Нанотехнології в аграрній сфері

Нанотехнологія сьогодні ще знаходиться на початковій стадії розвитку, оскільки основні відкриття, які очікуються в цій новій галузі науки, поки що не зроблені. Проте низка виконаних досліджень дала змогу одержати цікаві практичні результати. Зазначено, що нанотехнологія - наступний логічний крок роз...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Author: Адамень, Ф.Ф.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/553
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Нанотехнології в аграрній сфері / Ф. Адамень // Вісн. НАН України. — 2007. — N 9. — С. 15-17. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-553
record_format dspace
spelling Адамень, Ф.Ф.
2008-04-23T18:37:24Z
2008-04-23T18:37:24Z
2007
Нанотехнології в аграрній сфері / Ф. Адамень // Вісн. НАН України. — 2007. — N 9. — С. 15-17. — укp.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/553
Нанотехнологія сьогодні ще знаходиться на початковій стадії розвитку, оскільки основні відкриття, які очікуються в цій новій галузі науки, поки що не зроблені. Проте низка виконаних досліджень дала змогу одержати цікаві практичні результати. Зазначено, що нанотехнологія - наступний логічний крок розвитку наукоємних виробництв. Сфера застосування нанотехнологій досить широка. Зокрема, в аграрній науці є чимало об'єктів, де вже давно слід скористатися унікальними можливостями нанотехнологій.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
№9
С. 15-17
Статті та огляди
Нанотехнології в аграрній сфері
Nanotechnologies in Agrarian Field
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Нанотехнології в аграрній сфері
spellingShingle Нанотехнології в аграрній сфері
Адамень, Ф.Ф.
Статті та огляди
title_short Нанотехнології в аграрній сфері
title_full Нанотехнології в аграрній сфері
title_fullStr Нанотехнології в аграрній сфері
title_full_unstemmed Нанотехнології в аграрній сфері
title_sort нанотехнології в аграрній сфері
author Адамень, Ф.Ф.
author_facet Адамень, Ф.Ф.
topic Статті та огляди
topic_facet Статті та огляди
publishDate 2007
language Ukrainian
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
title_alt Nanotechnologies in Agrarian Field
description Нанотехнологія сьогодні ще знаходиться на початковій стадії розвитку, оскільки основні відкриття, які очікуються в цій новій галузі науки, поки що не зроблені. Проте низка виконаних досліджень дала змогу одержати цікаві практичні результати. Зазначено, що нанотехнологія - наступний логічний крок розвитку наукоємних виробництв. Сфера застосування нанотехнологій досить широка. Зокрема, в аграрній науці є чимало об'єктів, де вже давно слід скористатися унікальними можливостями нанотехнологій.
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/553
citation_txt Нанотехнології в аграрній сфері / Ф. Адамень // Вісн. НАН України. — 2007. — N 9. — С. 15-17. — укp.
work_keys_str_mv AT adamenʹff nanotehnologíívagrarníisferí
AT adamenʹff nanotechnologiesinagrarianfield
first_indexed 2025-11-25T23:07:14Z
last_indexed 2025-11-25T23:07:14Z
_version_ 1850577610886610944
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 9 15 Ф. АДАМЕНЬ НАНОТЕХНОЛОГІЇ В АГРАРНІЙ СФЕРІ Одним із найважливіших напрямів за- стосування нанотехнологій у біоло- гії має стати цілеспрямована зміна відно- син вірусів, бактерій, бактероїдів з вищи- ми рослинами. Нині вдається досягти вза- ємодії штучних наночасток з природними об’єктами нанорозмірів — білками, нуклеї- новими кислотами та ін. До науки ми по- вернемося, а спочатку кілька слів про умо- ви існування живих організмів. Кожна жива істота у боротьбі за існуван- ня, продовженням якого на певному ета- пі є продукування потомства, стикається із безліччю різноманітних за складністю за- вдань. З навколишнього середовища необ- хідно одержувати потрібні поживні речо- вини та мінерали і в той же час позбавля- тися відходів життєдіяльності, самостійно синтезувати речовини, яких бракує, отри- мувати енергію, необхідну для енергоєм- них хімічних і фізичних процесів, знаходи- ти прийнятних партнерів для обміну спад- ковим матеріалом, піклуватися про потом- ство, захищатися від хижаків — і все це в мінливому, далеко не завжди сприятливо- му довкіллі. Вимоги, які висуває життя до кожного окремого організму, не тільки численні й різноманітні — дуже часто вони ще і супе- Нанотехнологія сьогодні ще знаходиться на початковій стадії розвитку, оскільки основні відкриття, які очікуються в цій новій галузі науки, поки що не зроблені. Проте низка виконаних досліджень дала змогу отримати цікаві практичні результати. І можна впевнено говорити, що нанотехнологія — наступний логічний крок розвитку наукоємних виробництв. Сфера засто- сування нанотехнологій досить широка. Зокрема, в аграрній науці є чимало об’єктів, де вже давно слід скористатися унікальними можливостями нано- технологій. Про це розповідає автор даної публікації. © АДАМЕНЬ Федір Федорович. Доктор сільськогосподарських наук. Академік Української академії аграрних наук (Сімферополь). 2007. речливі. Неможливо оптимізувати складну систему відразу за всіма параметрами: щоб домогтися досконалості в чомусь одному, доводиться жертвувати іншим. Тому еволю- ція — це вічний пошук компромісу, і звід- си випливає неминуча обмеженість можли- востей будь-якої окремо взятої живої істо- ти. Найпростіший і ефективний шлях по- долання цієї обмеженості — симбіоз, тобто кооперація «фахівців різного профілю». Та- кою є кооперація рослин з мікроорганізма- ми, здатними переводити з атмосфери азот, якого на кожний квадратний метр поверх- ні земної кулі припадає 8 тонн (на гектар 80 тис. тонн), або похованої в ґрунті орга- ніки в доступну для рослин форму (амоній, NH4+). Встановлено, що для фіксації ат- мосферного азоту необхідно витрачати ве- личезну кількість енергії, оскільки основ- на частина біосферного азоту міститься в атмосфері у хімічно інертній молекуляр- ній формі (N2). В той же час бульбочкові бактерії ощадливіше використовують енер- гію, необхідну для фіксації азоту, зачіпаю- чи 3—4 г вуглеводів на 1 г азоту, азотфік- суючі бактерії витрачають 50—100 і більше грамів на фіксацію 1 г азоту. Ризобії, що живуть у бульбочках, забез- печують рослину амонієм, натомість отри- 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 9 муючи весь комплекс елементів живлен- ня, в першу чергу — вуглеводи, утворю- вані в ході фотосинтезу. Між рослинним і бактерійним компонентами симбіотично- го комплексу склалася ефективна і гнучка система взаємної координації та регуляції. Наприклад, спеціальні ферменти рослин, що працюють тільки в бульбочках, «піклу- ються» про те, щоб концентрація кисню в центральній частині бульбочки, де живуть ризобії, була якнайнижча (і вона там дій- сно нижча, ніж в атмосфері, на 5—6 поряд- ків). Біохімічна і генетична інтеграція сим- біотичного комплексу доходить навіть до того, що активність деяких рослинних ге- нів регулюється бактерійними білками- регуляторами. Зараз фіксація молекулярного азоту бак теріями роду Rhizobium в умовах симбі- озу характерна для великої групи рослин бобів. Разом з тим є ще близько 100 ви дів інших рослин, на коренях яких розвиваю- ться специфічні для кожної рослини буль- бочкові бактерії. Можна стверджувати, що симбіоз — не просто дуже поширене явище. Це магі- стральний шлях еволюції, без якого про- гресивний розвиток життя на Землі був би украй складним, якщо взагалі можливим. На симбіозі було засновано багато найваж- ливіших ароморфоз (прогресивних пере- творень), з яких, нагадаємо, найзначніша — формування еукариотичної (ядерної) клі- тини, тієї відправної точки, з якої надалі розвинулися всі вищі форми життя (твари- ни, рослини, гриби). Проте це явище у величезному світі жи- вої природи ще дуже обмежене, як і виро- щування бобових рослин, і тому світове землеробство вимушене щорічно затрачу- вати величезну кількість енергії і матері- альних засобів на виробництво мінераль- ного азоту добрив, собівартість яких з кож- ним роком різко зростає. На прикладі симбіозу природа дає нам урок того, як можна розв’язувати складні питання позитивної взаємодії мікроорга- нізмів і вищих рослин, як у період напру- женої енергетичної кризи можна обходити- ся меншими витратами енергії. В цьому, на наше переконання, і полягає необхідність застосування в повному обсязі нанотехно- логій у біології. Молоді бульбочкові бактерії розміром 0,5—0,9; 1,2—3,0 мк не спороносні, рухомі, грамнегативні, аеробні, величина їх у тися- чі разів більша нанометра, і, застосувавши нанотехнології, їх можна забезпечити ін- формацією або використати як «бактерію- візника», що дасть можливість здійснити симбіоз не тільки з бобами, а й іншими ро- динами культурних рослин. Така конструкція цілком може стати ре- альністю за умов правильно поставленого завдання і безумовно повного фінансуван- ня досліджень. Науковий потенціал і база для проведення таких досліджень в Україні є: Інститут сільськогосподарської мікробіо- логії УААН, Інститут агроекології УААН, Південний біотехнологічний центр у рос- линництві УААН, Інститут захисту рослин УААН, Інститут фізіології рослин і генети- ки НАН України, Інститут клітинної біоло- гії і генної інженерії НАН України, Інсти- тут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Забо- лотного НАН України. В Українській академії аграрних наук накопичено великий досвід і науково-до- слідний матеріал з питань азотфіксації, створений великий банк штамів азотфік- суючих бактерій. Такі дослідження за умов належного фінансування вже могли б бути розпочаті, проте засобів на вирішення акту- альних завдань біотехнології, не говоримо навіть про нанотехнології, не виділяють. Спектр застосування нанотехнології в аграрному виробництві досить широкий. Усім відома проблема з американським «гос- тем» наших полів — колорадським жуком. Що тільки не пропонували для боротьби з ним — від сильнодіючих отрут до трансген- ної картоплі, яку вже за даними Інституту ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 9 17 картоплярства УААН успішно поїдають окремі особини цієї комахи. Ймовірно не той шлях був вибраний для вирішення цієї проблеми. Мінливість комах з урахуванням їхньої чисельності та плодючості у багато разів перевершує зміни, що відбуваються в рослинах. Так чому не використати ці осо- бливості і, застосовуючи нанотехнології, не змінити, наприклад, кормову базу колорад- ського жука — картоплю на осот? Фантас- тика, але вона може стати реальністю. Пригадується, у 70–90-ті роки минуло- го століття у Криму було нашестя всеїдно- го і зазвичай нешкідливого лугового мете- лика. Він перепливав канали, за ніч спусто- шував поля соняшнику і люцерни, буряку і кукурудзи, але коли на шляху у нього по- стало поле сої, відносно чисте від бур’янів, він знищив усі залишки бур’янів і не тор- кнувся сої. Ось так треба змінити «смаки» колорадського жука, щоб йому хотілося ін- шої їжі. Рашид Башир, який працює над пробле- мою доставки ліків у Центрі нанотехноло- гій у Барці, зміг помістити наночастки на поверхню бактерії, пов’язавши їх із відріз- ками ДНК. Розміри наночасток — від 40 до 200 нанометрів, їх учені прикріпили на по- верхню бактерії спеціальними молекулами- лінкерами. На одній бактерії можна розміс- тити до декількох сотень наночасток, роз- ширивши таким чином кількість і «типи» вантажів, які потрібно доставити. Оскільки бактерії володіють природною здатністю проникати в живі клітини, то на сьогоднішній день вони є ідеальними кан- дидатами для доставки ліків. Особливо це цінно в генній терапії, де необхідно доста- вити фрагменти ДНК за призначенням, не вбивши при цьому здорову клітину. Після того, як гени потрапляють в клітинне ядро, воно починає виробляти специфічні білки, коректуючи, таким чином, генетичне за- хворювання. Як говорить Башир, так само можна доставляти всередину клітин ліки, або ж діагностичні агенти. Цей метод міг би стати основополож- ним у діагностиці та лікуванні сільсько- господарських тварин, завдяки якому мож- на було б на ранніх стадіях попереджувати небезпечні епідемії і підвищувати стійкість організму тварин до таких хвороб. Тим паче, що багато вірусів мають розмір 10 нм, а 1 нм майже точно відповідає харак- терному розміру білкових молекул (зокре- ма, радіус знаменитої подвійної спіралі мо- лекули ДНК дорівнює саме 1 нм). Тому фундаментальні дослідження XXI сто ліття в галузі нанотехнологій повинні обов’язково націлюватися саме на вивчення механізмів процесів на молекулярному рівні. Ми повинні якнайшвидше розпізнати, яким чином кожна частинка квантової сис- теми «знає» про те, що відбувається з інши- ми частинками, а вивчивши цей механізм, застосувати його на благо цивілізації.