Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування

В статье рассматриваются методологические основы формирования национальной финансовой системы природопользования, анализируются источники финансового обеспечения сферы природопользования и приоритетные пути усовершенствования системы финансового обеспечения рационального использования и охраны приро...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Authors: Чижова, В.І., Федчак, О.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Національна академія наук України 2008
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5597
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування / В.І. Чижова, О.М. Федчак // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 30-33. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860132536562221056
author Чижова, В.І.
Федчак, О.М.
author_facet Чижова, В.І.
Федчак, О.М.
citation_txt Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування / В.І. Чижова, О.М. Федчак // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 30-33. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
collection DSpace DC
description В статье рассматриваются методологические основы формирования национальной финансовой системы природопользования, анализируются источники финансового обеспечения сферы природопользования и приоритетные пути усовершенствования системы финансового обеспечения рационального использования и охраны природных ресурсов. Предлагается методологический подход к формированию усовершенствованного организационно-финансового механизма рационального использования и охраны природных ресурсов и его структурные составляющие. Обосновывается эффективность организационно-финансового механизма рационального природопользования на основе приоритетности инновационно-инвестиционного принципа предупреждения загрязнения окружающей среды. In the article is considered methodical terms of forming of the national financial system of environment a, is analysed sources of the financial providing of sphere of environment and priority ways of improvement of the system of the financial providing of the rational use and guard of natural resources. Methodological approach is offered in relation to forming of the improved organizational-financial mechanism of the rational use and guard of natural resources and his structural constituents. To Ground efficiency organizationally financial mechanism of rational use of environment on the basis of priority of innovative-investment principle of warning of contamination of environment.
first_indexed 2025-12-07T17:45:05Z
format Article
fulltext Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 30 У сучасних умовах удосконалення системи фінансо- вого забезпечення є однією з найважливіших про- блем еколого-економічного стимулювання у сфері природокористування. Фінансування раціонального використання та охорони природних ресурсів у рамках чинного законодавства України має здійснюватись за раху- нок державного й місцевих бюджетів, позабю- джетних коштів, власних коштів підприємств, інших коштів [1]. Необхідні обсяги фінансування заходів щодо оздоровлення довкілля в Україні оцінюються вітчиз- няними фахівцями у 1–1,5 млрд дол. США, зарубіж- ними дослідниками – у 750 млрд дол. США [2]. Зі світового досвіду відомо, що на охорону навколишнього середовища необхідно витрачати не менше 2 % відсотків ВВП, у той час як в Україні на охорону природи виділяється лише 0,3–0,4 % ВВП. Згідно з чинним законодавством фінансуван- ня екологічних проектів відбувається за рахунок державного та місцевого бюджетів, власних коштів підприємств; кредитів та позик фінансових установ; добровільних пожертв донорів (у т. ч. грантів між- народних організацій); власних коштів громадян, що залучаються на доброчинних засадах [3]. Державний бюджет має бути найпотужнішим джерелом збільшення фінансування на природо- охоронну діяльність у країні. Обсяг фінансування з державного бюджету залежить від установленого нормативу відрахувань від ВВП, але у більшій мірі визначається збільшенням темпів економічного зростання. В умовах технологічного прогресу при- ріст ВВП має відбуватись на основі прогресивних змін у структурі сфери виробництва переважно за рахунок збільшення питомої ваги наукоємного без- відходного виробництва, що в свою чергу потребує великих інвестицій в інноваційну діяльність. Отже нові вимоги сучасного економічного розвитку висувають необхідність включення в систему фінан- сового забезпечення сфери природокористування організаційно-фінансового механізму раціонально- го природокористування, що вміщує як невід'ємну його складову комплекс інноваційних інструментів. Світова практика свідчить про те, що значно ефек- тивнішим є попередження викидів забруднюючих речовин у довкілля, ніж ліквідація наслідків цього забруднення. Тобто запровадження у виробництво нових маловідходних та безвідходних технологій, новітніх технологій утилізації промислових і побу- тових відходів та дотримання міжнародних норм з охорони навколишнього середовища є в сучасних умовах набагато економічно ефективнішим. Другим потужним джерелом фінансування природоохоронної діяльності в країні є фонди охо- рони природного навколишнього середовища, що функціонують у складі державного бюджету, регі- ональних бюджетів, бюджетів сільських, селищних та міських рад. Згідно з законодавством України, основним джерелом наповнення природоохорон- них державних, регіональних і місцевих фондів, за уДК 504.062:336 МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО уДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТуВАННЯ В. І. Чижова, О. М. Федчак – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ В статье рассматриваются методологические основы формирования национальной финан- совой системы природопользования, анализируются источники финансового обеспечения сферы природопользования и приоритетные пути усовершенствования системы финансово- го обеспечения рационального использования и охраны природных ресурсов. Предлагается методологический подход к формированию усовершенствованного организационно- финансового механизма рационального использования и охраны природных ресурсов и его структурные составляющие. Обосновывается эффективность организационно-финансового механизма рационального природопользования на основе приоритетности инновационно- инвестиционного принципа предупреждения загрязнения окружающей среды. In the article is considered methodical terms of forming of the national financial system of environment a, is analysed sources of the financial providing of sphere of environment and priority ways of improvement of the system of the financial providing of the rational use and guard of natural resources. Methodological approach is offered in relation to forming of the improved organizational-financial mechanism of the rational use and guard of natural resources and his structural constituents. To Ground efficiency organizationally financial mechanism of rational use of environment on the basis of priority of innovative-investment principle of warning of contamination of environment. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 31 рахунок яких здійснюється часткове фінансування природоохоронної діяльності, є збори за забруд- нення довкілля, що введено як обов'язковий дер- жавний податок. Економічний принцип компенсації витрат, що пов'язуються із забрудненням навколиш- нього середовища, затверджений Організацією Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР) у 1972 р., було реалізовано в Україні (Постановою Кабміну № 18 від 13.01.92 р.) введенням плати за забруднення довкілля: за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними й пересув- ними джерелами; за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, за розміщення відходів. Ці збори за забруднення стали базою створення регіональних позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища як додаткового джере- ла (незалежно від державного й місцевих бюдже- тів) фінансування природоохоронної діяльності. У зв'язку з тим, що фонди всіх рівнів з 1993 р. знахо- дяться у складі державного бюджету, то платежі за забруднення атмосферного повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі та внутрішні морські води, платежі за розміщення забруднюючих речовин надходять на спеціальні рахунки у частинах, визначених законодавством України: до державного фонду – 30 %, регіональних фондів – 50 %, місцевих – 20 % [4]. Досвід країн світу, що розвивають інноваційні економічні системи, підтверджує, що економічно вигідніше та доцільніше інвестувати в новітні тех- нології, які зорієнтовані на усунення причини нера- ціонального використання та забруднення природ- них ресурсів, ніж фінансувати ліквідацію наслідків екологічного лиха. Останнє є надто актуальним у контексті необхідних змін у національній систе- мі природокористування та природовідтворення також у зв'язку з тим, що в підсистемі нарахування плати за використання або забруднення природних ресурсів не закладено в повному обсязі витрати на ліквідацію наслідків нераціонального використан- ня природних ресурсів та забруднення навколиш- нього середовища. Досягнення мети фінансового забезпечення раціонального використання природних ресурсів залежить від реформування вітчизняної податко- вої системи. Недосконалість податкової системи в Україні характеризується її фіскальною спрямо- ваністю. Вона зорієнтована на значне податкове навантаження на виробничу сферу, і водночас у ній відсутнє достатнє податкове навантаження за використання природних ресурсів. Це протиріччя, що існує на сьогодні, негативно впливає на фінан- сування заходів природокористування й на роз- виток національної економіки. Сучасна податкова система в Україні не виконує регулюючу функцію, що забезпечує стале економічне зростання. Отже, одним із важливих пріоритетів реформування податкової системи стає спрямування податкового навантаження зі сфери виробництва на ресурсні та екологічні платежі, що проявляється у необхіднос- ті реформування ресурсних та рентних платежів, плати за забруднення навколишнього природного середовища. В концепції реформування податко- вої системи України, схваленій Кабінетом Міністрів України у 2007 р., визначається необхідність удо- сконалення структури системи оподаткування за рахунок поширення рентних платежів на видобуток нафти, газу та інших корисних копалин і спрямуван- ня податкового навантаження з прямих на непрямі податки та ресурсні платежі [5]. До визначених у даній Концепції шляхів рефор- мування системи природно-ресурсних платежів, зокрема, відносяться: уведення у практику нової системи природоре-• сурсних платежів, що засновуються на принци- пах рентного доходу; формування структури рентних платежів, що • включає дві складові: абсолютну ренту, розмір якої не залежить від результатів господарської діяльності підприємств – користувачів природ- них ресурсів, і диференційну ренту, яка передба- чає встановлення вищої плати за використання кращих, більш продуктивних природних ресур- сів; підвищення розміру плати (поетапного) за вико-• ристання природних ресурсів, насамперед вод- них ресурсів, залізних, марганцевих руд, вугле- воднів, облицювальних матеріалів, сировини для виготовлення цементу, кухонної (кам'яної) солі, вапняків; розширення бази оподаткування за рахунок • залучення земель, зайнятих болотами, ярами тощо; земель несільськогосподарського призна- чення за межами населених пунктів, щодо яких проведено грошову оцінку. У концепції також визначено пріоритетні шляхи реформування зборів за забруднення навколиш- нього природного середовища, до основних з них належить: забезпечення регулюючої та стимулюючої функ-• ції зборів за забруднення навколишнього при- родного середовища; встановлення величини збору такої, яка відпо-• відала б витратам, пов'язаним з усуненням шкід- ливого впливу на довкілля; розширення бази оподаткування зазначеним • збором через включення до неї екологічно небезпечної продукції, виробництво, зберіган- ня, транспортування якої негативно впливає на навколишнє природне середовище та здоров'я населення; щорічний перегляд нормативів збору за забруд-• нення навколишнього природного середовища з метою виконання стимулюючої функції збору для Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 32 впровадження й удосконалення суб'єктами гос- подарювання природоохоронних та екологічно безпечних технологій; спрямування коштів збору за забруднення навко-• лишнього природного середовища до бюджетів тих територіальних громад, на території яких розташовані джерела забруднення. Ігнорування принципу запобігання екологічній шкоді у вітчизняній системі природокористування та природовідтворення надалі посилює функціону- вання еколого-економічних регуляторів у ролі фіс- кальних платежів, а отже як засобу нагромадження фінансових ресурсів, що в свою чергу закріплює негативний підхід до оцінки ефективності функці- онування системи економічного регулювання при- родоохоронної діяльності за критеріями зростання екологічних зборів (платежів) та обсягів поповне- ння ними бюджетних фондів [6]. На сьогодні збори як елемент економічної від- повідальності за забруднення виконують свою головну функцію як інструмента наповнення фондів охорони навколишнього середовища всіх рівнів, хоча існує серйозна потреба суттєвого удоскона- лення механізму формування й використання цих фондів. Проте вони не виконують у повному обсязі стимулюючої, компенсаційної та попереджувальної функції. Тому удосконалення формування системи фінансування й регулювання раціонального вико- ристання та охорони природних ресурсів потребує нового підходу, пріоритетним принципом якого має стати інноваційно-інвестиційний принцип поперед- ження забруднення довкілля, який за своєю сутністю визначає, що інвестування в сучасні ресурсозберіга- ючі, безвідходні й маловідходні технології та новітнє обладнання є складовою інвестування в раціональ- не використання та охорону природних ресурсів. Такий методологічний підхід має бути покладено в основу удосконалення організаційно-фінансового механізму забезпечення використання та охорони природних ресурсів, в якому окремою ґрунтовною складовою має стати інноваційно-інвестиційна, що включає цільове пільгове оподаткування, субси- діювання, інвестиційні кредити на впровадження нових, безвідходних, екологічно чистих технологій виробництва; штрафних санкцій за застосування на виробництві старих технологій, забруднюючих навколишнє середовище при наявності доступних еколого-безпечних технологій; приведення націо- нальних екологічних стандартів, дія яких в Україні поширюється тільки на використання та забруд- нення навколишнього сере довища, до системи еко- логічних стандартів країн Європейського Союзу, у складі якої функціонують екотехнологічні стандар- ти, тощо [7]. Вітчизняний організаційно-фінансовий меха- нізм раціонального використання та охорони при- родних ресурсів знаходиться на стадії формування. В ньому ще не діють такі елементи, як кредитуван- ня природоохоронних заходів, пільгове оподатку- вання, субсидіювання екологічної інфраструктури, вітчизняного ринку екологічних послуг, зокрема, екологічного аудиту й екологічного страхування та ін. До цього слід додати неузгодженість зако- нів та підзаконних актів щодо природокористу- вання з іншими законами України, неврегульова- ність питань використання державного й місцевого фінансових ресурсів на природоохоронні заходи та системи контролю за цим процесом [8]. Усі ці та інші чинники заважають відтворенню природно-ресурсного комплексу України. На сьо- годні в цьому процесі винятково гостро стає про- блема забруднення навколишнього середовища побутовим сміттям. У законі України “Про благоустрій населених пунктів” (ст. 36) указано, що організація санітарного очищення територій, які належить до комунальної власності, фінансується за рахунок коштів держав- ного бюджету. Благоустрій присадибних ділянок фінансується за рахунок коштів їх власника або користувачів. Фінансування заходів із благоустрою населених пунктів може здійснюватись також за кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, добро- вільних внесків юридичних осіб та громадян, інших джерел [9]. Проте регіональними сміттєвими звалища- ми зайняті сотні гектарів, вони забруднюють воду, землю, ліс, атмосферу, і для утилізації цих відходів необхідні значні обсяги фінансування. Ставлення до проблеми забруднення навко- лишнього середовища побутовим сміттям потре- бує кардинальної зміни на всіх рівнях управління. Побутове сміття являє не меншу загрозу, ніж вироб- ничі відходи. В його складі знаходяться токсич- ні компоненти, які становлять потенційну загрозу для здоров'я людей та навколишнього середовища. Отже побутове сміття необхідно класифікувати як комунально-побутові відходи і відповідно удоско- налювати систему фінансування для впровадження сучасних нових технологій утилізації цього типу відходів. Крім того, при виборі технології утилізації комунально-побутових відходів з точки зору її еко- логічної та економічної оцінки необхідно і доцільно надавати пріоритет екологічному підходу. Інноваційно-інвестиційний принцип охорони довкілля також визначає, що виробник повинен вибирати такі технології виробництва, які дозволя- ють запобігти створенню відходів або мінімізувати їх кількість. При цьому виробник повинен організу- вати переробку цих відходів в іншому технологіч- ному процесі на своєму підприємстві як вторинної сировини, але не відправляти їх на звалища. Удосконалення організаційно-фінансового механізму раціонального використання та охоро- ни природних ресурсів повинно відбуватись, як показують дослідження, на методологічній основі, Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008 33 що розширює комплекс принципів, забезпечує під- вищення ефективності його структури й взаємодію його складових та дієздатність. Сутність удосконалення з метою досягнен- ня більш високої ефективності організаційно- фінансового механізму раціонального викорис- тання та охорони природних ресурсів полягає у визначенні необхідних взаємозалежних його складових, результатом взаємодії яких є, з одного боку, попередження нераціонального використан- ня природних ресурсів та забруднення довкілля; з другого – фінансове забезпечення, що необхідно для реалізації заходів раціонального природоко- ристування та очищення від відходів навколишньо- го середовища. Виходячи з того, що складові організаційно- фінансового механізму, по-перше, існують як пов'язані між собою ланцюжки причинно- наслідкових зв’язків; по-друге, їх відрізняє наяв- ність власних закономірностей функціонування, ми вбачаємо, що з цієї точки зору можливе та необхід- не формування та функціонування такого механіз- му як цілісного, здатного забезпечити підвищення ефективності. Застосовуючи системний підхід щодо формування організаційно-фінансового механізму раціонального використання та охорони природ- них ресурсів, ми пропонуємо до його структури включати такі складові, як інноваційно-інвестиційну, організаційно-фінансову й інституціональну. ЛІТЕРАТуРА Про охорону навколишнього природного середови-1. ща: Закон України від 25 червня 1991 року // Екологія і закон: екологічне законодавство України у 2-х кн. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Кн. 1 – С. 14–52. Поливанов М. Катастрофу можно отменить. – Ростов-2. на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1995. – С. 13. Хлобистов Е.В. Вдосконалення системи фінансування 3. природоохоронних проектів // Регіональна економі- ка. – 2003. – №4. – С. 34. Кравців В.С. Регіональна екологічна політика в Україні 4. та механізми її реалізації. – НАН України. Ін-т регіо- нальних досліджень. – Львів, 2007 – 72 с. Концепція Стратегії національної екологічної полі-5. тики України на період до 2020 року / Міністерство охорони навколишнього середовища України. http:// ecoclub.kiev.ua. Зіновчук Н.В. Екологічна політика в АПК: економічний 6. аспект // Львів: Львівський держ. аграрний ун-т, ННВК, ТАВ, 2007. – 394 с. Лукьянчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и орга- Н.Н., Потравный И.М. Экономика и орга-7. низация природопользования. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002. – С. 383. Царенко О.М. Толбатова С.В. Економіко-організаційний 8. механізм забезпечення якості продукції АПК // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. У 2-х т. – Миколаїв: МДАУ, 2001. – Т.1. – С. 204. Закон України „Про благоустрій населених пунктів” 9. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2005. – № 49. – Ст. 517.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5597
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1726–5428
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:45:05Z
publishDate 2008
publisher Національна академія наук України
record_format dspace
spelling Чижова, В.І.
Федчак, О.М.
2010-01-27T15:39:08Z
2010-01-27T15:39:08Z
2008
Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування / В.І. Чижова, О.М. Федчак // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 30-33. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
1726–5428
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5597
504.062:336
В статье рассматриваются методологические основы формирования национальной финансовой системы природопользования, анализируются источники финансового обеспечения сферы природопользования и приоритетные пути усовершенствования системы финансового обеспечения рационального использования и охраны природных ресурсов. Предлагается методологический подход к формированию усовершенствованного организационно-финансового механизма рационального использования и охраны природных ресурсов и его структурные составляющие. Обосновывается эффективность организационно-финансового механизма рационального природопользования на основе приоритетности инновационно-инвестиционного принципа предупреждения загрязнения окружающей среды.
In the article is considered methodical terms of forming of the national financial system of environment a, is analysed sources of the financial providing of sphere of environment and priority ways of improvement of the system of the financial providing of the rational use and guard of natural resources. Methodological approach is offered in relation to forming of the improved organizational-financial mechanism of the rational use and guard of natural resources and his structural constituents. To Ground efficiency organizationally financial mechanism of rational use of environment on the basis of priority of innovative-investment principle of warning of contamination of environment.
uk
Національна академія наук України
Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування
Methodological approaches to the improvement of the system of the financial providing of the rational use by natural resources
Article
published earlier
spellingShingle Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування
Чижова, В.І.
Федчак, О.М.
title Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування
title_alt Methodological approaches to the improvement of the system of the financial providing of the rational use by natural resources
title_full Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування
title_fullStr Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування
title_full_unstemmed Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування
title_short Методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування
title_sort методологічні підходи щодо удосконалення системи фінансового забезпечення раціонального природокористування
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5597
work_keys_str_mv AT čižovaví metodologíčnípídhodiŝodoudoskonalennâsistemifínansovogozabezpečennâracíonalʹnogoprirodokoristuvannâ
AT fedčakom metodologíčnípídhodiŝodoudoskonalennâsistemifínansovogozabezpečennâracíonalʹnogoprirodokoristuvannâ
AT čižovaví methodologicalapproachestotheimprovementofthesystemofthefinancialprovidingoftherationalusebynaturalresources
AT fedčakom methodologicalapproachestotheimprovementofthesystemofthefinancialprovidingoftherationalusebynaturalresources