Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Записки Українського мінералогічного товариства |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57349 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова / В.А. Нестеровський, М.А. Деяк // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 148-150. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-57349 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Нестеровський, В.А. Деяк, М.А. 2014-03-07T19:20:07Z 2014-03-07T19:20:07Z 2011 Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова / В.А. Нестеровський, М.А. Деяк // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 148-150. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2218-7472 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57349 549.01:(548.5:546.212)(477.75) uk Українське мінералогічне товариство Записки Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова Present-day water-chemogenic mineral genesis of the Kerch peninsular Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова |
| spellingShingle |
Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова Нестеровський, В.А. Деяк, М.А. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| title_short |
Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова |
| title_full |
Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова |
| title_fullStr |
Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова |
| title_full_unstemmed |
Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова |
| title_sort |
сучасний водно-хемогенний мінералогенез керченського півострова |
| author |
Нестеровський, В.А. Деяк, М.А. |
| author_facet |
Нестеровський, В.А. Деяк, М.А. |
| topic |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| topic_facet |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Записки Українського мінералогічного товариства |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| format |
Article |
| title_alt |
Present-day water-chemogenic mineral genesis of the Kerch peninsular |
| issn |
2218-7472 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/57349 |
| citation_txt |
Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова / В.А. Нестеровський, М.А. Деяк // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 148-150. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nesterovsʹkiiva sučasniivodnohemogenniimíneralogenezkerčensʹkogopívostrova AT deâkma sučasniivodnohemogenniimíneralogenezkerčensʹkogopívostrova AT nesterovsʹkiiva presentdaywaterchemogenicmineralgenesisofthekerchpeninsular AT deâkma presentdaywaterchemogenicmineralgenesisofthekerchpeninsular |
| first_indexed |
2025-11-25T17:28:13Z |
| last_indexed |
2025-11-25T17:28:13Z |
| _version_ |
1850518831465758720 |
| fulltext |
1�8 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Керченський півострів є унікальним полігоном для спос-
тереження процесів сучасного мінералоутворення. Голо-
вні природні об’єкти цього процесу — грязьові вулкани,
соляні озера та мінералізовані джерела. Мінералоутво-
рення відбувається безпосередньо з перенасичених вод-
них розчинів в умовах жаркого аридного клімату і носить
сезонний характер. Новоутворені агрегати є поліміне-
ральними, характеризуються мікроскопічними розмірами
індивідів, добре розчиняються у воді.
Грязьові вулкани. Нині на Керченському півострові
діє 17 грязьових вулканів. Всі вони перебувають на газо-
грифонній стадії розвитку. На поверхню ґрунту вони пос-
тачають рідку грязь, газ і воду. Остання розвантажується
на схилах грязьовулканічних сопок, стікає в понижені
ділянки рельєфу. Дебіт сопкових вод загалом незначний.
Мінералізація сопкових вод становить від 2,4 до 25 г/дм3.
Найбільш соленими є води Булганацького вулкана, з міне-
ралізацією до 47 г/дм3. Усі сопкові води півострова збага-
чені бором (0,1—4 г/л). Водневий показник (pН) сопкових
вод 6,9—8,5. Середня температура вод на виході з вул-
канів близько +19—21 °C, а температура повітря влітку
біля місць їх розвантаження досягає 45—50 °C (липень).
У місцях розвантаження сопкових вод утворюються
кірки, землисті, дендритові та гроноподібні полімінераль-
ні агрегати білого кольору з розміром окремих кристалів
0,001—0,01 мм (рис. 1).
Нашими дослідженнями у складі полімінеральних но-
воутворень грязьових вулканів установлено 20 мінералів.
Вони представлені боратами (бура, тинкалконіт, пробер-
тит), карбонатами (кальцит, доломіт, нортупіт, гейлюсит,
пірсоніт, несквегоніт, трона), сульфатами (гіпс, астраханіт,
епсоміт, гексагідрит, пентагідрит, сандерит, тенардит, міра-
біліт), нітратами (нітратин), хлоридами (галіт).
Мінеральні асоціації для різних груп вулканів є різними,
але в цілому корелюються з типами хімічного складу сопко-
вих вод, для яких нами встановлено такі мінеральні асоціації:
1) хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвий — кальцит, доломіт,
бура, тенардит, галіт, трона, нортупіт, пірсоніт, гейлюсит, нітра-
тин; 2) гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвий — кальцит, бура,
тенардит, галіт, трона, нортупіт, пірсоніт, гейлюсит; 3) суль-
фатно-хлоридно-магнієвий — епсоміт, гексагідрит, галіт, гіпс;
4) хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатно-натрієвий — епсо-
міт, гексагідрит, галіт, гіпс; 5) гідрокарбонатно-нітратно-на-
© В.А. НЕСТЕРОВСЬКИЙ,
М.А. ДЕяК, 2011
УДК 549.01:(548.5:546.212)(477.75)
В.А. НЕСТЕРОВСЬКИЙ, М.А. ДЕяК
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90
СУЧАСНИй ВОдНО-хЕМОГЕННИй
МІНЕРАЛОГЕНЕЗ КЕРЧЕНСЬКОГО ПІВОСТРОВА
1��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Сучасний водно-хемогенний мінералогенез Керченського півострова
трієвий — епсоміт, гексагідрит, галіт,
тенардит, гіпс; 6) сульфатно-гідрокар-
бонатно-натрій-магнієвий — епсоміт,
гексагідрит, галіт, гіпс.
Найпоширенішими типами соп-
кових вод є хлоридно-гідрокарбонат-
но-натрієвий і гідрокарбонатно-хло-
ридно-натрієвий. З ними ж пов’язана
і найбільша кількість мінеральних
асоціацій. Постійною складовою
полімінеральних новоутворень для
всіх типів сопкових вод є галіт.
Із виявлених водно-хемогенних
мінералів грязьових вулканів півост-
рова п’ять є новими для території
України — нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт, сандерит [1, 2].
Соляні озера. На Керченському півострові налічують близько 100 озер, які
займають до 5 % всієї території. Більшість з них є соленими. В останніх відбуваєть-
ся інтенсивне мінералоутворення, яке охоплює значні ділянки їхньої поверхні.
Нами обстежено понад 30 озер із різним режимом водообміну — прибережні
та внутрішні. Найбільша роль належить прибережним озерам. Їхня площа понад
120 км2. На Азовському узбережжі це озера Актаське та Чокрацьке, на Чорно-
морському — Качицьке, Кояське, Узунларське та Тобечицьке. Від моря вони відді-
лені тонкими пересипами, через які мають водообмін унаслідок просочування та
згонних процесів під час штормів. Для цього типу озер склад основних компонен-
тів вод подібний до складу морської води — переважно хлориди магнію і натрію
Рис. 1. Загальний вигляд місць локалізації водно-хемогенних новоутворень на грязьових
вулканах Керченського півострова: а — сопка Трубецького; б — сопка Ольденбурзького
Рис. 2. Мінеральні новоутворення соляних озер: а — Марфівське; б — Тобечицьке
Рис. 3. Сююртаське сірководневе джерело
1�0 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
В.А. Нестеровський, М.А. Деяк
та сульфати кальцію, магнію і натрію. Із внутрішніх озер найбільшими є Ачі, Мар-
фівське, Мар’ївське, Приозерне, Михайлівське, Борисівське. Останні поповнюють
свій баланс за рахунок атмосферних опадів або підземних джерел. Основними
компонентами цих вод є хлориди магнію, кальцію, натрію та сульфати кальцію.
Соляні озера Керченського півострова є активними резервуарами водно-
хемогенного мінералоутворення. Особливо інтенсивно воно відбувається вліт-
ку. На поверхні водойм з’являються сольові виділення у вигляді блискучих та
гладких кірок, плівок, зернистих борошноподібних і навіть кристалічних мас.
В окремих озерах такі утворення займають всю площу. Товщина шару сольово-
го покриву (ропи) коливається від кількох міліметрів до 5 см, збільшуючись від
берегової лінії до центру водойми. В озерах, що пересихають, солеутворення
охоплює і верхній шар мулу. Тоді новоутворені кристали пронизують та цемен-
тують драглистий осад на глибину до 10 см.
Колір соляних утворень в більшості білий, рідше рожевий з різними відтін-
ками, інколи сіро-блакитний. Часто спостерігається колористична зональність,
яка проявляється у зміні забарвлення сольового шару від крайових частин до
центру водойми.
Озерні водно-хемогенні утворення мають полімінеральний склад, але кіль-
кісне співвідношення окремих складових для різних водойм є різним. В їхнь-
ому складі встановлено галіт, гіпс, тенардит, астраханіт, мірабіліт, гідроглау-
берит. Останній для території України виявлено вперше. Найпоширенішим
мінералом соляних озер є галіт.
У цілому ж для внутрішніх озер характерний хлоридно-сульфатний, а для
прибережних — сульфатно-хлоридний склад мінеральних новоутворень (рис. 2).
Мінералізовані джерела. На півострові налічують 11 сірководневих дже-
рел (рис. 3), які просторово пов’язані з грязьовими вулканами [4]. За катіонно-
аніонним складом їхні води належать до сульфатно-хлоридно-натрій-кальцієво-
го типу. Загальна мінералізація цих джерел порівняно з мінералізацією сопкових
вод значно менша. Концентрація сірководню коливається від 28,5 (Репївське
джерело) до 94,8 мг/л (Баксинське джерело). Середні значення pH — 7,4—7,6.
У складі новоутворень сірководневих джерел установлено сульфати (гіпс,
астраханіт, тенардит, епсоміт), галіт і самородну сірку [3].
Висновки. На території України Керченський півострів є найпоказовішим
полігоном для спостереження процесів сучасного водно-хемогенного мінера-
логенезу в умовах аридного клімату. Основними об’єктами мінералоутворення
є грязьові вулкани, соляні озера та сірководневі джерела. Головними фактора-
ми інтенсивності та послідовності кристалізації є хімічний склад вод, відносна
концентрація катіонів й аніонів, розчинність солей, температура.
Всі сучасні водно-хемогенні утворення є полімінеральними. В їхньому
складі встановлено 22 мінерали. Максимальна кількість мінеральних видів за-
фіксована на грязьових вулканах. Найпоширенішим мінералом серед сучасних
водно-хемогенних відкладів Керченського півострова є галіт.
СПиСОК ЛІТеРАТУРи
1. Деяк М.А., Нестеровський В.А. Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського
півострова // Геология и полез. ископаемые Мир. океана. — 2009. — № 3. — С. 78—84.
2. Нестеровський В.А., Деяк М.А. Дослідження сезонних мінералів грязьових вулканів Кер-
ченського півострова // Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів Украї-
ни та суміжних територій. — К.: Ін-т геол. наук НАН України, 2008. — С. 121—126.
3. Шнюков Е.Ф., Кутній В.А., Науменко С.П., Маслаков Н.А. Травертины и другие мине-
ральные образования газоводных источников Керченского полуострова // Геология и по-
лез. ископаемые Мир. океана. — 2007. — № 3. — С. 5—14.
4. Шнюков Е.Ф., Шереметьев В.М., Маслаков Н.А. и др. Грязевые вулканы Керченско-Та-
манского региона. — Краснодар: ГлавМедиа, 2006. — 176 с.
|