Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності
Нами были сформированы 2 группы женщин: І группа – с внематочной беременностью, ІІ группа (контрольная) – с физиологичной беременностью маленького срока. Проведено изучение репродуктивного и гинекологического анамнеза женщин обеих групп. С целью установления факторов риска возникновения внематочн...
Saved in:
| Published in: | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/56473 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності / О.М. Маланчук, Б.Р. Темех // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 214-216. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-56473 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Маланчук, О.М. Темех, Б.Р. 2014-02-18T22:51:55Z 2014-02-18T22:51:55Z 2012 Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності / О.М. Маланчук, Б.Р. Темех // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 214-216. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/56473 618.31-071.616-079.3 Нами были сформированы 2 группы женщин: І группа – с внематочной беременностью, ІІ группа (контрольная) – с физиологичной беременностью маленького срока. Проведено изучение репродуктивного и гинекологического анамнеза женщин обеих групп. С целью установления факторов риска возникновения внематочной беременности все женщины прошли обследование на носительство урогенитальных инфекций методом полимеразно-цепной реакции. У большинства женщин с внематочной беременностью (76,0%) выявлено носительство урогенитальной инфекции. В 57,9% из них выявлено сочетание инфекции: чаще встречался уреаплазмоз в сочетании с микоплазмозом – 8 (21,1%) и уреаплазмоз с хламидиозом – 7 (18,4%). Установление в каждом конкретном случае фактора возникновения внематочной беременности и проведение соответственного лечения снизит частоту возникновения повторной внематочной беременности и предотвратит возможность развития вторичного бесплодия. We were formed two groups of women: group I – with ectopic pregnancy, the second group (control) – with small physiological pregnancy period. The study of reproductive and gynecological history of women of the two groups. To establish the risk factors of ectopic pregnancy, all women were tested for carriage of urogenital infections by polymerase chain reaction. The vast majority of women with ectopic pregnancy (76,0%) detected carriage of urogenital infections. In 57,9% of them found a combination of infection: often met ureaplasmosis combined with mycoplasmosis – 8 (21,1%) and ureоplasmosis of сhlamydia – 7 (18,%). Set in each case a factor of ectopic pregnancy and of appropriate treatment will reduce the incidence of repeated ectopic pregnancy and prevent the possibility of secondary infertility. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності Исследование факторов риска возникновения внематочной беременности Risk factors of the ectopic pregnancy development recearched Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності |
| spellingShingle |
Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності Маланчук, О.М. Темех, Б.Р. Оригинальные статьи |
| title_short |
Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності |
| title_full |
Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності |
| title_fullStr |
Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності |
| title_full_unstemmed |
Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності |
| title_sort |
дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності |
| author |
Маланчук, О.М. Темех, Б.Р. |
| author_facet |
Маланчук, О.М. Темех, Б.Р. |
| topic |
Оригинальные статьи |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Таврический медико-биологический вестник |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Исследование факторов риска возникновения внематочной беременности Risk factors of the ectopic pregnancy development recearched |
| description |
Нами были сформированы 2 группы женщин: І группа – с внематочной беременностью, ІІ группа
(контрольная) – с физиологичной беременностью маленького срока. Проведено изучение репродуктивного
и гинекологического анамнеза женщин обеих групп. С целью установления факторов риска возникновения
внематочной беременности все женщины прошли обследование на носительство урогенитальных инфекций
методом полимеразно-цепной реакции.
У большинства женщин с внематочной беременностью (76,0%) выявлено носительство урогенитальной
инфекции. В 57,9% из них выявлено сочетание инфекции: чаще встречался уреаплазмоз в сочетании с
микоплазмозом – 8 (21,1%) и уреаплазмоз с хламидиозом – 7 (18,4%).
Установление в каждом конкретном случае фактора возникновения внематочной беременности и
проведение соответственного лечения снизит частоту возникновения повторной внематочной беременности
и предотвратит возможность развития вторичного бесплодия.
We were formed two groups of women: group I – with ectopic pregnancy, the second group (control) – with
small physiological pregnancy period. The study of reproductive and gynecological history of women of the two
groups. To establish the risk factors of ectopic pregnancy, all women were tested for carriage of urogenital infections
by polymerase chain reaction. The vast majority of women with ectopic pregnancy (76,0%) detected carriage of
urogenital infections. In 57,9% of them found a combination of infection: often met ureaplasmosis combined with
mycoplasmosis – 8 (21,1%) and ureоplasmosis of сhlamydia – 7 (18,%).
Set in each case a factor of ectopic pregnancy and of appropriate treatment will reduce the incidence of
repeated ectopic pregnancy and prevent the possibility of secondary infertility.
|
| issn |
2070-8092 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/56473 |
| citation_txt |
Дослідження чинників ризику виникнення позаматкової вагітності / О.М. Маланчук, Б.Р. Темех // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 214-216. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT malančukom doslídžennâčinnikívrizikuviniknennâpozamatkovoívagítností AT temehbr doslídžennâčinnikívrizikuviniknennâpozamatkovoívagítností AT malančukom issledovaniefaktorovriskavozniknoveniâvnematočnoiberemennosti AT temehbr issledovaniefaktorovriskavozniknoveniâvnematočnoiberemennosti AT malančukom riskfactorsoftheectopicpregnancydevelopmentrecearched AT temehbr riskfactorsoftheectopicpregnancydevelopmentrecearched |
| first_indexed |
2025-11-25T22:51:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:51:34Z |
| _version_ |
1850574973734748160 |
| fulltext |
214
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58)
Позаматкова вагітність (ПВ) відноситься до
патології, яка визначає материнські та репродукційні
втрати і по даний час залишається однією з основ-
них проблем акушерства та гінекології. 2,0% від всіх
зареєстрованих вагітностей – позаматкові [8, 11, 12].
Частота ПВ на 1000 вагітностей складає в Європі 18,8,
у Великобританії – 11,5, в США – 20,0, а в Україні –
15,4 [13, 15, 17]. Частота розвитку ектопічної вагітності
після лікування непліддя методом екстракорпорального
запліднення складає 2,0-12,4% [5, 6, 14].
Показник материнської смертності при
позаматковій вагітності складає 0,9-1,3%. [16].
Відносний ризик летального наслідку при позаматковій
вагітності в 10 разів вищий, ніж при пологах, і в 50
разів – ніж при артифіційному аборті [10].
Особливу актуальність представляє те, що
після перенесеної ПВ в 17,0-50,0% випадків
розвивається репродукційна недостатність у вигляді
УДК 618.31-071.616-079.3
© о. М. Маланчук, б. Р. темех, 2012.
ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ
ПОЗАМАТКОВОЇ ВАГІТНОСТІ
О. М. Маланчук1, Б. Р. Темех2
1Державна установа «Інститут спадкової патології НАМН України» (директор – професор О. З. Гнатейко);
2Львівський міжобласний медико-генетичний центр, м. Львів.
RISK FACTORS OF THE ECTOPIC PREGNANCY DEVELOPMENT RECEARCHED
O. M. Malanchuk, B. R. Temeh
Summary
We were formed two groups of women: group I – with ectopic pregnancy, the second group (control) – with
small physiological pregnancy period. The study of reproductive and gynecological history of women of the two
groups. To establish the risk factors of ectopic pregnancy, all women were tested for carriage of urogenital infections
by polymerase chain reaction. The vast majority of women with ectopic pregnancy (76,0%) detected carriage of
urogenital infections. In 57,9% of them found a combination of infection: often met ureaplasmosis combined with
mycoplasmosis – 8 (21,1%) and ureоplasmosis of сhlamydia – 7 (18,%).
Set in each case a factor of ectopic pregnancy and of appropriate treatment will reduce the incidence of
repeated ectopic pregnancy and prevent the possibility of secondary infertility.
ИССЛЕДОВАНИЕ ФАКТОРОВ РИСКА ВОЗНИКНОВЕНИЯ ВНЕМАТОЧНОЙ БЕРЕМЕННОСТИ
О. М. Маланчук, Б. Р. Темех
РЕЗЮМЕ
нами были сформированы 2 группы женщин: і группа – с внематочной беременностью, іі группа
(контрольная) – с физиологичной беременностью маленького срока. Проведено изучение репродуктивного
и гинекологического анамнеза женщин обеих групп. с целью установления факторов риска возникновения
внематочной беременности все женщины прошли обследование на носительство урогенитальных инфекций
методом полимеразно-цепной реакции.
У большинства женщин с внематочной беременностью (76,0%) выявлено носительство урогенитальной
инфекции. В 57,9% из них выявлено сочетание инфекции: чаще встречался уреаплазмоз в сочетании с
микоплазмозом – 8 (21,1%) и уреаплазмоз с хламидиозом – 7 (18,4%).
Установление в каждом конкретном случае фактора возникновения внематочной беременности и
проведение соответственного лечения снизит частоту возникновения повторной внематочной беременности
и предотвратит возможность развития вторичного бесплодия.
Ключові слова: мікоплазмоз, позаматкова вагітність, уреаплазмоз, хламідіоз.
трубно-перитонеальної безплідності та повторних
ектопічних нівацій плодового яйця [2, 9]. У зв’язку
з цим, збереження репродукційної функції після
позаматкової вагітності представляє важливу медико-
соціальну проблему [3].
Ризик ектопічної вагітності значно зростає зі
збільшенням віку матері, кількістю статевих партнерів,
при використанні внутрішньоматкових контрацептивів,
після запальних захворювань статевих органів
(гонореї, хламідіозу) та після оперативних втручань
на органах малого тазу. Різноманітні чинники ризику
тісно взаємопов’язані. Ризик повторної позаматкової
вагітності складає близько 10,0%, він збільшується
після самовільного викидня і при ураженні маткових
труб. Куріння, за показниками ВОЗ, збільшує ризик
розвитку позаматкової вагітності до 2,2-4,0% [6].
Теоретично різноманітні механічні та
функціональні чинники, які заважають пересуванню
215
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
заплідненого ооцита в порожнину матки, можуть при-
вести до розвитку ектопічної вагітності. Вважається,
що головною причиною імплантації плідного яйця
в матковій трубі є латентна інфекція, так як близько
половини жінок, оперованих по причині ектопічної
вагітності, мають ознаки хронічних запальних захво-
рювань статевих органів. Трубна вагітність в багатьох
випадках закінчується самовільним викиднем в ранні
терміни. Залишки плідного яйця можуть деякий час
знаходитися в матковій трубі (хронічна ектопічна
вагітність) або поступово розсмоктуються.
Якщо імплантація виникла в тому відділі
труби, в якому достатньо місця для плацентації,
розвиток проходить, як і при нормальній матковій
вагітності: плідне яйце пенетрує слизову оболон-
ку і втілюється в стінку труби. Позаворсинчатий
трофобласт може пенетрувати всю товщу м’язової
оболонки труби, досягаючи субсерозного слою
і матково-яйникових кров’яних судин. Зазвичай
при розриві труби ембріон гине, однак в рідкісних
випадках зберігається достатнє кровопостачання
зародка, і він залишається живим. В цьому ви-
падку розвивається вторинна черевна вагітність.
При ектопічній вагітності ендометрій відповідає
на гормональні зміни, пов’язані з вагітністю. В
ньому проходять місцеві децидуальні зміни (фе-
номен Аріас-Стелли). Коли ектопічна вагітність
переривається, децидуальна оболонка матки може
відторгнутися вся, але частіше відходять її частини
разом зі згустками крові [4].
В регуляції репродукційної функції матко-
вих труб беруть участь ендокринні, аутокринні і
паракринні механізми, ворсинчатий секреторний
епітелій слизової оболонки, м’язева тканина стінки
труби і її трансформуючий фактор росту, а також
ЕФР/ТФР-a рецептори. Співвідношенню ЕФР/ТФР-a
відводиться роль потенційного регулятора руху
ворсинок епітелію, його секреції, перистальтики,
кровообігу і проліферації епітеліальних клітин.
Стимуляція рецепторів ЕФР і ЕФР/ ТФР-а у матковій
трубі жінки здійснюється під впливом естрогенів і
простагландинів, дисбаланс яких негативно впливає
на функціонування маткових труб. У пацієнток з
позаматковою вагітністю відмічається дисбаланс
у клітинній ланці імунітету, підвищення рівня
активованих Т-лімфоцитів, підвищення вмісту у
сироватці крові IL-1a, IL-10, ФНО-а і зниження IL-4,
а також збільшення вмісту фібронектина [1].
Актуальність роботи полягає у високій частоті
виникнення позаматкової вагітності, часто повторної.
Встановлення в кожному конкретному випадку чин-
ника виникнення позаматкової вагітності та прове-
дення відповідного лікування знизить частоту виник-
нення повторної позаматкової вагітності і попередить
можливість розвитку вторинної неплідності.
Мета роботи: дослідити чинники ризику виникнення
позаматкової вагітності у жінок Львівської популяції.
МатЕРіал і МЕтоДи
Нами було сформовано 2 групи жінок: І група – з
позаматковою вагітністю, ІІ група (контрольна) – з
фізіологічною вагітністю малого терміну. Проведе-
не вивчення репродукційного та гінекологічного
анамнезу жінок двох груп. З метою встановлення
чинників ризику виникнення позаматкової вагітності
всі жінки пройшли обстеження на наявність
носійства урогенітальних інфекцій. Діагностика
урогенітальних інфекцій проводилась методом
полімеразно-ланцюгової реакції в лабораторії
Інституту спадкової патології АМН України.
РЕЗУльтати та їх обгоВоРЕння
При поглибленому вивченні анамнезу ми
встановили, що у 50 (66,7%) жінок І та ІІ груп
спостерігалась гінекологічна патологія. Серед
спектру гінекологічної патології у жінок обох груп
найчастіше спостерігались запальні захворювання
жіночих статевих органів – у 18 (36,0%) жінок з
позаматковою вагітністю та у 8 (32,0%) жінок з
фізіологічною вагітністю малого терміну. Відсутність
гінекологічної патології в анамнезі спостерігалась у
значної частини жінок обох обстежених груп – у 16
(32,0%) жінок з позаматковою вагітністю та у 9 (36,0)
жінок з фізіологічною вагітністю малого терміну.
Найбільшу частку серед репродукційних втрат, у
жінок двох груп, склали артифіційні аборти – 30,6%
та 25,0% відповідно. Серед групи жінок з позамат-
ковою вагітністю у 14,3% випадках репродукційна
функція була ускладнена позаматковою вагітністю в
анамнезі повторно. Це свідчить про те, що дана група
жінок потребує надзвичайної уваги.
З метою встановлення чинників ризику виник-
нення позаматкової вагітності всі жінки пройшли
обстеження на наявність носійства урогенітальних
інфекцій.
У переважної більшості жінок з позамат-
ковою вагітністю (76,0%) виявлено носійство
урогенітальної інфекції. У 12 (24,0%) жінок з по-
заматковою вагітністю не було виявлено носійство
урогенітальних інфекцій. Серед жінок з фізіологічною
вагітністю малого терміну урогенітальні інфекції ви-
явлено у 32,0% випадках.
Спектр виявлених інфекцій був різноманітним, у
16 (42,1%) жінок виявлено по одному інфекційному
агенту. У переважної більшості жінок (57,9%) з по-
заматковою вагітністю виявлено поєднання інфекції:
частіше зустрічався уреаплазмоз у поєднанні
з мікоплазмозом – 8 (21,1%) та уреаплазмоз з
хламідіозом – 7 (18,4%). Лише у 4 (10,5%) жінок
виявлено поєднання хламідіозу та мікоплазмозу та
у 3 (7,9%) жінок – уреаплазмозу з мікоплазмозом та
хламідіозом.
Проведення обстеження жінок з позаматковою
вагітністю на наявність урогенітальних інфекцій
методом полімеразно-ланцюгової реакції виявило
у значної кількості жінок наявність уреаплазмозу,
216
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58)
хламідіозу, мікоплазмозу, що могло бути чинником
виникнення позаматкової вагітності.
ВисноВКи
1. При поглибленому вивченні анамнезу встанов-
лено, що у 50 (66,7%) жінок І та ІІ груп спостерігалась
гінекологічна патологія.
2. Серед спектру гінекологічної патології у жінок
обох груп найчастіше спостерігались запальні за-
хворювання жіночих статевих органів – у 18 (36,0%)
жінок з позаматковою вагітністю та у 8 (32,0%) жінок
з фізіологічною вагітністю малого терміну.
3. У переважної більшості жінок з позамат-
ковою вагітністю (76,0%) виявлено носійство
урогенітальної інфекції. У 12 (24,0%) жінок з по-
заматковою вагітністю не було виявлено носійство
урогенітальних інфекцій.
4. У переважної більшості жінок (57,9%) з поза-
матковою вагітністю виявлено поєднання інфекції:
частіше зустрічався уреаплазмоз у поєднанні
з мікоплазмозом – 8 (21,1%) та уреаплазмоз з
хламідіозом – 7 (18,4%).
5. Встановлення в кожному конкретному випадку
чинника виникнення позаматкової вагітності та про-
ведення відповідного лікування знизить частоту ви-
никнення повторної позаматкової вагітності і попере-
дить можливість розвитку вторинної неплідності.
літЕРатУРа
1. Кемпелл С. Гінекологія : підруч. для студ. мед.
закл. / С. Кемпелл, Е. Монг. – Москва. – 2003. – 309 с.
2. Комличенко Э. В. Внематочная беременность
– современные аспекты диагностики и лечения.
Клинико-экономический эффект использования
современных медицинскихтехнологий в лечении
трубной беременности / Э. В. Комличенко, Б. Л.
Цвьян, Р. В. Уракова // Журнал акушерства и женских
болезней. – 2003. – Т. 52. – С. 28–33.
3. Кравченко О. В. Клінічна оцінка ефективності
комплексної диференційно-реабілітаційної терапії у
жінок з позаматковою вагітністю / О. В. Кравченко,
А. В. Співак // Вісник наукових досліджень. – 2004.
– № 2 (35). – С. 69–70.
4. Кравченко О. В. Фактори ризику виникнення
ектопічної вагітності в різних відділах маткової
труби / О. В. Кравченко, А. В. Співак // Стан
репродуктивного здоров’я в Україні та шляхи його
покращення : зб. статей. – К., 2002. – С. 110–112.
5. Лапароскопия при гетеротопической
беременности, наступившей после лечения бесплодия
методом экстракорпорального оплодотворения.
Современные подходы к диагностике и лечению
внематочной беременности / А. В. Чайка, Е. Н.
Носенко, Э. М. Айзятулова [и др.] // Лапaроскопия
и гистероскопия в гинекологии и акушерстве. – М. :
ПАНТОРИ, 2002. – С. 221–222.
6. Лялина Е. А. Результаты лапароскопической
линейной сальпинготомии при трубной эктопической
беременности / Е. А. Лялина, Ш. Б. Баранов // Проблемы
репродукции : материалы ІІІ международного конгресса
по репродуктивной медицине, 19-22 января 2009 г.,
Москва, Россия / ФГУ «Научный центр акушерства,
гинекологии и перинатологии Росмедтехнологий». –
М.: МедиаСфера, 2009. – С. 243–244.
7. Носенко Е. Н. Особенности иммунологической
и цитокиновой функции у пациенток с трубной
беременностью. Реабилитация репродуктивной
функции после органосохраняющих операцій по
поводу трубной беременности / Е. Н. Носенко,
О. Л. Гарсали // Проблемы, дострижения и
перспективы развития медико-биологических наук
и практического здравоохранения: сб. трудов / Крым.
гос. мед. университета им. С. И. Георгиевского. –
Симферополь, 2008. – Т. 144, Ч. ІІІ. – С. 422–425.
8. Співак А. В. Клініко-патогенетичне
обґрунтування диференційно-реабілітаційної терапії
у жінок після тубектомії : автореф. дис. … канд. мед.
наук: 14.01.01 / Співак А. В. / Львівський нац. мед.
університет ім. Д. Галицького. – Л., 2005. – 22 с.
9. Співак А. В. Особливості акушерсько-
гінекологічного анамнезу жінок з позаматковою
вагітністю залежно від локалізації / А. В. Співак //
Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – №
1. – С. 104–106.
10. Юсупова А. Н. Материнская смертность
после внематочной беременности / А. Н. Юсупова,
О. Г. Фролова, Е. Г. Фардзинова // Новые технологи
в диагностике и лечении гинекологических
заболеваний. – М., 2010. – С. 226–227.
11. Dilbaz S. Predictors of methotrexate treatment
failure in ectopic pregnancy / S. Dilbaz, E. Caliskan,
B. Dilbaz [et al.] // J. Reprod. Med. – 2006. – Vol. 51
(2). – P. 87–93.
12. Elito Junior J. Tubal patency following surgical
/ J. Elito Junior, K. Han, L. Camano // Sao Paulo Med.
J. – 2006. – Vol. 124 (5). – P. 264–266.
13. Jager C. Surgical management of ovarian ectopic
pregnancy / C. Jager, R. Kreienberg, G, Sauer // Zentral-
bl. Gynakol. – 2006. – Vol. 128 (6). – P. 362–365.
14. Laparoscopic management of an unrecognized
spontaneous bilateral tubal pregnancy / E. M. Sommer,
K. Reisenberger, G. Bogner [et al.] // Acta Obstet. Gyne-
col. Scand. – 2002. – Vol. 81, № 4. – P. 366–368.
15. Lipscomb G. H. Medical therapy for ectopic
pregnancy / G. H. Lipscomb // Semin. Reprod. Med. –
2007. – Vol. 25 (2). – P. 93–98.
16. Raja M. Unilateral twin ectopic pregnancy with lap-
aroscopic salpingectomy // M. Raja, B. Donepudi, B. Whit-
low. – Gynecoil. Surg. – 2008. – Vol. 5, № 1. – P. 53–54.
17. Wicherek L. Analysis of metallothionein,
RCAS1 immunoreactivity regarding immune cell
concentration in the endometrium and tubal mucosa in
ectopic pregnancy during the course of tubal rupture /
L. Wicherek, K. Galazka, A. Lazar // Gynecol. Obstet.
Invest. – 2008. – Vol. 65 (1). – P. 5261.
|