Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет”

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
Hauptverfasser: Зима, С.М., Дворніченко, І.Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Українське мінералогічне товариство 2011
Schriftenreihe:Записки Українського мінералогічного товариства
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57333
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет” / С.М. Зима, І.Ф. Дворніченко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 89-92. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57333
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-573332025-02-23T17:52:31Z Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет” Mineralogical researches of iron-ore pellets in the “Mekhanobrchermet” Institute Зима, С.М. Дворніченко, І.Ф. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства 2011 Article Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет” / С.М. Зима, І.Ф. Дворніченко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 89-92. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57333 553.08 uk Записки Українського мінералогічного товариства application/pdf Українське мінералогічне товариство
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
spellingShingle Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
Зима, С.М.
Дворніченко, І.Ф.
Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет”
Записки Українського мінералогічного товариства
format Article
author Зима, С.М.
Дворніченко, І.Ф.
author_facet Зима, С.М.
Дворніченко, І.Ф.
author_sort Зима, С.М.
title Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет”
title_short Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет”
title_full Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет”
title_fullStr Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет”
title_full_unstemmed Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет”
title_sort мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у ндпі "механобрчормет”
publisher Українське мінералогічне товариство
publishDate 2011
topic_facet Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57333
citation_txt Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ "Механобрчормет” / С.М. Зима, І.Ф. Дворніченко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 89-92. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series Записки Українського мінералогічного товариства
work_keys_str_mv AT zimasm míneralogíčnídoslídžennâzalízorudnihokatišívundpímehanobrčormet
AT dvorníčenkoíf míneralogíčnídoslídžennâzalízorudnihokatišívundpímehanobrčormet
AT zimasm mineralogicalresearchesofironorepelletsinthemekhanobrchermetinstitute
AT dvorníčenkoíf mineralogicalresearchesofironorepelletsinthemekhanobrchermetinstitute
first_indexed 2025-11-24T05:40:10Z
last_indexed 2025-11-24T05:40:10Z
_version_ 1849649067755307008
fulltext 8�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 НДПІ “Механобрчормет” є головним у галузі з розроб- ки технології отримання огрудкованої сировини із залі- зорудних концентратів. За розробленими схемами і реко- мендаціями на цей час виробляють окатиші (котуни) на огрудкувальних фабриках усіх залізорудних гірничозба- гачувальних комбінатів (ГЗК) в Україні і багатьох — у ближньому зарубіжжі. В інституті понад 50 років вико- нують науково-дослідні роботи зі створення і розвитку теорії зміцнення залізорудних окатишів під час випалю- вання, виявлення чинників, що впливають на їх міцність і металургійні властивості, а також з вивчення при цьо- му рудних і нерудних мінералів, участь їх у формуванні структур, що забезпечують високу міцність і оптимальні металургійні властивості окатишів (котунів). У зазначених роботах використаний великий обсяг петрографічних досліджень, що відстежують зміну скла- ду окатишів і формування їх структури в процесі окисно- го випалу. Дослідження проводили під мікроскопом (відбите світло) у полірованих шліфах, виготовлених із окатишів за спеціальною методикою. При цьому, щоб виключити чинник випадковості, для шліфів у кожному техноло- гічному досліді відбирали не менше 2—4 окатишів. Кон- тролювали, щоб площина шліфа обов’язково перетинала центр окатишів. Така методика підготовки зразків давала змогу здійснювати дослідження під мікроскопом в усьо- му обсязі окатишів — від його поверхні до центру. Беручись до вивчення окатишів, мінералог повинен в обов’язковому порядку мати інформацію про склад ших- ти для огрудкування, вид випалу та його технологічні па- раметри (температуру, час витримки, умови охолодження та ін.) Ці відомості потрібні для розуміння, оцінки та ін- терпретації результатів петрографічних досліджень. Зазвичай вивчення окатишів починають з візуального огляду полірованих шліфів: фіксують діаметр, наявність деформацій, ядер, тріщин; оцінюють пористість, її роз- поділ. Під мікроскопом визначають мінеральний склад і його однорідність у обсязі окатишів. Складають харак- теристику кожної рудної та нерудної фази, фіксують їх розміщення, елементи зміни. Визначають розмір, конфі- гурацію та розподіл пор, а також кільцевих і радіальних тріщин і зміни мінералів поблизу них. За потреби на рент- © С.М. ЗИМА,  І.Ф. ДВОРНІчЕНКО, 2011 УДК 553.08 С.М. ЗИМА, І.Ф. ДВОРНІчЕНКО ВАТ НДПІ “Механобрчормет”  50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3 МІНЕРАЛОГІЧНІ дОСЛІджЕННя ЗАЛІЗОРУдНИх ОКАТИшІВ У НдПІ “МЕхАНОбРЧОРМЕТ” �0 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 С.М. Зима, І.Ф. Дворніченко генівському мікроаналізаторі визначають склад фаз. У деяких випадках вико- ристовують рентгеноструктурний аналіз. Результати мінералогічних дослідженнь однотипної серії окатишів зістав- ляють з результатами визначення їх міцності — міцність на роздавлення (кг/ок), показник дроблення та стирання (%) і ступінь руйнування за відновлення. Роблять висновок щодо наявності та характеру зв’язку між ними і дають реко- мендації щодо вдосконалення процесу виготовлення й термічної обробки окатишів. Зрозуміло, що подібну роботу мінералог може виконувати лише на засадах доброго знання технології виробництва окатишів та основ металургії. Виробництво обпалених залізорудних окатишів може включати різні спо- соби підготовки шихти: без введення в неї флюсу або з введенням його — для керованого утворення силікатної зв’язки в окатишах у процесі випалення. У результаті можуть бути отримані окатиші двох видів: неофлюсовані (або з низьким ступенем офлюсування); офлюсовані. Ці окатиші дещо відрізняються один від одного за характером процесів, що відбуваються в них під час випалювання, і, як наслідок, за складом, струк- турою, міцністю та металургійними властивостями. Нині спостерігається тенденція виробництва на ГЗК переважно неофлюсо- ваних (або частково офлюсованих) окатишів, у яких співвідношення СаО/SiO2 становить 0,1—0,8. Для їх виготовлення використовують магнетитові концен- трати з масовою часткою Feзаг від 65 до 70 %; як сполучного — бентонітову глину в кількості 0,3—0,5 %. Для забезпечення прийнятих умов огрудкування шихти її вологість має бути 8,5—9,5 %. Отримані в агрегаті огрудкування сирі окатиші характеризуються низькою міцністю і легко руйнуються. Для зміцнення на огрудкувальних фабриках за- стосовують термічну обробку з використанням конвеєрно-обпалювальних ма- шин і комбінованих систем “решітка — трубчаста піч — охолоджувач”, де ока- тиші спочатку висушують, а потім обпалюють за температури 1200—1350 °С. Потім їх охолоджують, розвантажують і сортують. На ГЗК застосовують окиснювальний випал, тобто окатиші з магнетито- вих концентратів після випалення мають гематитовий склад. Під час випалювання в кожному з окатишів (від поверхні до центру) відбу- вається рух двох фронтів — збільшення температури та окиснення магнетиту. Якщо температура росте швидше, ніж проходить окиснення, в окатишах мо- жуть зберігатися недоокиснені магнетитові ядра (рисунок, а), оскільки розплав, який з’явився, блокує пори й утруднює доступ кисню до ядра. Термодинамічні напруження в процесі охолодження таких двофазних окатишів зазвичай при- водять до утворення кільцевих і радіальних тріщин на межі ядра і оболонки (рисунок, а), аж до повного руйнування. Під впливом підвищення температури дрібна (менше 10 мкм) рудна фрак- ція спікається. Утворюється так звана рудна зв’язка, що з’єднує в єдиний кар- кас усі рудні зерна (рисунок, б). Інтенсивність спікання і залучення в цей процес все більшої кількості і все крупніших зерен збільшується із зростанням температури і збільшенням часу витримки. Нерудні мінерали під час випалювання неофлюсованих окатишів ведуть себе по-різному. Легкоплавкі, такі як егірин, лужні амфіболи і зелена слюда, за температур випалу плавляться, починаючи з 980—1000 °С, частково або повністю. У місцях роміщення їхніх зерен формується нерозкристалізована силікатна зв’язка (скло) у вигляді найтонших плівкових виділень між рудними зернами розміром 0,04—03 мм (рисунок, в). �1ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Мінералогічні дослідження залізорудних окатишів у НДПІ “Механобрчормет” Тугоплавкі силікати (кумінгтоніт, актиноліт, рогова обманка і біотит) є інертними в умовах випалу та участі у формуванні силікатної зв’язки не бе- руть. За температури понад 1150 °С у межах їхніх зерен відбуваються фазові перетворення з утворенням високотемпературного кварцу (кристобаліту) і маг- номагнетиту (рисунок, г). Зерна кварцу за температури понад 1150 °С розтріскуються, він перетво- рюється на кристобаліт. Офлюсовані окатиші за механізмом зміцнення дещо відрізняються від неофлюсованих. Уведений в їхню шихту флюс, залежно від його виду, роз- кладається в межах температур 800—1200 °С. Починаючи з 900—1100 °С ут- ворюються ферити кальцію (рисунок, д), які потім плавляться і засвоюються розплавом усіх нерудних мінералів шихти. Легкоплавкі силікати плавляться раніше, згідно з описаною вище схемою. Кількість розплаву тим більша, чим більше нерудних мінералів у ших- ті, тобто, чим бідніший концентрат, а також чим вища основність окатишів. У окатишів основністю 1,0—1,2 і вище кількість розплаву досягає 10—15 %. Крім тонких плівок, силікатна зв’язка спостерігається і в значних обсягах — до 0,5 мм і більше. Під час охолодження високоосновного розплаву утворюються одно- і двокальцієві силікати (рисунок, е) і, в деяких випадках, олівіни Fe-Mg- Fe-складу. Текстурно-структурна характеристика випалених окатишів: а — випалені окатиші та шлі- фи з них. Відбите світло, без аналізатора. Світле — гематит, світло-сіре з коричневатим відтінком — магномагнетит в силікатах, темно-сіре — кварц и силікати (зерна) і скляна зв’язка (плівки), чорне — пори. Зб. ×140 (зм. 2/3); б—г — неофлюсовані окатиші: б, г — твердофазне зпікання рудних мінералів; твердофазне утворення магномагнетиту в зернах силікатів; в — розвиток плівок скла навколо розплавленого силікату — егірину; на місці силікатного зерна залишається пора, що повторює його розмір та форму; д, е — офлюсовані окатиші; лужність 1,2; температура випалення 1220 °С (д), 1350 °С (е). Відбите світло, без аналізатора. Зб. ×200 (зм. 2/3). Біле — гематит, світло-сіре — ферити кальцію (д) і магнетит (е), темно-сіре — неруді мінерали (д) і силікатна зв’язка (е), чорне — пори �2 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 С.М. Зима, І.Ф. Дворніченко Спікання рудних мінералів за великої кількості силікатного розплаву має інший характер, ніж у неофлюсованих окатишах: відбуваються масоперене- сення речовини, засвоєння розплавом дрібної рудної фракції, згладжування обрисів рудних зерен, з одного боку, і диспергування великих зерен концен- трату — з іншого. У результаті окатиші набувають рівнозернистої структури (див. рисунок, е), у якій розмір зерна визначається температурою випалу, ос- новністю шихти і якістю концентрату. У результаті дисоціації гематиту, а також кристалізації з розплаву в окатишах знову з’являється магнетит. Безумовно, такі складні перебудови і зміни по-своєму впливають на міц- ність і металургійні якості офлюсованих окатишів. Багаторічні дослідження, техніко-економічний аналіз, накопичений досвід у галузі рудопідготовки зумовили тенденцію до глибокого збагачення залізних руд з отриманням концентратів, що містять понад 68—70 % заліза, і вироб- ництва з них обпалених окатишів — неофлюсованих або з низьким ступенем офлюсування. Оптимальним видом зв’язки в окатишах визнана рудна (спікання рудних зерен) у поєднанні з невеликою кількістю силікатної (скло) — у вигляді між- зернових плівок у невеликих мікрооб’ємах. Такий вид зв’язки забезпечує ока- тишам високу міцність у холодному стані (понад 200 кг/ок) і в разі їх віднов- лення у доменній печі. Отже, мінералогічні дослідження у галузі огрудкування залізорудних кон- центратів на цей час є необхідними і затребуваними: вони дають змогу здійс- нювати контроль і корегування технологічних процесів, що сприяє виробниц- тву окатишів з високими металургійними властивостями. СПиСОК ЛІТеРАТУРи 1. Журавлев Ф.М., Мерлин А.В., Зима С.М. и др. Влияние минерального состава нерудной части магнетитовых концентратов на процессы структурообразования и металлурги- ческие свойства неофлюсованных окатышей // изв. АН СССР. Металлугия. — 1981. — № 4. 2. Гегузин Я.Є. Физика спекания. — М: Наука, 1967. — 226 с. 3. Дрожилов Л.А., Паталах А.А., Дворниченко И.Ф. и др. Сравнительный анализ агрега- тов для обжига окатышей: конвейерная машина и “решетка — трубчатая печь — охла- дитель”. Новое в технологии и технике переработки минерального сырья: Сб. науч. тр. — Кривой Рог: Механобрчермет, 2009. — С. 107—125.