Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об’єкти
На примере Ладыжинской ТЭС проведен анализ влияния сточных вод на природные водные объекты. Показано, что наибольший антропопрессинг оказывают теплообменные воды и система гидрозолошлакоудаления. On the example of Ladyzhyn heat electric station the analysis of sewage influense on natural water bodie...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна академія наук України
2008
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5600 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об'єкти / А.Ф. Чобан, С.Я. Чобан // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 52-58. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860253045899657216 |
|---|---|
| author | Чобан, А.Ф. Чобан, С.Я. |
| author_facet | Чобан, А.Ф. Чобан, С.Я. |
| citation_txt | Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об'єкти / А.Ф. Чобан, С.Я. Чобан // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 52-58. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | На примере Ладыжинской ТЭС проведен анализ влияния сточных вод на природные водные объекты. Показано, что наибольший антропопрессинг оказывают теплообменные воды и система гидрозолошлакоудаления.
On the example of Ladyzhyn heat electric station the analysis of sewage influense on natural water bodies is carried out. It’s shown the strongest anthropopressing upon water bodies is put by heat exchange waters and hydrosystem of slag isolation.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:45:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
52
На сьогоднішній день однією з найбільших проблем
охорони довкілля для України залишається забруд-
нення гідросфери [1]. Значний негативний вплив на
водойми спричинюють енергогенеруючі об’єкти [2].
Водночас без їх функціонування неможливо забез-
печити нормальну діяльність промислових вироб-
ництв, підприємств, установ та комфортні умови
проживання населення. Поруч із гідравлічними та
атомними електростанціями на теренах України
споруджено значну кількість теплових електро-
станцій.
З огляду на це мета нашої роботи поляга-
ла у визначенні впливу зворотних вод теплових
електричних станцій на природні водні об’єкти.
Для дослідження була обрана одна з найбільших
в Україні ТЕС – Ладижинська, яка розташована на
русловому водосховищі р. Південний Буг з гре-
блею в м. Ладижин. На ТЕС установлені 6 енер-
гоблоків потужністю 300000 кВт, які виробляють
11250⋅106 кВт/рік електроенергії. Як паливо вико-
ристовуються вугілля та мазут.
На Ладижинській ТЕС утворюються такі катего-
рії стічних вод: теплообмінні води, транспортні води
від системи гідрозолошлаковидалення, промивні
та регенераційні води після хімводоочищення, а
також дощові води з території проммайданчика та
господарсько-побутові.
Серед них найбільший антропопресинг на
природні водні об’єкти спричиняють теплообмінні
води, що пов’язано з використанням та відведенням
значних обсягів води. Так, на охолодження теплооб-
мінного обладнання Ладижинської ТЕС забирається
річкова вода з водосховища обсягом 1,955 млрд м3/
рік, з яких 1,170 млрд м3/рік повторно скидаються
у водосховище. Для цього облаштовано відкритий
відвідний канал довжиною 3,5 км, на якому для
скиду теплообмінних вод передбачено два випуски:
проміжний – на відстані 2,5 км і кінцевий – на відста-
ні 3,5 км. Для зменшення теплового навантаження
на водосховище на відвідному каналі облаштовано
розбризкувальний пристрій. Останній забезпечує
зниження температури теплообмінних вод до таких
значень, при яких літня температура води у водо-
сховищі в результаті спуску не повинна підвищу-
ватись більш ніж на 3 0C у порівнянні з середньо-
місячною температурою найтеплішого місяця року.
Проектом передбачено охолодження нагрітої води
в каналі на 5 – 6 0С. Водночас фактичне зменшення
температури теплообмінних вод складає 2 – 4 0С, що
недостатньо для підтримання нормативного темпе-
ратурного режиму водосховища.
Крім цього слід зазначити, що водозабір річ-
кової води Ладижинської ТЕС для потреб охоло-
дження у 5–6 разів перевищує природній приток
річки, а в межень відповідний дисбаланс збільшу-
ється до 16 – 18 разів. У такій ситуації водосховище
стає невід’ємною частиною єдиної оборотної цир-
куляційної системи водопостачання ТЕС. У даній
системі водосховище виконує дві функції: накопи-
чувача вод та охолоджувача, а річка П. Буг – функ-
цію підживлювача для компенсації різних втрат у
системі.
Водообіг водосховища при проектному наван-
таженні на ТЕС складає:
151000000 / (62 ⋅ 3600 ⋅ 24) = 28 діб.
Охолодження конденсаторів турбін не при-
водить до помітного хімічного забруднення вод
водосховища, що ілюструє склад теплообмінних
вод після використання (див. табл. 1, випуски 1,
1´ та 3). Водночас при нагріванні річкової води
залежно від її природного складу ініціюються про-
цеси відкладення солей або корозії, пов’язані зі
зсувом її карбонатно-кальцієвої рівноваги. У пер-
шому випадку зменшується вміст іонів Са2+, Mg2+ і
CO3
2-, у другому – у воді з’являються іони феруму.
Крім того, оскільки в одному з двох конденсаторів
турбіни охолоджується масло, то в теплообмінних
водах можуть міститися нафтопродукти (останні
з’являються при порушенні герметичності приле-
глих поверхонь).
уДК 628. 1(075.8)
ОЦІНКА ВПЛИВу СТІЧНИХ ВОД ТЕС НА ПРИРОДНІ ВОДНІ ОБ’ЄКТИ
А. Ф. Чобан –
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
С. Я. Чобан –
Колективна науково-виробнича фірма “Нью Комеко”
На примере Ладыжинской ТЭС проведен анализ влияния сточных вод на природные водные
объекты. Показано, что наибольший антропопрессинг оказывают теплообменные воды и
система гидрозолошлакоудаления.
On the example of Ladyzhyn heat electric station the analysis of sewage influense on natural water
bodies is carried out. It’s shown the strongest anthropopressing upon water bodies is put by heat
exchange waters and hydrosystem of slag isolation.
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
53
Другим за потужністю джерелом антропопре-
сингу на водні об’єкти на Ладижинській ТЕС є сис-
тема золошлаковидалення. При спалюванні вугілля
на ТЕС передбачена його механізована подача й
гідравлічне золошлаковидалення (ГЗВ). Система ГЗВ
оборотна. Пульпа за допомогою багерних насосів
перекачується в золовідвал, де гідротранспортні
води відокремлюються від золи і шлаку. Просвітлена
вода повертається на золошлаковидалення. Крім
пульпи в систему ГЗВ надходять усі виробничі стоки,
що утворюються на майданчику: стоки хімводоочи-
щення; стоки з територій мазутного та реагентного
господарств і складу вугілля; стоки від охолодження
підшипників насосного й вентиляційного облад-
нання та продувні води котлоагрегатів.
Основними забруднюючими речовинами у сто-
ках хімводоочищення є завислі речовини, реагенти
для регенерації катіонних та аніонних фільтрів, а
також регенерат, що містить уловлені іонообмін-
ними фільтрами іони (переважно це Са2+, Mg2+, Fe2+,
SO4
2-, CO3
2-, Cl-) і не зв’язані форми реагентів (Cl-, Na+).
Основними забруднювачами інших категорій стоків
(крім продувних) є завислі речовини й нафтопро-
дукти. Продувні води котлів чисті з усіх точок зору.
Для облаштування золовідвалу ТЕС викорис-
тано ложе між двома пагорбами, яке за допомогою
збудованих верхньої та нижньої дамб перетворено
на котлован. У початковому варіанті дамби буду-
вались з глини для організації протифільтраційних
заходів. Після заповнення золовідвалу до верхньої
відмітки здійснено нарощування нижньої дамби
мощенням її зі шлаку золовідвалу. При цьому вра-
ховувалась можлива фільтрація шлакової дамби. По
довжині шлакової дамби прокладений дренажний
канал для відведення дренажної води на поверхню
у водовідвідний лоток із подальшим випуском у
р. Сільниця. Фільтрація золошлакової дамби складає
108 тис. м3/рік. Склад дренажних вод золовідвалу
наведений у табл. 1 (випуск 7). Як видно, дренаж-
ні води можна класифікувати як умовно-чисті. Їх
забрудненість органічними речовинами порівнянна
з теплообмінними водами, деяке збільшення компо-
нентів сольового складу пояснюється надходжен-
ням в оборотну систему ГЗВ вод хімводоочищення
і процесами природного окиснення не вигорілого з
вугілля сульфуру. Окрім того, шлак і зола є джерелом
появи у такій воді фенолів і слідів сірководню.
На сьогоднішній день золовідвал практично
заповнений до чергової верхньої відмітки. Його
поверхня складає біля 100 га, глибина накопичено-
го шлаку досягає 25 м.
Природно, що негативний вплив такої спо-
руди на екосистему навколо неї не обмежується
скидом описаних вище дренажних вод. Тут можли-
ві порушення природної циркуляції підстилаючих
підземних вод, що призводить до заболочування
певних ділянок місцевості за межами золовідвалу;
забруднення підземних вод продуктами мікробної
деструкції сульфуру та інших біогенних залишків
золи і т. д. Такі негативні процеси потребують сис-
темного спостереження й відповідного облашту-
вання спостережних свердловин.
Таблиця 1
Якість стічних вод на випусках Ладижинської ТЕС, що прийняті для розрахунку ГДС
Найменування
забруднювачів
Концентрація, мг/л
Номери випусків стічних вод
Вип. 1, 1´, 3 Вип. 2, 4 Вип. 5 Вип. 6, 8 Вип. 7
ХСК 28,7 32,5 48,6 72,9 42,3
БСКповн 7,96 13,76 10,7 18,06 7,1
БСК5 5,9 10,35 8,06 13,6 5,3
Завислі речовини 11,92 21,4 58,4 17,7 6,5
Амоній сольовий 0,39 2,37 0,8 1,23 0,42
Нітрити 0,14 0,04 0,12 0,88 0,11
Нітрати 3,59 1,55 3,2 20,5 3,15
Фосфати 0,13 0,14 0,17 2,19 0,27
Хлориди 47 68 46 62 42,3
Сульфати 56 51 55 57,3 154,7
Сухий залишок 488 306 376,5 518 552
СПАР - 0,128 - 0,13 0,003
Феноли - 0,001 - 0,00042 0,001
Нафтопродукти 0,05 0,08 0,063 0,011 0,122
Залізо (заг.) 0,52 0,18 - 0,28 0,32
Алюміній - - 0,35 - -
Сірководень - - - 0,0001 -
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
54
Суттєво менший антропопресинг на водні
об’єкти проявляє господарсько-побутовий стік
станції, який разом із загальноміським подається на
споруди біологічного очищення. До їх складу вхо-
дять прийомна камера, піскоуловлювачі горизон-
тальні, двоярусний та вертикальний відстійники,
аерофільтр баштового типу з багатошаровим заван-
таженням, вторинний відстійник вертикального
типу, поля фільтрації, піскові майданчики, муло-
вий майданчик, насосна станція для перекачування
мулу, насосна станція гідроелеваторів.
Обстеження комплексу біологічного очищення
показало, що споруди працюють у режимі гранич-
них навантажень за забрудненням вхідних стоків.
Водночас сумарна ефективність роботи комплексу
за основними забруднювачами досить висока і
складає 92 – 95 %. Однак після доочищення в біо-
ставках вихідна якість стічних вод нижча від уста-
новлених стандартів [3].
Аналіз ефективності окремих споруд комплексу
споруд біологічного очищення стічних вод показує,
що механічне очищення відбувається задовільно,
ефективним рівнем очищення характеризуються
біоставки, тоді як аерофільтри, на яких здійснюється
основне вилучення органічних забруднювачів, що
знаходяться у розчиненому або колоїдному станах,
характеризуються недостатньою ефективністю очи-
щення. Саме в цьому полягає основна причина того,
що біоставки не забезпечують стандартної якості
стоків на випуску. Крім того, необхідно врахувати,
що очисні споруди побудовані ще в 1969 році на базі
аерофільтрів баштового типу з обмеженою серед-
ньоексплуатаційною ефективністю очищення (80 –
90 %). Нині вони втратили значення базових споруд
біологічного очищення й замінені на сучасних комп-
лексах очищення на аеротенки з примусовою аера-
цією повітря. Водночас на комплексі є резерви для
деякого підвищення ефективності роботи, а саме:
поновлення роботи системи гідровивантаження 1)
осаду з пісколовок, оскільки при заповненні при-
ямків пісколовок осадом відбувається проскаку-
вання завислих речовин у відстійники;
здійснення технологічного контролю за бро-2)
дінням осаду у двоярусних відстійниках. Його
вивантаження здійснюється хаотично без попе-
реднього визначення глибини мінералізації в
камерах анаеробного бродіння. Наднормативне
заповнення камер бродіння двоярусних відстій-
ників зумовлює проскакування завислих і плава-
ючих речовин в аерофільтри.
Належний догляд за спорудами механічного
очищення зменшить навантаження на аерофільтри,
збільшуючи їх віддачу за рахунок роботи в діапазоні
середніх окислювальних потужностей. При цьому
зменшиться навантаження на біоставки, й отже,
покращиться якість вихідного очищеного стоку.
Склад стічних вод, що пройшли біологічне очи-
щення, наведений у табл. 1 (це випуски 6 та 8). Обсяг
стоку з випуску 6 складає 2555 тис. м3/рік, а з випус-
ку 8 – 365 тис. м3/рік.
Іншою категорією стічних вод, що формуються
на Ладижинській ТЕЦ, є промивні води, які утво-
рюються в процесі водопідготовки питної води.
Технологічна схема роботи водоочисної станції
базується на просвітленні води з використанням
як коагулянту алюміній сульфату. При цьому фор-
мується стік, основними забруднювачами якого є
завислі речовини та сполуки алюмінію. Склад стіч-
них вод водофільтрувальної станції нестабільний.
При скиді промивних вод фільтрів він більш чистий,
при продуванні просвітлювачів характеризується
значною забрудненістю завислими речовинами, що
складаються з пластівців алюміній гідроксиду в кон-
гломераті з механічними домішками, уловленими з
води. У зв’язку з цим для оцінки впливу цієї категорії
стічних вод станції сформовано склад стоку, який
максимально наближено до часу продування про-
світлювачів (див. табл. 1, випуск 5).
Ще один випуск стічних вод Ладижинської
ТЕС – це скид дощових стоків. На майданчику ТЕС
обладнана система самопливної зливової каналі-
зації, призначена для збору дощових і талих вод
із дахів виробничих і допоміжних будівель, із заас-
фальтованих майданчиків і доріг, а також із частини
території, не обладнаної водонепроникним покрит-
тям. Загальна площа території, що обслуговується
даною каналізацією, складає 117,6 га. На майдан-
чику ТЕС облаштовано два самопливних водозбір-
них басейни дощових стоків із роздільними систе-
мами їх каналізування (“східний” і “західний”). На
“східний” басейн припадає ~ 70 % каналізованої
території. Системи реалізовані в типовому варіанті.
Річна кількість поверхневого стоку, що відводиться
з майданчиків ТЕС у теплий і холодний періоди
року, складає 2,728 м3/с, а в період інтенсивного
сніготанення – 0,770 м3/с. Склад дощових стічних
вод ТЕС наведений у табл. 1 (це випуски 2 та 4).
Дощовий стік із майданчика можна визначити як
категорію стічних вод із помірною забрудненістю.
Він характеризується порівняно невисоким вмістом
нафтопродуктів і завислих речовин, незважаючи на
відсутність локальних споруд очищення дощового
стоку. Це вказує на належний рівень ізоляції мазут-
ного господарства ТЕС, відкритого складу реагентів
і складу вугілля від зливової каналізації.
Таким чином, на Ладижинській ТЕС наявні всі
категорії стічних вод, що дає змогу порівняти рівень
їх антропопресингу на природні водні об’єкти. Для
скиду стічних вод на станції є 9 випусків постійної
або періодичної дії, кількісні характеристики яких
подані в табл. 2.
Щоб оцінити їх вплив на водні об’єкти, прове-
дено розрахунок гранично допустимих скидів (ГДС)
[4]. Однак в розрахунок ГДС включені 7 випусків
(двома випусками періодичної дії теплообмінних
вод у системі розрахунків знехтувано). Схема розта-
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
55
Таблиця 2
Обсяги скидів зворотних вод Ладижинської ТЕС
Категорії стічних вод Теплообмінні
води Дощові води Промивні
води
Після біологічного
очищення
Дренажні
води
Нумерація випусків 1, 1´, 3 2 4 5 6 8 7
Об’єми скидів, тис. м3/рік 1170000 69,72 162,69 547,5 2555 365 108
Рис. 1. Схема розташування випусків стічних вод Ладижинської ТЕС
Таблиця 3
Фонові якості вод у р. П. Буг та р. Сільниця
Найменування забруднюючих
речовин
Концентрація, мг/л
р. П. Буг р. Сільниця
ХСК 26,7 23,83
БСКповн 2,92 4,73
БСК5 2,02 3,55
Завислі речовини 12,8 3,5
Амоній сольовий 0,41 0,08
Нітрити 0,12 0,002
Нітрати 3,2 2,25
Хлориди 35,4 45,6
Сульфати 33,3 296,9
Сухий залишок 371,0 657
Нафтопродукти 0,01 0
СПАР 0,06 0,003
Залізо 0,23 Аналіз не проводився
Алюміній 0,08 Аналіз не проводився
Сірководень 0 0
Фосфати 0,13 0,42
Феноли 0 0
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
56
шування випусків для розрахунку ГДС наведена на
рис. 1. Як видно, приймачем випусків 1, 1´, 2, 3, 4, 5, 6
є р. Південний Буг. Скид випусків 7 та 8 здійснюється
у його притоку – р. Сільницю.
Річка Південний Буг у районі створу
Ладижинської ТЕС має гірський характер і протікає
в основному в кристалічних породах, утворюючи
багато порогів. Ширина русла 40 – 90 м, глиби-
на 2 – 3 м, швидкість течії 0,3 – 0,42 м/с. Річкова
мережа в басейні р. П. Буг розвинута слабо. Більша
частина приток являє собою невеликі річки, які в
основному перегороджені греблями, утворюючи
ставки. Характерною особливістю басейну р. П. Буг
є значна зарегульованість стоку ставками і неве-
ликими водосховищами. Найбільшим серед них
є Ладижинське водосховище: його повний об’єм
складає 151 млн м3. Річка П. Буг до Ладижинської
греблі має витрату води при 95 % забезпеченості
3,7, а після – 3,8 м3/с.
Фонова якість води р. П. Буг наведена в табл. 3.
Її аналіз показує, що якість річкової води П. Бугу
характеризується помірним забрудненням орга-
нічними речовинами та вмістом різних форм азоту
в межах 2 – 5 мг/л. Остання обставина призво-
дить до розвитку процесів евтрофікації та цвітін-
ня вод в літній період. За сукупністю показників
якість ріки П. Буг до Ладижинського водосховища
можна кваліфікувати як водний об’єкт з культурно-
побутовою структурою водокористування.
Крім того, Ладижинська ТЕС є водокористува-
чем р. Сільниця, в яку здійснюється скид стоків з
золовідвалу та аварійний скид очищених стоків з
очисних споруд м. Ладижин. Річка Сільниця в роз-
рахунковому створі має ширину русла 6 – 10 м,
глибину – 0,6 – 0,8 м, швидкість течії – 0,3 – 0,4 м/с.
Мінімальна 95 % забезпеченість стоку річки стано-
вить 0,38 м3/с. Аналіз гідрохімічного режиму води в
р. Сільниця (див. табл. 2) показує, що ця річка також
характеризується помірною забрудненістю органіч-
ними речовинами. Вміст біогенних елементів (N, P)
знаходиться в контрольованих межах. За категорією
водокористування р. Сільницю також можна харак-
теризувати як водний об’єкт культурно-побутового
призначення.
Щоб оцінити вплив стоків Ладижинської ТЕС,
нами проведено розрахунок ГДС на локальному і
басейновому рівні.
У першому випадку оцінено кожний випуск
стічних вод на свій контрольний створ без урахуван-
ня впливу випусків, що знаходяться вище за течією.
У другому випадку у вихідний масив розрахункових
даних включені всі випуски Ладижинської ТЕС і
проведено оцінку їх впливу у контрольному створі
останнього за течією річки випуску (випуск 6). У
цьому випадку лімітуючою умовою стало збере-
ження фонової якості р. П. Буг через 500 м після
випуску 6. Найбільш жорсткі показники скидів стіч-
них вод на випусках, отримані для будь-якого з
розрахункових варіантів, були прийняті за основу
при встановленні для них ГДС. На нашу думку, такий
підхід формує певні гарантії захищеності водних
об’єктів – приймачів стічних вод від забруднення
стоками.
Вітчизняне нормування граничнодопустимих
скидів стічних вод базується на умові належності
водних об’єктів, в які здійснюються ці скиди, до
рибогосподарської категорії водокористування.
Ця категорія відзначається системою найжорсткі-
ших критеріїв і показників. Водночас річки П. Буг
та Сільниця за своїм санітарно-гігієнічним станом
більше наближені до водних об’єктів з культурно-
побутовою структурою водокористування (див.
табл. 3). У даному контексті стає зрозумілим осно-
вний висновок проведених розрахунків ГДС: усі
скиди стічних вод, при умові збереження фонового
стану р. П. Буг у межах впливу ТЕС, повинні мати
граничну якість, що відповідає фону, або достатньо
наближену до нього.
Результати розрахунків ГДК забруднюючих
речовин на випусках стічних вод ТЕС у локальній
системі розрахунків наведені у табл. 4. У цій же
таблиці в дужках наведені відповідні величини роз-
рахунків ГДС, виконані за басейновим принципом.
Зіставлення отриманих результатів розрахунків за
локальною та басейновою схемами дало можли-
вість виявити такі особливості:
1. Допустима якість теплообмінних вод на
випуску ідентична для обох підходів. Це пов’язано
з тим, що даний випуск розташований першим за
течією і в системі розрахунків.
2. Допустима якість дощових стічних вод на
випусках 2 і 4 більш жорстка для результатів роз-
рахунків у локальній системі, що пов’язано з місцем
розташування контрольних створів: для локальних
розрахунків – 500 м, для басейнових розрахунків –
1200 м (відстані між нижче розташованими випус-
ками).
3. Для стічних вод водофільтрувальної станції
(вип. 5), очищених стоків споруд біологічного очи-
щення (вип. 6), дренажних вод золовідвалу (вип. 7)
і несанкціонованого випуску очищених стічних вод
споруд біологічної очистки (вип. 8), що надходять у
р. П. Буг з водами р. Сільниця, басейновий принцип
підвищує вимоги до вихідної якості стоків на даних
випусках. Поясненням є посилення фактора взаєм-
ного впливу випусків.
Для забезпечення надійності захисту водних
об’єктів від забруднення стоками ТЕС при визначенні
ГДС на випусках рекомендується використовувати
найбільш жорсткі показники складу стоків незалеж-
но від того, в якій системі розрахунків вони отримані.
Отримані результати розрахунків ГДС для кожного
випуску дають можливість констатувати таке.
Розрахункова якість теплообмінних вод випус-
ків 1, 1´ та 3 повинна відповідати фону р. П. Буг, інак-
ше акумулювання забруднюючих речовин у водо-
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
57
Та
бл
иц
я
4
Гр
ан
ич
но
до
пу
ст
им
і к
он
це
нт
ра
ці
ї з
аб
ру
дн
ю
ю
чи
х р
еч
ов
ин
н
а в
ип
ус
ка
х с
тіч
ни
х в
од
Л
ад
иж
ин
сь
ко
ї Т
ЕС
за
р
ез
ул
ьт
ат
ам
и
ло
ка
ль
ни
х р
оз
ра
ху
нк
ів
ГД
С і
за
б
ас
ей
но
ви
м
пр
ин
ци
по
м
(н
ор
ма
ти
вн
і в
ел
ич
ин
и
на
ве
де
ні
у
ду
жк
ах
)
На
йм
ен
ув
ан
ня
за
бр
уд
-
ню
ю
чи
х
ре
чо
ви
н
Ко
нц
ен
тр
ац
ія
, м
г/
л
На
йм
ен
ув
ан
ня
в
ип
ус
ку
ст
іч
ни
х в
од
Те
пл
оо
бм
інн
і в
од
и,
ви
пу
ск
1
(1
’, 3
)
До
щ
ов
і с
то
ки
,
ви
пу
ск
2
До
щ
ов
і с
то
ки
,
ви
пу
ск
4
Ст
ок
и в
од
оф
іль
тр
у-
ва
ль
но
ї с
та
нц
ії,
ви
пу
ск
5
Ст
ок
и с
по
ру
д б
іол
ог
іч-
но
ї о
чи
ст
ки
, в
ип
ус
к 6
Др
ен
аж
ні
во
ди
,
ви
пу
ск
7
Ст
ок
и с
по
ру
д б
іол
ог
ічн
ої
оч
ис
тк
и,
ви
пу
ск
8
1
2
3
4
5
6
7
8
БС
К по
вн
.
3,0
(
3.0
)
3,1
3
(
4.7
6)
3,0
1
(4
.11
)
6,8
9
(
6.2
9)
8,7
6
(
6.5
3)
7,1
(
5.9
2)
6,1
4
(
5.2
9)
БС
К 5
2,2
4
(
2.2
4)
2,6
(
4.6
1)
2,2
7
(
4.2
)
6,0
6
(
4.9
8)
6,4
9
(
4.8
4)
5,3
(
4.6
3)
4,5
5
(
3.8
5)
За
ви
сл
і р
еч
ов
ин
и
11
,92
(
11
.92
)
13
,46
(
21
.4)
13
,08
(
21
.4)
31
,47
(
58
.4)
15
,6
(1
7.7
)
6,5
(
6.5
)
11
,5
(
17
,7)
СП
АР
-
0,1
28
(
0.1
28
)
0,1
05
(
0.1
28
)
-
0,1
3
(
0.1
3)
0,0
03
(
0.0
03
)
0,1
3
(
0.1
3)
Су
хи
й з
ал
иш
ок
48
8
(4
88
)
30
6
(3
06
)
30
6
(3
06
)
37
6,5
(
37
6.5
)
51
8
(5
18
)
55
2
(
55
2)
51
8
(
51
8)
ХС
К
26
,7
(2
6.7
)
26
,7
(2
6.7
)
26
,7
(2
6.7
)
32
,42
(
28
.58
)
72
,9
(
56
.73
)
42
,3
(
35
.28
)
53
,83
(
46
.73
)
На
фт
оп
ро
ду
кт
и
0,0
5
(0
.05
)
0,1
16
(
0.1
22
)
0,0
55
(
0.1
22
)
0,0
63
(
0.6
3)
0,0
8
(
0.0
8)
0,0
11
(
0.0
11
)
0,0
8
(
0.0
8)
Фе
но
ли
-
-
-
-
0,0
01
(0
.00
1)
0,0
00
42
(0
.00
04
2)
0,0
01
(
0.0
01
)
Ам
он
ій
со
ль
ов
ий
0,3
9
(0
.39
)
0,4
1
(
1.8
2)
0,4
1
(1
.82
)
0,4
1
(
0.8
)
1,2
3
(
1.2
3)
0,4
2
(
0.4
2)
1,2
3
(
1.2
3)
За
ліз
о (
за
г.)
0,2
3
(0
.23
)
0,2
3
(
0.3
2)
0,2
3
(0
.32
)
-
0,1
8
(
0.1
8)
-
(
0.2
8)
0,1
8
(
0.1
8)
Ні
тр
ит
и
0,1
2
(0
.12
)
0,0
4
(
0.0
4)
0,0
4
(0
.04
)
0,1
2
(
0.1
2)
0,8
8
(
0.8
8)
0,1
1
(0
.11
)
0,8
8
(
0.8
8)
Ні
тр
ат
и
3,5
9
(3
.59
)
1,5
5
(
1.5
5)
1,5
5
(1
.55
)
3,2
(
3.2
)
20
,5
(2
0.5
)
3,1
5
(3
.16
)
20
,5
(
20
.5)
Су
ль
фа
ти
56
,0
(5
6.0
)
51
.0
(5
1.0
)
51
.0
(5
1.0
)
55
(5
5.0
)
57
,3
(5
7.3
)
15
4,7
(1
54
.7)
57
,3
(
57
.3)
Фо
сф
ат
и
0,1
3
(0
.13
)
0,1
4
(
0.1
4)
0,1
4
(0
.14
)
0,1
7
(
0.1
7)
2,1
9
(
2.1
9)
0,2
7
(0
.27
)
2,1
9
(
2.1
9)
Хл
ор
ид
и
47
,0
(
47
.0)
68
.0
(0
.68
)
68
.0
(6
8.0
)
46
.0
(4
6.0
)
62
.0
(6
2.0
)
42
,3
(4
2.3
)
45
,6
(
62
.0)
Сір
ко
во
де
нь
-
-
-
-
-
0,0
00
1
(0
.00
01
)
-
Ал
юм
іні
й
-
-
-
0,0
8
(
0.0
8)
-
-
-
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
58
сховищі не уникнути. Водночас реальний викид
забруднюючих речовин разом з теплообмінними
водами перевищує гранично допустимі величини,
що призводить до акумулювання у водосховищі
забруднювачів, зниження кисневого режиму, цвітін-
ня у літній період та евтрофікації.
Окрім того, зауважимо, що оцінка впливу тепло-
обмінних вод шляхом визначення ГДС не дозволяє
у повній мірі визначити їх вплив на приймач стоків.
Зокрема, оцінюється лише вплив хімічних полютан-
тів і не розглядається у повній мірі зміна теплового
та гідрологічного режиму водойми.
Для випусків дощових стічних вод (2 і 4) вияв-
лено, що їх фактичний склад не відповідає гра-
ничнодопустимому за вмістом завислих речовин,
БСКповн., нафтопродуктів і СПАР. Разом з тим, рівень
їх забрудненості невисокий, що пов’язано з локалі-
зацією поверхневого стоку з найбільш забруднених
територій майданчика в каналізацію промстоків
(мазутозливна естакада тощо). Разом із тим, для
захисту водосховища від додаткового забруднення,
що вноситься випусками дощових стоків із терито-
рії ТЕС, необхідна організація системи очищення,
хоча б їх перших порцій. Даний захід дозволить
наблизити якість дощових стоків до допустимих
значень.
Для випуску 5, що скидає стічні води водофіль-
трувальної станції, регламентована якість стічних
вод знаходиться в діапазоні середніх концентрацій,
які скидаються ТЕС. Винятком є періодичний залпо-
вий скид шламів із просвітлювачів у каналізаційну
мережу. Ліквідація даного скиду може бути виріше-
на шляхом локалізації даних стоків із наступною їх
утилізацією одним із традиційних методів очищен-
ня водогрязьових стоків.
Для випуску 6, яким скидаються стічні води
після біологічного очищення, виявлено, що допус-
тима якість стоку в цілому знаходиться в рамках
проектних можливостей діючої схеми очищення
з доочищенням у біоставках. Однак можливості
досягнення такої якості на спорудах досить обме-
жені. Це пов’язано з рядом об’єктивних причин:
споруди працюють на граничних навантаженнях
за кількістю та якістю стоків, а аерофільтри мають
обмежені окислювальні можливості і в техноло-
гічному плані мало керовані. Разом з тим, досяг-
нутий на спорудах ефект очищення стоків досить
хороший. Він задовольняє всі вимоги до біологічно
очищеного стоку (БСК5 – 13,8 мг/л, завислі речо-
вини – 17,7 мг/л). Окрім того, споруди мають деякі
можливості інтенсифікації їх роботи. Вони, в першу
чергу, полягають у покращенні роботи комплексу
механічного очищення, у другу чергу – в очищенні
замулених біоставків з метою збільшення їх робочих
об’ємів. Крім того, необхідно акцентувати увагу і на
більш глобальному питанні – реконструкції діючих
очисних споруд зі збільшенням їх продуктивності.
Нормування скидів для випуску №8, що здій-
снює несанкціонований скид стічних вод, які про-
йшли біологічне очищення, є тимчасовим. Після
будівництва КНС для їх перехоплення і перекачу-
вання в головний випускний колектор споруд біо-
логічного очищення його буде ліквідовано.
Якість дренажних вод золовідвалу (випуск 7)
регламентується вольовим способом на основі
представлених розрахунків ГДС, оскільки будь-які
важелі впливу на фактичний склад даних вод від-
сутні. Проте даний випуск повинен бути постійно
контрольованим з метою моніторингу можливих
негативних наслідків функціонування такої гранді-
озної за масштабами споруди як золовідвал.
Порівняння отриманих розрахункових та фак-
тичних показників скиду показує, що останні не
відповідають умовам ГДС. А для вод водосховища
внаслідок скиду теплообмінних вод окрім наднор-
мативного навантаження за тепловим режимом
спостерігається ще й забруднення деякими хіміч-
ними компонентами. Останнє призводить до їх аку-
мулювання у водосховищі, зниження кисневого
режиму, цвітіння у літній період та евтрофікації.
Таким чином, Ладижинська ТЕС проявляє зна-
чний негативний вплив на гідрологічний та гід-
рохімічний режим р. Південний Буг та її притоки
р. Сільниця. Це пов’язано з інтенсивним викорис-
танням вод водосховища для потреб охолодження,
підготовки питної та котлової води тощо. Вплив
Ладижинської ТЕС посилюється ще й тим, що поряд
з використанням вод для різних потреб, р. П. Буг
одночасно є приймачем теплових, дощових,
виробничо-побутових та інших категорій стічних
вод теплоелектростанції.
ЛІТЕРАТуРА
Дмітрієва О.О., Калашнікова В.О., Колдоба І.В. 1.
Водовідведення в населених пунктах України та
напрямки його упорядкування // Екологія довкілля та
безпека життєдіяльності. – 2003. – № 3. – С. 63–68.
Скалкин Ф.В., Канаев А.А., Кооп Л.З. Энергетика и 2.
окружающая среда. – Л.: Энергоиздат, 1981. – 280 с.
Технические записки по проблемам воды / К. Бараке, 3.
Ж. Бебен, Ж. Бернар. – М.: Стройиздат, 1983. – Т.2. –
С. 609–1064.
Караушев А.В. Методические основы оценки и регла-4.
ментации анпротогенного влияния на качество
поверхностных вод. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 175 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5600 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1726–5428 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:45:53Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чобан, А.Ф. Чобан, С.Я. 2010-01-27T15:40:50Z 2010-01-27T15:40:50Z 2008 Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об'єкти / А.Ф. Чобан, С.Я. Чобан // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 52-58. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1726–5428 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5600 628. 1(075.8) На примере Ладыжинской ТЭС проведен анализ влияния сточных вод на природные водные объекты. Показано, что наибольший антропопрессинг оказывают теплообменные воды и система гидрозолошлакоудаления. On the example of Ladyzhyn heat electric station the analysis of sewage influense on natural water bodies is carried out. It’s shown the strongest anthropopressing upon water bodies is put by heat exchange waters and hydrosystem of slag isolation. uk Національна академія наук України Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об’єкти Estimation of the heat electric station sewage influence on natural water bodies Article published earlier |
| spellingShingle | Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об’єкти Чобан, А.Ф. Чобан, С.Я. |
| title | Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об’єкти |
| title_alt | Estimation of the heat electric station sewage influence on natural water bodies |
| title_full | Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об’єкти |
| title_fullStr | Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об’єкти |
| title_full_unstemmed | Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об’єкти |
| title_short | Оцінка впливу стічних вод ТЕС на природні водні об’єкти |
| title_sort | оцінка впливу стічних вод тес на природні водні об’єкти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5600 |
| work_keys_str_mv | AT čobanaf ocínkavplivustíčnihvodtesnaprirodnívodníobêkti AT čobansâ ocínkavplivustíčnihvodtesnaprirodnívodníobêkti AT čobanaf estimationoftheheatelectricstationsewageinfluenceonnaturalwaterbodies AT čobansâ estimationoftheheatelectricstationsewageinfluenceonnaturalwaterbodies |