Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності
Saved in:
| Published in: | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57332 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності / С.М. Зима, Л.С. Воробйова, Є.В. Семеніхіна // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 85-88. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859706092865454080 |
|---|---|
| author | Зима, С.М. Воробйова, Л.С. Семеніхіна, Є.В. |
| author_facet | Зима, С.М. Воробйова, Л.С. Семеніхіна, Є.В. |
| citation_txt | Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності / С.М. Зима, Л.С. Воробйова, Є.В. Семеніхіна // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 85-88. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Записки Українського мінералогічного товариства |
| first_indexed | 2025-12-01T03:04:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
8�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Створений понад 55 років тому для забезпечення рудо-
підготовки в чорній металургії (розробка схем, збагачен-
ня й огрудкування руд чорних металів, проектування,
авторський нагляд при будівництві і наладці гірничо-зба-
гачувальних комбінатів — ГЗК), інститут “Механобрчор-
мет”, продовжуючи виконувати ці функції, значно розши-
рив спектр і географію корисних копалин, які підлягають
збагаченню. Крім традиційних залізних і манганових руд
України, країн ближнього і дальнього зарубіжжя в інсти-
туті досліджують руди титану, кольорових металів, золо-
та, фосфору та ін.
Інститут має базу (дослідну фабрику) для виконан-
ня робіт зі збагачення руд різними засобами — магніт-
ною сепарацією в слабкому і сильному магнітних полях,
гравітацією і флотацією. Об’єктами досліджень є руди
(проби крупністю менше 300 мм), продукти їх збагачен-
ня (проміжні й кінцеві — концентрати і хвости) та огруд-
кування.
Дослідження руд на збагачуваність зазвичай завер-
шується не лише складанням звіту про науково-дослідну
роботу (НДР), а й виданням вихідних даних для проек-
тування.
В цьому послідовному ланцюзі робіт в інституті пер-
шопочаткове і значне місце займають мінералогічні до-
слідження починаючи з вихідної руди з простеженням
способів її збагачення до кінцевих продуктів — концен-
тратів, агломератів і окатишів (котунів).
З цією метою в інституті крім традиційних хімічно-
го, фазового хімічного і напівкількісного спектрально-
го застосовують рентгеноструктурний, термографічний
аналізи, електронну мікроскопію, ЯМР, рентгенівський
мікроаналізатор MS-46. Визначають загальні фізичні й
фізико-механічні властивості руд.
Обов’язковим атрибутом роботи мінералога в інсти-
туті, крім геологічного молотка, є бінокуляр і мікроскопи
прохідного і відбитого світла. Проводять дослідження як
звичайних, спеціально виготовлених шліфів, так і препа-
ратів з використанням важких рідин, води або гліцерину.
При цьому в процесі вивчення магнітних матеріалів їх
попередньо розмагнічують на магнітних котушках, щоб
запобігти утворенню магнітних флокул, які приховують
розміщення мінеральних зерен.
© С.М. ЗИМА,
Л.С. ВОРОБЙОВА,
Є.В. СЕМЕНІХІНА, 2011
УДК 553.08
С.М. ЗИМА, Л.С. ВОРОБЙОВА, Є.В. СЕМЕНІХІНА
ВАТ НДПІ “Механобрчормет”
50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3
СУЧАСНИй СТАН МІНЕРАЛОГІЧНИх дОСЛІджЕНЬ РУд
У ЗВ’яЗКУ З ВИВЧЕННяМ Їх ЗбАГАЧУВАНОСТІ
8� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
С.М. Зима, Л.С. Воробйова, Є.В. Семеніхіна
Підготовку шліфів і деяких препаратів здійснюють у шліфувальній майстер-
ні інституту, яка оснащена шліфувальним і каменерізним станками, мікроско-
пами і необхідними матеріалами. Нижче коротко схарактеризовані порядок і
методики, які застосовують на різних етапах мінералогічних досліджень.
Вихідна руда. Зазвичай проби в інститут доставляє Замовник автотранс-
портом і залізничним транспортом, іноді літаком або морем на суднах. У де-
яких випадках на відбір проб на родовище виїжджає мінералог. Презентатив-
ність проб гарантується Замовником.
Залежно від призначення і видів дослідження маса проби може становити
від 50 кг до 600 т. Крупність матеріалу проби визначають тим, де і як відібрана
проба — із руди в кар’єрі, із керна свердловин або на дробильній фабриці ГЗК,
але не більше 300 мм.
Після надходження проби мінералог разом з іншими спеціалістами огля-
дає пробу на площадці, в бункері, у скринях, мішках або бочках. Відбирають
зразки для виготовлення шліфів, визначення фізичних, фізико-механічних
властивостей та з іншою метою. Вимірюють елементи шарування, визначають
форму шматків тощо.
При цьому обов’язковою умовою є охоплення всіх різновидів руди, які
складають пробу.
Фіксують усі можливі відхилення за складом і фізичним станом проби.
Репрезентативну частину проби (10—500 кг) розсівають на вузькі класи
крупності, в яких, починаючи з класу +3 (+5) мм, виконують рудорозбирання з
виділенням текстурно-мінералогічних різновидів (рис. 1). З урахуванням вихо-
ду класу розраховують вміст різновидів у цілому в пробі.
Дані рудорозбирання використовують як для оцінки однорідності проби,
так і для розробки технологічної схеми збагачення.
Шліфи, які виготовлені з штуфів вихідної руди, вивчають на мікроскопах
прохідного і відбитого світла, складають петрографічну характеристику руди
(рис. 2).
Із застосуванням фотонасадок і цифрової фотокамери виконують мікрофото-
знімки — для ілюстрацій у звіті. При цьому відзначають усі текстурно-структурні
Рис. 1. Рудорозбирання проби вихідної руди у вузьких класах крупності
8�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності
особливості руди; детально описують основні рудні й нерудні мінерали: розмір і
форму їхніх зерен і агрегатів; наявність у них включень, вторинних змін та ін.
У рудах родовищ, для яких відсутня інформація про мінерали, виділяють
мономінеральні фракції з подальшим їх вивченням (хімічний, спектральний,
рентгеноструктурний, термографічний та інші види аналізу: визначення фізич-
них і магнітних властивостей).
На основі виконаних досліджень вихідної руди складають розділ до звіту
про НДР, у якому наводять таблиці з результатами повного хімічного і напів-
Рис. 3. Визначення розкриття мінеральних зерен під бінокуляром
Рис. 2. Вивчення полірованих шліфів у відбитому світлі на мікроскопі
Neophot 21
88 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
С.М. Зима, Л.С. Воробйова, Є.В. Семеніхіна
кількісного спектрального аналізів руди, а також її кількісного складу за дани-
ми перерахування хімічного і фазового аналізів. Оцінюють складність зрощен-
ня мінералів і дають рекомендації технологам стосовно крупності подрібнення
для досягнення повного розкриття мінеральних зерен. Прогнозують якість
концентрату і можливі втрати корисного мінералу з хвостами.
Оскільки результати досліджень вихідної руди випереджають роботи зі
збагачення, їх негайно надають технологам.
Дроблена і подрібнена руда. Дроблення руди до крупності 25—0 або 16—
0 мм здійснюють на дослідній фабриці інституту. З дробленої руди відбирають
презентативну пробу для здійснення хімічного, спектрального й іноді інших
видів аналізу. Необхідну частину проби розсівають на класи крупності.
У класах, крупніших за 3 мм (кускова частина), проводять рудорозбирання
з виділенням текстурно-мінералогічних різновидів руди. Особливу увагу при-
діляють наявності й кількості нерудних і бідних за вмістом корисного компо-
нента руд з метою видалення їх на ранніх стадіях збагачення.
В матеріалі крупністю менше 3 мм (зерниста частина), де різновиди руди
здебільшого вже перестають існувати, іноді попередньо оцінюють розкриття
мінеральних зерен і дають рекомендації щодо крупності подрібнення руди.
Після подрібнення руди до крупності розкриття рудних мінералів (зазви-
чай це 95 % класу менше 0,071 або 0,044 мм) оцінюють розкриття мінеральних
зерен — по вузьких класах і в цілому по пробі — з виділенням рудних і неруд-
них мінералів, а також їхніх зростків — багатих, бідних і проміжних (рис. 3).
Розраховують коефіцієнт розкриття рудних і нерудних мінералів.
Проміжні та кінцеві продукти збагачення. В процесі технологічних
випробувань і розробки схеми збагачення руди мінералог вивчає не лише фрак-
ції різних технологічних аналізів (магнітного, гравітаційного та ін.), а й про-
дукти експериментів, оперативно оцінюючи в препаратах під мікроскопом їх
якість (масову частку корисного компонента), мінеральний склад, крупність
мінеральних зерен, ступінь їх розкриття, наявність включень, плівок та інших
особливостей. За потреби з дроблених і подрібнених продуктів виготовляють
шліфи, які вивчають і фотографують під мікроскопом.
Для кінцевих продуктів збагачення, концентратів і хвостів складають
опис-характеристику для звіту про НДР, де висвітлюють перелічені вище влас-
тивості, наводять таблиці повного хімічного і фазового аналізів, а також мі-
нерального складу за результатами перерахування хімічних аналізів. Викону-
ють мікрофотографії продуктів, які підтверджують їхні особливості, подані у
тексті. Описують фізичні характеристики продуктів — насипну масу, дійсну
густину й питому поверхню.
При складанні звіту про НДР мінералог бере участь у викладі висновків,
які відбивають результати мінералогічних досліджень, і пояснює особливості
технологічних розробок.
Отже, мінералогічні дослідження є необхідним і обов’язковим атрибутом
для якісного виконання робіт з вивчення збагачуваності руд на високому нау-
ковому рівні.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57332 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-7472 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T03:04:05Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Українське мінералогічне товариство |
| record_format | dspace |
| spelling | Зима, С.М. Воробйова, Л.С. Семеніхіна, Є.В. 2014-03-07T18:14:59Z 2014-03-07T18:14:59Z 2011 Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності / С.М. Зима, Л.С. Воробйова, Є.В. Семеніхіна // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 85-88. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57332 553.08 uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності The modern state of mineralogical researches of ores in connection with their dressability study Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності Зима, С.М. Воробйова, Л.С. Семеніхіна, Є.В. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| title | Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності |
| title_alt | The modern state of mineralogical researches of ores in connection with their dressability study |
| title_full | Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності |
| title_fullStr | Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності |
| title_full_unstemmed | Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності |
| title_short | Сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності |
| title_sort | сучасний стан мінералогічних досліджень руд у зв’язку з вивченням їх збагачуваності |
| topic | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| topic_facet | Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57332 |
| work_keys_str_mv | AT zimasm sučasniistanmíneralogíčnihdoslídženʹruduzvâzkuzvivčennâmíhzbagačuvaností AT vorobiovals sučasniistanmíneralogíčnihdoslídženʹruduzvâzkuzvivčennâmíhzbagačuvaností AT semeníhínaêv sučasniistanmíneralogíčnihdoslídženʹruduzvâzkuzvivčennâmíhzbagačuvaností AT zimasm themodernstateofmineralogicalresearchesoforesinconnectionwiththeirdressabilitystudy AT vorobiovals themodernstateofmineralogicalresearchesoforesinconnectionwiththeirdressabilitystudy AT semeníhínaêv themodernstateofmineralogicalresearchesoforesinconnectionwiththeirdressabilitystudy |