Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57320 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України / Л.С. Галецький, О.О. Ремезова // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 37-40. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860239478384230400 |
|---|---|
| author | Галецький, Л.С. Ремезова, О.О. |
| author_facet | Галецький, Л.С. Ремезова, О.О. |
| citation_txt | Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України / Л.С. Галецький, О.О. Ремезова // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 37-40. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Записки Українського мінералогічного товариства |
| first_indexed | 2025-12-07T18:28:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
На цей час в Україні сконцентровано могутній потен-
ціал для розвитку титанової галузі: рівень потенційних
ресурсів і потужностей для виробництва титанових кон-
центратів оцінено у 20 % від світового. При цьому запаси
розсипищ поступово вичерпуються, до відпрацювання за-
лучають родовища складнішої геологічної будови. Тому в
майбутньому необхідно переходити до освоєння корінних
родовищ титану, які становлять 53,6 % усіх балансових
запасів родовищ титанових руд України.
Корінні родовища титану належать до Коростенсько-
го та Корсунь-Новомиргородського плутонів. За фосфор-
титановою спеціалізацією вони є унікальним явищем у
межах Європи.
Складність коростенського комплексу, контрастність
формацій, що складають його, відображені рядом їх фор-
маційних типів — габро-анортозитового і рапаківіграніт-
ного, з властивим йому виразно-бімодальним характером
розподілу порід. При цьому в межах обох плутонів частка
гранітних порід переважає (70—75 %). Частка гібридних
порід перехідного комплексу, навпроти, незначна. Вони
відомі у обрамленні масивів габро-анортозитів, в екзо-
контактовій зоні останніх, наявні тут не повсюдно.
Серед порід основного складу виділяються анортозити
(лабрадорити) і габро-анортозити — високоглиноземисті
породи, причому останні переважають, ними складені всі
великі масиви основних порід обох плутонів. Другорядне
значення мають габро, габро-норити, а їхні рудні (титано-
носні) різновиди трапляються ще рідше. Хід еволюції ос-
новних порід комплексу визначений яскраво вираженим
ідіоморфізмом плагіоклазу, особливо в габро-анортозитах
(природно, і в анортозитах). Плагіоклаз, зазвичай лабра-
дор, тут є кумулятивною фазою, хоча його пізні генера-
ції наявні разом з темноколірними, рудними мінералами,
іноді калішпатом, у складі інтеркумулюсу. Очевидно, час-
тка інтеркумулюсу послідовно зростає від чистих анорто-
зитів до габрових порід. Однак і в останніх олівін і части-
на піроксену також є кумулятивними фазами.
Така особливість основних порід коростенського
комплексу зумовлює закономірний, хоча і досить незви-
© Л.С. ГАЛЕЦЬКИЙ,
О.О. РЕМЕЗОВА, 2011
УДК [(550.4.08:549):553.525]:553.494.04(477)
Л.С. ГАЛЕЦЬКИЙ, О.О. РЕМЕЗОВА
Інститут геологічних наук НАН України
01601, м. Київ, вул. О. Гончара, 55б
МІНЕРАЛОГО-ГЕОхІМІЧНІ дОСЛІджЕННя
ГАбРОЇдІВ АНОРТОЗИТ-РАПАКІВІГРАНІТНОЇ
фОРМАцІЇ У ЗВ’яЗКУ З РОЗшИРЕННяМ
МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ бАЗИ ТИТАНУ В УКРАЇНІ
�8 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Л.С. Галецький, О.О. Ремезова
чайний вид конфігурації розподілу фігуративних точок складу цих порід на
діаграмі AFM. У роботі використано її нормативно-мінеральний еквівалент
(рис. 1), де до лівого кута віднесена загальна кількість польових шпатів, до
правого — нормативних магнезійних силікатів; верхньому куту відповідають
залізисті силікати та окисно-рудні нормативні фази (розраховано склад магне-
титу та ільменіту).
Незвичайна картина пояснюється саме кумулятивним походженням пере-
важної маси плагіоклазів. Звичні образи на подібних діаграмах — і толеїтових,
і вапняно-лужних, і лужних серій як глибинних, так і вивержених порід, почи-
наються (за наявності основних і ультраосновних порід у серіях) біля право-
го, магнезійно-залізистого, боку тріади, ближче до її магнезійного кута. Звідси
тренди складу прямують вгору, у бік залізистого кута, найкрутіше у толеїтових
серій і найменш — у вапняно-лужних. Ці тренди (так звані магнезійно-залі-
зисті, або фенерівські) утворились через послідовне випадання з розплавів за-
лізомагнезіальних темноколірних мінералів, насамперед олівінів і піроксенів,
переважний відхід до кумулятивної фази магнію і, відповідно, послідовне нако-
пичення заліза в залишкових порціях розплаву. Досягнувши деякого максиму-
му залізистості, найбільшої у толеїтових розплавів, лінія (смуга) точок складу
розгортається у напрямі лівого, лужного, кута діаграми, відзначаючи появу все
більш кислих, а для лужних серій — відповідно, лужних порід. Загалом цей
напрям є “кременекислотним”, або “боуеновським”, трендом. Розрив полів то-
Рис. 1. Діаграма AFM коростенського комплексу (Коростенський і Корсунь-Новомиргород-
ський плутони): 1 — дані всіх аналізів (N = 630); 2 — усереднені дані, за різновидами порід;
R — родоначальний високоглиноземистий розплав; А — високоглиноземисті базальти Анд;
Т — високоглиноземисті базальти Тонга і Малих Антільських о-вів. Лівий кут — польові
шпати (0,2); верхній кут — залізовмісні мінали, включаючи рудні; правий кут — магнійв-
місні силікати. Ц и ф р и н а г р а ф і к у: в м і с т Al2O3, %: анортозити: 1 — понад 27;
2 — 27—25; 3 — 25—24; габро-анортозити: 4 — 24—22; 5 — 22—18,7; 6 — 18,7—17;
габро, габро-норити: 7 — 17—16; 8 — 16—14,5; 9 — 14,5 і менше; в м і с т SiO, %: “гіб-
ридні породи” (монцоніти, габро-сієніти, кварцові сієніти): 10 — менше 51; 11 — 51—58;
12 — 58—62; 13 — 62—64; граніти: 14 — 64 і більше (рапаківі, граніти рапаківіподібні);
15 — пізні фази (лизниківські, руськополянські та ін.); 16 — жильні фази (гранофірові, ап-
літо-пегматоїдні граніти, апліти); 17 — пегматити кришталеносні; 18 — монцоніти і сієніти
малих інтрузій Великовисківського комплексу
��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації
чок у межах цих двох трендів указує або на відсутність необхідних даних, або
на повну відсутність зв’язку двох груп порід серії (комплексу) — фракційного
змішування, асиміляції і т. д. У таких випадках потрібно ставити питання про
належність цих двох роз’єднаних груп порід до єдиної серії або комплексу.
Якщо ж кумулятивними будуть не залізомагнезіальні силікати, а пла-
гіоклази, то отримаємо образ, характерний для коростенського комплексу,
коли суто кумулятивний лабрадорит займає місце в лівому, польовошпатово-
му, куті. Лінія тренда тут іде у напрямі залізомагнезіального боку тріади, при-
чому таким чином, що спочатку, в анортозитах, залізомагнієве співвідношення
практично постійне. Дійшовши до поля габро-анортозитів, тренд починає пос-
тупово розгортатися вгору, у напрямі залізистого кута, і в габровому полі вка-
зане співвідношення досягає максимуму. Отже, магнезійно-залізистий тренд
дуже слабко починає виявлятися лише в габро-анортозитах, де він поступово
змінює “кумулятивно-плагіоклазовий” тренд і далі, до лейкогабро і габро, по-
силюється.
За появи в мантійній породі незначних у частковому відношенні порцій
розплаву, особливо на глибинах, що перевищують типові глибини генерації
нормальної базальтової магми, ці порції розплаву мають досягти високогли-
ноземистого складу. Таким складом розплав, що генерується, зобов’язаний
плавкому плагіоклазу. Природно, верхньою — за тиском (відповідно, ниж-
ньою — за глибиною) межею ходу процесу плавлення, з утворенням високо-
глиноземистої магми, буде межа стійкості плагіоклазу. Опинившись згодом на
вищих рівнях — у товщі кори, високоглиноземиста магма виявиться нестійкою
і скидатиме надлишок плагіоклазу в кумулят.
Первинна спеціалізація порід габро-анортозитової формації на титан про-
явлена досить слабко (для толеїтових базальтів вміст TiO2 — 1,0—2,5 %). Дуже
чітко проявлено прагнення титану і фосфору накопичуватися в залишкових
порціях магми, спільно з Mg і Fe, в процесі відходу з розплаву плагіоклазу,
що кристалізується. Комплекси або серії, в яких процес концентрації металу
простежується від ранніх фаз до пізніх, є прямим наслідком спрямованого
фракціонування, їх пропонуємо назвати динамічно спеціалізованими на метал.
Відповідний розподіл металу — зростання його вмісту в наступному ряду фаз
(фракцій) — слід іменувати динамічною спеціалізацією певного комплексу на
цей метал.
Практичним висновком цих досліджень є
ймовірність знаходження нових корінніх ро-
довищ, пов’язаних з анортозит-рапаківіграніт-
ною формацією.
Утворення більш залізистих відмін анор-
тозитів у складі масивів можна пояснити
їх ранішим відокремленням та подальшим
впливом габроїдних диференціатів. Їх станов-
лення було пов’язане з проявом кислотно-ос-
новної диференціації та накладеної тенденції
Рис. 2. Узагальнена схема зміни значення густини габро:
1 — нижній горизонт Кропивенківського масиву; 2 —
те саме Федорівського; 5 — те саме Давидківського;
3, 4 — відповідно середній і внутрішній горизонти
Стремигородського масиву. Вертикальна лінія — x = y.
Правіше неї плагіоклаз легший за розплав, тобто фло-
тація можлива
�0 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Л.С. Галецький, О.О. Ремезова
(“густинної”), яка властива Федорівській і Кропивенківській інтрузіям. У разі
збільшення густини розплаву плагіоклаз не випадає на дно камери, а спливає
(рис. 2). У результаті цих процесів у масивах відбувається розшарування різних
типів. Так, для Кропивенківської інтрузії відзначаються модальна шаруватість,
яка виявляється у зміні співвідношень різних мінералів, та ритмічна й фазова,
яка пов’язана з появою ульвошпінелі.
Слід удосконалювати методику розрахунку густини розплавів, що дасть
змогу точніше оцінити процеси в розшарованих титаноносних інтрузіях.
Найбільш збагаченими на рудні мінерали є меланократові макроритми, в
межах яких унаслідок прояву вищезазначених тенденцій виявляються прошар-
ки, більш-менш збагачені на титанові мінерали й апатит (мікроритми). Це зале-
жить також від порядку появи тих чи інших кумулятів. Як правило, в масивах
проявляється по дві генерації ільменіту, титаномагнетиту і апатиту.
Залежно від накладання процесів і динаміки потоків міжпорової рідини
можна очікувати формування багатих і бідних руд. Для формування руд важ-
ливе значення має ліквація, яка за складної динаміки зумовлює утворення най-
більш багатих відмін руд, наприклад у Носачівській інтрузії.
У межах інтрузій виявляються різні співвідношення мінералів, що пот-
ребує додаткових досліджень, оскільки для різних інтрузій можна очікувати
різні типи концентратів титанових мінералів. Наприклад, для Федорівського
родовища заплановано отримання апатитового та ільменітового концентрату,
для Кропивенківського основним має стати титаномагнетит-ульвошпінелевий
концентрат, придатний для отримання ванадію. Співвідношення мінералів у
тілах потребує додаткових досліджень.
Утворення Юрівського масиву відрізнялось від формування інших тита-
ноносних інтрузій, насамперед циклічністю процесу, впливом флюїдів і близь-
кістю потужної тектонічної зони. На відміну від процесів, описаних для роз-
шарованих масивів із сульфідною мінералізацією, для Юрівського масиву не
властива проміжна диференціація речовини, немає ознак взаємодії сульфідного
розплаву із вмісними породами — сульфіди утворювались одночасно з інши-
ми породоутворювальними мінералами, гранітоїдні розплави не є кінцевими
членами диференціації. Перспективи знаходження родовищ нікелю тут малі.
Істотно вплинув на розподіл рудного компонента Рудня-Хочинський розлом.
Виявлена залежність вмісту діоксиду титану від кута падіння розшарованості.
Найбільш потужні й багаті поклади сформувались у центральній (положистій)
частині тіла лополіта зі зменшенням інтенсивності зруденіння до загнутих
крайових частин. Цей масив досліджений мало, невідомі співвідношення міне-
рального складу в ритмах серії, зміни їх хімічного складу. Окремим питанням
для всіх вищезгаданих масивів є дослідження платинової мінералізації, оскіль-
ки в деяких пробах виявлено вміст платиноїдів, однак застарілі методики ви-
пробування не дають можливості її дослідити.
Використання одержаних результатів сприятиме поповненню мінерально-
сировинної бази титану України новими висококомплексними об’єктами.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57320 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-7472 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:28:26Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Українське мінералогічне товариство |
| record_format | dspace |
| spelling | Галецький, Л.С. Ремезова, О.О. 2014-03-07T17:31:20Z 2014-03-07T17:31:20Z 2011 Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України / Л.С. Галецький, О.О. Ремезова // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 37-40. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57320 [(550.4.08:549):553.525]:553.494.04(477) uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України Mineralogical and geochemical study of gabbroic rocks of the anorthosite-rapakivi granite complexes in connection with the expansion of mineral resource base of titanium in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України Галецький, Л.С. Ремезова, О.О. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| title | Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України |
| title_alt | Mineralogical and geochemical study of gabbroic rocks of the anorthosite-rapakivi granite complexes in connection with the expansion of mineral resource base of titanium in Ukraine |
| title_full | Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України |
| title_fullStr | Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України |
| title_full_unstemmed | Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України |
| title_short | Мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану України |
| title_sort | мінералого-геохімічні дослідження габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації у зв’язку з розширенням мінерально-сировинної бази титану україни |
| topic | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| topic_facet | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57320 |
| work_keys_str_mv | AT galecʹkiils míneralogogeohímíčnídoslídžennâgabroídívanortozitrapakívígranítnoíformacííuzvâzkuzrozširennâmmíneralʹnosirovinnoíbazititanuukraíni AT remezovaoo míneralogogeohímíčnídoslídžennâgabroídívanortozitrapakívígranítnoíformacííuzvâzkuzrozširennâmmíneralʹnosirovinnoíbazititanuukraíni AT galecʹkiils mineralogicalandgeochemicalstudyofgabbroicrocksoftheanorthositerapakivigranitecomplexesinconnectionwiththeexpansionofmineralresourcebaseoftitaniuminukraine AT remezovaoo mineralogicalandgeochemicalstudyofgabbroicrocksoftheanorthositerapakivigranitecomplexesinconnectionwiththeexpansionofmineralresourcebaseoftitaniuminukraine |