Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
Польська спільнота посідає важливе місце в історії Північного Причорномор’я. Сучасні історичні дослідження як вітчизняних, так і польських науковців показали вагомий внесок поляків в соціально-економічний розвиток та культурне життя регіону. Однак картина минулого досі залишається половинчастою, бо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/56083 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. / О.О. Ніколаєнко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 200. — С. 91-93. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-56083 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ніколаєнко, О.О. 2014-02-10T11:21:43Z 2014-02-10T11:21:43Z 2011 Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. / О.О. Ніколаєнко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 200. — С. 91-93. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/56083 94(477.7) Польська спільнота посідає важливе місце в історії Північного Причорномор’я. Сучасні історичні дослідження як вітчизняних, так і польських науковців показали вагомий внесок поляків в соціально-економічний розвиток та культурне життя регіону. Однак картина минулого досі залишається половинчастою, бо в ній відсутня така важлива постать як особистість жінки. Громадське життя, про яке є можливість дізнатись з архівних матеріалів чи періодичної преси, оминало жінок, як правило зосереджених в приватній, родинній сфері. Тому є потреба висвітити саме діяльність жінок в суспільному житті Причорномор’я. Факти участі жінок в громадській діяльності треба розглядати не як простий вияв активності, але й спробувати відповісти на питання, чим вони були продиктовані і які наслідки мали особисто для жінки і для жіноцтва в цілому. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Общественная деятельность польских женщин Северного Причерноморья в конце ХІХ – начале ХХ вв. Public activities of the Polish women, who resided in the Northern Black Sea region, at the ended XIX - beginning of the XX century Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| spellingShingle |
Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Ніколаєнко, О.О. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_full |
Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_fullStr |
Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_sort |
громадська діяльність польських жінок північного причорномор’я наприкінці хіх – початку хх ст. |
| author |
Ніколаєнко, О.О. |
| author_facet |
Ніколаєнко, О.О. |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Общественная деятельность польских женщин Северного Причерноморья в конце ХІХ – начале ХХ вв. Public activities of the Polish women, who resided in the Northern Black Sea region, at the ended XIX - beginning of the XX century |
| description |
Польська спільнота посідає важливе місце в історії Північного Причорномор’я. Сучасні історичні дослідження як вітчизняних, так і польських науковців показали вагомий внесок поляків в соціально-економічний розвиток та культурне життя регіону. Однак картина минулого досі залишається половинчастою, бо в ній відсутня така важлива постать як особистість жінки. Громадське життя, про яке є можливість дізнатись з архівних матеріалів чи періодичної преси, оминало жінок, як правило зосереджених в приватній, родинній сфері. Тому є потреба висвітити саме діяльність жінок в суспільному житті Причорномор’я. Факти участі жінок в громадській діяльності треба розглядати не як простий вияв активності, але й спробувати відповісти на питання, чим вони були продиктовані і які наслідки мали особисто для жінки і для жіноцтва в цілому.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/56083 |
| citation_txt |
Громадська діяльність польських жінок Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. / О.О. Ніколаєнко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 200. — С. 91-93. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT níkolaênkooo gromadsʹkadíâlʹnístʹpolʹsʹkihžínokpívníčnogopričornomorânaprikíncíhíhpočatkuhhst AT níkolaênkooo obŝestvennaâdeâtelʹnostʹpolʹskihženŝinsevernogopričernomorʹâvkoncehíhnačalehhvv AT níkolaênkooo publicactivitiesofthepolishwomenwhoresidedinthenorthernblacksearegionattheendedxixbeginningofthexxcentury |
| first_indexed |
2025-11-26T09:22:32Z |
| last_indexed |
2025-11-26T09:22:32Z |
| _version_ |
1850617458860228608 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
91
4) «Мудрость Н.Макиавелли можно обнаружить во всем, что окружает нас сегодня. Новая жизнь в
новом переводе важнейшего произведения великого флорентийца совпадает со временем, когда его
мудрость должна быть особенно востребована в России» // Николо Макиавелли. «Рассуждения о первой
декаде Тита Ливия. Государь» / пер., примеч., науч. ст., аннот. предметно-именной указатель М. А. Юсим,
послесл. П. Баренбойм. – М. : РОССПЭН, 2002. [5].
Источники и литература:
1. «Белое движение». Избранные произведения : в 16 кн. / сост., науч. ред., предисл. и коммент. д.и.н.
В. В. Волкова. – М. : ЗАО Центрполиграф, 2003. – Кн. 11 : Белый Крым. Русская армия генерала
Врангеля. Бои на Кубани и Северной Таврии.
2. Валентинов А. А. Четвертая поездка. Объезд фронта / А. А. Валентинов // Севастопольский Вестник. –
1920. – № 4.
3. Валентинов А. А. «Крымская эпопея»: Архив русской революции, издаваемый И. В. Гессеном /
А. А. Валентинов. – Берлин, 1922.
4. Валентинов (наст. Ланге) А. А. // Российское зарубежье во Франции. 1910-2000 гг. : биографический
словарь : в 3-х т. / под общ. ред.: Л. Манухина, М. Авриль, В. Лосской. – М. : Наука, Дом-музей
Марины Цветаевой, 2008.
5. Николо Макиавелли. «Рассуждения о первой декаде Тита Ливия. Государь» / пер., примеч., науч. ст.,
аннот. предметно-именной указатель М. А. Юсим, послесл. П. Баренбойм. – М. : РОССПЭН, 2002.
Ніколаєнко О.О. УДК 94(477.7)
ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛЬСЬКИХ ЖІНОК ПІВНІЧНОГО
ПРИЧОРНОМОР’Я НАПРИКІНЦІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Польська спільнота посідає важливе місце в історії Північного Причорномор’я. Сучасні історичні
дослідження як вітчизняних, так і польських науковців показали вагомий внесок поляків в соціально-
економічний розвиток та культурне життя регіону [1]. Однак картина минулого досі залишається
половинчастою, бо в ній відсутня така важлива постать як особистість жінки. Громадське життя, про яке є
можливість дізнатись з архівних матеріалів чи періодичної преси, оминало жінок, як правило зосереджених
в приватній, родинній сфері. Тому є потреба висвітити саме діяльність жінок в суспільному житті
Причорномор’я. Факти участі жінок в громадській діяльності треба розглядати не як простий вияв
активності, але й спробувати відповісти на питання, чим вони були продиктовані і які наслідки мали
особисто для жінки і для жіноцтва в цілому.
Для відповіді на дане запитання слід звернутись до історичних джерел, якими стануть як архівні
документи, так і матеріали періодичної преси про діяльність польських організацій регіону. Також важливі
свідчення зберігають наративи поляків, що мешкали в Одесі чи Херсоні у визначений період. Саме вони
дозволять побачити світ очима сучасників.
Наприкінці ХІХ ст. польська людність регіону складала чисельну кількість. В цьому багатоетнічному
середовищі поляки вирізнялись своєю мовою – польською, вірою – католицтвом. Характеристика
суспільної діяльності жінок не може бути загальною, бо жінки – не гомогенна категорія, а середовище, яке
було розділено статусними, майновими, віковими та безліччю інших факторів. Отже, варто зазначити, що
власниці маєтків, скоріше, не розуміли своїх співвітчизниць, які йшли до лав революції, так же, як і
полячки міського середовища знаходили спільні інтересі в благодійних або релігійних товариствах.
Аналіз громадської діяльності польських жінок буде проведений по різним напрямкам – революційна
діяльність, культурно-просвітницька, благодійницька.
Ще з 1870-х рр. ХІХ ст., коли в Російській імперії розпочали діяльність різноманітні революційні
угруповання, жінки брали в них участь. У своїй більшості революційні гуртки охоплювали вихідців з
робітничого чи різночинного середовища, студентів. Гасла покращення життя народу, несправедливості і
утисків знаходили підтримку в середовищі великих міст – Одеси, Миколаєва, де в різні часи діяло декілька
революційних організацій. У 1877-1878 рр. в Одесі існував гурток І. М. Ковальського, до складу якого
входили і жінки – сестри Олена та Вікторія Віттен (їхня матір була німкенею, а батько-поляком). Дівчата
утримували конспіративну квартиру, а також взяли участь в облаштуванні в ній підпільної типографії [2]. У
січні 1878 р. під час видрукування листівок, жандармерія спробувала здійснити обшук квартири, який
наразився на збройний опір гуртківців, серед яких знаходилась і В. Віттен, і Л. Мержанова. Всі члени
угруповання були передані військовому суду.
Друкарню утримувала і сестра відомого революціонера В. Ілліча-Світича – Елеонора. І хоча дуже
швидко, ця народовольська друкарня була викрита жандармерією, участь в цій справі полячок свідчить, що
жінок втягував вир революційної боротьби.
Однією з особливостей цієї участі був її родинний характер. Якщо чоловіки попадали до підпільних
гуртків, навчаючись в університеті, працюючи в різноманітних закладах, то жінки не мали такої
можливості. Жінки, які приходили до нелегальної діяльності, були сестрами чи дружинами революціонерів.
Ніколаєнко О.О.
ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛЬСЬКИХ ЖІНОК ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я НАПРИКІНЦІ
ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
92
В основному, їх діяльність полягала в утриманні конспіративної квартири, зв’язку з іншими
угрупованнями, друці листівок і нелегальних прокламацій тощо.
Після арешту І. М. Ковальського, його однодумці влаштували демонстрацію біля залу суду, після
розгону якої були розгромлені одеські та миколаївські революційні гуртки. Серед постраждалих були і
полячки М. Віташевська, М. Пумпянська, родина Левандовських, представлена матір’ю, батьком та
чотирма доньками [3].
Зовсім інший стиль життя був притаманний польським землевласникам, кількість яких почала
збільшуватись у другій половині ХІХ ст., коли наказом 1865 р. полякам було заборонено купувати землі в
південно-західних губерніях. Заможні поляки, а також ті, хто ховався від переслідувань царату після
розгрому Січневого повстання, знаходили в південних губерніях сприятливі умови для життя.
В деяких наративах ми зустрічаємо опис польських маєтків, і життя в ньому. Величезний маєток, в
якому мешкала родина Е. Янішевського розташовувались чисельні господарські споруди, а дім «тонув
серед вишень». Його бабця вела «старосвітське життя». Прибула французька гувернантка не розуміла, «як
може витрачатись сотні літрів молока на власні потреби, чому пані не пристало збирати фрукти, в той час
як вони просто зогнивають, як можна не турбуватись про наступний день»[4].
Інше життя вела в маєтку на Херсонщині матір однієї авторки спогадів Е. Корвін-Красинської – Ольга.
Залишившись вдовою, вона вимушена була пристосовуватись до управління маєтком і продавала овечу
вовну за кордон, тримала консервний завод по переробці фруктів, дві цукроварні [5].
Деякі заможні поляки лише влітку проводили час в маєтках, а взимку мешкали у великих містах –
Одесі, Херсоні, Миколаєві, Єлисаветграді. Спогади про ці міста є досить суперечливими. Так в жіночому
наративі Е.Красинської Єлисаветград – це місто, де взимку можна вести товариське життя, завдяки
кадетському корпусу, в той же час чоловічий погляд Я. Івашкевича змальовує місто глибоко провінційним
[6]. Одеса відрізнялась тим, що в місті крім деяких заможних родин і чисельного грона студентів, на
підприємствах працювало багато польських робітників. Отже,
Якщо університетські товариства були лише чоловічими, бо жінки не мали права до вступу в
університети, то інші молодіжні організації могли залучати до своєї роботи жінок. До організації «Одеський
сокіл», що діяла в місті у 1888-1895 рр. до їх викриття поліцією, входило 19 жінок. І хоча це лише
невеликий відсоток від кількості всіх членів – 81, ми можемо вважати, що жінки вже виходять із родинного
кола і починають брати участь в суспільному житті.
За матеріалами слідства було встановлено, що польська молодь Одеси збиралася на так звані «Середи»,
де читалися твори польських авторів, співалися патріотичні пісні, а також відбувалось ознайомлення з
нелегальною літературою. Утворені були також такі гуртки: «Лютня» – музичне коло, де вивчали
патріотичні пісні, «М’яч», вірогідно, спортивне товариство, «п’ятниці» [7]. Серед літератури, яка були
знайдені на квартирі одного з членів гуртка, заслуговує на увагу журнал «Dla kobiet», що свідчить про
врахування товариством інтересів жіноцтва [8].
Відомості, які ми маємо про жінок цієї організації, нажаль не досить вагомі – дані про місце і рік
народження, освіту, заняття містяться у справі лише по восьми членкиням. Всі ці жінки отримали або
домашнє виховання, або освіту в приватних закладах. Місцем праці семи з них вони назвали домашнє
господарство, і лише одна з них І. Борковська з Камянця-Подільського працювала в приватному жіночому
пансіоні. Отже, фактично польські домогосподарки за відсутності інших закладів культури, збираються у
вільний час у товаристві «Одеський сокіл». Такий вихід з домашньої сфери на той час був достатньо
радикальним, бо самостійна участь жінок без опіки батька, чоловіка, брата розцінювалась як виклик
існуючим нормам.
З відкриттям в Одесі у 1906 р. «Польського Дому», організації, яка об’єднувала поляків міста і надавала
можливість влаштовувати громадські зібрання і акції культурно-просвітницького характеру, життя
польської колонії міста пожвавилось [9]. Так серед п’яти відділень товариства, жінки виступали активними
учасницями у двох – бібліотечному та видовищ. Мається на увазі, що жінки могли приходити на лекції, але
самі лекцій не читали. А от брати участь у влаштуванні свята, театрального дійства, концерту, жінки не
тільки могли собі дозволити, але й залюбки займались цією справою.
У 1913 р. опікувалась бібліотекою організації Олена Йосипівна Павловська. Вона не жила при
бібліотеці, але приходила і видавала книжки багатьом робітникам, залізничникам, які брали у користування
книжки. На кінець 1909 р. зібрання книжок налічувало 4, 5 тисячі томів. Саме з бібліотекою пов’язана
діяльність Польської соціалістичної партії (PPS). Популярність бібліотеки була зумовлена, на думку агентів
царської охранки, можливістю читати нелегальну, заборонену літературу, яка начебто існувала в бібліотеці
[10].
Набагато консервативнішим у справі участі жінок було польське товариство «Ognisko», яке оголосило
майже такі ж цілі, як і «Дім Польський»: об’єднання поляків з метою культурного розвитку і виховання.
Товариство, яке влаштовувало читання, публічні лекції, концерти і театральні постанови, мало бібліотеку,
запрошувало до участі в своїй діяльності жінок, але тільки в якості гостей, тобто без права голосу на
загальних зборах [11].
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
93
Багато мешканок міста брали участь у благодійних товариствах релігійного характеру. З 1892 р.
спочатку в Одесі, а потім в Миколаєві і Херсоні починають свою діяльність католицькі доброчинні
товариства, основною соціальною базою яких є польська спільнота. Жінки брали участь в різноманітних
акціях – влаштування притулків та їх обслуговування, виховання та навчання дітей тощо. Крім того, що
релігія була міцним об’єднавчим чинником для поляків, що дозволяв їм зберегти національну ідентичність,
роль жінок в цьому процесі є беззаперечною.
Однією з таких жінок була Марія Ева Джевецька, яка проживала в Одесі. Саме вона доклала зусиль для
влаштування притулку св. Антонія в місті, народної школи та доброчинного закладу для дівчат, а з 1899 р.
ще й притулку «Родина Марії» [12]. Така діяльність, що продовжувалась багато років, турбувала уряд. У
матеріалах департаменту поліції 1911 р. вміщено циркуляр про «прискіпливий митний досмотр» М.
Джевецької, яка за їхніми даними є «відома діячка на Півдні Росії по об’єднанню польського елементу на
політично-національній основі» [13]. За даними бессарабського жандармського управління М. Джевецька,
окрім уже відкритих закладів для польських дітей, прагнула відкрити ще школи, «завдання яких полягає в
тому, щоб виховувати молоде покоління в польському національному дусі [14].
Отже, активність польських жінок на початку ХХ ст., навіть у сфері благодійності, могла викликати
реакцію влади і загрожувала учасницям різноманітних польських установ, навіть консервативного
характеру, ускладненнями.
Отже, польські жінки, мешканки північного Причорноморя, незважаючи на різницю віку, поглядів,
майнового і соціального статусу, прагнули брати участь в громадському житі краю. Їхні доброчинні акції,
освітня робота, економічні підприємства, революційні стремління поступово, але неухильно змінювали
статус і становище жінки.
Активність в суспільній сфері, яка була спричинена певною демократизацією польського суспільства
причорноморського регіону, дозволяла окремим жінкам ламати традиційні норми сприйняття жінки. Однак,
слід визнати, що попавши у вир конфліктів суспільних інтересів, жінки не створили власних жіночих
об’єднань, не визнали інтереси своєї соціальної групи – жіноцтва, першочерговими. Жінки своєю працею
обслуговували інтереси національних, класових, інших суспільних груп. Одночасно, участь в громадському
житті надавала жінкам відчуття боротьби з несправедливістю, утверджувала їх самосвідомість, надавала
досвід публічного життя.
Джерела та література:
1. Крымско-польский сборник научных работ. – Симферополь, 2004. – Т. 1 : Дни Адама Мицкевича в
Крыму; Південний архів. – Херсон, 2001. – Вип. 5; 2005. – Вип. 20.; Поляки на Півдні України та в
Криму. – Одеса, Ополє, Вроцлав, 2007.
2. Світленко С. І. Поляки і спроби організації вільної преси в Південній Україні у 60-80-х рр. ХІХ ст. /
С. І.Світленко // Південний архів. – 2001. – № 5. – С. 80-85, 81.
3. Снытко Т. Г. Русское народничество и польское общественное движение. (1865-1881) / Т. Г. Снытко. –
М., 1969. – С. 180.
4. Janiszewski E. Wspomnienia odessity. 1894-1916 / E. Janiszewski. – Wrocław, Warszawa, Krakow, 1987. –
С. 51, 73.
5. Krasińska E. Wspomnienia / E. Krasińska. – Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich we Wrocławiu.
– Sygn. 14114. – С. 9, 16.
6. Krasińska E. Wspomnienia / E. Krasińska. – Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich we Wrocławiu.
– Sygn. 14114. – С. 232; Iwaszkiewicz J. Książka moich wspomnień / J. Iwaszkiewicz. – Kraków, 1957. –
С. 60.
7. ЦДІАУК. – Ф. 385. – Оп. 1. – Од. зб. 446. – Aрк. 185, 186.
8. ЦДІАУК. – Ф. 385. – Оп. 1. – Од. зб. 446. – Aрк. 52.
9. Ніколаєнко О. О. Участь поляків у громадському житті Північного Причорномор’я наприкінці ХІХ –
початку ХХ ст. / О. О. Ніколаєнко // Історичний архів. – Миколаїв, 2010. – Вип. 5. – С. 28-32.
10. Куліш Н. Одеський Дім Польський / Н. Куліш // Південний архів. – 2001. – № 5. – C. 124-127, 126.
11. Łukawski Z. Ludność polska w Rosii: 1863-1914 / Z. Łukawski. – Wrocław, 1978. – S. 148.
12. Sobanska z Grocholskich M. Wspominki nikle. – Grodzick Mazowiecki, 2002. – С. 208.
13. ЦДІАУК. – Ф. 301. – Оп. 2. – Од. зб. 59. – Aрк. 104.
14. ЦДІАУК. – Ф. 1153. – Оп. 1. – Од. зб. 89. – Aрк. 3.
|