Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу
An original approach to the synthesis of acyclonucleosides containing an arylsulfonyl group in position 5 and a 2-arylaminoethyl residue in position 1 of the uracile fragment has been developed.
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5674 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу / С.Р. Сливчук, В.С. Броварець, Е.Б. Русанов, Б.С. Драч // Доп. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 140-146. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860247410892079104 |
|---|---|
| author | Сливчук, С.Р. Броварець, В.С. Русанов, Е.Б. Драч, Б.С. |
| author_facet | Сливчук, С.Р. Броварець, В.С. Русанов, Е.Б. Драч, Б.С. |
| citation_txt | Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу / С.Р. Сливчук, В.С. Броварець, Е.Б. Русанов, Б.С. Драч // Доп. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 140-146. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | An original approach to the synthesis of acyclonucleosides containing an arylsulfonyl group in position 5 and a 2-arylaminoethyl residue in position 1 of the uracile fragment has been developed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:38:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
струкции открывает возможности создания термостабильных материалов с регулируемыми
свойствами (электрическими, магнитными, оптическими, механическими).
1. Wei Y., Yu Y., Zhang W., Wang C. et al. A new approach to electroactive polymers via well-defined
oligomers with further polymerizable end-groups // Chin. J. Polym. Sci. – 2002. – 20, No 2. – P. 105–118.
2. Саундерс Дж.Х., Фриш К.К. Химия полиуретанов. – Москва: Химия, 1968. – 460 с.
3. Зуб Ю.Л., Чуйко А.А., Столярчук Н.В. и др. Новые аминосодержащие адсорбенты на основе мос-
тиковых полисилсесквиоксанов // Доп. НАН України. – 2005. – № 2. – С. 117–122.
4. Помогайло А.Д. Гибридные полимер-неорганические нанокомпозиты // Успехи химии. – 2000. – 69. –
С. 60–89.
5. Савельєв Ю.В., Робота Л.П., Коробейник А.В. та iн. Використання золь-гель методу для синтезу
гiбридних органо-неорганiчних матерiалiв з уретановими фрагментами // Укр. хiм. журн. – 2006. –
72, № 11. – С. 64–68.
6. Chattopadhyay D.K., Raju K.V. S.N. Structural engineering of polyurethane coatings for high performance
applications // Progr. Polym. Sci. – 2007. – 32, No 3. – P. 352–418.
7. Lacan P. et al. Facilitated transport of ions through fixed-site carrier membranes derived from hybrid
organic-inorganic materials // J. Membrane Sci. – 1995. – 100. – P. 99–109.
8. Хираока М. Краун-соединения. – Москва: Мир, 1986. – 363 с.
9. Привалко В.П., Савельев Ю.В., Хаенко Е. С. и др. Теплоемкость краунсодержащих полиэфироуре-
таномочевин // Высокомолекул. соединения. Сер. А. – 1990. – 32, № 8. – С. 1600–1605.
10. Сигиа C., Ханна Дж.Г. Количественный органический анализ по функциональным группам. – Моск-
ва: Химия, 1983. – 670 с.
11. Справочник по физической химии полимеров. Т. 3. ИК- и ЯМР-спектроскопия полимеров / Под ред.
Г.М. Семенович, Т. С. Храмова. – Киев: Наук. думка, 1985. – 587 с.
12. Берлин А.А. Некоторые проблемы химии термостойких органических полимеров // Успехи химии. –
1975. – 44, вып. 3. – С. 502–530.
Поступило в редакцию 14.12.2007Институт химии высокомолекулярных соединений
НАН Украины, Киев
УДК 547.854
© 2008
С.Р. Сливчук, В.С. Броварець, Е.Б. Русанов, Б. С. Драч
Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв — похiдних
5-фенiлсульфонiлурацилу
(Представлено академiком НАН України В.П. Кухарем)
An original approach to the synthesis of acyclonucleosides containing an arylsulfonyl group
in position 5 and a 2-arylaminoethyl residue in position 1 of the uracile fragment has been
developed.
Функцiоналiзованi ациклонуклеозиди пiримiдинової або пуринової природи—важливi об’єк-
ти бiоорганiчної хiмiї, серед яких вже знайдено ефективнi антивiруснi, антибластичнi та
iмуномоделювальнi препарати [1]. При їх синтезi виникала складна проблема, пов’язана
з регiоселективним введенням гiдроксiалкiльних груп й аналогiчних залишкiв до центрiв
140 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №7
N1 i N3 пiримiдинового кiльця. Нами розроблено нескладний та направлений пiдхiд до пре-
паративного одержання двох нових типiв ациклонуклеозидiв урацильного ряду, якi мiстять
у положеннi 5 арилсульфонiльнi групи, а бiля центра N1 — угруповання CH2CH2OCONHAr′
та CH2CH2NHAr′:
Синтези здiйснено на основi отриманих ранiше 2-арилсульфонiл-3-етоксiакрилонiтри-
лiв I [2], якi вводилися в такий ланцюг перетворень: I → II → IV → V → VII.
Циклiзацiя II → IV подiбна до взаємодiї фенiлiзоцiанату з O-ацетильним похiдним
промiжного продукту II [3]. Разом з тим перетворення iмiногрупи на карбонiльну в про-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №7 141
цесi кислотного гiдролiзу IV → V також має ряд аналогiй (наприклад, [4]). Зауважимо,
що зняти N-арилкарбамоїльний захист гiдроксильної групи в ациклонуклеозидах V за до-
помогою концентрованої соляної кислоти або бромоводневого розчину в оцтовiй кислотi
не вдалося, хоча ациклонуклеозиди VI легко синтезуються в процесi кислотного гiдролiзу
O-ацетильних аналогiв сполук V [3]. Проте при нагрiваннi ациклонуклеозидiв V у хiно-
лiнi при 100–120 ◦С вiдбувається вiдщеплення N-арилкарбамоїльної групи з утворенням
ациклонуклеозидiв VI. При нагрiваннi сполук V в анiлiнi проходить неочiкуване декарбо-
ксилювання i одержують новi ациклонуклеозиди VII. Таке декарбоксилювання вiдоме для
ряду N-фенiлкарбаматiв [5–8]. Оскiльки сполуки VII мають рухливий атом водню в N-ари-
ламiноетильному залишку, то вони, як i сполуки VI, можуть, очевидно, фосфорилюватися
i проникати через бiомембрани.
Зазначимо, що будова всiх сполук, наведених вище, доведена комплексним спектраль-
ним та рентгеноструктурним методами (табл. 2; 3). Так, за допомогою IЧ-спектрiв просте-
жували зникнення нiтрильної групи внаслiдок циклiзацiї II → IV. Наявнiсть N-арилкар-
бамоїльних груп у структурах IV, V узгоджується з даними спектрiв ЯМР1Н. Крiм того,
будову ациклонуклеозиду VII а однозначно встановлено рентгеноструктурним дослiдже-
нням (РСД) (рис. 1).
У кристалi сполуки VII a знайдено двi незалежнi молекули А i В, якi вiдрiзняються мiж
собою орiєнтацiєю фенiльного кiльця С5−С10 вiдносно пiримiдиндiонового циклу. Розподiл
довжин зв’язкiв та валентних кутiв у пiримiдиндiоновому циклi є звичайним для такого
роду конденсованих гетероциклiчних систем. Основнi довжини зв’язкiв та валентнi кути
у сполуцi VII a iлюструє табл. 3.
Таблиця 1. Константи, виходи й результати елементного аналiзу сполук II, IV–VII
Сполука
Вихiд,
%
Т. пл., ◦С (розчинник
для кристалiзацiї)
Знайдено, %
Брутто-формула
Розраховано, %
N S N S
II а 94 118–120 11,12 12,67 C11H12N2O3S 11,10 12,71
(етиловий спирт)
II б 91 113–115 10,47 12,13 C12H14N2O3S 10,52 12,04
(етиловий спирт)
IV а 87 160–162 11,07 6,63 C25H22N4O5S 11,42 6,54
(ацетонiтрил)
IV б 90 134–136 11,03 6,42 C26H24N4O5S 11,10 6,35
(ацетонiтрил)
IV в 91 198–200 9,37 5,62 C25H20Cl2N4O5S 9,42 5,39
(ацетонiтрил)
V а 67 214–216 8,22 6,86 C25H21N3O6S 8,55 6,52
(етиловий спирт)
V б 65 231–233 8,26 6,51 C26H23N4O6S 8,31 6,34
(етиловий спирт)
V в 74 217–219 7,50 5,65 C25H20ClN3O6S 7,48 5,71
(етиловий спирт)
VI в 90 255–257 6,76 7,80 C18H15ClN2O5S 6,89 7,88
(етиловий спирт)
VII а 54 247–249 9,45 7,30 C24H21N3O4S 9,39 7,16
(дiоксан)
VII б 60 242–244 9,16 7,12 C25H23N3O4S 9,10 6,95
(дiоксан)
VII в 68 > 250 8,09 6,23 C24H20ClN3O4S 8,12 6,20
(дiоксан)
142 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №7
Таблиця 2. Спектральнi данi сполук II, IV–VII
Сполука IЧ-спектр — ν, см−1 Спектр ЯМР 1Н — δ, м. ч. (ДМСО-d6)
II а 2220 (C ≡ N), 3100–3500
(NH ас., OH ас.)
3,33–3,48 м (4H, 2CH2), 4,83 т (1Н, ОН), 7,58–7,83 м (5Н,
С6Н5), 7,85 д (1Н, СН, 3JHH 15,0 Гц), 8,81 ш. м (1H, NH)
II б 2215 (C ≡ N), 3200–3550
(NH ас., OH ас.)
2,41 с (3Н, СН3), 3,34–3,46 м (4H, 2CH2), 4,81 т (1Н, ОН),
7,37 д, 7,66 д (4Н, С6Н4), 7,82 д (1Н, СН, 3JHH 15,0 Гц),
8,75 ш. м (1H, NH)
IV а 1640 (C=NH), 1700 (C=O),
1740 (NC=O), 3150–3350
(NH ас.)
4,16–4,38 м (4H, 2CH2), 6,25 ш. с (1Н, =NH), 6,95–7,94 м
(15H, 3C6H5), 8,48 с (1H, C6–H), 9,71 ш. с (1H, NH)
IV б 1645 (C=NH), 1680–1730∗
(C=O, NC=O), 3200–3340
(NH ас.)
2,33 с (3Н, СН3), 4,15–4,38 м (4H, 2CH2), 6,24 ш. с (1Н,
=NH), 6,95–7,79 м (14Н, 2C6H5, С6Н4), 8,42 с (1H, C6
−H),
9,68 ш. с (1H, NH)
IV в 1650 (C=NH), 1690–1735∗
(C=O, NC=O), 3300–3350
(NH ас.)
4,15–4,37 м (4H, 2CH2), 6,44 ш. с (1Н, =NH), 7,09–7,94 м
(15H, 3C6H5), 8,48 с (1H, C6
−H), 9,89 ш. с (1H, NH)
V а 1650–1740∗ (2C=O, NC=O),
3250–3400 (NH ас.)
4,27–4,42 м (4H, 2CH2), 6,98–7,91 м (15H, 3C6H5), 8,87 с
(1H, C6
−H), 9,81 ш. с (1H, NH)
V б 1670–1730∗ (2C=O, NC=O),
3300–3400 (NH ас.)
2,33 с (3Н, СН3), 4,26–4,40 м (4H, 2CH2), 6,96–7,74 м (14Н,
2C6H5, С6Н4), 8,81 с (1H, C6
−H), 9,73 ш. с (1H, NH)
V в 1675–1740∗ (2C=O, NC=O),
3300–3400 (NH ас.)
4,26–4,39 м (4H, 2CH2), 7,15–7,91 м (15H, 3C6H5), 8,85 с
(1H, C6
−H), 9,89 ш. с (1H, NH)
VI в 1660 (C=O), 1710 (C=O), 3400,
3570 (ОН)
3,64–3,99 м (4H, 2CH2), 4,97 м (1Н, ОH), 7,18–7,96 м (9H,
C6H5, C6H4), 8,68 с (1H, C6
−H)
VII а 1680 (C=O), 1715 (C=O),
3200–3400 (NH ас.)
3,41–4,07 м (4H, 2CH2), 5,71 ш. c (1H, NH), 6,52–7,86 м
(15H, 3C6H5), 8,59 c (1H, C6
−H)
VII б 1675 (C=O), 1710 (C=O),
3250–3400 (NH ас.)
2,33 с (3Н, СН3), 3,39–4,05 м (4H, 2CH2), 5,70 ш. c (1H,
NH), 6,50–7,85 м (14H, 2C6H5, C6H4), 8,57 c (1H, C6
−H)
VII в 1675 (C=O), 1710 (C=O),
3200–3400 (NH ас.)
4,29–4,41 м (4H, 2CH2), 5,84 ш. с (1H, NH), 7,18–7,92 м
(13H, C6H5, 2C6H4), 8,87 с (1H, C6
−H)
∗ Широка смуга.
Таблиця 3. Основнi довжини зв’язкiв та валентнi кути наведено для двох незалежних молекул сполуки
VII a
Зв’язок, нм/кут, град Молекула А, нм Молекула В, нм
C1−O1 0,1208(3) 0,1226(3)
C1−N1 0,1404(3) 0,1396(4)
C1−C4 0,1452(4) 0,1437(4)
C2−O2 0,1219(3) 0,1212(3)
C2−N1 0,1382(3) 0,1385(4)
C2−N2 0,1393(3) 0,1400(4)
C3−C4 0,1331(3) 0,1346(4)
C3−N2 0,1359(3) 0,1337(3)
C4−S1 0,1739(3) 0,1745(3)
C5−N1 0,1458(3) 0,1457(4)
C11–N2 0,1467(3) 0,1477(3)
N1 C1 C4 113,9(3) 115,1(3)
C2 N1 C1 125,3(3) 124,9(3)
C3 N2 C2 120,6(3) 121,9(3)
N1 C2 N2 116,2(3) 115,0(3)
C4 C3 N2 123,3(3) 122,9(3)
C3 C4 C1 120,4(3) 119,5(3)
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №7 143
Рис. 1. Загальний вигляд молекули сполуки VII a, за даними РСД
Центральний пiримiдиндiоновий цикл N1−2C1−4 майже повнiстю планарний — серед-
ньоквадратичне вiдхилення атомiв з площини для незалежних молекул А i В становить
0,0019 i 0,0024 нм вiдповiдно, а фенiльний цикл С5−С10 повернутий вiдносно циклу на 78,9
i 107,4◦ вiдповiдно.
Довжини зв’язкiв C−S мають звичайнi значення, знаходяться у вузькому iнтервалi
0,1739(3) — 0,1754(3) нм i фактично рiвнi мiж собою в межах похибки експерименту.
У кристалi виявлено слабкi мiжмолекулярнi водневi зв’язки N2B−H. . .O1B [−x, −y +2,
−z] N2B−H 0,080(2), N2B. . .O1B 0,305(4) нм, N2B−H. . .O1B 164(2)◦.
Експериментальна частина. IЧ-спектри записували на приладi UR-20 в таблетках
з KBr, а спектри ЯМР 1Н — на спектрометрi Varian VXR-300 у розчинi (CD3)2SO, внутрiш-
нiй стандарт — ТМС.
РСД монокристала сполуки VII a з лiнiйними розмiрами 0,4× 0,26× 0,18 мм проведене
при кiмнатнiй температурi на рефрактометрi Bruker Smart Apex II (λMoKα
-випромiнюва-
ння, графiтовий монохроматор, θмакс 26,53◦, сегмент сфери −15 6 h 6 15, −14 6 k 6 17,
−18 6 l 6 18). Усього було зiбрано 15838 вiдображень, з яких 9547 є незалежними (R-фак-
тор усереднення 0,0373). Кристали сполуки VII a C25H24N3O4,5S, M = 470,53 триклиннi,
просторова група Р-1 (№ 2), a = 1,220(3), b = 1,403(3), c = 1,516(3) нм; α = 82,665(16),
β = 83,989(17), γ = 73,079(17)◦ , V = 2,4553(9) нм3, Z = 4 (двi незалежнi молекули),
dc = 1,273, µ = 0,169 мм−1, F(000) 988. Структура розшифрована прямим методом i уто-
чнена методом найменших квадратiв у повноматричному анiзотропному наближеннi з ви-
144 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №7
користанням програм SHELXS97 i SHELXL97 [9, 10]. В уточненнi використано 4180 вiд-
ображень з I > 2σ(I), (585 параметрiв для уточнення, кiлькiсть вiдображень на пара-
метр 7,14, використана вагова схема ω = 1/[σ2(Fo2) + (0,0415P )2 ], де P = (Fo2 + 2Fc2)/3,
вiдношення максимального (середнього) зсуву похибки в останньому циклi 0,072(0,004).
Атоми водню, що супроводжують атоми вуглецю, посадженi геометрично i уточненi як
вершини з використанням стандартної процедури, а атоми водню бiля атомiв азоту вияв-
ленi об’єктивно з ряду рiзниць Фур’є та уточненi iзотропно. Кiнцевi значення факторiв
розбiжностi R1 = 0,0552, Rw2 = 0,1018, GOF 0,916 по вiдображеннях з I > 2σ(I). Надли-
шкова електронна густина з ряду рiзниць Фур’є пiсля останнього циклу уточнення 0,00017
й −0,00026 е/нм3.
2-Арилсульфонiл-3-(2-гiдроксiетиламiно)акрилонiтрили II а, б. Розчин 0,0126
моль вiдповiдного 3-етоксi-2-арилсульфонiлакрилонiтрилу I а, б [2] та 0,0133 моль моно-
етаноламiну в 40 мл хлороформу кип’ятили в присутностi 80 мг п-толуолсульфокислоти
протягом 5 год, розчинник вiдганяли при зниженому тиску, сполуки II а, б очищали кри-
сталiзацiєю.
1-(2-N-Арилкарбамоїлоксiетил)-3-арил-5-арилсульфонiл-4-iмiно-1,2, 3, 4-тет-
рагiдропiримiдин-2-они IV а–в. Розчин 0,004 моль вiдповiдного 3-(2-гiдроксiетиламi-
но)-2-арилсульфонiлакрилонiтрилу II а, б та 0,0083 моль вiдповiдного арилiзоцiанату
в 10 мл дiоксану кип’ятили в присутностi 0,004 моль триетиламiну 3 год, розчинник вiдга-
няли при зниженому тиску, сполуки IV а–в очищали кристалiзацiєю.
1-(2-N-Арилкарбамоїлоксiетил)-3-арил-5-арилсульфонiл-1,2,3,4-тетрагiдропi-
римiдин-2,4-дiони V а–в. Суспензiю 0,002 моль вiдповiдного iмiнопохiдного IV а–в
у 100 мл 10%-го розчину соляної кислоти кип’ятили при перемiшуваннi 6–8 год, охолоджу-
вали, осад вiдфiльтровували, промивали водою, сполуки V а–в очищали кристалiзацiєю.
3-Арил-1-(2-гiдроксiетил)-5-фенiлсульфонiл-1,2,3,4-тетрагiдропiримiдин-2,4-
дiони VI а, в. Розчин 0,001 моль вiдповiдного етилкарбамату V а, в у 2 мл хiнолiну
нагрiвали при ∼ 100–120 ◦С протягом 3–4 год, хiнолiн вiдганяли при зниженому тиску,
сполуки VI а, в очищали кристалiзацiєю.
Сполука VI а була синтезована нами ранiше iншим методом [3]. Спектральнi данi обох
сполук були iдентичними, а їх змiшана проба не давала депресiї температури плавлення.
1-(2-N-Ариламiноетил)-3-арил-5-арилсульфонiл-1,2,3,4-тетрагiдропiримiдин-
2,4-дiони VII а–в. Розчин 0,001 моль вiдповiдного карбамату V а–в та 0,001 моль
анiлiну в 10 мл дiоксану кип’ятили 4–5 год, сумiш охолоджували, осад вiдфiльтровували,
промивали водою, сполуки VII а–в очищали кристалiзацiєю.
Роботу виконано за фiнансової пiдтримки Українського науково-технологiчного центру [про-
ект 3017 (R)].
1. Михайлов С.Н. Достижения и перспективы направленного поиска антивирусных веществ в ряду
нуклеозидов и их производных // Биоорган. химия. – 1992. – 18, № 8. – С. 1033–1066.
2. Неплюев В.М., Синенко Т.А. 2-Арилсульфонил-2-циановинилэтиловые эфиры // Журн. орган. хи-
мии. – 1978. – 14, № 9. – С. 1953–1958.
3. Сливчук С. Р., Броварець В.С., Драч Б.С. Оригiнальний пiдхiд до синтезу арилсульфонiлзамiщених
аналогiв ациклонуклеозидiв // Доп. НАН України. – 2007. – № 10. – С. 162–165.
4. Сливчук С.Р., Броварець В.С., Драч Б.С. Зручний синтез похiдних урацилу та цитозину з арил-
сульфонiльними залишками бiля центра С5 // Там само. – 2006. – № 3. – С. 146–152.
5. Adams R., Segur J. B. Beta-arylamino ethanols // J. Chem. Soc. – 1923. – 45. – P. 785–790.
6. Dannley R., Lukin M., Shapiko J. The reduction of urethanes with lithium aluminum hydride // J. Org.
Chem. – 1955. – 20, No 1. – P. 92–94.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №7 145
7. Capuano L., Ebner W. Neue Methode der nucleophilen Substitution durch Ersatz der Carbamoyloxy-
gruppe // Chem. Ber. – 1970. – 103, No 11. – S. 3459–3469.
8. Tanaka S., Saburi H., Hurase T. et al. Catalytic removal of N-allyloxycarbonyl groups using the
[CpRu(IV)(π–C3H5)(2-quinolinecarboxylato)]PF6 complex. A new efficient deprotecting method in peptide
synthesis // J. Org. Chem. – 2006. – 71, No 12. – P. 4682–4684.
9. Sheldric G.M. SHELXS97. Program for the solution of crystal structure. – Univ. Göttingen, 1997.
10. Sheldric G.M. SHELXL97. Program for the refinement of crystal structures. – Univ. Göttingen, 1997.
Надiйшло до редакцiї 09.01.2007Iнститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї
НАН України, Київ
УДК 541.182,541.4,678.02,678.7
© 2008
I. Т. Тарнавчик, В. Я. Самарик, А.С. Воронов, С. М. Варваренко,
Н. Г. Носова, А.М. Когут, С.А. Воронов
Формування гiдрогелiв, прищеплених до полiмерної
поверхнi для бiомедичних застосувань
(Представлено членом-кореспондентом НАН України Ю.Ю. Керчею)
A method to improve the mechanical properties of hydrogels by grafting them to a peroxidi-
zed polypropylene surface has been developed. It is shown that the grafting occurs due to the
peroxidation of the polymer surface via the preliminary grafting of heterofunctional peroxide
macromolecules and water soluble polymer chains to it.
Полiмернi гiдрогелi — це тривимiрнi полiмернi системи, якi добре набрякають, але не розчи-
нюються у водi. Для тривимiрної полiмерної сiтки (каркасу) гiдрогелiв характерний висо-
кий вмiст зв’язаної, частково зв’язаної та вiльної води [1]. Здатнiсть полiмерних гiдрогелiв
до об’ємних переходiв мiж набряклою i сколапсованою фазами пiд дiєю зовнiшнього сере-
довища є однiєю з найбiльш важливих та унiверсальних властивостей даних матерiалiв.
Це зумовило їх широке використання як засобiв для доставки лiкiв, носiїв iммобiлiзованих
бiологiчно активних сполук, iмплантатiв для iнженерiї тканин [1]. Iстотним недолiком вiдо-
мих гiдрогелiв незалежно вiд природи полiмерного каркасу та способу їх одержання є не-
достатнi фiзико-механiчнi властивостi [2]. У зв’язку з цим iнтенсивно розвивається синтез
гiдрогелiв, прищеплених до полiмерної поверхнi [3, 4], що може значно покращити вказанi
властивостi таких полiмерних систем i надати новi можливостi для їх бiомедичних засто-
сувань, наприклад для створення катетерiв, мембран, iмплантатiв, культивацiї клiтинних
структур.
Мета роботи — формування тривимiрного полiмерного каркасу гiдрогелiв з його одно-
часним прищепленням до пероксидованої полiмерної поверхнi та створення гiдрогелевих
полiмерних систем з покращеними фiзико-механiчними властивостями. Досягнення мети
передбачає ряд послiдовних стадiй, наведених нижче.
Активацiя (пероксидацiя) полiмерної поверхнi. Пероксидацiя полiмерної поверхнi
вiдбувається шляхом прищеплення до неї перехреснозшитого шару гетерофункцiонального
146 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №7
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5674 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:38:32Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сливчук, С.Р. Броварець, В.С. Русанов, Е.Б. Драч, Б.С. 2010-02-02T10:18:52Z 2010-02-02T10:18:52Z 2008 Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу / С.Р. Сливчук, В.С. Броварець, Е.Б. Русанов, Б.С. Драч // Доп. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 140-146. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5674 547.854 An original approach to the synthesis of acyclonucleosides containing an arylsulfonyl group in position 5 and a 2-arylaminoethyl residue in position 1 of the uracile fragment has been developed. Роботу виконано за фiнансової пiдтримки Українського науково-технологiчного центру [проект 3017 (R)] uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Хімія Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу Article published earlier |
| spellingShingle | Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу Сливчук, С.Р. Броварець, В.С. Русанов, Е.Б. Драч, Б.С. Хімія |
| title | Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу |
| title_full | Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу |
| title_fullStr | Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу |
| title_full_unstemmed | Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу |
| title_short | Синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу |
| title_sort | синтез нових типiв ациклонуклеозидiв - похiдних 5-фенiлсульфонiлурацилу |
| topic | Хімія |
| topic_facet | Хімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5674 |
| work_keys_str_mv | AT slivčuksr sinteznovihtipivaciklonukleozidivpohidnih5fenilsulʹfoniluracilu AT brovarecʹvs sinteznovihtipivaciklonukleozidivpohidnih5fenilsulʹfoniluracilu AT rusanoveb sinteznovihtipivaciklonukleozidivpohidnih5fenilsulʹfoniluracilu AT dračbs sinteznovihtipivaciklonukleozidivpohidnih5fenilsulʹfoniluracilu |