Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57314 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) / Т.В. Беспояско // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 11-14. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859988082469634048 |
|---|---|
| author | Беспояско, Т.В. |
| author_facet | Беспояско, Т.В. |
| citation_txt | Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) / Т.В. Беспояско // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 11-14. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Записки Українського мінералогічного товариства |
| first_indexed | 2025-12-07T16:29:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
11ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
У гірничих виробках шахти ”Північна” рудника ім.
В.А. Валявка видобували багаті гематитові руди так зва-
ного валявкинського типу. Рудні поклади об’єднують
палеопротерозойську площову кору вивітрювання залі-
зистих кварцитів саксаганської світи і лінзоподібні тіла
перемитих продуктів вивітрювання залізистих порід цієї
світи, які стратиграфічно належать до перекривної гдан-
цівської світи.
Через недостатню якість руди збагачували на Цент-
ральній збагачувальній фабриці (ЦЗФ) рудника, яка че-
рез повне відпрацювання рудних покладів була закрита
разом з шахтою “Північна” рудника ім. В.А. Валявка на
початку 1980-х років. На фабриці з низькоякісної (масова
частка заліза 46—50 %) гематитової руди виробляли аг-
ломераційну руду з вмістом заліза 53—55 %. Як основний
збагачувальний апарат використовували відсаджувальні
машини. Грубозернисті (0,1—10,0 мм) відходи збагачен-
ня складували у відвалах рудника, дрібнозернисті (0,1—
0 мм) трубопроводом скидали до хвостосховищ 1 і 2, які
були розташовані у відпрацьованих кар’єрах рудника.
Автор досліджувала лежалі хвости накопичувача 2, які в
поточний час використовують як вихідну сировину для
виробництва гематитового концентрату збагачувальним
комплексом підприємства “Підряд”.
З метою мінералогічного обґрунтування оптималь-
ної схеми збагачення лежалих хвостів за участю автора
були проведені систематичні дослідження їх мінераль-
ного складу, топомінералогії техногенного покладу, тех-
нологічної мінералогії лежалих хвостів. Використано ре-
зультати раніше виконаних робіт [1—3]. За одержаними
даними, у складі лежалих хвостів були виявлені 42 види
і різновиди мінералів, які належать до 8 класів міне-
ралів:
• прості речовини — 2 мінеральні види (графіт, зо-
лото);
• сульфіди — 4 (пірит, марказит, мельниковіт, піро-
тин);
• оксиди і гідроксиди — 13 видів і різновидів (кварц,
опал, халцедон, мартит, залізна слюдка, дисперсний ге-© Т.В. БЕСПОяСКО, 2011
УДК 549:553.31(477.63)
Т.В. БЕСПОяСКО
ВАТ НДПІ “Механобрчормет”
50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3
ОСОбЛИВОСТІ НАГРОМАджЕННя
І МІНЕРАЛЬНИй СКЛАд ВІдхОдІВ ЗбАГАЧЕННя
ГЕМАТИТОВИх РУд шАхТИ “ПІВНІЧНА”
РУдНИКА ім. В.А. ВАЛяВКА (КРИВОРІЗЬКИй бАСЕйН)
12 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Т.В. Беспояско
матит, магнетит, гетит, лепідокрокіт, дисперсний гетит, рутил, ільменіт, лей-
коксен);
• силікати — 14 (альбіт, каолініт, хлорит, хлоритоїд, мусковіт, гідромус-
ковіт, біотит, гідробіотит, кумінгтоніт, ставроліт, андалузит, кіаніт, турмалін,
циркон, гранат);
• карбонати — 5 (кальцит, доломіт, сидерит, сидероплезит, пістомезит);
• сульфати — 3 (алуніт, ярозит, гіпс);
• фосфати — 1 (апатит);
• галогеніди — 1 (галіт).
Рудоутворювальними мінералами лежалих хвостів є кварц і гематит (мар-
тит, залізна слюдка і дисперсний гематит), незначною кількістю представлені
гідроксиди заліза (гетит, лепідокрокіт, дисперсний гетит) і магнетит. Інші мі-
нерали відіграють роль другорядних, рідкісних або акцесорних.
Гематит. Це головний рудний мінерал лежалих хвостів. Він має три мор-
фологічні різновиди: мартит, залізна слюдка і дисперсний гематит. Мартит
представлений кутуватими, близькими за формою до ізометричних пористи-
ми часточками розміром від 0,01 до 0,1 мм, які часто містять дрібні (0,001—
0,02 мм) ксеноморфні реліктові включення магнетиту. Об’ємна частка мар-
титу становить близько 80 % загальної кількості гематиту в складі хвостів.
Залізна слюдка утворює пластинчасті, лускуваті кристали розміром за макси-
мальним виміром від 0,01 до 0,1 мм. Найдрібніші (0,001—0,01 мм) кристали
залізної слюдки мають вигляд пойкілобластів у кристалах кварцу з нерудних
прошарків рудовмісних червоношаруватих мартитових кварцитів. Об’ємна
частка залізної слюдки в середньому становить 15 % загальної кількості гема-
титу. Від дамби, на якій був розташований хвостоскид, вглиб хвостосховища,
тобто від грубозернистих хвостів його північної частини до дрібнозернистих
хвостів південної, вміст залізної слюдки збільшується від 5—7 до 15—20 %.
Це пояснюється кращою “плавучістю” лускуватих кристалів залізної слюдки
порівняно з ізометричними часточками мартиту. Дисперсний гематит (розмір
часточок не перевищує 1—5 мкм) наявний у складі хвостів у незначній кіль-
кості (в середньому близько 5 % загального вмісту гематиту). Цей різновид ге-
матиту є продуктом вивітрювання залізовмісних силікатів і карбонатів. Надає
червоного кольору лежалим хвостам. Через незначний розмір часточок і їхню
високу плавучість віднесений хвостопотоком від місця хвостоскиду і накопи-
чений переважно у південній частині хвостосховища. Вміст дисперсного гема-
титу від хвостозливної дамби вглиб хвостосховища збільшується від 1—2 до
12—15 % загальної кількості гематиту. Зазвичай дисперсний гематит спільно
з глинистими мінералами (головно каолінітом) утворює пухкі яскраво-червоні
агрегати сурику, який цементує часточки мартиту і кварцу.
Магнетит. Утворює два морфогенетичні різновиди. Перший — релік-
товий, зберігся в центральних зонах агрегатів мартиту в умовах гіпергенної
гематитизації магнетиту, який входив до складу первинних магнетитових руд
і вмісних магнетитових кварцитів. Виділення такого магнетиту ксеноморфні,
розмір їх зазвичай не перевищує 0,01—0,02 мм. Кількість магнетиту-1 близько
80 % загальної кількості магнетиту в складі хвостів. Магнетит другого різно-
виду представлений порфіробластами в хлоритових сланцях, часточки яких
потрапили до рудної маси в процесі видобутку руди. Індивіди і агрегати цього
магнетиту ксеноморфні, рідше ідіоморфні, розмір їх 0,01—0,08 мм.
Гідроксиди заліза (гетит, лепідокрокіт, дисперсний гетит). Утворю-
ють переважно плівки, тонкі прожилки в агрегатах мартиту, рідше зростки з
кварцом, мартитом, силікатами. Гетит іноді спостерігається у вигляді само-
1�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти “Північна”
стійних часточок концентрично-шкаралупуватої або радіально-променистої
внутрішньої будови. Лепідокрокіт утворює ксеноморфні зональні включення
в агрегатах гетиту, відрізняється від нього слабким червоним просвічуванням
у прозорих шліфах і чіткими червоними рефлексами у відбитому світлі. Дис-
персний гетит входить до складу прихованокристалічних агрегатів з глинис-
тими мінералами (каолінітом, гідрослюдами та ін.), утворюючи вохру різних
відтінків жовтого, бурого кольору. Вохристі, як і згадані вище сурикові, агре-
гати часто скріплюють рудні й нерудні часточки хвостів, надають їм вигляду
механічно нестійких агрегатів, які в процесі рудопідготовки перед збагачен-
ням хвостів легко руйнуються, розмиваються водою. Кількісне співвідношен-
ня гетиту, лепідокрокіту і дисперсного гетиту в складі хвостів у середньому
становить відповідно 70, 5 і 25 % загальної кількості гідроксидів заліза.
Кварц, опал, халцедон. Кварц — найпоширеніший нерудний мінерал ле-
жалих хвостів. Наявний у вигляді гострокутних часточок ізометричної, полі-
гональної форми. За природою є реліктовим мінералом — продуктом неповно-
го розчинення кварцу вихідних залізистих кварцитів. Близько 95 % часточок
кварцу в складі хвостів знаходяться в розкритому (мономінеральному) вигляді,
тільки серед найбільших часточок (понад 0,1 мм) трапляються зростки кварцу
з так званою емульсійною залізною слюдою, а також мартитом, гідроксидами
заліза, силікатами. Наявність включень тонколускуватої залізної слюдки на-
дає часточкам кварцу яскравого червоного забарвлення. У незначній кількості
(кожен не більше 1 % від загальної кількості мінералів групи кварцу) в складі
хвостів спостерігаються опал і халцедон. Разом вони утворюють прожилки,
кірки на поверхні часточок кварцу або мартиту. Через домішку дисперсного
гетиту колір опалу і халцедону переважно буруватий, жовтий.
Каолініт та інші силікати. Каолініт, другий за поширенням нерудний
мінерал лежалих хвостів, є продуктом вивітрювання первинних глиноземвміс-
них силікатів (хлориту, біотиту, мусковіту та ін.). Має вигляд дрібних (зазви-
чай, не більше 1 мкм) пластинчастих, лускуватих кристалів. Входить до складу
згаданих вище агрегатів сурику і вохри, вивітрених силікатних часточок. Кіль-
кість мінералу помітно підвищується з віддаленням від хвостоскиду, тобто в
напрямку з півночі на південь хвостосховища. Хлорит, біотит, кумінгтоніт,
мусковіт, а також їхні гідратовані різновиди наявні у складі сланцевих час-
точок, які зазвичай характеризуються підвищеною (переважно понад 0,1 мм)
крупністю. Потрапили до рудного матеріалу внаслідок підмішування до руди
вмісних порід у процесі розробки рудних покладів. Різною мірою ці силікати
зазнали вивітрювання. Як акцесорні мінерали у складі силікатних часточок на-
явні: графіт (луски розміром до 0,02 мм), хлоритоїд (дрібні (0,001—0,05 мм)
лускуваті кристали світлого жовтувато-зеленуватого кольору в прохідному
світлі), ставроліт (стовпчасті кристали завдовжки до 0,05—0,07 мм, іноді ксе-
номорфні індивіди бурувато-жовтого кольору), гранат (ідіоморфні кристали
світло-рожевого альмандину розміром до 0,1 мм), турмалін (короткостовпчасті
кристали бурувато-синього кольору завдовжки до 0,07 мм), андалузит і кіаніт
(дрібні (до 0,05 мм) ксеноморфні кристали), ільменіт (пластинчасті кристали
розміром за максимальним виміром до 0,05 мм), рутил (голчасті кристали за-
вдовжки до 0,05 мм), лейкоксен (прихованокристалічні агрегати — продукт
вивітрювання ільменіту).
Карбонати. Виявлено дві групи мінералів: а) залізовмісні — сидерит,
сидероплезит, пістомезит, які у часточках хвостів утворюють стійкі асоціа-
ції з первинними залізистими силікатами (кумінгтоніт, хлорит, біотит); пред-
ставлені дрібними (до 0,05 мм) ксеноморфними індивідами, різною мірою
1� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Т.В. Беспояско
вивітрені, внаслідок чого характеризуються жовтуватим, буруватим забарв-
ленням; б) беззалізисті — кальцит, доломіт — епігенетичні мінерали, що ут-
ворюють включення, кірки на поверхні часточок мартиту; розмір кристалів до
0,07 мм.
Сульфіди. Виділяють дві групи мінералів: а) сингенетичні пірит і піротин,
зазвичай утворюють дрібні (до 0,03 мм) ксеноморфні включення в часточках
силікатів; б) епігенетичні марказит і мельниковіт у вигляді кірок, прожилків у
складі часточок мартиту, рідше — силікатів і карбонатів.
Апатит. Це рідкісний мінерал лежалих хвостів, наявний у вигляді корот-
костовпчастих пойкілобластів завдовжки до 0,03 мм у кристалах силікатів або
епігенетичних включень у пористих агрегатах мартиту (ксеноморфні індивіди
розміром до 0,07 мм).
Сульфати. Алуніт, ярозит, гіпс є продуктами вивітрювання первинних
сульфідів і глиноземистих силікатів. Утворюють прожилки, кірки прихова-
нокристалічних агрегатів або дрібних (до 0,02 мм) кристалів на поверхні час-
точок силікатів, піриту, кварцу.
Золото. Трапляється у вигляді ксеноморфних частинок розміром до
0,05 мм у північній частині хвостосховища.
Особливість лежалих хвостів дослідженого техногенного покладу полягає
в тому, що їх практично повністю (на 95—97 %) складають основні рудні мі-
нерали (мартит і залізна слюдка) у вигляді мономінеральних часточок. Зростки
залізної слюдки (емульсоїдний гематит) з кварцом характерні лише для най-
крупніших (понад 0,1 мм) часточок кварцу, масова частка яких у складі хвос-
тів не перевищує 1 %. Отже хвости шахти “Північна” можна вважати готовою
до збагачення сировиною, яка не потребує попереднього доподрібнення.
Результати мінералогічних досліджень авторів використані для оцінки си-
ровинної бази збагачувального комплексу і розробки оптимальної схеми зба-
гачення залізорудної сировини.
СПиСОК ЛІТеРАТУРи
1. Акименко Н.М., Белевцев Я.Н., Горошников Б.И. и др. Геологическое строение и желез-
ные руды Криворожского бассейна. — М.: Госгеолтехиздат, 1957. — 280 с.
2. Белевцев Я.Н., Бура Г.Г., Дубинкина Р.П. и др. Генезис железных руд Криворожского бас-
сейна. — Киев: изд-во АН УССР, 1959. — 308 с.
3. Мартыненко Л.И., Попов Е.А., Татунь Г.Г. и др. Основные закономерности формиро-
вания коры выветривания железистых пород Кривого Рога // Геология руд. м-ний. —
1971. — № 5. — С. 87—97.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57314 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-7472 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:29:39Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Українське мінералогічне товариство |
| record_format | dspace |
| spelling | Беспояско, Т.В. 2014-03-07T17:19:38Z 2014-03-07T17:19:38Z 2011 Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) / Т.В. Беспояско // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 11-14. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57314 549:553.31(477.63) uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) Peculiarities of accumulation and mineral composition of dressing waste of hematite ore from mine V.A. Valyavka “Pivnicha” (Kryvyi Rih Basin) Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) Беспояско, Т.В. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| title | Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) |
| title_alt | Peculiarities of accumulation and mineral composition of dressing waste of hematite ore from mine V.A. Valyavka “Pivnicha” (Kryvyi Rih Basin) |
| title_full | Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) |
| title_fullStr | Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) |
| title_full_unstemmed | Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) |
| title_short | Особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "Північна” ім. В.А. Валявка (Криворізький басейн) |
| title_sort | особливості нагромадження і мінеральний склад відходів збагачення гематитових руд шахти "північна” ім. в.а. валявка (криворізький басейн) |
| topic | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| topic_facet | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57314 |
| work_keys_str_mv | AT bespoâskotv osoblivostínagromadžennâímíneralʹniiskladvídhodívzbagačennâgematitovihrudšahtipívníčnaímvavalâvkakrivorízʹkiibasein AT bespoâskotv peculiaritiesofaccumulationandmineralcompositionofdressingwasteofhematiteorefromminevavalyavkapivnichakryvyirihbasin |