Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ
Приведена история исследования и сравнительная характеристика гранитоидов кировоградского и новоукраинского комплексов, так как они часто имеют близкий или формально одинаковый минеральный состав и их ошибочно объединяют в один комплекс. We present the history of research and comparative characteris...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
2013
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57248 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ / Н.М. Коновал // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2013. — № 13, ч. 2. — С. 152-160. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57248 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коновал, Н.М. 2014-03-05T14:27:04Z 2014-03-05T14:27:04Z 2013 Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ / Н.М. Коновал // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2013. — № 13, ч. 2. — С. 152-160. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 1996-885X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57248 552.33+550 (477) Приведена история исследования и сравнительная характеристика гранитоидов кировоградского и новоукраинского комплексов, так как они часто имеют близкий или формально одинаковый минеральный состав и их ошибочно объединяют в один комплекс. We present the history of research and comparative characteristic of granitoids of Kirovohrad and Novoukrainka complexes , as they often have close or formally same mineral composition and wrongly combined in one complex. uk Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України Наукові праці УкрНДМІ НАН України Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ Problem of Identification of Kirovohrad and Novoukrainka Complexes of the Central Part of the Ukrainian Shield Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ |
| spellingShingle |
Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ Коновал, Н.М. |
| title_short |
Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ |
| title_full |
Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ |
| title_fullStr |
Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ |
| title_full_unstemmed |
Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ |
| title_sort |
проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини ущ |
| author |
Коновал, Н.М. |
| author_facet |
Коновал, Н.М. |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наукові праці УкрНДМІ НАН України |
| publisher |
Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Problem of Identification of Kirovohrad and Novoukrainka Complexes of the Central Part of the Ukrainian Shield |
| description |
Приведена история исследования и сравнительная характеристика гранитоидов кировоградского и новоукраинского комплексов, так как они часто имеют близкий или формально одинаковый минеральный состав и их ошибочно объединяют в один комплекс.
We present the history of research and comparative characteristic of granitoids of Kirovohrad and Novoukrainka complexes , as they often have close or formally same mineral composition and wrongly combined in one complex.
|
| issn |
1996-885X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57248 |
| citation_txt |
Проблема виділення кіровоградського та новоукраїнського комплексів центральної частини УЩ / Н.М. Коновал // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2013. — № 13, ч. 2. — С. 152-160. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT konovalnm problemavidílennâkírovogradsʹkogotanovoukraínsʹkogokompleksívcentralʹnoíčastiniuŝ AT konovalnm problemofidentificationofkirovohradandnovoukrainkacomplexesofthecentralpartoftheukrainianshield |
| first_indexed |
2025-11-26T01:40:58Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:40:58Z |
| _version_ |
1850604537228820480 |
| fulltext |
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 13 (частина II), 2013
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 13 (part II), 2013
152
УДК 552.33+550 (477)
ПРОБЛЕМА ВИДІЛЕННЯ КІРОВОГРАДСЬКОГО ТА
НОВОУКРАЇНСЬКОГО КОМПЛЕКСІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ
ЧАСТИНИ УЩ
Коновал Н. М.
(ІГМР НАНУ, Украина)
Приведена история исследования и сравнительная характе-
ристика гранитоидов кировоградского и новоукраинского ком-
плексов, так как они часто имеют близкий или формально оди-
наковый минеральный состав и их ошибочно объединяют в один
комплекс.
We present the history of research and comparative characteris-
tic of granitoids of Kirovohrad and Novoukrainka complexes , as they
often have close or formally same mineral composition and wrongly
combined in one complex.
Кіровоградські граніти виділено було М. І. Безбородьком [1]
як єлизаветградські, пізніше вони були об’єднані в один комплекс
з житомирськими під загальною назвою кіровоградсько-
житомирського. До кіровоградсько-житомирського комплексу
довгий час (до 1973 р.) відносилися плагіоклаз-калішпатові грані-
ти з усіх районів УЩ [2]. Пізніше було запропоновано виділяти
порфіроподібні плагіоклаз-мікроклінові граніти в кіровоградсь-
кий комплекс, а рівномірнозернисті – в житомирський. Проте це
також не вирішило остаточно проблему класифікації гранітів на-
віть в межах Кіровоградського району і однойменного масиву. В
останньому наявні в підпорядкованій кількості також рівномірно-
зернисті граніти. Більше того, до кіровоградського комплексу ві-
дносять, очевидно, через недостатню вивченість і плагіограніти
цього району [2]. Існують також неузгодженості у віднесенні того
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 13 (частина II), 2013
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 13 (part II), 2013
153
чи іншого масиву до кіровоградського чи новоукраїнського ком-
плексів. Так, наприклад, К. Ю. Єсипчук [3] вважав, що граніти
Чигиринського масиву, для яких зроблено більшість аналізів РЗЕ,
належить до кіровоградського комплексу, а І. Б. Щербаков [2] –
відносив їх до новоукраїнського. Загалом же переважна більшість
кіровоградських гранітів характеризується порфіроподібними
структурами з крупними виділеннями мікроклін-пертиту, а серед
фемічних мінералів переважає біотит, порівняно часто трапляєть-
ся гранат, рідше амфібол (Долинський масив), відзначався гіперс-
тен [2].
Разом з тим, саме м. Кіровоград на деяких картах розташо-
вується на границі як кіровоградських, так і новоукраїнських гра-
нітів (рис. 1), або навіть у полі останніх (рис. 2).
Рис. 1. Схематична геологічна карта докембрійських утво-
рень Інгуло-Інгулецького району (за М. П. Гречиш-
никовим, 1973 р. з редагуваннями та доповненнями
автора): 1 – вулканічні утворення Болтиської впади-
ни; 2 – граніти рапаківі, рапаківіподібні роговооб-
манково-біотитові граніти; 3 – біотитові гнейси; 4 –
кіровоградські граніти; 5 – рожеві чорно-кварцові,
порфіровидні, трахітоїдні, аплітові граніти, пегмати-
ти, апліти; 6 – монцоніти боковянського типу; 7 –
апліт-пегматоїдні граніти; 8 – розривні порушення
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 13 (частина II), 2013
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 13 (part II), 2013
154
Рис. 2. Геологічна схема району Клиннцівського золоторуд-
ного родовища. Масштаб: 1: 200000. (Геологічна ка-
рта кристалічної основи С-3 і центральної частини
Українського щита, редактор А. П. Стукало, 1974 р. з
редагуваннями та доповненнями автора). Умовні по-
значення: 1 – граніти рапаківі; 2 – габро; 3 – Новоук-
раїнські граніти; 4 – апліт-пегматоїдні граніти; 5 –
Кіровоградські граніти; 6 – біотитові гнейси; 7 – зони
крупних розломів; 8 – Клинцівське родовище
Під кіровоградськими гранітами І. Б. Щербаков розумів гра-
ніти, які поширені виключно в Інгульському районі, а точніше – в
Приінгульському синклінорії.
Спільне знаходження гранітів новоукраїнського і кірово-
градського типів – характерна особливість двох однойменних
комплексів. Всі крупні масиви порфіроподібних гранітів – Кіро-
воградько-Бобринецький, Чигиринський, Долинський, Митрофа-
нівський, сам Новоукраїнський, тіла порфіроподібних гранітів рі-
чок Боковеньки, Бокової і Верблюжки – по суті представляють
собою асоціацію цих двох типів гранітів, а самі масиви є кірово-
градсько-новоукраїнськими. Переважають звичайно порфіропо-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 13 (частина II), 2013
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 13 (part II), 2013
155
дібні граніти кіровоградського типу. Проте, в полі ці граніти роз-
пізнаються чітко і навіть через одну цю причину їх не доцільно
об’єднувати в один комплекс.
Опис червоних трахітоїдних гранітів з включеними в них
монцонітами і кварцовими монцонітами можна знайти в роботах
Н. І. Безбородько [1], В. І. Лучицького [4], Ю. Ір. Половинкіной
[5], Л. Г. Ткачука [6], а також в більш пізніших роботах
Н. П. Семененка, який виділив серед них мангерити чи піроксе-
нові граніти [7]. Раніше і тепер за схемою УРМСК ці породи від-
носять до кіровоградсько-житомирського комплексу [8, 9], розг-
лядаючи, як правило, спільно з кіровоградськими гранітами. Пра-
вда, І. С. Усенко один час об’єднував їх з бердичівськими, а потім
з коростенським (корсунь-новомиргородськими) гранітами [10].
Думка про віднесення новоукраїнських гранітів до коростенсько-
го комплексу висловлювали також Ю. Ір. Половинкіна [5], а піз-
ніше – Г. А. Шварц.
Починаючи з 1973 р. [11], у багатьох роботах новоукраїнські
граніти виділяються в самостійний комплекс, а в окремий верб-
люзько-боков’янський комплекс були виділені також граніти од-
нойменних масивів, розташованих в Інгулецькій смузі, західніше
Криворізької структури. Їх дослідженням займаються В. І Орса
[12], В. В. Магідович [13], Є. Н. Голуб [14], Ю. П. Оровецький
[15], І. М. Етінгоф [16], Р. Я. Бєлєвцев [17], К. І. Свєшніков,
Д. Н. Щербак і ряд геологів-зйомщиків.
Геологічні відмінності кіровоградських і новоукраїнських
гранітів такі:
Новоукраїнські граніти і їх відокремлення серед кіровоград-
ських гранітів мають чітку форму, досить визначені, часто січні
відносно вміщуючих порід контакти, і не дають поступових пе-
реходів у вміщуючі гнейси. Для масивів кіровоградських гранітів,
які залягають серед гнейсів інгуло-інгулецької серії, навпаки, ти-
пові поступові переходи. Подібні переходи К. І. Свєшніков [18]
описував, зокрема, для Долинського масиву. Він відзначав, що в
міру наближення до контактів Долинського масиву у гнейсах збі-
льшується кількість вкраплеників мікрокліну, основна частина
мігматитів набуває подоби середньозернистого граніту, а сам
граніт набуває вигляду нормального порфіроподібного граніту.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 13 (частина II), 2013
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 13 (part II), 2013
156
Кіровоградські граніти одноманітніші за складом, ніж ново-
українські. Серед них виділяються два головні різновиди: пере-
важаючі порфіроподібні і менш розповсюджені рівномірнозерни-
сті граніти з перехідними різновидами внаслідок різної насичено-
сті порфіроподібними вкрапленнями мікрокліну. Новоукраїнські
чорнокварцеві граніти практично постійно супроводжуються гі-
перстенвміщуючими гранітами і монцонітоїдами дуже змінного
складу, а також в підпорядкованій кількості наявні габроїди.
Ксеноліти вміщуючих порід у кіровоградських гранітах зви-
чайно мають згідне з директивністю гранітів простягання і часто
розпливчасті границі. В новоукраїнських гранітах ксеноліти оріє-
нтовані більш хаотично.
Склад ксенолітів у цих гранітах також принципово різний. У
новоукраїнських гранітах трапляються практично всі різновиди
порід гранулітової фації із рощахівської і кам’яно-костоватської
світ. Крім ксенолітів метаморфітів, серед гранітів трапляються
основні породи, мабуть, автоліти ранньої фази плутону. Кірово-
градські граніти містять виключно ксеноліти порід амфіболітової
фації і головним чином, метапеліти чечелівської світи. Амфібол-
вмісні плагіогнейси виявлено лише в Долинському масиві. Голо-
вна відмінність гранітів – більш глибинні умови формування но-
воукраїнських гранітів (гранулітова фація) і менш глибинні – кі-
ровоградських (амфіболітова і висока амфіболітова фації).
Новоукраїнські граніти є, безумовно, алохтонними. Мабуть,
областю формування магми новоукраїнських монцонітоїдів була
нижня частина кори – область гранулітової фації, новоукраїнсь-
ких гранітів – більш високий рівень тієї ж фації, а кіровоградсь-
ких гранітів – глибинна зона на границі з РТ-умовами грануліто-
вої і амфіболітової фаціями, складена метаморфічними товщами
[19].
Вікові співвідношення кіровоградських і новоукраїнських
гранітів однозначно не встановлені. Якщо орієнтуватися на радіо-
ізотопні дані, то новоукраїнські граніти слід визнати більш моло-
дими: для них встановлений вузький віковий інтервал в 2025-
2040 млн років, тоді як вік гранітів Кіровоградського, Бобринець-
кого, Долинського, Чигиринського масиві знаходиться в інтервалі
2065-2026 млн років [20]. Доречно навести повідомлення
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 13 (частина II), 2013
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 13 (part II), 2013
157
Л. М. Степанюка із співавторами [21] про прецезійні визначення
віку головних різновидів порід Новоукраїнського масиву, випов-
нених за цирконом і монацитом. Результати цих визначень такі:
габромонцоніт – 2037,4 ± 0,6; гранат-біотитовий граніт – 2036 ±
0,8; жильний кварцовий сієніт – 2034 ± 0,6; жильний рівномірно-
зернистий біотитовий граніт – 2034,8 ± 0,6 млн років. Ці автори
пропонують увести новоукраїнські граніти в склад кіровоградсь-
кого комплексу, залишивши в новоукраїнському лише габроїди. З
наведеними вище міркуваннями був незгідний І. Б.Щербаков. Він
вважав, що, для підсилення таких пропозицій потрібно провести
такі ж прецизійні дослідження віку кіровоградських гранітів.
Грунтуючись на аналогії з літинським комплексом, вік якого
приймається близько 2,0 млрд років, враховуючи алохтонний ме-
ханізм утворення новоукраїнських гранітів і автохтонний кірово-
градських, І. Б. Щербаков з співавторами припускали, що новоу-
країнські граніти і пов’язані з ними монцонітоїди є молодшими за
кіровоградські граніти. Існують також спостереження, згідно з
якими у Верблюзькому масиві є жильні тіла монцонітоїдів, які
перетинають порфіроподібні граніти.
Порфіроподібні граніти, як і в інших районах щита, звичай-
но асоціюють з рівномірнозернистими гранітами. Порфіроподібні
граніти часто займають центральні частини антиклінальних стру-
ктур, в яких максимально проявилися процеси ультраметаморфі-
зму, а рівномірнозернисті – периферію таких структур з наступ-
ними переходами в мігматити і гнейси. К. І. Свєшніков і ін. [18]
серед порфіроподібних гранітів виділяють граніти з нерівномір-
ним розповсюдженням порфіробластів (вкраплеників) в особливу
«гранітітову» формацію. З порфіроподібними і рівномірнозерни-
стими гранітами пов’язані значні поля апліто-пегматоїдних грані-
тів, які інтрудують гнейси чечелівської світи. Крім того, в кірово-
градському комплексі тимчасово, через недостаток даних, відно-
сяться також і плагіограніти. Прихильники метасоматичного по-
ходження [22] гранітів вважають, що для деяких масивів порфі-
роподібних гранітів відбувалося неодноразове утворення порфі-
робластів мікрокліну. Ми [19] розглядаємо новоукраїнські і кіро-
воградські граніти як анатектичні магматичні утворення, які сфо-
рмувалися в процесі ультраметаморфізму за умов амфіболітової
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 13 (частина II), 2013
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 13 (part II), 2013
158
та високої амфіболітової (кіровоградський комплекс) та гранулі-
тової (новоукраїнський комплекс) фацій. Більше того, в процесі
формування Новоукраїнського масиву проявився залізистий
тренд еволюції з утворенням гранітів з високозалізистими феміч-
ними мінералами (евліт, фаяліт, високо залізистий біотит). У
цьому відношенні вони подібні до гранітів рапаківі Корсунь-
Новомиргородського та Коростенського масивів [23].
Висновки
Просторове суміщення гранітів новоукраїнського і кірово-
градського типів – характерна особливість масивів, складених
породами двох однойменних комплексів. Деякі дослідники
об’єднували ці два комплекси в один, так як кіровоградські і но-
воукраїнські граніти часто мають близький або формально оди-
наковий мінеральний склад (Кіровоградський масив складений
власне порфіроподібними біотитовими гранітами, а Новоукраїн-
ський масив має в своєму складі піроксенові граніти і значну час-
тину порід середнього і основного складу). Спостерігається та-
кож сумісне знаходження гранітів двох комплексів в деяких ма-
сивах. Проте, ці граніти розпізнаються чітко візуально і навіть за
однією цією причиною їх не доцільно об’єднувати в один ком-
плекс.
Робота виконана за підтримки проекту «Лужні метасо-
матити Приазов’я та Прибайкалля і їх рудоносність»
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Безбородько М. І. Петрогенезис і петрогенетична карта крис-
талічної смуги України / М. І. Безбородько. –– К. : Вид-во АН
УРСР, 1935. –– 414 с.
2. Щербаков И. Б. Петрология Украинского щита / И. Б. Щерба-
ков. –– Львов : ЗУКЦ. –– 2005. –– 366 с.
3. Есипчук К. Е. Петролого-геохимические основы формацион-
ного анализа гранитоидов докембрия / К. Е. Есипчук. –– Ки-
ев : Наук. думка, 1988. –– 240 с.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 13 (частина II), 2013
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 13 (part II), 2013
159
4. Лучицький В. І. Український кристалічний масив (геолого-
петрографічний опис) / В. І. Лучицький. –– К. : Вид-во АН
УРСР, 1947. –– С. 259––268.
5. Половинкина Ю. Ир. Стратиграфия, магматизм и тектоніка
докембрия УССР / Ю. Ир. Половинкина // Тр. лаб. геология
докембрия. –– 1953. –– Вып. 2.
6. Ткачук Л. Г. Український кристалічний масив (геолого-
петрологічний опис) / Л. Г. Ткачук. –– К. : Вид-во АН УРСР,
1947. –– С. 187––199.
7. Семененко Н. П. // Геология СССР / Н. П. Семененко. –– М. :
Госгеолтехиздат, 1958. –– Т. 5. –– С. 264––266.
8. Изменения в стратиграфической схеме докембрия Украинс-
кого щита / [Этингоф И. М., Соловицкий В. Н., Есипчук К. Е.
и др.] // Геол. журн. –– 1986. –– 46, вып. 3.
9. Корреляционная стратиграфическая схема докембрийских
образований Украинского щита / [Доброхотов М. Н., Берзе-
нин Б. З., Бойко В. Л. и др.] // Геол. журн. –– 1981. –– 41,
вып. 4.
10. Усенко И. С., Щербаков И. Б., Заяц А. П. Биотиты докембрия.
– Киев : Наук. думка, 1972. –– 206 с.
11. Геосинклинарные гранитоиды Украинского щита / [Усен-
ко И. С., Орса В. И., Хатунцева А. Я и др.] // Геол. журн. ––
1973. –– 33, вып.1.
12. Орса В. И. Гранитообразование в докембрии Среднеприднеп-
ровской гранит-зеленокаменной области / В. И. Орса. –– Киев
: Наук. думка, 1988. –– 201 с.
13. Магидович В. М. Полевошпатовое сырье, его генетические
типы и принципы оценки / В. М. Магидович. –– М. : Наука,
1964. –– 144 с.
14. Голуб Е. Н. Биотиты из гранитоидов новоукраинского ком-
плекса / Е. Н. Голуб // Геол. журн. –– 1978. –– № 1. –– 132 с.
15. Оровецкий Ю. П. Принцып внедрения основного расплава в
Корсунь-Новомиргородском глубинном магматическом диа-
пире / Ю. П. Оровецкий, Л. М. Яблочкина // Докл. АН УССР.
Сер. Б. –– 1981. № 7. –– С. 22––25.
16. Этингоф И. М. О стратиграфическом разчленении докемб-
рийских образований Ингуло-Ингулецкого района /
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 13 (частина II), 2013
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 13 (part II), 2013
160
И. М. Этингоф // Геол. журн., 1971. –– 31, вып. 2. ––
С. 143 –– 147.
17. Белевцев Р. Я. Проблемы метаморфической зональности до-
кембрия / Р. Я. Белевцев. –– Киев : Наук. думка, 1975. ––
230 с.
18. Обьемы и возрастная последовательность гранитоидных фо-
рмацій южной части Ингуло-Ингулецкого района /
[К. И. Свешников, Ю. М. Гасанов, А. П. Гожик и др.] // Геол.
журн. –– 1991. –– № 1. –– С. 84––92.
19. Коновал Н. М. Химизм биотитов гранитоидов Украинского
щита как показатель щелочности и диференцированости /
Н. М. Коновал, С. Г. Кривдік // Конференція ”Рудный потен-
циал щелочного, кимберлитового и карбонатитового магма-
тизма” –– 2011 р. –– С. 99––101.
20. Щербак Д. Н. Геохронология гранитоидов Ингуло-Ингулец-
кого мегаблока Украинского щита / Д. Н. Щербак, А. Н. По-
номаренко, И. Д. Макаренко // Геохимия и рудообразование.
–– 1995. –– Вип. 21. –– С. 74––88.
21. Степанюк Л. М. Вік формування Новоукраїнського масиву /
[Л. М. Степанюк, Т. І. Довбуш, В. К. Бондаренко] // Мінерал.
журн. –– 2005. –– № 1. –– С. 44––50.
22. Половинкина Ю. Ир. Кировский гранит Украины и его роль в
петрогенезисе кристаллического массива / Ю. Ир. Половин-
кина –– М. : Госгеолтехиздат, 1954. –– 94 с. –– (Тр. ВСЕГЕИ;
Т. 1).
23. Дубина О. В. Ефект соре в петрології магматичних порід /
О. В. Дубина, С. Г. Кривдік // Мінерал. журн. –– 2010. –– 32,
№ 4. –– С. 51––62.
|