Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій

На основі комплексного вивчення глибинної будови, особливостей складчастості осадового покриву та геологічної еволюції Баренцової та Азово-Чорноморської акваторій встановлено, що вони займають периклінальні ділянки окраїн Східноєвропейської платформи. Виявлено, що для Азово-Чорноморського регіону ви...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Геология и полезные ископаемые Мирового океана
Date:	2012
Main Author:	Павлюк, М.І.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України 2012
Subjects:	Геотектоника и нефтегазоносность
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/56450
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій / М.І. Павлюк // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2012. — № 1 (27). — С. 5-21. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859902200217600000
author	Павлюк, М.І.
author_facet	Павлюк, М.І.
citation_txt	Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій / М.І. Павлюк // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2012. — № 1 (27). — С. 5-21. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Геология и полезные ископаемые Мирового океана
description	На основі комплексного вивчення глибинної будови, особливостей складчастості осадового покриву та геологічної еволюції Баренцової та Азово-Чорноморської акваторій встановлено, що вони займають периклінальні ділянки окраїн Східноєвропейської платформи. Виявлено, що для Азово-Чорноморського регіону визначальними геодинамічними умовами в альпійську геотектонічну епоху були зусилля стиску і складчасто-насувні дислокації, які зумовили характер антиклінальних піднять і відповідні типи пасток нафти і газу. У межах Баренцовоморського шельфу в мезозой-кайнозойську епоху переважали зусилля розтягу та рифтогенез, завдяки яким утворилися великі германотипні антикліналі і структурні пастки вуглеводнів із запасами в триліони кубічних метрів газу. На основании комплексного изучения глубинного строения, особенностей складчатости осадочного чехла и геологической эволюции Баренцевой и Азово-Черноморской акваторий установлено, что они занимают периклинальные участки окраин Восточноевропейской платформы. Выявлено, что для Азово-Черноморского региона определяющими геодинамическими условиями в альпийскую геотектоническую эпоху были усилия сжатия и складчато-надвиговые дислокации, что обусловило своеобразный характер антиклинальных поднятий и соответствующие типы ловушек нефти и газа. В пределах Баренцевоморского шельфа в мезозой-кайнозойскую эпоху доминировали усилия растяжения и рифтогенез, благодаря которым образовались огромные германотипные антиклинали и структурные ловушки углеводородов с запасами в триллионы кубических метров газа. On the basis of complex studies of the deep structure, special features of folding of the sedimentary cover and the geological evolution of the Barents Sea and the Sea of Azov-Black Sea water area, it was established that they occupy periclinal parts of the margins of the East European Platform. It was revealed that compressing strain and fold-thrust dislocations influencing the character of anticlinal uplifts and corresponding types of oil and gas traps were determinative geodynamic conditions in the Alpine geotectonic epoch for the Sea of Azov-Black Sea region. In the Mesozoic-Cainozoic epoch, strain effects and riftogenesis, owing to which huge anticlines of Germanic-type style and structural traps of hydrocarbons with reserves estimated at trillions of cubic metres of gas were formed, prevailed within the limits of the Barents Sea shelf.
first_indexed	2025-12-07T15:57:46Z
format	Article
fulltext	ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ... АКВАТОРІЙ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 5 ГЕОТЕКТОНИКА И НЕФТЕГАЗОНОСНОСТЬ УДК 551.2/3+553.98(98+477.7) © М. І. Павлюк, 2012 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ БАРЕНЦОВОМОРСЬКОЇ І АЗОВО�ЧОРНОМОРСЬКОЇ АКВАТОРІЙ На основі комплексного вивчення глибинної будови, особливостей складчастості осадового покриву та геологічної еволюції Баренцової та Азово�Чорноморської акваторій встановлено, що вони займають периклі� нальні ділянки окраїн Східноєвропейської платформи. Виявлено, що для Азово�Чорноморського регіону визначальними геодинамічними умовами в альпійську геотектонічну епоху були зусилля стиску і складчасто�насувні дислокації, які зумовили характер антиклінальних піднять і відповідні типи пасток нафти і газу. У межах Баренцовоморського шельфу в мезо� зой�кайнозойську епоху переважали зусилля розтягу та рифтогенез, зав� дяки яким утворилися великі германотипні антикліналі і структурні пастки вуглеводнів із запасами в триліони кубічних метрів газу. Задум цієї статті виник ще під час експедиційних геолого�геофізич� них досліджень, проведених Інститутом геології і геохімії горючих копа� лин ІГГГК НАН України в Баренцово�Карському регіоні в 1982–1992 рр. В процесі досліджень, зокрема лабораторних, що виконувалися в ІГГГК НАН України, виявлено численні суттєві аналогії та своєрідні відмінності в структурі, еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморсько� го (БМР) та Азово�Чорноморського (АЧР) регіонів (останній ІГГГК НАН України досліджує з 1965 р.). Азово�Чорноморський та Баренцовоморський шельфи в сучасній гео� тектонічній позиції займають окраїнні ділянки Східноєвропейської плат� форми (СЄП) – південну й північну (рис. 1). Їх геологічна будова та нафтога� зоносність значною мірою визначалися процесами геологічного минулого – геотектонічним розвитком і, зокрема, геодинамікою окраїн сучасного Євро� пейського палеоконтиненту, формуванням специфічних окраїнноконтинен� тальних структур упродовж минулих геотектонічних епох. Унікальність та своєрідність будови арктичного шельфу неодноразово підкреслювалися багатьма дослідниками [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7]. Йдеться про будову фундаменту, геодинамічний стан земної кори й мантії, еволюцію цього сегменту Землі. Сучасні уявлення про геотектонічну природу власне Баренцового моря грунтуються на невеликій, порівняно з чорноморським шельфом, кількості безпосередніх геологічних спостережень: вивченні розрізів на відслоненнях навколишнього суходолу та островів, дослідженнях донного кам’яного ма� теріалу (ДКМ), бурінні глибоких свердловин на островах та окремих розві� дувальних площах на шельфі. Дещо багатший матеріал складають дані сей� сморозвідки, граві� та магнітометрії. ПАВЛЮК М. І. 6 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 Будова фундаменту Баренцовоморського шельфу На схемі (рис. 2), побудо� ваній з урахуванням нових да� них, узагальнення і критичного аналізу фактичного матеріалу, представлено новий варіант будо� ви фундаменту Баренцового моря та прилеглих регіонів. Тут пока� зано області різновікової консолі� дації, розділені глибинними роз� ломами типу крайових швів [8]. Область архей середньоп ротерозойської (карельської) консолідації займає більшу частину Балтійського щита та його занурені частини, перекриті на сході (Мезенська синекліза) осадовим покривом. На півночі Балтійського щита вона вузькою смугою простягається під водами Баренцового моря, утворюючи Кольську монокліналь. Два інші блоки карельської консолідації виокремлюються нами в південній та північній ділянках шельфу Баренцового моря (рис. 2), які в геофізичних полях характеризуються різним напрямом і хаотичним про� стяганням структур фундаменту. Смуга байкальської складчастості складає Тімано�Канінсько�Варан� герський пояс. Метаморфізм і синтектонічні інтрузії Тіману і п�ва Канін мають вік 620–550 млн. років, що дозволяє датувати утворення цієї склад� частої системи вендським часом. Про суцільну смугу байкалід, яка простя� гається від Тіману до острова Кільдін і півостровів Рибачий та Варангер, свідчать і геофізичні дані. Зокрема, регіональний магнітний мінімум Тіманського пасма безпосередньо переходить в Баренцовому морі в Кільдінсько�Рибачинську смугу пониженого магнітного поля [9]. Рифейські відклади в цій смузі фрагментарно виходять на поверхню дна шельфу і, різко занурюючись на північний схід, перекриваються осадовим покривом. Області каледонської складчастості включають два райони з неза� перечною наявністю складчастих комплексів. Це смуги шпіцбергенських і скандинавських каледонід на західній окраїні Баренцового моря. Сканди� навські каледоніди представлені евгеосинклінальними формаціями, скла� деними потужною товщею спілітів та аспідних сланців. Міогеосинкліналь� на зона фіксується лише вузькою смугою вздовж межі з Балтійським щи� том. На самому щиті нижньопалеозойські осади розвинені локально, зокре� ма, відклади кембрію�силуру потужністю до 1,0 км заповнюють грабен Осло. Одна гілка продовження каледонід на північ пов’язана з західно� шпіцбергенською смугою каледонських утворень. Вона підтверджується Рис. 1. Сучасна геотектонічна по� зиція Баренцовоморської та Азово� Чорноморської периконтиненталь� них акваторій ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ... АКВАТОРІЙ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 7 формаційним аналізом комплексу “Гекла�Хук” та комплексами о. Ведме� жий [10,11]. Друге відгалуження каледонід, на нашу думку [8], простягається в межах центральної частини шельфу Баренцового моря, утворюючи Скан� динавсько�Центральнобаренцовську зону (рис. 2). Підтвердженням цього є зібраний нами численний матеріал, з аналізу якого можна вивести такі до� кази: 1) піднятий в Баренцовому морі ДКМ в ряді банок на Пн�Зх від арх. Нова Земля і в районі Нордкапа представлений кварцитами, метаморфіч� ними сланцями, філлітами, пісковиками та магматичними породами, ана� логічними за складом та ступенем метаморфізму каледонським породам скандинавського суходолу і пізньокаледонським гранітам Нової Землі [13]. Ізотопне визначення віку слюдисто�кварцових сланців з цих зборів [12] по� казує 555 млн. років і є аналогічним віку північнонорвезьких комплексів; 2) виявлена під час геологічної зйомки на півночі арх. Нова Земля велика кількість своєрідного уламкового матеріалу в теригенних силурійських і девонських відкладах. Цей матеріал міг надійти лише з Баренцового моря за рахунок розмиву розміщеної тут складчастої споруди. І.П. Атласов зі співавторами [1] безпосередньо відзначали прояви каледонської складча� стості в північній окраїні арх. Нова Земля та прилеглого шельфу; 3) про� стягання цієї споруди можна простежити за напрямом магнітних [5] та гра� вітаційних [9] аномалій, які тягнуться вузькою смугою вздовж складчас� тості норвезьких каледонід від Пн�Зх краю Скандинавського півострова до його північних берегів в районі Портсангер�фіорда, мису Нордкап і далі, в центральній частині Баренцового моря в Пн�Сх напрямку – аж до північного закінчення Нової Землі; 4) в цій же смузі в геомагнітних ко� лонках земної кори шельфу [4] фіксується складчастий комплекс, який займає проміжне місце між “гранітною” верствою і осадовим покривом. Інтерпретувати його можна однозначно: це палеозойський (каледонський) похований ороген; 5) очевидно, уламки метаморфічних порід цього ороге� ну, що розмивався, розкрито недавно в теригенних відкладах пермського віку при бурінні морських свердловин на Північно�Кільдінській розвіду� вальній площі на шельфі Баренцового моря; 6) зафіксовані в західній час� тині Центрально�Баренцовського підняття північно�східні простягання локальних структур та розривів теж пов’язані, очевидно, з постумним ка� ледонським тектогенезом. Зафіксовані за геофізичними даними незгідності в пермсько�тріасо� вому комплексі, а також різке скорочення потужностей мезозойських відкладів, що супроводжувалося розмивом, теж стверджує уявлення про особливу структуру цього геоблоку. Якщо до того ж врахувати наявність розмивів в середньому палеозої, то область Центрально�Баренцовського підняття уявляється як структура, успадкована від давніших палеозойсь� ких орогенів. Всі ці докази переважно опосередковані, однак розгляд їх в комплексі дає досить вагомі аргументи для виокремлення під водами Ба� ренцового моря Скандинавсько�Центрально�Баренцовської складчастої си� стеми каледонід [8]. Область пізньогерцинської складчастості охоплює Пай�Хой�Ново� земельську складчасту систему, до якої входить Югорський півострів, ост� ПАВЛЮК М. І. 8 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 рови Вайгач і Нова Земля, а також вузька смуга прилеглих частин Карсько� го та Баренцового морів. Критичний аналіз наявних матеріалів свідчить, що Пай�Хой�Новозе� мельська складчаста система, безумовно, є складовою частиною єдиного Урало�Новоземельського складчастого поясу, його північним продовженням внаслідок пізньогерцинського тектогенезу [7]. Таким чином, дані про будову фундаменту баренцовоморського шель� фу і аналіз формацій свідчать про його гетерогенну структуру і дозволяють нам виділити декілька геоблоків і зон суттєво різного типу та різного віку консолідації (рис. 2). Обгрунтування тектонічного районування фундамен� ту Баренцовоморського регіону має не лише чисто теоретичне значення, а дозволяє вирішити багато питань прикладного характеру, пов’язаного, зокрема, з нафтогеологічним районуванням та відображенням в осадовому покриві структур фундаменту. Визнання древнього (карельського) віку фун� даменту більшої частини Баренцовоморського шельфу, а значить, і відсут� ності в чохлі постумних дислокацій, орієнтує геологів�нафтовиків на пошук і виявлення в нижніх структурних поверхах локальних складок�пасток, штампових, над� і прирозломних піднять. Регіональний тектонічний план у даному випадку визначається значною стабільністю земної кори, поруше� ною лише рифтогенами. В цих ділянках значно зростає також стратигра� фічний діапазон та формаційний обсяг перспективних нафтогазоносних ком� плексів. Області з молодим (байкальським, каледонським та пізньогерцинсь� ким) фундаментом та розвиненим осадовим покривом будуть характеризува� тися поширенням різного ступеню успадкованих, можливо навіть наскрізних дислокацій, а на активізованих у пізніші цикли тектогенезу ділянках слід очікувати розвиток складчастості нагнітання, шовних складок тощо. Структура осадового покриву Баренцового моря Наші уявлення склалися на підставі побудов серії структурних карт по певних горизонтах та геологічних профілів субширотного і субмеридіональ� ного напрямків. У побудовах для російської частини акваторії нами викори� стано дані геофізичного сейсмічного профілювання та результати опрацьова� них нами геологічних розрізів морських свердловин і пробурених на суші й островах. Стратиграфічна інтерпретація розрізів виконана у ВО “Арктикмор� нафтогазрозвідка” та “Союзморгео”. Для норвезької ділянки акваторії вико� ристано побудови норвезьких геологів та геофізиків [14, 15]. Максимальні потужності осадових комплексів приурочені до субмери� діональної грабеноподібної депресійної зони, яка займає величезну площу Баренцового моря – Південнобаренцовської западини (рис. 3). Це майже ок� ругла полога структура з радіусом близько 200 км. По підошві юри (горизонт “Б”) вона має амплітуду 2–3,5 км. Ускладнюють будову бортів западини чис� ленні тераси, на яких розташовані локальні структури. Східний борт запади� ни крутіший і ускладнений диз’юнктивами. Ймовірно, це вплив орогену Нової Землі. Центральна частина досить полога, геофізики фіксують тут магніто� активні тіла, що відповідають магматичним утворенням. Западина межує на заході з Центральнобаренцовським підняттям, на півдні – з Кольською моно� кліналлю та акваторіальною частиною Печорської синеклізи. На півночі че� ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ... АКВАТОРІЙ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 9 Рис. 2. Схема районуван� ня фундаменту Баренцово� морського шельфу (склав М. І. Павлюк за використан� ням матеріалів ВНДІ Океа� нології, ВО Союзморгео, ВО Північморгео, ВО Арктик� морнафтогазрозвідка). 1 – границя шельфу; 2 – об� ласті карельської консолідації; 3 –Тімано�Канінсько�Варанге� рська смуга байкальської складчастості; 4 – смуга кале� донської сладчастості: Норвезь� ко�Шпіцбергенська (С1) і Цен� трально�Баренцовська (С2); 5 – Пай�Хой�Новоземельська сму� га пізньогерцинської складчас� тості; 6 – простягання структур фундаменту за геофізичними даними; 7 – місця фіксації складчастого (каледонського?) фундаменту в геомагнітних роз� різах земної кори; 8 – магма� тичні тіла в осадовому покриві (траповий магматизм); 9 – осі фанерозойських рифтових структур Рис. 3. Сейсмогеологічний розріз через Баренцове море (склав М.І. Павлюк з використанням матеріалів А.В. Борисова, В.Г. Євсюкова, Г.А. Курбанової, Л.П. Ма� лишової, В.М. Мартіросяна, Є. Шипілова). 1–границі стратиграфічних підрозділів, 2–відбиваючі сейсмічні границі, 3–розривні по� рушення, 4–свердловини в Баренцовому морі ПАВЛЮК М. І. 10 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 Рис. 4. Схема будови фундаменту південного краю Східноєвропейської плат� форми (склав М.І. Павлюк з використанням матеріалів О.Т. Богайця, І.А. Гарка� ленка, Г.І. Каляєва, М.В.Муратова, Л.Г. Плахотного, В.А. Рябенка, В.І. Старостен� ка, К.Г. Тяпкіна, А.В. Чекунова). 1 – архейські масиви, охоплені по краях протерозойською тектоно�магматичною активі� зацією: І – Бузько�Дністровський, ІІ – Придніпровський; 2 – архейські масиви, перероблені протерозойською гранітизацією і метаморфізмом: ІІІ – Кіровоградський, ІV – Приазовсь� кий; 3 – нижньо�середньопротерозойські складчасті зони: V – Одеська, VІ – Криворізько� Кременчуцька, VІІ – Оріхово�Павлоградська; 4 – зони основних глибинних розломів: А – Вишнівсько�Лиманський, Б – Фрунзенсько�Арцизький, В – Одеський, Г – Кіровоградсько� Миколаївський, Д – Євпаторійсько�Скадовський, Е – Салгирсько�Октябрський, Ж – Кон� ксько�Білозерський, З – Мелітопольсько�Новоцарицинський, І – Жданово�Керченський, К – Кальміус�Джигінський; 5 – контур відслонень Українського щита; 6 – відслонення бай� кальських складчастих комплексів; 7 – зони залишкових гравітаційних максимумів, зумов� лені припіднятим заляганням: а – байкальських складчастих комплексів, б – герцинського та, ймовірно, байкальських складчастих комплексів; 8 – південна межа Східноєвропейської платформи рез Лудловську сідловину вона з’єднується з Північнобаренцовською запа� диною, а на сході – з Приновоземельською зоною (рис. 3). Кольська монокліналь – це зона поступового занурення північного схи� лу Балтійського щита. Вона перекривається повільно наростаючим клином осадових утворень, потужність яких збільшується з півдня на північ, утво� рюючи монокіналь північно�західного простягання. Печорська синекліза в континентальній частині добре вивчена, оскіль� ки являє собою один з давніх нафтогазоносних районів. Незважаючи на про� тиріччя щодо віку фундаменту синеклізи (карельський чи байкальський), основний її структурний план осадового покриву визначається палеозойсь� ким карбонатним комплексом. Північнобаренцовська западина міститься північніше 76�ї паралелі в зоні масивних пакових льодів і тому вивчена недосконало. Вона аналогічна ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ... АКВАТОРІЙ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 11 за будовою Південнобаренцовській западині: має пологе дно і досить круті борти, ускладнені локальною складчастістю. Передновоземельська зона складна за будовою: тут відбувається зчле� нування різнорідних і різнорангових геотектонічних елементів. В плані вона нагадує вигнуту дугу довжиною понад 1000 км, яка огинає острови архіпе� лагу Нова Земля. Загалом можна стверджувати, що структура осадового покриву Барен� цовоморського шельфу має успадкований характер розвитку. Основні зони осадконагромадження з максимальними потужностями в пізньому мезозої значною мірою успадковують структуру палеозой�ранньомезозойських рифтів, заповнених вулканогенно�теригенними утвореннями. Саме над риф� тогенами в юрський і крейдовий періоди утворюються обширні синеклізи. В кайнозойський час переважають блокові порухи з переважанням підняттів. З цим періодом пов’язана максимальна ерозія нижчезалеглих крейдово�юрських відкладів. Накладений характер тектонічні порухи ма� ють лише вздовж архіпелагу Нова Земля, де вони пов’язані з насувними процесами сусіднього Урал�Пай�Хой�Новоземельського складчастого поясу та вздовж сучасної бровки шельфу в новоутворених рифтах, що викликані розкриттям Атлантики та Північного Льодовитого океану. Геодинамічний розвиток Баренцового моря Геологічна еволюція шельфу Баренцового моря так само, як Карсько� го і Норвезького, розглядається звичайно у зв’язку з тектонічними подіями у Північно�Атлантичному та Арктичному мегабасейнах. В їх генетичній єдності переконує не лише спільність сучасних зовнішніх (конструктивних) меж, але й специфіка геологічної історії. У літературі неодноразово обгово� рювалися геодинамічні моделі Арктичного шельфу [7, 8, 16, 17, 18, 19]. На основі глобальних побудов останніх років [18,19] та зіставлення даних про еволюцію Баренцового моря [8, 17, 20] можна зробити висновок про стабільність регіону Баренцовоморського шельфу у мезозой�кайнозойсь� ку епоху. Про це свідчить достатньо фіксований стан його основних тектоніч� них елементів, зміщення яких було незначним, а обертання (якщо воно вза� галі відбулося) становило декілька градусів. На відсутність значних горизонтальних переміщень того часу вказу� ють і результати проведеного нами математичного моделювання густини літосфери Баренцово�Карського шельфу. Характер зміни густини осадово� го комплексу та окремих верств кори говорить про помірну горизонтальну розшарованість літосфери. Зони розущільнень приурочені лише до рифто� вих систем [21]. Під впливом спредингу, що зародився у серединно�океаніч� ному хребті Гаккеля, в районі Баренцово�Карського шельфу та прилеглої континентальної частини Західно�Сибірської плити, переважало прогинан� ня, яке відбулося після відокремлення Північно�Американської та Євразій� ської літосферних плит. Воно супроводжувалося утворенням молодих риф� тогенів типу жолобів Франц�Вікторія, Вількінського та ін., напрямлених перпендикулярно бровці шельфу і генетично пов’язаних із периокеанічни� ми прогинами Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. Цього часу відновлюються давні ослаблені зони та розривні порушення. ПАВЛЮК М. І. 12 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 Таким чином, наведені матеріали вказують на формування території Баренцовоморського шельфу в режимі пасивної континентальної окраїни принаймні з кінця палеозою. Накладеними є процеси інтенсивної тектоно� магматичної активізації та окраїнно�континентального рифтогенезу, що створювали своєрідну специфіку еволюції. Тривалі процеси розтягу і стиску відбилися на тектонічній будові регі� ону. Причому фази стиску і розтягу чергувалися і накладалися багаторазо� во, часто залишаючи лише окремі свідчення минулих процесів. Характер� ним був механізм геодинамічних перетворень, коли нові розколи проходи� ли по вже частково консолідованих старих залікованих швах – зонах зіткнення континентальних блоків у попередні епохи. Для геологів�нафто� виків важливе значення має виявлення епох розтягу як найбільш сприят� ливих для вертикальної міграції вуглеводнів, а також епох стиску, коли відбувалося локальне складкоутворення і формування пасток нафти і газу. Будова доальпійських комплексів Азово�Чорноморського регіону Враховуючи геофізичні характеристики південної окраїни СЄП [22, 23, 24, 25] та аналізуючи поширення та простягання окремих комплексів фор� мацій фундаменту СЄП і розміщення зон глибинних розломів, можна розк� рити основні риси будови цього регіону. Тут нами виділяються [7] крупні геоструктурні елементи фундаменту, розділені шовними зонами – глибин� ними розломами (геологічними сутурами ) (рис. 4). Бузько Дністровський і Придніспровський архейські масиви (про� топлити) складені найдавнішими метаморфічними формаціями. Перший в Західному Причорномор’ї обмежений Вишнівсько�Лиманським і Фрун� зенсько�Арцизьким глибинними розломами. Придніпровський масив простежується від УЩ на південь і обмеже� ний Салгірсько�Октябрським та Конксько�Білозерським глибинними роз� ломами. Породи спіліто�кератофірової формації (конксько�верховцевської серії) складають витягнуті між склепіннями смуги субмеридіонального на� пряму з переважанням північ�північно�західного простягання. Це добре фіксується за магнітними та гравітаційними аномаліями [22]. Кіровоград Житомирський та Приазовський масиви теж скла� дені давніми архейськими формаціями. Однак вони значно більше пере� роблені протерозойською тектоно�магматичною активізацією. Для Кіро� воград�Житомирського масиву характерні інтенсивноскладчасті струк� тури гнейсів і мігматитів переважно Пн�Зх простягання. В Приазовсько� му масиві більш поширений меридіональний, а також Пн�Пн�Сх напрям� ки складчастості. Дещо інше структурне положення займають Одеська, Криворізько Кременчуцька та Горіхово Павлоградська складчасті зони. Вони скла� дені завершеним рядом формацій і являють собою добре виражені лінійні структури геосинклінального типу. Їм властивий субмеридіональний напря� мок структур, причому найбільш вивчені Криворізько�Кременчуцька та Горіхово�Павлоградська зони своєрідно облямовують структури архейського Придніпровського масиву, що фіксується в напрямку простягань окремих синкліноріїв та антикліноріїв. Очевидно, таке ж співвідношення елементів фундаменту СЄП намічається і в Західному Причорномор’ї, де давній Бузь� ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ... АКВАТОРІЙ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 13 ко�Дністровський масив теж облямовується ранньо�середньопротерозойсь� кими складчастими зонами. На схемі досить виразні два зовнішні кути СЄП, зумовлені давніми жорсткими архейськими масивами – Бузько�Дністровським і Придніпровсь� ким (рис. 4). Відповідно до напрямку цих структур пристосовуються і пізніші пасма байкалід, які їх оточують. Особливості складчастості осадового покриву в мезозой�кайнозої та геодинамічна еволюція Азово�Чорноморського регіону Більшість дослідників сьогодні розвивають погляди [26, 27], відповід� но до яких між краєм докембрійської Східноєвропейської платформи і аль� пійськими спорудами Карпат, Балкан, Криму, Кавказу і Копетдагу виок� ремлюється область палеозой�ранньомезозойської складчастості (Скіфська плита, або Скіфський тектонічний пояс (СТП). У тектонічному районуванні АЧР на рівні структур альпійського оса� дового покриву наявний геологічний фактичний матеріал дозволяє дослід� никам, практично без дискусій, виділити такі структурні зони: 1) Півден� ноукраїнська монокліналь; 2) система Причорноморсько�Азовських про� гинів; 3) зона піднять СТП; 4) зона прогинів, що відокремлюють підняття СТП від альпійських гірських споруд; 5) альпійські гірські споруди Криму і Кавказу. Майже всі ці зони упродовж формування зазнали неодноразової перебудови тектонічних планів, успадкування, накладання структур та інверсійних рухів. Тому осадовий покрив має досить складну будову, а межі окремих структурних елементів по різних комплексах не завжди збігають� ся, що є причиною творчих дискусій. Традиційно в геологічній літературі існує думка про значні масштаби вертикальних тектонічних рухів та їх вирішальний вплив на формування регіональної та локальної складчастості АЧР [28, 29]. Однак з накопиченням нового матеріалу все більше даних свідчать, що ці рухи були лише частиною складнішого геологічного процесу. Зараз вже відомо чимало фактів, системний аналіз яких дозволяє впевнено стверд� жувати значну роль в історії розвитку регіону горизонтальних геотектоніч� них порухів. Інтенсивні горизонтальні зусилля проявилися в усіх структур� них зонах АЧР [30, 31, 32, 33]. Рис. 5 відображує складну картину локальної складчастості АЧР прак� тично в усіх горизонтах осадового покриву. Особливістю її є переважання субширотних розривів, субширотна лінійність і зональність у розміщенні локальних антиклінальних складок, кулісоподібне їх зчленування та висо� ка густота на одиницю площі, що не властиве суто платформовій, германо� типній складчастості. Асиметрія складок та виположування розломів з гли� биною (“лістричність”) теж свідчать про своєрідний характер локальної складчастості та наявність горизонтальних зусиль. При аналізі структури осадових комплексів АЧР практично в усіх його частинах вздовж смуги гли� боко зануреної південної окраїни СЄП нам вдалося виявити ділянки з ха� рактерним «обернено�ступінчастим» типом складчастості, що свідчить про тангенціальні рухи стиску [7]. Це доведено нами і в результаті тектонофі� зичного моделювання складок в осадовому покриві [34] та моделювання гу� стини літосфери шельфу Чорного моря [35]. ПАВЛЮК М. І. 14 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 Горизонтальні зусилля, що проявилися в АЧР на мезокайнозойському етапі, не обмежуються лише тангенціальним стиском. Геодинамічна еволю� ція цієї ділянки літосфери була складнішою. Аналіз карт ізопахіт осадових формацій регіону свідчить: у ранньокрейдовий час тектонічна зона, що вклю� чає Північно�Азовський, Каркінітсько�Північнокримський прогини, зумов� лена потужною (до 1650 км) товщею вулканогенно�теригенних відкладів. Надаючи належне впливу доальпійської історії розвитку АЧР, відзна� чимо однак, що альпійська тектонічна епоха була визначальною у форму� ванні геологічної структури регіону. Особливо важливий матеріал для з’я� сування геодинаміки розвитку Азово�Чорноморського шельфу отримано завдяки розробці міжнародного геологічного проекту “Тетис” [36]. Було ви� явлено нові фактичні дані щодо смугових аномалій і трансформних розломів Атлантичного та Індійського океанів, встановлено кінематичні параметри, що характеризують рухи Євразійської, Африканської, Індійської та Аравій� ської літосферних плит, вираховано кутові швидкості та полюси їх обертан� ня. З кінематикою плит були зіставлені палеомагнітні матеріали по конти� нентах та суто геологічні дані, які є індикаторами геодинамічних обстано� вок: офіоліти, вапняково�лужні вулканічні серії, тектонічні шар’яжі, межі літосферних плит тощо. Нами проведено комплексний аналіз цих та здійснених раніше палео� тектонічних побудов [37, 38] щодо розвитку палеоокеану Тетис та його південного обмеження. Проаналізовано також матеріали з північного обме� ження палеоокеану – регіону, до складу якого входить причорноморська ділянка південної окраїни СЄП – об’єкт наших багаторічних досліджень [7, 30, 33, 39]. Ці дані покладено в основу розшифрування геодинамічних об� становок. Зіставляючи результати аналізу розвитку північної [40] та півден� ної [37,38] окраїн Тетису, вдалося по�новому висвітлити будову регіону, роз� шифрувати характер його геодинамічного розвитку в альпійську геотекто� нічну епоху. АЧР виявився на стику Євразійської і Аравійсько�Африкансь� кої літосферних плит. В результаті колізії був закритий океан Тетис, а в структурі осадового покриву АЧР утворилися своєрідні складчасто�насувні дислокації. На сьогодні залишилися лише задугові басейни – Азово�Чорно� морський і Каспійський. Геодинамічний режим АЧР в альпійську тектонічну епоху зумовив не лише великі переміщення літосферних плит і блоків, а й сприяв різномасш� табним горизонтальним зміщенням в осадовому покриві, виникненню тут шар’яжів, розвитку насувів і зсувів, лістричних розривів. В таких умовах звичайно вздовж фронтальних насувів формуються лінійні зони локальних контрастних, диз’юнктивних антиклінальних складок, а в тилових частинах – спокійніші, плікативні складки. У зв’язку з цим еволюція регіону в мезо� зой�кайнозої тісно пов’язана з особливостями умов нафтогазонакопичення. Нафтогазоносність Баренцового моря Для аналізу нафтогазоносності і характеристики родовищ нами вико� ристані дані сейсморозвідки, матеріали буріння і випробування свердловин, геохімічні аналізи вод і вуглеводнів, підрахунок запасів та інші відомості, одержані колективами ВО Союзморгео, ВО Арктикморнафтогазрозвідка та ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ... АКВАТОРІЙ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 15 Рис . 5. Геолого�геофізичний розріз через північно�західний шельф Чорного моря (склав М.І. Павлюк з використанням матеріалів ІГН НАН України, ДГП «Кримгеологія», «Чорноморнафтогаз» і «Одесаморгеологія»). Відбиваючі сейсмічні горизонти: 1 – поверхня «Мохо», 2 – поверхня «базальтової» вер� стви, 3 – поверхня «гранітної» верстви, 4 – зони втрати сейсмічного запису, 5 – сейсмічні горизонти в осадовому покриві; 6 – розривні порушення; 7 – стратиграфічні границі; 8 – границі швидкості сейсмічних хвиль в км/сек; 9 – свердловини, відмітка забою, м; 10 – кути падіння порід в свердловині; 11 – водяний шар; 12 – лінія профілю Рис. 6. Мурман� ське газове родо� вище. Структурна карта покрівлі І продуктивного го� ризонту в серед� ньотріасових від� кладах та геоло� гічний розріз (склав М.І. Пав� люк з використан� ням матеріалів А . В . Б о р и с о в а , Ф . А . Г р у з е р , В.М. Мартіросяна, Т.Н. Танигіної). 1 – ізогіпси І про� дуктивного горизон� ту; 2 – контур газо� носності; 3 – свердло� вини; 4 – газові по� клади ПАВЛЮК М. І. 16 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 Рис. 7. Одеське газове родовище. Структурна карта покрівлі продуктив� ного горизонту Е�1 та геологічний розріз (склав М.І. Павлюк з викорис� танням матеріалів Б.М. Полухтовича і М.Є. Герасімова). Умовні позначення див. рис. 6 ІГГГК НАН України [7, 41]. Для прикладу надано відомості про відкрите в південно�західній частині шельфу Баренцового моря перше Мурманське газове родовище, яке є характерним для Баренцового моря (рис. 6). Мурманське родовище розташоване у Пд�Зх частині Південнобарен� цовської западини в 220 км на Пн. від Кольського півострова і в 150 км на Пн�Зх від п�ова Канін. Від порту Мурманськ його віддаляє 370 км. Завдяки течії Гольфстрім вода в районі не замерзає. Глибини дна – від 68 до 123 м. Мурманська антиклінальна складка у пермських, тріасових, юрських і крей� дових відкладах виявлена сейсморозвідкою у 1976 р. і підтверджена бурін� ням в 1983 р. Розчленування розрізів свердловин здійснювалося за даними геофізичних досліджень свердловин (ГДС) і результатами визначення мікро� фауністичних і спорово�пилкових комплексів. Продуктивні верхньо� пермські�тріасові відклади представлені теригенною піщано�глинистою формацією. Структура підняття являє собою брахіантикліналь майже ізометричної форми (рис. 6). Розміри по замкнутій ізогіпсі 2100 м – 19х12 км, амплітуда – 110 м. В продуктивній товщі у теригенних відкладах пермсько�тріасового віку загальною потужністю близько 2000 м виділено 16 продуктивних го� ризонтів, потужністю від 10 до 100 м. Всі горизонти представлені териген� ними низькопроникними породами з пористістю 3–18%, газопроникністю (10–34)х103 мкм2. Газ за компонентним складом, головним чином, метановий (92– 98%) з невисоким вмістом його го� мологів (0,6–2,0%), серед яких пе� реважає етан, наявні також азот (1– 5%), вуглекислий газ (0,04–0,5%) і гелій (0,02–0,04%). За співвідно� шенням основних компонентів газ можна класифікувати як сухий ме� тановий, низькоазотний, низькоге� лієвий, безсірчистий. Всі газові поклади пластові, склепінні, літологічно екрановані. Розміри покладів в плані від 2,5х13,9 до 14х18,7 км2, висота від ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ... АКВАТОРІЙ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 17 70 до 300 м. Поклади приурочені до складнопобудованих, сильно розчлено� ваних горизонтів піщано�алевритового складу. Запаси газу Мурманського родовища за категорією С1 становлять 94 млрд. м3 і за категорією С2 – 144 млрд. м3 (сумарні – 238 млрд. м3). Одним з унікальних газових родовищ Баренцового моря є Штокмані� вське (запаси ~3 трлн. м3). Загалом розподіл покладів у стратиграфічному розрізі Баренцово� морського шельфу охоплює інтервал відкладів від юрських до кам’яновуг� ільних включно. Однак вивчення умов нафтогазонакопичення у прилеглій Тімано�Печорській провінції дозволяє прогнозувати ширший діапазон по� верхів нафтогазоносності. За результатами структурного та формаційного аналізів тут виокремлено три основні поверхи: ордовицько�середньодевонсь� кий, верхньодевонсько�тріасовий та юрсько�крейдовий [41]. Геохімічні аналізи показують, що газові родовища мають однаково близький компонентний склад; густина газів зростає з глибиною. Вража� ють гігантські запаси родовищ і масштаби концентрації газових покладів, розподіл їх за правилом Кудрявцева тощо. Все це дозволяє вважати, що утворення цих унікальних скупчень вуглеводнів у рифтових і надрифто� вих прогинах не було зумовлене лише концентрацією розсіяної органічної речовини, а залежало також від глибинних підтоків вуглеводневих ком� понентів [7, 17]. Нафтогазоносність Азово�Чорноморського регіону Перший фонтан газу на території Рівнинного Криму одержано на За� дорненській площі з відкладів палеоцену в 1960 р. Згодом було відкрито ще низку родовищ як на суші, так і в Чорному і Азовському морях [42, 43, 44, 45]. У результаті на сьогодні на шельфі Чорного і в Азовському морі виявле� но 8 газових, 2 газоконденсатних та 1 нафтове родовища. Як приклад наведемо характеристику Одеського газового родовища (рис. 7). Воно розташоване в західній частині північно�західного шельфу Чорного моря на меридіані Одеси за 130 км від міста. У тектонічному відно� шенні воно лежить у західній центрикліналі Каркінітсько�Північнокримсь� кого прогину. По покрівлі еоценового продуктивного горизонту “Е�1” складка являє собою брахіантикліналь Пн�Сх простягання. Її розміри за ізогіпсою 800 м складають 11х8 км, амплітуда біля 200 м (рис. 7). Пн�Зх крило її крутіше, ускладнене розривним порушенням типу лістричного. Складка асиметрич� на. На рисунку видно, що складка має два склепіння. При випробуванні сверд.�1 отримано приплив газу з еоценових пісковиків з дебітом 56,7 тис. м3/добу. Верхній палеоценовий поклад (ВП) (інтервал 1408–1436 м) мав дебіт 83,5 тис. м3/добу, нижній палеоценовий (НП) (інтервал 1570–1594 м) – 362,0 тис. м3/добу. Продуктивний пласт ВП складений дрібнозернистим пісковиком, а горизонт НП – пелітоморфним піскуватим тріщинуватим вап� няком. Колектори тріщинно�порового типу. Поклади пластові склепінні, тектонічно екрановані. Початкові запаси газу в палеоцен�еоценових відкладах за категорія� ми А+В+С1, становили 11199 млн. м3, за категоріїю С2 – 890 млн. м3. ПАВЛЮК М. І. 18 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 Всі виявлені на сьогодні поклади вуглеводнів на шельфі АЧР приуро� чені до антиклінальних складок. В результаті аналізу їх морфології та гене� зису нами виділено два їх типи. До одного з них (Голіцинське, Одеське родо� вища) належать субширотні, витягнуті, круті, асиметричні прирозломні складки з явними слідами впливу горизонтального стиску. Вони розташо� вуються в чолових, фронтальних частинах насувів (лістричних розривів), з якими тісно генетично пов’язані. Другий тип складок – брахіантиклінальні, іноді майже ізометричні, дуже пологі складки, без впливу диз’юнктивів (Південноголіцинське, Кримське, Шмідтівське та ін. родовища). Ці склад� ки розташовані в тилових ділянках літотектонічних пластин, віддалених від розривів. Висновки Таким чином, формування геологічної структури Баренцовоморсько� го та Чорноморського шельфів, що перебувають на протилежних окраїнах Східноєвропейської платформи, відбувалося внаслідок колізії різних літос� ферних плит і має як спільні, так і відмінні риси. Структура АЧР утворила� ся в складі Альпійського складчастого поясу при зіткненні Євразійської і Аравійсько�Африканської літосферних плит. Цей процес доведений сьогодні геологічними матеріалами та плитотектонічними реконструкціями і дозво� ляє досить впевнено розшифрувати характер і кінематику руху плит з юрсь� кого часу і донині. Основним типом взаємодії плит було їх зближення на тлі лівобічних зсувів на початку юри, що завершилося торцевим зіткненням у кайнозої. Через цю колізію закрився океан Тетис та залишилися тільки ре� дуковані басейни – Азово�Чорноморська та Каспійська ділянки. Південний край Євразійської літосферної плити розвивався в мезозої як активна кон� тинентальна окраїна з формуванням тріади, що об’єднувала окраїнні моря, острівні дуги та глибоководні жолоби. Серед тектонічних зусиль в мезозойсько�кайнозойській історії Барен� цовоморського шельфу переважав розтяг, генетично і синхронно пов’яза� ний з розкриттям Атлантики та Північного Льодовитого океану. Цей про� цес спричинив розгалужену мережу окраїнно�континентального рифтоге� незу. Величезний Баренцовоморський шельфовий басейн у цей час був па� сивною континентальною окраїною. Отже, на обох краях сучасної СЄП зафіксовані активні, однак різно� направлені горизонтальні порухи, вирішальні у становленні геоструктур, що облямовують Баренцовоморський та Азово�Чорноморський шельфи. Горизонтальні порухи в тектоносфері, поряд з вертикальними руха� ми, суттєво вплинули на формування регіональної структури та локальної складчастості в нафтогазоносних провінціях вивчених регіонів. Оскільки завершальним режимом формування Чорноморського регі� ону була колізія типу “тектоніки клинів” (“tectonics of wedges”, “crocodile tectonics”), то це проявилося у виникненні різного типу сутур, насувів, зсувів, лістричних розломів та пов’язаних з ними лінійних зон антикліналь� них складок – основних пасток вуглеводнів Азово�Чорноморського шель� фу. Цей процес, однак, був ускладнений зусиллями розтягу (особливо в ран� ньокрейдовий час), зумовленими тиловодужним рифтингом. ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ... АКВАТОРІЙ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 19 Геодинамічними ситуаціями, на нашу думку, пояснюється й різниця в сучасних розмірах шельфів (1,4 млн. км2 в Баренцовому і лише 459 605 км2 в Азовському та Чорному морях). Вони ж визначали і основні режими на� фтогазонакопичення – колізійний в Азово�Чорноморському регіоні та риф� тогенний і депресійний в Баренцовоморському. Переважання розтягу на Баренцовоморському шельфі упродовж ме� зокайнозойського часу зумовило розвиток рифтогенних структур (перм� тріас) та успадкованих синекліз (юра�неоген). Така альтернативна геодинаміка, своєю чергою, зумовила й появу різних структурних форм, що акумулювали природні вуглеводні. В Азово� Чорноморському регіоні це малі, видовжені, часто лежачі, ускладнені роз� ривами складки, що містять відносно невеликі запаси газу. В Баренцово� морському регіоні – це величезні пологі, куполовидні, майже ізометричні, мінімально зачеплені диз’юнктивними порушеннями антикліналі, що вміщуюють крупні і навіть гігантські поклади газу. Вказані особливості геодинамічного розвитку, своєю чергою, визначають напрямок та методи� ку нафтопошукових робіт у цих регіонах. 1. Атласов И.П., Вакар В.А., Дибнер В.Д. и др. Новая тектоническая карта Аркти� ки // Докл. АН СССР. – 1964. – Т. 156, № 6. – С. 1341–1342. 2. Погребицкий Ю. Е. Геодинамическая система Северного Ледовитого океана и ее структурная эволюция // Сов. геология. – 1976. – № 12. – С. 3–22. 3. Talvani M., Eldholm O. The continental margin of Norway. A geophysical Study / / Bull. Geol. Soc. Amer. – 1974. – Vol. 83. 4. Волк В. Э. и др. Строение земной коры Арктики по геофизическим данным // Геология Арктики. Докл. 27 МГК. – М., 1984. – Т. 4.– С. 26–36. 5. Грамберг И.С. и др. Геологическое строение арктической континентальной ок� раины СССР // Там же. – С. 3–11. 6. Устрицкий В.И. О тектонической природе Баренцево�Северокарского мегапро� гиба // Проблемы нефтегазоносности Мирового океана. – М.: Наука, 1989. – С. 182–191. 7. Павлюк М.І. Мезозой�кайнозойська еволюція і нафтогазоносність Азово�Чор� номорського шельфу: Автореф. дис. д�ра геол.�мінерал. наук: 04.00.17 / ІГГГК НАН України.– Львів, 1997. – 30 с. 8. Павлюк М. І., Варічев С. О., Бойко Г. Ю., Федоровський Ю. Ф. Особливості геоди� наміки Баренцово�Карського шельфу // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1993. – № 4 (85). – C. 37–43. 9. Гафаров Р. А. Строение складчатого фундамента Восточно�Европейской плат� формы по геофизическим данным // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1963. – № 8. – С. 56–67. 10. Ovzebo O., Talleraas E. The structural Geology of the Troms Area (Barents Sea) // Geojournal. – 1977. – № 1. – P. 47–54. 11. Ronnevik H., Bergsager E. I., Moe A. et al. The Geology of the Norwegian Continental Shelf // Geojournal. – 1977. – № 1. – P. 117–128. 12. Дибнер В.Д. Морфоструктура шельфа Баренцева моря. – Л.: Недра, 1978. – 211 с. 13. Полькин Я. И. Складчатые структуры Баренцева моря // Структура фундамен� та платформенных областей СССР (Объяснительная записка к Тектонической карте фундамента территории СССР). – Л.: Наука, 1974. – С. 259–262. 14. Eldholm O., Ewing J. Marine geophysical Survey in the Southwestern Barents Sea // J. of Geoph. Res. – 1971. – Vol. 76, № 17. – P. 3832–3841. ПАВЛЮК М. І. 20 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 15. Faleide J., Gudlaugsson S., Jacguart G. Evolution of the western Barents Sea // Marine and Petroleum Geology. – 1984. – Vol. 1. – P. 123–150. 16. Зоненшайн Л. П., Кузьмин М. И., Натапов Л. М. Тектоника литосферных плит территории СССР. – М.: Недра, 1990. – Т. 1. – 328 с; – Т. 2. – 336 с. 17. Геодинамика и нефтегазоносность Арктики // В.П.Гаврилов, Ю.Ф.Федоровс� кий, Ю.А.Тронов,… М.И.Павлюк и др. / Под ред. В.П.Гаврилова. – М.: Недра, 1993. – 324 с. 18. Golonka J. Cambrian�Neogene plate tectonic maps.– Krakуw: Wydawnictwо Uniwersytetu Jagielloсskiego, Krakуw, 2000. – 167p. 19. Соборнов К.О., Якубчук А.С. Плитотектоническое развитие и формирование неф� тегазоносных бассейнов Северной Евразии // Геология нефти и газа.– № 2.– 2006.– С. 10–19. 20. Павлюк М.И. Геодинамическая эволюция и формирование структуры нефтега� зоносных провинций Баренцева и Черного морей // Комплексное освоение неф� тегазовых ресурсов континентального шельфа СССР: Тез. докл. ІІ Всесоюзн. конф.– М., 1990. – С. 126–127. 21. М.И.Павлюк, Г. Е. Бойко Моделирование тектоносферы Баренцева моря // Тек� тоника Баренцево�Карского региона: Тез. докл. Междунар. семинара, 12–14 февраля 1991. – Мурманск, 1991. – С. 1–3. 22. Гаркаленко І.А., Попович В.С., Ступак Л.А. Основні риси структурного плану докембрійського фундаменту північного борту Причорноморської западини // Геол. журнал. – 1969. – № 3. – С.45–52. 23. Чекунов А.В., Гаркаленко И.А., Харечко Г.Е. Древние докембрийские разломы юга Русской платформы и их продолжение в северном Причерноморье //Гео� физ. сб. – 1965. – Вып.3 (14). – С.24–34. 24. Щербак Н.П., Рябоконь В.В. Корреляция докембрия западной и центральной частей Украинского щита // Проблемы геологии докембрия. – К., 1971. – С.86–94. 25. Starostenko V., Makarenko I., Rusakov O. et al. Lithosperic inhomogeneity in the Black Sea from geophysical data // Геофизический журнал. – № 4. – Т. 32. – 2010. – С.173–175. 26. Муратов М.В. Тектоническая структура и история равнинных областей, отде� ляющих Русскую платформу от горных сооружений Крыма и Кавказа // Сов. геология. – 1955. – № 48. – С.60–80. 27. Гарецкий Р.Г. Тектоника молодых платформ Евразии. – М.:Наука, 1972. – 300 с. 28. Богаец А.Т., Плахотный Л.Г., Черняк Н.Ю. О некоторых чертах геологическо� го развития Равнинного Крыма и северного Присивашья в раннемеловое время // Геол. сб. – Львов, 1966. – № 10. – С.116–121. 29. Чебаненко И.И., Довгаль Ю.М., Знаменская Т.А. и др. Тектоника Северного При� черноморья. – К.:Наук.думка, 1988. – 164 с. 30. Павлюк М.І., Богаєць О.Т. Тектоніка і формації області зчленування Східно� Європейської платформи і Скіфської плити. – К.: Наук.думка, 1978.– 148 с. 31. Казанцев Ю.В. Тектоника Крыма. – М.:Наука, 1982. – 112 с. 32. Юдин В.В., Герасимов М.Е. Складчатонадвиговая структура юга Украины и нефтегазоносность // Нафта і газ України – 96: Мат�ли наук.практ. конф. – Т.1, Харьков, 1996. – С.220–222. 33. Павлюк М.І. Геодинамічна модель формування структури Кримсько�Чорно� морської нафтогазоносної провінції // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1998.– № 1. – С.26–31. 34. Павлюк М.І., Бокун О.М., Копач І.П., Савчак О.З. Про ймовірний механізм фор� мування складок в альпійському осадовому комплексі північно�західної час� ЗІСТАВЛЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ... АКВАТОРІЙ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2012, №1 21 тини шельфу Чорного моря // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1996. – № 1–2(94–95). – С.26–31. 35. Павлюк М.І., Бойко Г.Ю. Моделювання щільності літосфери шельфу Чорного моря // Тектонические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоноснос� ти: Тез. докл. междунар. конф.– Киев�Симферополь, 1996. – С. 15–17 . 36. Зоненшайн Л.П., Ле Пишон К. Глубоководные впадины Черного и Каспийско� го морей – остатки мезозойских тыловых бассейнов //История океана Тетис. – М.: Изд.�во Ин�та океанологии им. Ширшова АН СССР, 1987. – С.74–93. 37. Biju Dural B., Dercourt I. and Ge Pichon X. From the Tethys Ocean to the Mediterranean seas: a plate tectonic model of the evolution of the Western Alpine system // Histor Structurale des Bassins Maditerraneans Editijns Technig. – Paris, 1977. – P.143–164. 38. Patrial Ph., Segoufine I., Schech R. Les movemwnts relatifs de l’Inde, del’Afriqe et de l’Eurasie //Bull. Soc. geol.France. – 1982. – Vol.24. – N 2. – P.362–373. 39. Павлюк М.І. Про характер зчленування Східно�Європейської і Скіфської платформ в межах Криму //Геологія і геохімія горючих копалин. – 1971. – Вип.25. – С.29–31. 40. Шнюков Е.Ф., Щербаков И.Б., Шнюкова Е.Е. Палеоостровная дуга севера Чер� ного моря. – Киев– 1997. – 287 с. 41. Павлюк М.І., Федоровський Ю.Ф. Структурно�формаційні поверхи нафтогазо� носності Баренцовоморського шельфу// Тектогенез і нафтогазоносність надр України: Тез. доп. наук. наради. – Львів, 1992. – С.122. 42. Доленко Г.Н., Парыляк А.И., Копач И.П. Нефтегазоносность Крыма. – К., 1968, – 132 с. 43. Геология шельфа УССР. Нефтегазоносность//Богаец А.Т., Бондарчук Г.К., Лесь� кив И.В., Павлюк М.И. и др. Под. ред. П.Ф.Шпака.–К.: Наук.думка, 1986.– 152 с. 44. Нафтогазоперспективні об’єкти України. Перспективи нафтогазоносності бор� тових зон западин України / І.І.Чебаненко, П.Ф.Гожик, В.О.Краюшкін, М.І.Павлюк та ін.– Київ, 2006.– 263с. 45. Нафтогазоперспективні об’єкти України. Наукові і практичні основи пошуків вуглеводнів в Азовському морі / П.Ф.Гожик, І.І.Чебаненко, В.О.Краюшкін,… М.І.Павлюк та ін.– Київ, 2006.– К.: ЕКМО, 2006. – 340 с. На основании комплексного изучения глубинного строения, особенностей складча� тости осадочного чехла и геологической эволюции Баренцевой и Азово�Черноморской акваторий установлено, что они занимают периклинальные участки окраин Восточ� ноевропейской платформы. Выявлено, что для Азово�Черноморского региона определя� ющими геодинамическими условиями в альпийскую геотектоническую эпоху были уси� лия сжатия и складчато�надвиговые дислокации, что обусловило своеобразный харак� тер антиклинальных поднятий и соответствующие типы ловушек нефти и газа. В пределах Баренцевоморского шельфа в мезозой�кайнозойскую эпоху доминировали уси� лия растяжения и рифтогенез, благодаря которым образовались огромные германо� типные антиклинали и структурные ловушки углеводородов с запасами в триллио� ны кубических метров газа. On the basis of complex studies of the deep structure, special features of folding of the sedimentary cover and the geological evolution of the Barents Sea and the Sea of Azov�Black Sea water area, it was established that they occupy periclinal parts of the margins of the East European Platform. It was revealed that compressing strain and fold�thrust dislocations influencing the character of anticlinal uplifts and corresponding types of oil and gas traps were determinative geodynamic conditions in the Alpine geotectonic epoch for the Sea of Azov� Black Sea region. In the Mesozoic�Cainozoic epoch, strain effects and riftogenesis, owing to which huge anticlines of Germanic�type style and structural traps of hydrocarbons with reserves estimated at trillions of cubic metres of gas were formed, prevailed within the limits of the Barents Sea shelf. Надійшла 24.11.2011 р. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Warning /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJDFFile false /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments true /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Remove /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true /Academy /Academy-Bold /Academy-Italic /AcademyItalic-BoldItalic /Euclid /Euclid-Bold /Euclid-BoldItalic /Euclid-Italic /MT-Extra /PragmaticaC /PragmaticaC-Bold /PragmaticaC-BoldItalic /PragmaticaC-Italic /SchoolBookC /SchoolBookC-Bold /SchoolBookC-BoldItalic /SchoolBookC-Italic /SchoolBookCTT /Symbol /SymbolMT /Webdings /Wingdings2 /Wingdings3 /Wingdings-Regular ] /NeverEmbed [ true /Arial-Black /Arial-BoldItalicMT /Arial-BoldMT /Arial-ItalicMT /ArialMT /ArialNarrow /ArialNarrow-Bold /ArialNarrow-BoldItalic /ArialNarrow-Italic /ArialRoundedMTBold /ArialUnicodeMS /TimesNewRomanPS-BoldItalicMT /TimesNewRomanPS-BoldMT /TimesNewRomanPS-ItalicMT /TimesNewRomanPSMT ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 300 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages true /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 300 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages true /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages true /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile () /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /Description << /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [481.890 737.008] >> setpagedevice
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-56450
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1999-7566
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:57:46Z
publishDate	2012
publisher	Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
record_format	dspace
spelling	Павлюк, М.І. 2014-02-18T18:39:02Z 2014-02-18T18:39:02Z 2012 Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій / М.І. Павлюк // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2012. — № 1 (27). — С. 5-21. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. 1999-7566 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/56450 551.2/3+553.98(98+477.7) На основі комплексного вивчення глибинної будови, особливостей складчастості осадового покриву та геологічної еволюції Баренцової та Азово-Чорноморської акваторій встановлено, що вони займають периклінальні ділянки окраїн Східноєвропейської платформи. Виявлено, що для Азово-Чорноморського регіону визначальними геодинамічними умовами в альпійську геотектонічну епоху були зусилля стиску і складчасто-насувні дислокації, які зумовили характер антиклінальних піднять і відповідні типи пасток нафти і газу. У межах Баренцовоморського шельфу в мезозой-кайнозойську епоху переважали зусилля розтягу та рифтогенез, завдяки яким утворилися великі германотипні антикліналі і структурні пастки вуглеводнів із запасами в триліони кубічних метрів газу. На основании комплексного изучения глубинного строения, особенностей складчатости осадочного чехла и геологической эволюции Баренцевой и Азово-Черноморской акваторий установлено, что они занимают периклинальные участки окраин Восточноевропейской платформы. Выявлено, что для Азово-Черноморского региона определяющими геодинамическими условиями в альпийскую геотектоническую эпоху были усилия сжатия и складчато-надвиговые дислокации, что обусловило своеобразный характер антиклинальных поднятий и соответствующие типы ловушек нефти и газа. В пределах Баренцевоморского шельфа в мезозой-кайнозойскую эпоху доминировали усилия растяжения и рифтогенез, благодаря которым образовались огромные германотипные антиклинали и структурные ловушки углеводородов с запасами в триллионы кубических метров газа. On the basis of complex studies of the deep structure, special features of folding of the sedimentary cover and the geological evolution of the Barents Sea and the Sea of Azov-Black Sea water area, it was established that they occupy periclinal parts of the margins of the East European Platform. It was revealed that compressing strain and fold-thrust dislocations influencing the character of anticlinal uplifts and corresponding types of oil and gas traps were determinative geodynamic conditions in the Alpine geotectonic epoch for the Sea of Azov-Black Sea region. In the Mesozoic-Cainozoic epoch, strain effects and riftogenesis, owing to which huge anticlines of Germanic-type style and structural traps of hydrocarbons with reserves estimated at trillions of cubic metres of gas were formed, prevailed within the limits of the Barents Sea shelf. uk Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України Геология и полезные ископаемые Мирового океана Геотектоника и нефтегазоносность Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій Сопоставление эволюциии и нефтегазоносности Баренцевоморской и Азово-Черноморской акваторий Cоmparising the evolution and oil-and-gas-bearing capacity of the Barents Sea Article published earlier
spellingShingle	Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій Павлюк, М.І. Геотектоника и нефтегазоносность
title	Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій
title_alt	Сопоставление эволюциии и нефтегазоносности Баренцевоморской и Азово-Черноморской акваторий Cоmparising the evolution and oil-and-gas-bearing capacity of the Barents Sea
title_full	Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій
title_fullStr	Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій
title_full_unstemmed	Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій
title_short	Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій
title_sort	зіставлення еволюції та нафтогазоносності баренцовоморської і азово-чорноморської акваторій
topic	Геотектоника и нефтегазоносность
topic_facet	Геотектоника и нефтегазоносность
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/56450
work_keys_str_mv	AT pavlûkmí zístavlennâevolûcíítanaftogazonosnostíbarencovomorsʹkoííazovočornomorsʹkoíakvatoríi AT pavlûkmí sopostavlenieévolûciiiineftegazonosnostibarencevomorskoiiazovočernomorskoiakvatorii AT pavlûkmí comparisingtheevolutionandoilandgasbearingcapacityofthebarentssea

Зіставлення еволюції та нафтогазоносності Баренцовоморської і Азово-Чорноморської акваторій

Institution

Similar Items