Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин

Рассматриваются проблемы геолого-экономической оценки отходов горнодобывающей и перерабатывающей отраслей промышленности. На многих объектах хранения отходов отсутствуют закономерности распределения полезных компонентов, что усложняет использование традиционных методов оценки этих объектов как место...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Authors:	Коржнев, М.М., Курило, М.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Національна академія наук України 2008
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5596
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин / М.М. Коржнев, М.М. Курило // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 24-29. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860268282032947200
author	Коржнев, М.М. Курило, М.М.
author_facet	Коржнев, М.М. Курило, М.М.
citation_txt	Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин / М.М. Коржнев, М.М. Курило // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 24-29. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Рассматриваются проблемы геолого-экономической оценки отходов горнодобывающей и перерабатывающей отраслей промышленности. На многих объектах хранения отходов отсутствуют закономерности распределения полезных компонентов, что усложняет использование традиционных методов оценки этих объектов как месторождений. Предлагаются методические подходы для оценки техногенных месторождений и пути совершенствования нормативно-правовых и финансово-экономических условий переработки отходов. The problem of mining industry waste geological and economic valuation is considered. The space distribution regularities of useful components in mining wastes are absent. This doesn’t aloud to use for them the traditional valuation methods as for mineral deposits. The methodic approaches to such valuation and creation of favor low regularities, financial and economical conditions for reworking of mining waste are proposed.
first_indexed	2025-12-07T19:03:42Z
format	Article
fulltext	Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 24 Проблема позбавлення від відходів гірничодобув- ного й переробного комплексу в Україні є досі не вирішеною. Тільки твердих відходів у державі нако- пичено біля 30 млрд т, переважна частина яких – це відходи, що накопичились протягом великого істо- ричного періоду розробки родовищ мінеральної сировини. За даними ДНВП “Геоінформ” на терито- рії України нараховується близько 20 техногенних родовищ і понад 600 потенційних родовищ, що виникли внаслідок виробничої діяльності підпри- ємств гірничодобувної та переробної галузей, пере- важна кількість яких (більше 500) утворена в мета- лургійному комплексі [3]. Об’єктом даного дослідження є відходи видо- бутку, збагачення та переробки мінеральної сирови- ни, оцінені як такі, що мають промислове значення (тобто техногенні родовища за визначенням Кодексу про надра), а також ті, що вивчені недостатньо для оцінки їх промислового значення. Доцільність про- ведення комплексної й систематизованої геолого- економічної оцінки відходів гірничодобувної про- мисловості є беззаперечною, оскільки ця процедура забезпечує виконання основних напрямів держав- ної політики у сфері ресурсокористування, які заде- кларовані у “Законі про відходи”, а саме: 1) забез- печення комплексного використання матеріально- сировинних ресурсів; 2) здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання; 3) обов’язковий облік відходів на основі їх класифі- кації та паспортизації. За останні десятиліття було проведено бага- то досліджень у даній сфері, які стосувались нормативно-правового регулювання поводження із промисловими відходами гірничодобувної галузі; технологій утилізації та видалення відходів і влас- не оцінки цих об’єктів як техногенних родовищ (або потенційних родовищ). Зокрема, з останнього питання багато розробок було проведено РВПС НАН України, основною з яких була “Методичні реко- мендації щодо комплексного вивчення промис- лових відходів як техногенних родовищ корисних копалин” [2], де висвітлено основи класифікації тех- ногенних об’єктів накопичення відходів, порядку проведення оцінювальних робіт та загальні підходи економічної оцінки промислових відходів. У даних роботах методичні рекомендації базуються на нор- мативних документах, які регламентують проведен- ня геологорозвідувальних робіт у загальних випад- ках. Для техногенних родовищ (або потенційних об’єктів) етапність і зміст оцінювальних робіт узго- джуються зі стадійністю проведення геологічного, техніко-економічного вивчення родовищ корисних копалин. На наш погляд, у сучасних дослідженнях сфор- мувались два відокремлених підходи до геолого- економічної оцінки відходів, утворених при видо- буванні й переробці корисних копалин. Перший розглядає ці об’єкти з комерційної точки зору і най- більше враховує економічний ефект від утилізації та видалення відходів. Другий підхід направлений на оцінку відходів як об’єктів фіскальної політики з боку держави й базується на визначенні екологічних та економічних збитків, пов’язаних із утворенням і зберіганням відходів. Геолого-економічна (комерційна) оцінка є за змістом вартісною оцінкою відходів, яка проводить- ся з визначенням різниці між доходом від реаліза- ції промислової продукції, що може вироблятись уДК 504.064 ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ВІДХОДІВ, уТВОРЕНИХ ПРИ ВИДОБуВАННІ ТА ПЕРЕРОБЦІ КОРИСНИХ КОПАЛИН М. М. Коржнев, М. М. Курило – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Рассматриваются проблемы геолого-экономической оценки отходов горнодобывающей и перерабатывающей отраслей промышленности. На многих объектах хранения отходов отсутствуют закономерности распределения полезных компонентов, что усложняет исполь- зование традиционных методов оценки этих объектов как месторождений. Предлагаются методические подходы для оценки техногенных месторождений и пути совершенствования нормативно-правовых и финансово-экономических условий переработки отходов. The problem of mining industry waste geological and economic valuation is considered. The space distribution regularities of useful components in mining wastes are absent. This doesn’t aloud to use for them the traditional valuation methods as for mineral deposits. The methodic approaches to such valuation and creation of favor low regularities, financial and economical conditions for reworking of mining waste are proposed. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 25 при переробці й утилізації відходів, і витратами, які необхідні для здійснення цих процесів. Для цього використовують як абсолютні показники дисконто- ваних прибутків (з урахуванням фактору часу), так і відносні (показники рентабельності, питомої при- бутковості тощо). Визначення прогнозних показників прибутко- вості проводять або прямим розрахунком, або за співвідношенням об’єкта з аналогами з використан- ням екстраполяції даних залежно від стадії вивчен- ня звалища відходів – прогнозно-оцінювальні, пошуково-оцінювальні та розвідувальні роботи за схемою, запропонованою в роботі [2]. З боку держави проведення геолого-економіч- ної оцінки техногенних родовищ (або звалищ відхо- дів як потенційних родовищ) необхідне для: обґрунтування розрахунків та прийняття управ-• лінських рішень щодо раціонального (оптималь- ного) оподаткування у сфері поводження з від- ходами; оцінки збитків при зберіганні, утилізації, видален-• ні та захороненні відходів, їх наслідків та ефек- тивності природоохоронних заходів у цій сфері; кількісного та якісного визначення величини • сировинних ресурсів, які можуть бути зосеред- жені у відходах. Проведення геолого-економічної оцінки з боку другого підходу спрямоване на визначення еколо- гічних збитків від виробництва та зберігання від- ходів, переведення їх в економічні показники й використання результатів оцінки при формуванні нормативно-правового регулювання поводження з відходами. Накопичення відходів, які створюються при видобутку й переробці мінеральної сировини, ство- рює як позитивні, так і негативні ефекти (рис. 1). Відходи Накопичення Використання Вилучення земель Забруднення поверхневих і підземних вод Забруднення повітря  втрата тери- торій для господарсь- кого вико- ристання;  знищення біогеоцено- зів;  інші.  підтоплення те- риторій;  погіршення ін- женерно-гео- логічних умов;  втрата джерел в/постачання;  зміни біогеоце- нозів;  інші.  втрата тери- торій для с/г використання;  захворюва- ність населен- ня;  пригнічення біогеоценозів;  інші.  втрата джерел водопостача- ння;  захворюва- ність населен- ня;  пригнічення біогеоценозів;  інші.  витрати на реку- льтивацію земель;  не отримання прибутків від ви- користання ресу- рсів територій;  витрати на очи- щення довкілля;  збитки від втрати рекреаційних ре- сурсів;  інші.  скорочення прибут- ків від с/г викорис- тання земель;  збитки від руйнації інж. споруд і жит- лового фонду;  витрати на гідроза- хист територій;  збитки від втрати рекреаційних ресу- рсів;  інші.  витрати на реабілі- тацію земель;  не отримання при- бутків від викорис- тання територій;  збитки від знижен- ня працездатності населення;  збитки від втрати рекреаційних ресу- рсів;  інші.  витрати на очи- щення питної во- ди;  витрати на ліку- вання населення;  збитки від зни- ження працездат- ності населення;  збитки від втрати рекреаційних ре- сурсів ;  інші. для рекультивації територій як вторинної сировини як техногенних родовищ для вилучення окремих елемен- тів із рідких від- ходів і фільтрату звалищ твердих відходів інші П о з и т и в н и й е ф е к т Е к о л о г і ч н і з б и т к и Е к о н о м і ч н і з б и т к и Забруднення ґрунтів Зміни рівнів підземних вод (в разі рідких відходів) Н е г а т и в н і е ф е к т и  захворю- ваність населен- ня;  пригні- чення біо- геоцено- зів;  інші.  витрати на очи- щення викидів у повітря;  витрати на ліку- вання населення;  збитки від зни- ження працездат- ності населення;  збитки від втрати рекреаційних ре- сурсів;  інші. Рис. 1. Позитивні та негативні ефекти від накопичення та використання відходів гірничої та переробної галузей Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 26 Останніх на сучасному етапі розвитку технологій видобутку та збагачення корисних копалин набага- то більше. До позитивного ефекту відноситься можли- вість їх економічного використання для рекульти- вації територій, як вторинної сировини для промис- ловості, як техногенних родовищ (будматеріалів, металевих і неметалевих корисних копалин тощо), для вилучення окремих елементів із рідких відходів і фільтратів та ін. Негативні ефекти від накопичення відходів загальновідомі. Вони визначають екологіч- ні збитки в місцях накопичення відходів і навколо них, які можна економічно оцінити. Критерії такої оцінки узагальнені на рис. 2. На нашу думку, визначені підходи до економіч- ної оцінки відходів промисловості не можуть розви- ватись відокремлено, а повинні спрямовуватись на комплексне дослідження потенційних техногенних родовищ, методично доповнюватись один одним і мати на меті максимально об’єктивну оцінку відходів з економічної, екологічної, технологічної точки зору. Ці підходи взаємопов’язані: комерційна оцінка від- ходів промисловості не може обмежуватись лише визначенням економічного ефекту від їх утилізації, оскільки право власності на відходи передбачає також і обов'язок щодо «відшкодування заподіяної відходами шкоди здоров'ю людей, майну фізичних або юридичних осіб та навколишньому природно- му середовищу» [1]. Досить логічним є використання результатів геолого-економічної оцінки відходів і при визна- ченні обов’язкових платежів у сфері поводження з відходами. Зараз установлення нормативів плати та розміру платежів за розміщення відходів про- водиться з диференціацією платежів залежно від рівня небезпеки відходів та цінності території. Це стосується загальних випадків. Для об’єктів, затвер- джених як техногенні родовища (або є перспек- тиви їхнього визнання такими), доцільним було б урахування можливого економічного ефекту від їх утилізації за наступним принципом: для об’єктів із вищою рентабельністю переробки й утилізації відходів та ліквідністю сировини, яка може вилуча- тись, плата за зберігання відходів може бути більша ніж для менш рентабельних об’єктів. Це можливо здійснювати за допомогою введення додаткового коефіцієнта до нормативів збору, який справляєть- ся за розміщення відходів, поряд з уже існуючими коефіцієнтами (місця та зони розміщення відходів у навколишньому природному середовищі та ін.). Крім цього, групування техногенних родовищ за результатами економічної оцінки дозволить дифе- ренціювати кредитні, податкові тощо пільги, які відповідно до законодавства можуть надаватись суб'єктам підприємницької діяльності, що утилізу- ють, зменшують обсяги утворення відходів. Це буде інструментом фіскальної політики у сфері пово- дження з відходами, який зробить їх накопичення й зберігання понад установлені норми невигідним. Економічний ефект може оцінюватись як сума економічних ефектів від використання відходів гір- ничодобувної й переробної галузей у промисловості як сировини та попередження економічних збитків від вилучення земель і забруднення територій. При комплексному підході до геолого-економічної оцін- ки промислових відходів як техногенних родовищ вона буде визначатись за загальною формулою В Ц З К Z Uвідх і і n і техн i i i n = ⋅ ⋅ − − = = ∑ ∑( ) 1 1 , де Ці – ціна і-го компоненту, який можливо вилучи- ти при утилізації відходів; Зі – запаси (ресурси) і-го компоненту; Ктехн – коефіцієнт, який характеризує технологію переробки відходів і ступінь вилучення цінних компонентів; n – кількість корисних компо- нентів, які можливо вилучити при утилізації відхо- Критерії економічної оцінки відходів Прибутки та заощадження від викорис- тання Ризики накопичення Прямий при- буток від ви- користання Плата за роз- міщення, за забруднення НПС, викиди і скиди Заощадження на ви- тратах на охорону НПС Фінансові Екологічні Заощадження на вит- ратах на видобуток і переробку природної сировини Величина збитків, нане- сених НПС і населенню Витрати на охоро- ну НПС Штрафи Не отримані прибутки від господарського ви- користання земель, за- йнятих відходами Рис. 2. Критерії економічної оцінки відходів Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 27 дів; Zi – розрахункові витрати (експлуатаційні), які пов’язані з переробкою відходів, причому Zi→ Zінт+ Zекс; Uі – інвестиції, необхідні для підготовки об’єкта до освоєння. За системою галузевої геологічної інформації (ДНВП “Геоінформ”) серед техногенних утворень обліковуються техногенні родовища, запаси корис- них копалин яких затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин, потенційні техногенні родовища корисних копалин, для яких у деяких випадках виконана початкова геолого- економічна оцінка або підраховані ресурси катего- рій не нижче Р2. Досліджуватись може і решта тех- ногенних об’єктів, які класифікуються як техногенні утворення або “звалища” [3]. У таких випадках при проведенні оцінки відходів на початкових етапах вивчення доцільним є введення додаткового кое- фіцієнта Кдост, який відображає достовірність даних залежно від ступеня вивченості об’єкта. Тоді форму- ла розрахунку набуває вигляду В Ц З К К Z Uвідх і і n і дост техн i i i n = ⋅ ⋅ ⋅ − − = = ∑ ∑( ) 1 1 . Найбільш повно співвідношення всіх прямих і непрямих заощаджень і збитків при переробці й утилізації відходів (освоєнні техногенних родо- вищ) проявляється у випадку, коли виробник (влас- ник) відходів та підприємство, яке займається їх переробкою, є одним суб’єктом підприємницької діяльності. При цьому складова Zi враховує всі обов’язкові платежі у сфері поводження з відхо- дами, а також пільги й компенсації для суб’єктів, які займаються їх переробкою та утилізацією. При комплексному підході до ГЕО техногенних родовищ Zi будуть містити складові Zінт – внутрішні витрати та Zекс – екстернальні (зовнішні) витрати суб’єкта виробника (власника) відходів. Саме на визначен- ня екстернальних витрат і переведення їх у скла- дову внутрішніх спрямовується політика держави при управлінні відходами. Zінт має економічний вираз у платі за зберігання відходів, за окремі види забруднення навколишнього середовища та ін. Визначення складової Zекс є досить складним мето- дологічним питанням, оскільки повинно в еконо- мічному вигляді відображати всі види негативного впливу на навколишнє середовище та людину при виробництві, зберіганні відходів. При їх утилізації заощадження підприємств будуть формуватись у першу чергу за рахунок складових Zінт та Zекс, які відповідно будуть зменшуватися. Складова Uі вклю- чає інвестиції на освоєння, витрати на комплексне вивчення відходів як техногенних родовищ, а також витрати на охорону навколишнього середовища. Останні у випадку переробки й утилізації відходів зменшуються за рахунок заощаджень на рекульти- вації земель, відновленні ландшафтів та ін. Таким чином, у випадках, коли ГЕО проводиться для під- приємства, яке одночасно є виробником відходів і суб’єктом, що займається їх переробкою та утиліза- цією, формула розрахунку вартості може бути ско- ригована за рахунок таких заощаджень: заощадження на орендній платі за землю, оскіль-1) ки об’єкти поводження з відходами локалізовані на землях сільськогосподарського або іншого призначення; економія коштів при рекультивації земель, яку 2) необхідно здійснювати після закінчення терміну можливого зберігання відходів; податкові пільги, компенсації, дотації, передбаче-3) ні законодавством для суб’єктів, які здійснюють утилізацію відходів. У другій половині минулого століття робили- ся спроби оцінити запаси корисних компонентів у відвалах, які сформувались при розробці родовищ металевих корисних копалин. Звичайно в такі від- вали потрапляють вміщуючі породи, що за вміс- том корисних компонентів можуть наближатися до некондиційних руд. Просторових закономірностей розподілу таких компонентів у відвалах виявлено не було, оскільки процес складування у відвали проходить хаотично. Хоча існування таких законо- мірностей складає основу більшості методик оцінки запасів родовищ первинної мінеральної сирови- ни. Виникати ці закономірності можуть у відходах переробки корисних копалин – шламо- і хвостос- ховищах, заповнення яких здійснюється шляхом перекачування пульпи через трубопровід. У таких місцях може здійснюватись осадова диференціація теригенного матеріалу пульпи. Без сумніву, просто- рові закономірності розподілу матеріалу шламо- і хвостосховищ, а також техногенних осадків ставків- відстійників треба ретельно вивчати, щоби розро- бити методики їх геолого-економічної оцінки та екс- плуатації як техногенних родовищ. Досить детально підходи до проведення пошуково-оцінювальних і розвідувальних робіт на техногенних родовищах висвітлені у відповідних методичних рекомендаціях [2]. Авторами рекомен- дацій розроблена ґрунтовна класифікація відходів промисловості за характером переробки мінераль- ної сировини, за агрегатним станом відходів, за умо- вами їх складування, ступенем однорідності, харак- тером концентрації корисних копалин та іншими ознаками. Подано загальну послідовність і мето- дику вивчення відходів залежно від стадії геолого- економічного вивчення, хоча вона не диференційо- вана за виділеними групами відходів, які приведені в класифікації. Запропонуємо загальні підходи до геолого- економічної оцінки найбільш поширених видів накопичення відходів гірничодобувної й пере- робної промисловості: відвал (терикон), шламо- та хвостосховище, ставок-відстійник. У відвалі (або териконі), як зазначалося вище, немає закономірностей розподілу корисних ком- понентів. Тому витрачати кошти на пошуки таких Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 28 закономірностей не варто, а починати треба зі збору показників геолого-економічної оцінки: визначен- ня загального об’єму та маси відвалу, середнього вмісту й запасів корисних компонентів у цілому по відвалу, фізичних властивостей порід відвалу, площі земель, яку він займає, тощо. На цьому етапі економічної оцінки зручно застосовувати методи дистанційного зондування Землі (ДДЗ) та робити це за допомогою геоінформаційних систем (ГІС). Далі, на основі отриманих показників робиться висно- вок про можливість використання порід відвалу як певного виду будівельної сировини чи сировини для отримання рудних (нерудних) концентратів та визначається технологія переробки (бажано комп- лексна) цієї сировини й експлуатації самого відвалу. До геолого-економічної оцінки шламо- та хвос- тосховищ як техногенних родовищ слід включати етап розвідки з бурінням свердловин, геологічним картуванням і опробуванням як їх поверхні, так і свердловин, зі складанням просторових моделей. У випадку знаходження просторових закономірнос- тей розподілу корисних компонентів (наприклад, складання хвостосховища з лінзоподібних тіл із концентрацією корисних компонентів у перифе- рійних частинах лінз) визначається що може вва- жатися в цьому конкретному випадку мінеральною сировиною та обирається економічно раціональна схема її видобутку та збагачення. У ставках-відстійниках треба періодично апробувати донні осадки на предмет їх оцінки як мінеральної сировини. У випадку концентрації в них металів чи корисних компонентів слід оціню- вати технологічні можливості їх видобутку й збага- чення. Вирішення проблеми твердих відходів при видобутку та переробці корисних копалин може рухатися такими шляхами: 1 – введенням безвідход- них та маловідходних технологій видобутку й пере- робки корисних копалин, що дозволить зупинити накопичення відходів; 2 – створенням технологій комплексної переробки вже накопичених відходів; 3 – створенням нових будівельних матеріалів; 4 – створенням нормативно-правових основ та спри- ятливих фінансово-економічних умов переробки відходів. Безвідходні та маловідходні технології видо- бутку й переробки частіше застосовуються для комплексних корисних копалин та коли видобуток ведеться відносно екологічно чистим способом (наприклад, проходка підземних виробок з заклад- кою виробленого простору чи захоронення супут- ніх пластових вод нафтових та газових родовищ у горизонти, із яких вони видобуті). Створення технологій комплексної переробки вже накопичених відходів може мати подвійну виго- ду. По-перше, воно може приводити до зменшення відходів вторинної переробки відходів, а по-друге – може зробити рентабельним вилучення корисних компонентів із відходів. Наприклад, ви маєте тверді відходи розробки родовища магнетитових кварци- тів. При їх послідовному дробленні зі зменшенням розміру фракції та відтягуванні магнітних уламків магнітом при кожному циклі дроблення ви можете отримати, з одного боку, щебінь різних фракцій, а з другого – кондиційну залізну руду. Створення нових будівельних матеріалів, осо- бливо на основі тих відходів, які накопичені у вели- кій кількості, дозволить переробляти ті відходи, традиційні будівельні матеріали з яких не витриму- ють за своїми властивостями конкуренції з матеріа- лами із природної сировини, що видобувається для цих цілей. Створення нормативно-правових основ та сприятливих фінансово-економічних умов є необ- хідною умовою початку масштабної переробки від- ходів гірничодобувної й переробної промисловості. За Кодексом України про надра усі родовища корис- них копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, який є частиною Державного фонду надр. З другого боку, вважа- ється, що відходи, які містять корисні компоненти, з точки зору технології є невід’ємною частиною виробничого процесу і при цьому логічно належать власнику виробництва. Тобто відходи є власністю підприємств, що їх утворили чи отримали шляхом передачі на баланс від інших. Відомі випадки, коли полігони металургійних відходів визнаються міс- цевими органами влади як техногенні родовища з метою стабілізації екологічної ситуації в регіоні, а права його освоєння передаються суб’єктам під- приємницької діяльності, які не були причетні до утворення відходів і відповідно полігону їх збері- гання. Виникає правовий конфлікт, оскільки мета- лургійні підприємства мають відповідні документи про права власності на відходи, висновки екологіч- ної експертизи про стабільну ситуацію на об’єкті і володіють актами на землю, де розміщений полігон. Таким шляхом підприємства-виробники відходів втрачають будь-які економічні стимули щодо раці- онального поводження з відходами та комплексної переробки сировини. Відповідно існують правові бар’єри для початку переробки й утилізації відхо- дів. Можливим вирішенням проблеми є розробка окремих правових підходів до техногенних родо- вищ, які виникли в результаті накопичення роз- кривних порід родовищ корисних копалин, та тих, що утворились внаслідок первинної та вторинної переробки мінеральної сировини. Створення фінансово-економічних переду- мов, сприятливих для переробки відходів, включає механізми значного підвищення плати за землі для їх розміщення, зниження ставок ресурсної плати за їх використання до мінімально можливої, підви- щення ресурсної плати за експлуатацію родовищ будівельного каміння тощо. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 29 Викладений вище матеріал дозволяє зробити такі висновки: 1. Проблема переробки та утилізації відхо- дів гірничодобувного й переробного комплексу в Україні ще знаходиться на початковій стадії вирі- шення. Незважаючи на окремі ґрунтовні розробки в цьому напрямі, у державі не створені дієві механізми для цього на нормативно-правовому й фінансово- економічному рівні. 2. На геолого-економічну оцінку промислових відходів гірничодобувної й переробної галузей як техногенних родовищ не можна автоматично пере- носити методику геолого-економічної оцінки при- родних родовищ надр. 3. Економічний ефект при комплексному під- ході до геолого-економічної оцінки техногенних родовищ може оцінюватись як сума економічних ефектів від використання відходів гірничодобувної й переробної галузей промисловості як сировини та попередження економічних збитків від вилучен- ня земель і забруднення територій. 4. Можливим і методично правильним шляхом вирішення проблеми з технологічної, фінансово- економічної та юридично-правової точок зору є розробка окремих правових підходів до техноген- них родовищ, які виникли в результаті накопичення розкривних порід родовищ корисних копалин, та тих, що утворились внаслідок первинної та вторин- ної переробки мінеральної сировини. 5. Подальше вирішення проблеми твердих від- ходів при видобутку та переробці корисних копа- лин полягає у створенні безвідходних та маловід- ходних технологій видобутку, технологій комплек- сної переробки вже накопичених відходів, нових будівельних матеріалів, нормативно-правових та сприятливих фінансово-економічних умов утиліза- ції відходів. ЛІТЕРАТуРА Закон України «Про відходи» // Відомості Верховної 1. Ради (ВВР). – № 36-37. – 1998. – ст. 242. Методичні рекомендації щодо комплексного вивчен-2. ня промислових відходів як техногенних родовищ корисних копалин / В.С. Міщенко, Г.П. Виговська, М.І. Лебідь, К.О. Суходольський та ін. – К.: РВПС НАН України, 2000. – 49 с. Назаренко М.Д. 3. База даних техногенних об'єктів дер- жавного кадастру родовищ та проявів корисних копа- лин як система управління відходами // http://www. waste.com.ua/ cooperation/2005/theses/nazarenko. html Постанова «Про затвердження Порядку встановлення 4. нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5596
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1726–5428
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T19:03:42Z
publishDate	2008
publisher	Національна академія наук України
record_format	dspace
spelling	Коржнев, М.М. Курило, М.М. 2010-01-27T15:38:35Z 2010-01-27T15:38:35Z 2008 Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин / М.М. Коржнев, М.М. Курило // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 24-29. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1726–5428 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5596 504.064 Рассматриваются проблемы геолого-экономической оценки отходов горнодобывающей и перерабатывающей отраслей промышленности. На многих объектах хранения отходов отсутствуют закономерности распределения полезных компонентов, что усложняет использование традиционных методов оценки этих объектов как месторождений. Предлагаются методические подходы для оценки техногенных месторождений и пути совершенствования нормативно-правовых и финансово-экономических условий переработки отходов. The problem of mining industry waste geological and economic valuation is considered. The space distribution regularities of useful components in mining wastes are absent. This doesn’t aloud to use for them the traditional valuation methods as for mineral deposits. The methodic approaches to such valuation and creation of favor low regularities, financial and economical conditions for reworking of mining waste are proposed. uk Національна академія наук України Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин Peculiarities of geological and economical valuation of mining industry wastes Article published earlier
spellingShingle	Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин Коржнев, М.М. Курило, М.М.
title	Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин
title_alt	Peculiarities of geological and economical valuation of mining industry wastes
title_full	Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин
title_fullStr	Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин
title_full_unstemmed	Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин
title_short	Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин
title_sort	особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5596
work_keys_str_mv	AT koržnevmm osoblivostígeologoekonomíčnoíocínkivídhodívutvorenihprividobuvannítapererobcíkorisnihkopalin AT kurilomm osoblivostígeologoekonomíčnoíocínkivídhodívutvorenihprividobuvannítapererobcíkorisnihkopalin AT koržnevmm peculiaritiesofgeologicalandeconomicalvaluationofminingindustrywastes AT kurilomm peculiaritiesofgeologicalandeconomicalvaluationofminingindustrywastes

Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванні та переробці корисних копалин

Institution

Similar Items