Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України
The interrelation between the number of stress situations, creation of a fish variability, risks of survival, and fish productivity of the aboriginal ichthyofauna of natural reservoirs in Ukraine is studied.
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5665 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України / В.В. Сондак // Доп. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 191-200. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860135422906073088 |
|---|---|
| author | Сондак, В.В. |
| author_facet | Сондак, В.В. |
| citation_txt | Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України / В.В. Сондак // Доп. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 191-200. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | The interrelation between the number of stress situations, creation of a fish variability, risks of survival, and fish productivity of the aboriginal ichthyofauna of natural reservoirs in Ukraine is studied.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:46:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
7 • 2008
ЕКОЛОГIЯ
УДК 597.2/.5
© 2008
В.В. Сондак
Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики
виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах
України
(Представлено членом-кореспондентом НАН України М.Ю. Євтушенком)
The interrelation between the number of stress situations, creation of a fish variability, risks of
survival, and fish productivity of the aboriginal ichthyofauna of natural reservoirs in Ukraine
is studied.
Природнi водойми України зазнають негативний вплив наслiдкiв господарської дiяльностi
людини, а ведення рибного господарства знаходиться у зонi ризику.
При кризових ситуацiях природного та антропогенного походження (дiя аноксiї, ток-
сичних домiшок стiчних вод, фенолiв, полiфенольних сполук) рiчкова мережа подається
тотальнiй стерилiзацiї вiд усього живого, а вiдновлення структури трофiчного ланцюга
вiдбувається за рахунок фауни бiчних межових зон — екотонiв (приток першого порядку,
стариць, заплавних озер) або iнтродукцiї рибопосадивного матерiалу з товарних рибних
господарств, розташованих у басейнi [1, 2] (рис. 1).
У даному повiдомленнi автор оцiнює ситуацiю, яка склалася в рiчково-озернiй мережi,
що формується пiд впливом пiдпорогових (неекстремальних) значень стресових факторiв,
коли водна екосистема нiбито функцiонує, а видове розмаїття аборигенної iхтiофауни та
кiлькiсть рибопродукцiї значно нижчi порiвняно з нетрансформованими водними об’єктами.
Такий пiдхiд є системним, оскiльки дає змогу оцiнити ситуацiю в рiчковiй мережi, ви-
ходячи з басейнового принципу. Незважаючи на актуальнiсть, у науковiй лiтературi ця
проблема розглядається фрагментарно або взагалi не дослiджувалася. Крiм того, нiким
не з’ясований взаємозв’язок мiж чисельнiстю стресових ситуацiй, рибопродуктивнiстю та
кiлькiстю рибопродукцiї, формуванням видового розмаїття аборигенної iхтiофауни та ри-
зиками її виживання у природних водних об’єктах.
Методи та об’єкти дослiджень. Нами дослiджено рiчково-озерний комплекс Стир-Го-
ринського гiдроекологiчного коридора з басейнами рiчок Горинь, Стир та їх притоками
першого i другого порядкiв — Случ, Чаква, Устя, Iква, Кормин, Стубла.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №7 191
Рис. 1. Карта-схема переважаючої токсичностi водного середовища гiдроекологiчних коридорiв України, за
даними [1–5].
1 — Карпатська гiрська країна та коридори гiрських рiчок. Токсичнi речовини: нафтопродукти; 2 — Крим-
ська гiрська країна та коридори гiрських рiчок. Токсичнi речовини: нафтопродукти; 3 — меридiальний
Дунайський гiдроекологiчний коридор (ГЕК). Токсичнi речовини: цiанiди, важкi метали, феноли, дефiцит
розчиненого кисню; 4 — меридiальний Днiстровський ГЕК. Токсичнi речовини: теплове забруднення, важкi
метали, феноли; 5 — меридiальний Пiвденно-Бузький ГЕК. Токсичнi речовини: сiрководень, феноли, де-
фiцит розч. кисню; 6 — Меридiальний Днiпровський ГЕК. Токсичнi речовини: нафтопродукти, синтетичнi
поверхнево-активнi речовини (СПАР), сiрководень, феноли, дефiцит розчиненого кисню; 7 — меридiальний
Сiверсько-Донецький ГЕК. Токсичнi речовини: важкi метали шахтних вод, цiанiди; 8 — меридiальний Дон-
ський ГЕК (Азовське море). Токсичнi речовини: феноли, фосфати, мiнеральнi добрива, пестициди, дефiцит
розчиненого кисню; 9 — меридiальний Пiвденно-Кримський ГЕК (Пiвнiчно-Кримський зрошувальний ка-
нал). Токсичнi речовини: нафтопродукти, СПАР, феноли, сiрководень, дефiцит розчиненого кисню; 10 —
широтний Пiвнiчно-Захiдний Полiський (Прип’ятський) ГЕК. Токсичнi речовини: важкi метали, марганець,
закисне залiзо, феноли, пестициди, радiонуклiди, дефiцит розчиненого кисню; 11 — широтний Схiдно-Де-
снянський Полiський ГЕК. Токсичнi речовини: радiонуклiди, нафтопродукти; 12 — широтний Лiсостеповий
ГЕК (зона цукроварiння). Токсичнi речовини: сапонiти, пестициди, нафтопродукти, СПАР, радiонуклiди;
13 — широтний Пiвденний ГЕК (гирловi дiлянки рiчок-приток Чорного та Азовського морiв). Токсичнi
речовини: важкi метали, пестициди, мiнеральнi добрива, мiнералiзацiя; 14 — широтний Морський ГЕК. То-
ксичнi речовини: важкi метали, мiнеральнi добрива, пестициди, нафтопродукти; 15 — широтний Степовий
ГЕК. Токсичнi речовини: сапонiни, пестициди, нафтопродукти, мiнеральнi добрива, СПАР, мiнералiзацiя.
Умовнi позначення:
1 — нафтопродукти; 2 — цiанiди; 3 — важкi метали; 4 — розчинений кисень; 5 — теплове забруднення;
6 — мiнеральнi добрива; 7 — мiнералiзацiя; 8 — синтетичнi поверхнево-активнi речовини(СПАР); 9 —
сiрководень; 10 — пестициди; 11 — шахтнi води (важкi метали); 12 — фосфати; 13 — сапонiни; 14 —
феноли; 15 — радiонуклiди; 16 — закисне залiзо Fe2+; 17 — марганець Mn2+
З аборигенної iхтiофауни вивчались популяцiї Barbus barbus borysthenicus Dybowski,
Chondrostoma nasus (L.), Aspius aspius (L.), Esox lucius (L.), Rutilus rutilus (L.), Leuciscus
idus (L.), Leuciscus cephalus L., Abramis brama (L.), Perca fluviatilis (L.), Blicca bjoerckna
192 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №7
(L.), Silurus qlanis (L.), Lucioperca lucioperca (L.), Carassius auratus qibelio (Bloch), Cyprinus
carpio (L.), Gasterosteus aculeatus (L.).
Було проведено натурнi спостереження й дослiдження, та запропоновано теоретичнi
основи методологiї визначення стресiв та ризикiв виживання аборигенної iхтiофауни. Чут-
ливiсть риб до стрес-факторiв визначали за особливостями фiзiологiї риб — чутливiстю до
змiн кисневого режиму, температури води, кормового забезпечення та токсичних домiшок.
Автором даного повiдомлення опрацьовано 15,0 гiдроекологiчних коридорiв з урахуван-
ням басейнового принципу та переважаючої токсичностi водного середовища (див. рис. 1).
Стрес — це виживання аборигенної iхтiофауни на межi життя та смертi в певному
вiдрiзку часу, що формується пiд впливом бiотичних та абiотичних чинникiв В основi стресу
лежить порушення середовища мешкання, умов вiдтворення i виживання аборигенної iх-
тiофауни. Бiльшiсть дослiдникiв вважає, що розвиток стресу як неспецифiчної реакцiї –
вiдповiдi органiзму на вплив несприятливих факторiв не залежить вiд характеру (по Сельє),
а визначається iнтенсивнiстю дiї стрес-фактора.
Ризик виживання виду є функцiя впливу одного або кiлькох стрес-факторiв.
Нами запропоновано розрахункову формулу для визначення ризику виживання виду
(популяцiї), яке матиме вигляд:
W =
1∑
S
· 100, (1)
де W — ризик, %;
∑
S — сума стресових ситуацiй для дослiджуваного виду риб, шт.
Формула для розрахунку загальної iхтiоекологiчної ситуацiї в басейнi (2) матиме такий
вигляд:
∑
W =
∑ Wi
S
=
(W1 · k1) + (W2 · k2) + (W3 · k3) + · · · + (Wn · kn)
S
, (2)
де Wi — ризик виживання виду; ki — коефiцiєнт наявностi виду риб при контрольних
ловах; S — чисельнiсть стрес-факторiв, шт.
Оцiнку iхтiоекологiчної ситуацiї у водному об’єктi iлюструє модель впливу стрес-факто-
рiв на рiчково-озерну мережу (рис. 2). Стресова ситуацiя у водному середовищi виникає
як наслiдок дiї одного або сукупностi стрес-факторiв, якi спричиняють змiни середовища
iснування: водностi, кормової бази, шляхiв мiграцiй, умов нересту та зимiвлi, якостi води,
знижують чисельнiсть популяцiй (особливо маточного поголiв’я), що, в свою чергу, призво-
дить до рiзких змiн у вiдтвореннi видового складу та рибопродуктивностi водного об’єкта.
Незважаючи на наявнiсть деякого запасу антистресових реакцiй, набутих iхтiофауною
в процесi еволюцiї — перехiд на черевцеве дихання, включення механiзму розщеплення
глiкогену для отримання кисню, додатний реотаксис, мiграцiя до природних нетрансфор-
мованих локалiтетiв, сукупнiсть абiотичних впливiв настiльки велика, що, практично, су-
спiльство не дає можливостi розвитку аборигенної iхтiофауни у природному середовищi
(див. рис. 2).
Як результат, сприятливi умови вiдтворення залишаються тiльки на дiлянках русла рi-
чок, малодоступних для любительського рибальства i браконьєрства, де збереженi складовi
процесу вiдтворення аборигенної iхтiофауни — наявне маточне поголiв’я та ремонт, зиму-
вальнi ями та нерестовища, кормова база (особливо зоопланктон для молодi риб), а також
умови скочування молодi в основне русло рiчки для нагулу пiсля нересту на заплавi.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №7 193
Рис. 2. Формування стресових ситуацiй у рiчково-озернiй мережi України в сучасних умовах
Отриманi результати та їх обговорення. Щоб оцiнити iмовiрнiсть виникнення еко-
логiчного ризику за часовий iнтервал (t) виду риб (x), нами запропоновано такi розрахун-
ковi формули:
Px = 1 − qx, (3)
де qx — iмовiрнiсть знаходження значень екологiчного iндикатора ризику x у межах заданої
норми. Тобто, у випадку можливого виживання виду 6,6–14,2% (табл. 1) ризик становитиме
Px = 1 − 0,066 = 0,934. За оптимальних умов ризик вiдсутнiй, тобто Px = 0.
Це може бути формула “золотого берега” — iдеального варiанта умов вiдтворення або-
ригенної iхтiофауни в природних локалiтетах
n∑
n=1
dFпр
dt
+
n∑
n=1
dFантр
dt
= 0. (4)
194 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №7
Тобто, сума природних (dFпр) та антропогенних (dFантр) чинникiв (F ) у часi (t) не здiйс-
нюють негативного впливу на водне середовище та вiдтворення iхтiофауни (n — кiлькiсть
факторiв). Однак таке практично неможливо, оскiльки ризик iснує внаслiдок дiї бiотичних
та абiотичних факторiв, тому iснування виду знаходиться в межах дiапазону можливих
змiн, описаних спiввiдношенням
qx(∆t) = P (xmin < xi < xmax) =
xmin∫
xmax
f(xi) dxi, (5)
де qx(∆t) — iмовiрнiсть, протягом часового iнтервалу t; xmin, xmax — вiдповiдно “нижнє” та
“верхнє” значення iндикатора ризику x, що обмежує дiапазон можливих значень; f(xi) —
щiльнiсть розподiлу x.
Проведеною експертною оцiнкою умов iснування аборигенної iхтiофауни та формуван-
нями стресових ситуацiй у дослiджуваному нами Стир-Горинському гiдроекологiчному ко-
ридорi доведено, що для бiльшостi промислових видiв, якi могли б давати товарну рибну
продукцiю, iмовiрнiсть виживання становить вiд 6,6 до 8,3%, а для триголкової колючки, що
належить до смiтних видiв риб — 14,2% (табл. 1, 2). Так можна пояснити низьку кiлькiсть
рибопродукцiї (до 1,0–5,0 кг/га) у рiчковiй мережi, промислову локалiзацiю аборигенних
у природних локалiтетах (локальних рибовiдтворювальних дiлянках), де рибопродукцiя
становить до 20,0 кг/га.
Основними умовами iснування аборигенної iхтiофауни є збереження маточного поголiв’я
та вiдсутнiсть браконьєрства (використання заборонених сiток, електроловiв та вибухових
речовин), якiсть води й кормова база, природнi нерестовища й множиннiсть межових зон,
шляхи мiграцiй й зимувальнi ями.
Антистресовi реакцiї аборигенних видiв риб. У природному середовищi дiє еко-
логiчний закон вiдповiдностi видового складу ценозiв умовам середовища (А.П. Травлєєв,
2002; Ю. Одум 1987).
У сучасних умовах провiдне мiсце в формуваннi видового розмаїття бiоти займає госпо-
дарська дiяльнiсть людини, вплив якої вже можна порiвнювати з дiєю геологiчних проце-
сiв. Змiна структури ценозiв поверхнi водозбору рiчкових басейнiв (надмiрна їх розоранiсть
i осушенiсть, недостатня залуженiсть i залiсенiсть), неефективне очищення стiчних вод з їх
знезараженням активним хлором, втрата самоочисної здатностi природних комплексiв —
Таблиця 1. Характернi адаптивнi реакцiї аборигенної iхтiофауни на абiотичнi умови середовища
Рiвнi реакцiй
Рiчковi басейни
Горинь Устя Замчисько Стир Iква
I — — — + +
II + — — — —
III — — + — —
IV — + — — —
V — + — — —
Пр и м i т ка . Риска — рiвнiв немає.
Данi таблицi показують, що перший рiвень адаптацiй характерний тiльки для р. Стир i притоки Iква, якi
мають бiльшу, порiвняно з iншими басейнами, чисельнiсть межових зон — екотонiв, менший браконьєрський
тиск та кiлькiсть стресiв, в силу вiддаленостi вiд населених пунктiв. Другий рiвень адаптацiй характерний
для р. Горинь, третiй — для притоки Замчисько; четвертий та п’ятий — для притоки Устя, яка тече через
територiю житлово-промислового комплексу таких мiст: Здолбунiв, Квасилiв, Рiвне.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №7 195
усе це погiршило якiсть поверхневих вод. Зросла їх токсичнiсть стосовно iхтiофауни, збiль-
шилась чисельнiсть стресових ситуацiй (див. табл. 1).
Нами протягом 2004–2007 рр. здiйснено контрольнi лови аборигеннних видiв риб у рiч-
ках Стир, Горинь та їх притоках — Iква, Пляшiвка, Устя, Замчисько, якi є складовими
Стир-Горинського гiдроекологiчного коридора.
У рiчках Горинь, Стир контрольнi лови здiйснювали у верхiв’ї, в середнiй течiї та в гир-
лових дiлянках. Вiдiбрану iхтiофауну оцiнювали за чисельнiстю популяцiй, розмiрно-ваго-
вими характеристиками; вiком; статтю; стадiями зрiлостi iкри; коефiцiєнтами вгодованостi,
прогонистостi; смаковими якостями та епiзоотичним станом.
Отже, на формування природної токсичностi поверхневих вод впливають фактори, ви-
значальними з яких є вмiст розчиненого у водi кисню, з ним пов’язанi iнтенсивнiсть окис-
но-вiдновних процесiв; поява у поверхневих водах недоокиснених токсичних сполук азоту,
Таблиця 2. Експертна оцiнка умов iснування рiчкової iхтiофауни та формування стресових ситуацiй у ба-
сейнах рiчок Стир, Горинь
Стрес-фактор
Видовий склад дослiджуваних риб
1∗ 2∗ 3∗ 4∗ 5∗ 6∗ 7∗ 8∗ 9∗ 10∗ 11∗ 12∗
Аноксiя 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
Температурний шок 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
Чисельнiсть межових екотонiв 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
Кормова база 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
Токсичнi домiшки 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
антропогенного походження
Токсичнi домiшки 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
природного походження
Браконьєрство 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 0
Гiдрологiчнi змiни (перiод 1,0 0 0 0 1,0 1,0 0 1,0 1,0 1,0 1,0 0
затоплення заплавних нерестовищ)
Шум 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 0 1,0 1,0 1,0 0 1,0 0
Вiбрацiї 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 0
Електрошок 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
Конкуренцiя вселенцiв 0 0 0 0 0 0 0 1,0 1,0 1,0 0 0
Зарегулювання русел 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 0
Спрямлення русел, нiвелювання 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 0 1,0 0 0 0 1,0 0
дна (зимувальних ям)
Лiквiдацiя заплавних нерестовищ 0 0 0 0 1,0 0 1,0 0 0 0 0 0
Недостатньо очищенi стiчнi води 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
Локальнi рибовiдтворювальнi 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
дiлянки
Загальна сума 14 13 13 13 15 12 14 14 14 13 13 8
Пр и м i т ка . Експертну оцiнку здiйснено таким чином: коли фактор дiє — 1,0; коли фактор не впливає —
0. Вид риб : 1 — Leuciscus cephalus (L.) (головень); 2 — Barbus barbus borysthenicus Dybowski (марена); 3 —
Chondrostoma nasus (L.) (пiдуст); 4 — Rutilus rutilus (L.) (плiтка); 5 — Cyprinus carpio (L.) короп (сазан); 6 —
Carassius auratus qibelio (Bloch) карась срiбний; 7 — Silurus qlanis (L.) (сом); 8 — Esox lucius (L.) (щука); 9 —
Tinca tinca (L.) (лин); 10 — Perca fluviatilis (L.) (окунь); 11 — Aspius aspius (L.) (жерех); 12 — Gasterosteus
aculeatus (L.) (триголкова колючка).
Iмовiрнiсть виживання при комплекснiй дiї стрес-фактора, %: головень 7,1; марена 7,6; пiдуст 7,6; плi-
тка 7,6; короп (сазан) 6,6; карась 8,3; сом 7,1; щука 7,1; лин 7,1; окунь 8,3; жерех (бiлизна) 8,3; триголкова
колючка 14,2. У природних локалiтетах iмовiрнiсть виживання 100%. За умови 30,0% природної смер-
тностi виживає 70,0% загальної чисельностi.
196 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №7
Рис. 3. Вiдклик аборигенної iхтiофауни на дiю депонованих токсиканiв
закисного залiза, мангану, сiрководню, метану; вiд’ємний редокс-потенцiал, змiна значення
pH поверхневих вод (закиснення, залуговування) при „цвiтiннi” води, темновому фотосинте-
зi та iнтенсивному заростаннi водного дзеркала вищими водяними рослинами, а також але-
лопатичний вплив вищих водяних рослин та мiкроводоростей, особливо синьозелених, при
їх скупченнi, розкладi нагромадженої фiтомаси та дiя донних вiдкладiв — порова токсич-
нiсть [4]. Погiршення якостi поверхневих вод i зростання токсичностi домiшок викликають
реакцiї-вiдповiдi в аборигеннiй iхтiофаунi. Останнi класифiкованi нами за такими рiвнями
(див. рис. 1–3; табл. 1): I: норма — виживають внаслiдок забруднення за рахунок власних
фiзiологiчних процесiв — у таких водоймах 100% сформованi популяцiї аборигенних видiв
риб, якi характернi для нетрансформованих водних об’єктiв; II: змiна метаболiзму —
прискорення або сповiльнення анаболiчних або катаболiчних реакцiй — збереження до 75%
чисельного складу популяцiй стосовно нетрансформованих територiй (наявнi реофiли, лi-
тофiли, прохiднi та напiвпрохiднi форми риб); III: рух у напрямi до чистої води — при
цьому спостерiгається втрата в таких водоймах, особливо чутливих до забруднення видiв —
50% чисельностi популяцiй риб. Вони представленi малоцiнними в промисловому значеннi
видами. В iхтiоценозi вiдсутнi реофiли, лiтофiли, псамофiли, прохiднi форми риб; IV: руй-
нування окремих ланок трофiчних ланцюгiв живлення — до 50% складу популяцiй
стосовно нетрансформованих басейнiв. Переважаючий склад iхтiоценозу — смiтнi, малоцiн-
нi види молодших вiкових груп (лiмнофiли, пелагофiли, фiтофiли); V: кризовий стан —
в iхтiоценозах до 30% чисельного складу популяцiй риб стосовно нетрансформованих басей-
нiв рiчок, озер та водосховищ. Iхтiоценоз представлений адаптивними (адвентивними) вида-
ми, якi змогли пристосуватися до новостворених умов середовища (ротан, гiрчак, вiвсянка).
Механiзми адаптацiї риб до стресових ситуацiй. За нормальних умов у тiлi риб
зберiгається певне спiввiдношення мiж наявнiстю лiпiдiв, глiкогену та бiлкiв. При нормаль-
ному станi (водне середовище нетоксичне) в результатi росту риб вiдбувається нагромад-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №7 197
Рис. 4. Залежнiсть мiж якiстю води та наростанням бiомаси тiла риб (молодь коропа)
ження їх бiлкової маси — збiльшується маса тiла риб. Показником такого стану є вiдношення
у водному середовищi розчиненого у водi кисню до концентрацiй амiачного або нiтритно-
го азоту. Найбiльш токсичними є умови, при яких спостерiгається максимум вмiсту NH+
4
або NO−
2
та мiнiмум розчиненого у водi кисню (О2), i навпаки (див. рис. 3, 4). Причому,
зростання токсичностi, як правило, призводить до включення у водних органiзмiв, зокрема
в iхтiофауни, механiзмiв лiквiдацiї або адаптацiї до цих забруднень, якi можна подiлити на
такi етапи: 1) змiна метаболiзму: витрачається депонована в тiлi риб енергiя у виглядi
лiпiдiв (жирiв) — процес перекисного окиснення лiпiдiв, i як наслiдок — погiршен-
ня смакових якостей риб. Не випадково в проточних i незабруднених водоймах їх смаковi
якостi кращi, нiж у застiйних (наприклад Канiвського чи Кременчуцького водосховищ).
Це стосується i ставових риб, якщо в господарствi стави непроточнi, приплив свiжої води
вiдсутнiй, то гастрономiчнi якостi риб погiршенi; 2) глiкогеновий механiзм адаптацiї
при подальшому зростаннi дефiциту розчиненого кисню. Розщеплений глiкоген стає поста-
чальником кисню для лiквiдацiї екстремальних умов, наприклад при зимiвлi малькiв риб,
або для виживання бiоти в евтрофних водоймах та лiквiдацiї процесiв стагнацiї у верхiв’ях
водосховищ; 3) бiлковий механiзм адаптацiї настає тодi, коли неспроможнi лiквiдувати
загрозу перший та другий механiзми. Зазначимо, що риби, якi живуть у токсичних умовах
середовища, мають значне вiдставання в нагромадженнi бiлкiв, вiдповiдно вони частiше
хворiють, вiдстають в ростi й розвитку, в них розвивається тугорослiсть, вони мають низь-
кий коефiцiєнт вгодованостi.
Дослiдженнями фазових реакцiй гiдробiонтiв (на прикладi ряски малої, дафнiй, уклеї,
гупiй) виявлено такi фази: екскрецiї ; реакцiї ; депонування (iмпрегнацiї); iнтеграцiї (адап-
тацiї); деградацiї, деструктивних змiн.
Таким чином, виживання аборигенних видiв риб при дiї абiотичних умов середовища
(вмiст розчиненого у водi кисню та вуглекислого газу, амiаку, метану, сiрководню, темпера-
198 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №7
тури води, впливу ксенобiотикiв) залежить вiд масштабiв i тривалостi цiєї дiї, що адекватно
адаптацiйним можливостям iхтiофауни, якi сформовувалася за перiод еволюцiї. При їх пе-
ревищеннi настає “бiологiчний вибух” — популяцiя гине.
З урахуванням значних швидкостей води р. Горинь, дрифту живого корму i молодi риб
та оптимальних умов для розвитку промислових видiв риб в районi Волино-Подiльської
височини гирлових дiлянках рiчок Полiської низовини слiд очiкувати високу кiлькiсть ри-
бопродукцiї. Тобто, вся рiчково-озерна мережа верхньої i середньої течiй працює на гирлову
дiлянку. Очiкувана висока кiлькiсть рибопродукцiї у часи нерестового ходу, кормових та зи-
мових мiграцiй становить близько 400,0 кг/га. Ми це явище назвали феноменом “золотого
берега”.
У гирлових дiлянках рiчок вiдзначено оптимальнi умови збереження маточного пого-
лiв’я, хорошу кормову базу та якiсть води, наявнi мiсця нересту та зимiвлi, енергетичнi
дотацiї, що допливають вiд верхньої та середньої дiлянок. При цьому, для промислового
лову видiлено дiлянку в 1,0% профiлю рiчки (у певному вiдрiзку часу).
Якщо iмовiрнiсто виживання виду у верхнiй та середнiй течiях становить 6,6–14,2%, то
у нижнiй течiї — 33,3%, а ризик знижується до 0,67:
Wi =
1∑
n
· 100% =
1
3
· 100 = 33,3%. (6)
Отже, iмовiрнiсть виживання в гирлових дiлянках басейнiв рiчок у 5,0 разiв вища, нiж
у верхнiй та середнiй течiї.
Необхiдно врахувати, що при кризових ситуацiях (аноксiя при льодоставi) спостерiга-
ється масова мiграцiя дорослих особин (ляща, судака, окуня, щуки, плiтки, сома, жереха,
головня, рибця) до вiдрiзкiв русла з бiльш сприятливим кисневим, кормовим та нерестовим
режимом. При цьому, особини ляща мають масу 3,0–5,0 кг, судака — до 10,0 кг, сома —
до 30,0 кг.
Отже, основа полiтики збереження та вiдтворення аборигенної iхтiофауни у рiчково-
озернiй мережi — це лiквiдацiя постiйних джерел формування стресових ситуацiй.
Iснуючий (стресовий) стан з вiдтворення аборигенних видiв риб у рiчково-озернiй мере-
жi Стир-Горинського гiдроекологiчного коридора можна вiднести до кризового. При ком-
плекснiй дiї стрес-факторiв можливий вiдсоток виживання iхтiофауни дорiвнює 6,6–8,3%,
у гирловiй дiлянцi — 33,3%. На дiлянках нижче скиду забруднення зникає навiть тригол-
кова колючка (виживання якої становить 14,2%) через дiю фенольних сполук.
Навiть в умовах середньої водностi, коли локальнi рибовiдтворювальнi дiлянки зливаю-
чись утворюють басейновий рибовiдтворювальний комплекс i спостерiгаються оптимальнi
умови рибовiдтворення, контрольований промисел риб можливий тiльки через два роки,
але не бiльше 10%, оскiльки через перенаселення i вiдсутнiсть вiльної територiї вiдбуваєть-
ся мiграцiя риб у нижню течiю — у бiк Республiки Бiлорусь.
На сьогоднi необхiднi термiновi заходи по створенню захисту природних локалiтетiв
з вiдтворення та умов виживання рiдкiсних та зникаючих видiв риб, а також вiдтворення
промислового стада аборигенних риб. Полiтика сталого розвитку в даному випадку буде
означати консервацiю, а нам необхiднi заходи з реабiлiтацiї.
Формування стiйкого розвитку екосистем рiчкової мережi. У рiчковiй екосисте-
мi внаслiдок протiчностi та дискретностi за даними Й.В. Гриба [1], споживається за опти-
мальних умов вiд 1,7 до 30,0% розчиненого кисню всiма складовими рiчкового континууму
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №7 199
(у пiдлiдний перiод). Тобто, 70,0% маси розчиненого кисню повинно залишатись для нор-
мального функцiонування ценозiв рiчкової екосистеми (при допустимому мiнiмумi вмiсту не
нижче 4,0 мг/дм3). При нижчих значеннях настає стресова ситуацiя — аноксiя та вимушена
мiграцiя риб. Це особливо характерно для р. Прип’ять та її правобережних приток рiчок
Стир, Горинь. Якщо врахувати, що за оптимальних умов спiввiдношення мiж насиченням
води киснем та його споживанням є величина стала, то, згiдно з формулою Гриба–Сондака,
St =
τvn∑
SL
, (7)
де St — сталiсть трансформованої водної екосистеми; τ — час добiгання води до греблi
(сегментованої дiлянки русла рiчки) або гирла (непорушеної рiчки, доба); v — швидкiсть
течiї (функцiя вiд нахилу, звивистостi, шороховатостi ложа русла рiчки та наявностi вищих
водяних рослин), м/с; L — довжина русла або сегментованої дiлянки, м; n — чисельнiсть
межових зон-екотонiв, шт. Сталiсть трансформованої водної екосистеми — величина прямо
пропорцiйна добутку часу води до гирла, кiлькостi межових зон — екотонiв i швидкостi
руслового потоку та обернено пропорцiйна чисельностi стресових ситуацiй на промiжку
(довжинi) дослiджуваного русла (сегмента) — правило Гриба–Сондака. Наприклад, St =
= τ · v · n · /
∑
S · L: р. Стир — 86400 · 10,0 · 0,35 · 400,0/10,0 · 437000 = 27,7; притока Iква —
86400 ·5,0 ·0,35 ·200,0/5,0 ·156000 = 38,8; р. Горинь — 86400 ·9,0 ·0,2 ·400,0/10,0 ·659000 = 9,4;
притока Устя — 86400 · 9,0 · 0,1 · 50,0/16,0 · 100000 = 2,43; магiстральний канал “Стубла” —
86400 · 7,0 · 0,1 · 10,0/6,0 · 80000 = 1,26.
Таким чином, бiльш стiйкими є природнi рiчковi екосистеми з численними екологiчними
нiшами та мiнiмумом стресiв на промiжку дослiджуваного русла. Вiдповiдно управлiння
стiйкiстю та сталiстю водних екосистем лежить у площинi мiнiмiзацiї кiлькостi стрес-фак-
торiв та збiльшеннi (вiдновленнi) чисельностi межових зон — екотонiв (екологiчних нiш).
Автор висловлює подяку проф. Й. В. Грибу за методичнi поради.
1. Гриб И.В., Клименко М.О., Сондак В. В. Вiдновна гiдроекологiя порушених рiчкових та озерних
систем (гiдрохiмiя, гiдробiологiя, гiдрологiя, управлiння). Навч. посiбник. – Рiвне: Волин. обереги,
1999. – Т. 1. – 348 с.; Т. 2. – 148 с.
2. Сондак В. В., Гриб И.В., Куньчик Т.М. Стир-Горинський рибовiдтворювальний комплекс: особливо-
стi функцiонування, охорона // Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы
иследований: Материалы междун. науч. конф. – Херсон: Б. и., 2006. – С. 194–197.
3. Романенко В.Д., Афанасьев С.А., Петухов В.Б. и др. Влияние рыбного хозяйства на биологическое
разнообразие в р. Днепр. – ВД “Академпериодика”, 2003. – 188 с.
4. Сондак В.В. Фiзiологiчнi основи стiйкостi аборигенної iхтiофауни до абiотичних умов середовища //
Вiсн. Нац. ун-ту водн. господарства та природокористування. – 2007. – Вип. 3, № 39. – Ч. 2. – С. 327–
333.
5. Вiдновна iхтiоекологiя / Пiд ред. Й.В. Гриба, В. В. Сондака. – Рiвне: Волин. обереги, 2007. – 630 с.
Надiйшло до редакцiї 19.12.2007Нацiональний унiверситет водного господарства
та природокористування, Рiвне
200 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №7
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5665 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:46:51Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сондак, В.В. 2010-02-02T09:52:03Z 2010-02-02T09:52:03Z 2008 Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України / В.В. Сондак // Доп. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 191-200. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5665 597.2/.5 The interrelation between the number of stress situations, creation of a fish variability, risks of survival, and fish productivity of the aboriginal ichthyofauna of natural reservoirs in Ukraine is studied. Автор висловлює подяку проф. Й.В. Грибу за методичнi поради. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Екологія Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України Article published earlier |
| spellingShingle | Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України Сондак, В.В. Екологія |
| title | Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України |
| title_full | Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України |
| title_fullStr | Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України |
| title_full_unstemmed | Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України |
| title_short | Особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах України |
| title_sort | особливостi формування стресових ситуацiй та ризики виживання аборигенної iхтiофауни в поверхневих водах україни |
| topic | Екологія |
| topic_facet | Екологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5665 |
| work_keys_str_mv | AT sondakvv osoblivostiformuvannâstresovihsituaciitarizikiviživannâaborigennoíihtiofaunivpoverhnevihvodahukraíni |