Явище антонімії в українській астрономічній термінології
Мета статті полягає в аналізі української астрономічної термінології, зокрема явища антонімії.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55751 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Явище антонімії в українській астрономічній термінології / А.Ф. Соломахін // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 223. — С. 142-144. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859714642315575296 |
|---|---|
| author | Соломахін, А.Ф. |
| author_facet | Соломахін, А.Ф. |
| citation_txt | Явище антонімії в українській астрономічній термінології / А.Ф. Соломахін // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 223. — С. 142-144. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Мета статті полягає в аналізі української астрономічної термінології, зокрема явища антонімії.
|
| first_indexed | 2025-12-01T07:57:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
Соломахін А.Ф.
ЯВИЩЕ АНТОНІМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ АСТРОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
142
Соломахін А.Ф. УДК 811.161.2:81’373.3:524.3
ЯВИЩЕ АНТОНІМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ АСТРОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Науковій термінології притаманні аналогічні лексико-семантичні явища, що й літературній мові,
оскільки вона є її підсистемою. Саме тому для сучасного термінознавства важливий комплексний аналіз
системних відношень між термінами в різних галузях науки.
Проблема вивчення семантичної організації та парадигматичних відношень в українській науковій
термінології неодноразово порушувалося в наукових розвідках Л.О. Симоненко, І.М. Кочан, Т.Р. Кияка,
Л.М. Веклинець, Л.В. Рогач. Природа антонімічних відношень у різних сферах науки описувалася О.М.
Тур, С.З. Булик-Верхолою, І.В. Волковою, Л.А. Халіновською, Н.В. Нікуліною, Т.Г. Соколовською.
Актуальність дослідження визначається необхідністю вивчення специфіки антонімічних зв’язків в
українській астрономічній термінології, яка є частиною загальнолітературної мови.
Мета статті полягає в аналізі української астрономічної термінології, зокрема явища антонімії.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) провести системний аналіз української астрономічної термінології на предмет наявності у ній
явища антонімії;
2) виокремити антонімічні пари в астрономічній термінології;
3) з’ясувати природу антонімічних відношень астрономічної метамови на семантичному рівні;
4) проаналізувати структуру антонімічних пар астрономічної термінології.
Антонімія становить собою один з важливих проявів системних відношень у мові, що виявляється в
протиставленні її елементів. В.П. Даниленко кваліфікувала антонімію в термінології як суто системний
процес, що виражає необхідні та неминучі явища науки [6, с.7-68]. На думку дослідниці, антонімічні
відношення між лексичними одиницями в загальнолітературній мові та мові науки не мають істотних
розбіжностей та суперечностей [6]. Однак формування антонімічних пар у термінологічній лексиці
характеризується вищим ступенем обґрунтованості, що пов’язано з особливістю самого терміна як
специфічної мовної одиниці.
Такий вид системних відношень як антонімія (і в загальновживаній лексиці, і в термінології)
відзначається тим, що поняття завжди виникають парами. Л.О. Симоненко зазначає, що «кожне з понять
містить у собі свою протилежність, яка ґрунтується на відмінності в середині одного й того ж явища
(якості, властивості, стану, руху тощо)» [7, с.29]. За словами дослідниці, антонімічність виступає
специфічною характеристикою лексичного значення слова, є мовним відображенням відмінностей і
протиріч у предметах і явищах об’єктивного світу, саме тому осмислення протилежності допомагає
повніше визначити значення слів, їх взаємозв’язки та місце в лексичній системі мови [7, c.29].
Астрономія, як будь-яка інша наука, накопичує значення, порівнюючи, зіставляючи та протиставляючи
явища, що є об’єктом дослідження цієї галузі знань. Наявність протилежних явищ або їх граней
відбивається в характерних для термінології астрономії антонімічних відношеннях.
Антонімічні відношення в українській астрономічній термінології ХХ-поч. ХХІ ст. характеризуються
неоднорідністю складу лексичних одиниць, їх структурою та ступенем протилежності на лексико-
семантичному та граматичному рівнях.
Спираючись на традиційний у термінознавстві поділ термінів-антонімів [8], в астрономічній
терміносистемі можна виділити дві групи антонімічних пар: спільнокореневі (словотвірні) та різнокореневі
(лексичні).
Як свідчить аналіз досліджуваного матеріалу, в однокореневих антонімах астрономічної термінології
значення протилежності реалізується за допомогою префіксів: не-: стаціонарність Всесвіту –
нестаціонарність Всесвіту, іонізований водень – неіонізований водень, параметр пружних зіткнень –
параметр непружних зіткнень, когерентне розсіяння – некогерентне розсіяння, пружне розсіяння –
непружне розсіяння, напр.: «У цьому випадку амплітуда розсіяння f менша, ніж при чисто пружному
розсіянні» [2, с. 201]; «…вивчення енергетичного спектра конденсованих тіл шляхом непружного розсіяння
нейтронів» [2, с. 22]; анти-: апекс – антиапекс, центр Галактики – антицентр Галактики, алголь –
анталголь, частинки – античастинки, речовина – антиречовина, напр.: «Оскільки ймовірність згаданих
процесів розпаду трохи неоднакова, то це призвело до асиметрії Всесвіту відносно речовини й
антиречовини» [4,с.199]. Іноді в астрономічній термінології антонімічні значення реалізуються шляхом
протиставлення різних за значенням префіксів іншомовного походження апо-, пери-: апоцентр –
перицентр, апоастр – периастр, афелій – перигелій, апогей – перигей, апоселеній – периселеній.
Крім спільнокореневої антонімії, що ґрунтується на кореляції префіксів, в антонімічній метамові
існують терміни-антоніми змішаного типу, де антонімічні відношення побудовані на протиставленні
перших компонентів складних слів при однакових других: «Ці складові частини можуть вказувати на різні
ознаки, властивості речей, явищ, позначених другим компонентом» [7, с. 30]. Так, усічені основи гомо-,
гетеро- вказують на однорідність чи неоднорідність протікання процесу: гомогенні (нормальні) зорі –
гетерогенні зорі, напр.: «За внутрішньою будовою зорі поділяють на нормальні або гомогенні зорі (фізичні
параметри речовини яких змінюються плавно від ядра до поверхні) і гетерогенні (стан речовини яких різко
змінюється)» [4, с. 101].
Для вираження протилежності одиничності та чисельності, що репрезентується другим компонентом
складного слова, вживаються усічені основи уні-, мульти-: уніполярна група сонячних плям – біполярна
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
143
група сонячних плям – мультиполярна група сонячних плям, напр.: «Залежно від складності груп сонячних
плям їх поділяють на уніполярні (пляма одного знака магнітного поля), біполярні (дві великі плями різної
полярності) і мультиполярні (більш як дві рівноправні плями з різними полярностями)» [4, с. 68].
Антонімічні відношення на позначення протилежності розміру реалізується за допомогою основ
макро-, мікро-: макротурбулентний рух – мікротурбулентний рух, напр.: «…врахування
мікротурбулентних рухів при розрахунку розширення контуру коефіцієнта поглинання в спектральній лінії
є важливим» [2, с.95]; «Тепер ще раз повернімось до аналізу впливу макротурбулентних рухів в атмосфері
зорі на профілі лінії» [2, с.95]; мікротурбулентні швидкості – макротурбулентні швидкості, напр.:
«Визначення поля турбулентних швидкостей є предметом спеціального дослідження, приклади впливу
мікро- та макротурбулентних швидкостей на профілі фраунгоферових ліній наведено в [18]» [2, с. 99].
Астрономічна термінологія містить значну кількість слів-композитів, що теж характеризуються
антонімічними відношеннями: короткофокусна камера – довгофокусна камера, напр.: «Діаметри об’єктів
– від метра і менше, фокусні відстані – від кількох сантиметрів до кількох метрів (короткофокусні і
довгофокусні камери)» [4, с.115]; ширококутні (короткофокусні) телескопи – вузькокутні (довгофокусні)
телескопи, напр.: «За величиною поля зору і світлосилою (телескопи бувають) – ширококутні
(короткофокусні), довгофокусні (вузькокутні), світлосильні» [4, с.243]; короткоперіодичні цефеїди –
довгоперіодичні (класичні) цефеїди, напр.: «Однак і тоді був поділ (пульсуючих змінних) на довгоперіодичні
або класичні цефеїди (їхнім прототипом була зоря δ Цефея) і короткоперіодичні цефеїди (прототип – RR
Ліри)» [5, с. 283].
В астрономічній термінології, як свідчить аналіз, значну групу становлять інтернаціональні компоненти
типу максимум – мінімум, що утворили велику кількість антонімічних пар: максимум активності –
мінімум активності, максимальна висота світила – мінімальна висота світила, мінімум блиску зорі –
максимум блиску зорі, епоха максимуму блиску – епоха мінімуму блиску, напр.: «Момент часу, коли
система має найменшу видиму зоряну величину називається епохою максимуму блиску, а найбільшу видиму
зоряну величину – епохою мінімуму» [3, с.321].
На відміну від словотвірних лексичні антоніми в астрономічній термінології становлять переважну
більшість, наприклад: витягнутий хвіст комети – прямий хвіст комети; холодні зорі – гарячі зорі,
оптично-подвійні зорі – фізичні подвійні зорі, старі зорі – молоді зорі, старий стиль – новий стиль, велике
коло – мале коло, напр.: «Коло – у сферичній астрономії перетин небесної сфери з площиною, яка
проходить (велике коло) або не проходить (мале коло) через центр сфери» [4, с.122].
У межах астрономічної термінології в антонімічні відношення найчастіше вступають терміни, що
позначають абстрактні поняття. Саме тому антонімічні відношення в метамові астрономії можуть указувати
на протилежність у межах таких семантичних груп:
1) антоніми, які виражають якісну протилежність: видиме положення об’єкта – справжнє положення
об’єкта, абсолютно біла поверхня – абсолютно чорна поверхня, день метеорологічно похмурий – день
метеорологічно ясний, зорі малої маси – масивні зорі, червоні гіганти – червоні карлики, відкрита
космологічна модель – замкнена (закрита) космологічна модель, радіоголосні квазари – радіотихі квазари,
радіоактивні квазари – радіоспокійні квазари, легкі елементи – важкі елементи, спокійне Сонце – активне
Сонце, новий Місяць – старий Місяць (повний Місяць);
2) антоніми, які виражають часову протилежність: заграва вечірня – заграва ранкова, день – ніч,
астрономічний полудень – астрономічна північ, день весняного рівнодення – день осіннього рівнодення,
день літнього сонцестояння – день зимового сонцестояння, момент першого дотику дисків Сонця і Місяця
– момент останнього дотику дисків Сонця і Місяця, вечірнє (весняне) зодіакальне світло – вранішнє
(осіннє) зодіакальне світло, довгоперіодична припливна хвиля – короткоперіодична припливна хвиля;
3) антоніми, які виражають протилежно спрямовану дію, процес: схід небесного світила – захід
небесного світила, схід Сонця – захід Сонця, піднесення – схилення, прямі піднесення небесних світил –
схилення небесних світил, пряме сходження – схилення, ведена півкуля – ведуча півкуля, нисхідний вузол –
висхідний вузол, розширення Всесвіту – стискання Всесвіту, сила відштовхування – сила притягання,
стискання – роз бігання, сполучення – протистояння, розширення зір – стискання зір, лінійний спектр
випромінювання – лінійний спектр поглинання;
4) антоніми, які виражають просторову протилежність: навколоземна орбіта – міжпланетна орбіта,
горизонтальна вісь – вертикальна вісь, голова комети – хвіст комети, точка заходу – точка сходу, точка
півночі – точка півдня, північна півкуля неба – південна півкуля неба, північний галактичний полюс –
південний галактичний полюс, географічна довгота – географічна широта, верхня кульмінація – нижня
кульмінація, східна квадратура – західна квадратура;
5) антоніми, які виражають кількісну протилежність: електронно-оптичний перетворювач
однокомпонентний – електронно-оптичний перетворювач багатокомпонентний, поодинокі (спорадичні)
метеори – метеорні потоки, перша космічна швидкість – друга космічна швидкість, задача двох тіл –
задача трьох тіл [3, с.122].
У результаті аналізу астрономічної термінології було з’ясовано, що за структурою антонімічні пари
поділяються на терміни-однослови та терміни-словосполучення. До термінів-однословів можна віднести
такі приклади, як: окуляр – об’єктив, крон – флінт, рекомбінація – іонізація, астрація – нуклеосинтез,
фотойонізація (фотоефект) – фоторекомбінація, надир – зеніт, далекодія – близькодія.
Більшість одиниць антонімічних відношень представлені багатокомпонентними термінами, де
антонімами є певні елементи цих словосполучень – залежне чи головне слово. Як правило, такі антоніми є
видовими назвами. Серед зазначених термінів наявні двохкомпонентні утворення: колюр рівнодень – колюр
Соломахін А.Ф.
ЯВИЩЕ АНТОНІМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ АСТРОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
144
сонцестоянь, абстрактні дані – об’єктивні дані, біла діра – чорна діра, білий карлик – чорний карлик,
земний екватор – небесний екватор, земна паралель – небесна паралель, зоряний час – сонячний час,
анізотропія Всесвіту – ізотропія Всесвіту.
Серед структурних типів астрономічної термінології, що вступають в антонімічні відношення,
спостерігаємо і трикомпонентні терміни-словосполучення: видима небесна сфера – невидима небесна
сфера, радіальні пульсації зір – нерадіальні пульсації зір, від’ємна кривизна простору – додатна кривизна
простору, акронічний схід світила – акронічний захід світила, геліакічний схід світила – геліакічний захід
світила, поздовжня сферична аберація – поперечна сферична аберація, хроматична аберація положення
(поздовжня) – хроматична аберація збільшення (поперечна).
Наш ілюстративний матеріал свідчить, що антонімічні відношення рідше трапляються серед
чотирикомпонентних та п’ятикомпонентних словосполучень: великий круг небесної сфери – малий круг
небесної сфери, велике півколо небесної сфери – мале півколо небесної сфери, прямі задачі небесної механіки
– обернені задачі небесної механіки, найбільший видимий кутовий діаметр – найменший видимий кутовий
діаметр, внутрішні радіаційні пояси Землі – зовнішні радіаційні пояси Землі, зовнішня частина
радіаційного пояса Землі – внутрішня частина радіаційного пояса Землі.
Виявлено випадки, коли антонімічні відношення представлено в межах однієї термінологічної одиниці,
що пов’язано зі специфікою позначуваного терміном поняття. Антонімія такого роду реалізується в
багатокомпонентних термінах, де протилежність здебільшого виявляється через складові компоненти цих
словосполучень: апсид лінія, напр.: «Лінія апсид сполучає периастр і апоастр» [4, с.145]; безмежний
скінченний світ, напр.: «Всесвіт може бути безмежним, але скінченним. В одному просторі такий
безмежний скінченний світ – це звичайне коло або будь-яка інша замкнена крива» [9, с.124]; безмежні
межі, напр.: «Інтеґрування в (17.7) відбувається в безмежних межах за кожною з компонент вектора E,
який має зміст напруженості електричного поля» [2, с.112]; вільно-зв’язані електронні переходи, напр.:
«Вільно-вільні та вільно-зв’язані електронні переходи змінюють форму спектра неперервного
випромінювання зорі» [2, с.27]; зв’язано-вільні переходи, напр.: «Коефіцієнт неперервного поглинання
формується зв’язано-вільними (1.2) та вільно-вільними (1.3) переходами» [2, с.44]; джерела типу «голова-
хвіст», напр.: «Радіосліди, джерела типу «голова-хвіст» – позагалактичні радіоджерела з двома сильно
викривленими викидами низької яскравості, які утворюють «хвіст» джерела» [1, с.394]; розсіяні скупчення,
напр.: «Розсіяні зоряні скупчення мають кілька тисяч об’єктів (найяскравіші з них Плеяди (Стожари))» [9,
с. 118].
Антонімічні відношення характерні і для астрономічної номенклатури, що репрезентовані назвами
сузір’їв та деталей рельєфу небесних об’єктів: Велика Ведмедиця – Мала Ведмедиця, Великий Пес – Малий
Пес, Південна Корона – Північна Корона, Море Хмар – Море Ясності, Вечірня зоря – Ранкова зоря, Велика
Магелланова Хмара – Мала Магелланова Хмара.
Отже, антонімія є невід’ємним явищем астрономічної термінології, через яке й реалізуються
відношення протилежності. У досліджуваній термінології антонімія реалізується в двох типах: лексичному і
словотворчому. В семантичному плані астрономічна терміносистема представлена наступними групами: 1)
антонімами, які виражають якісну протилежність; 2) антонімами, які виражають часову протилежність; 3)
антонімами, які виражають протилежно спрямовану дію, процес; 4) антонімами, які виражають просторову
протилежність; 5) антонімами, які виражають кількісну протилежність. Неоднорідною є і структура
антонімічних пар.
Джерела та література:
1. Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред.: І. А. Климишина, А. О. Корсунь. – Львів :
Видавництво ЛНУ, 2004. – 548 с.
2. Вакарчук І. О. Теорія зоряних спектрів : підруч. / І. О. Вакарчук. – Львів : Львівський нац. ун-т ім.
І. Франка, 2002. – 359 с.
3. Климишик І. А. Курс загальної астрономії : навч. посіб. / І. А. Климишин, С. М. Андрієвський. – Одеса :
Астропринт, 2007. – 479 с.
4. Климишин І. А. Шкільний астрономічний довідник : кн. для вчителя / І. А. Климишин, В. В. Тельнюк-
Адамчук. – К. : Рад. шк., 1990. – 287 с.
5. Климишин І. А. Астрономія : підруч. / І. А. Климишин. – Львів : Світ, 1994. – 383 с.
6. Даниленко В. П. Лексико-семантические особенности слов-терминов / В. П. Даниленко // Исследования
по русской терминологии. – М. : Наука, 1971. – С. 7-68.
7. Симоненко Л. О. Антоніми в біологічній термінології / Л. О. Симоненко // Культура слова : респ. між.
від. зб. – К., 1982. – Вип. 23. – С. 29-31.
8. Панько Т. І. Українське термінознавство : підруч. для студ. гуманітарних спец. вищ. навч. закл. /
Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. – Л. : Світ, 1994. – 217 с.
9. Пришляк М. П. Астрономія : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. / М. П. Пришляк. – Харків :
Ранок, 2008. – 163 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-55751 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T07:57:23Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Соломахін, А.Ф. 2014-02-09T13:35:13Z 2014-02-09T13:35:13Z 2012 Явище антонімії в українській астрономічній термінології / А.Ф. Соломахін // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 223. — С. 142-144. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55751 811.161.2:81’373.3:524.3 Мета статті полягає в аналізі української астрономічної термінології, зокрема явища антонімії. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Явище антонімії в українській астрономічній термінології Антонимия в украинской астрономической терминологии Antonymy in the Ukrainian astronomical terminology Article published earlier |
| spellingShingle | Явище антонімії в українській астрономічній термінології Соломахін, А.Ф. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Явище антонімії в українській астрономічній термінології |
| title_alt | Антонимия в украинской астрономической терминологии Antonymy in the Ukrainian astronomical terminology |
| title_full | Явище антонімії в українській астрономічній термінології |
| title_fullStr | Явище антонімії в українській астрономічній термінології |
| title_full_unstemmed | Явище антонімії в українській астрономічній термінології |
| title_short | Явище антонімії в українській астрономічній термінології |
| title_sort | явище антонімії в українській астрономічній термінології |
| topic | Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55751 |
| work_keys_str_mv | AT solomahínaf âviŝeantonímíívukraínsʹkíiastronomíčníitermínologíí AT solomahínaf antonimiâvukrainskoiastronomičeskoiterminologii AT solomahínaf antonymyintheukrainianastronomicalterminology |