Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора
Стаття присвячена питанням структурно-функціонального рівня організації лінгвістичного процесора. На від- міну від численних схем аналізаторів, що базуються на засадах класичної лінгвістики, презентована розробка спирається на системну організацію мови, що запропонована авторами на шляху інтеграції...
Saved in:
| Published in: | Штучний інтелект |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57170 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора / Ю.І. Кисленко, О.С. Черевко // Штучний інтелект. — 2012. — № 3. — С. 143-150. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860016551917256704 |
|---|---|
| author | Кисленко, Ю.І. Черевко, О.С. |
| author_facet | Кисленко, Ю.І. Черевко, О.С. |
| citation_txt | Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора / Ю.І. Кисленко, О.С. Черевко // Штучний інтелект. — 2012. — № 3. — С. 143-150. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Штучний інтелект |
| description | Стаття присвячена питанням структурно-функціонального рівня організації лінгвістичного процесора. На від- міну від численних схем аналізаторів, що базуються на засадах класичної лінгвістики, презентована розробка спирається на системну організацію мови, що запропонована авторами на шляху інтеграції сучасних досягнень нейрофізіології, психології, філософії і, звісно ж, здобутків лінгвістики. Це дозволило з системних позицій підійти до розгляду такого складного питання, як організація лінгвістичного процесора.
Статья посвящена вопросам структурно-функционального уровня организации лингвистического процес- сора. В отличие от многочисленных разработок анализаторов, базирующихся на основаниях классической лингвистики, представленная публикация ориентируется на системную организацию языка, предложенную авторами на пути интеграции современных достижений нейрофизиологии, психологии, кибернетики, философии и, конечно же, лингвистики в области исследования речевой деятельности. Это позволило с системных позиций подойти к рассмотрению такого сложного вопроса, как функционирование и организация лингвистического процессора.
The article is devoted to the structural and functional organization of linguistic processor. Unlike many development of the analyzers, which are based on the ground of classical linguistics, the given publication focuses on the systematic organization of the language proposed by the authors towards the integration of modern advances in neurophysiology, psychology, cybernetics, philosophy, and, of course, linguistics in research of speech activity. This allowed to come from the system position to the consideration of such complex issue as the functioning and organization of linguistic processor.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:45:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
«Штучний інтелект» 3’2012 143
3К
УДК 004.934:007:811
Ю.І. Кисленко, О.С. Черевко
НТУУ «КПІ», м. Київ, Україна
Україна, 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37
Структурно-функціональний рівень організації
лінгвістичного процесора
Y.I. Kyslenko, O.S. Cherevko
NTUU “KPI”
Ukraine, 03056, Kyiv, Victory Avenue, 37
Structural and Functional Level of Organization
of Linguistic Processor
Ю.И. Кисленко, О.С. Черевко
НТУУ «КПИ», г. Киев, Украина
Украина, 03056, г. Киев, пр. Победы, 37
Структурно-функциональный
уровень организации лингвистического процессора
Стаття присвячена питанням структурно-функціонального рівня організації лінгвістичного процесора. На від-
міну від численних схем аналізаторів, що базуються на засадах класичної лінгвістики, презентована розробка
спирається на системну організацію мови, що запропонована авторами на шляху інтеграції сучасних досягнень
нейрофізіології, психології, філософії і, звісно ж, здобутків лінгвістики. Це дозволило з системних позицій
підійти до розгляду такого складного питання, як організація лінгвістичного процесора.
Ключові слова: лінгвістичний процесор, базова семантико-синтаксична структура, модуль,
ідентифікація.
The article is devoted to the structural and functional organization of linguistic processor. Unlike many
development of the analyzers, which are based on the ground of classical linguistics, the given publication
focuses on the systematic organization of the language proposed by the authors towards the integration of
modern advances in neurophysiology, psychology, cybernetics, philosophy, and, of course, linguistics in
research of speech activity. This allowed to come from the system position to the consideration of such
complex issue as the functioning and organization of linguistic processor.
Key Words: linguistic processor, basic semantic and syntactical structure, module, identification.
Статья посвящена вопросам структурно-функционального уровня организации лингвистического процес-
сора. В отличие от многочисленных разработок анализаторов, базирующихся на основаниях классической
лингвистики, представленная публикация ориентируется на системную организацию языка, предложенную
авторами на пути интеграции современных достижений нейрофизиологии, психологии, кибернетики,
философии и, конечно же, лингвистики в области исследования речевой деятельности. Это позволило с
системных позиций подойти к рассмотрению такого сложного вопроса, как функционирование и
организация лингвистического процессора.
Ключевые слова: лингвистический процессор, базовая семантико-синтаксическая
структура, модуль, идентификация.
Платформа формування системної організації мови
Системний підхід до структурної організації мови поступово формувався на
інтуїтивному рівні спочатку як протест проти недоречностей класичної лінгвістики
(граматичної науки); перші спорадичні спроби розробки пошукових систем часто-
Кисленко Ю.І., Черевко О.С.
«Искусственный интеллект» 3’2012 144
3К
А
густо наштовхувалися на певні виключення граматичних правил із загальної систе-
ми. За свідченням визнаних фахівців-лінгвістів, сучасна граматична наука охоплює
більше виключень, ніж правил. Окрім того, працюючи з лінгвістами на той час вже
близько п’ятнадцяти років, автор засвоїв головні акценти прогресивної семантичної
концепції «Смисл – Текст» Ігоря Мельчука [1], яка у власній авторській інтер-
претації поширилася на простір «Дійсність – Текст», що у розширеному контексті
відтворювала співвідношення «Дійсність – Знання – Текст». Такий підхід вже певним
чином охоплює та відтворює особливості сприйняття та опрацювання інформації
людиною на сенсорному рівні.
Перша публікація автора, де ще не зовсім усвідомлено простежувався та аналізу-
вався зв’язок між сприйняттям та опрацюванням людиною інформації сенсорного (об-
разного) рівня та особливостями трансляції її на мовний рівень, з’явилася на початку
дев’яностих років [2]. Власне, вже тут знаходимо знайомі контури базової синтаксичної
структури як головної схеми формування довільного повідомлення.
У наступних публікаціях цей підхід вже знайшов більш завершений вигляд, де
чітко була визначена базова семантико-синтаксична структура як основа формування
всього мовного матеріалу. Підтвердження такого погляду на структурну організацію
мовного повідомлення було отримано на шляху аналізу результатів досліджень
А.Н. Гвоздєвим процесу опанування дитиною мовного ладу [3]. Дитина вже у ранньому
віці (2,5 – 3 роки) опановує головну схему формування структури повідомлення у
вигляді n-актантної структури, і кажуть, що вона вже стає «професором лінгвістики» на
рівні використання побутової лексики. Ось чому ми так ефективно користуємося
мовою, не знаючи як вона організована, бо на всі випадки актуалізації мовленнєвої
діяльності нам достатньо лише однієї стандартної структури.
У 1997 році з’являється монографія автора «Системна організація мови» [4], де
вже чітко окреслена концепція базової семантико-синтаксичної структури (БССС) та
подано її визначення на змістовному, графічному та формальному рівнях. Структурна
організація мови тепер вже може бути представлена чіткою троїстою ієрархією: струк-
тура БССС як базова схема організації мовного повідомлення – монопредикатний
рівень формування повідомлення – поліпредикатний рівень організації повідомлення.
Наступна робота «Архітектура мови» [5] дещо доповнює матеріали попередньої
публікації вже чіткими контурами моделювання індивідуальної мовної системи – бло-
ками лінгвістичного процесора та бази знань з урахуванням певних особливостей ви-
користання «образотворчих засобів семантики». Проте ці розділи були окреслені ще не
досить чітко.
Значне зміцнення позицій автора стосовно запропонованого погляду на мовну ор-
ганізацію відбулося на шляху інтеграції сучасних досягнень усіх помежованих напрямів,
пов’язаних з аналізом мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність (МД) (за
Л.В. Щербою) реалізується індивідуальною мовною системою і функціонує в режимах
синтезу/аналізу мовного повідомлення [6]. МД – це одна з найскладніших форм ін-
телектуальної діяльності людини, і вона може стати зрозумілою лише на шляху інтеграції
сучасних досліджень нейрофізіології, психології, філософії, кібернетики тощо. Результатом
такої інтеграції з’явилася монографія «Від думки до знання» [7], де досить чітко було
прокладено місток між структурно-функціональним рівнем організації зорового тракту
людини та особливостями структурного рівня мовної організації. Останні дослідження
Семіра Зекі [8] саме засвідчують стовідсоткову кореляцію між рівнем сприйняття і оп-
рацювання образної інформації зоровим аналізатором та структурним рівнем мовної
організації.
Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора
«Штучний інтелект» 3’2012 145
3К
На шляху інтеграції досягнень нейрофізіології, психології та філософії, з ураху-
ванням, звичайно ж, надбань сучасної лінгвістики та результатів досліджень головних
етапів опанування дитиною мовного ладу, вдалося: по-перше, чітко визначити на фор-
мальному рівні поняття «ситуація», яка існує у триєдності часу, простору та дії, та, по-
друге, подати структуру окремих складових ситуації у триєдності, власне, об’єкта /
суб’єкта – Obj/Subj, множини їх прикмет – Attr(Obj/Subj) та міри цих прикмет – Attr(Attr).
Ці результати інтегрування сучасних досліджень у всіх помежованих напрямах
аналізу мовленнєвої діяльності людини засвідчують абсолютну тотожність структу-
ри БССС, що була започаткована автором спочатку на чисто інтуїтивному рівні
(1992 р.) зі структурою, презентованою працями (1998, 1999 та 2008 років). Тут дуже
доречно згадати визначення інтуїції філософом В.І. Губенком як процесу подолання
розриву безперервності в наших знаннях [9].
Тобто, коли перше підтвердження справедливості даного підходу щодо струк-
турної організації повідомлення було знайдено на шляху аналізу головних етапів
опанування дитиною мовного ладу (біогенетичний закон Геккеля), то другий крок на
шляху до підтвердження статусу структури БССС було отримано в результаті
інтеграції всіх помежованих напрямів досліджень мовленнєвої діяльності людини (у
першу чергу – нейрофізіології зорового тракту).
У працях [4], [5], [7] неодноразово було оприлюднено визначення БССС на всіх
трьох рівнях (змістовному, графічному та формальному). Подаємо тут лише змістовне
визначення базової структури. Базова семантико-синтаксична структура – це двоскла-
дова монопредикатна схема відтворення довільної ситуації реального або віртуального
світу, всі складові якої актуалізовані на атрибутивному рівні. Запропонований підхід
до структурної організації мови знімає багато суперечностей класичної лінгвістики, які
досить ретельно були проаналізовані у праці [10].
Попередні матеріали відтворюють головні етапи формування системного підходу
до структурного рівня мовної організації. Звісно, процес формування такого підходу
постійно відбувався на шляху зіставлення теоретичних засад з реальним мовним мате-
ріалом. Узагальнення нового погляду на структурну організацію мови презентовано було
працею [11], де на шляху аналізу досить складного реального мовного матеріалу було
показано, що мовна організація, загалом, має складну рекурсивну організацію, де еле-
ментом рекурсії постає саме БССС – базова семантико-синтаксична структура. Звідси
маємо досить потужний продуктивний висновок: всі ми (люди) ефективно користуємося
мовою (не усвідомлюючи найчастіше як вона організована) за однієї причини – на всі
випадки формування довільного повідомлення нам достатньо лише однієї стандартної
схеми БССС, яка реалізується на моно- або поліпредикатному рівнях; і цю структуру
дитина опановує у віці близько трьох років, будучи весь цей час «зануреною» у мовне
середовище батьківського спілкування, постійно зіставляючи реальне оточення з особли-
востями відтворення його мовними засобами. Власне, цей плідний висновок дозволяє за-
початкувати новий погляд на проблеми синтезу/аналізу мовного матеріалу, а отже – і на
структуру лінгвістичного процесора, що повинен виконувати ці функції.
Звісно, на сьогодні створено і працює (часто-густо непогано) безліч аналізаторів
текстової та мовленнєвої інформації, проте головний недолік їх у тому, що практично для
довільного повідомлення вони намагаються кожного разу формувати унікальну
синтаксичну структуру, починаючи з нуля цей непередбачуваний процес. Тим більше, що
розробниками такого програмного продукту (на думку А.Н. Перцова [12]) найчастіше
постають фахівці у сфері інформаційних технологій (математики, кібернетики, програ-
місти), а не лінгвісти. Тож, тепер з’являється можливість систематизувати цей спорадич-
ний процес та зорієнтувати його у цілеспрямоване прогнозоване русло.
Кисленко Ю.І., Черевко О.С.
«Искусственный интеллект» 3’2012 146
3К
А
Модульний принцип організації
лінгвістичного процесора
Враховуючи тезу, що довільне повідомлення, у загальному випадку, може бути
поданим через множину однотипних структур, ядром лінгвістичного процесора (ЛП)
постає блок опрацювання базової семантико-синтаксичної структури. Звісно, цей блок
повинен формуватися за модульним принципом, охоплюючи найважливіші структурно-
функціональні особливості організації БССС. Наступні матеріали, практично, розробля-
лися співавторами даної публікації – магістрами та аспірантами кафедри технічної
кібернетики факультету інформатики та обчислювальної техніки НТУУ «Київський
політехнічний інститут» (зокрема, О.С. Черевко, А.В. Терентьєв), які свого часу про-
слухали авторський лекційний курс «Інформаційні природномовні технології» та
отримали певні практичні навички в межах дипломного проектування. Далі йде пре-
зентація окремих модулів ЛП, які вже певним чином опрацьовані та перевірені або
знаходяться на стадії проектування.
Процедура ідентифікації БССС реалізується за модульним принципом, де кожен
модуль відповідальний за ідентифікацію як окремих складових, так і функціональних
зв’язків базової структури. На даний час досить чітко вже простежується структура
окремих важливих модулів, відповідальних за ідентифікацію складових БССС: визна-
чення головних складових Subj – Pred, визначення предикативних Ri та ситуаційних rj
відношень тощо. Простежимо головні особливості виокремлених модулів ЛП.
1 Модуль фільтрації текстової інформації
Перш ніж почати працювати з реальними текстами, необхідно зробити кілька
важливих зауважень. Якщо головна функція мови комунікативна, то існує широкий клас
мовних засобів, які виконують чисто комунікативну функцію, але на змістовному рівні
вони не входять у структуру БССС як вербалізовану схему відтворення окремої ситуації.
Тому, перш за все, для ЛП потрібен модуль ідентифікації цих засобів. У роботі [5, с. 238]
цілий розділ присвячений аналізу комунікативних засобів, і подана класифікація їх типів.
Ці дані необхідно використати для бази даних (БД) лінгвістичного процесора. Тож,
модуль ідентифікації комунікативних засобів повинен відфільтровувати, у першу чергу,
засоби, що не входять до складу структури БССС. Інший клас мовних засобів, що не
підпадають під статус БССС, – це ідіоматичні словосполучення, що функціонально теж
не входять в базову структуру; їх також потрібно ввести до БД процесора.
2 Модуль ідентифікації складових БССС
У роботі [5, с. 114] подана загальна структура БССС з урахуванням атрибутивного
оточення. У загальному випадку, з урахуванням лише одного атрибутивного елемента,
матимемо можливі варіанти структурної організації складових
OBJ = Obj / Attr(Obj)*Obj / Obj* Attr (Obj) /
Attr (Attr) * Attr (Obj)*Obj / Attr (Obj)* Attr (Attr)*Obj / (1)
Obj* Attr (Attr)* Attr (Obj) / Obj* Attr (Obj)* Attr (Attr).
Аналогічним чином для предикатора Mov також матимемо відповідні варіанти:
MOV = Mov / Attr (Mov)*Mov / Mov* Attr (Mov) /
ATTR(Attr)* Attr (Mov)*Mov / Attr (Mov)* Attr (Attr)*Mov / (2)
Mov* Attr (Attr)* Attr (Mov) / Mov* Attr (Mov)* Attr (Attr).
Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора
«Штучний інтелект» 3’2012 147
3К
Власне, базова семантико-синтаксична структура тоді матиме вигляд:
SBO = SUBJ – R0 – Mov – (Ri * OBJi, i = 0-n) – (rj * OBJj, j = 0-m). (3)
У виразах (1 – 3) матимемо: Obj – імена об’єкта/суб’єкта, Attr(Obj) – прикмети
об’єкта/суб’єкта, Attr (Attr) – міра прикмети, Mov – назва дії, Attr (Mov) – прикмета
дії, Attr (Attr) – міра прикмети, R0 – головне відношення БССС «мати предикат», Ri –
предикативні відношення, rj – ситуаційні відношення (де 0 < i + j < 10).
Для випадку використання кількох атрибутивних складових, наприклад Attr1(Obj),
Attrn(Obj) структура дещо ускладнюється за рахунок використання множини атрибутів.
Вирази (1 – 3), власне, визначають загальну структуру модуля ідентифікації складових
БССС, де кожна складова може бути потенційно актуалізована у повному обсязі на
атрибутивному рівні. Результатом роботи модуля повинні стати певні характеристики
складових (рід, число, відмінок для іменників та рід, число, час… для дієслова).
3 Модуль ідентифікації
головного зв’язку Subj – Ro – Pred
Попередній модуль ЛП, практично, пов’язаний з виділенням окремих категорій
БССС. Після визначення повних описів структури БССС (з урахуванням атрибутивного
оточення) робота ЛП пов’язана вже з ідентифікацією функціональних залежностей
базової структури. Першим, і, мабуть, найважливішим, постає ідентифікація головного
відношення Ro – «мати предикат». Виконання цієї процедури відбувається шляхом
зіставлення прикмет опрацьованих вже складових БССС. Умовою ідентифікації буде
тотожність характеристик роду та числа окремих складових з наявністю називного від-
мінка відповідним прикметам предикатора.
4 Модуль ідентифікації просторово-часових відношень
Центральна частина БССС – предикат – формується з предикативних та ситуацій-
них відношень (R1, R2,… Rm та r1, r2,… rm), де значення n + m у загальному випадку не
перевищує десяти. Предикативні відношення R1, R2,… Rm однозначно визначаються
предикатором Pred і формують модель керування відповідного дієслова. На жаль, на
сьогодні ми не маємо достатньо повної презентації подібних моделей керування для діє-
слова, особливо на електронних носіях. Друга частина (множина r1, r2,… rm) відтворює
обставини реалізації конкретної ситуації і визначається як ситуаційні відношення. Коли
певна ситуація реалізується і проявляється у триєдності часу, простору та дії, то саме ці
характеристики і будуть найважливішими складовими БССС як схеми відтворення
довільної ситуації.
Розглянемо особливості відтворення просторово-часових (П-Т) відношень (сіркон-
стант), які повинні враховуватися при функціонуванні ЛП. Доречно тут підкреслити, що у
структурному плані просторові та часові відношення часто формуються практично за
однаковими схемами абсолютного чи відносного відліку з урахуванням тих чи інших
службових елементів мови (рис. 1); тому варто їх розглядати одночасно. У роботах [5], [13]
досить ретельно проаналізовані особливості формування просторово-часових відношень з
більш-менш детальним переліком та класифікацією одиниць виміру часу та простору.
Одиниці виміру цих категорій зібрані в таблицях БД, яка підпорядкована ЛП. З ура-
хуванням перспектив розробки ЛП доречно розрізняти одиниці виміру простору за
семантичними маркерами «Де?», «Куди?», «Звідки?» як для простору 2D, так і 3D
відповідно. Важливо також враховувати абсолютну та відносну систему відліку часу та
простору.
Кисленко Ю.І., Черевко О.С.
«Искусственный интеллект» 3’2012 148
3К
А
У роботі автора [5] свого часу досліджувалися особливості формування Ч-від-
ношень за відносною системою. Було показано, що коли одна подія (ситуація) змі-
щується відносно іншої, то мовна практика опрацювала відповідні засоби для досить
тонкої ідентифікації подібних відношень. Приблизний підрахунок подібних Ч-відношень
складав близько шестисот типів. Аналогічним чином, враховуючи структурний рівень
формування обставин простору, можемо проаналізувати можливість формування П-
відношень за відносною системою, коли відлік відстані ведеться відносно конкрет-
ного об’єкта/суб’єкта, просторові координати якого нам добре відомі або з контексту,
або з нашого досвіду. Можливі варіанти формування П/Ч-відношень представлені
рис. 1; при їх зіставленні чітко простежується структурна одноманітність організації
П/Ч-відношень стосовно початку відліку. До того ж слід нагадати тезу, що кожна
мова має відповідні засоби для відтворення (фіксації) найрізноманітніших П/Ч-від-
ношень нашого існування.
Рисунок 1 – Часові відношення двох подій: D – відтворювана подія середовища,
α – довільна подія (момент віднесення), ∆t – відстань між D і α, що визначається на
континуаті часової осі, tb – часова вісь.
Просторові співвідношення двох об’єктів: L (асоціативна похідна просторових
відношень) – об’єкт, що співвідноситься, S – довільний об’єкт, відносно якого
здійснюється відлік (точка віднесення), ∆s (просторовий замінник ∆t) – відстань між
L і S, що визначається на континуаті просторової осі, sb (еквівалент часового tb) –
просторова вісь
Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора
«Штучний інтелект» 3’2012 149
3К
Заключна частина
Звісно, представлені матеріали ще не виходять на конструктивний рівень
проектування лінгвістичного процесора. Проте тут враховані принципово важливі
моменти структурної організації, що випливають із системного бачення мовленнєвої
діяльності людини і однозначно визначають головні пріоритети формування та
функціонування ЛП. До останніх слід віднести: троїсту структуру складових, триєдність
часу, простору та дії, особливості формування предикативних відношень.
Коли БССС постає основною схемою структурної організації довільного повідом-
лення на моно/полі предикатному рівнях, то саме процедура ідентифікації базової
семантико-синтаксичної структури постає вузловою проблемою структурної організації
лінгвістичного процесора. У цьому випадку процедура аналізу синтаксичної структури
довільного повідомлення перетворюється зі спорадичного процесу в цілеспрямовану,
чітко організовану процедуру.
Література
1. Мельчук И.А. Опыт теории лингвистических моделей «Смысл – Текст» / Мельчук И.А. – М. :
Наука, 1974.
2. Кисленко Ю.И. Информационное обеспечение интеллектуальных моделей / Кисленко Ю.И. – К. :
УМВО, 1992. – 167 с.
3. Гвоздев А.Н. Формирование у ребенка грамматического строя русского языка / Гвоздев А.Н. – М. :
Изд-во АПН, 1949.
4. Кисленко Ю.I. Системна організація мови / Кисленко Ю.I. – К. : Український літопис, 1997. – 217 с.
5. Кисленко Ю.І. Архітектура мови: лінгвістичне забезпечення інтелектуальних інтегрованих систем
/ Кисленко Ю.І. – К. : ІЗМН, 1998. – 344 с.
6. Щерба Л.В. О трояком аспекте языковых явлений и эксперименте в языкознании / Л.В. Щерба //
Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность: избр. труды. – М. : Наука, 1974.
7. Кисленко Ю.І. Від думки до знання (нейрофізіологічне підґрунтя) : Монографія / Кисленко Ю.І. –
К. : Український літопис, 2008. – 101 с.
8. Зеки Семир. Зрительный образ в сознании и мозге / Зеки Семир // В мире науки : сборник трудов. –
М. : Мир, 1992. – № 11 – 12. – С. 33-41.
9. Губенко В.І. Знання і перетворення дійсності / Губенко В.І. – К. : Наукова думка, 1968. – 171с.
10.Кисленко Ю. О моделировании речевого поведения / Ю. Кисленко, Д. Кифяк, Е. Мелкумян //
Искусственный интеллект. – 2004. – № 1. – С. 173-195.
11.Кисленко Ю.И. Рекурсивный синтаксический анализатор / Ю.И. Кисленко // Науковий вісник
кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. – К., 2000. – Вип. 1. –
С. 157-164.
12.Перцов Н.В. О некоторых проблемах современной семантики и компьютерной лингвистики /
Н.В. Перцов // Московский лингвистический альманах : сборн. науч. трудов. – 1996. – Вып. 1. –
С. 9-66.
13.Кисленко Ю.І. Категорії часу та простору в інформаційних природно-мовних технологіях / Ю.І. Кис-
ленко, О.С. Черевко // Адаптивні системи автоматичного управління. – 2011. – № 18. – С. 62-70.
Literatura
1. Melchuk I.A. Opyt teoryji lingvisticheskyh modelyej “Smysl - Tekst”. M. Nauka. 1974.
2. Kyslenko Y.I. Informacyonnoje obespechenije intellektualnuh modelej. Кiyev. UMVO. 1992. 167 s.
3. Gvozdjev A.N. Formirovanije u rebjenka grammaticheskogo stroja russkogo jazuka. М. АPN. 1949.
4. Kyslenko Y.I. Systemna organizacija movu. Kyiv. Vudavnuctvo “Ukrajinskuj litopus”.1997. 217 s.
5. Kyslenko Y.I. Arhitektura movu: Lingvistuchne zabezpechennja intelektualnuh integrovanuh system. K.:
IZMN. 1998. 344 s.
6. Shcherba L.V. O trojakom aspekte jazukovuh javljenij i ekspjerimentje v jazukoznaniji: izbr. trudy. Yazukovaya
systema i rechevaya deyatelnost. M. Nauka.1974.
Кисленко Ю.І., Черевко О.С.
«Искусственный интеллект» 3’2012 150
3К
А
7. Kyslenko Y.I. Vid dumky do znannja (neyrofiziologichne pidgruntja): Monografiya. Kyiv. Vudavnuctvo
“Ukrayinskyj litopus”. 2008. 101 s.
8. Zeki Semir. V mirye nauki. № 11-12. 1992. М.: Mir. S. 33-41.
9. Gubenko V.I. Znannya i peretvorennya dijsnosti. К.: Naukova dumka.1968. 171 s.
10. Kyslenko Y.I. Iskusstvennyj intellekt. №1. 2004. S. 173-195.
11. Kyslenko Y.I. Naukovuy visnuk kafedry YUNESKO Kyivskogo derzhavnogo lingvistuchnogo universytetu.
2000. Vyp.1. Kyiv. S. 157-164.
12. Percov N.V. O nekotoryh problemah sovremennoy semantiki i kompyuternoj lingvistiki: sborn. nauch.
trudov. Moskovskyj lingvisticheskij almanah. 1996. Vyp.1. S. 9-66.
13. Kyslenko Y.I, Adaptyvni systemy avtomatychnogo upravlinnya. № 18. 2011. S. 62-70.
RESUME
Y.I. Kyslenko, O.S. Cherevko
Structural and Functional Level of Organization
of Linguistic Processor
The article is devoted to the structural and functional organization of the linguistic pro-
cessor. Unlike many development of the analyzers, which are based on the ground of classical
linguistics, the given publication focuses on the systematic organization of the language
proposed by the author towards the integration of modern advances in neurophysiology,
psychology, cybernetics, philosophy, and, of course, linguistics in research of speech activity.
This allowed to come from system position to the consideration of such complex issue as the
functioning and organization of linguistic processor.
The paper presented the main stages of the system approach to the structural organi-
zation of the language, which base is the foundation of the basic semantic and syntactic
structure (BSSS) with the definition of its structural and functional components in. The
basic stages and peculiarities of this approach are chronologically systematized; it is con-
vincingly shown that BSSS is the base of the formation (synthesis), and, of course, the
analysis of linguistic material. The investigations were performed constantly in view of the
analysis of transformation “Reality - Knowledge – Text”, which is in its turn derived from
the trinity of “Language – Mind – External World”. Speech function of a human being is
one of the most difficult types of intellectual activity and this trinity can’t be ignored.
As the basic structure is the foundation for the formation of whole language material,
therefore the linguistic processor (with its analysis functions, and synthesis in the future,)
should focus on the processing procedure of such structural formations. From this it
follows that linguistic processor must have modular organization, where each module is
responsible for the identification of specific structural and functional components of the
BSSS. This paper describes the outline of several modules, which from our point of view
are quite important to select the standard structures of the BSSS from the text.
Filtration unit of textual information must select from the text communication tools and
also idiomatic phrases, which are absent in the BSSS as standard regimens verbalization of
arbitrary situations. This is followed by identification module of all components of the basic
structure, considering the threefold structure of their organization. This completes the pro-
cessing stage of individual elements followed by a procedure for identifying functional rela-
tionships of the predicate. This paper focuses on research characteristics of the organization of
space-time relations that are structurally very similar.
Стаття надійшла до редакції 07.06.2012.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57170 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1561-5359 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:45:03Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кисленко, Ю.І. Черевко, О.С. 2014-03-04T14:40:09Z 2014-03-04T14:40:09Z 2012 2012 Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора / Ю.І. Кисленко, О.С. Черевко // Штучний інтелект. — 2012. — № 3. — С. 143-150. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1561-5359 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57170 004.934:007:811 Стаття присвячена питанням структурно-функціонального рівня організації лінгвістичного процесора. На від- міну від численних схем аналізаторів, що базуються на засадах класичної лінгвістики, презентована розробка спирається на системну організацію мови, що запропонована авторами на шляху інтеграції сучасних досягнень нейрофізіології, психології, філософії і, звісно ж, здобутків лінгвістики. Це дозволило з системних позицій підійти до розгляду такого складного питання, як організація лінгвістичного процесора. Статья посвящена вопросам структурно-функционального уровня организации лингвистического процес- сора. В отличие от многочисленных разработок анализаторов, базирующихся на основаниях классической лингвистики, представленная публикация ориентируется на системную организацию языка, предложенную авторами на пути интеграции современных достижений нейрофизиологии, психологии, кибернетики, философии и, конечно же, лингвистики в области исследования речевой деятельности. Это позволило с системных позиций подойти к рассмотрению такого сложного вопроса, как функционирование и организация лингвистического процессора. The article is devoted to the structural and functional organization of linguistic processor. Unlike many development of the analyzers, which are based on the ground of classical linguistics, the given publication focuses on the systematic organization of the language proposed by the authors towards the integration of modern advances in neurophysiology, psychology, cybernetics, philosophy, and, of course, linguistics in research of speech activity. This allowed to come from the system position to the consideration of such complex issue as the functioning and organization of linguistic processor. uk Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України Штучний інтелект Анализ и синтез коммуникационной информации Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора Структурно-функциональный уровень организации лингвистического процессора Structural and Functional Level of Organization of Linguistic Processor Article published earlier |
| spellingShingle | Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора Кисленко, Ю.І. Черевко, О.С. Анализ и синтез коммуникационной информации |
| title | Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора |
| title_alt | Структурно-функциональный уровень организации лингвистического процессора Structural and Functional Level of Organization of Linguistic Processor |
| title_full | Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора |
| title_fullStr | Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора |
| title_full_unstemmed | Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора |
| title_short | Структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора |
| title_sort | структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора |
| topic | Анализ и синтез коммуникационной информации |
| topic_facet | Анализ и синтез коммуникационной информации |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57170 |
| work_keys_str_mv | AT kislenkoûí strukturnofunkcíonalʹniirívenʹorganízacíílíngvístičnogoprocesora AT čerevkoos strukturnofunkcíonalʹniirívenʹorganízacíílíngvístičnogoprocesora AT kislenkoûí strukturnofunkcionalʹnyiurovenʹorganizaciilingvističeskogoprocessora AT čerevkoos strukturnofunkcionalʹnyiurovenʹorganizaciilingvističeskogoprocessora AT kislenkoûí structuralandfunctionalleveloforganizationoflinguisticprocessor AT čerevkoos structuralandfunctionalleveloforganizationoflinguisticprocessor |