До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні

В контексте национальной безопасности дан анализ состояния техногенных объектов Украины. Определены четыре основных фактора, которые воздействуют на их безопасность: нормативно-правовой, организационный, технологический и региональный. Рассмотрены пути обеспечения безопасности техносферы Украины с п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автори:	Горбулін, В.П., Гетьман, В.В., Дрозд, І.П., Охота, А.С., Дрозд, М.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Національна академія наук України 2008
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5617
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні / В.П. Горбулін, В.В. Гетьман, І.П. Дрозд, А.С. Охота, М.І. Дрозд // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 5. — С. 5-9. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859488294349307904
author	Горбулін, В.П. Гетьман, В.В. Дрозд, І.П. Охота, А.С. Дрозд, М.І.
author_facet	Горбулін, В.П. Гетьман, В.В. Дрозд, І.П. Охота, А.С. Дрозд, М.І.
citation_txt	До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні / В.П. Горбулін, В.В. Гетьман, І.П. Дрозд, А.С. Охота, М.І. Дрозд // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 5. — С. 5-9. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	В контексте национальной безопасности дан анализ состояния техногенных объектов Украины. Определены четыре основных фактора, которые воздействуют на их безопасность: нормативно-правовой, организационный, технологический и региональный. Рассмотрены пути обеспечения безопасности техносферы Украины с позиции усовершенствования применения этих факторов. Определены мероприятия по углублению превентивности при защите населения и территорий от угроз техногенного характера и снижению уровней техногенных рисков. The state of technogenic objects in Ukraine is analyzed in the context of national security. Four main factors affecting their safety level are identified: legal, organizing, technological and regional. The ways of technosphere functioning securing by these factors perfection are considered. The preventive measures improvements for population and area protection from technogenic threats and for technogenic risks lowering are determined.
first_indexed	2025-11-24T16:13:09Z
format	Article
fulltext	Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №5 2008 5 Технічний стан споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж в основних галузях господар- ського комплексу України сьогодні досяг критичної межі, що загрожує її сталому функціонуванню, підви- щує ймовірність виникнення аварій і надзвичайних ситуацій (НС) техногенного характеру. Убезпечення об’єктів техносфери є предметом превентивної без- пеки, належить до компетенції численних відомств і сконцентроване довкола науково-технологічних та інженерно-технічних проблем. Зусиллям, спря- мованим на розв’язання цього завданя, сьогодні особливо бракує системності, координації, центра- лізованого управління та наукової підтримки. Пропозиції, які подають фахівці різних галу- зей господарського комплексу України щодо вирі- шення проблем безпеки техногенних об’єктів, на жаль, не завжди відображаються у стратегічних і програмних документах нашої держави. Так, напри- клад, у Державній програмі розвитку промисловос- ті на 2003–2011 роки [1] відсутній розділ, у якому б висвітлювалися питання підвищення рівня техно- генної безпеки. У сучасних умовах на рівень безпечності функ- ціонування техносфери України впливають чотири основних чинники: нормативно-правовий, органі- заційний, технологічний і регіональний [2]. Нормативно-правовий чинник. Досі в Україні відсутні загальнодержавні Концепція і Стратегія управління техногенною безпекою, які визначали б єдині підходи до зменшення техногенних ризиків, та не затверджені норми прийнятного техногенного ризику для населення. Процес розвитку законодавчої бази техногенної безпеки в Україні потребує систем- ного вдосконалення. Розвиток нормативно-правової бази має розглядатися одночасно з адекватним розвитком відповідної нормативно-технічної бази. Головними напрямами такого удосконалення є кон- цептуалізація, структуризація, систематизація, уніфі- кація, модернізація засад управління, регулювання й соціального захисту. Відсутність концептуальної основи, яка б акумулювала найкращі досягнення вітчизняної та світової науки, а також недосконалість системної координації законотворчої діяльності заці- кавлених відомств у цій сфері призводить до прева- лювання відомчих підходів. Наприклад, положення проекту Закону України “Про промислову безпеку” [3], розробленого фахівцями Держгірпромнагляду, не базуються на фундаментальних принципах без- пеки, сучасних організаційно-технічних принципах забезпечення безпеки, сучасній концепції життє- вого циклу тощо. Подібна ситуація спостерігається при підготовці нормативно-правових актів й іншими відомствами. Недостатня увага в них приділяється таким сучасним підходам, як забезпечення культури безпеки, організація інструментального моніторингу й діагностики, управління старінням обладнання, управління якістю всіх видів діяльності, що вплива- ють на безпеку, інтеграція систем управління техно- генною безпекою в системи загального управління тощо. Винятком можна вважати ядерну галузь, яка традиційно запроваджує передові сучасні підходи щодо безпеки споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж, детально опрацьовуючи їх у пра- вовій площині [4]. Процес модернізації національного законо- давства з техногенної безпеки має стати загально- державним процесом, а не являти собою, як зараз, розрізнені відомчі дії. УДК: 69.059;65.012.8 ДО ПРОБЛЕМИ УБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОГЕННИХ ОБ’ЄКТІВ В УКРАЇНІ В. П. Горбулін, В. В. Гетьман, І. П. Дрозд, А. С. Охота – Інститут проблем національної безпеки РНБО України, м. Київ М. І. Дрозд – Страхова компанія “Крона”, м. Київ В контексте национальной безопасности дан анализ состояния техногенных объектов Украины. Определены четыре основных фактора, которые воздействуют на их безопасность: нормативно-правовой, организационный, технологический и региональный. Рассмотрены пути обеспечения безопасности техносферы Украины с позиции усовершенствования приме- нения этих факторов. Определены мероприятия по углублению превентивности при защите населения и территорий от угроз техногенного характера и снижению уровней техногенных рисков. The state of technogenic objects in Ukraine is analyzed in the context of national security. Four main factors affecting their safety level are identified: legal, organizing, technological and regional. The ways of technosphere functioning securing by these factors perfection are considered. The preventive measures improvements for population and area protection from technogenic threats and for technogenic risks lowering are determined. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №5 2008 6 Організаційний чинник. В Україні надзвичай- но повільно відбувається виконання пріоритетного завдання державної політики у сфері техногенної безпеки – перехід на систему аналізу та управління ризиками як основу регулювання безпеки населен- ня й територій, забезпечення гарантованого рівня безпеки громадянина, суспільства [5]. Підвищення рівня техногенної безпеки потребує передусім фор- мування сучасної інформаційно-аналітичної осно- ви, розвиненої системи моніторингу у цій сфері, термінового вдосконалення існуючої системи дер- жавного управління для прийняття ефективних рішень. Одним з організаційних недоліків у сфері управління техногенною безпекою є нерозвине- ність відповідних науково-дослідних, експертно- аналітичних установ і організацій та відсутність єдиного координуючого органу між ними. У сучасних умовах організація управління тех- ногенною безпекою має базуватися насамперед на детермінантах загальнолюдської й професійної культури. Сьогодні поняття техніки та психології безпеки, які в ядерній галузі переросли в концеп- цію культури безпеки [4], мають знайти адекватне впровадження також в інших галузях господарсько- го комплексу і змінити у цьому напрямі світогляд керівників найвищого державного рангу. Сьогодні вкрай необхідно терміново впрова- джувати сучасні системи управління техногенною безпекою (СУТБ) потенційно небезпечних об’єктів і територій. Головною метою функціонування СУТБ є здійснення впливу на кількісні показники безпеки й підтримання їх оптимальних значень за вибраними критеріями на всіх етапах життєвого циклу техно- генних об’єктів. Загальне управління господарськими об’єктами в Україні необхідно трансформувати шляхом ство- рення цілісних структур, у які інтегровані системи технологічного, екологічного управління, управ- ління техногенною безпекою, якістю, забезпечення здоров’я працівників та інші системи менеджменту. Такий інтегрований системний підхід має застосову- ватися на галузевому й регіональному рівнях. Технологічний чинник. Через складний еко- номічний і фінансовий стан в Україні особливо- го значення набула проблема відпрацьованості ресурсу та зношеності споруд, конструкцій, облад- нання й інженерних мереж тривалого користуван- ня. Відпрацьованість обладнання в різних галузях економіки становить 50–70 % і цей показник про- довжує зростати [6]. Більшість суб’єктів господар- ської діяльності практично припинили оновлення основних фондів. Відпрацьованість і зношеність техногенних об’єктів тривалого користування, осо- бливо тих, що належать до категорії потенційно небезпечних (ПНО) та об’єктів підвищеної небез- пеки, спричиняє стрімке зростання аварійності та зниження рівня безпеки на всій території України. Тривала відсутність амортизаційних відрахувань і неможливість виділення в найближчій перспективі суттєвих фінансових ресурсів на підвищення безпе- ки споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж шляхом їхнього оновлення змушує приділяти особливу увагу прогнозуванню залишкового ресур- су й подовженню проектного терміну експлуатації за умов неперевищення допустимих рівнів ризику. Забезпечення надійної та безпечної експлуа- тації споруд, конструкцій, обладнання та інженер- них мереж тривалого користування, яке пов’язане з подовженням залишкового ресурсу, передусім актуальне для таких об’єктів: устаткування АЕС;• устаткування ТЕС;• устаткування ГЕС;• гідротехнічні споруди;• будівельні металеві конструкції;• залізобетонні та кам’яні будівлі та конструкції;• залізничні, автодорожні мости й тунелі;• трубопроводи;• резервуари та інші споруди нафтогазодобувної, • нафтопереробної та хімічної промисловості; електромережі;• житлові комплекси та об’єкти комунального гос-• подарства. З метою вирішення проблеми залишкового ресурсу у 2003 році була затверджена Концепція Державної програми забезпечення технологічної безпеки в основних галузях економіки України [7]. Проте здійснення запланованих заходів було загаль- моване через незатвердження самої Програми. З цієї причини одна з її складових – Державна науково-технічна програма “Ресурс” [8] за період 2005–2007 рр. – була виконана лише частково, оскільки в Державному бюджеті України на її фінан- сування було виділено Національній академії наук України цільовим призначенням лише близько 35 % коштів від необхідного обсягу. Складність ситуації з точки зору техногенної безпеки полягає в тому, що через відсутність коштів для реалізації необхідних науково-технічних заходів у цій сфері суб’єкти господарювання продовжують експлуатувати непридатні для нормального функці- онування об’єкти, створюючи ризики техногенних аварій. Таким чином, для забезпечення техноген- ної безпеки необхідно вирішити складне завдан- ня підтримання динамічного балансу подовження залишкового ресурсу та виведення з експлуатації й відновлення споруд, конструкцій, обладнання й інженерних мереж для забезпечення прийнятного рівня техногенного ризику. Регіональний чинник. У частині регіонів України наразі існує гіперконцентрація техноген- них об’єктів з наявністю застарілого устаткування, що обумовлює підвищену ймовірність виникнен- ня техногенних аварій. Превентивна діяльність органів регіональної влади щодо їх запобігання та зменшення техногенних ризиків ще не набу- Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №5 2008 7 ла дієвих управлінських і організаційних форм. Специфічною особливістю на регіональному рівні є наявність у межах однієї території різноманіт- них джерел небезпеки: локалізованих автоном- них об’єктів, розподілених просторових систем, стаціонарних і динамічних об’єктів. Існують також об’єкти, які взаємодіють в одному технологічному процесі (енергосистема, нафто-, газотранспортні трубопровідні системи). За природними особливостями майже 85 % території України характеризується складними інженерно-геологічними умовами, для яких власти- вий розвиток небезпечних природних і природно- техногенних процесів. Останні є впливовим чинни- ком збільшення кількості ушкоджень, а подекуди й руйнування споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж. Ключовими тут є екзогенні гео- логічні процеси (зсуви, карст, просідання та прова- ли, підтоплення, селі, абразія, сейсмічна тектоніка), активізація яких відбувається останніми роками на значній території України. Регіональна модель управління техногенною безпекою має враховува- ти взаємний вплив окремих небезпечних об’єктів у регіоні, небезпечних природних процесів і транс- регіональний техногенний вплив. Важливою складовою забезпечення техноген- ної безпеки крім підвищення стійкості конструкцій техногенних об’єктів до негативного впливу небез- печних природних процесів є впровадження систем захисту цих об’єктів від дії шкідливих чинників. Однак цей напрям, на жаль, не отримав поки що в Україні належного розвитку. Для удосконалення систем управління регіо- нальною техногенною безпекою важливе значен- ня має розвиток автоматизованих систем нового проблемно-орієнтованого класу – систем підтрим- ки управлінських рішень з регіональної безпеки (СПРБ) [9]. Їх функціональною складовою мають стати підсистеми прогнозування та аналізу ризи- ків на небезпечних техногенних об’єктах. СПРБ мають розглядатися як складові частини Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань над- звичайних ситуацій, завершення розроблення якої планується на кінець 2010 року. Важливими елементами інформаційного забез- печення регіональної системи управління техноген- ною та природною безпекою є регіональні паспорти ризику виникнення НС техногенного та природного характеру, розроблення яких було розпочате у 2001 році [5]. Сьогодні такий паспорт містить якісні оцін- ки рівня безпеки потенційно небезпечних об’єктів і загальну характеристику необхідних превентив- них заходів. Однак він потребує вдосконалення стосовно кількісної оцінки залишкового ресурсу й оцінки техногенного ризику на основі реального технічного стану споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж, які є компонентами небез- печних об’єктів. В організаційному плані необхідно підвищува- ти роль і відповідальність місцевих органів вико- навчої влади та органів місцевого самоврядування за зниження техногенних ризиків до прийнятного рівня. Важливим і необхідним завданням є також узгодження стратегії розвитку кожного регіону зі стратегіями розвитку певних галузей у контексті підвищення рівня техногенної безпеки. При розробці та реалізації державної політики у сфері техногенної безпеки вважаємо за доцільне особливу увагу акцентувати на проблемі погли- блення її превентивності. Поглиблення превентивності при захисті населення та територій від загроз техногенного й природного характеру та зниження рівнів ризиків передбачає здійснення таких заходів: Запровадження сучасної концепції життєвого циклу. Життєвий цикл техногенного об’єкта скла- дається з декількох етапів. Це – передпроектне опрацювання, проектування, виготовлення ком- понентів, будівництво, монтаж та налагоджування технологічного обладнання, планова експлуатація, технічне переоснащення, виведення об’єкта з екс- плуатації, утилізація конструкцій. Превентивні захо- ди мають охоплювати всі етапи життєвого циклу, а їх реалізація повинна стати предметом постійного державного контролю та нагляду. Нормування техногенних ризиків. Це той засіб, який покликаний установити в державі межі допус- тимості техногенної діяльності та межі захисту від небезпечних природних явищ. Прийняті нормативи ризиків мають утворити критеріальну основу для застосування механізмів регулювання техногенної безпеки. При цьому необхідно забезпечити єдність методологічних підходів до оцінки ризиків, уніфі- кацію методів нормування, врахування всіх фак- торів, пов’язаних із життєвим циклом техногенних об’єктів, галузеву й територіальну диференціацію нормативів ризиків, періодичне їх коригування тощо. Визначені нормативи прийнятного ризику для різних галузей мають бути реально досяжними за певний період часу за умов чіткого дотримання правил безпечного проведення робіт. Удосконалення діяльності дорадчих і консуль- тативних органів. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення при КМУ, на жаль, наразі не здійснює належного впливу на впровадження в Україні сучасних принципів захис- ту населення та територій від негативного впливу техногенних та природних чинників. Підвищення активності й ефективності впливу подібних органів на державну політику управління техногенною без- пекою потребує координації їх діяльності, контро- лю та належного інформаційно-аналітичного забез- печення. Модернізація функціональних підсистем. Перспективним напрямом підвищення превентив- Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №5 2008 8 ності було створення функціональних підсистем, завданням яких є здійснення нагляду за забез- печенням техногенної безпеки та організація про- ведення робіт із запобігання НС. Проте процес їх формування був неконтрольованим і вони не дали очікуваного ефекту стосовно підвищення рівня без- пеки. Так, у структурі Національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні за 2007 рік [10] аналіз діяльності функціональних підсистем, їхньої взаємодії з відповідними підрозді- лами органів влади взагалі відсутній. Таким чином, створювати такі підсистеми необхідно на сучасній методологічній основі, а вже існуючі необхідно докорінно модернізувати. Удосконалення управління на об’єктовому рівні. В Україні необхідно створити сучасну низову ланку функціональних систем управління техно- генною безпекою потенційно небезпечних об’єктів і техногенно перевантажених територій. Наразі їх створення гальмується передусім через відсутність у правових актах відповідних положень, які б забез- печили обов’язкове їх упровадження в усіх галузях економіки. Прийняті в Україні державні стандарти ДСТУ-П ОНSАS 18001:2006 і 18002:2006 “Системи управління безпекою та гігієною праці” регламенту- ють порядок створення СУТБ і процедур із мініміза- ції ризиків на виробництві. Наявність сертифіката за стандартами ОНSАS 18000 є переконливим доказом належного стану техногенної безпеки на підприєм- стві для потенційного іноземного інвестора. Однак, за відсутності загальнодержавного підходу, ефект від прийняття цих стандартів може бути анало- гічним результативності впровадження в Україні стандартів ISO серії 14000 “Системи екологічного управління”. Слід зауважити, що в Україні сьогодні лише окремі підприємства розробляють і створюють СУТБ. Причому їх створення розглядається керів- никами відповідних підприємств зазвичай не як засіб підвищення рівня безпеки, а як досягнення переваг на ринку за рахунок отримання відповід- них сертифікатів. Інтеграція СУТБ у загальні системи управлін- ня. На СУТБ має бути покладене завдання досяг- нення прийнятного рівня ризику та забезпечення оптимального балансу економічних витрат і рівня безпеки за умов обмеженості ресурсів у державі. На загальнодержавному рівні має бути започатко- ваний процес інтеграції СУТБ у загальні системи управління небезпечними об'єктами та територія- ми. Метою інтегрованих систем управління є спіль- не оптимальне управління всіма видами ризиків господарської діяльності, що дозволяє скоротити необхідні матеріальні й організаційні витрати. Визначення критичних компонентів техноген- них об'єктів. У кожній галузі у складі небезпечних об'єктів слід визначити передусім типові компо- ненти підвищеної небезпеки. Аналіз і визначення ризиків для них має слугувати основою тих першо- чергових науково-технологічних і управлінських завдань, вирішення яких дозволить максимально підвищити рівень як галузевої, так і регіональної безпеки у найбільш стислі терміни. Розбудова системи техногенного моніторингу. Сьогодні система моніторингу та прогнозування НС функціонує у вигляді розрізнених регіональ- них, галузевих або самостійних функціональних підсистем, не об'єднаних у єдиний інформаційно- аналітичний комплекс. Проблемними завданнями залишаються: удосконалення підсистем моніторин- гу ПНО, актуалізація єдиного банку даних, удоско- налення підсистеми оцінки та прогнозування інте- гральних ризиків НС, зонування території України за ступенем ризику виникнення НС, створення оперативних електронних карт НС тощо. Для ство- рення сучасної системи техногенного моніторингу має бути вироблений єдиний загальнодержавний підхід і подолана відомча розмежованість, коли різні інформаційні потоки «приватизовані» окреми- ми відомствами і не надходять до єдиного центру загальнодержавного управління. Проголошений Україною Євроатлантичний курс зумовлює необхід- ність переходу на міжнародні стандарти моніторин- гу та інтеграції її національних моніторингових сис- тем у європейську мережу моніторингу природних і техногенних ризиків. Розроблення державної стратегії управління техногенною безпекою. Ефективною така страте- гія може бути лише з одночасним застосуванням методів зменшення ймовірності виникнення техно- генних аварій і зменшення втрат від їхніх наслідків з пріоритетом застосування превентивних захо- дів. Методологія управління й організаційні захо- ди мають спрямовуватися на забезпечення опти- мального балансу втрат і вигод у межах окремого об'єкта, регіону та держави в цілому. ПРОПОЗИцІЇ З метою підвищення рівня безпеки потенційно небезпечних об’єктів, населення та територій про- понуємо: Рекомендувати Міжвідомчій комісії з питань 1. науково-технологічної безпеки при РНБО України організувати підготовку та прийняття таких нормативно-правових актів: Концепції та Стратегії, які мають визначити • засади управління техногенною безпекою населення, господарських об'єктів і територій на основі ризик-орієнтованого підходу; прийнятних рівнів природного й техногенного • ризику в Україні. Рекомендувати Кабінету Міністрів України здій-2. снення таких заходів: створити робочу групу для розроблення норма-• тивів прийнятних ризиків для всіх галузей народ- ного господарства з метою підвищення надійнос- Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №5 2008 9 ті й безпечної експлуатації технологічних комп- лексів, транспортних засобів, споруд, конструк- цій, обладнання, інженерних мереж тощо; розробити проект постанови КМУ “Про вне-• сення змін до Державної програми розвитку промисловості на 2003–2011 роки” щодо забез- печення природної й техногенної безпеки; провести інвентаризацію застосування в • Україні типових технічних регламентів споруд, конструкцій, обладнання, інженерних мереж та визначити заходи щодо їх удосконалення в контексті забезпечення техногенної безпеки; розробити проект Концепції моніторингу • небезпечних техногенних об'єктів; доручити Міжвідомчій раді КМУ з питань інвес-• тицій та інноваційного розвитку організацію міжгалузевої взаємодії й розроблення меха- нізмів державно-приватного партнерства та фінансування науково-технологічного забезпе- чення інноваційної діяльності в напрямі підви- щення безпеки споруд, конструкцій, обладнан- ня та інженерних мереж; доручити Міністерству регіональної політики та • будівництва України розробити засади створення регіональних центрів інформаційно-аналітичної підтримки подовження залишкового ресурсу, онов- лення та підвищення безпеки основних фондів. Рекомендувати Національній академії наук 3. України розробити пропозиції щодо подовження Державної науково-технічної програми «Ресурс» та здійснення в її рамках таких заходів: розроблення Концепції життєвого циклу споруд, • конструкцій, обладнання та інженерних мереж; виконання науково-технічних досліджень • щодо застосування кількісних методів оцінки ризиків технічних систем; розроблення методологічних засад організа-• ції та функціонування систем управління тех- ногенною безпекою потенційно небезпечних об'єктів і територій; розроблення підходів щодо розвитку в Україні • інфраструктури із забезпечення безпеки об’єктів техносфери. ЛІТЕРАТУРА Постанова КМУ від 28 липня 2003 p. � 1174 «Про схва-p. � 1174 «Про схва-. � 1174 «Про схва-1. лення Державної програми розвитку промисловості на 2003–2011 роки». Дрозд І.П., Гетьман В.В., Бобро Д.Г. Шляхи підвищення 2. безпечності функціонування техносфери України / XVI (ежегодная) международная научно-техническая кон- ференция “Экологическая и техногенная безопасность. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов», 09–13 июня 2008 г., Бердянск. Сб. научных трудов. Водгео. – Харьков, 2008. – С. 28–46. Проект Закону України «Про промислову безпеку» 3. (реєстр. � 2201 від 07.03.2008 р.). Наказ Державного комітету ядерного регулювання 4. України від 19 листопада 2007 року � 162 «Про затвердження Загальних положень безпеки атомних станцій». Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 5. 2001 р. � 122 «Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситу- ацій техногенного та природного характеру, запобі- гання та оперативного реагування на них, на період до 2005 року». Цільова комплексна програма НАН України «Проблеми 6. ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин». Зб. наукових статей за результатами, отрима- ними в 2004–2006 pp. / Наук. керівник акад. Б.Є. Патон. Ін-т електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. – Київ, 2006. – 589 с. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 7. червня 2003 р. �351-р «Про схвалення Концепції Державної програми забезпечення технологічної без- пеки в основних галузях економіки». Постанова Кабінету Міністрів України від 8 жов-8. тня 2004 р. � 1331 «Про затвердження Державної науково-технічної програми «Ресурс». Биченок М.М. Основи інформатизації управління регі-9. ональною безпекою. – К.: Ін-т проблем національної безпеки, 2005. – 196 с. Національна доповідь про стан техногенної та при-10. родної безпеки в Україні у 2007 році / Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської ката- строфи. – [Електронний ресурс] http://www.mns.gov. ua/ annual_report/2007.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5617
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1726–5428
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-24T16:13:09Z
publishDate	2008
publisher	Національна академія наук України
record_format	dspace
spelling	Горбулін, В.П. Гетьман, В.В. Дрозд, І.П. Охота, А.С. Дрозд, М.І. 2010-01-28T11:04:46Z 2010-01-28T11:04:46Z 2008 До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні / В.П. Горбулін, В.В. Гетьман, І.П. Дрозд, А.С. Охота, М.І. Дрозд // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 5. — С. 5-9. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1726–5428 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5617 69.059;65.012.8 В контексте национальной безопасности дан анализ состояния техногенных объектов Украины. Определены четыре основных фактора, которые воздействуют на их безопасность: нормативно-правовой, организационный, технологический и региональный. Рассмотрены пути обеспечения безопасности техносферы Украины с позиции усовершенствования применения этих факторов. Определены мероприятия по углублению превентивности при защите населения и территорий от угроз техногенного характера и снижению уровней техногенных рисков. The state of technogenic objects in Ukraine is analyzed in the context of national security. Four main factors affecting their safety level are identified: legal, organizing, technological and regional. The ways of technosphere functioning securing by these factors perfection are considered. The preventive measures improvements for population and area protection from technogenic threats and for technogenic risks lowering are determined. uk Національна академія наук України До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні About safety guaranteeing of technogenic objects in Ukraine Article published earlier
spellingShingle	До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні Горбулін, В.П. Гетьман, В.В. Дрозд, І.П. Охота, А.С. Дрозд, М.І.
title	До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні
title_alt	About safety guaranteeing of technogenic objects in Ukraine
title_full	До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні
title_fullStr	До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні
title_full_unstemmed	До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні
title_short	До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні
title_sort	до проблеми убезпечення техногенних об'єктів в україні
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5617
work_keys_str_mv	AT gorbulínvp doproblemiubezpečennâtehnogennihobêktívvukraíní AT getʹmanvv doproblemiubezpečennâtehnogennihobêktívvukraíní AT drozdíp doproblemiubezpečennâtehnogennihobêktívvukraíní AT ohotaas doproblemiubezpečennâtehnogennihobêktívvukraíní AT drozdmí doproblemiubezpečennâtehnogennihobêktívvukraíní AT gorbulínvp aboutsafetyguaranteeingoftechnogenicobjectsinukraine AT getʹmanvv aboutsafetyguaranteeingoftechnogenicobjectsinukraine AT drozdíp aboutsafetyguaranteeingoftechnogenicobjectsinukraine AT ohotaas aboutsafetyguaranteeingoftechnogenicobjectsinukraine AT drozdmí aboutsafetyguaranteeingoftechnogenicobjectsinukraine

До проблеми убезпечення техногенних об'єктів в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси