Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну
Saved in:
| Published in: | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57345 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну / В.А. Крапівка, В.Д. Євтєхов // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 133-135. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57345 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Крапівка, В.А. Євтєхов, В.Д. 2014-03-07T19:13:23Z 2014-03-07T19:13:23Z 2011 Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну / В.А. Крапівка, В.Д. Євтєхов // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 133-135. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57345 549:553.8:553.31(477.63) uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну Conditions of formation of gemmological and collection raw materials of Kryvyi Rih basin Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну |
| spellingShingle |
Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну Крапівка, В.А. Євтєхов, В.Д. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| title_short |
Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну |
| title_full |
Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну |
| title_fullStr |
Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну |
| title_full_unstemmed |
Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну |
| title_sort |
умови утворення гемологічної і колекційної сировини криворізького басейну |
| author |
Крапівка, В.А. Євтєхов, В.Д. |
| author_facet |
Крапівка, В.А. Євтєхов, В.Д. |
| topic |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| topic_facet |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Записки Українського мінералогічного товариства |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| format |
Article |
| title_alt |
Conditions of formation of gemmological and collection raw materials of Kryvyi Rih basin |
| issn |
2218-7472 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57345 |
| citation_txt |
Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну / В.А. Крапівка, В.Д. Євтєхов // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 133-135. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT krapívkava umoviutvorennâgemologíčnoííkolekcíinoísirovinikrivorízʹkogobaseinu AT êvtêhovvd umoviutvorennâgemologíčnoííkolekcíinoísirovinikrivorízʹkogobaseinu AT krapívkava conditionsofformationofgemmologicalandcollectionrawmaterialsofkryvyirihbasin AT êvtêhovvd conditionsofformationofgemmologicalandcollectionrawmaterialsofkryvyirihbasin |
| first_indexed |
2025-11-25T23:31:45Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:31:45Z |
| _version_ |
1850582741868871680 |
| fulltext |
1��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Мінерали і гірські породи залізисто-кременистої і вміс-
них формацій Криворізького басейну, які можуть бути
використані як каменесамоцвітна, колекційна сировина,
були об’єктом досліджень багатьох авторів [2, 5, 6—8].
У деяких роботах [1, 3, 4] охарактеризовані окремі різ-
новиди або групи цього виду корисних копалин. Мінера-
логічні аспекти багатьох відмін виробного і колекційного
каменю найповніше розглянуті в роботі Є.К. Лазаренка і
співавторів [7]. Менш детально досліджені питання гене-
зису кольорового каменю, впливу умов утворення на якіс-
ні показники каменесамоцвітної і колекційної сировини.
За даними попередніх дослідників і результатами
спостережень авторів цієї публікації, у формуванні різ-
номаніття кольорового каменю Кривбасу брали участь
усі геологічні процеси, проявлені в межах Криворізької
структури: осадоутворення, динамотермальний метамор-
фізм, прояви плікативних і диз’юнктивних порушень, на-
трієвий та інші види метасоматозу, гідротермальні проце-
си, вивітрювання та ін.
Седиментація обумовила формування товщ залізис-
то-кременистої і вмісних формацій Криворізького басей-
ну. Саме осадовий процес спричинив утворення ритмічно
побудованих хемогенних залізисто-кременистих і класто-
генних піщано-глинистих осадів з різним вмістом заліза,
різним співвідношенням його валентних форм, потужніс-
тю прошарків тощо. Різноманітні прояви епігенетичних
процесів спричинили суттєві мінералогічні, структурні,
текстурні зміни первинних осадових утворень; вони були
перетворені на низку гірських порід, частину з яких роз-
глядають як каменесамоцвітну і колекційну сировину. В
зв’язку з цим власне седиментогенні самоцвіти у складі
криворізької серії трапляються відносно рідко. До них
відносять, наприклад, метаконгломерати скелеватської
і гданцівської світ, складені гальками мономінеральних,
силікатних кварцитів білого, світло-сірого, сірувато-зеле-
ного забарвлення, які використовують для виготовлення
крупних виробів.
Динамотермальний метаморфізм залізистих і вміс-
них порід відбувався за термодинамічних умов, які від-
повідали зеленосланцевій (центральна частина Кри-
ворізького басейну) або епідот-амфіболітовій (південний © В.А. КРАПІВКА,
В.Д. ЄВТЄХОВ, 2011
УДК 549:553.8:553.31(477.63)
В.А. КРАПІВКА, В.Д. ЄВТЄХОВ
Криворізький технічний університет
50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 44
E-mail: evtekhov@mail.ru
УМОВИ УТВОРЕННя ГЕМОЛОГІЧНОЇ
І КОЛЕКцІйНОЇ СИРОВИНИ КРИВОРІЗЬКОГО бАСЕйНУ
1�� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
В.А. Крапівка, В.Д. Євтєхов
і північний його фланги) фації. Процес супроводжувався незначними змінами
хімічного і суттєвими змінами мінерального складу первинних осадів. Залеж-
но від ступеня метаморфізму і прояву його стадій (прогресивна і регресивна)
утворилась низка самоцвітів, найбільш поширеним з яких є червоношаруваті
магнетитові кварцити, які знайшли найбільше застосування як виробний ка-
мінь Кривбасу. Дещо менший попит мають метаморфічні гірські породи іншо-
го мінерального складу: залізнослюдко-магнетитові, магнетит-залізнослюдкові
кварцити, а також силікат- і карбонат-вмісні кварцити (мусковітові, хлоритові,
хлорит-сидеритові, біотит-магнетит-кумінгтонітові та ін.), для яких характер-
ний досить широкий спектр кольорів: чорний, сталево-сірий, зеленувато-сірий,
коричнево-сірий тощо.
У складі сланців саксаганської світи Ганнівського, Первомайського, Інгу-
лецького та деяких інших родовищ, залізисті породи яких метаморфізовані в
умовах епідот-амфіболітової фації, істотно поширені ромбододекаедричні або
тетрагон-триоктаедричні кристали альмандину. Розмір їх, зазвичай, становить
2—5 мм, але в альпійських жилах кристалічних сланців і гнейсів Петрівського
родовища він досягає 100—150 мм. Кристали гранату відзначаються доско-
налістю прояву кристалографічних форм, є унікальним колекційним матеріа-
лом. Інші різновиди метаморфогенної колекційної сировини представлені до-
сить великими (до 5 мм) октаедричними кристалами магнетиту з порід шостого
сланцевого горизонту родовищ Саксаганської залізорудної смуги, кристалами
і полікристалічними агрегатами піриту з хлоритових сланців Первомайського
родовища, кристалами і радіально-променистими агрегатами кумінгтоніту з
кумінгтоніт-кварц-біотитових сланців Ганнівського родовища та ін.
З регресивною стадією динамотермального метаморфізму пов’язане утво-
рення численних і різноманітних за складом (карбонат-кварцових, кумінгтоніт-
карбонатних, пірит-карбонат-кварцових та ін.) альпійських жил. Як генетично і
просторово пов’язаний з ними колекційний і виробний камінь використовують
жильний кварц, а також щітки і друзи кварцу різного забарвлення: гірського
кришталю, аметисту, цитрину, димчастого кварцу, моріону, зеленого, блакит-
ного кварцу тощо. Колір кварцу залежить переважно від складу вмісних залі-
зистих порід. Первинне альпійське походження мають також жили тигрового,
соколиного, котячого ока.
Метасоматоз доволі широко проявлений у залізорудній товщі Криворізь-
кого басейну, найбільш поширені натрієві метасоматити. Окремі метасома-
тичні утворення використовують як самоцвітний камінь. Серед них круп-
нокристалічні і прихованокристалічні егіринові метасоматити, окварцовані
рибекитові метасоматити. В межах тіл натрієвих метасоматитів дуже поширені
альпійські жили залізнослюдко-кварцового, рибекіт-кварцового, пірит-кварцо-
вого, карбонат-кварцового складу зі щітками гірського кришталю, аметисту,
крупнолускуватої залізної слюдки (спекуляриту) та ін.
Гідротермальні процеси не лише супроводжували динамотермальний ме-
таморфізм, метасоматоз, тектогенез, а й формували геологічні утворення із
самостійною генетичною і просторовою позицією. Крім зазначених вище ко-
льорових різновидів кварцу до гідротермальних утворень належить низка різ-
новидів виробної і колекційної сировини. Серед них кристали і щітки піриту,
карбонатів, силікатів.
Гіпергенез у залізистих породах відбувався в декілька стадій протягом
тривалого часу (від палеопротерозою до поточного часу). Супроводжувався
утворенням низки різновидів кольорового каменю. Найвідомішими є гематит-
кварцові й гетит-кварцові яшмоїди. Залежно від мінерального складу первин-
1��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Умови утворення гемологічної і колекційної сировини Криворізького басейну
них залізистих порід, термодинамічних умов вивітрювання вони характеризу-
ються різним забарвленням (від світло-жовтого через оранжевий і червоний
до темно-коричневого), різними текстурними і структурними особливостями.
Колекційні різновиди гіпергенних утворень — натічні агрегати гетиту, ромбо-
додекаедричні і скаленоедричні кристали, радіально-променисті, полісферолі-
тові агрегати арагоніту, кальциту, інших карбонатів, сплутано- і паралельно-
волокнисті агрегати сепіоліту і палигорськіту, концентрично-зональні агрегати
халцедону та опалу тощо.
Різноманіття каменесамоцвітної сировини Криворізького басейну зумов-
лене широким мінералогічним спектром залізистих і вмісних порід, особли-
востями прояву осадоутворення, метаморфізму та епігенетичних процесів. Ге-
нетичні ознаки вмісних порід можна використовувати як ефективну пошукову
ознаку більшості різновидів виробного і колекційного каменю Криворізького
басейну.
СПиСОК ЛІТеРАТУРи
1. Баранов П.Н. Гемологія: діагностика, дизайн, оброблення, оцінювання самоцвітів. —
Дніпропетровськ: Метал, 2002. — 208 с.
2. Белевцев Я.Н. Железные руды Криворожского железорудного басейна. — Киев: изд-во
АН УССР, 1955. — 288 с.
3. Блоха В.Д. О поделочных камнях Кривбасса // Відомості Академії гірничих наук Украї-
ни. — 1997. — № 4. — С. 45—46.
4. Євтєхов В.Д. етапи формування комплексної мінерально-сировинної бази залізоруд-
них родовищ Криворізько-Кременчуцького лінеаменту // Там само. — 1997. — № 4. —
С. 111—114.
5. Елисеев Н.А., Никольский А.П., Кушев В.Г. Метасоматиты Криворожского рудного поя-
са. — Москва; Ленинград: изд-во АН СССР, 1961. — 204 с.
6. Каниболоцкий П.М. Петрогенезис пород и руд Криворожского железорудного басей-
на. — Черновцы: изд-во АН УССР, 1946. — 312 с.
7. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Криворожского бас-
сейна. — Киев: Наук. думка, 1977. — 544 с.
8. Свитальский Н.И., Фукс Э.К., Половинкина Ю.Ир. и др. Железорудное месторождение
Кривого Рога. — Москва; Ленинград: Госгеолиздат, 1932. — 284 с.
|