Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55762 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні / С.Г. Маринчук // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 221. — С. 75-78. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-55762 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Маринчук, С.Г. 2014-02-09T14:04:18Z 2014-02-09T14:04:18Z 2012 Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні / С.Г. Маринчук // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 221. — С. 75-78. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55762 339.5 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні Typical sketches of using offshore and onshore zones for decrease and avoiding tax pressure of business in Ukraine Типовые схемы использования оффшорных и оншорных зон для уменьшения налоговой нагрузки бизнеса в Украине Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні |
| spellingShingle |
Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні Маринчук, С.Г. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні |
| title_full |
Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні |
| title_fullStr |
Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні |
| title_full_unstemmed |
Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні |
| title_sort |
типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в україні |
| author |
Маринчук, С.Г. |
| author_facet |
Маринчук, С.Г. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Typical sketches of using offshore and onshore zones for decrease and avoiding tax pressure of business in Ukraine Типовые схемы использования оффшорных и оншорных зон для уменьшения налоговой нагрузки бизнеса в Украине |
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/55762 |
| citation_txt |
Типові схеми використання офшорних та оншорних зон для зменшення податкового навантаження бізнесу в Україні / С.Г. Маринчук // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 221. — С. 75-78. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT marinčuksg tipovíshemivikoristannâofšornihtaonšornihzondlâzmenšennâpodatkovogonavantažennâbíznesuvukraíní AT marinčuksg typicalsketchesofusingoffshoreandonshorezonesfordecreaseandavoidingtaxpressureofbusinessinukraine AT marinčuksg tipovyeshemyispolʹzovaniâoffšornyhionšornyhzondlâumenʹšeniânalogovoinagruzkibiznesavukraine |
| first_indexed |
2025-11-24T07:42:55Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:42:55Z |
| _version_ |
1850843727208120320 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
75
2. Бойчук Ю. Д. Екологія і охорона навколишнього середовища : навч. посіб. / Ю. Д. Бойчук,
Е. М. Солоненко, О. В. Бугай. – Суми : ВТД «Унів. Книга», 2002. – 284 с.
3. Данилишин Б. М. Сталий розвиток України: реалії і проблеми / Б. М. Данилишин // Проблеми сталого
розвитку України. – К. : БМТ, 2000. – С. 133-150.
4. Державна служба статистики : [Електронний ресурс] : офіційний сайт. – Режим доступу :
http://www.ukrstat.gov.ua
5. Луцько В. С. Удосконалення економічного механізму регулювання екологічної безпеки : автореф. дис.
... канд. екон. наук : спец. 08.08.01 «Економіка природокористування і охорони навколишнього
середовища» / В. С. Луцько; НАН України, Рада по вивч. продукт. сил України. – К., 2001. – 19 с.
6. Медико-демографічна ситуація та організація медичної допомоги населенню у 2010 році: підсумки
діяльності системи охорони здоров'я та реалізація Програми економічних реформ на 2010-2014 роки
«Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». – К. : ОЗ України, 2011.
– 104 с.
7. Мордвінов О. Г. Управління аграрним природокористуванням в умовах ринкової трансформації /
О. Г. Мордвінов. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 344 с.
8. Сердюк А. М. Профілактичне спрямування медицини як стратегія реформ охорони здоров’я /
А. М. Сердюк // Журнал НАМН України. – 2011. – № 1. – С. 39-43.
9. Якушик І. Д. Економіко-екологічні проблеми удосконалення природокористування в
агропромисловому комплексі України / І. Д. Якушик. – К., 1997. – 300 с.
Маринчук С.Г. УДК 339.5
ТИПОВІ СХЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ОФШОРНИХ ТА ОНШОРНИХ ЗОН
ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
Вже давно не секрет, що українські бізнесмени активно використовують в цілях податкового
планування структури, зареєстровані в класичних офшорних і низькоподаткових юрисдикціях.
Найбільш простий і популярної сферою використання офшорних компаній є сфера міжнародної
торгівлі. Здійснення експортно-імпортних операцій через підконтрольні офшорні компанії мають дві
важливі переваги для українських підприємств порівняно з прямою міжнародною торгівлею.
У по-перше, це уникнути ризику нарахування пені державною податковою інспекцією (0,3% від
вартості товару за кожний день прострочення) у разі несплати іноземним контрагентом ціни контракту
(варіант експорту) або поставки товарів (варіант імпорту) у встановлений Законом України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" граничний термін. Законодавець періодично змінює даний
граничний термін то 90, то 180 днів. Тобто, якщо торговим партнером буде підконтрольна офшорна
компанія, то цей ризик можна уникнути як у імпортній, так і в експортній операції. І все тому, що офшорні
юрисдикції, на відміну від України, не мають обмежень валютного законодавства і не нервують з приводу
так званого «виведення» капіталу за кордон.
І по-друге, українські бізнесмени з підконтрольними офшорними компаніями отримують прекрасну
можливість регулювати торговельний прибуток і митну вартість товарів. При правильному розрахунку
регульованої ціни товару, істотно знижується податкове навантаження на українське підприємство.
Це явище у світі вже давно називають недобрим словосполученням - "трансфертне ціноутворення".
Таблиця 1. Структура торговельного обороту України з офшорними юрисдикціями за IV квартал 2011року.
Країна
Сумарний торговий оборот Экспорт Імпорт
Тис дол. США % Тис дол. США % Тис дол. США %
ВСЬОГО 575681 535708,1 39972,9
ОАЭ 208312,7 36,185% 188289,2 35,148% 20023,5 50,093%
Британскі Віргінскі О-ви 178807,7 31,060% 178670,7 33,352% 137 0,343%
Сингапур 100410,8 17,442% 95886,4 17,899% 4524,4 11,319%
Кіпр 40210,8 6,985% 37007,6 6,908% 3203,2 8,013%
Мальта 22413,6 3,893% 22346,7 4,171% 66,9 0,167%
Гонконг 12785,3 2,221% 5041,3 0,941% 7744 19,373%
Інші офшорні юрисдикції 12740,1 2,213% 8466,2 1,580% 4273,9 10,692%
Ідея полягає в штучному перенесення торгової прибутку від експортно-імпортної операції з
українського підприємства в офшорну компанію з класичної офшорної зони. Ця мета досягається до
неподобства просто - необхідно поставити між продавцем і покупцем таку собі компанію "прокладку" -
офшорного посередника, на якому і буде осідати 90-95% всієї торговельної прибутку. Торгова прибуток
офшорної компанії фактично складається з дельти між регульованою ціною та ринковою ціною на товари.
Реалізація схеми трансфертного ціноутворення з українськими компаніями і формула розрахунку
регульованою ціни залежить від типу схем, які по напрямку можна розділити на:
- Експортну схему (український виробник або трейдер експортує товари за кордон через пов'язану
офшорну компанію);
- Імпортну схему (український імпортер закуповує іноземні товари через пов'язану офшорну
компанію);
http://www.ukrstat.gov.ua/
Маринчук С.Г.
ТИПОВІ СХЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ОФШОРНИХ ТА ОНШОРНИХ ЗОН ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ
ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
76
- Експортно-імпортна схема транснаціональної корпорації (дочірня компанія транснаціональної
корпорації в Україні імпортує товари через пов'язану офшорну компанію, яка в свою чергу купила цей
товар у іншого дочірнього підприємства транснаціональної корпорації, яка виробляє цей товар у країні з
низьким рівнем оплат
У Таблиці 1 наглядно видно структуру торговельного обороту україни з офшорними юрисдикціями за
Листопад і Грудень 2011 року.
Рис. 1. Структура торгівельного обороту України (імпорт + експорт) з офшорними юрисдикціями
IV квартал 2011року.
На Рисунку 1 та у Таблиці 2 наглядно видно статистику «торгівлі» України з деякими офшорними та
оншорними зонами
Щоб розуміти, наскільки вигідно середнього і великого бізнесу використовувати торгові схеми
трансфертного ціноутворення, слід навести кілька банальних прикладів розрахунку торгових схем.
Насправді офшорна математика досить не складна, якщо детально розбиратися в системах оподаткування
використовуваних юрисдикції.
Таблиця 2. Структура зовнішньої торгівлі України товарами за I квартал 2011 року з деякими країнами.
Експорт Імпорт
Сальдо
тис.дол. США у % до І кварталу 2010р. тис.дол. США у % до І кварталу 2010р.
Гонконґ 5293,4 33,1 6791,6 140,6 –1498,2
Кiпр 48616,5 150,6 56601,7 1157,0 –7985,2
Oб'єднанi Арабськi Емiрати 80796,1 210,9 18102,1 193,7 62694,0
Белiз 2220,0 103,1 433,4 244,1 1786,6
Вiрґiнськi Острови (Брит.) 53371,3 46,8 184,3 – 53186,9
Панама 1314,9 15,7 2195,4 976,8 –880,5
Екваторiальна Ґвiнея 104,8 8,1 3,0 – 101,8
Велика Британія 136102,5 168,2 221441,0 127,0 –85338,5
Перший тип – експортна схема (Рисунок 2). Вона найбільш проста у своїй реалізації. Переваги
експортної схеми трансфертного ціноутворення полягають в простоті розрахунку регульованої ціни,
відсутності проблем при митному оформленні товару в Україні і різномаїтті вибору офшорних юрисдикцій,
які можливо використовувати для реєстрації торговельних компаній для подальшого експорту товару
іноземному покупцеві. Тобто, експортна схема, на відміну від імпортної, не несе негативних наслідків від
торгівлі з країнами з Переліку офшорних зон, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 24 лютого 2003 р. N 77-р.
Формула розрахунку регульованої ціни експортної схеми також досить проста. Як відомо, на експортні
операції в Україні нараховується нульова ставка ПДВ, а вивізне мито та акциз не стягуються, за винятком
деяких категорій товару, список яких значно зменшується зі вступом у СОТ. Тому метою податкового
планування української компанії стає винятково зменшення своєї торгової прибутку для мінімізації сплати
податку на прибуток.
Таким чином, регульованою ціною за експортною схемі є собівартість продукції плюс незначна маржа
(наприклад, 5% від собівартості товару). Тобто оскільки об'єктом податку на прибуток є валовий прибуток
підприємства, то фактично підприємству необхідно буде сплатити 23% (за новим податковим кодексом)
податку на прибуток з цієї закладеної маржі в 5%. В результаті ефективна податкова ставка з експортної
операції буде складати 1,15% від собівартості товару.
Що стосується офшорної компанії (див Рисунок 3), яка підконтрольна Україні, то її дії можна розділити
на два етапи:
1. Перший - це укладення контракту за регульованою ціною з українським підприємством на умовах
FCA до митного ліцензійного складу, прийняття товару і наступний повний розрахунок (не пізніше
встановленого ліміту (180 днів) після оформлення вантажної митної декларації, інакше може з'явитися
податковий інспектор і нарахувати 0,3% пеню в казну нашої держави). На валові витрати українське
підприємство віднесе тільки витрати з перевезення до складу.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
77
Рис. 2. Експортна торгова схема.
Рис. 3. Експортна схема трансфертного ціноутворення.
2. Другий етап - укладення контракту за світовою ціною з іноземним покупцем, отримання платежу за
товар і організація перевезення цього товару з України (від митного ліцензійного складу) до країни
призначення.
Таким чином, прибуток офшорної компанії становитиме різницю між регульованою ціною
(собівартість плюс незначна маржа) і світовою ціною, зменшену на можливі витрати від основний
перевезення і страхування цього товару. Але такий торговий прибуток оподаткування не буде
оподатковуватись у класичній офшорній зоні (чинності територіального принципу) або в низькоподатковій
юрисдикції без корпоративного податку.
Щоб побачити ефект податкової економії, давайте порівняємо два розрахунку: прямий експорт товару
від української компанії (виробника або трейдера) та експорт через підконтрольну офшорну компанію.
Для прикладу візьмемо умовну стандартну партію товару без індикативної ціни і необхідності сплати
експортного мита та акцизного збору. Припустимо, що собівартість цієї партії товару становить €200 000, а
її ринкова вартість на світових ринках - € 300 000. У цього товару вже є покупець зі Чехії. Вартість
основного перевезення в Чехію товару становлять €15 000. Якщо українське підприємство буде
експортувати цей товар безпосередньо чеської компанії на умовах DAF, то податок на прибуток буде
становити €21 250, а чистий прибуток - €63 750.
У разі експорту через офшорного посередника на умовах FCA, податок на прибуток українського
експортера становитиме лише € 2 500, його чистий прибуток € 7 500, а чистий прибуток офшорного
посередника - 73800€ (з урахуванням стандартної вартості річного утримання офшорної компанії в € 1400).
Тобто сумарна чистий прибуток українського експортера та підконтрольної йому офшорної компанії
становитиме € 81 300. Таким чином, загальна економія на податках в цій експортної операції становить €17
500, що в загальному-те є достатньо обґрунтованою мотивацією для пересічних українських бізнесменів у
використанні офшорного посередника в експортних операціях (див Рисунок 3.4 як наглядний графік).
Але оскільки вартість річного утримання класичної офшорної компанії і її банківських рахунків
становить фіксовану суму (стандартно € 1000-1500), то і використання експортної схеми з офшорним
посередником є економічно обґрунтованим лише за наявності певного рівня торговельного обороту. У
наведеному прикладі мінімальний обсяг експорту в рік, при якому використання офшорного посередника є
обґрунтованим, становить €19 000. Тобто, чим більше товару буде експортуватися за рік, тим більша
економія на податках буде досягатися в Україні.
Зазначимо, що розмір експортного відшкодування ПДВ не залежить від того, буде в схемі офшорний
посередник чи ні. Наявність самої по собі можливості експортного відшкодування ПДВ українському
підприємству залежить виключно від ПДВ-кредиту. Тобто, насправді важливо не за якою ціною буде
Маринчук С.Г.
ТИПОВІ СХЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ОФШОРНИХ ТА ОНШОРНИХ ЗОН ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ
ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
78
продаватися товар нерезиденту, а за якою ціною раніше купувався в іншого ПДВ-платника товар або
сировина для виготовлення товару. У цьому прикладі в собівартості продукції є сировина і послуги на
загальну суму € 170 000 (в тому числі ПДВ € 34 000), які український експортер придбав у зареєстрованих
платників ПДВ. Оскільки експортер нарахував при експорті товарів ПДВ за нульовою ставкою, а його
ПДВ-кредит становить € 34 000, то і до експортного відшкодування з бюджету експортеру належать €
34 000.
Таблиця 3. Порівняння розрахунків податкового навантаження.
Вихідні дані експортної схеми:
Собівартість готової продукції € 200 000 Ринкова вартість продукції € 300 000 Вартість основної перевозки € 15 000
Ставка податку на прибуток 23%
ПДВ ставка 0%
Експортне
Мито
Відсутнє
ПДВ-кредит € 34 000 Акцизний сбір Відсутній
Розрахунок регульованої ціни експорту:
Експорт через офшорного посередника
Прямий експорт іноземному
покупцю.
Маржа українського експортера 5% 39,5%
Регульована ціна експорту € 210 000 € 300 000
Податок на прибуток в Україні € 2 300 € 21250
Чистий прибуток експортера € 7 500 € 63 750
Вартість утримання офшорної компанії посередника
на рік
€1400 -
Чистий прибуток офшорної компанії € 73 800 -
ПДВ зобов’язання € 0 € 0
Експортне відшкодування ПДВ € 34 000 € 34 001
Сума економії на податках € 17 550 -
Проаналізувавши всі вищезгадані схеми уникнення або зменшення податкового навантаження на
підприємства чітко вимальовується картина недосконалості Українського законодавства.
Рис. 4. Визначення рівня обсягу продажів, з якого використання офшорного посередника є економічно
обґрунтованим.
На превеликий жаль це лише невелика частина схем що існують та використовується Українським
бізнесом. На погляд автора тільки вдосконалення податкового законодавства та фіскальної політики в
цілому зможуть привести до унеможливлювання використання таких та подібних схем і як наслідок значно
підвищити податкові надходження до бюджету та значне зменшення тінізаціїї економіки.
Джерела та література:
1. Державний комітет статистики України : [Електронний ресурс] : офіційний сайт. – Режим доступу :
http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Державна митна служба України : [Електронний ресурс] : офіційний сайт. – Режим доступу :
http://www.customs.gov.ua/
3. Національний банк України : [Електронний ресурс] : офіційний сайт. – Режим доступу :
http://www.bank.gov.ua/
4. Державна податкова адміністрація України : [Електронний ресурс] : офіційний сайт. – Режим доступу :
http://www.sta.gov.ua/
http://www.ukrstat.gov.ua/
http://www.customs.gov.ua/
http://www.bank.gov.ua/
http://www.sta.gov.ua/
|