Харчові добавки як об’єкт моніторингових досліджень
В статье приведены методики определения консервантов и подсластителей, используемых при производстве безалкогольных напитков, соусов, майонезов, кетчупов; представлены средние величины содержания пищевых добавок в перечисленных продуктах питания, которые были определены методом высокоэффективной жид...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна академія наук України
2008
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5606 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Харчові добавки як об'єкт моніторингових досліджень / Т.П. Гончаренко, О.Г. Гончаренко // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 81-84. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859469118086840320 |
|---|---|
| author | Гончаренко, Т.П. Гончаренко, О.Г. |
| author_facet | Гончаренко, Т.П. Гончаренко, О.Г. |
| citation_txt | Харчові добавки як об'єкт моніторингових досліджень / Т.П. Гончаренко, О.Г. Гончаренко // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 81-84. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | В статье приведены методики определения консервантов и подсластителей, используемых при производстве безалкогольных напитков, соусов, майонезов, кетчупов; представлены средние величины содержания пищевых добавок в перечисленных продуктах питания, которые были определены методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Результаты исследования показывают, что количественное содержание определяемых консервантов и подсластителей не превышает максимально допустимые уровни.
The article deals with the quality of food additions and the influence of them on the human health. The author shows the methods of determination of conservates and sweetens used for the production of soft drinks, sauces and so on. The average results of food additions maintenance defined by the method of effective liquid chromatography are presented in article. Research results show that quantitative maintenance of determined conservates and sweetensdoes not exceed maximally possible levels.
|
| first_indexed | 2025-11-24T07:43:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
81
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Харчування є однією з найголовніших потреб
людини. Якісна їжа є постачальником енергії для
розвитку та життєдіяльності організму, сприяє під-
триманню здоров’я в належному стані, підвищує
працездатність людини та її самопочуття. Але наяв-
ність у харчових продуктах сторонніх та токсичних
речовин, які не мають основних фізіологічних влас-
тивостей, є однією з найбільш істотних причин, які
загрожують здоров’ю й життю людини: призводять
до харчової інтоксикації, спричинюють канцероген-
ні, мутагенні, тератогенні й ембріотоксичні явища.
Велику групу небезпечних чинників склада-
ють харчові добавки. Деякі з них є традиційними
і використовуються людством здавна (сіль, оцет).
Але, починаючи с середини минулого сторіччя,
надзвичайно широкого застосування набули хар-
чові добавки, ідентичні натуральним, і синтетичні.
Їх отримують шляхом хімічного синтезу. І хоча за
їх чистотою та складом здійснюється постійний
контроль, усе ж вони являють суттєву небезпеку
для здоров’я людини. Значна їх частина є сторон-
німи (чужорідними), а віддалені наслідки їхнього
впливу на організм людини невідомі.
Існує багато визначень поняття «харчова
добавка». Це по яснюється тим, що вони викону-
ють різноманітні функції. Згідно з Законом України
«Про якість та безпеку харчових продуктів і про-
довольчої сировини» (редакція від 24.10.2002 р.):
«Харчова добавка – природна чи синтетична речо-
вина, яка спеціально вводиться у харчовий продукт
для надання йому бажаних властивостей».
Харчові добавки раціонально вживати у
мінімальній кількості, але не вище від установ-
леного максимально допустимого рівня (МДР).
Дозвіл на використання нових добавок дає
Головний державний санітарний лікар України
на підставі позитивного висновку державної
санітарно-гігієнічної експертизи. Фізико-хімічні
властивості харчових добавок, ступінь їх чисто-
ти та інші властивості визначаються ГОСТом і
відповідними нормативно-технічними докумен-
тами. Контроль за правильністю застосування та
вмістом харчових добавок у харчових продуктах
здійснюють виробничі лабораторії підприємств
харчової промисловості й органи державно-
го санітарного нагляду. Контроль за додержан-
ням установлених допустимих рівнів у сфері
виробництва продуктів покладено на органи
Держстандарту України.
Останнім часом різко збільшився асортимент
харчових добавок, зараз відомі більш 2800 найме-
нувань [1]. Це пов’язано із загальними тенденція-
ми розвитку індустрії здорового харчування: зрос-
тає виробництво низькокалорійних продуктів, із
зниженим вмістом цукру та жиру, дієтичного та
лікувального призначення, швидкого приготуван-
ня. Тому гострішим стає питання безпечності цих
добавок для організму людини. Актуальність його
зростає при врахуванні можливості споживання
багатьох добавок людьми різного віку протягом
більшої частини свого життя.
Щоб виявити харчові добавки та визначити
їх фактичний вміст, нами були проведені на базі
Черкаського державного технологічного універси-
тету і Держстандартметрології відповідні моніто-
рингові дослідження продуктів, які частіше вико-
ристовуються для харчування людини.
уДК 504.064:613.29 (477.46)
ХАРЧОВІ ДОБАВКИ ЯК ОБ’ЄКТ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Т. П. Гончаренко –
Черкаський державний технологічний університет
О. Г. Гончаренко –
Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького
В статье приведены методики определения консервантов и подсластителей, используемых
при производстве безалкогольных напитков, соусов, майонезов, кетчупов; представлены
средние величины содержания пищевых добавок в перечисленных продуктах питания, кото-
рые были определены методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Результаты
исследования показывают, что количественное содержание определяемых консервантов и
подсластителей не превышает максимально допустимые уровни.
The article deals with the quality of food additions and the influence of them on the human
health. The author shows the methods of determination of conservates and sweetens used for the
production of soft drinks, sauces and so on. The average results of food additions maintenance
defined by the method of effective liquid chromatography are presented in article. Research results
show that quantitative maintenance of determined conservates and sweetensdoes not exceed
maximally possible levels
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
82
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Для визначення консервантів – бензойної та сор-
бінової кислот – був застосований метод, засно-
ваний на вилученні кислот з харчового продукту
перегонкою з парою й екстракцією етилацетатом
із наступними ідентифікацією та кількісним визна-
ченням методом високоефективної хроматографії
(рідинний хроматограф з УФ детектором – довжина
хвилі – 272 нм) [2].
Підготовка градуювальних розчинів проводи-
лася таким чином:
Розчин І. Наважку 100 мг бензойної кисло-
ти (БК) переносять у мірну колбу місткістю 25 см3
і доводять до мітки етилацетатом (концентрація
отриманого розчину 4 мг/см3).
Розчин 2. Наважку 40 мг сорбінової кислоти
(СК) переносять у мірну колбу місткістю 100 см3
і доводять до мітки етилацетатом (концентрація
отриманого розчину 0,4 мг/см3).
Розчин 3. Змішують рівні об’єми розчинів 1 і 2.
Концентрації в отриманому розчині БК – 2,0 мг/см3,
СК – 0,2 мг/см3.
Досліджувану пробу продукту (крім напо-
їв) масою близько 10 г зважують із точністю до
0,01 г, подрібнюють і гомогенізують з добавкою 25 г
Na2SO4 й 40 мл сірчаної кислоти з молярною кон-
центрацією H2SO4 1 моль/л. Гомогенат переносять,
змиваючи водою в колбу місткістю 1 дм3, з’єднану
з пароутворювачем, і нагрівають. У момент, коли
рідина в колбі починає закипати, закривають паро-
утворювач пробкою й відганяють БК і СК із парою,
збираючи близько 80 см3 дистиляту в приймач, що
містить 10 см3 гідроксиду натрію з молярною кон-
центрацією NаОН 1 моль/л. Дистилят переносять
у ділильну лійку, насичують сульфатом натрію (на
10 см3 дистиляту додають 6 г Na2SO4), підкисляють
розчином сірчаної кислоти з молярною концентра-
цією H2SO4 1 моль/л до рН 2,0 – 3,0 і екстрагують
етилацетатом тричі по 10 см3. Об'єднані екстра-
кти сушать, додаючи 2 г прожареного безводного
Na2SO4. Цей екстракт позначають V1. Екстракт упа-
рюють на ротаційному випарнику (допускається
випарювання в порцеляновій чашці на піщаній
бані) до об’єму 1 см3.
При аналізі напоїв виключають стадію відгону,
10 см3 напою розбавляють удвічі сірчаною кислотою
0,5 моль/л, додаючи 10 г Na2SО4, інтенсивно перемі-
шують і екстрагують БК і СК 3 рази по 5 см3 етилаце-
татом. Об'єднаний екстракт (V1) сушать, додавши 1 г
безводного прожареного Na2SО4. Екстракт упарю-
ють на ротаційному випарнику або в порцеляновій
чашці до кінцевого об'єму 1 см3. Отриманий екс-
тракт і градуювальний розчин 3 по черзі вводять у
рідинний хроматограф. На хроматограмі екстракту
ідентифікують піки БК і СК за часом утримання: для
БК – 3,4 ± 0,2 хв, для СК – 4,4 ± 0,2 хв.
Для підтвердження правильності ідентифікації
консервантів аліквоти розчину 3 і екстракти вводять
у хроматограф у тих же умовах повторно, реєстру-
ючи в максимумах хроматографічних піків спектр
поглинання БК (250 – 270 нм) і СК (230 – 270 нм).
БК має три максимуми поглинання в зазначеному
інтервалі спектра – 268, 270 і 272 нм, а СК – один –
254 нм, що є додатковою ідентифікаційною ознакою
для підтвердження присутності їх у зразку.
Для обробки результатів вимірюють висоту
піків стандартів БК і СК на хроматограмах і розра-
ховують їхній вміст у мг/кг або мг/дм3 за формулою:
С = 1000К ∙ Р ∙ Н0 ∙ V1/Hcm ∙ M,
де К – коефіцієнт, що враховує ступінь витягу БК і
СК; Р – концентрація БК або СК у градуювальному
розчині (розчин 3), мг/см3; Н0 – висота піка БК або
СК на хроматограмі екстракту, мм; Нcm – висота піка
БК або СК на хроматограмі стандартів, мм; V1 – об'єм
екстракту, см3; М – маса зразка, взята для аналізу (г),
або об'єм напою (см3).
Обчислення проводилося до другого десят-
кового знака. За кінцевий результат випробувань
приймалося середнє арифметичне двох паралель-
них визначень. Кінцевий результат округлявся до
першого десяткового знака.
Ідентифікація й кількісне визначення замінни-
ків цукру здійснювалося також методом високое-
фективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) [2].
Визначення аспартама. Умови ВЕРХ: Колонка
з нержавіючої сталі, довжина – 150 мм, діаметр –
4,6 мм. Нерухома фаза (сорбент) – кромасил 100
С18, подрібнення – 5 мкм.
Рухома фаза: 5,6 г фосфорнокислого калію
однозаміщеного безводного (КН2РО4) розчиняють
в 820 см3 бідистильованої води, доводять pH до 4,3
додаванням фосфорної кислоти, після чого додають
180 дм3 ацетонітрилу. Суміш дегазують на роторно-
му випарнику. Стандарт аспартаму концентрацією –
1 мг/см3. Швидкість потоку – 0,8 см3/хв.
Детектування. Спектрофотометр, довжина
хвилі УФ 255 нм, шкала 0,5 AUFS. Перед роботою
нову колонку необхідно перевести на зворотньо-
фазний режим роботи. Для цього колонку промива-
ють 40 см3 ізопропанолу, потім 80 см3 деіонізованої
води, після чого врівноважують колонку рухомою
фазою до стабільної нульової лінії.
Час утримання аспартаму – 6,2 ± 0,05 хв.
Обробка хроматографічних даних за програмою
Мультихром для Windows версія 1.39.
Стандартний зразок і випробовувану пробу
хроматографують не менш трьох разів. Відносна
похибка методики ± 5 %.
Визначення ацесульфаму – підготовка хромато-
графічної колонки й умови ВЕРХ як при визначенні
аспартаму. Детектування: УФ 225 нм, шкала 0.05
AUFS, час утримання – 2,8 ± 0,02.
Визначення сахарину. При вилученні з харчових
продуктів ураховують наступні властивості сахари-
ну: 1 г сахарину розчиняється в 290 см3 холодної
води або в 25 см3 киплячої води, в 31 см3 етилового
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
83
спирту або в 12 см3 ацетону. Сахарин практично
нерозчинний у хлороформі, добре екстрагується
етиловим і петролейним ефірами. Розчинність його
збільшу ється при додаванні лимонної, винної або
оцтової кислот. Він стійкий при нагріванні до 150°С
при pH 3,3 і 7,0.
Алгоритм аналізу і підготовка хроматографіч-
ної колонки й умови ВЕРХ як при визначенні аспар-
таму. Детектування: УФ 269 нм, шкала 0,1 AUFS, час
утримання – 2,9 ± 0,1 хв.
Визначення цикламату й цикламату в суміші
із сахарином проводилося як при визначенні аспар-
таму:
Рухома фаза – 5,6 г фосфорнокислого калію
однозаміщеного безводного (КН2РО4) розчиняють
в 850 см3 бідистильованої води, доводять pH до 1,8
додаванням фосфор ної кислоти, після чого додають
150 см3 ацетонітрилу. Суміш дегазують на роторному
випарнику. Швидкість потоку – 0,6 см3/хв. УФ детек-
тор – шкала 0,02 AUFS, довжина хвилі – УФ 210 нм.
Час утримання цикламату – 7,1 ± 0,02 хв, сахарину –
8,5 ± 0,05 хв. Стандартний зразок і випробовувану
пробу хроматографують не менш трьох разів.
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗуЛЬТАТІВ
Консервантами вважають речовини, які здатні збіль-
шувати строк зберігання харчових продуктів шляхом
захисту їх від мікробіологічного псування. З добавок
цього класу були досліджені сорбінова кислота та її
сіль – сорбат калію, бензойна кислота та її сіль – бензо-
ат натрію. В літературі [3] стверджується, що сорбіно-
ва кислота чинить сприятливу біологічну дію на орга-
нізм, оскільки вона здатна підвищувати імунологічну
реактивність і детоксикаційну здатність організму.
Об’єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ по харчо-
вих добавках установлена безумовна допустима доза
сорбінової кислоти для людини – 0 – 12,5 мг/кг маси.
Бензойна кислота (Е 210) практично не концен-
трується в організмі людини, а швидко з’єднується
з гліколем і утворює бензоїлглікокол, або гіпурову
кислоту, у вигляді якої майже повністю виводиться
з організму [3]. Разом з тим діти мають слабку здат-
ність інактивувати в організмі бензойну кислоту
і чим молодший їх вік, тим беззахисніший орга-
нізм перед шкідливим впливом бензойної кислоти.
Безумовна допустима доза бензойної кислоти для
людини складає 0 – 5 мг/кг маси білка.
Таблиця 1
Вміст харчових добавок у продуктах харчування
Найменування продукції Види випробувань Фактичне значення показників
Напої безалкогольні
Масова концентрація:
Аспартам
Сахарин
Ацесульфам К
Бензойна кислота
Цикламат
77,5 мг/дм3
57,9 мг/дм3
21 мг/дм3
136,0 мг/дм3
266 мг/дм3
Напої безалкогольні (наприклад «Яблуко»,
«Виноград», «Лимон-Лайт»)
Масова концентрація:
Аспартаму
Сахарину
Бензойної кислоти
60,0 мг/дм3
73,2 мг/дм3
134,2 мг/дм3
Напої безалкогольні (наприклад
«Апельсин», «Дюшес», «Лимонад»)
Масова концентрація:
Бензоату натрію
Сорбату калію
У сумі
87,1 мг/дм3
41,5 мг/дм3
128 мг/дм3 (Н/б 150 у сумі)
Соуси
(наприклад «Кисло-солодкий з овоча-
ми»)
Масова частка:
Бензоату натрію
Сорбату калію
У сумі
0,03 %
0,04 %
0,07 % (Н/б 0,1 у сумі)
Гірчиця Масова частка:
Бензоату натрію
(Н/б 0,05)
0,03 %
Паста з риби
Масова частка:
Бензоату натрію
Сорбату калію
У сумі
(Н/б 0,1 у сумі)
0,05 % (0,02 %)
0,02 % (0,02 %)
0,07 %
Пресерви Масова частка:
Бензоату натрію
(Н/б 0,1 у сумі)
0,07 %
Кетчупи Масова частка:
Сорбінової кислоти
(Н/б 0,08)
0,06 % (0,05; 0,04 %)
Майонези Масова частка:
Сорбінової кислоти
(Н/б 0,08)
0,06 % (0,07 %)
Бісквіти Масова частка:
Сорбінової кислоти
(Н/б 0,1)
0,03 % (0,02 %)
Соуси
(наприклад, для маринування)
Масова концентрація:
Бензойна кислота
Сорбінової кислоти
(Н/б 1000 у сумі)
396 мг/кг
302 мг/кг
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №4 2008
84
До підсолоджувачів відносять харчові добав-
ки, які використовуються з метою надання солод-
кого смаку продуктам харчування. Вони бувають
натуральні й синтетичні. Синтетичні підсолоджувачі
представлені сахарином (Е 954), аспартамом (Е 951),
його аналогами, цикламатами (Е 952), ацесульфамом
калію (Е 950) тощо. Доведено, що небажано вживати
ці добавки щоденно протягом тривалого часу.
Цикламати [3] сприяють утворенню пухлин або
можуть стати канцерогенними в присутності інших
сполук. При вивченні токсикологічних властивос-
тей встановлено, що в деяких випадках після три-
валого споживання цикламати перетворюються у
циклогексиламіни.
У дослідженнях на тваринах була встановлена
певна залежність між споживанням сахарину й роз-
витком раку сечового міхура [4].
Аспартам як підсолоджуюча речовина не
викликає побічних дій, але у зв’язку з вмістом фені-
лаланіну він протипоказаний хворим на фенілкето-
нурію. Встановлена ФАО/ВООЗ для аспартаму вели-
чина допустимого добового споживання складає
40 мг/кг маси тіла [3].
Результати кількісного визначення харчових
добавок у продуктах наведено в табл. 1.
У табл. 2 наведені максимально допустимі рівні
досліджуваних харчових добавок у харчових про-
дуктах.
Як свідчать результати дослідження (табл. 1),
кількісний фактичний вміст харчових добавок у
харчових продуктах коливається в широких межах
залежно від найменування продукції, але в жод-
ному випадку перевищення санітарних норм не
було виявлено. Для оцінки дійсної безпеки харчо-
вих добавок недостатньо тільки даних фактично-
го вмісту, необхідно враховувати також дані про
результати їх дії на організм у реальних умовах
застосування та можливість взаємодії з іншими
харчовими інгредієнтами.
ВИСНОВКИ
Головним критерієм використання харчових 1.
добавок повинна бути їх безпечність, і навіть
при тривалому зберіганні та споживанні вони не
повинні загрожувати здоров’ю людини.
Харчові добавки повинні застосовуватися в міні-2.
мальних кількостях, достатніх для досягнення бажа-
ного ефекту, але не вищих за встановлені МДР.
Споживачі повинні бути поінформовані через 3.
маркування або іншим шляхом про використан-
ня при виробництві харчових добавок, їх види
та можливі протипоказання при вживанні для
певних груп споживачів.
Необхідна сувора система контролю за викорис-4.
танням харчових добавок і вмістом їх у харчових
продуктах (розробка методик ідентифікації та
кількісного визначення харчових добавок, орга-
нізація системи державного контролю, нагляду
за виробництвом і використанням харчових про-
дуктів з харчовими добавками).
Дослідження вмісту харчових добавок у про-5.
дуктах харчування показало, що кількісний вміст
визначуваних консервантів і підсолоджувачів не
перевищує максимально допустимих рівнів.
ЛІТЕРАТуРА
Плахотін В.Я., Тюрікова І.С., Хомич Г.П. Теоретичні осно-6.
ви технології харчових виробництв: навчальний посіб-
ник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 640 с.
Дубініна А.А., Малюк Л.П., Селютіна Г.А., Шапорова Т.М., 7.
Кононенко Л.В., Науменко В.А. Токсичні речовини у
харчових продуктах та методи їх визначення. – К.: ВД
“Професіонал”, 2007. – 384 с.
Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових 8.
продуктів та продовольчої сировини. Навчальний
посібник. – К.: Лібра, 1999. – 272 с.
Некос А.Н., Дудурич В.М. Экология и проблемы без-9.
опасности товаров народного потребления: Учебное
пособие. Изд. 2-е, перер. и допол. / Под общ. ред.
В.Е. Некоса. – Х.: ХНУ, 2007. – 380 с.
Таблиця 2
Максимально допустимі рівні дозволених харчових добавок
Найменування продукції НД на методи випробувань Види випробувань Значення показників по НД
Напої безалкогольні та слабоалко-
гольні
ГОСТ 30059-93
(метод ВЕРХ)
Аспартам
Сахарин
Кофеїн
Бензоат натрію
600,0 мг/дм3
80,0 мг/дм3
-
150,0 мг/дм3
Продукти харчові (наприклад: напої,
джеми, пресерви, мармелади, сирні
десерти, продукти на основі йогурту,
делікатесні салати та інші схожі про-
дукти)
ДСТУ EN
12856:2003
(метод ВЕРХ)
Ацесульфам К
Аспартам
Сахарин (також кофеїн, бензойна
та сорбінова к-та) або
(бензоат натрію
та сорбат калію)
в сумі
350 мг/дм3
600,0 мг/дм3
80,0 мг/дм3
100 мг/дм3
50 мг/дм3
150 мг/дм3
Продукти харчові (наприклад: напої,
молочні продукти, десерти, креми,
джеми, мармелади, шоколад та інші
схожі продукти)
ДСТУ EN
12857:2003
(метод ВЕРХ)
Цикламат 350 мг/дм3 (мг/кг)
Продукти харчові (наприклад:
томатний соус, кетчуп, майонези,
маргарини, пасти, пресерви та
інше)
ГОСТ, МВВ
(метод спектрометричний)
Бензойна кислота
Сорбінова кислота
0,05 % (мг/кг)
0,05 % (мг/кг)
(сумісній присутності)
в сумі 0,1 %
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5606 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1726–5428 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T07:43:38Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Національна академія наук України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гончаренко, Т.П. Гончаренко, О.Г. 2010-01-27T15:44:04Z 2010-01-27T15:44:04Z 2008 Харчові добавки як об'єкт моніторингових досліджень / Т.П. Гончаренко, О.Г. Гончаренко // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 4. — С. 81-84. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1726–5428 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5606 504.064:613.29 (477.46) В статье приведены методики определения консервантов и подсластителей, используемых при производстве безалкогольных напитков, соусов, майонезов, кетчупов; представлены средние величины содержания пищевых добавок в перечисленных продуктах питания, которые были определены методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Результаты исследования показывают, что количественное содержание определяемых консервантов и подсластителей не превышает максимально допустимые уровни. The article deals with the quality of food additions and the influence of them on the human health. The author shows the methods of determination of conservates and sweetens used for the production of soft drinks, sauces and so on. The average results of food additions maintenance defined by the method of effective liquid chromatography are presented in article. Research results show that quantitative maintenance of determined conservates and sweetensdoes not exceed maximally possible levels. uk Національна академія наук України Харчові добавки як об’єкт моніторингових досліджень Food additions as object of monitoring researches Article published earlier |
| spellingShingle | Харчові добавки як об’єкт моніторингових досліджень Гончаренко, Т.П. Гончаренко, О.Г. |
| title | Харчові добавки як об’єкт моніторингових досліджень |
| title_alt | Food additions as object of monitoring researches |
| title_full | Харчові добавки як об’єкт моніторингових досліджень |
| title_fullStr | Харчові добавки як об’єкт моніторингових досліджень |
| title_full_unstemmed | Харчові добавки як об’єкт моніторингових досліджень |
| title_short | Харчові добавки як об’єкт моніторингових досліджень |
| title_sort | харчові добавки як об’єкт моніторингових досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5606 |
| work_keys_str_mv | AT gončarenkotp harčovídobavkiâkobêktmonítoringovihdoslídženʹ AT gončarenkoog harčovídobavkiâkobêktmonítoringovihdoslídženʹ AT gončarenkotp foodadditionsasobjectofmonitoringresearches AT gončarenkoog foodadditionsasobjectofmonitoringresearches |