Універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу
На продовження здійснюваного, зокрема В. І. Вернадським, пошуку зв'язку між фізичною, біологічною і соціальною формами природи запропоновано так звану теорію універсального натуралізму. Згідно з нею фізична, біологічна і соціальна форма природи знаходяться між собою у зв'язку, який має ген...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/566 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Універсальний натуралізм - підгрунтя наукової культури нового типу / О. Костенко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 37-43. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859655724573917184 |
|---|---|
| author | Костенко, О.М. |
| author_facet | Костенко, О.М. |
| citation_txt | Універсальний натуралізм - підгрунтя наукової культури нового типу / О. Костенко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 37-43. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | На продовження здійснюваного, зокрема В. І. Вернадським, пошуку зв'язку між фізичною, біологічною і соціальною формами природи запропоновано так звану теорію універсального натуралізму. Згідно з нею фізична, біологічна і соціальна форма природи знаходяться між собою у зв'язку, який має генетичний характер. Усі "три природи" мають "спільний знаменник" - закони "універсальної конституції" природи. Виходячи з цього, обгрунтовано тезу про те, що усі соціальні науки слід розглядати як природничі, а штучна "стіна" між науками фізичними, біологічними та соціальними має бути зруйнована, але не шляхом редукціонізму, а шляхом визнання соціальних явищ "третьою", вищою формою природи, що народжується з біологічної і нашаровується на неї.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:39:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 37
CВiТОГЛЯД
О. КОСТЕНКО
УНІВЕРСАЛЬНИЙ НАТУРАЛІЗМ — ПІДҐРУНТЯ
НАУКОВОЇ КУЛЬТУРИ НОВОГО ТИПУ
Фізичні, біологічні й соціальні закони природи пов’язані між собою, вони ма-
ють, так би мовити, спільний знаменник. У принципі не заперечуючи проти
цієї тези, вчені, які досліджували проблему такого зв’язку (а їхні пошуки вже
мають давню історію), ще не привели до «єдиного знаменника» свої узагаль-
нення і висновки. Автор даної статті, що має дискусійний характер, торкав-
ся різних аспектів цієї теми, зокрема у попередніх публікаціях на сторінках
«Вісника НАН України» («Природні і людські фактори у праві», 2005, №8,
с. 25—35, «Соціальний натуралізм — світогляд майбутнього», 2006, №10,
с. 33—38), а сьогодні робить спробу оцінити значення для науки і суспільства
теорії універсального натуралізму.
© КОСТЕНКО Олександр Миколайович. Доктор юридичних наук. Член-кореспондент Академії правових наук
України. Завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (Київ). 2007.
На піраміді Хеопса, будівництво якої
було завершено в 2580 р. до н. е., іє-
рогліфами було написано: «Люди загинуть
від невміння користуватися силами приро-
ди і від незнання істинного світу». Хоча з
того часу людство пройшло довгий шлях
розвитку, ця засторога не втратила акту-
альності. Про це свідчать сучасні гумані-
тарні катастрофи, тобто ті небезпечні со-
ціальні явища, які є проявами волі й свідо-
мості людей — злочинність, тероризм, ге-
ноцид, війни тощо.
Соціальні явища стають загрозливими
тоді, коли вони є протиприродними, тоб-
то порушують закони Матері-Природи,
дані нею саме для певного явища. Мати-
Природа — це Те, що породжує усе суще і дає
йому Закони для існування, утворюючи та-
ким чином Світопорядок. Іншими словами,
Мати-Природа — це та універсальна сут-
ність, яка проявляє себе в існуванні всього
сущого за певними законами, це — сутність,
що знаходиться «по той бік» сущого. Тому
лише шляхом проникнення у феномени су-
щого можна відкривати ту сутність, яку на-
зивають Матір’ю-Природою. Вона поро-
джує різні речі, даючи їм різні закони для
існування. Тому протиприродність озна-
чає, що явище у своєму існуванні порушує
ті закони, які Мати-Природа дала саме для
нього, а не закони, за якими мають існува-
ти інші явища. Протиприродність має місце
лише при порушенні річчю (явищем) зако-
нів власної природи, а не чужої. Прояв про-
типриродності полягає в тому, що явище,
порушуючи закони своєї природи, втрачає
38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10
цю природу і набуває іншої чи певним чи-
ном змінюється його природа. Наприклад,
хвороба є порушенням законів біологічної
природи, даних для людини, що може при-
звести до її смерті, яка означає заміну біо-
логічної природи живого тіла на фізичну
природу, властиву мертвому тілу (трупу),
існуючому вже за своїми (не біологічними,
а фізичними) законами природи. Злочин є
протиприродним феноменом тому, що є по-
рушенням законів соціальної природи, за
якими має існувати Людина, але він не по-
рушує при цьому законів біологічної та фі-
зичної природи. Будучи протиприродними,
тобто порушуючи закони природи, дані для
їхнього існування, соціальні явища стають
небезпечними і тому є соціальним злом, хоч
при цьому вони не порушують закони фі-
зичної та біологічної природи.
Усі види соціального зла, що становлять
небезпеку для людства, — це прояви волі й
свідомості тих людей, які не керуються за-
конами Матері-Природи. Воля і свідомість,
не узгоджені з цими законами, утворюють
так званий комплекс сваволі та ілюзій, що
є коренем усякого зла на світі (яке прояв-
ляється у сфері політики, економіки, пра-
ва, моралі, науки, релігії, мистецтва тощо),
зокрема і найнебезпечнішої його форми —
злочинності.
Воля і свідомість людини призначені
для пристосування її до законів Матері-
Природи. І якщо цього у тієї чи тієї люди-
ни чомусь не відбувається, то тоді її воля і
свідомість, набираючи стану сваволі й ілю-
зій, стають джерелом зла, яке є протипри-
родною формою соціальної реальності. А
найнебезпечнішою формою цього зла є
злочинність, включаючи такі її види як те-
роризм, організована злочинність, коруп-
ція, експлуатація людини людиною, різно-
манітні катастрофи криміногенного харак-
теру (криміногенні катастрофи).
Злочинність, або по-біблійному «безза-
коння», і є одним із найнебезпечніших про-
явів безкультур’я людини, тобто того «не-
вміння користуватися силами природи» і
«незнання істинного світу», про які було
написано на піраміді Хеопса.
Нова соціальна наука і, зокрема, нова
кримінологія як наука про кримінальні
прояви сваволі, так само як і нова юри-
спруденція, що досліджує механізм про-
тидії проявам сваволі з допомогою норм
права, на нашу думку, мають шукати засо-
би розв’язання проблеми протидії свавіл-
лю саме у сфері пізнання законів Матері-
Природи та узгодження з ними волі й сві-
домості якомога більшої кількості людей.
А це означає, що існує потреба у новому
світогляді, новій науковій культурі, яку ма-
ють узяти на озброєння дослідники. Шлях
до нового світогляду пролягає через вирі-
шення так званого основного питання сві-
тогляду, яке, на нашу думку, зводиться до
проблеми природності соціального і може
бути сформульовано і позначено наступ-
ним чином: «Чи є соціальне природним, чи
соціальне не є природним?».
Розв’язання «проблеми природності со-
ціального» полягає в тому, що соціальне є
не менш природним, ніж фізичне чи біоло-
гічне, а, навіть, більш природним, бо є ви-
щою від них формою розвитку природи.
Слід зазначити, що цей підхід заснову-
ється на так званій універсальній консти-
туції природи, що випливає з ідеї природ-
ної цілісності світу, тобто з ідеї універсаль-
ного натуралізму 1, яка означає, що всяке
суще породжене Матір’ю-Природою і має
природні закони для свого існування.
1 Про «універсальну конституцію» природи див., зокре-
ма: Костенко О.М. Принципи «універсальної консти-
туції» природи // Трибуна. — 1993. — №8—9. — С.15;
Костенко О.М. Трикутник долі // Віче. — 1993. —
№6. — С.91-99; Костенко О.М. Соціальний нату-
ралізм — ідеологічна основа Культурної Революції
ХХI століття // Універсум. — №9—10. — С.4—8;
Костенко О.М. Соціальний натуралізм — світогляд
майбутнього // Вісник Національної академії наук
України. — 2006. — №10. — С.33-38. Тут слід також
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 39
Згідно з цією конституцією, універсаль-
ними для усіх форм природи (фізичної, бі-
ологічної і соціальної) є наступні закони:
закон годинника, закон обміну, закон стра-
тифікації.
Закон годинника формулюється наступ-
ним чином: «Будь-яка річ утворена таким
чином, що має у собі фактор, який генерує її
рух (поведінку), і фактор, який регулює її
рух (поведінку)». Ці фактори пов’язані як
пружина і маятник у годиннику. Якщо, на-
приклад, взяти пір’їну, що летить у повіт рі,
соняшник, що повертає свою «голову» до
сонця, і людину, що будує собі у селі дім, то
«поведінка» усіх цих трьох представників
фі зичної, біологічної та соціальної форм
природи має «спільний знаменник» — а саме
їх ня «поведінка» відбувається за законом го-
динника. У пір’їни «пружиною», що генерує
«поведінку», є її здатність тяжіти (вага), а
«маятником», що регулює «поведінку», є
форма, яка їй властива. У соняшника «пру-
жиною», що генерує рух його «голови» до
сонця, є механізм засвоєння со нячної енер-
гії, а «маятником», що регулює цей рух, є
властивий соняшнику механізм чутливості
до сонячних променів. У людини, яка будує
собі у селі дім, «пружиною» поведінки є воля,
що генерує її поведінку, а «маятником» — сві-
домість, що регулює цю поведінку.
Закон обміну має наступне формулюван-
ня: «Кожна річ існує як учасниця всесвіт-
нього обміну між речами». Цей закон указує
на те, що пізнання будь-якої речі фізичної,
біологічної чи соціальної форми природи
можливе лише через розгляд її як учасниці
всесвітнього обміну між речами. Чи лежить
камінь на горі під сонцем, чи росте жито у
полі, чи читає лекцію професор в універ-
ситеті — «спільним знаменником» для усіх
цих представників трьох форм природи є
те, що їхнє буття є проявом участі у все-
світньому обміні між речами.
Закон стратифікації формулюється так:
«Будь-яка річ складається з нашару-
вань — річ вищої форми розвитку виникає з
речі нижчої форми розвитку і нашаровує-
ться на неї, не руйнуючи її, а співіснуючи з
нею і перебуваючи з нею у генетичному
зв’язку». Цей закон, зокрема, вказує на те,
що соціальна форма природи «народжує-
ться» з біологічної, а біологічна — з фізич-
ної, не руйнуючи одна одну, а нашаровую-
чись вища на нижчу (за принципом «мат-
рьошки») і знаходячись у генетичному
зв’яз ку між собою. Цей зв’язок указує на
те, що всі три форми природи — фізична,
біологічна і соціальна — мають «спільний
знаменник».
Соціальний досвід свідчить, що прогрес
суспільства відбувається завдяки конку-
рентоздатності тих людей, які мають по-
вніше уявлення про природні закони сус-
пільного життя людей і повніше слідують
цим законам. Такі люди, утворюючи елі-
ту, і «тягнуть» решту людей суспільства
по шляху прогресу. Це, зокрема, було осо-
бливо помітно в епоху Просвітництва 17—
18 століть, коли просвітителі «витягли»
Європу із кризи світогляду, спричиненої
середньо вічним обскурантизмом.
Проте слід мати на увазі, що людство не
має імунітету від ураження світогляду но-
вими кризами, подібними середньовічній.
При найближчому розгляді можна поміти-
ти, що сьогодні має місце тенденція до по-
ширення в людській спільноті різноманіт-
них проявів сваволі та ілюзій, тобто про-
типриродності у всіх сферах людського
життя. Це означає регрес. Тому виникає по-
треба у Новітньому Просвітництві, яке б,
звернути увагу на те, що термін «натуралізм» у
результаті драматичної боротьби ідей був дещо
спотворений — йому було надано антисоціально-
го сенсу. Наприклад, його стали вживати для по-
значення ненормативної, тобто такої, що порушує
соціальні норми, демонстрації оголеного тіла лю-
дини чи деяких його біологічних функцій. Теорія
універсального натуралізму повертає терміну «на-
туралізм» його істинний смисл і звільняє його від
антисоціального сенсу.
40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10
культивуючи новітню ідеологію природнос-
ті, повернуло б людство на шлях прогресу.
Тестом для визначення спроможнос-
ті теорії універсального натуралізму може
бути, на нашу думку, застосування її для
з’ясування, зокрема, поняття такого атри-
буту соціальної природи як дух, або інакше
«духовний світ людини». Застосування цієї
теорії приводить до наступного вирішен-
ня «проблеми духу»: дух — це вироблена з
«матеріалу» Матері-Природи «продукція»
волі й свідомості, яка відіграє роль засобу
пристосування людини до законів Матері-
Природи. До цієї «продукції» відносяться,
зокрема, такі феномени духу як віра, на-
дія, любов, самопожертва, співчуття, по-
чуття справедливості, патріотизм, дружба,
наукові відкриття, естетичні переживання
тощо. Якщо так тлумачити дух, то він теж
є феноменом, який породжується Матір’ю-
Природою і має існувати за її законами.
Криза духу виникає у випадку, якщо він
є «продукцією» волі й свідомості, що не
узгоджені із законами природи, тобто зна-
ходяться у стані сваволі й ілюзій.
Одним із симптомів кризи сучасного сві-
тогляду (і заснованої на ньому науки) є
поширення ідеології, що отримала назву
«пост модернізму». Це яскрава ілюстрація
ураженості світогляду кризогенним комп-
лексом сваволі та ілюзій, що є втіленням
протиприродного стану волі й свідомості
людини.
Для протидії пануванню кризогенної іде-
ології протиприродності у людській спіль-
ноті з допомогою Новітнього Просвітни-
цтва має культивуватися ідеологія природ-
ності, зокрема ідея, що єдиним джерелом
Істини, Добра, Справедливості, Свободи
(зокрема прав людини), Безпеки, Віри, Кра-
си, Любові, Щастя, Миру, Добробуту тощо
є природність людської життєдіяльності,
тобто узгодженість волі й свідомості лю-
дей із законами Матері-Природи, яка ще
називається культурою людей.
Отже, світогляд і заснована на ньому нау-
ка мають «переформатуватися» на новій
ідеологічній «матриці» — на ідеї узгодже-
ності волі й свідомості людей із законами
Матері-Природи як джерела всякої істин-
ності. Такою ідеологічною «матрицею»,
здатною сьогодні «переформатувати» світо-
гляд і засновану на ньому науку, уявляється
«універсальна конституція» природи, що
має продукуватися натурософією (на відмі-
ну від натурфілософії, що визначається як
філософія природи). І ось чому. Натуросо-
фія — це мудрість, що утворюється у люди-
ни в результаті безпосереднього відкриття
нею законів Матері-Природи. Методика на-
турософії — це «методика» власного від-
криття людиною, виходячи з ідеї природної
цілісності світу, законів «універсальної кон-
ституції» природи. Мудрість людини і куль-
тура людини розрізняються наступним чи-
ном. І «мудра» людина, і «культурна» лю-
дина — означає, що воля і свідомість люди-
ни узгоджені із законами Матері-Природи.
Але мудра людина — це та людина, яка сама
відкрила завдяки власній здатності ці зако-
ни, тобто безпосередньо сприйняла закони
природи, а культурна людина — це та люди-
на, яка уявлення про ці закони отримала від
мудрих людей, тобто опосередковано сприй-
няла закони природи. Іншими словами, на-
турософія — це першоджерело культури лю-
дини, в тому числі фізичної наукової куль-
тури як міри узгодженості людини із зако-
нами фізичної форми природи, біологічної
наукової культури як міри узгодженості лю-
дини із законами біологічної форми приро-
ди і соціальної наукової культури як міри
узгодженості людини із законами соціаль-
ної форми природи.
З нашої точки зору, натурософія може
сприяти подоланню сучасної кризи культу-
ри людини, що проявляється у поширенні
«вірусу» сваволі й ілюзій у людській спіль-
ноті. А зробити це натурософія може, від-
криваючи ті закони Матері-Природи, які
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 41
є «спільним знаменником» для усіх трьох
форм природи — фізичної, біологічної, со-
ціальної. Сформульовані вище три зако-
ни — закон годинника, закон обміну і за-
кон стратифікації, що утворюють так зва-
ну «універсальну конституцію» природи, і
є спробою пошуку того «спільного знамен-
ника». В чому ж полягає його евристична
роль? Ідея природної цілісності світу і ви-
ведений з неї принцип універсального на-
туралізму вказують на те, що між фізич-
ною, біологічною і соціальною формами
природи існує генетичний зв’язок: з фізич-
ної форми в результаті розвитку народжу-
ється біологічна форма, а з біологічної —
соціальна. А це означає доцільність наступ-
ної парадигми:
1) генетичний зв’язок має існувати не
лише між самими трьома формами приро-
ди, а й також між законами фізичної, біоло-
гічної і соціальної природи;
2) цей зв’язок може існувати лише за на-
явності якихось законів Матері-Природи,
що є «спільним знаменником» для фізич-
них, біологічних і соціальних законів при-
роди.
Очевидно, саме за допомогою цієї пара-
дигми, яка вказує на існування «універ-
сальної конституції» природи, має бути
здійснено прорив до наукової культури но-
вого типу. Та ілюзорна «стіна» між закона-
ми фізичної, біологічної і соціальної приро-
ди, що існує сьогодні, зокрема, в науці, має
бути зруйнована завдяки зазначеній пара-
дигмі «універсального натуралізму». І це
відкриє шлях до відкриття нових законів
фізичної, біологічної та соціальної приро-
ди, що сприятиме небувалому досі прогре-
су людства. Зокрема, як можна припусти-
ти, настане бурхливий розвиток наук, котрі
досліджуватимуть соціальну форму приро-
ди як найвищу форму в порівнянні з фізич-
ною і біологічною формами.
Ті науки, які сьогодні називаються при-
родничими, насправді штучно обмежуються
вивченням лише частини природи, а не усі-
єї природи, причому тієї частини природи,
яка проявляється в нижчих її формах — фі-
зичній і біологічній. Проте найбільш при-
родничими мають вважатися науки про со-
ціальну форму природи, яка є її найвищою
формою розвитку і тому зберігає у собі най-
глибші таємниці природи, фундаменталь-
ніші, ніж ті, що є у фізичній і біологічній
формах природи. Розрив між так званими
природничими науками і неприродничими
(соціальними) науками гальмує розвиток
культури людей, а тому має бути подола-
ний за допомогою ідеї природної цілісності
світу, з якої випливає ідеологія універсаль-
ного натуралізму. Усі науки мають бути
природничими, у тому числі й соціальні. І
це має забезпечуватися не шляхом редукці-
онізму, тобто зведення соціальних явищ (і
людини) до рівня нижчих (фізичної чи бі-
ологічної) форм природи, а, навпаки, шля-
хом визнання існування вищої форми роз-
витку природи — соціальної природи як
«третьої природи».
Спроби знайти вирішення проблеми зв’яз-
ку між фізичною, біологічною і соціальною
формами природи в науці здійснюються
давно. Один із способів її розв’язання за-
пропонував В.І. Вернадський з допомогою
концепції ноосфери. Теорія універсально-
го натуралізму — це продовження того по-
шуку, що його проводив В.І. Вернадський,
але іншим шляхом. На відміну від концеп-
ції ноосфери, яка вказує (і, на нашу думку,
цілком правильно) на «планетарне значен-
ня розуму», теорія універсального натура-
лізму розкриває ідею природної ціліснос-
ті світу через визнання генетичного зв’язку
між фізичною, біологічною та соціальною
формами природи.
Очевидно, настане час, коли подальший
прогрес людства буде визначатися досяг-
неннями саме наук про соціальну форму
природи, бо лише осягнення законів цієї
найвищої форми її розвитку здатне відкри-
42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10
ти очі людям на найсокровенніші таємни-
ці Матері-Природи. Результатом цього бу-
дуть наукові відкриття, що приведуть до
революції у всіх галузях наукового пізнан-
ня, в тому числі у фізиці й біології. Соці-
альні науки з ремесла, яке полягає в тлума-
ченні феноменів, створених волею і свідо-
містю соціальних діячів, перетворяться на
справжню науку, здатну так само відкрива-
ти закони Матері-Природи, як і фізика та
біологія. За допомогою «універсальної кон-
ституції» природи буде виявлено генетич-
ний зв’язок між фізичними законами Нью-
тона, біологічними закономірностями, від-
критими Чарлзом Дарвіном, релігійними
заповідями, сформульованими у всіх ві ру-
ваннях і кримінальними кодексами, роз-
робленими законодавцями усіх часів і на-
родів. Це значно збагатить культуру люди-
ни як основу прогресу людства.
Підставою для такого футурологічного
передбачення може служити, зокрема, той
факт, що сам термін «закон» в науки про
фізичну і біологічну природи ввів філософ
Анаксимандр шляхом запозичення його з
юриспруденції, яка створила саме поняття
закону.
«Універсальна конституція» природи
має стати, на наш погляд, натурософською
основою нової наукової культури, необхід-
ної для адекватного реагування людства на
нові виклики часу. Виходячи з цього, на-
гальною є потреба у розвитку нової соціо-
логії як науки про соціальні явища, в тому
числі й нової юриспруденції і нової кримі-
нології, які втілювали б нову наукову куль-
туру, засновану на ідеології «універсаль-
ної конституції» природи. Іншими слова-
ми, йдеться про розвиток «натуралістичної
соціології», що має включати і «натураліс-
тичну юриспруденцію», і «натуралістич-
ну кримінологію» замість так званих «во-
люнтаристичної соціології», включаючи
«во люнтаристичну юриспруденцію» і «во-
люнтаристичну кримінологію». Сторінка
соціальних наук, зокрема, юриспруденції і
кримінології, відірваних від коріння зако-
нів Матері-Природи і заснованих на проти-
природній основі сваволі та ілюзій людей,
має бути перегорнута.
Очевидно, в контексті універсального на-
туралізму має бути переглянута також па-
радигма «матері усіх наук» — філософії. Як
показало життя, використання дилеми «ма-
терія — ідея» (або «буття — свідомість»)
для постановки основного питання філо-
софії є непродуктивним, тому що сама ця
дилема є некоректною. Насправді, згідно із
теорією універсального натуралізму, основ-
не питання філософії має формулюватися
як проблема співвідношення між категорі-
єю «закони природи» і категорією «воля і
свідомість» людини, або іншими словами
у вигляді дилеми «натуралізм — волюнта-
ризм». Виходячи з цього, основне питання
філософії має бути сформульоване наступ-
ним чином: «Яка роль волі і свідомості лю-
дей у світі, що існує за законами Матері-
Природи?». Згідно з теорією універсаль-
ного натуралізму, це питання має наступ-
не вирішення: «Воля і свідомість людей
виконують роль, яка полягає у тому, щоб
генерувати і регулювати поведінку лю-
дей, пристосовуючи її до законів Матері-
Природи». Таке вирішення основного пи-
тання філософії відкриває нові можливос-
ті у розв’язанні усіх інших філософських
проблем, в тому числі тих, які стосуються
феномену людської сваволі.
На нашу думку, теорія універсально-
го натуралізму, яка пропонує мірою всьо-
го сущого вважати відповідність законам
Матері-Природи, тобто критерію «природ-
ності», може стати тим світоглядним ін-
струментарієм, що «відкриє очі» не лише
на соціальні явища, а й на фізичні і біоло-
гічні. За допомогою цієї теорії вдасться на-
лежним чином відповісти на виклики часу.
У соціальній практиці світогляд набирає
форми ідеології. Ідеологічною основою соці-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 43
ального прогресу європейських країн і США
була ідеологія Просвітництва 17–18 століть,
яка висвітлювала природні корені соціаль-
них явищ. Японське «диво» — теж плід ори-
гінальної натуралістичної ідеології. Це саме
можна сказати і про ідеологію конфуціан-
ства, на якій розвивається сучасний Китай.
Очевидно, українське суспільство теж стане
на шлях прогресу, якщо візьме на озброєн-
ня ідеологію, що буде розвитком ідеологіч-
ної традиції Просвітництва.
Ідеологія, заснована на теорії універсаль-
ного натуралізму, що є розвитком ідей Про-
світництва, — це сучасний компас для со-
ціального прогресу. Вона здатна дати кри-
терій для політичних, економічних, право-
вих, моральних, наукових та інших істин,
які і мають служити орієнтирами на шляху
соціального прогресу.
О. Костенко
УНІВЕРСАЛЬНИЙ НАТУРАЛІЗМ — ПІДҐРУНТЯ
НАУКОВОЇ КУЛЬТУРИ НОВОГО ТИПУ
Р е з ю м е
На продовження здійснюваного, зокрема В.І. Вер-
надським, пошуку зв’язку між фізичною, біологічною
і соціальною формами природи у статті пропонується
так звана теорія універсального натуралізму. Згідно
з нею фізична, біологічна і соціальна форма природи
знаходяться між собою у зв’язку, який має генетичний
характер. Усі «три природи» мають «спільний знамен-
ник» — закони «універсальної конституції» природи.
Виходячи з цього, автор обґрунтовує тезу про те, що
усі соціальні науки слід розглядати як природничі, а
штучна «стіна» між науками фізичними, біологічними
та соціальними має бути зруйнована, але не шляхом
редукціонізму, а шляхом визнання соціальних явищ
«третьою», вищою формою природи, що народжується
з біологічної і нашаровується на неї.
О. Кostenko
UNIVERSAL NATURALISM –
THE BASIS OF NEW TYPE SCIENTIFIC CULTURE
S u m m a r y
As continuation of existing search, in particular made by
V.I. Vernadsky, the search of connection between physical,
biological and social forms of nature, the article suggests so
called theory of universal naturalism. In accordance with
this theory physical, biological and social forms of nature
are connected and this connection has genetic character.
These «three natures» have «common denominator» —
the laws of nature «universal constitution». Based on
these facts the author substantiates the thesis that all
social sciences should be regarded as natural sciences, that
artificial «wall» between physical, biological and social
sciences should be destroyed, but it shouldn’t be done as
reduction but by recognition of social events as «third»,
the highest form of nature that is born from biological one
and is imposed on it.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-566 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:39:15Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Костенко, О.М. 2008-04-24T19:59:15Z 2008-04-24T19:59:15Z 2007 Універсальний натуралізм - підгрунтя наукової культури нового типу / О. Костенко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 37-43. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/566 As continuation of existing search, in particular made by V.I. Vernadsky, the search of connection between physical, biological and social forms of nature, the article suggests so called theory of universal naturalism. In accordance with this theory physical, biological and social forms of nature are connected and this connection has genetic character. These «three natures» have «common denominator» — the laws of nature «universal constitution». Based on these facts the author substantiates the thesis that all social sciences should be regarded as natural sciences, that artificial «wall» between physical, biological and social sciences should be destroyed, but it shouldn’t be done as reduction but by recognition of social events as «third», the highest form of nature that is born from biological one and is imposed on it. На продовження здійснюваного, зокрема В. І. Вернадським, пошуку зв'язку між фізичною, біологічною і соціальною формами природи запропоновано так звану теорію універсального натуралізму. Згідно з нею фізична, біологічна і соціальна форма природи знаходяться між собою у зв'язку, який має генетичний характер. Усі "три природи" мають "спільний знаменник" - закони "універсальної конституції" природи. Виходячи з цього, обгрунтовано тезу про те, що усі соціальні науки слід розглядати як природничі, а штучна "стіна" між науками фізичними, біологічними та соціальними має бути зруйнована, але не шляхом редукціонізму, а шляхом визнання соціальних явищ "третьою", вищою формою природи, що народжується з біологічної і нашаровується на неї. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №10 С. 37-43 Світогляд Універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу Universal Naturalism – the Basis of New Type Scientific Culture Article published earlier |
| spellingShingle | Універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу Костенко, О.М. Світогляд |
| title | Універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу |
| title_alt | Universal Naturalism – the Basis of New Type Scientific Culture |
| title_full | Універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу |
| title_fullStr | Універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу |
| title_full_unstemmed | Універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу |
| title_short | Універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу |
| title_sort | універсальний натуралізм – підґрунтя наукової культури нового типу |
| topic | Світогляд |
| topic_facet | Світогляд |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/566 |
| work_keys_str_mv | AT kostenkoom uníversalʹniinaturalízmpídgruntânaukovoíkulʹturinovogotipu AT kostenkoom universalnaturalismthebasisofnewtypescientificculture |