Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище

Рассмотрено нормативно-методическое обеспечение качества воды при оценке воздействия на окружающую среду в соответствии с новым ДСТУ 4808:2007 на гигиенические и экологические требования к качеству воды и правила выбора источников централизованного водоснабжения. Выполнена неполная эколого-геологиче...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Authors:	Кофанов, В.І., Огняник, М.С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Національна академія наук України 2008
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5595
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище / В.І. Кофанов, М.С. Огняник // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 15-23. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859957532125036544
author	Кофанов, В.І. Огняник, М.С.
author_facet	Кофанов, В.І. Огняник, М.С.
citation_txt	Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище / В.І. Кофанов, М.С. Огняник // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 15-23. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Рассмотрено нормативно-методическое обеспечение качества воды при оценке воздействия на окружающую среду в соответствии с новым ДСТУ 4808:2007 на гигиенические и экологические требования к качеству воды и правила выбора источников централизованного водоснабжения. Выполнена неполная эколого-геологическая оценка качества воды в первом от поверхности земли водоносном горизонте подземных вод на территории авиаремонтного завода в г. Белая Церковь. Показана целесообразность использования экологических нормативов качества подземных вод. Regulatory and methodical guidelines for water quality at environment impact assessment were reviewed in connection with the publication of new state standard DSTU 4808:2007 as for hygienic and ecological requirements of water quality and rules for the selection of centralized water supply sources. Partial ecological-geological evaluation of water quality in the aquifer of Belaya Tzerkov aviation repair factory was performed as example. It was shown the appropriateness of ecological norms for groundwater quality usage.
first_indexed	2025-12-07T16:20:15Z
format	Article
fulltext	Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 15 Будь-який вид господарської діяльності, пов’язаний з будівництвом, реконструкцією, знесенням споруд, зміною ландшафту, покращенням навколишнього середовища, видобутком корисних копалин, пови- нен супроводжуватися складанням та затверджен- ням документа ОВНС – оцінка впливу на навко- лишнє середовище – згідно з ДБН А.2.2-1-2003 [1]. Якість води у природних водних об’єктах оціню- ється з точки зору екології, санітарно-гігієнічного та водогосподарського підходів. Екологічні нор- мативи призначені для охорони водних екосис- тем від антропогенного навантаження, санітарно- гігієнічні – забезпечують охорону здоров’я населен- ня, а водогосподарські нормативи забезпечують якість води для питного, рибогосподарського, про- мислового та сільськогосподарського водокорис- тування. Загальноприйнятим при визначенні стану водного середовища є проведення фізико-хімічних та біологічних досліджень, а також зіставлення одержаних результатів із нормативними рівнями припустимих значень, таких як ГДК – гранично допустима концентрація. У водній гігієнічній ток- сикології під ГДК розуміють максимальну концен- трацію забруднюючої речовини, при якій вона не справляє прямого або опосередкованого впливу на здоров’я людини (за умови впливу на організм про- тягом усього життя) та не погіршує гігієнічних умов водокористування. Розглянемо основні нормативні документи, які визначають допустимі значення (табл. 1). Основним нормативним документом, що визначає якість пит- ної води, є ГОСТ 2874-82 [2], у якому наведено токсикологічні та органолептичні нормативи кон- центрацій хімічних речовин (ГДК), що можуть міс- титися у воді або додані до неї у процесі її обробки (стовп. I). У ДСТУ ГОСТ 27384-2005 [3] при визначенні показників складу та властивостей вод (природних, питних та нормативно-очищених стічних) наведено узагальнені показники вмісту неорганічних речо- вин, а також речовин, які надходять у воду у процесі її обробки, та норми похибок вимірювань (±δ, %) (стовп. II, III). Санітарні норми допустимого вмісту шкідливих речовин у воді об’єктів господарсько- питного та культурно-побутового призначення встановлюються згідно з Санітарними Правилами і Нормами охорони поверхневих вод від забруд- нення [4] (стовп. ІV). Ще одна категорія вод – вода рибогосподарського призначення – вимагає для більшості неорганічних та органічних речовин жор- сткіших гранично допустимих концентрацій (стовп. VII) [5, 6]. Винятком є барій, берилій, кадмій, літій та свинець – для них рибогосподарські нормативи менш суворі, ніж питні, а для миш’яку та летких фенолів – збігаються. У роботі [7] Інститутом коло- їдної хімії та хімії води у зв’язку із сучасним станом технології підготовки води та існуючими норматив- ними вимогами рекомендуються гранично допус- тимі концентрації для характеристики якості питної води, наведені у стовп. VIII. У ст. 33 «Водного кодексу України» [8] перед- бачено стандартизацію й нормування в галузі вико- ристання та відтворення водних ресурсів з метою забезпечення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки вод шляхом установлення комплексу взаємопов’язаних нормативних документів, які визначають взаємопогоджені вимоги до об’єктів, що підлягають стандартизації та нормуванню. У уДК 628.1+502.7 НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ ПРИ ОЦІНЦІ ВПЛИВу НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В. І. Кофанов, М. С. Огняник – Інститут геологічних наук НАН України, м. Київ Рассмотрено нормативно-методическое обеспечение качества воды при оценке воздействия на окружающую среду в соответствии с новым ДСТУ 4808:2007 на гигиенические и экологи- ческие требования к качеству воды и правила выбора источников централизованного водо- снабжения. Выполнена неполная эколого-геологическая оценка качества воды в первом от поверхности земли водоносном горизонте подземных вод на территории авиаремонтного завода в г. Белая Церковь. Показана целесообразность использования экологических норма- тивов качества подземных вод. Regulatory and methodical guidelines for water quality at environment impact assessment were reviewed in connection with the publication of new state standard DSTU 4808:2007 as for hygienic and ecological requirements of water quality and rules for the selection of centralized water supply sources. Partial ecological-geological evaluation of water quality in the aquifer of Belaya Tzerkov aviation repair factory was performed as example. It was shown the appropriateness of ecological norms for groundwater quality usage. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 16 Таблиця 1 Значення нормативів якості поверхневих вод № Елемент, сполука ГОСТ 2874-82 [2] ДСТу ГОСТ 27384–2005 [3] СанПиН 4630-88 [4] Рибогосподарська вода [5, 6] Рекомендація ІКХХВ [7] ГДК, мкг/дм3 ГДК, мкг/дм3 ±δ,% ГДК, мкг/дм3, питна вода, ГДК, мкг/дм3 ГДК, мкг/дм3 I II III IV VII VIII 1 Алюміній (АІ) 500 500 30 500 80 100 2 Барій (Ва) - 100 30 100 2000 100 3 Берилій (Be) 0,2 0,2 50 0,2 0,3 0,2 4 Бор (В) - 500 50 500 100 300 5 Броміди - 200 40 200 1350 100 6 Ванадій (V) - - - 100 1 - 7 Залізо загальне (Fe) 300 300 25 300 100 <300 8 Кадмій (Cd) - 1 30 1 5 1 9 Кобальт (Co) - - - 100 5 - 10 Літій (Li) - - - 30 150 20 11 Марганець (Мп) 100 100 25 100 10 100 12 Миш'як (As) 50 50 30 50 50 10 13 Мідь (Си) 1000 1000 25 1000 5 1300 14 Молібден (Мо) 250 250 25 250 1,2 70 15 Нікель (Ni) - 100 25 100 10 20 16 Ртуть (Нg) - 0,5 50 0,5 0,01 0,5 17 Свинець (РЬ) 30 30 30 30 100 10 18 Ceлeн (Sе) 10 10 25 10 1,6 10 19 Сурма (Sb) - - - 50 - 5 20 Талій (ТІ) - - - 0,1 - <0,1 21 Фториди (F) 700-1500 1200-1500 15 700-1500 50 700-1500 22 Хром (III), Cr (III) - - - 500 5 - 23 Хром (VI), Сг (VI) - 50 30 50 1 50(1) 24 Цинк (Zn) 5000 5000 20 1000 10 1,5 25 Ціаніди (CN) - 35 50 100 50 35 26 Бенз(а)пірен - 0,005 70 0,005 - 0,01 27 Бензол - 10 50 500 500 10 28 Ксилол - - - 50 50 500 29 Толуол - - - 500 500 700 30 Етилбензол - - - 10 1 - 31 Нафтопродукти (загальні) - 100 50 300 50 100 32 Пестициди хлорорганічні (сума) - 2(2) 40 100(2) 4 <0,1(3) 33 Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) - 500 30 500(4) 28(4) 50 34 Тетрахлорбензол - - - 10 35 Тетрахлорвуглець - 6 40 6 - 2 36 Тригалометани - 200(5) 30 60(5) 5 100 37 Феноли леткі - 250 20 1(6) 1 100 38 Хлорфеноли - - - 1 0,4(7) <1 39 Ліндан - 2 50 20 Відсутність - 40 2,4-Д - 30 40 1000 100(8) - «-» норматив не визначено; (1) – хром загальний; (2) – сума ізомерів ДДТ; (3) – пестициди; (4) –алкілбензолсульфонат натрію; (5) – хлороформ; (6) – фенол; (7) – п-хлорфенол; (8) – амонійна сіль 2,4-Д Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 17 ст. 37 «Водного кодексу України» вказано, що для оцінки екологічного благополуччя водних об’єктів та визначення комплексу водоохоронних заходів установлюється екологічний норматив якості води, який містить науково обґрунтовані значення кон- центрацій забруднюючих речовин та показники якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні). При цьому ступінь забрудненості вод- них об’єктів визначається відповідними категоріями якості води. У ст. 36 («Нормативи екологічної безпе- ки водокористування») «Водного кодексу України» зазначено самі нормативи. Це – ГДК забруднюючих речовин у водних об’єктах, вода яких використо- вується для задоволення питних, господарсько- побутових та інших потреб населення, ГДК цих речовин у водних об’єктах, вода яких використову- ється для потреб рибного господарства, та допус- тимі концентрації радіоактивних речовин у водних об’єктах. У разі необхідності для водних об’єктів, які використовуються для лікувальних, оздоровчих, рекреаційних та інших цілей, можуть установлюва- тись більш суворі нормативи екологічної безпеки водокористування. У 1998 р. набув чинності міжвідомчий нор- мативний документ «Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними критерія- ми» [9]. У ньому вже прямо зазначено, що ця мето- дика є основою для оцінки впливу людської діяль- ності на навколишнє природне середовище (ОВНС), визначення певних водоохоронних регламентів і застережень (стосовно кожного водного об’єкта окремо), для планування та здійснення водоохо- ронних заходів та оцінки їх ефективності. З трьох груп спеціалізованих класифікацій – за критерія- ми сольового складу, за трофо-сапробіологічними критеріями та критеріями вмісту специфічних речо- вин токсичної й радіаційної дії та рівнем токсич- ності – найбільш вразлива для галузі будівництва, реконструкції та знесення будівель є третя група класифікацій. Вона розподіляється на п’ять класів та сім підпорядкованих категорій. Екологічна кла- сифікація поверхневих вод суші та естуаріїв України за ступенем забруднення згідно з цим документом наведена у табл. 2. Інститут «УкрНДПНТВ» Держбуду України у тре- тій редакції Посібника до розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (до ДБН А.2.2-1-2003) [10] зазначив, що екологічна оцінка якос- ті поверхневих вод за відповідними категоріями вико- нується у випадках, коли потрібно оцінювати вплив господарської діяльності на водний об’єкт як цілісну екосистему. Для цього, окрім вищезгаданої «Методики [9]», можуть бути використані опубліковані пізніше дві методичні розробки [11, 12]. Ці матеріали слід вико- ристовувати у випадках, коли для ділянки водного об’єкта в межах зони впливу господарської діяльності вже встановлено певну категорію якості, яка не може бути погіршена внаслідок цієї діяльності. Положення «Методики» [9] послужили осно- вою для розробки та затвердження 05.07.2007 р. національного стандарту України ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачан- ня. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання» [13], який набуває чинності з 01.01.2009 р. разом із скасуванням дії в Україні між- державного стандарту ГОСТ 2761-84 «Источники централизованного хозяйственно-питьевого водо- снабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора» [14]. У новому ДСТУ 4808:2007 з усіх чотирьох класифікацій джерел за якістю води перші три – придатні (прийнятні) для питного водо- постачання, а четверта (посередня) – обмежено придатна. Аналіз якості джерел централізовано- го питного водопостачання сільського й міського населення показав, що здебільшого вони належать до 3-го класу [15]. Якщо порівняти показники еко- логічної якості в ДСТУ 4808:2007 з ГДК у санітарних документах, то стає ясно, що тенденція визначення якості води джерел централізованого водопоста- чання за екологічними параметрами наближена до оцінки якості води за рибогосподарськими ГДК. Різниця між документами ДСТУ 4808:2007 та ГОСТ 2761-84 полягає у значному розширенні типів вод та кількості показників, що визначаються. По-перше, вона полягає в тому, що новий стандарт розглядає, окрім поверхневих вод, ще й підземні. Обидва типи води поділено на 4 класи, а в скасо- ваному стандарті розглянуто поверхневі води, які поділено лише на 3 класи. По-друге, новий стандарт чітко вказує перелік пріоритетних забруднень та визначає екологічні нормативи та рамки коливань їх значень. У старому документі зазначені лише залізо, марганець та фториди, а про решту хімічних елементів зауважено, що їх концентрації не повинні перевищувати ГДК для води господарсько-питного та культурно-побутового призначення, тобто від- силають до значень ГДК в Санітарних Правилах і Нормах [5], які містять 1345 речовин. Як було зазначено вище, для основних токсичних елементів екологічні нормативи для вод 1-го та 2-го класів збігаються не з ГДК для води господарсько-питного призначення, а з ГДК для води рибогосподарського призначення, наведеними у [6, 7]. Цей стандарт є констатацією реального факту, що ставлення до стану поверхневих вод за ці 10 років змінилося. Воно від ідеалізованої картини, якою повинна бути питна вода, наблизилось до реального сучасного стану поверхневих вод. У табл. 2 наведено порівняння екологічних нормативів (ЕН) з «Методики» [9] та ДСТУ 4808:2007 [13] для 15 елементів та сполук. Аналіз цих даних свідчить, що уявлення про придатність поверхне- вих джерел для питного водопостачання змінилося. Цифрові значення ЕН для поверхневих вод першо- го класу у [9] та [13] збігаються, за винятком ртуті, свинцю, хрому, нікелю та фторидів, для яких у ДСТУ Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 18 Та бл иц я 2 По рі вн ян ня ек ол ог іч ни х н ор ма ти ві в як ос ті по ве рх не ви х в од за м ет од ич ни ми р оз ро бк ам и та д ер ж ав ни м ст ан да рт ом № № Кл ас иф іка ці я я ко ст і п ов ер хн ев их во д з а « М ет од ик ою вс та но вл ен ня і в ик ор ис та нн я ек ол ог ічн их но рм ат ив ів як ос ті по ве рх не ви х в од су ші та ес ту ар іїв Ук ра їни » [ 11 ] Кл ас иф іка ці я я ко ст і п ов ер хн ев их во д за Д СТ У 4 80 8:2 00 7[ 13 ] На зв а к ла сів як ос ті во д з а с ту пе не м їх чи ст от и ( за бр уд не но ст і) І II III IV V 1клас – відмінна, бажана якість води 2 клас – добра, прийнятна якість води 3 клас – задовільна, прийнятна якість 4 клас – посередня, обмежено придатна, небажана якість води. Ду же чи ст і Чи ст і За бр уд не ні Бр уд ні Ду же На зв а к ат ег ор ій як ос ті во д за ст уп ен ем їх чи ст от и (за бр уд не но ст і) 1 2 3 4 5 6 7 Ду же чи ст і Чи ст і До си ть чи ст і Сл аб ко за бр уд не ні По мі рн о за бр уд не ні Бр уд ні Ду же бр уд ні 1 Рт ут ь < 0, 02 0,0 2- 0,0 5 0,0 6- 0,2 0 0, 21 -0 ,5 0 0,5 1- 1,0 0 1,0 1- 2,5 0 > 2,5 0 < 0,2 0 0,2 0- 0,5 0 0,5 1- 2,5 > 2,5 2 Ка дм ій < 0, 1 0,1 0,2 0,3 -0 ,5 0, 6- 1, 5 1,6 -5 ,0 > 5,0 < 0,1 0,1 -0 ,5 0,6 -5 ,0 > 5,0 3 М ід ь < 1 1 2 3- Ю 11 -2 5 26 -5 0 > 50 < 1 1- 25 26 -5 0 > 50 4 Ци нк < 10 10 -1 5 16 -2 0 21 -5 0 51 -1 00 10 1- 20 0 > 20 0 < 10 10 -1 00 10 1- 10 00 > 1 0 00 5 Св ин ец ь < 2 2- 5 6- Ю 11 -2 0 21 -5 0 51 -1 00 > 10 0 < 5 5- 20 21 -1 00 > 10 0 6 Хр ом (з аг .) < 2 2- 3 4- 5 6- 10 11 -2 5 26 -5 0 > 50 < 4 4- 10 11 -5 0 > 50 7 Ні ке ль < 1 1- 5 6- 10 11 -2 0 21 -5 0 51 -1 00 > 10 0 < 20 20 -5 0 51 -1 00 > 10 0 8 М иш 'я к < 1 1- 3 4- 5 6- 15 16 -2 5 26 -3 5 > 35 < 1 1- 10 11 -5 0 > 50 9 За лі зо (з аг .) < 50 50 -7 0 76 -1 00 10 1- 50 0 50 1- 10 00 10 01 -1 50 0 > 25 00 < 50 50 -1 00 10 1- 1 0 00 > 1 00 0 10 М ар га не ць < 10 10 -2 5 26 -5 0 51 -1 00 10 1- 50 0 50 1- 12 50 > 12 50 < 10 10 -1 00 10 1- 1 0 00 > 1 00 0 11 Фт ор ид и < 10 0 10 0- 12 5 12 6- 15 0 15 1- 20 0 20 1- 50 0 50 1- 10 00 > 10 00 < 70 0 70 0- 10 00 10 01 - 1 50 0 > 1 50 0 12 Ці ан ід и 0 1- 5 6- Ю 10 -2 5 26 -5 0 51 -1 00 > 10 0 < 1 1- 10 11 -5 0 > 50 13 На фт оп ро ду кт и < 10 10 -2 5 26 -5 0 51 -1 00 10 1- 20 0 20 1- 30 0 > 30 0 < 10 10 -5 0 51 -2 00 > 20 0 14 Ф ен ол и (л ет кі ) 0 < 1 1 2 3- 5 6- 20 > 20 < 1 1- 10 11 -5 0 > 50 15 СП АР 0 < 10 10 -2 0 21 -5 0 51 -1 00 10 1- 25 0 > 25 0 < 10 10 -5 0 51 -2 50 > 25 0 Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 19 Таблиця. 3 Порівняння значень ГДК елементів та сполук у водах питного та водогосподарського призначення в нормативних документах та методи їх визначення № Елементи та сполуки Значення ГДК, мкг/дм3 Стандартні методи визначення (СМВ) наведені у ДСТУ 4808:2007 [13] ДС ан Пі Н № 38 3 в ід 23 .12 .96 [1 6] 98 /8 3/ EC [1 7] ВО ОЗ , 2 00 6 [ 18 ] Са нП иН РФ 2. 1.4 .55 9- 96 [1 9] Пр ое кт Ф ед ер ал ьн ог о за ко на о пи ть ев ом во до сн аб же ни и [ 20 ] ГОСТ Гр ан иц я в из на че нн я, мк г/д м3 ДСТУ ISO Гр ан иц я в из на че нн я, мк г/д м3 МВВ РД I II III IV V VI VII VIII IX X XI 1 Алюміній (АІ) 200 200 500 200 18165-89 20 11885:2005 40 - - 2 Барій (Ва) 100 - 700 100 700 - - 11885:2005 2 - - 3 Берилій (Be) - - 0,2 0,2 18294-89 0,05 - - - 52.24.28-86 4 Бор (В) - 1000 500 500 500 - - 11885:2005 5 111-12-98 52.24.41-87 5 Броміди - - - - 200 - - 10304-1:2003 - - - 6 Ванадій (V) - - - - - - - 11885:2005 10 114-12-98 - 7 Залізо (Fe) 300 200 300 300 4011-72 50 11885:2005 6332:2003 20 109-12-98 52.24.81-89 8 Кадмій (Cd) СМВ 5 3 1 1 - - 11885:2005 10 103-12-98 52.24.28-86 9 Кобальт (Co) - - - - 100 - - 11885:2005 10 93-12-98 52.24.28-86 10 Літій (Li) - - - - - - - 11885:2005 2 - - 11 Марганець (Мn) 100 50 400 100 100 4974-72 10 11885:2005 2 90-12-98 52.24.28-86 12 Миш'як (As) 10 10 10 50 10 4152-89 10 11885:2005 80 - 118.02.28.88 13 Мідь (Си) 1000 2000 2000 1000 1000 4388-72 2 11885:2005 10 - 52.24.28-86 14 Молібден (Мо) - - 70 250 250 18308-72 2,5 11885:2005 30 89-12-98 - 15 Нікель (Ni) 100 20 70 100 20 - - - - 112.12.98 52.24.28-86 16 Ртуть (Нg) СМВ 1 6 0,5 0,5 26927-86 - - - 081/12-4562-00 52.24.30-86 17 Свинець (РЬ) 10 10 10 30 10 18293-72 0,5 11885:2005 70 106-12-98 52.24.28-86 18 Ceлeн (Sе) 10 10 10 10 10 19413-89 0,1 11885:2005 100 - - 19 Сурма (Sb) - 5 20 - 5 - - 11885:2005 100 - - 20 Талій (ТІ) СМВ - - - 0,1 - - - - - - 21 Фториди (F) 700-1500 1500 1500 1200-1500 1200-1500 4386-88 20 10304-1:2003 94-12-98 - 22 Хром (III), Cr (III) - - - - - - - - - - 118.02.15.88 23 Хром (VI), Сг (VI) СМВ 50 50 50 50 - - 11885:2005 10 - 52.24.28-86 24 Цинк (Zn) СМВ - 5000 5000 18293-72 5 11885:2005 5 116-12-98 52.24.81-89 25 Ціаніди (CN) СМВ 50 70 35 35 - - - - 081/12-4556-00 - 26 Бенз(а)пірен СМВ 0,01 0,7 - 0,01 - - - - 97-12-98 - 27 Бензол - 1 10 - 10 - - - - - - 28 Ксилол - - 500 - 50 - - - - - - 29 Толуол - - 700 - 500 - - - - - - 30 Етилбензол - - 300 - 10 - - - - - - 31 Нафтопродукти (загальні) СМВ - - 100 100 17.1.4.01-80 - - - 99-12-98 - 32 Пестициди (сума) 0,1 0,5 - 2 - - - - - - 52.24.66-88 33 (СПАР) СМВ - - 500 100 - - - - 081/12-4555-00 52.24.17-86 34 Тетрахлорбензол - - - - - - - 6468-2002 - - - 35 Тетрахлорвуглець 2 - 4 - 2 - - - - - - 36 Тригалометани 60 100 - 200 60 - - - - - - 37 Феноли леткі СМВ - - 250 100 - - - - 104-12-98 52.24.34-86 39 Хлорфеноли 1 1 <1 Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 20 встановлені цифрові значення ЕН у середньому в 2,0 – 10 разів більші, ніж у «Методиці». «Повна від- сутність» для ціанідів, летких фенолів та синтетич- них поверхнево-активних речовин у «Методиці» замінена на конкретні значення у ДСТУ. Значення ЕН поверхневих вод 4-го класу [13] майже збігаються із значеннями V-го класу [9] за винятком цинку, миш'яку і летких фенолів, значення ЕН яких більші у 1,5 – 5,0 разів у ДСТУ, і заліза, мар- ганцю, ціанідів та загальних нафтопродуктів, значен- ня ЕН яких у 1,5 – 2,5 раза менші, ніж у «Методиці». Третій клас «задовільної, прийнятої якості води» з ДСТУ, характерний для більшості поверхневих вод України [15], збігається за цифровими значеннями з категоріями «забруднені та брудні води» класів ІІІ та IV з «Методики». Це свідчить про нагальну потребу зменшувати антропогенне навантаження на поверхневі води України та дбати про їх чистоту та збереження для прийдешніх поколінь. Першоосновою санітарно-гігієнічних норма- тивів якості питної води у ДСТУ та ДСТУ ГОСТ є санітарні правила та норми. Згідно з Державними Санітарними Правилами і Нормами «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» № 383 від 23.12.96 [16], за токсикологічними та органолептич- ними показниками питна вода повинна відповіда- ти вимогам, наведеним у табл. 3 (стовп. І). Окремо треба відмітити, що значення норм для питної води у державному СанПіН’і збігаються зі значеннями ГДК у СанПиН 4630-88 (табл. 1, стовп. ІV). Це і зрозу- міло, бо наведені значення ґрунтуються на велико- му обсязі первинних токсикологічних досліджень, а визначення нових ГДК потребує значних зусиль. Якщо порівняти значення ГДК СанПиН №4630-88 та СанПіН № 383 з рекомендаціями ЄС (табл. 3, стовп. ІІ) та ВООЗ (табл. 3, стовп. ІІІ), то видно, що вони майже збігаються або дуже близькі. У випад- Таблиця 4 Екологічні нормативи якості підземних вод у порівнянні з їх максимальним природним вмістом № Елемент Вміст хімічних елементів у підземних водах, мкг/дм3 1 клас – відмінна, бажана якість води 2 клас – добра, прийнятна якість води 3 клас – задовільна, прийнят- на якість 4 клас – посередня, обмеже- но придатна, небажана якість води Максимальні кон- центрації хімічних елементів у підземних прісних водах [21, 22] I II III IV V 1 Алюміній (АІ) відсутність <500 501—2 000 >2 000 100-9000 2 Барій (Ва) < 100 100—200 201—1 000 > 1 000 100-900 3 Берилій (Be) <0,2 0,2—1,0 1,1—2,0 >2,0 1-9 4 Бор (В) <200 200—500 501—1 000 > 1 000 1000-9000 5 Броміди (Br-) <10 10—25 26—100 > 100 100-900 6 Ванадій (V) <10 10—50 51—100 > 100 1-9 7 Залізо загальне (Fe) <300 300—1 000 1 001— 2 000 >2 000 10000-90000 8 Кадмій (Cd) <1 1—2 3—4 >4 10-90 9 Кобальт (Co) <10 10—50 51—100 > 100 1-9 10 Літій (Li) <10 10—20 21—30 >30 100-900 11 Марганець (Мn ) <50 50—100 101—500 >500 100-900 12 Миш'як (As) <10 10—20 21—50 >50 10-90 13 Мідь (Сu) <1 1—2 3 >3 10-90 14 Молібден (Мо) <200 200—300 301—500 >500 10-90 15 Нікель (Ni) <20 20—50 51—100 > 100 10-90 16 Ртуть (Нg) <0,5 0,5—1,0 1,1—2,0 >2,0 1-9 17 Свинець (Рb) <10 10—30 31—100 > 100 10-90 18 Ceлeн (Se) відсутність <5 5—10 >10 10-90 19 Сурма (Sb) <1 1—10 11—15 >15 10-90 20 Стронцій (Sr) 2000-7000 2000-7000 2000-7000 2000-7000 10000-90000 21 Талій (ТІ) відсутність <10 10—20 >20 10-90 22 Фториди (F-) 2 000—7 000 2 000—7 000 2 000—7 000 2 000—7 000 10000-90000 23 Хром (III), Cr (III) відсутність <0,5 0,5—1,0 >1,0 24 Хром (VI), Сг (VI) <700 700—1 000 1 001— 1 500 > 1 500 10-90 25 Цинк (Zn) < 100 100—200 201—500 >500 100-900 Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 21 № Показник вмісту речовин (концентрація у мкг/дм3) Емпіричні значення показників складу і відповідних їм класів якості води Обчислення і визначення середньо- арифметичних значень класів і підкласів якості води Група VIIa – показники вмісту неорганічних речовин токсичної дії 1 Хром Cr 5,63-1;4,99-1;4,91-1;5,96-1;4,45-1;5,64-;4,55-1; 5,64-1; 6,07-1; 5,42-1; 7,37-1; 3,58-1; 6,29-1;2,45-1;3,80-1;7,05-1;3,69-1;11,94-2; 831,0-4 Σ=23, n=19 xсер=1,21[1] 2 Марганець Mn 172,34-3;128,05-3;122,79-3;204-3;70,89-2;163,51-3;10,53-1;189,02- 3;149,28-3;126,63-3;219,38-3;5,53-1;97,49-2;0,85-1;144,01-3;95,00- 2;118,27-3;99,16-2;10,76-1 Σ=45, n=19 xсер=2,37[2(3)]* 3 Залізо Fe 202,48-1;737,14-2;318,68-2;205,96-1;211,68-1;232,37-1;40,52-1;441,20- 2;42,10-1;289,88-1;166,03-1;25,00-1;34,82-1;8,85-1;65,87-1;67,53- 1;189,16-1;29,77-1,1,16-1 Σ=22, n=19 xсер=1,16[1] 4 Нікель Ni 0,85-1;4,61-1;1,76-1;2,47-1;3,24-1;2,54-1;1,45-1;2,55-1;2,22-1;4,29- 1;1,53-1;2,56-1;2,64-1;1.45-1;2,39-1;2,73-1;1,79-1;3,16-1;0,17-1 Σ=19, n=19 xсер=1,00[1] 5 Мідь Cu 0,27-1;0,44-1;0,20-1;4,15-4;0,35-1;0,18-1;0,21-1;0,17-1;0,35-1;0,35- 1;0,31-1;0,35-1;0,18-1;4,51-4;1,05-1;2,57-3;0,88-1;2,84-3;0,09-1 Σ=29, n=19 xсер=1,53[1— 2] 6 Цинк Zn 10,38-1;14,29-1;5,81-1;18,28-1;16,51-1;32,18-1;4,82-1;29,28-1;7,66- 1;8,29-1;8,74-1;4,41-1;16,67-1;5,33-1;4,48-1;3,57-1;3,55-1;6,82-1;2,00-1 Σ=19, n=19 x 1,00[1] 7 Стронцій Sr 265,39-1;200,80-1;503,75-1;319,53-1;243,25-1;208,03-1;56,00-1;291,96- 1;342,12-1;386,94-1;441,25-1;265,97-1;239,04-1;166,97-1;191,65- 1;177,94-1;61,83-1;174,94-1;98,80-1 Σ=19, n=19 xсер=1,00[1] 8 Свинець Pb 1,81-1;7,77-1;1,41-1;8,66-1;2.03-1;2,56-1;3,26-1;1,28-1;6,01-1;5,96- 1;5,72-1;3,59-1;2,11-1;0,98-1;1,28-1;1,21-1;0,90-1;1,43-1;0,75-1 Σ=19, n=19 x 1,00[1] 9 Кадмій Cd 0,88-1;0,97-1;1,06-2;1,17-2;2,54-3;0,97-1;2,34-2;1,75-2;1,30-2;1,75- 2;2,74-3;2,14-2;1,26-2;0,79-1;0,77-1;0,41-1;0,97-1;0,39-1;0,20-1 Σ=31, n=19 xсер=1,63[1—2] 10 Барій Ba 9,75-1;10,87-1;6,80-1;16,58-1;7,82-1;8,23-1;3,91-1;1,47-1;7,35-1;3,91- 1;7,90-1;4,88-1;3,91-1;3,37-1;31,38-1;13,73-1;24,56-1;28,49-1;4,41-1 Σ=19, n=19 xсер=1,00[1] 11 Кобальт Co 1,42-1;0,62-1;0,52-1;0,58-1;0,34-1;1,53-1; 0,39-1;0,77-1;0,20-1;0,51- 1;2,13-1;0,29-1; 1,53-1;0,25-1;0,25-1;0,41-1;0,77-1;1,12-1;0,14-1 Σ=19, n=19 x 1,00[1] 12 Броміди Br' 15,41-2;34,03-3;23,79-2;41,11-3;54,59-3; 32,42-3;30,81-3;33,37-3;27,65- 3;35,58-3;47,60-3;34,51-3;43,15-3;7,14-1;35,35-3;4,49-1;20,63-2;47,33- 3;28,67-3 Σ=48, n=19 xсер=2,53[2—3] 13 Селен Se 0,15-1;0,74-1;0,60-1;0,22-1;0,28-1;0,54-1;0,34-1;0,67-1;0,34-1;0,41- 1;0,80-1;0,41-1;0,47-1;0,80-1;0,67-1;0,74-1;0,28-1;0,87-1;1,00-2 Σ=20, n=19 xсер=1,05[1] 14 Молібден Mo 0,45-1;0,11-1;0,78-1;0,60-1;0,45-1;0,45-1;0,41-1;0,63-1;0,75-1;0,15- 1;0,75-1;0,37-1;0,78-1;0,98-1;0,15-1;0,53-1;0,11-1 Σ=17, n=17 xсер=1,00[1] Підсумкові розрахунки по групі VIIa: Σxсер= 349, n = 264, xсер= 1,32 [1(2)] Σxнг= 28, n = 11, xсер = 2,55 [2—3] Група VIIб– показники вмісту органічних речовин токсичної дії 1 Нафтопродукти загальні, вуглеводневі 2410-4;7560-4;7100-4;21150-4;4750-4; 13660-4;3110-4;593700-4;25090- 4; 62530-4;9440-4;15390-4;2340-4 Σ=42, n=13 xсер=4,00[4] Підсумкові розрахунки по групі VIIб: Σxсер = 42, n = 13, xсер = 4,00 [4] Σxнг = 42, n = 13, xсер = 4,00 [4] Підсумкові розрахунки по групі VII: I VIIсер= ( 1,32 + 4,00 )/2 = 2,66 [2—3] I VIIнг = ( 2,55 + 4,00 )/2 = 3,28 [3(4)] * 831,0 – напівгрубим шрифтом відмічені найгірші значення показників ** [2(3)] – клас і підклас якості води Таблиця 5 Еколого-гігієнічна оцінка якості підземної води у першому від поверхні водоносному горизонті Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 22 ках різниці – це Cd (5 і 1 мкг/дм3 ), Cu (200 і 100 мкг/ дм3), CN- (50 і 10 мкг/дм3) – значення ЄС менш суво- рі, ніж наведені у санітарних нормах та правилах, і лише для Mn (50 і 100 мкг/дм3) та Fe (200 і 300 мкг/ дм3) європейські вимоги більш суворі. У цій же таблиці наведені для порівняння нормативи якості води Російської Федерації (табл. 3, стовп. ІV та V). Вони також, як і українські нормативи, мають один і той же порядок значень, який має своєю першо- основою СанПиН 4360-88 [5]. У ДСанПіН'і [16] зна- чення ГДК регламентовані лише для 11 елементів та сполук, а для восьми інших зазначається, що вода не має містити їх у концентраціях, що визначаються стандартними методами визначень (СМВ), тобто досліджень. У новому ДСТУ для визначення токсич- них компонентів рекомендуються наявні стандар- ти – міждержавні стандарти ГОСТ (стовп. VI), ДСТУ ISO (стовп. VIII), методики виконання вимірювань МВВ (стовп. X), керівні нормативні документи КНД та нормативні документи (РД) колишнього СРСР (стовп. XI). Можна сподіватись, що в новому ДСТУ на якість питної води будуть, напевно, наведені ті самі нормативи, що й у СанПіН’і, адже проводити повторну токсикологічну оцінку та коригувати зна- чення ГДК, наведені у СанПіН’ах, немає сенсу. ДСТУ 4808:2007 є майже єдиним нормативним документом, який дозволяє оцінити придатність підземних вод як джерел централізованого питного водопостачання. В табл. 4 у стовпцях I – IV наведе- ні екологічні нормативи якості підземних вод, а у стовпці V – середні концентрації хімічних елементів у прісних підземних водах [21, 22]. Аналіз наведених даних свідчить про те, що коливання складу прісних підземних вод здебільшого збігаються з гранични- ми величинами екологічних нормативів від 1-го до 4-го класів згідно з ДСТУ. Найбільші значення для літію, кадмію, талію та міді у 2,5 – 3,0 рази менші за максимальні концентрації у підземних прісних водах, а для молібдену та кобальту дозволені гра- ничні значення у 5 – 10 разів перевищують середній рівень у підземних водах. Нами зроблена спроба оцінити якість підзем- них вод у Білоцерківському районі на території колишнього авіаремонтного заводу та військового містечка як цілісної екосистеми та потенційного джерела централізованого питного водопостачан- ня. Згідно з ДСТУ 4808:2007 підземні води відпо- відно до їх надійності розташовуються у такому порядку – міжпластові напірні води, міжпласто- ві безнапірні води, ґрунтові води – перший від поверхні водоносний горизонт. Із 35 пріоритетних показників токсикологічної групи були визначені 14 елементів із 27 неорганічних пріоритетних показ- ників хімічного складу води та один показник (кіль- кість загальних вуглеводневих нафтопродуктів) із 8 органічних пріоритетних показників. Визначення неорганічних елементів у 19 свердловинах, пробу- рених до першого від поверхні водоносного гори- зонту, було проведено протягом 2007 року рентген- флуоресцентним методом [23]. Визначення вмісту загальних вуглеводневих нафтопродуктів проводи- ли за допомогою аналізатора «Мікран» [24]. У табл. 5 наведені дані складу підземних вод із свердловин та зроблена неповна еколого-гігієнічна оцінка якос- ті води за ДСТУ 4808:2007. Згідно із схемою, наведеною у ДСТУ, неповна еколого-гігієнічна оцінка якості води у першому від поверхні водоносному горизонті як джерелі централізованого питного водопостачання свід- чить, що ця вода за середніми токсикологічними показниками хімічного складу належить до третьо- го класу якості – перехідної від «доброї» до «задо- вільної», слабко забрудненої. За найгіршими показ- никами ця вода першого від поверхні водоносного горизонту також належить до третього класу якості – «задовільної», слабко забрудненої води з ухилом до класу «обмежено придатної», небажаної якості. Аналіз наведених даних свідчить, що накопичені за багато років експлуатації летовища та авіаре- монтного заводу «лінзи» втрачених нафтопродуктів [25] достатньо різко погіршують якість підземної води, переводячи її з «задовільної», слабко забруд- неної до «обмежено придатної», небажаної якості. Використання такої води для питного водопоста- чання потребує застосування технологічних при- йомів кондиціювання. Для кондиціювання за показ- никами вмісту неорганічних речовин токсичної дії треба використовувати залежно від типу елементів у складі води такі технології як коагуляція – фло- куляція, фільтрування, іонний обмін, застосування сильних окисників, сорбція. Для кондиціювання за показниками вмісту органічних речовин токсичної дії треба використовувати фізико-хімічне та біо- логічне передочищення, окиснювання з наступним фільтруванням через активоване вугілля [13]. Таким чином, проведений аналіз нормативно- методичної літератури свідчить про серйозний про- рив у цій сфері, пов'язаний з появою нового ДСТУ з гігієнічними та екологічними вимогами щодо якості води та правилами вибирання джерел централізо- ваного питного водопостачання, у якому, мабуть, уперше наведені критерії оцінки якості підземних вод як потенційних джерел централізованого водо- постачання. У минуле повинна відійти практика порівняння якості підземної води із значеннями ГДК, а за орієнтир повинні братися екологічні нор- мативи якості води, наведені у ДСТУ 4808:2007, які дають змогу визначити набір технологічних засобів кондиціювання води з метою її використання як джерела питного водопостачання. ЛІТЕРАТуРА ДБН А.2.2-1-2003. Державні Будівельні норми України. 1. Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 23 ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требова-2. ния и контроль за качеством. – М.: Госстандарт СССР, 1983. – 7 с. ДСТУ ГОСТ 27384-2005. Вода. Нормы погрешностей изме-3. рений показателей состава и свойств. / Надано чинності 01.01.2004. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – 5 с. САНПин 4630-88. Санитарные правила и нормы охра-4. ны поверхностных вод от загрязнения. – М.: Изд. Минздрава СССР, 1988. – 67 с. Безопасные уровни содержания вредных веществ 5. в окружающей среде. – Северодонецк: Изд. ГНИИТБ химических производств, 1994. – 572 с. Перечень рыбохозяйственных нормативов: предель-6. но допустимых концентраций (ПДК) и ориентировоч- но безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для водных объектов, имеющих рыбохозяй- ственное значение. – М.: Изд. ВНИРО, 1999. – 304 с. Гончарук В.В. Концепция выбора перечня показате-7. лей и их нормативных значений для определения гигиенических требований и контроля за качеством питьевой воды в Украине // Химия и технология воды. – 2007. – Т. 29, № 4. – С. 297–256. Водний кодекс України, остання редакція від 8. 01.01.2008 р. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод 9. за відповідними категоріями / Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.03.1998 р. № 44. – Київ: Символ-Т, 1988. – 28 с. Посібник до розроблення матеріалів оцінки впливів 10. на навколишнє середовище (до ДБН А.2.2-1-2003). Третя редакція / Ін-т «УкрНДПНТВ» Держбуду України. – Харків, 2004. – 234 с. Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П. та ін. 11. Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. – К., 2001. – 48 с. Яцик А.В., Жукинський В.М., Чернявська А.П., 12. Єзловецька І.С. Досвід використання «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» (пояснення, застережен- ня, приклади). – К.: Оріяни, 2006. – 44 с. ДСТУ 4808:2007. Джерела централізованого питного 13. водопостачання. Гігієнічні і екологічні вимоги щодо якості води та правил вибирання. Прийнято та нада- но чинності 05.07.2007. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 36 с. ГОСТ 2761-84. Источники централизованно-14. го хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора. – М.: Изд-тво стандартов.– 1989. – 14 с. Мєшкова-Клименко Н.А., Єзловецька І.С., 15. Вакуленко В.Ф. Шляхи забезпечення нормативної якості питної води залежно від стану джерел централізованого водопостачання // Наукові доповіді НАН України. – 2007. – Т. 3, № 8. – С. 1–25. ДСанПін «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості вод 16. централізованого господарсько-питного водопоста- чання». Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.12.1996 р. – № 383. – 9 с. The Council of the European Union Directive 98/83/EC 17. of 3 November 1998 on the quality of water intended for human consumption. – 18 р. Guidelines for drinking-water quality.First addendum 18. to third edition.Volume 1.Recommendations. Electronic version for the Web. World Health Organization 2006. – 493 р. СанПиН 2.1.4.559-96. Питьевая вода. Гигиенические 19. требования к качеству воды централизованных систем питьевого водоснабжения. Контроль каче- ства. – 14 с. Федеральный закон о специальном техническом регла-20. менте на требования санитарно-эпидемиологической безопасности к воде, предназначенной для потребле- ния человеком, и питьевому водоснабжению – М., 2005. – 22 с. / Приложение к журн. «Водоснабжение и санитарная техника». – 2005. – № 11. Крайнов С.Р., Швец В.М. Геохимия подземных вод 21. водохозяйственно-питьевого назначения. – М., 1987. – 237 с. Шварц А.А. Экологическая гидрогеология / Учеб. 22. пособие. – С-Пб: Изд-во С.-Петербургского универси- тета, 1996. – 60 с. Кириленко Е.К., Кофанов В.И. Применение портативно-23. го рентгено-флуоресцентного спектрометра «ELVAX» в эколого-геологических обследованиях // Зб. праць та повідомлень третьої міжнародної конференції «Чистота довкілля в нашому місті» (м. Севастополь, 2–5 жовтня). – К., 2007. – С. 12–13. МВВ 081/12-57-00. Поверхневі та очищені стічні 24. води. Методика виконання вимірювань масової концентрації нафтопродуктів у воді автоматичним аналізатором «Мікран». Огняник Н.С., Кофанов В.И. Линзы утраченных нефте-25. продуктов как аккумулятор и переносчик токсичных органических веществ, тяжелых металлов и стойких органических загрязнителей // Мат-ли міжнародної науково-практичної конференції «Екологічна безпека техногенно-перевантажених регіонів та раціональне використання надр» (м. Коктебель, 4–8 червня). – К., 2007. – С. 95–96.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5595
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1726–5428
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:20:15Z
publishDate	2008
publisher	Національна академія наук України
record_format	dspace
spelling	Кофанов, В.І. Огняник, М.С. 2010-01-27T15:37:59Z 2010-01-27T15:37:59Z 2008 Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище / В.І. Кофанов, М.С. Огняник // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 15-23. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. 1726–5428 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5595 628.1+502.7 Рассмотрено нормативно-методическое обеспечение качества воды при оценке воздействия на окружающую среду в соответствии с новым ДСТУ 4808:2007 на гигиенические и экологические требования к качеству воды и правила выбора источников централизованного водоснабжения. Выполнена неполная эколого-геологическая оценка качества воды в первом от поверхности земли водоносном горизонте подземных вод на территории авиаремонтного завода в г. Белая Церковь. Показана целесообразность использования экологических нормативов качества подземных вод. Regulatory and methodical guidelines for water quality at environment impact assessment were reviewed in connection with the publication of new state standard DSTU 4808:2007 as for hygienic and ecological requirements of water quality and rules for the selection of centralized water supply sources. Partial ecological-geological evaluation of water quality in the aquifer of Belaya Tzerkov aviation repair factory was performed as example. It was shown the appropriateness of ecological norms for groundwater quality usage. uk Національна академія наук України Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище Regulatory and methodical provisions for water quality determination at environmental impact assessment Article published earlier
spellingShingle	Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище Кофанов, В.І. Огняник, М.С.
title	Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище
title_alt	Regulatory and methodical provisions for water quality determination at environmental impact assessment
title_full	Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище
title_fullStr	Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище
title_full_unstemmed	Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище
title_short	Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище
title_sort	нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5595
work_keys_str_mv	AT kofanovví normativnometodičnezabezpečennâviznačennââkostívodipriocíncívplivunanavkolišnêseredoviŝe AT ognânikms normativnometodičnezabezpečennâviznačennââkostívodipriocíncívplivunanavkolišnêseredoviŝe AT kofanovví regulatoryandmethodicalprovisionsforwaterqualitydeterminationatenvironmentalimpactassessment AT ognânikms regulatoryandmethodicalprovisionsforwaterqualitydeterminationatenvironmentalimpactassessment

Нормативно-методичне забезпечення визначення якості води при оцінці впливу на навколишнє середовище

Institution

Similar Items