Нобеліана – 2007
Чергова, 106-а Нобеліана поповнила список лауреатів новими іменами. Після тривалого обговорення претендентів на найпрестижнішу наукову премію оголошено прізвища переможців у галузі хімії, фізики, фізіології та медицини, миру, літератури, економіки. Церемонія нагородження відбудеться 10 грудня у Сток...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/567 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нобеліана – 2007 / Г. Ковтун // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 44-51. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860110159370518528 |
|---|---|
| author | Ковтун, Г.О. |
| author_facet | Ковтун, Г.О. |
| citation_txt | Нобеліана – 2007 / Г. Ковтун // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 44-51. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Чергова, 106-а Нобеліана поповнила список лауреатів новими іменами. Після тривалого обговорення претендентів на найпрестижнішу наукову премію оголошено прізвища переможців у галузі хімії, фізики, фізіології та медицини, миру, літератури, економіки. Церемонія нагородження відбудеться 10 грудня у Стокгольмі, у день смерті засновника премії хіміка-винахідника Альфреда Нобеля (1833–1896). Розмір нагороди цьогоріч становитиме 10 млн.
шведських крон (близько 1,52 млн. дол. США). Разом з чеками лауреати одержать золоті медалі із зображенням Альфреда Нобеля та дипломи.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:33:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10
ВИЗНАННЯ
Г. КОВТУН
НОБЕЛІАНА – 2007
Чергова, 106-а Нобеліана поповнила список лауреатів новими іменами. Піс-
ля тривалого обговорення претендентів на найпрестижнішу наукову премію
оголошено прізвища переможців у галузі хімії, фізики, фізіології та медицини,
миру, літератури, економіки. Церемонія нагородження відбудеться 10 груд-
ня у Стокгольмі, у день смерті засновника премії хіміка-винахідника Аль-
фреда Нобеля (1833–1896). Розмір нагороди цьогоріч становитиме 10 млн.
шведських крон (близько 1,52 млн. дол. США). Разом з чеками лауреати одер-
жать золоті медалі із зображенням Альфреда Нобеля та дипломи.
Премії удостоєно американських уче-
них Маріо Капеччі (Mario R. Ca-
pec chi) та Олівера Смітіса (Oliver Smi-
thies), а також британця Мартіна Еван-
са (Martin J. Evans) «за дослідження основ
введення специфічних генетичних модифі-
кацій в організми мишей шляхом викорис-
тання стовбурних клітин ембріонів», го-
вориться в прес-релізі Нобелівського комі-
тету. Зокрема, мова йде про розробку спла-
© КОВТУН Григорій Олександрович. Член-кореспондент НАН України. Заступник директора Інституту
біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України (Київ). 2007.
МЕДИЦИНА ТА ФІЗІОЛОГІЯ: ГЕНЕТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
нованого способу «виключати» ті або інші
гени в клітинах зародку мишей (методи-
ка одержала поширену назву «генетичного
планування»/«gene targeting» та «генетич-
ного нокауту»/«gene knockout»). Завдяки
цій методиці вчені вже мають можливість
одержувати клітинні лінії із заданими фі-
зіологічними особливостями, що дає мож-
ливість створювати експериментальні мо-
делі багатьох генетично зумовлених захво-
Маріо Капеччі Олівер Смітіс Мартін Еванс
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 45
рювань людини — раку, діабету, муковісци-
дозу, порушень серцево-судинної системи
тощо. Зрозуміло, що клінічні випробуван-
ня цієї методики потребують багато часу,
адже відомо, що досліди зі стовбуровими
клітинами, котрі можна одержувати з люд-
ських ембріонів, на сьогоднішній день за-
боронені повсюдно.
ФІЗИКА: ВІДКРИТТЯ ЕФЕКТУ ГІГАНТСЬКОГО МАГНІТНОГО ОПОРУ
70-річний Маріо Капеччі, відомий гене-
тик з Університету Юти в Солт-Лейк-Сіті,
розділить престижну премію і нагороду з
82-річним Олівером Смітісом (він наро-
дився у Великій Британії, зараз викладає в
Університеті Північної Кароліни в Чепел-
Хілл) і 66-річним сером Мартіном Евансом
з Університету Кардіффа в Уельсі.
Альберт Ферт Петер Грюнберг
Премію присуджено французу Альбер-
ту Ферту (Albert Fert) і німцю Петеру
Грюнбергу (Peter Grünberg) «за відкрит-
тя ефекту гігантського магнітного опору».
Цей ефект дає змогу створювати структу-
ри, у яких незначна зміна магнітного поля
приводить до значної зміни електричного
опору системи. Відкриття автори зробили
не залежно один від одного ще в 1988 р. У
повідомленні Нобелівського комітету воно
віднесено до сфери нині популярних нано-
технологій. Виявлений ефект знайшов ши-
роке практичне застосування при розроб-
ці комп’ютерних жорстких дисків зі змен-
шеними розмірами і збільшеною ємністю.
Перші системи зчитування інформації на
основі ефекту гігантського магнітного опо-
ру були створені в 1997 р. і стали промис-
ловим стандартом.
Альберт Ферт народився в 1938 р. (м. Кар-
касон, Франція). Працює в Паризькому уні-
верситеті.
Петер Грюнберг народився в 1939 р.
(м. Піль зень, Німеччина). Працює в дослід-
ницькому центрі німецького міста Юліх.
За своє відкриття Ферт і Грюнберг уже
одержали чимало престижних премій.
Так, вони стали лауреатами Фонду Воль-
фа з фізики (2006 р.). А до цього їхня ро-
бота була відзначена Американським і Єв-
ропейським фізичними товариствами, а
також Міжнародним союзом з фізики та
при кладної фізики.
ХІМІЯ: МЕХАНІЗМИ РЕАКЦІЙ НА ПОВЕРХНІ КАТАЛІЗАТОРІВ
Лауреат у цій номінації — німець Герхард
Ертль (Gerhard Ertl) — «за дослідження
хімічних процесів на твердих поверхнях». У
повідомленні Нобелівського комітету наго-
лошено, що успіхи Ертля допомогли ство-
рити технології, які використовуються в ба-
гатьох галузях промисловості. В першу чер-
гу, на його розробках ґрунтуються сучасні
фізико-хімічні уявлен-
ня про механізм дії гете-
рогенних (твердих) ка-
та лізаторів, таких як:
синтезу аміаку, електро-
дів до паливних комі-
рок, допалювання ви-
хлопних газів двигунів Герхард Ертль
46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10
тощо. Роботи цього хіміка дали можливість
розібратися в багатьох аспектах механізму
хімічного каталізу. Наприклад, ще на почат-
ку минулого століття видатний американ-
ський учений, лауреат Нобелівської премії
Ірвін Ленгмюр (1881—1957) створив теорію
каталізу, засновану на двох механізмах. Від-
повідно до першого, під час хімічної реакції
молекули взаємодіють в адсорбційному
шарі на поверхні каталізатора. Другий — до-
сить складний механізм названо ударним.
Його головна суть полягає в тому, що реак-
ція відбувається не тільки на поверхні ката-
лізатора. Принципово важливо, що саме цей
варіант і був зрештою визнаний хіміками, а
перший відхилено. Ертль експериментально
спростував ці класичні уявлення. Він пока-
зав, що все навпаки: працює саме перший
механізм. Це стало фундаментальним від-
криттям, що сьогодні вважається єдино вір-
ним. Або інша робота Ертля, що стала ще
одним проривом у хімії, — відкриття за до-
помогою сучасної фотоелектронної мікро-
скопії раніше невідомого явища. Учений
уперше в світі спостерігав «портрет» хіміч-
ної реакції — так званих хімічних хвиль на
поверхні каталізаторів, завдяки чому вдало-
ся ще глибше розібратися в суті каталітич-
ної реакції.
І, дійсно, основне місце у створенні
сучас них хімічних та нафтохімічних техно-
логій належить унікальному явищу приро-
ди — каталізу. Відомо, що 80—85% промис-
лових процесів, на частку яких при хо ди-
ться 70% валової хімічної продукції Ук -
раїни, засновані саме на каталізі. Роботи,
що вирізняються визначним внеском у ви-
вчен ня цього явища, властивостей ка та лі-
заторів різної природи (оксидні системи,
ме та ло комплекси, ферменти, суперкислоти
тощо), теорії, кінетики та механізму каталі-
тичних реакцій, переважають серед від-
значених Нобелівськими преміями в галузі
хімії: В. Оствальд (1909), П. Сабатьє (1912),
Ф. Габер (1918), Ф. Бергіус і К. Бош (1931),
І. Ленгмюр (1932), К. Циглер і Дж. Натта
(1963), К.Б. Анфінсен, С. Мур і У. Стайн
(1972), Дж. Ола (1994), Р. Граббс, Р. Шрок
та І. Шовен (2005), Р. Корнберг (2006).
Герхард Ертль є почесним професором
у берлінському Інституті ім. Фріца Габера,
що входить до складу наукового товари-
ства Макса Планка. Ертль народився і на-
вчався у Штутгарті. Довідавшись про при-
судження йому найпрестижнішої премії,
Ертль, якому 9 жовтня виповнилося 71 рік,
зізнався, що одержав «найкращий подару-
нок, який можна зробити вченому».
МИРОТВОРЧА МІСІЯ:
«НЕЗРУЧНА» ПРАВДА ПРО ЗАГРОЗУ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ
Лауреатами стали колишній віце-пре-
зидент США Альберт Гор (Albert Ar-
nold Gore) та Міжурядова група експертів зі
зміни клімату (МГЕЗК) (Intergovernmental
Panel on Climate Change) «за їхні зусил-
ля зі збору, аналізу та поширенню величез-
ного обсягу інформації щодо впливу люди-
ни на зміни клімату на Землі й обґрунту-
вання заходів, необхідних для протидії та-
ким змінам». Нобелівський комітет також
наголосив, що зміни клімату Землі в май-
Альберт Гор МГЕЗК
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 47
бутньому можуть стати вкрай серйозними.
Тому вже сьогодні необхідно вживати по-
переджувальних заходів. Насамперед сус-
пільство має зрозуміти всю гостроту проб-
леми зміни клімату, що здатна не тільки іс-
тотно вплинути на умови життя людини,
а й нести загрозу самому існуванню люд-
ства (через запеклі війни за мінеральні ре-
сурси, широкомасштабні міграції населен-
ня тощо).
Альберт Гор (1948 р. н.) залишив велику
політику заради активної громадської ді-
яльності. 2007 року його фільм «Незручна
правда», який попереджає людство про ре-
альну загрозу глобального потепління, від-
значено «Оскаром» як краща документаль-
на кінострічка.
Міжурядова група експертів з питань
зміни клімату була створена Всесвітньою
метеорологічною організацією та ООН в
1988 році. Діяльність групи базується на
об’єктивній, всебічній, відкритій і прозо-
рій оцінці кліматичних змін на основі но-
вітньої науково-технічної та соціально-
економічної інформації. Очолює групу ін-
дійський учений в галузі економіки та
природних ресурсів професор Раджендра
Пачаурі.
ЛІТЕРАТУРА: ЛІТОПИСИ ЖІНОЧОГО ДОСВІДУ
Цьогорічний нобеліант у царині худож-
ньої літератури — британська пи сьмен-
ниця Доріс Лессінг (Doris Lessing) отрима-
ла визнання «за епіку жіночого образу, яка зі
скепсисом і провідницькою силою досліджує
розколоту цивілізацію». Представники коле-
гії Нобелівського комітету назвали її «літо-
писцем жіночого досвіду».
Доріс Мей Лессінг (дівоче прізвище —
Тейлор) народилася 22 жовтня 1919 р. в
Персії, у місті Керманшах (сучасний Бах-
таран, Іран). У 1925 р. сім’я майбутньої
письменниці перебралася в Південну Ро-
дезію (зараз — Зімбабве). До 15 років До-
ріс вчилася в католицькій школі, але не за-
кінчила її. Жодної формальної освіти на-
далі вона не здобула. В юності працювала
доглядальницею, телефоністкою, журна-
лістом. У 1949 р. вона перебралася в Лон-
дон. В 50-х і 60-х роках була активісткою
британської компартії та учасницею антия-
дерного руху.
В 1950 р. вийшов її перший роман «Тра-
ва співає» — своєрідна хроніка життя ро-
дезійського суспільства періоду апартеїду.
Дебют письменниці прихильно сприйняла
читацька аудиторія.
Незабаром почалася
робота Лессінг над за-
думаною серією «Діти
насильства», що скла-
дається з п’яти романів:
«Марта Квест» (1952),
«Підходящий шлюб»
(1954), «Брижі після
шторму» (1958), «Ото-
чений сушею» (1966),
«Місто при чотирьох
вратах» (1969). При-
кладом творчості «нинішньої Лессінг», яку
багато хто схильний іменувати шедевром,
став роман «Золотий щоденник» (1962).
Його дуже швидко віднесли до класики ан-
гломовної жіночої літератури XX століт-
тя, а Лессінг стала модним автором. Її по-
чали запрошувати читати лекції в універ-
ситетах. Її проза ледь не стала еталоном
для феміністок. Насправді ж письменниця
до них ставиться з іронією. «Вони хочуть,
щоб я стала на їхньому боці в боротьбі за
золоту зорю у світі, де не залишилося чоло-
віків. Вони дійсно хочуть, щоб люди робили
спрощені заяви про чоловіків і жінок? Так,
хочуть. З великим жалем я дійшла такого
Доріс Лессінг
48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10
висновку», — говорила Лессінг в інтерв’ю
газеті «The New York Times» (1982).
«Інструкція до спуску в пекло» (1971)
та «Літо перед заходом» (1973) — романи,
що занурюють читача в глибини розстро-
єної психіки й божевілля. Цикл «Канопус
в Аргосі» — серія алегоричних романів про
майбутнє: «Шікаста» (1979), «Шлюби між
зонами три, чотири, п’ять» (1980), «Експе-
рименти на Сиріусі» (1981), «Створення
комітету представників для планети вісім»
(1982). Тут персонажі — архетипи чоло-
віків і жінок — взаємодіють у космічному
просторі, що складається із шести зон, так
званих «рівнів буття». Заключний роман
цього циклу «Документи, що мають відно-
шення до сентиментальних агентів в імпе-
рії Волієн» (1983).
Роман «Гарний терорист» (1985) розпо-
відає про групу лондонських революціо-
нерів. «П’ята дитина» (1988) — оповідан-
ня про хлопчика-каліку, котрий перебуває
на самому примітивному рівні свого роз-
витку. В 1996 році, після восьмирічної пе-
рерви, вийшов роман «І знову любов». В
1999 році — футурологічний роман «Мара і
Ден». Роман «Бен, кинутий», продовження
«П’ятої дитини», був опублікований в 2000
році. Два романи Доріс Лессінг опубліку-
вала під псевдонімом Джейн Сомерс: «Що-
денник гарної сусідки» (1983) і «Якби ста-
рість могла…» (1984).
Відома Лессінг і своїми оповіданнями.
Основні збірки: «Це була країна старого
вождя» (1951), «Звичка любити» (1958),
«Чоловік і дві жінки» (1963), «Африкан-
ські історії» (1964), «Спокуси Джека Ор-
кні» (1972).
Лессінг — автор чотирьох п’єс, що стави-
лися в англійських театрах: «Містер Дол-
лінджер» (1958), «Кожному — своя власна
пустеля» (1958), «Правда про Біллі Нью-
тоні» (1961) і «Гра з тигром» (1962). В
1997 р. результатом співробітництва з ком-
позитором Філіппом Глассом з’явилася
опера «Шлюби між зонами три, чотири,
п’ять», прем’єра якої відбулася в Німеччи-
ні.
Публіцистика Лессінг включає книги
«Насамперед кішки» (1967, перероблене
видання «Насамперед кішки й Руфус»,
1991), а також два томи спогадів «Ідучи до-
дому» (1957) і «У пошуках англійського»
(1960).
Наприкінці 2003 року в Лондоні був
опуб лікований збірник оповідань «Бабусі».
Доріс Лессінг — лауреат цілої низки пре-
стижних літературних нагород: іспанської
премії принца Астурійського, британської
премії Сомерсета Моема, італійської премії
Грінцане-Кавур, німецької Шекспірівської
премії Альфреда Тепфера.
В Україні, на відміну від більшості країн
Європи, ще не видавалися книги Лессінг, а
українська мова — одна з небагатьох євро-
пейських мов, якою ще не перекладено її лі-
тературні твори. Тож про кращих світових
літераторів ми вкотре довідуємося через
російське посередництво. В 1957 р. в СРСР
вийшла книга Лессінг «Марта Квест», у
1958 р. — збірка з п’яти повістей. Потім, за
винятком перекладів в «Иностранной лите-
ратуре», кілька десятиліть тривала перерва.
І лише торік видавничий холдинг «Эксмо»
випустив її дилогію «Пятый ребенок. Бен
среди людей» накладом 4100 примірників.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 49
ЕКОНОМІКА: ОСНОВИ ТЕОРІЇ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ РЕСУРСІВ
Премію присуджено американцям Лео-
нідові Гурвіцу (Leonid Hurwicz), Ері-
ку Маскіну (Eric S. Maskin) і Роджеру Ма-
йєрсону (Roger B. Myerson) «за створен-
ня основ теорії оптимальних механізмів».
На думку журі, теорія, запропонована Гур-
віцем і надалі розвинена Маскіним та Ма-
йєрсоном, допомогла «виявити ефективні
торгівельні механізми, схеми регулювання
та процедури голосування», а також значно
розширила наші знання про особливості
оптимального розподілу ресурсів. Завдяки
цій теорії можна відокремлювати ситуації,
де працюють ринкові механізми, від тих, де
ці механізми не діють. Вихідною точкою в
дослідженнях авторів є припущення, що
ринки не завжди функціонують так, як по-
винні, оскільки їхні суб’єкти мають непо-
вну або помилкову вихідну інформацію.
Така недосконалість може приводити до
того, що приватний сектор буде діставати
прибутки, у той час як у цілому це буде йти
врозріз із суспільними інтересами.
Леонід Гурвіц народився в 1917 р. (Мо-
сква). Випускник Варшавського універси-
тету. Нині почесний професор Міннесот-
ського університету. Під час Першої світо-
вої війни його родина переїхала до Польщі.
«Я покинув Росію ще до того, як навчився
Леонід Гурвіц Ерік Маскін Роджер Майєрсон
ходити, і провів юність у Польщі», – зга-
дує він на власному веб-сайті. Коли поча-
лася Друга світова війна, Гурвіц знаходив-
ся у Швейцарії і вже не повернувся додо-
му. Переїхав до США. «Якби я перебував
у Варшаві, то, найімовірніше, став би одні-
єю з жертв Освенціма», – пише Гурвіц. Він
академік Національної академії наук США.
Нагороджений Національною науковою
медаллю США.
Ерік Маскін народився в 1950 р. (Нью-
Йорк). Випускник Гарвардського універ-
ситету. Професор. З 2000 р. працює в Ін-
ституті вищих досліджень Прінстонсько-
го університету. Академік Американської
академії наук і мистецтв, редактор журналу
«Економічні замітки»/«Economic Letters».
Роджер Майєрсон народився в 1951 р.
(Бостон). Випускник Гарвардського уні-
верситету. Доктор філософії та прикладної
математики. Професор. Працює в Чика-
зькому університеті.
Офіційно премія з економіки не є одні-
єю із запроваджених Нобелем премій. Вона
була заснована Банком Швеції у 1968 р. і
має назву Премія Банку Швеції з економі-
ки на знак пам’яті Альфреда Нобеля. Од-
нак традиційно її називають Нобелівською
премією з економіки.
50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10
P.S. Отже, Нобелівська премія залишається
най престижнішою в історії науковою нагородою.
Однак у неї з’являється все більше конкурентів.
Певне ігнорування традицій в ієрархії світових
наукових премій розпочалося 2000 року. До цього
існувала чітка градація: на першому місці — Нобе-
лівська премія, що вирізнялася і авторитетом, і
грошовою винагородою. Трохи нижча за рангом
була Премія японського фонду Кіото ($500 тис.).
Ще кілька нагород вважалися своєрідними про-
вісниками Нобелівської, наприклад, близько 70%
лауреатів медичної премії Альберта Ласкера
($150 тис.) згодом ставали нобеліантами. Існува-
ли відзнаки, які відновлювали справедливість сто-
совно деяких галузей наук, не згаданих у заповіті
Альфреда Нобеля, наприклад знаменита Філдсів-
ська медаль з математики. Незважаючи на досить
скромну винагороду ($13 тис.), вона протягом ба-
гатьох років є чільною нагородою в цій галузі.
Останніми роками перехопити ініціативу на-
магається Євросоюз, стурбований відставанням
європейської науки від американської, а також
«утиском» європейських учених з боку нобелів-
ських експертів. У 2000 р. ЄС заснував власну
(і дорожчу на той час) наукову нагороду — Пре-
мію Декарта в мільйон євро, до того ж відразу в
декількох номінаціях. Щоправда, присуджується
вона не окремим ученим, а колективам зі спільних
наукових проектів.
Проте справа цим не обмежилася. Через два
роки було засновано ще одну премію в 1 млн. євро.
Її для вчених усього світу заснувала маленька
Фінляндія. Називається вона «Міленіум» і прису-
джується, як зазначено в Статуті, за «технологіч-
ні відкриття». Однак, по суті, ця премія багато в
чому перетинається і з Нобелівською, і з Кіото.
Російські бізнесмени також не збиралися пас-
ти задніх на преміальній ниві і вирішили щороку
дарувати російським і закордонним ученим ще по
мільйону доларів, заснувавши «Глобальну енер-
гію». А слідом за нею в Росії приспів і науковий
«Тріумф» ($50 тис.).
І на цьому преміальний бум не закінчився. Нор-
везька академія наук, міністерство освіти та науки
Норвегії, а також Фонд Фреда Кавлі 10 вересня ц.
р. офіційно оголосили про запровадження трьох
нових наукових премій — в галузі астрономії, на-
нотехнологій та неврології. Кожні два роки за до-
сягнення в цих галузях буде присуджуватися по
$1 млн.
Учений і філантроп Фред Кавлі народився в
Норвегії. Згодом емігрував до США, де заснував
корпорацію, що поставляла датчики для авіацій-
ної та автомобільної індустрії. Компанія вияви-
лася дуже успішною. Кавлі продав її в 2000 р. за
340 млн. доларів. Цим коштом він заснував фонд
свого імені. Кавлі вважає, що його премія не буде
конкурувати з Нобелівською, а скоріше послу-
жить доповненням до неї, охоплюючи ті галузі,
в яких Нобелівська премія не присуджується. «Я
вирішив підтримати три галузі науки: одна за-
ймається найбільшим, друга — найменшим, тре-
тя — найскладнішим», — говорить Фред Кавлі.
Висувати кандидатів на одержання премії мають
право директори та професори дослідницьких ін-
ститутів. Самовисування заборонено. Заявки не-
обхідно подати до 15 грудня 2007 р. Для кожної
галузі створюється окрема комісія з провідних
фахівців. Перші лауреати будуть оголошені вже
в червні 2008 р. Вручатиме нагороди президент
норвезької академії наук. На церемонію плану-
ється запросити короля.
Порівняння двох премій неминучі, тому Кав-
лі пояснює, що «ми будемо сміливішими». Оче-
видний натяк на те, що Нобелівськими лауреата-
ми стають, як правило, літні вчені, котрих нагоро-
джують за досягнення, які мали місце багато років
тому. Адже сам Альфред Нобель один раз зізна-
вся, що «він хотів би, щоб його нагорода надихала
на відкриття безгрошових мрійників від науки».
Будемо сподіватися, що премія Фреда Кавлі зна-
йде «неоспіваних героїв» і в Україні. Судячи з кіль-
кості «оспіваних», таких у нас, мабуть, чимало!
Р.P.S. «Якщо здивувати все ж не виходить, то
чому не спробувати розсмішити?» Саме цим пи-
танням задалася свого часу редакція американсько-
го науково-гумористичного журналу «Історія не-
ймовірних досліджень». Тоді й з’явилася «Ігно бе-
лівська» або «Антинобелівська премія» (Ig No bel
Prizes). У Росії та Україні її ще називають «Шно-
белівською премією». Перший рядок кодексу Ig
Nobel Prizes говорить: «Кожний лауреат премії ро-
бить щось таке, що спочатку викликає в людей
сміх, а потім змушує задуматися».
Шнобелівські премії присуджуються щорічно
з 1991 р., їхня мета — виявлення досягнень, яких
не слід повторювати. Кращі винахідники найне-
потрібніших речей збираються у вишуканому те-
атральному залі «Сандерс» Гарвардського універ-
ситету для одержання чергових нагород за свої
творіння.
Переможців вибирає спеціально створене журі,
до якого входять авторитетні вчені (у тому числі й
дійсні лауреати Нобелівської премії), письменни-
ки та інші видатні персони. Визначено понад де-
сять різних категорій — від природничих наук до
літератури та премії миру. Всі номінанти — справ-
жні вчені, а їхні роботи опубліковано в науково-
дослідних виданнях відповідної тематики. Нага-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 51
даємо, що статут Нобелівської премії забороняє
кандидатам подавати свої заявки безпосередньо
до її комітету. Кандидатуру у своїй галузі можуть
запропонувати лише лауреати премії колишніх
років, президенти академій, літературні та наукові
співтовариства. А ось висунути на Шнобелівську
премію свою кандидатуру або навіть цілу коман-
ду напрочуд просто. Досить відправити інформа-
цію про свої дослідження та винаходи на веб-сайт
Шнобелівської премії.
Важко сказати, добре це чи погано, але україн-
ського представника серед «шнобеліантів» досі не-
має. Росія ж «засвітилася». За особливу плідність
у 1992 р. було відзначено члена-кореспондента
РАН завідувача лабораторії Інституту елемен-
тоорганічних сполук ім. О.М. Несмєянова РАН
Юрія Стручкова (1926-1995). У період з 1981 по
1990 рр. він видав 948 наукових праць. Отже, пу-
блікував у середньому по одній науковій праці
кожні 4 дні.
Сімнадцята церемонія Шнобелівської премії
відбулася 4 жовтня ц. р. У номінації «медици-
на» лауреатами стали британський медик Брайан
Уіткомб і один з сучасних шаблековтачів Ден
Мейєр, автори дослідження «Ковтання шпаг і
його побічні ефекти». Дослідники зробили разю-
че «відкриття»: шаблековтачі ризикують ушко-
дити горло або стравохід, якщо ковтають зброю
незвичайної форми, якщо в них уже є поранен-
ня або навіть просто болить горло, якщо їх відво-
лікають у процесі виконання трюку або, нарешті,
якщо шаблековтач недосвідчений. Небезпечно
також ковтати кілька клинків відразу, переконує
досвід Мейєра, який одного разу був змушений
на цілий місяць виключити з раціону тверду їжу
після такої спроби.
Премію в номінації «фізика» одержали Лакшмі-
нараянан Махадеван з Гарварда та Енріке Сер-
да Віллабланка з Чилі за дослідження «актуаль-
ної проблеми»: утворення складок на білизні. Ви-
являється, механізм їх виникнення такий же, що
і механізм виникнення зморшок на шкірі люди-
ни чи тварини. Автори вважають, що їм удалося
описати його дуже простими математичними фор-
мулами. Нагорода у номінації «біологія» знайшла
Йоханне ван Бронсвейк з Голландії, котра скла-
ла детальний перепис всіх незваних гостей, які
можуть зустрічатися в людській постелі: кліщів,
комах, павуків, ракоподібних, псевдо скорпіонів,
бактерій, водоростей, грибів тощо. У номінації
«хі мія» переможцем стала Маю Ямамото з Японії,
яка розробила метод одержання дезодоранту із за-
пахом ванілі з коров’ячого гною. На її честь орга-
нізатори виготовили спеціальний коктейль «Ням-
ам-ото».
Лауреати номінації «лінгвістика» Хуан Торо, Хо-
сеп Тробалон і Нуріа Себастьян-Галлес із Іспанії до-
вели, що і прославлений інтелект пацюків має свою
межу: гризуни не розрізняють японської та гол-
ландської мов, якщо плівку із записом промотува-
ти навпаки. У номінації «література» пошани вдо-
стоїлася Гленда Браун з Австралії, яка досліджува-
ла англійський артикль the і неймовірні труднощі,
які він створює при сортуванні за алфавітом.
У номінації «мир» премію присудили лабора-
торії імені братів Райт Військово-повітряних сил
США за плани щодо створення «секс-бомби», або,
точніше, «гей-бомби», що викликала б у солдатів
ворожої армії сильний сексуальний потяг один до
одного і тим самим деморалізувала б армію. Цю
премію вручити не вдалося: ніхто з військових не
побажав прийти, незважаючи на всі запрошення.
Документи з докладним викладом цієї ідеї сплив-
ли завдяки лобістській організації Sunshine Project,
яка виступає проти біологічної зброї, зажадала до-
ступу до архівів, спираючись на закон про свободу
інформації. На початку 2007 р. Пентагон підтвер-
див те, що ідея створити «гей-бомбу» дійсно розро-
блялася.
Лауреат у номінації «харчування» Брайан Уон-
сінк зі США присвятив своє дослідження людсько-
му апетиту: тарілку з томатним супом поступово
наповнювали через непомітну трубочку. Експери-
мент показав, що в такому випадку люди з’їдали в
середньому на 73% супу більше, ніж у звичайних
умовах, але не вважали себе більш ситими. На дум-
ку Уонсінка, американці визначають ситість, дові-
ряючи більше очам ніж шлунку. Премію в номіна-
ції «економіка» присудили До Ченг Сіх з Тайваню
за винахід системи, що засікає банківських грабіж-
ників за допомогою інфрачервоного датчика і ло-
вить їх сіткою на кшталт рибальської. За даними
преси, самого винахідника запросити не церемонію
організаторам не вдалося. Не зловили...
Нарешті, прославилися лауреати в номінації
«авіація» Патриція Агостіньо, Сантьяго Плано і
Дієго Голомбек з Аргентини, які показали, що ви-
користання препаратів від імпотенції типу знаме-
нитої «Віагри» допомогає хом’ячкам оговтатися
від 6-годинної зміни часових поясів удвічі швид-
ше. Експериментатори не змушували хом’ячків лі-
тати в Європу, а просто вмикали і вимикали світ-
ло в потрібний час.
Не дивно, що премія Ig Nobel Prizes є такою по-
пулярною, адже відомо: гумор — єдине, що може
врятувати людство від негараздів сьогодення. Що
ж до нашої країни, то варто згадати свідчення ві-
домого літературного критика і публіциста Вісса-
ріона Бєлінського (1811—1848): «українців обда-
ровано незрівнянним гумором».
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-567 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:33:34Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковтун, Г.О. 2008-04-24T20:04:27Z 2008-04-24T20:04:27Z 2007 Нобеліана – 2007 / Г. Ковтун // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 44-51. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/567 Чергова, 106-а Нобеліана поповнила список лауреатів новими іменами. Після тривалого обговорення претендентів на найпрестижнішу наукову премію оголошено прізвища переможців у галузі хімії, фізики, фізіології та медицини, миру, літератури, економіки. Церемонія нагородження відбудеться 10 грудня у Стокгольмі, у день смерті засновника премії хіміка-винахідника Альфреда Нобеля (1833–1896). Розмір нагороди цьогоріч становитиме 10 млн.
 шведських крон (близько 1,52 млн. дол. США). Разом з чеками лауреати одержать золоті медалі із зображенням Альфреда Нобеля та дипломи. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №10 С. 44-51 Визнання Нобеліана – 2007 Article published earlier |
| spellingShingle | Нобеліана – 2007 Ковтун, Г.О. Визнання |
| title | Нобеліана – 2007 |
| title_full | Нобеліана – 2007 |
| title_fullStr | Нобеліана – 2007 |
| title_full_unstemmed | Нобеліана – 2007 |
| title_short | Нобеліана – 2007 |
| title_sort | нобеліана – 2007 |
| topic | Визнання |
| topic_facet | Визнання |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/567 |
| work_keys_str_mv | AT kovtungo nobelíana2007 |