Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57324 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону / О.В. Грущинська, О.В. Митрохин, О.В. Зінченко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 53-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860044166127419392 |
|---|---|
| author | Грущинська, О.В. Митрохин, О.В. Зінченко, О.В. |
| author_facet | Грущинська, О.В. Митрохин, О.В. Зінченко, О.В. |
| citation_txt | Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону / О.В. Грущинська, О.В. Митрохин, О.В. Зінченко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 53-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Записки Українського мінералогічного товариства |
| first_indexed | 2025-12-07T16:57:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Перші відомості про наявність шпінелі у роговиках із гранітів
і пегматитів Коростенського плутону належать В.С. Соболєву
[9]. Вчений описав декілька пунктів локалізації шпінелі із різ-
них мінеральних парагенезисів, зупинившись детально на ви-
падку знаходження її в асоціації з кордієритом, силіманітом і
корундом у ксеноліті здогадно основної породи у гранітному
пегматиті. Згідно із В.С. Соболєвим, шпінель у такому ксе-
ноліті має контактово-метасоматичне походження і “має бути
обов’язково збагаченою на FeO” [9]. Разом з тим, спостері-
гаючи за мінливістю забарвлення мінералу у петрографічних
шліфах (від густо-зеленого, майже чорного до ясно-блакит-
но-зеленого і навіть ясно-оранжевого) і керуючись загально
теоретичними уявленнями про перебіг контактово-метасома-
тичних процесів, пов’язаних з гранітними магмами, В.С. Со-
болєв передбачав варіабельність хімічного складу шпінелі із
різних парагенезисів. Проте будь-яких даних щодо хімічного
складу шпінелей або їх точних констант автор не наводить.
Окремі знахідки шпінелі на площі Коростенського плутону,
в тому числі її відмін, забарвлених у прохідному світлі в тем-
но-зелені тони, згадуються також у публікаціях [1, 4—6, 8].
Однак лише для району Сущано-Пержанської зони наведе-
но хімічні аналізи шпінелей [5], які дають змогу достеменно
ідентифікувати їх мінералогічний вид як ганіт (ZnAl2O4).
Уже перші результати мікрозондового аналізу темно-зе-
леної шпінелі, виявленої авторами в ксенолітах порід “рами”
з гранітоїдів Коростенського плутону [3], засвідчили, що
вона репрезентована високозалізистим різновидом, близь-
ким до чистого герциніту (FeAl2O4). З метою з’ясування
особливостей локалізації, мінеральних парагенезисів, мор-
фології, анатомії та хімічного складу такої шпінелі автори
відібрали та всебічно дослідили зразки герцинітвмісних
ксенолітів з рапаківіподібних гранітів двох ділянок Корос-
тенського плутону: Малинської (точка відбору зразків 51) та
Пугачівської (точка відбору зразків 33) (рис. 1).
Досліджені ксеноліти залягають у амфіболових та біо-
тит-амфіболових рапаківіподібних гранітах головної інтру-
зивної фази коростенського комплексу. Внаслідок локаль-
ного збільшення меланократовості, що супроводжується
зміною гідроксилвмісних парагенезисів мафічних мінералів
“безводними” та зменшенням вмісту кварцу, граніти можуть
переходити у геденбергіт-амфіболові та фаяліт-геденбергіт-
амфіболові граносієніти. Петрографічні особливості грані-
© О.В. ГРУЩИНСЬКА,
О.В. МИТРОХИН,
О.В. ЗІНчЕНКО, 2011
УДК 55.1+552+549(477)
О.В. ГРУЩИНСЬКА, О.В. МИТРОХИН, О.В. ЗІНчЕНКО
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90
Е-mail: eng@ukr.net, mitr@mail.univ.kiev.ua
ГЕРцИНІТ КСЕНОЛІТІВ
У ГРАНІТОЇдАх КОРОСТЕНСЬКОГО ПЛУТОНУ
�� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
О.В. Грущинська, О.В. Митрохин, О.В. Зінченко
тоїдів Малинської та Пугачівської ділянок, а також умови залягання досліджуваних
ксенолітів описані в попередніх авторських публікаціях [2, 3, 7]. Мінералого-пет-
рографічні дослідження ксенолітів включали вивчення прозорих і прозоро-поліро-
ваних шліфів під поляризаційним мікроскопом у прохідному та відбитому світлі.
Морфологію, внутрішню будову та хімічний склад шпінелі досліджено на растро-
вому електронному мікроскопі РеММА-202 з енергодисперсійним рентгенівсь-
ким спектрометром-мікроаналізатором у лабораторії рентгенівських методів до-
слідження геологічного факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка. Вибіркові результати мікрозондового аналізу герциніту наведе-
но в таблиці. Суми головних петрогенних оксидів нормовані на 100 %.
Рис. 1. Схема геологічної будови Коростенсь-
кого плутону: PR1ks — граніти, анортозити і
габроїди коростенського комплексу; PR1zt —
граніти і мігматити житомирського комплек-
су; PR1os — граніти, гранодіорити і діорити
осницького комплексу; PR1pz — граніти і ме-
тасоматити пержанського комплексу; PR1tt —
гнейси і кристалосланці тетерівської серії;
PR1tp — вулканогенно-теригенні відклади
топільнянської серії; PR1—2ov — вулканоген-
но-теригенні відклади овруцької серії. Точки
відбору зразків герцинітвмісних ксенолітів:
33 — Пугачівська ділянка, 51 — Малинська
ділянка
Вибіркові мікрозондові аналізи герцинітів з ксенолітів
у гранітоїдах Коростенського плутону
Компо-
нент,
пара-
метр, %
33-10-1 33-10-2a 33-
10-2b 51-62b 51-62а
15 25 26 28 62 63 101 2 4 5 30 1 2 3
Al2O3 53,72 49,61 50,22 45,83 48,71 49,77 50,54 43,35 43,65 43,82 46,37 47,31 47,96 48,01
FeO 44,57 48,42 47,39 52,76 50,15 49,02 48,54 55,31 54,37 55,22 52,5 50,53 50,09 49,8
MnO — 0,61 0,43 — 0,71 0,79 0,66 0,62 0,78 0,48 0,79 0,49 0,51 0,48
MgO 1,71 1,36 1,96 1,37 0,43 0,42 0,26 0,16 0,15 0,1 0,1 0,43 0,35 0,36
ZnO — — — 1,08 — — — 0,56 0,96 0,38 0,23 1,24 1,06 1,21
Формульні коефіцієнти на 4 атома кисню
Fe+2 0,925 0,924 0,901 0,940 0,960 0,963 0,974 0,975 0,977 0,984 0,976 0,969 0,971 0,973
Mn — 0,015 0,011 — 0,018 0,019 0,017 0,016 0,020 0,012 0,020 0,012 0,013 0,013
Mg 0,074 0,060 0,086 0,061 0,019 0,018 0,012 0,008 0,007 0,005 0,005 0,019 0,015 0,016
Fe+3 0,159 0,273 0,263 0,381 0,290 0,256 0,230 0,439 0,417 0,424 0,349 0,310 0,293 0,285
Al 1,842 1,728 1,739 1,617 1,712 1,743 1,768 1,562 1,577 1,575 1,650 1,689 1,706 1,710
Суми катіонів у позиціях M1 та М2
M1 0,999 0,999 0,998 1,002 0,998 1,001 1,002 0,999 1,006 1,001 1,001 1,001 1,001 1,005
M2 2,001 2,001 2,002 1,998 2,002 1,999 1,998 2,001 1,994 1,999 1,999 1,999 1,999 1,995
Мольна частка герцинітового міналу
XHrc 0,846 0,803 0,782 0,749 0,835 0,854 0,873 0,773 0,786 0,783 0,821 0,826 0,838 0,841
П р и м і т к а. Пугачівська ділянка: зразки 33-10-1, 33-10-2a, 33-10-2b; Малинська ділянка:
зразки 51-62b, 51-62a.
��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону
Ксеноліти, в яких діагностовано герциніт, представлені біотит-польово-
шпатовими кристалосланцями та гнейсами. Це темно-сірі до чорного дрібно-
зернисті породи зі сланцюватою текстурою, що зумовлена план-паралельною
орієнтацією лусок біотиту. Сланцюватість може підкреслюватись плитчастою
окремістю та сплощеною формою ксенолітів. Інколи спостерігається також
дрібношарувата текстура, що проявляється в чергуванні прошарків, відмінних
за ступенем меланократовості або зернистістю. Площини сланцюватості та
шаруватості зазвичай збігаються. Структура за розміром зерен головних міне-
ралів може змінюватись від більш поширеної дрібнозернистої (1—0,5 мм або
0,5—0,1 мм) до менш поширеної середньозернистої (1—2,5 мм). Найбільш
звичайною мікроструктурою є лепідогранобластова. На окремих ділянках,
унаслідок проростання дрібнозернистої загальної тканини скелетними індиві-
дами біотиту, що розгалужуються на певні, просторово розмежовані ділянки з
однаковою оптичною орієнтацією, мікроструктура набуває вигляду діабласто-
вої. Головні породоутворювальні мінерали гнейсів — плагіоклаз (55—60 %),
кварц (10—25 %) і біотит (10—35 %). Другорядне значення може мати калі-
шпат. У кристалосланцях кварц зникає, натомість збільшується вміст біотиту.
Найбільш звичайні акцесорні мінерали — циркон, апатит, ільменіт, магнетит і
пірит. Для ксенолітів кристалосланців з Пугачівської ділянки характерний та-
кож монацит. Плагіоклаз олігоклазового складу кристалізується у вигляді ізо-
метричних полігональних зерен розміром 0,2—0,5 мм. Окремі індивіди можуть
бути зібраними у зернисті агрегати з гранобластовою мозаїчною мікрострук-
турою. Полісинтетичне двійникування з тонкими розпливчастими двійнико-
вими смугами спостерігається лише в деяких зернах, частіше — відсутнє. В
багатьох зернах плагіоклазу невпорядковано розсіяні мікроскопічні включення
акцесорних мінералів. Місцями неоднорідно плямами розвивається вторинна
серицитизація. Кварц оптично погано відрізняється на фоні нездвійникованого
плагіоклазу за відсутністю спайності та дещо вищими кольорами інтерферен-
ції. Утворює неправильні ізометричні зерна зі слабохвилястим до однорідного
погасанням у схрещених ніколях. Біотит аніт-сидерофілітового складу пред-
ставлений жовто-коричневим різновидом із широкими плеохроїчними обо-
лонками навколо включень апатиту та циркону. Утворює пластинчасті зерна
із рваними зубчастими обмеженнями, а також невеликі агрегатні скупчення.
В окремих зернах помітні деформації з вигинанням і розривом суцільності.
Зерна біотиту за розміром, 0,3—0,6 мм, зазвичай дещо більші, ніж зерна пла-
гіоклазу. До того ж суміжні просторово розмежовані ділянки біотиту в окремих
випадках можуть бути частинами одного скелетного індивіду.
Контактова дія гранітоїдної магми на ксеноліти проявилась у формуванні
мікроскопічної зональності із закономірною зміною “первинних” парагене-
зисів низької амфіболітової фації на більш високотемпературні новоутворені
парагенезиси амфібол- та піроксен-роговикової фації. Найчастіше у напрямку
від центра до краю ксеноліту спостерігаємо такі зони з поступовими перехо-
дами між ними [2, 3]: 1) незміненого гнейсу або кристалосланцю; 2) шпінель-
біотит-польовошпатову; 3) роговообманково-біотит-польовошпатову; 4) рого-
вообманково-польовошпатову; 5) піроксен-роговообманково-польовошпатову;
6) піроксен-польовошпатову.
Герциніт локалізується переважно в межах шпінель-біотит-польовошпа-
тової, меншою мірою — роговообманково-біотит-польовошпатової зон. Роз-
поділяється досить неоднорідно — від поодиноких зерен та однорідної бідної
вкрапленості до такситових ділянок з рясною вкрапленістю та агрегатними
скупченнями герциніту. Характерною є асоціація герциніту з новоутвореним
�� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
О.В. Грущинська, О.В. Митрохин, О.В. Зінченко
високозалізистим біотитом анітового складу (XFe = 0,89—0,95) та калієвим
польовим шпатом (Or73—97Ab2—25An0—1). Найбільшим вмістом герциніту ха-
рактеризуються ділянки ксенолітів, максимально збагачені на біотит (рис. 2).
Звичайними є включення герциніту всередині зерен плагіоклазу, калішпату та
біотиту. Скупчення герциніту також концентруються навколо окремих зерен
та агрегатів біотиту, інколи формуючи своєрідні ланцюжки (рис. 3). Розміри
окремих індивідів герциніту коливаються в межах 0,01—0,06 мм. Рідко трап-
ляються зерна розміром до перших десятих міліметра. Властивими є правиль-
ні ізометричні кристали з квадратними, трикутними й злегка заокругленими
перетинами. Більші за розмірами кристали можуть бути дещо видовженими в
одному напрямку. Звичайними також є неправильні зерна та зростки (рис. 3). У
шліфах у прохідному світлі герциніт має темно-зелене забарвлення, інтенсив-
ність якого варіює залежно від товщини зерен. Місцями воно настільки густе,
що мінерал погано просвічує і його можна прийняти за подібний непрозорий
магнетит. У схрещених ніколях герциніт ізотропний. Окремі зерна, розмір
яких менший за товщину шліфа, можуть видаватись анізотропними. За даними
мікрозондового аналізу, шпінель з обох досліджених ділянок Коростенського
плутону представлена доволі залізистим різновидом із вмістом герцинітово-
го міналу XHrc = 0,75—0,85 (див. таблицю). Герциніти з ксенолітів Малинської
ділянки відзначаються підвищеним вмістом цинку порівняно з такими Пуга-
чівської ділянки.
Крім вищеописаних виокремлень герциніту, в ксенолітах кристалосланців
з Малинської ділянки виявлені також специфічні мікроскопічні шпінель-пла-
гіоклазові агрегати, що трапляються незалежно від згаданої контактово-мета-
морфічної зональності. Такі агрегати зазвичай мають сплощену лінзоподіб-
ну форму і розміри 1—4 мм по довгій осі, орієнтуючись згідно з первісною
сланцюватістю ксенолітів. Вміст їх незначний, розподіл вкрай неоднорідний,
в багатьох шліфах вони взагалі відсутні. Завдяки відносній лейкократовості
згадані агрегати достатньо різко вирізняються на фоні загальної тканини ксе-
нолітів. Мікроструктура шпінель-плагіоклазових агрегатів рівномірнозер-
ниста мікрогранобластова мозаїчна, подібна до типової роговикової. До їх
складу, крім домінуючого плагіоклазу та різко підпорядкованого герциніту,
можуть входити серицит, хлорит, ільменіт і магнетит. Плагіоклаз утворює ізо-
Рис. 2. Характер розподілу герциніту в ксеноліті біотит-польовошпатового кристалослан-
цю Пугачівської ділянки. електронний мікроскоп. Зб. 50; Hrc — герциніт, Bt — біотит,
Fsp — калієвий польовий шпат, Pl — плагіоклаз
Рис. 3. Морфологічні особливості герциніту в ксеноліті біотит-польовошпатового криста-
лосланцю Малинської ділянки. електронний мікроскоп. Зб. 80. Умовні позначення див. на
рис. 2
��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону
метричні полігональні зерна розміром 0,1—0,3 мм, які місцями нерівномірно
заміщуються серицитом. Хімічний склад плагіоклазу в межах таких агрегатів
характеризується надзвичайно високою основністю, що відповідає бітовніту
та анортиту (Or0—2Ab2—11An88—98). У периферійній частині агрегатних скуп-
чень, однак, основність плагіоклазу знижується до звичайної олігоклазової
(Or1—2Ab69—78An20—30). Шпінель густо забарвлена у темно-зелений колір, по-
гано просвічує у прохідному світлі. Кристалізується у вигляді ізометричних
заокруглених, рідше дещо витягнутих зерен розміром 0,01—0,05 мм. Розподі-
ляється неоднорідно, концентруючись у центральній частині шпінель-пла-
гіоклазових скупчень та надаючи їм своєрідної зональної внутрішньої будови.
Остання може підкреслюватись неоднорідним розвитком серициту та хлориту,
що зазвичай тяжіють до зовнішньої частини шпінель-плагіоклазових агрегатів.
Дослідження хімічного складу шпінелі цих цікавих агрегатів тривають.
З метою з’ясування походження герциніту у вищеописаних ксенолітах ав-
тори дослідили репрезентативну колекцію шліфів гнейсів і кристалосланців
тетерівської серії, розбурених у стратотипних розрізах Кочерівської структури,
поза межами Коростенського плутону. В жодному з шліфів герциніт не був
виявлений. Цей факт разом з установленими особливостями локалізації та па-
рагенетичними асоціаціями герциніту в ксенолітах, а також типоморфні ознаки
його морфології, анатомії та хімічного складу досліджуваних герцинітів одно-
значно доводять контактово-метаморфічне походження цього мінералу.
СПиСОК ЛІТеРАТУРи
1. Бухарев В.П. О контактовых взаимоотношениях пород Коростенского плутона с рамой //
Геол. журн. — 1970. — 30, вып. 5. — С. 82—86.
2. Грущинська О.В, Митрохин О.В., Білан О.В. Петрографія ксенолітів з гранітоїдів Малин-
ського масиву рапаківі // Вісн. Київ. ун-ту. Геологія. — 2009. — Вип. 48. — С. 15—19.
3. Грущинська О. В., Митрохин О. В., Зінченко О. В., Білан О.В. Про контактову взаємодію
інтрузій рапаківі з породами “рами” (результати дослідження ксенолітів з гранітоїдів
пугачівської ділянки Коростенського плутону) // Мінерал. журн. — 2010. — 32, № 4. —
С. 77—85.
4. Забияка Л.И., Кислюк В.В. Контактовые роговики в зоне юго-восточного обрамления
Коростенского плутона // Геол. журн. — 1986. — 46, вып. 5. — С. 82—86.
5. Зінченко О., Шумлянський Л. Шпінелеві метасоматити Коростенського плутону // Акту-
альні проблеми екології України. Матеріали наук. конф. Київ. ун-ту, м. Київ, 24—25 квіт-
ня 1997 р. — К.: Департ. реклами АТ “Надра”. — С. 51—52.
6. Калюжная К.М., Колдин Б.Д. О ксенолитах кварцитовидных песчаников и литологи-
ческих особенностях кровли Коростенского плутона // Вопросы литологии и петрогра-
фии. — Львов: изд-во Львов. ун-та, 1969. — С. 155—164.
7. Митрохин А.В., Богданова С.В., Билан Е.В. Петрология Малинского массива рапакиви
(Украинский щит) // Мінерал. журн. — 2009. — 31, № 2. — C. 66—81.
8. Пискорская Е.К. Петрография и метаморфизм докембрийских пород Ушомирского блока
на Волыни: Автореф. дис. … канд. геол.-минерал. наук. — Киев, 1972. — 26 с.
9. Соболев В.С. Петрология восточной части сложного Коростенского плутона. — Львов:
изд-во Львов. ун-та, 1947. — 128 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57324 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-7472 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:57:37Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Українське мінералогічне товариство |
| record_format | dspace |
| spelling | Грущинська, О.В. Митрохин, О.В. Зінченко, О.В. 2014-03-07T17:38:36Z 2014-03-07T17:38:36Z 2011 Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону / О.В. Грущинська, О.В. Митрохин, О.В. Зінченко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 53-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57324 55.1+552+549(477) uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону Hercynite of xenolithes from granitoids of Korosten pluton Article published earlier |
| spellingShingle | Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону Грущинська, О.В. Митрохин, О.В. Зінченко, О.В. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| title | Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону |
| title_alt | Hercynite of xenolithes from granitoids of Korosten pluton |
| title_full | Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону |
| title_fullStr | Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону |
| title_full_unstemmed | Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону |
| title_short | Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону |
| title_sort | герциніт ксенолітів із гранітоїдів коростенського плутону |
| topic | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| topic_facet | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57324 |
| work_keys_str_mv | AT gruŝinsʹkaov gercinítksenolítívízgranítoídívkorostensʹkogoplutonu AT mitrohinov gercinítksenolítívízgranítoídívkorostensʹkogoplutonu AT zínčenkoov gercinítksenolítívízgranítoídívkorostensʹkogoplutonu AT gruŝinsʹkaov hercyniteofxenolithesfromgranitoidsofkorostenpluton AT mitrohinov hercyniteofxenolithesfromgranitoidsofkorostenpluton AT zínčenkoov hercyniteofxenolithesfromgranitoidsofkorostenpluton |