яка пов'язана з виробництвом,
реалізацією і споживанням товарів і послуг, але без ліцензії і спеціального дозволу; сферу нелегальної
(неформальної) зайнятості; сферу нелегального бізнесу, пов'язаного з виробництвом, реалізацією і
споживанням заборонених товарів і послуг, при якому має місце трудовий процес, а товари і послуги, що
пропонуються, володіють ефективним ринковим попитом; сферу кримінального промислу, в рамках якої
кримінальні доходи витягуються на базі систематичного здійснення традиційних загальнокримінальних
злочинів (професійна злочинність); сферу послуг, пов'язану із застосуванням або загрозою застосування
насильства в економічних відносинах (замовлені вбивства, кримінальний тероризм). Мета цієї діяльності -
силове забезпечення функціонування кримінальної економіки, придушення конкуренції і соціального
контролю насильницькими методами, за допомогою здійснення загальнокримінальних злочинів. Розвиток
даної сфери пов'язаний з комерціалізацією загальнокримінальної насильницької злочинності; сферу
створення, тлумачення, застосування, виконання тіньових (неформальних) норм, регулюючих сферу
кримінальної економічної діяльності; незаконні економічні відносини у сфері політичного ринку політичної
діяльності; незаконні економічні відносини в системі державної і муніципальної служби у зв'язку із
здійсненням економічної діяльності, ухваленням і виконанням економічно значущих рішень.
Економіко-правовий аналіз дозволяє як найбільш криміногенні зони в цій сфері виділити: грошовий
обіг, криминализация якого найбільш небезпечна для суспільства, вражає всі ланки економічної системи;
відносини власності, перш за все в торгівлі і громадському харчуванні, у сфері нерухомості, у виробництві
дерева і будматеріалів, будівництві, сільському господарстві, земельних стосунках, а також у області
захисту прав фізичних і юридичних осіб; зовнішньоекономічну діяльність, використовувану не тільки для
швидкого кримінального накопичення капіталу, але і що є самим ефективним способом незаконного
експорту капіталу за кордон через кримінальні структури експорту енергетичних і сировинних ресурсів,
особливо стратегічних, що підриває позиції країни на світових ринках; споживчий ринок, що традиційно є
криміногенною економічною зоною, практично повністю контрольованою криміналом, який жорстко
квотує частку продажів, регламентує ціни та стягує податки на доходи у вигляді як долі від участі в
капіталі, так і прямих платежів за право на торгівлю [9, с. 35].
На думку С.Ю.Барсуковой, можна виділити наступні основні ознаки тіньової економіки [1]:
неконтрольованість виробничої, торгової і фінансової діяльності ділків тіньової економіки державними
органами, зокрема податковими службами; незаконний характер діяльності, зокрема скоєння злочинів
підвищеної суспільної небезпеки; легалізацію (відмивання) незаконних доходів з метою їх подальшого
інвестування в легальну економіку; розподіл частини незаконних доходів на фінансування корумпованого
чиновництва в органах державної влади, зокрема в різних правоохоронних структурах.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
27
Особливістю розвитку тіньової економіки як системного явища є те, що вона відноситься до класу так
званих складних интравертных систем. Розвиток її підсистем здійснюється за своїмі внутрішнімі
закономірностями, що не дозволяє апріорі задати чіткі цільові установки функціонування державного
механізму, протидіючого тіньовій економіці в конкретних регіонах і галузях [4]. Економічна роль тіньової
економіки полягає в тому, що вона збирає під єдиним (кримінальним) контролем значні знеособлені
фінансові і виробничі активи. В цьому випадку тіньова економіка допомагає економічно трансформувати у
власність ОЗУ (організованих злочинних угрупувань) результати діяльності багатьох юридичних, і
фізичних осіб, що діють як кримінальним, так і законослухняним чином.
Не дивлячись на заходи, що вживаються останніми роками, очікуваних істотних позитивних зрушень в
нейтралізації тіньової економіки поки не відбулося. Злочинність, зокрема корупція, в економіці як і раніше
негативно впливає на економічні реформи, руйнує господарську і финансовую систему країни. Стан
злочинності у сфері економіки, економічна криза і соціально-політична ситуація в країні, висока
латентність злочинів економічної спрямованості можуть привести до безумовного збереження тенденції
здійснення тіньових економічних операцій, проте при спробах «втиснути» кримінальні операції в рамки
зовні легальної підприємницької діяльності, що все більш посилюються.
У основі тіньової економіки лежить прямий або непрямий (легальний або нелегальний, правовий або
неправовий) перерозподіл фінансових і матеріальних ресурсів. Саме перерозподільна суть породжує
суб'єктів, які організовуються в політичні і економічні групи, прагнучі добитися ключового положення в
системі цього опосередкованого перерозподілу. Перерозподіл може здійснюватися законним і незаконним
способами.
Законні спосіби можливі за рахунок ключового положення в легальному фінансовому і товарному обігу
і отриманні доходу за рахунок одержаних переваг по відношенню до інших організацій або використання
безкоштовних або низьковідсоткових державних коштів або дешевої сировини. Незаконний спосіб
припускає виведення з обороту або пряме розкрадання коштів і матеріальних ресурсів (рис.1).
Рис. 1. Чинники негативного впливу тіньової економічної діяльності на процес
реалізації економічних інтересів.
У зв'язку з тим, що у керівництва України з початку 1990-х років також знаходяться певні фінансово-
політичні перерозподільні угрупування, ця боротьба за законні і незаконні перерозподільні привілеї або
повноваження і лежить в основі процесів боротьби за владу, - переділу власності, загальних напрямів
розвитку фінансової і виробничої сфери.
Існування і розвиток тіньової економіки як злочинної економічної системи, через яку проходять потоки
вироблюваних в країні ресурсів, різко деформує економічні і нерозривно пов'язані з ними політичні і
соціальні процеси, що відбуваються в Україні.
Головченко О.М.
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТІНЬОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ІНТЕРЕСУ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
28
Окремі особи і групи (клани), які складають цю систему, реально перерозподіляють в своїх інтересах
вироблюваний країною національний продукт, а тому одержують в своє розпорядження величезні ресурси і
кошті, які і дозволяють їм укріплювати своє положення в суспільстві і державі.
У черговому номері журналу «ТОП 100. Рейтинг кращих компаній України» названі найбільші
вітчизняні підприємства за обсягом чистого доходу і за показником чистого прибутку в 2009 р. До них
відносяться ПФГ Систем Кепітал Менеджмент (Р. Ахметов), Пріват (І. Коломойський, Р. Боголюбов), ТАС
(С. Тигипко), Донецксталь (В Нусенкис), Індустріальний Союз Донбаса (В.Гайдук, С. Тарута), Eastone
(В Пінчук), Універсальна інвестиційна група (В Антонов), Укрпромінвест (П. Порошенко), Фінанси і
кредит (К. Жеваго), Запорожсталь, Смарт-груп (В Новінський), Ілліч-сталь (В. Бойко), Росукренерго
(Д. Фірташ). Сумарний дохід підприємств, що увійшли до першої сотні, за підсумками першого півріччя
2009 років досяг 334 млрд.грн. Це 85,5 % від номінального ВВП України за цей період.
При цьому одним з найбільш небезпечних моментів є те, що створення пільгових умов для
криміналізованих організацій в рамках тіньової економіки створює їм можливість у ряді випадків
одержувати надприбутки практично законно - тільки за рахунок використання пільг, величезних дешевих
державних ресурсів, гарантованого збуту або постачання і т.п. Тобто кримінальний характер діяльності цих
організацій ховається і як би зникає завдяки невиправданим пільговим умовам їх діяльності або виключно
сприятливим можливостям, що надаються їм [7].
Отже: розвиток тіньової економіки приводить до розширення кримінальності в економіці країни і
регіонів; вихід кримінальних структур тіньової економіки на міжнародну орену підсилює їх, що додатково
прискорює процеси криминализации української економіки; складна система кримінальних і законних
взаємозв'язків між організаціями тіньової економіки украй ускладнює визначення кримінальності
здійснюваних фінансово-господарських операцій і персоніфікацію кримінальних керівників;
багатофакторний розвиток кримінальних аспектів діяльності тіньової економіки вимагає від
правоохоронних органів використання нових методів для аналізу процесів, що протікають в українських
організаціях; різко зростають якісні і кількісні показники криминализации економіки під впливом того, що
розширюється кримінальний вплив тіньової економіки; значно збільшується дія способів здійснення
кримінальних фінансово-господарських операцій, що інтенсивно розвиваються в результаті широкого
використання незаконних способів збільшення прибутковості різних галузей економіки; істотно зростає
ступінь організованості економічної злочинності, особливо через найбільш крупні олігархічні ПФГ як
значущі частини тіньової економіки, збільшується негативний вплив цих корпоративних структур
унаслідок розширення невизначеності наслідків для держави і суспільства управлінських рішень з
використанням кримінальних методів, що реалізовуються цими корпораціями; посилюється вплив процесу
розвитку тіньової економіки на всі компоненти розвитку українського суспільства і держави, неспівпадання
корпоративних інтересів найбільш крупних комерційних організацій, які прагнуть до отримання
надприбутка будь-якими законними і незаконними шляхами, і інтересів української держави, що координує
діяльність підприємств і організацій на користь суспільства.
Одним з найбільш небезпечних проявів кримінальної діяльності тіньової економіки є використання в
кримінальних цілях основних елементів державного регулювання економіки.
Під впливом дезорганизуючої дії тіньової економіки в 1990-і роки українська економіка поступово
втрачала здібність до динамічного саморозвитку, а некримінальні підприємства, їх
конкурентоспроможність на зовнішніх і внутрішніх ринках, ставали об'єктом експансії з боку кримінальних
структур.
Сьогодні взаємовідношення інтересів Української держави і структур тіньової економіки є наочною
характеристикою того, що сучасна декларована протидія кримінальної експансії відрізняється одночасно
різноманіттям форм, маневреністю і суперечністю. Відношення структур тіньової економіки до спроб
державного регулювання також неоднозначно. Вони активно використовують державне регулювання за
допомогою певних політичних груп, що лобіюють їх інтереси. У цих випадках державне регулювання їм
вигідно. В той же час вони жорстоко конфліктують з ним, коли в діях державних органів з'являється загроза
отримання ними прибутку.
Природно, що без протидії українських державних інститутів інтеграція структур тіньової економіки у
виробництво, торгівлю, фінансову сферу була б ще інтенсивнішою і широкомасштабною. Проте взаємини
держави і тіньової економіки в системі державного регулювання - лише одна складова цих відносин, що не
розкриває всі їх взаємозв'язки. Останні носять дуже складний і суперечливий характер. Більш того,
входження структур тіньової економіки в структурну спільність транснаціонального капіталу вносить нові
суперечності у відносини кримінальних корпорацій з Українською державою.
Міжнародна діяльність українських структур тіньової економіки розширила об'єктивну основу для
поглиблення суперечностей між Українською державою і транснаціональним капіталом, що прийняв
міжнародні підрозділи структур тіньової економіки. Перетворившись на транснаціональні, міжнародні
кримінальні структури українського походження, перш за все криміналізовані олігархічні, ПФГ знаходять
реальну можливість впливати на валютний курс нашої країни за допомогою переведенню капіталу в інші
країни. Вірогідність же переведення капіталу (особливо грошового) велика і реальна [6, с.28].
Маневреність кримінальних структур тіньової економіки, реальність переміщення величезних мас
фінансового капіталу в короткі терміни з одних країн в інші пов'язані з принципово новою нормативною
правовою ситуацією: пішовши значною своєю частиною в міжнародне середовище, структури тіньової
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
29
економіки істотно ослабили регулюючу дію на них українських державних органів. Разом з тим вони не
стали об'єктом регулювання і нормативної правової дії зарубіжних країн [5].
Через асинхронність піків боротьби з організованою злочинністю в економіці в різних країнах
зарубіжні підрозділи кримінальних структур тіньової економіки українського походження можуть
переміщати капітали в ті регіони, де вони не будуть схильні до правоохоронної загрози.
Українські кримінальні структури тіньової економіки, по-перше, з виходом в міжнародне середовище
дістали можливість вибирати серед декількох джерел зовнішнього фінансування ті, що найбільш
відповідають їх інтересам. По-друге, їх зарубіжні підрозділи одночасно дістали безпрецедентну можливість
одержувати фінансові кошти на міжнародному ринку позикових капіталів - порівняно новому і
надзвичайно динамічному утворенню. Цей ринок є для кримінальних структур корпоративного типу свого
роду фінансовим дивом через його гігантські масштаби і у зв'язку з відсутністю контролю над ним з боку
Української держави. По-третє, обставина, що свідчить про посилення позицій кримінальних структур
тіньової економіки як саморегульованої системи, полягає у відносному скороченні можливості дії
(економічної і правової) Української держави у зв'язку із загальною тенденцією до демократизації і
ослаблення кримінально-правового контролю, що реалізувалися в 1990-х роках.
Висновки. Комплексний аналіз чинників негативного впливу тіньової економіки приводить до
розуміння того, що подальше існування Української держави ставиться під загрозу унаслідок неможливості
рішення завдань економічного, соціального, політичного, військового і т.п. напрямів розвитку, що стоять
перед державою в умовах глобальної кримінальної деформованості економічних основ життєдіяльності
країни [8].
В цілому тіньова економіка служить доповненням законослухняного господарства там, де управлінська
і правоохоронна діяльність по забезпеченню легітимних переваг для легального капіталу виявляється
недостатньою. В результаті тіньова економіка служить зниженню ефективності економіки і є одним з
інструментів перерозподілу в кримінальних інтересах валового внутрішнього продукту як сукупної вартості
продукції сфери матеріального виробництва і сфери послуг, незалежно від національної приналежності
організацій, розташованих на території нашої країни. При цьому найбільші кримінальні структури тіньової
економіки не обмежуються конверсією своєї геополітичної ваги в комерційні переваги перед
законослухнянимі підприємствами і організаціями. Вони прагнуть використовувати своє унікальне
положення для зміцнення конкурентних переваг на майбутнє. У найбільших кримінальних структурах
тіньової економіки, перш за все криминализированных олігархічних ПФГ, в умовах спроб Української
держави повернути дієвість державному контролю в економіці виникає розуміння того, що конкурентні
переваги над законопслухнянимі підприємствами і організаціями є недостатніми для збереження їх
монопольного положення по отриманню надприбутка і повинні розглядатися лише як перший етап на
шляху до довготривалого закріплення ними існуючого положення.
Сучасна ситуація, що визначає можливість регулювання кримінальних процесів в економіці, задає
необхідність ефективного функціонування правоохоронного механізму, що створює сприятливі умови для
протидії тіньовій економіці.
Джерела та література:
1. Барсукова С. Ю. Неформальная экономика: экономико-социологический анализ / С. Ю. Барсукова. –
М. : Изд. Дом ГУ ВШЭ, 2004. – 448 с.
2. Бекряшев А. К. Теневая экономика и экономическая преступность [Электронный pеcуpc] : электронный
учеб. к инновационному учеб. курсу / А. К. Бекряшев, И. П. Белозеров. – 2000. – Pежим дocтупа :
http://kiev-security.org.ua/b/232/intro.shtm
3. Криминология / под ред.: В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. – М. : Юрист, 1997. – 512 с.
4. Латов Ю. В. Экономический анализ организованной преступности : лекция к спецкурсу «Теневая
экономика» / Ю. В. Латов. – М. : ЮИ МВД России, 1997. – 48 с.
5. Научные подходы к оценке масштабов теневой экономики в финансово-кредитной сфере и меры по их
снижению : науч. альманах фундаментальных и прикладных исследований. – М. : Финансы и
статистика, 2005. – 378 с.
6. Плисецкий Д. Экономическая безопасность: валютно-финансовые аспекты / Д. Плисецкий // МЭ и МО.
– 2002. – № 5. – С. 28-35
7. Попов Ю. Н. Теневая экономика в системе рыночного хозяйстве / Ю. Н. Попов, М. Е. Тарасов. – М. :
Дело, 2005. – 240 с.
8. Попович В. М. Теорія і практика детінізація економіки : монографія / В. М. Попович. – Ірпінь :
Академія держ. подат. служби України, 2001. – 546 с.
9. Шестаков А. В. Теневая экономика : учеб. пособие / A. B. Шестаков. – М. : Дашков+К°, 2000. – 152 с.
http://kiev-security.org.ua/b/232/intro.shtm
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-55281 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T16:49:07Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Головченко, О.М. 2014-02-07T19:07:26Z 2014-02-07T19:07:26Z 2012 Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності / О.М. Головченко // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 219. — С. 25-29. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55281 332.1:343(081) Метою даной статті є виділення і систематизація алгоритму реалізації тіньового економічного інтересу, дослідження шляхів зменшення масштабу тіньової економіки в Україні і знищення найбільш небезпечних для суспільства форм. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності Пути реализации теневого экономического интереса в хозяйственной деятельности Ways of realization of shadow economic interest are in economic activity Article published earlier |
| spellingShingle | Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності Головченко, О.М. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності |
| title_alt | Пути реализации теневого экономического интереса в хозяйственной деятельности Ways of realization of shadow economic interest are in economic activity |
| title_full | Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності |
| title_fullStr | Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності |
| title_full_unstemmed | Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності |
| title_short | Шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності |
| title_sort | шляхи реалізації тіньового економічного інтересу в господарській діяльності |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55281 |
| work_keys_str_mv | AT golovčenkoom šlâhirealízacíítínʹovogoekonomíčnogoínteresuvgospodarsʹkíidíâlʹností AT golovčenkoom putirealizaciitenevogoékonomičeskogointeresavhozâistvennoideâtelʹnosti AT golovčenkoom waysofrealizationofshadoweconomicinterestareineconomicactivity |